Ювілейна конференція Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України
7–10 грудня 2011 року в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України відбулася Міжнародна наукова конференція «Сучасні художньо-мистецькі та етнокультурні процеси поліетнічного середовища України», присвячена 90-річчю установи....
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43417 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Ювілейна конференція Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України / О. Шевчук, Н. Студенець // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 6. — С. 7-12. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-43417 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Шевчук, О. Студенець, Н. 2013-04-27T16:14:20Z 2013-04-27T16:14:20Z 2011 Ювілейна конференція Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України / О. Шевчук, Н. Студенець // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 6. — С. 7-12. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43417 7–10 грудня 2011 року в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України відбулася Міжнародна наукова конференція «Сучасні художньо-мистецькі та етнокультурні процеси поліетнічного середовища України», присвячена 90-річчю установи. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія До 90-річчя Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України Ювілейна конференція Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України The NASU Rylsky Institute of Art Studies, Folklore and Ethnology Anniversary Conference Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Ювілейна конференція Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України |
| spellingShingle |
Ювілейна конференція Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України Шевчук, О. Студенець, Н. До 90-річчя Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України |
| title_short |
Ювілейна конференція Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України |
| title_full |
Ювілейна конференція Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України |
| title_fullStr |
Ювілейна конференція Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України |
| title_full_unstemmed |
Ювілейна конференція Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України |
| title_sort |
ювілейна конференція інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. м. т. рильського нан україни |
| author |
Шевчук, О. Студенець, Н. |
| author_facet |
Шевчук, О. Студенець, Н. |
| topic |
До 90-річчя Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України |
| topic_facet |
До 90-річчя Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народна творчість та етнологія |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
The NASU Rylsky Institute of Art Studies, Folklore and Ethnology Anniversary Conference |
| description |
7–10 грудня 2011 року в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України відбулася Міжнародна наукова конференція «Сучасні художньо-мистецькі та етнокультурні процеси поліетнічного середовища України», присвячена 90-річчю установи.
|
| issn |
0130-6936 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43417 |
| citation_txt |
Ювілейна конференція Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України / О. Шевчук, Н. Студенець // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 6. — С. 7-12. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT ševčuko ûvíleinakonferencíâínstitutumistectvoznavstvafolʹkloristikitaetnologííímmtrilʹsʹkogonanukraíni AT studenecʹn ûvíleinakonferencíâínstitutumistectvoznavstvafolʹkloristikitaetnologííímmtrilʹsʹkogonanukraíni AT ševčuko thenasurylskyinstituteofartstudiesfolkloreandethnologyanniversaryconference AT studenecʹn thenasurylskyinstituteofartstudiesfolkloreandethnologyanniversaryconference |
| first_indexed |
2025-11-25T08:44:44Z |
| last_indexed |
2025-11-25T08:44:44Z |
| _version_ |
1850508326513672192 |
| fulltext |
7
7–10 грудня 2011 року в Інституті мисте-
цтвознавства, фольклористики та етнології
ім. М. Т. Рильського НАН України відбулася
Міжнародна наукова конференція «Сучасні
художньо-мистецькі та етнокультурні процеси
поліетнічного середовища України», присвяче-
на 90-річчю установи. У цьому масштабному
заході взяли участь науковці з багатьох міст
України – Києва, Харкова, Сімферополя,
Вінниці, Дніпропетровська, Донецька, Івано-
Франківська, Кіровограда, Львова, Луцька,
Миколаєва, Одеси, Полтави, Рівного, Сум,
Тернополя, Хмельницького, Чернівців, Чер-
нігова, Дрогобича, Ізмаїла, Коломиї, Меліто-
поля, Острога, Переяслава-Хмельницького,
Слов’янська. Високий представницький рівень
конференції засвідчила присутність на ній нау-
кових делегацій з Польщі, Словенії, Угорщи-
ни, Росії, Білорусі, Литви.
У рамках конференції презентовані численні
наукові видання Інституту: багатотомні колек-
тивні та індивідуальні монографії, збірники тощо.
На пленарному засіданні були присутні
високопоставлені гості: керівник головного
управління з гуманітарних і суспільно-по-
літичних питань Адміністрації Президента
України А. Герман; радник з наукового спів-
робітництва Посольства Республіки Польща
в Україні А. Кузьма; аташе з питань культури
посольства Литви в Україні Д. Дапшенє; за-
ступник голови Київської міської державної
адміністрації Л. Новохатько.
З вітальним словом та доповідями виступи-
ли відомі українські вчені Г. Скрипник, М. Жу-
линський, В. Смолій, В. Скляренко, П. Гри-
ценко, Г. Кожолянко, С. �евчук, Р. Чмелик,
а також поважні іноземні гості – науковці
М. Дрозд-П’ясецька, К. Чайковський (Поль-
ща), Б. Балог (Угорщина), Ю. Фікфак (Слове-
нія), Ж. �акніс (Литва), М. Мартинова (Ро-
сія), О. Станкевич (Білорусь).
Під час конференції працювало 20 секцій
за такими науковими напрямами: етнологія;
фольклористика; зарубіжна фольклористи-
ка; етномузикологія; декоративне мистец-
тво; образотворче мистецтво; музикознав-
ство; культурологія, театрознавство; кіно-
знавство. Відбулися засідання двох круглих
столів – «Сучасні проблеми ідентифікації та
міжкультурної толерантності населення укра-
їнсько-російського пограниччя» (модерато-
ри Г. Бондаренко, І. Снєжкова, Л. Артюх),
«Екологія етнокультури та етнопсихологічні
трансформації населення територій, потерпі-
лих унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС»
(модератори Г. Скрипник, М. Мартинова,
Л. Вахніна).
Заакцентована в назві конференції термі-
нологія «етнокультурні процеси», «поліетніч-
не середовище України» не лише виявилась
актуальною для українських науковців, але й
викликала широкий резонанс у середовищі за-
кордонних учених – народознавців та мисте-
цтвознавців. Тематика, з якою вони виступили
на пленарному засіданні, за багатьма аспекта-
ми споріднена з етнодослідницькими інтере-
сами в Україні й відповідно знайшла належне
розуміння в українській аудиторії. Адже як
для України, так і для європейських держав
зрозуміло, що гарантом збереження культур-
но-національної ідентичності в умовах сучас-
них нівеляційних процесів слугує національно-
культурна спадщина та засвоєння культурних
здобутків світової цивілізації в контексті су-
часних європейських підходів.
Тематику виступів іноземних учених від-
дзеркалювала проблематика, озвучена переду-
сім на пленарному засіданні, а також у більшості
секцій конференції. З доповіддю про «Вивчення
трансформацій з перспективи суспільної антро-
пології» виступила директор Центру етнології
Інституту археології та етнології Польської ака-
ЮВІЛЕЙНА КОНФЕРЕНЦІЯ ІНСТИТУТУ
МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ
ТА ЕТНОЛОГІЇ ІМ. М. Т. РИЛЬСЬКОГО НАН УКРАЇНИ
8
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 6/2011
демії наук М. Дрозд-П’ясецька; про «Угорські
спільноти в Західній Пенсильванії» доповідав
директор Інституту етнографічних досліджень
Угорської академії наук Б. Балог; про особли-
вості розвитку етнології Словенії у ХХІ ст.
розповідав науковий радник Інституту сло-
венської етнології Науково-дослідного центру
Словенської академії наук і мистецтв Ю. Фік-
фак; історію литовської етнології розглянув у
своєму виступі «Мала наука з великими про-
блемами інституціоналізації» завідувач відділу
етнології Інституту історії Литви Ж. �акніс;
з ґрунтовною доповіддю «Європеїстика в до-
слідженнях ІЕА РАН» виступила заступник
директора Інституту етнології та антропології
ім. М. Міклухо-Маклая Російської академії
наук М. Мартинова. І лише професор Академії
ім. Яна Длугоша в Ченстохові К. Чайковський
виголосив мистецтвознавчу доповідь «Київські
зібрання замальовок Юзефа-Іґнація Крашев-
ського» (оригінали зібрання зберігаються в архі-
ві Інституту літератури ім. Т. �евченка) і таким
чином дещо відтінив домінуючий етнологічний
дискурс наукових доповідей зарубіжних гостей.
У руслі заявленої тематики етнологічна
складова конференції була найрепрезентатив-
нішою і наймасовішою за складом і кількіс-
тю учасників. Її представляло 8 самостійних
за науковою тематикою секцій. На їхніх за-
сіданнях озвучено широкий спектр сучасних
наукових проблем, розглянуто актуальні на-
прями розвитку етнологічної науки, проде-
монстровано широту бачення етнокультурних
процесів. Про інтеграційні та етноідентифіка-
ційні процеси йшлося на секції № 1 (голову-
ючі В. Скляр, Г. Кожолянко). У виголошених
доповідях розглядалося кілька дискусійних
питань, які стосувались інтерпретації полі-
етнічних процесів, а також регіональної іден-
тичності. Зокрема, В. Скляр зауважив, що
поліетнічний характер мають лише кілька при-
кордонних областей України, а також міста.
Вказувалося на штучний характер проблеми
конструювання регіональної ідентичності (об-
раз Новоросії), наголошувалося на потребі
етнографічного вивчення Півдня України. Як
підкреслила дослідниця з Литви Л. Мартіне-
найте, етнографічні процеси слід розглядати в
контексті європейського досвіду.
Нові суспільні явища, пов’язані з урбаніза-
цією сучасного міста та її впливом на культу-
ру були в центрі уваги науковців на секції № 2
«Антропологія міста: традиційне та модерне»
(головуючі А. Загнітко, О. Прігарін). Жваве
обговорення викликало питання доцільності
використання термінів «традиція», «традицій-
ність» у контексті дослідження сучасного міста.
Тематика, пов’язана з матеріальною куль-
турою України, розглядалася на секції № 4
«Регіональні особливості традиційної мате-
ріальної культури: нові аспекти досліджен-
ня та сучасні форми презентації» (головуючі
В. Сушко, О. Босий). Виступи стосувалися
гончарства, рибальських промислів, житлово-
го будівництва, ремісничих ярмарок і виставок
кінця ХІХ – початку ХХ ст. та ін. Як і слід
було чекати, різноспрямованою за змістом ви-
явилася секція № 5 «Духовна культура в кон-
тексті трансляції етнічної традиції» (головуючі
С. �видкий, М. Тупчієнко), присвячена на-
родним обрядам, святам, віруванням, звича-
ям, повір’ям, медичній культурі. Про струк-
туру народної медицини Угорщини, гігієнічні
звичаї і обрядове обмивання розповіла науко-
вець з Будапешта Ю. Каталін, а науковець з
Литви Й. Мардоса виступив із цікавою до-
повіддю «Вільнюські верби в народній релігії
та народній культурі литовців і поляків (друга
половина ХХ – початок ХХІ ст.)».
На етнологічних секціях було заслухано ще
кілька актуальних тем. Одна з них –«Пробле-
ми дослідження українства за межами України»
(секція № 3) (головуючі В. Бабенко, А. Васі-
ляускене). Об’єктом наукових зацікавлень ста-
ли етнографічні джерела Домініка-П’єра де ля
Фліза, етнічна самосвідомість населення Пів-
нічного Підляшшя, українська етнокультура у
французькому науковому просторі, фольклор
українців Башкортостану, українознавча тема-
тика в Литві та ін.
Актуальною і суспільно животрепетною
сьогодні є молодіжна проблематика, яка роз-
9
До 90-річчя Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології
ім. М. Т. Рильського НАН України
глядалася на секції № 6 «Проблеми соціалі-
зації молоді в контексті етнокультурних про-
цесів» (головуючі Р. Паукштіте-�акнене,
Н. Аксьонова) у зв’язку з традиційною куль-
турою та інтересу до так званої молодіжної
субкультури, прояву негативних тенденцій, що
мають місце в міському і сільському середови-
щах. Про джерелознавчі аспекти етнології та
вироблення сучасних концептуально-методо-
логічних підходів ішлося в секції № 7 (голо-
вуючі В. Кушнір, Д. Чернієнко).
Ще одна етнологічна проблема, яку роз-
глянуто на конференції, стосувалася культури
в умовах пограниччя (секція № 8) (головуючі
А. Чайковська, Н. Петрова). У центрі ува-
ги доповідачів були питання етнокультурних
трансформацій та міжкультурних взаємин в
умовах українсько-польського, українсько-
польсько-білоруського, українсько-молдав-
ського, литовсько-польсько-білоруського та
українсько-російського пограниччя. Вони ста-
ли предметом жвавого обговорення, подекуди
дискусій. Крім доповідачів з різних міст Украї-
ни (Львова, Харкова, Одеси, Києва), на секції
виступили дослідники з Польщі, Литви, Біло-
русі, що свідчило про особливий інтерес до цієї
тематики. Не випадково їй було присвячено
круглий стіл «Сучасні проблеми ідентифіка-
ції та міжкультурної толерантності населення
українсько-російського пограниччя». У його
рамках відбулася презентація наукових про-
ектів «Трансформація етнічної ідентичності в
Україні та Росії в пострадянський період» та
«Етносоціологічний моніторинг українсько-
російського пограниччя». Серед доповідачів
були Г. Скрипник, М. Мартинова, М. Дрозд-
П’ясецька, К. Чайковський, А. Чайковська,
І. Снєжкова, Ж. �акніс, Л. Вахніна, Г. Бон-
даренко, Л. Артюх.
Під час круглого столу розглядалися про-
блеми формування культурних пріоритетів
та етнокультурних взаємозв’язків населення
України й Росії в прикордонних регіонах, со-
ціальні й етнічні орієнтації населення, зокре-
ма молодіжних груп, зміни в мовних факторах
розвитку двох народів. Водночас порушували-
ся питання самоідентифікації населення пору-
біжжя й безпосередній вплив на збереження
етнічної ідентичності в соціально-політичних
умовах Росії та України. З розумінням непо-
рушності територіальної цілісності сучасних
держав науковці ставили питання про віднов-
лення історичної пам’яті населення.
Учасники круглого столу закликали до по-
літкоректності й толерантності ЗМІ, які в
гонитві за «смаженими» фактами нерідко по-
рушують етичні норми й навіть закони, про-
вокуючи розпалювання міжнаціональної во-
рожнечі.
У рамках другого круглого столу «Еколо-
гія етнокультури та етнопсихологічні транс-
формації населення територій, потерпілих
унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС»
відбулася презентація проекту «Екологічний
фактор та соціокультурні параметри життя
населення в зоні Чорнобильської катастро-
фи (Гомельська, Брянська та Чернігівська
області). Також розглядалися проблеми
входження переселенців із забруднених зон
у культурне тло нової локації, ставлення
до переселенців місцевого населення; по-
рушувалися питання збереження поліської
культурної спадщини серед переселенців;
наводилися факти консервації елементів
культури. Зокрема, ішлося про феномен
кращого збереження елементів етнічної та
субетнічної культури населення анклавних
ареалів на відміну від культури мешканців
зон змішаного поселення, а саме порубіжжя.
Народознавча тематика була об’єктом роз-
гляду ще на п’яти секціях конференції. Дві з
них стосувалися словесної, одна зарубіжної
та дві музичної фольклористики. Так, на сек-
ції № 9 «Трансформація сюжетів та жанрів
усної народної творчості в історичному вимі-
рі» (головуючі С. П’ятаченко, О. Лабащук)
розглядався великий за обсягом і тематичним
спрямуванням матеріал, що торкався різних
пластів українського фольклору, його жанро-
вого складу й сучасної наукової інтерпретації
з погляду поетики, контексту фольклорної сві-
домості та традицій.
10
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 6/2011
Про дослідження особливостей україн-
ського фольклору на Поліссі, Поділлі, Півдні
України, Нижній Наддніпрянщині, Стрий-
щині в Галичині йшлося під час роботи секції
№ 10 «Український фольклор: національна та
регіональна специфіка» (головуючі М. Дми-
тренко, С. �евчук). Викликав полеміку тер-
мінологічний апарат сучасної фольклористки,
зокрема термін «постфольклор». Стверджу-
валося, що ідея, концепція живучості, повсяк-
денності фольклору є несумісною з визначен-
нями на зразок «постфольклор», «постмова».
Тематику секції № 11 «Сучасні трансформа-
ційні процеси у фольклорній культурі національ-
них меншин України» було розкрито у доповідях,
дотичних до фольклору національних меншин,
його сучасного побутування, нових підходів і
перспектив дослідження. У виступах ішлося
про трансформації в жанровій системі сучасного
фольклору України, запозичення та взаємовплив
мовної асиміляції та консервації. Було заслухано
цікаві доповіді дослідниці з Польщі А. Возьняк
«Перегляд телепередач в сучасному польському
селі» та вченого з Угорщини К. Югас.
На секції № 12 «Актуальні питання струк-
турної типології та музичної регіоналістики» (го-
ловуючі С. Грица, Л. Єфремова) та секції № 13
«Методологічні засади етномузикологічних
досліджень» (головуючі М. Хай, В. Осадча)
увагу було приділено проблемам ареалогічних
досліджень, зокрема розкриттю особливостей
виконавського стилю народних музик з Гуцуль-
щини, Полтавщини та Верхнього Надпруття,
специфіки інструментального музикування на
Рівненсько-Волинському Поліссі, Західному і
Східному Поділлі, виявленню типологічних рис
календарно-обрядових пісень на Дрогобиччи-
ні та Середньому Поліссі, осмисленню транс-
формаційних процесів музичного фольклору в
умовах сучасної глобалізації; також було від-
значено відомих дослідників-етномузикологів
О. Ошуркевича та В. Гошовського.
На секції № 14 «Новітні дослідження де-
коративного мистецтва»: проблеми збереження
та розвитку» (головуючі Т. Кара-Васильєва,
Л. Соколюк) розглядалося широке коло про-
блем збереження та розвитку декоративного
мистецтва в реаліях сучасної України. Послі-
довність виголошення доповідей зумовлювалася
видовою специфікою декоративно-вжиткового
мистецтва. У контексті цього домінувала про-
блематика інтерпретацій стильових концепцій
ХХ ст., зокрема, розгорнулися цікаві дискусії
щодо особливостей розвитку стилю «модерн»
у професійному й народному мистецтві. Інша
тематика секції стосувалася жанрової специфі-
ки мистецтва різних регіонів України, а також
інтерпретації індивідуального стилю майстрів
декоративного мистецтва.
Наступні три секції, а саме: секція № 15
«Художні пам’ятки минулого в сучасній мис-
тецькій панорамі» (головуючі Д. Степовик,
Л. Ганзенко); секція № 16 «Українське обра-
зотворче мистецтво ХІV–ХІХ ст.: стильові
особливості» (головуючі Є. Котляр, О. Та-
расенко) та секція № 17 «Проблеми історії,
теорії, критики українського образотворчого
мистецтва ХХ – початку ХХІ ст.» (голову-
ючі Г. Скляренко, О. Сторчай), привернули
увагу до проблем методології мистецтвознав-
чих досліджень пам’яток минулого, аспектів
української візантиністики, питань взаємодії
традиційного та сучасного в образотворчому
мистецтві, а також стилістики монументаль-
ного малярства, культових споруд минулого,
архітектурних пам’яток в Україні; стильових
пошуків сучасних митців та виявлення худож-
ньо-стильових тенденцій в другій половині
ХХ – на початку ХХІ ст. Прозвучала думка
про необхідність реконструкції українського
національного, регіонального, історико-куль-
турного контексту, що найтісніше впливають
на мистецтво.
Тематика доповідей секції № 18 «Музика
в соціокультурному середовищі України» (го-
ловуючі А. Калениченко, О. Немкович) вклю-
чала історичну й теоретичну проблематику
дослідження богослужбового співу, сучасної
композиторської творчості, важливих аспектів
наукової музичної україністики ХХ – початку
ХХІ ст., проблем розвитку музичної критики,
музичної регіоналістики та ін.
11
До 90-річчя Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології
ім. М. Т. Рильського НАН України
Відповідно до тематики секції № 19 «Деякі
аспекти корпоративної культури театру» (го-
ловуючі І. Юдкін, Г. Липова) було заслухано
доповіді, що обіймали різноманітну тематику
культурологічного та театрознавчого спряму-
вання. Зокрема, ішлося про особливості фра-
зеологічних ресурсів у творах Лесі Українки,
специфіку православного тлумачення жіно-
чого питання, заторкувалась ідея «сплячих»
культурних традицій та ін. Низка доповідей
стосувалася драматичного, балетного та теле-
візійного театру в Україні. Про мультикульту-
ралізм, ісламський чинник мовилося в доповіді
колеги з Польщі К. Косць-Рижко.
У секції № 20 «Екранні медійні середови-
ща: сучасна аналітика» (головуючі С. Трим-
бач, Т. Руда) доповідачі порушили широку
кінознавчу проблематику, зокрема, про бібліо-
графічний ресурс кіно ХХ – початку ХХІ ст.,
необхідність переоцінки кінопродукції україн-
ського й радянського кіно та нової інтерпрета-
ції кінопродукції про Велику вітчизняну війну.
На завершення секційних засідань учасни-
ками конференції були зроблені підсумки ро-
боти, висловлені численні побажання й пропо-
зиції на майбутнє. Так, етнологи висунули такі
пропозиції:
– проблематику вивчення українства за
межами України зробити пріоритетним напря-
мом діяльності Інституту;
– сприяти пошуку різноманітних ефектив-
них методів студіювання в таких напрямах:
поліетнічне середовище, урбаністична тради-
ція, студії прикордоння;
– провести круглий стіл (конференцію) на
тему дослідження антропології міста;
– підготувати спецвипуск журналу «На-
родна творчість та етнологія», присвячений
дослідженню сучасного міста;
– сприяти комплексному дослідженню мо-
лодіжних культур, студентських субкультур-
них груп;
– актуалізувати дослідження етнографічної
регіоналістики; посилити співпрацю регіонів,
країн з метою розширення етноджерельної бази;
– інформувати про щорічні польові етно-
логічні дослідження в інститутській періодиці;
– залучати до польових досліджень терито-
рії пограниччя фахівців з прикордонних держав.
Для реалізації поставлених завдань використо-
вувати однаковий варіант питальників (анкет);
– проводити в умовах порубіжжя міждис-
циплінарні дослідження, залучаючи етноло-
гію, археологію, лінгвістику;
– зосередити увагу на проблемі картогра-
фування явищ пограничних територій.
Низку пропозицій висловили на своїх сек-
ціях етномузикологи:
– активізувати оцифрування фольклорних
матеріалів і зробити їх доступними для корис-
тувачів Інтернету;
– транслітерувати архів О. Кольберга;
– оцифрувати наявні записи В. Гошов-
ського;
– до складу фольклорних лабораторій за-
лучати співробітників з технічною освітою;
– провести у листопаді 2012 року конфе-
ренцію «Наукова концепція і наукова шко-
ла видатного етномузиколога сучасності
С. Й. Грици» (до 80-річчя дослідниці).
Образотворці підтримали тезу про необхід-
ність студіюванням образотворчого мистецтва
західноукраїнської діаспори. Доповіді та дис-
кусії засвідчили, що чи не найактуальнішою
проблемою українського мистецтвознавства є
термінологічно-категоріальна, спричинена пе-
реосмисленням з новітніх позицій історичного
досвіду, оскільки в ньому досі зберігаються
стереотипи радянського часу. Тому такі понят-
тя, як «академізм», «реалізм», «соціалістичний
реалізм», постмодернізм та інші залишають-
ся нечіткими, використовуються довільно, що
суттєво знижує рівень наукових досліджень та
критичної думки. Тому варто провести терміно-
логічну конференцію, яка дозволить окреслити
головні категорії мистецтва, модерністської, пост-
модерністської та сучасної доби і визначити
шляхи для інтерпретації українського мисте-
цтва й художнього процесу мовою сучасного
мистецтвознавства та гуманітаристики.
12
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 6/2011
Музикознавча секція запропонувала укласти
енциклопедичний словник «Микола Лисенко».
Низку принципово важливих фахових за-
уваг і пропозицій було висловлено учасниками
культурологічної та театрознавчої секції:
– привернути увагу до розроблення аспек-
тів корпоративних традицій як вагомого дже-
рела національної культури, оскільки театр як
особлива художня інституція є носієм корпо-
ративних традицій;
– посилити дослідження теорії та методоло-
гії виконавського мистецтва (інтерпретології).
Кінознавча секція висунула такі пропозиції:
– звернути увагу на розроблення проблем
сучасного телебачення, зокрема, вивчення
жанру політичного і соціального ток-шоу;
– здійснити переоцінку українського й ра-
дянського кіно років перебудови (1985–1991),
оскільки фільми цього періоду практично ви-
пали з поля зору істориків мистецтва та куль-
тури або ж діставали примітивне, неадекватне
тлумачення (Г. Циба);
– провести цикл наукових досліджень лі-
тературно-мистецького побуту як продуктив-
ного середовища, що породжує нові системи
мови й мовлення;
– продовжити розроблення поняттєво-
го й категоріального апарату екранних медіа.
Проводити періодичні конференції, семінари,
форуми (у тому числі «он-лайн») з обговорен-
ня нових категорій, понять і методологічних
підходів до вивчення екранних медіа. Пору-
шити питання про підготовку 2-го видання
(доповненого та доопрацьованого) «Словника
екранних медіа», який вийшов друком 2007
року;
– дослідити специфіку природи та меха-
нізмів функціонування культурних індустрій в
Україні та світі.
Завершилася ювілейна конференція «Су-
часні художньо-мистецькі та етнокультурні
процеси поліетнічного середовища України»
виступом Капели інструментальної музики
«Надобридень» під керівництвом М. Хая.
Оксана Шевчук,
Наталія Студенець
|