Зі щедрим оберемком народної мудрості
Цього року виповнилося 70 років провідному методисту Обласного організаційно-методичного центру культури в м. Ужгороді Іванові Васильовичу Хланті.
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43396 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Зі щедрим оберемком народної мудрості / В. Мишанич // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 4. — С. 124-127. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859534371786063872 |
|---|---|
| author | Мишанич, В. |
| author_facet | Мишанич, В. |
| citation_txt | Зі щедрим оберемком народної мудрості / В. Мишанич // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 4. — С. 124-127. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнологія |
| description | Цього року виповнилося 70 років провідному методисту Обласного організаційно-методичного центру культури в м. Ужгороді Іванові Васильовичу Хланті.
|
| first_indexed | 2025-11-25T23:00:34Z |
| format | Article |
| fulltext |
124
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 4/2011ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоГраФія* 1/2011
Характеризуючи VIII Регіональний фес-
тиваль болгарської народної творчості «Из-
вор», можна не тільки відзначити високий
рівень його учасників, але й розмаїття їх-
нього фольк лорного репертуару. Згаданий
фестиваль є не тільки важливою подією для
місцевих болгар, але й святом народної куль-
тури, до якої не байдужі всі жителі регіону.
Організація фольк лорних свят і фестивалів,
безперечно, сприяє збереженню матеріальної
та духовної культури різних етносів Півдня
України.
Цього року іванові васильовичу Хланті
виповнилося 70 років. Переповнюючись щи-
рими почуттями до ювіляра і відомого укра-
їнського фольклориста, хочеться сказати про
нього якнайбільше, намагаючись хоч частко-
во осягнути вклад ученого в науку і культуру
Закарпаття, України, а загалом і світу. Нині
він працює провідним методистом Обласного
організаційно-методичного центру культури
в м. Ужгороді. І не випадково, адже в цьому
закладі ось уже понад 65 років займаються
вивченням, збереженням, відродженням та
примноженням безцінних духовних скарбів
нашого народу.
І. Хланта – кандидат філологічних наук,
фольклорист, літературознавець, бібліограф,
етнограф, мистецтвознавець; лауреат Все-
української премії імені Володимира Ан-
тоновича (1997), Літературної премії імені
Івана Франка Всеукраїнського об’єднання
«Письменники Бойківщини» (2005), пере-
можець фольклорно- етнографічного конкурсу
ім. М. Зубрицького, заслужений діяч мистецтв
України (2004). Його ім’я вписане в Почесну
книгу-альманах «Золотий фонд Бойківщини».
Народився І. Хланта 1941 року на Велик-
день, у с. Копашново Хустського району, у ба-
гатодітній селянській сім’ї. З раннього дитин-
ства і на все життя він полюбив народну пісню,
казку, колядку. Із сьомого класу записував
казки та коломийки, а під кінець навчального
року вже мав кілька заповнених фольклорним
матеріалом зошитів. Лише від старшої сестри
Христини він записав близько двохсот коло-
мийок, більше десяти казок. Сестра гарно спі-
вала, цікаво розповідала народні казки. Цих
талантів не був позбавлений і малий Іванко.
зІ ЩЕДРИМ ОБЕРЕМКОМ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ
володимир Мишанич
УДК 929Хланта+398(477)
свята, ювілеї, пам’ятні дати
На шкільному конкурсі на кращого оповідача
закарпатських казок І. Хланта, тоді ще учень
сьомого класу, виборов перше місце за роз-
повідь «Казки про трьох мисливців». Його
нагородили дипломом конкурсу та цінним по-
дарунком. Відтоді в школі І. Хланту стали на-
зивали «наш казкар».
Незважаючи на скрутне матеріальне стано-
вище сім’ї, необхідність на ґаздівстві молодих
здорових рук, батьки вирішили продов жити
навчання сина в Драгівській середній школі,
з огляду на його жадобу до знань та неабия-
кі здібності. Під час навчання він не полишав
записувати коломийки і казки, звичаї одно-
сельців. Тоді ж спробував писати й вірші. Учи-
телька школи, керівник літературного гуртка
Марія Шпилька була першим його літератур-
ним критиком. Можливо, саме вона визначила
подальший життєвий і творчий шлях обда-
рованого хлопця. Її підтримка, за спогадами
І. Хланти, додала бажання писати, учитися.
Відтак дев’ятикласник І. Хланта став членом
районного літературного об’єднання під голо-
вуванням поета Миколи Рішка. Доля звела
І. Хланту з відомими нині письменниками,
серед яких – Юрій Керекеш, Юрій Шкро-
бинець, Олександр Маркуш та ін. З їхніх уст
школяр отримав благословення на літературну
працю. Вони чітко спрямували його енергію і
талант у потрібне русло. Згодом на літератур-
ній сторінці районної газети з’явився і перший
вірш. Пізніше поезії І. Хланти друку вали
в збірниках учнівської молоді – «Зірочка»
(1959) і «Творчість молодих» (1961). Дра-
гівську середню школу хлопчина закінчив зі
срібною медаллю, а директор школи Тихон
Пристая напророкував йому світле майбутнє
в науці. І не помилився. У серпні 1959 року
юнак успішно склав вступні іспити на укра-
їнське відділення філологічного факультету
Ужгородського державного університету. Там
почав відвідувати літературну студію, якою
керував професор Петро Пономарьов, а зго-
дом – доцент Павло Лісовий, який і помітив
у студента неабиякий інтерес до народної
творчості і розкрив талант фольклориста. За-
кінчивши університет, вступив до аспірантури
Інституту мистецтвознавства, фольклору та
етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук
України. У 1976 році здобув ступінь кандида-
та філологічних наук, захистивши дисертацію
на тему «Українська соціально-побутова каз-
ка». Її успішний захист відкрив шлях ученому
до праці в Ужгородському державному універ-
ситеті на кафедрі української літератури.
Однак визначна сторінка біографії І. Хлан-
ти позначена в першу чергу його науковим
доробком, який охоплює невтомні пошуки
суб’єктів фольклору, запис кращих його зраз-
ків, упорядкування, видання збірників казок,
легенд, пісень. У доробку вченого – понад
80 окремих книжкових видань, понад тисяча
найрізноманітніших публікацій у галузях літе-
ратури, фольклористики і мистецтвознавства.
Він автор кількох ґрунтовних монографічних
видань: «Тернистий шлях до храму» (1994),
«До джерел» (1994), «Пісня над Карпатами»
(1994) тощо.
Справжнім подвигом уважаємо фундамен-
тальну працю І. Хланти «Літературне За-
карпаття у ХХ столітті» (1995). За висловом
доктора філологічних наук Миколи Зимомрі,
«... такого типу видання немає жодний регіон
України. Фактично, можна б вести бесіду про
самобутню енциклопедію крізь призму літера-
турного краєзнавства». Високу оцінку збірни-
ку дав академік Національної академії наук,
директор Інституту літератури ім. Т. Шевчен-
ка НАН України Микола Жулинський, який
зауважив, що «... є для дослідників літератури,
працівників бібліотек, для книголюбів, учите-
лів унікальним помічником. Ви здійснили ве-
личезну роботу: короткі, концентровані (бо є
характеристики творів, діяльності письменни-
ка) літпортрети та література про життя і твор-
чість роблять їх важливим джерелом осяг-
нення літературного процесу». А поет Петро
Скунць, лауреат Національної премії України
ім. Т. Г. Шевченка, акцентував: «... Його кни-
га “Літературне Закарпаття у ХХ столітті” є
поки що єдиним посібником, де зафіксовано
все, створене на Закарпатті, на порозі нового
126
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 4/2011ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоГраФія* 1/2011
тисячоліття. Без поділу на “обранців долі” і та-
ких собі прохідних імен».
Зібраний у довіднику бібліографічний ма-
теріал вражає своєю виваженою докумен-
тальністю, багатством уведених до наукового
обігу маловідомих або й зовсім невідомих дже-
рел. Нині це видання, без сумніву, уходить
до основного фонду праць, присвячених ви-
вченню культури українців Закарпаття. По-
зитивно відгукнулися на книжку письменник
Роман Качурівський, кандидати філологічних
наук Сергій Панько (Будапешт), Мирослав
Мороз, доктори філологічних наук Микола
Кодак, Володимир Качкан, Василь Марко та
інші відомі науковці й письменники.
Потрібно відзначити книжку «Пісня над
Карпатами». У монографії хронологічно, з
погляду історії, викладено факти й події ста-
новлення Державного заслуженого Закар-
патського народного хору. Книга побудована
на архівних документах, історичних записах,
спогадах, мемуарах. І. Хланті вдалося переда-
ти відчуття стану культури, атмосферу життя
хору за півстоліття його діяльності. Автор зга-
дав про провідних артистів хору і конкретний
внесок кожного з них.
Учений написав та опублікував нариси жит-
тя і творчості Дмитра Вакарова, Юрія Кере-
кеша, Дмитра Кешелі, Семена Панька, Петра
Угляренка, Василя Вовчка та інших, а також
ґрунтовні рецензії на книги літературознавців
і фольклористів, на збірники народнопоетич-
ної творчості. Окремими виданнями є упоряд-
ковані ним фольклористичні книги «Народні
пісні в записах Панаса Мирного та Івана Біли-
ка» (1977), «Правда і Кривда» (1981), «Казки
Карпат» (1988; 1990), «Над вертепом звізда
ясна...» (1990), «Розумниця» (1992), «Мами-
не серце» (1993) та багато інших. На особливу
увагу заслуговує збірка закарпатських народ-
них казок «Дарунки груші», записаних фольк-
лористом у різних районах області протягом
десятиліть. Цим виданням охоплено найкращі
зразки відомих казкарів, зокрема Ю. Баняса,
із с. Бороняво Хустського району, і Д. Юри-
ка, із с. Вучкове Міжгірського району.
Характеризуючи фольклориста, М. Зи-
момря пише: «Про що не писав би Іван
Хланта, повсюди він як дослідник тяжіє до
факту, до первісного джерела. Мовиться про
вченого-документаліста. Таким чином, ота
документалістика і є визначальною домінан-
тою всього творчого доробку обдарованого
науковця».
Наукові статті з фольклористики і літе-
ратурознавства І. Хланти друкували в збір-
никах «Українське літературознавство»,
«Слов’янське літературознавство і фолькло-
ристика», «Українські Карпати», у періодич-
них виданнях «Народна творчість та етно-
графія», «Жовтень», «Українська мова та
література в школі», а також у республікан-
ських і обласних газетах.
Неабияка заслуга науковця і в записуван-
ні, вивченні та публікації духовних пісень.
І. Хланта видав унікальні збірники: «Бого-
родичні пісні» (2003), «Покаянні та похоронні
пісні» (2007), а також фундаментальну книгу
«Співайте Богові нашому, співайте» (2008), у
якій уміщено понад 560 текстів з нотами.
У 2009 році вийшла друком книга «Народ-
ні пісні українців Банату», що стала результа-
том творчої поїздки фольклориста до Румунії
на запрошення Союзу українців Румунії. За
шість тижнів перебування в українських селах
Банату І. Хланта записав понад 700 пісень
різних жанрів і до 2000 коломийок.
Недаремно журналіст і краєзнавець Іван
Губаль присвятив невтомному фольклористу
художньо-документальну повість «Володар
мудрості народної» (2004), у якій докладно
описав життя і творчість відомого вченого,
створив його достовірний портрет, розкрив
світогляд, що ґрунтується на засадах христи-
янської моралі й гуманізму.
Поле творчих зацікавлень науковця дуже
широке. Багато сил і часу він віддає громад-
ській діяльності, часто зустрічається з учня-
ми, учителями шкіл, студентами середніх та
вищих навчальних закладів нашого краю, чи-
таючи лекції, знайомить молодь з народною
культурою, популяризує її.
свята, ювілеї, пам’ятні дати
У 2005 році в культурному житті не тільки
с. Копашново, але й Хустщини й Закарпаття
відбулася важлива подія – відкриття Крайо-
вого музею літератури, фольклору та мисте-
цтва. Його створення в рідному селі ініціював
І. Хланта, за підтримки директора школи Петра
Прилипка разом з педагогічним колективом.
Фольклорист безкорисливо передав значну
частину свого колекційного зібрання – майже
2000 книг письменників Закарпаття, фоль-
клорні видання, літературу про Карпатську
Україну. У Музеї представлено понад 3000 екс-
понатів, і їхня кількість постійно збільшується.
Колекція І. Хланти стала музейним надбанням.
На часі – відкриття картинної галереї, до якої
ввійдуть роботи закарпатських художників як
професійних, так і самодіяльних.
І. Хланта – сумлінний науковець, збирач,
дослідник нетлінних народних скарбів, рівного
якому в Україні на сьогодні мало. Він твердо
і впевнено стоїть на державотворчих засадах,
закликає нас повернутися до своєї історичної
пам’яті, до збереження духовної спадщини –
минулого, без якого немає майбутнього. Бо на-
род, який з якихось причин перестає живитися
соками своєї історії, своєї самобутньої духов-
ності, прирікає, по суті, себе на загибель. Він
щиро радіє, коли спостерігає живі національні
традиції, звичаї і мріє, щоб повернулося на-
родові оте прекрасне, незнищенне і вічне, що
криє в собі народна пісня, казка, вишиванка.
Ювіляр переконаний: «Ми повинні сприймати
життя передусім у духовних вимірах, христи-
янській моралі, через культуру. Через духов-
ність, право, загальнолюдські вартості проля-
гає наш шлях у майбутнє».
Своєю невтомною працею І. Хланта нага-
дує кращих наших фольклористів минулого –
Миколу Костомарова, Володимира Антоно-
вича, Володимира Гнатюка, Петра Лінтура...
Чи знайдете ви нині ще фольклориста з бага-
жем у десятки книжок, які містять аргументо-
вані авторські передмови й аналізи? Кандидат
філологічних наук Борис Галас справедливо
наголосив: «Закоханий у народну пісенну
творчість, він з рідкісним ентузіазмом фіксує
і доносить до всіх нас, обставлених звідусіль
децибелами чужої “поп си”, справжні духовні
скарби, немала частина яких навіки загубила-
ся б у лабетах – лабіринтах Простору і Часу,
якби їх не помітив і не оцінив І. В. Хланта».
Нині вчений не спочиває на лаврах, а про-
довжує системно і наполегливо працювати на
ниві фольклористики і літературознавства.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-43396 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-25T23:00:34Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мишанич, В. 2013-04-27T08:07:54Z 2013-04-27T08:07:54Z 2011 Зі щедрим оберемком народної мудрості / В. Мишанич // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 4. — С. 124-127. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43396 929Хланта+398(477) Цього року виповнилося 70 років провідному методисту Обласного організаційно-методичного центру культури в м. Ужгороді Іванові Васильовичу Хланті. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Свята, ювілеї, пам’ятні дати Зі щедрим оберемком народної мудрості Congratulations with a Liberal Armful of Folk Lore Article published earlier |
| spellingShingle | Зі щедрим оберемком народної мудрості Мишанич, В. Свята, ювілеї, пам’ятні дати |
| title | Зі щедрим оберемком народної мудрості |
| title_alt | Congratulations with a Liberal Armful of Folk Lore |
| title_full | Зі щедрим оберемком народної мудрості |
| title_fullStr | Зі щедрим оберемком народної мудрості |
| title_full_unstemmed | Зі щедрим оберемком народної мудрості |
| title_short | Зі щедрим оберемком народної мудрості |
| title_sort | зі щедрим оберемком народної мудрості |
| topic | Свята, ювілеї, пам’ятні дати |
| topic_facet | Свята, ювілеї, пам’ятні дати |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43396 |
| work_keys_str_mv | AT mišaničv zíŝedrimoberemkomnarodnoímudrostí AT mišaničv congratulationswithaliberalarmfuloffolklore |