Уявлення про наймитування та наймитську долю в українських народних казках
У статті проаналізовано українські народні казки та показано їхнє значення для звичаєво-правових традицій наймитування. Це дослідження покликане розкрити селянські уявлення щодо найманої праці, а також образ наймита, відображений у казках другої половини ХІХ – початку ХХ ст. В статье анализируются у...
Saved in:
| Published in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43430 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Уявлення про наймитування та наймитську долю в українських народних казках / В. Маліков // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 6. — С. 87-92. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859711246349107200 |
|---|---|
| author | Маліков, В. |
| author_facet | Маліков, В. |
| citation_txt | Уявлення про наймитування та наймитську долю в українських народних казках / В. Маліков // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 6. — С. 87-92. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнологія |
| description | У статті проаналізовано українські народні казки та показано їхнє значення для звичаєво-правових традицій наймитування. Це дослідження покликане розкрити селянські уявлення щодо найманої праці, а також образ наймита, відображений у казках другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
В статье анализируются украинские народные сказки, раскрывается их значение для обычно-правовых традиций найма. Целью данного исследования является раскрыть крестьянские представления относительно наемного труда, а также образ батрака, отраженный в сказках второй половины ХІХ – начала ХХ вв.
The author analyzes Ukrainian folk tales and shows their significance for customary law traditions of wage labour. This study aims to reveal peasant concepts about wage labour and an image of farm labourer reflected in folk tales of the second half of the XIX – early XX centuries.
|
| first_indexed | 2025-12-01T05:54:20Z |
| format | Article |
| fulltext |
87
Дослідження звичаєво-правового інституту
наймитування в українському селі другої поло-
вини ХІХ – початку ХХ ст. є важливим для
з’ясування особливостей традиційної народної
культури, складовою якої і виступає цей інсти-
тут. Наявність вагомих збірок і фольклористич-
них досліджень народних казок, розвинена ме-
тодологія зумовлюють необхідність залучення
казкового фольклору як одного з найважливі-
ших джерел вивчення наймитування.
Звернення насамперед до соціально-
побутових казок, у тому числі до казок про
бідних і багатих, умотивоване тим, що саме
в них основними героями часто виступають
бідняки, наймити [11, c. 75–79]. Сюжети фан-[11, c. 75–79]. Сюжети фан-11, c. 75–79]. Сюжети фан-, c. 75–79]. Сюжети фан-–79]. Сюжети фан-79]. Сюжети фан-. Сюжети фан-
тастичних казок також можуть бути пов’язані
з наймитуванням. При цьому найми як побу-
това деталь і образ наймита є реалістичними
соціальними узагальненнями. Саме тому для
такого дослідження можливим є використання
як побутових казок, так і фантастичних.
У ході аналізу матеріалів автор виокремив
коло питань щодо наймитування, які можна
висвітлити на основі вивчення представлених
джерел. Адже відомо, що результати дослі-
дження джерела значною мірою залежать
від тих питань, які до нього поставлені. Так,
у казковому фольклорі можна знайти уявлен-
ня про службу та характер праці наймита, але
годі шукати точного переліку робіт, який могли
виконувати останні. Можна знайти уявлення
про необхідність оплати праці наймита, але
немає сенсу встановлювати за казками розмі-
ри цієї оплати. Можна сформувати уявлення
про особ ливе соціальне й матеріальне станови-
ще наймита, але неможливо порахувати його
статки.
Джерелознавча база соціально-побутових і
фантастичних казок, використаних у цій стат-
ті, має значну традицію. Серед досліджень
варто виділити кандидатську дисертацію
І. Хланти [11], праці О. Бріциної [2], Л. Муш-
кетик [7]. Для аналізу казок були обрані збір-
ки класиків української фольклористики й ет-
нографії П. Чубинського [10], Б. Грінченка [5],
О. Афанасьєва [1], а також інші збірки [3; 4;
6; 8], які разом становлять вагомий доробок
вітчизняної фольклористики.
У дисертаційній праці І. Хланти соціально-
побутові казки розглядаються не тільки як
правдиве відображення дійсності, але і як уза-
гальнення досвіду, осмислення, відгуки, реакції
щодо соціальної дійсності. У дусі марксистсько-
ленінської методології дослідник відзначає, що
казки про багатих і бідних мають яскраво ви-
ражений соціальний колорит, і що в соціально-
побутових казках загострення класової боротьби
знайшло своє художнє осмислення [11, c. 65–
66]. Сама дисертація сповнена емоційності, спів-
чуття до бідних і презирства та ненависті до бага-
тих, що відобразилось як у лексиці, так і в подачі
матеріалу. Дослідник проводить аналіз казок
у контексті тогочасних соціально-економічних
процесів в українському селі, стверджуючи, що
У статті проаналізовано українські народні казки та показано їхнє значення для звичаєво-правових традицій
наймитування. Це дослідження покликане розкрити селянські уявлення щодо найманої праці, а також образ най-
мита, відображений у казках другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
Ключові слова: народна казка, наймитування, звичаєве право, наймит, традиційна народна культура.
The author analyzes Ukrainian folk tales and shows their significance for customary law traditions of wage labour. This
study aims to reveal peasant concepts about wage labour and an image of farm labourer reflected in folk tales of the second half
of the XIX – early XX centuries.
Keywords: folk tale, wage labour, customary law, farm labourer, traditional folk culture.
УЯВЛЕННЯ ПРО НАЙМИТУВАННЯ ТА НАЙМИТСЬКУ
ДОЛЮ В УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ КАЗКАХ
Василь Маліков
УДК [398.21:316.343.37-057.16] (477)
88
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 6/2011
такі казки свідчать про зростання суспільно-
політичної свідомості селян. На думку І. Хланти,
у соціально-побутових казках, поміж іншим,
яскраво виявляються соціальні позиції та по-
гляди трудящих мас, відтворюється загострення
класових суперечностей, зображується побут і
надії-сподівання селянства часів феодалізму і
капіталізму. Дослідник також стверджує, що у
фантастичних, соціально- побутових та родинно-
побутових казках фантастика набуває нової ре-
альності, реалізується в ситуаціях, максимально
наближених до повсякденного життя. Сюжети
казок взяті преважно з навколишньої дійсності,
а дійові особи й ситуації є цілком реальними. Те,
що основний масив народних уявлень про най-
митування можна знайти в побутових казках
(хоч і міфологічні казки, у яких містяться значні
побутові елементи, є корисними для аналізу цих
уявлень), підтверджується і працею П. Чубин-
ського [10, c. 7]. Тобто, такі казки визнавалися
відповідним матеріалом для дослідження народ-
ного побуту. Але при цьому варто враховувати
наявність фантастичних елементів, гіперболіза-
ції, граничного загострення і т. д., які віддаляють
казку від дійсності. При такому аналізі казок
увагу приділено саме народним уявленням про
наймитування, а не відображенню побуту та за-
нять наймита у фольклорі, оскільки можливість
достовірного відображення дійсності є доволі
сумнівною.
У цій статті народні казки та оповідання
аналізуються з метою виявити основні соці-
альні характеристики та особистісні риси, при-
писувані наймиту. Вивчення образу наймита
охоплює наявні в сюжетах казок моделі пове-
дінки та життєві сценарії, враховуючи віковий
та гендерний аспекти. Окремої уваги заслуго-
вують мотиви зв’язку наймита з надприродни-
ми силами, володіння ним таємним «знанням».
Аналіз текстів казок дозволяє також розкрити
уявлення про соціальну справедливість, пра-
цю і народні погляди та ідеали щодо звичаєво-
правових відносин наймання у другій половині
ХІХ – на початку ХХ ст.
Уявлення про зумовленість наймитування
тяжкою бідністю чітко простежується в укра-
їнських казках. «Був-жив бідний Іван. Мав де-
сятеро дітей, але не мав чим їх годувати і пішов
просити роботи у пана» [6, c. 350] –ось типова
за змістом зав’язка сюжету казки стосовно най-
митування. Найми й відробітки згадуються в
сюжетах казок як засіб подолання тимчасової
або постійної матеріальної скрути. Наймиту-
вання розглядається як таке, що супроводжує
життя бідної людини, є її неод мінним атрибу-
том. Водночас у казках можна виділити уяв-
лення про те, що за допомогою наймитування
можна облаштувати власне господарство і біль-
ше не займатися чужою роботою. Приділивши
значну увагу мотивам тяжкої бідності, І. Хлан-
та розглядає їх як реалістичні картини та риси
художнього узагальнення долі бідного селян-
ства в соціально-побутових казках [11, c. 98].
Популярним мотивом, пов’язаним з най-
митуванням, є пошук або віднаходження своєї
долі. Народні уявлення про долю були розкри-
ті в дослідженні Л. Мушкетик. Людська доля
визначається наперед, але воднораз її можна
змінити активним способом, завдяки умінню
героя не проґавити сприятливого випадку,
дія ти сміливо, активно і не відступати перед
труднощами. У казці герой, який активно тво-
рить добро, тим самим «кує» собі щасливу
долю [7, c. 7]. Так, бідний чоловік, підпросив-[7, c. 7]. Так, бідний чоловік, підпросив-7, c. 7]. Так, бідний чоловік, підпросив-, c. 7]. Так, бідний чоловік, підпросив-. Так, бідний чоловік, підпросив-
шись у найми на 6 років, знаходить багатство
і долю [10, c. 350–351]. Відхід у найми сироти
пов’язується з випробуваннями, втратами ви-
нагороди за службу, розчаруваннями, але й
знаходженням своєї долі, жінки [10, c. 11–14].
А купчиха, ставши наймичкою, відновлює
справедливість щодо себе, возз’єднується зі
своїми батьками й чоловіком [5, c. 346–347].
В іншій казці жінка посилає свого чоловіка в
найми, бо в неї скоро народиться дитина, а гро-
шей нема. Рішення йти в найми мотивується
необхідністю піклуватися про дітей. У наймах
чоловік знаходить багатство та щастя для своєї
сім’ї [10, c. 353–354]. Тобто, якщо для молодої
людини наймитування приносить долю (хло-
пець знаходить собі дружину, багатство), то
для одруженого доля й щастя постають як за-
безпеченість власної сім’ї та повернення до неї.
89
Трибуна молодого дослідника
У народних казках трапляється також уяв-
лення про значення наймів для навчання мо-
лоді ремеслу. Так, відряджаючи героя з хати
в найми, його батько хоче, щоб він вивчився
якомусь ремеслу (кравецтву, шевству, коваль-
ству) [4, c. 259–260]. Поширенішим є уяв-[4, c. 259–260]. Поширенішим є уяв-4, c. 259–260]. Поширенішим є уяв-, c. 259–260]. Поширенішим є уяв-–260]. Поширенішим є уяв-260]. Поширенішим є уяв-. Поширенішим є уяв-
лення про те, що наймитування дає молодій
людині досвід, необхідний для самостійного
дорослого життя. Наприклад, в одній казці
батьки побачили, що з їхнього сина «нічого не
буде» і нагнали від себе у світ, «аби чужі люди
навчили його розуму» [6, c. 330].
У казці «Дідова дочка та бабина дочка» дів-
чина, яка пішла в найми, майже задурно про-
служила в господаря, але завдяки своїй пра-
целюбності, щирості та співчутливості вона
чарівним шляхом отримала багатство. У цій
та подібних казках простежується уявлення
про те, що, відправивши з дому в найми доч-
ку, можна позбутися видатків на її утримання.
Баба (мачуха) мотивує необхідність відходу
дочки тим, що вона ледача і даремно їсть хліб
удома [10, c. 66–67]. Водночас у казці можна
побачити симпатію до працелюбної дівчини та
народне уявлення про неодмінну винагороду за
таку працелюбність, старанність та слухняність.
Часто трапляються уявлення про сумлін-
ну працю наймита в господаря та необхідність
справедливої винагороди за неї. Чітко виділе-
ними є народні погляди на службу, її терміни та
відплату за неї [10, c. 11–14, 30; 4, c. 259–267;
6, c. 334]. Цей аспект пов’язаний з нормами тру-, c. 334]. Цей аспект пов’язаний з нормами тру-. Цей аспект пов’язаний з нормами тру-
дових відносин селянства, згідно з якими сум-
лінність і працьовитість схвалюються і мають
бути відповідно нагороджені, а лінощі та ухи-
ляння від своїх обов’язків – покарані. Саме такі
уявлення яскраво висвітлено в метафоричній
формі в казці «Воли і цап» [6, c. 68–69]. Ідеал
винагородження наймита за службу проявля-
ється в народних казках і шляхом засудження
негативних рис господаря: скупості, пихатості.
Саме через них у нього довго ніхто не наймиту-
вав [6, c. 348]. Кон трастність образів наймита
й господаря, надання останньому негативних
рис детально проаналізував І. Хланта [11]. На
основі казкового фольклору можна розкрити
уявлення про працю як неодмінну складову
життя тогочасної людини. Потреба в праці є і в
героя, який іде наймитувати, і в господарів, які
приймають його на роботу. Ідеалом сумлінного
наймита можуть вважатися чарівні слуги, яких
дала герою однієї з казок вдячна гадюка за вря-
товане життя. Вони виконують без заперечень
усі накази [10, c. 54].
До важливих мотивів народних казок на-
лежить договір між наймитом і господарем. За
народними уявленнями, прийняття цього дого-
вору має добровільний характер, а його вико-
нання є обов’язковим. Відхід від такої практики
викликає осуд, а порушник неодмінно зазнає
покарання. У казці «Про сонце, море, Юрія
й Петра» головним героєм виступає бідний
парубок, який пішов у найми. Служба в хазяї-
на показана як спосіб забезпечення власного
життя. При цьому мотив наймання в цій казці
збагачений уявленнями про договір, його тер-
мін, обов’язки наймита, розмір винагороди за
службу [10, c. 7–11; 6, c. 305, 308–310]. Умови
можуть навіть бути об’єктом гумору [1, c. 200–
201]. В іншій казці «Ох або чорт» чоловік вирі-
шує віддати свого сина в найми через бідність:
щось заробить і хліба вдома не їстиме. Він на-
ймає хлопця до чорта Оха, при цьому укла-
дається усний договір, за яким оговорюється
платня й утримання, батько бере завдаток, а по
закінченні терміну наймів (один рік) – і решту
грошей. У цих договірних відносинах синові
відводиться виключно пасивна роль, по суті,
герой-наймит є об’єктом договору. Йому вда-
ється піти з наймів лише хитрістю [10, c. 368–
370]. Так само в казці «Про морського царя та
його дочок» простежується уявлення про те,
що батько розпоряджається долею свого сина,
може відправити його в найми [10, c. 17]. Хоча
серед сюжетів народних казок є й такі, за якими
син з власної волі залишає батьківську сім’ю і
вирушає в дорогу, наймаючись на фільварок [3,
c. 53]. Утім, народним ідеалом у казках висту-. Утім, народним ідеалом у казках висту-
пає такий договір, згідно з яким наймит отри-
мує належну платню, а сам договір наймання
укладається на рівноправній і добровільній для
обох сторін основі. Зокрема, в одній з народних
90
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 6/2011
казок герой-наймит самостійно обирає, чи про-
довжувати йому службу в хазяїна ще на один
рік після завершення терміну попереднього
договору, і так само обирає, чи погоджуватися
йому на запропоновану платню [8, c. 291–292].
Складові частини договору наймання присутні
в казках у більш чи менш розгорнутій фор-
мі, включаючи взаємні зобов’язання наймита і
господаря. Зобов’язання господаря перед най-
митом можуть мати побутовий характер (одяг,
їжа, платня за певну роботу), а можуть бути й
певні моральні зобов’язання (навчити жити по
правді, виховати). Зобов’язання наймита зво-
дяться до чіткого виконання всіх завдань госпо-
даря. Поряд з побутовими завданнями можуть
бути й фантастичні.
Парубок, який найнявся пастухом, взаємо-
діє з надприродними силами, що повністю від-
повідає зафіксованим дослідниками народної
культури тогочасним уявленням про пастуха
і «таємні» знання, якими він володіє. За до-
помогою палиці наймит-пастух може збирати
всіх звірів і гадів. Так, він, зрештою, змушений
віддати вовку обіцяного святим Юрієм кони-
ка. Наймит не відступає від умов договору,
коли втручання святих Юрія й Петра знищує
його винагороду за працю, але й не продовжує
службу [10, c. 7–11]. Мотиви контактів найми-11]. Мотиви контактів найми- Мотиви контактів найми-
та з надприродними силами та отримання «та-
ємних» знань, які допомагають йому здобути
щастя, простежуються і в інших казках [10,
c. 368–370; 3, c. 53–63].
Загалом у казках переважає позитивне
ставлення, симпатія до героя, який є наймитом і
бідняком, ідеалізація його здібностей і мораль-
них якостей, однак саме явище наймитування
вважається негативним. Так, у казці «Про яй-
це-бельце» простежується уявлення про те, що
служба в інших людей – це не справа багатих, із
цього тільки «будуть сміятися». Цікавим є та-
кож звертання батька до сина, щоб він пішов у
найми. Син має підкоритися цій вимозі, хоча він
і не згоден [10, c. 15–17]. Негативне ставлен-
ня до служби як до соціально низького заняття
простежується і в оповіді, поданій Б. Грінчен- Грінчен-Грінчен-
ком [5, c. 255–256]. За народними уявленнями,
соціальна позиція наймита в селянській громаді
окреслена досить чітко, як і становище інших
щодо нього. Принижений соціальний статус
бідного наймита зафіксовано в народній казці
«Біля райських воріт» [6, c. 404–405]. У каз-[6, c. 404–405]. У каз-6, c. 404–405]. У каз-, c. 404–405]. У каз-–405]. У каз-405]. У каз-. У каз-
ці «Про Діда (Бога)» священик вирішив пасти
сільську худобу, бо вважав, що пастух бере за-
багато платні за цю справу. У цій казці вислов-
люється погляд селян, що священику соромно
пасти худобу. Та й зароблені таким чином гро-
ші в нього вкрали, а сам священик став стар-
цем [10, c. 333]. Отже, чітко простежуються
уявлення про необхідність дотримуватися тако-
го способу життя й обирати такі заняття, які б
відповідали певному статусу.
Уявлення про принижене соціальне стано-
вище наймита спостерігається і в низьких мо-
ральних якостях і вчинках, що приписуються
наймитам в окремих казках. Наймити можуть
бути представлені і як погані герої, наділені
негативними моральними характеристиками
та здатними до ницих вчинків. Наприклад, у
казці «Про дівчину, що як кашляне, то золо-
то паде, а як заплаче, то жемчуг сиплеться»
наймичка видає себе за наречену царя, позбав-
ляючи зору і прирікаючи на смерть справжню
наречену, свою хазяйку. Образу наймички тут
приписуються такі риси, як хитрість, підступ-
ність. У зговір вступає й кучер, отримавши за
це гроші від наймички [10, c. 30–31].
Окремої уваги в казках заслуговують гендерні
уявлення щодо наймитування. Цікаво, що в біль-
шості казок наймитування передбачає переміщен-
ня в просторі, відхід у чужі краї і здійснюється,
як правило, особами чоловічої статі (чоловіками,
синами), інколи усією сім’єю, зрідка – жінками.
Зокрема, у казці «Про хлопця-сироту» важливе
значення мають для парубка-наймита мандру-
вання. Саме в ходіннях герой знаходить і роботу,
і розчарування, і жінку, як і вирішення складних
завдань, поставлених перед ним дядьком і па-
ном [10, c. 11–14]. Так само і в казці «Як пастух
наговорив повний мішок» вказано, що в пошуках
роботи герой зайшов «далеко в чужину» та
найнявся за умови, що пан замість платні віддасть
йому свою дочку за жінку [6, c. 330]. Аналіз мо-[6, c. 330]. Аналіз мо-6, c. 330]. Аналіз мо-, c. 330]. Аналіз мо-. Аналіз мо-
91
Трибуна молодого дослідника
тиву ходіння, відходу, мандрування в казках дає
можливість переоцінити сенс відхожого промис-
лу для селянства. У поглядах дослідників другої
половини ХІХ – початку ХХ ст. селянський
відхід називається скитанням, оцінюється як
нераціональний, непродуктивний, безглуздий.
Однак аналіз казок дає змогу виявити народ-
ні погляди на відхід як на спосіб пошуку щастя,
неодмінну складову зусиль селянина для забез-
печення свого добробуту. У казці «Про хлопця-
сироту» відхід з дому на чужину розглядається
не просто як можливість кожного чоловіка, але і
як його обов’язок [10, c. 13]. Це відповідає уяв-[10, c. 13]. Це відповідає уяв-10, c. 13]. Це відповідає уяв-, c. 13]. Це відповідає уяв-. Це відповідає уяв-
ленням традиційної культури про активність та
мобільність чоловіків і пасивність та статичність
жіноцтва. Так само й у новелі «Про наймита, що
служив за три слова» чоловік іде від нещасливо-
го сімейного життя і злиднів на чужину в найми
та щасливо повертається через 18 років, маючи
багатство, досвід, повагу, возз’єднується зі сво-
єю дружиною та сином [8, c. 291–297]. У казці
«Про морського царя та його дочок» помітним є
уявлення про те, що, відправившись у чужі далекі
краї, чоловік може набути багатства, так само як
це робив його батько [10, c. 17]. У казці «Про двох
братів» бідний брат залишає дружину з діть-
ми вдома, а сам іде на заробітки. І так само на
чужині знаходить свою долю, багатство, матері-
ально забезпечивши власну сім’ю [10, c. 45–48].
Рід занять наймитів теж відповідає уявленням
про статево-віковий поділ праці: «найнялися у
пана на службу: чоловік був за економа, жінка за
кухарку, а діти пасли вівці» [6, c. 293].
Наймитування в одних випадках
пов’язується з мандруванням, а подорож – із
чарівними пригодами, які спричиняють певні
позитивні чи негативні ситуації. У народних
казках відхід у найми, залишення рідної домів-
ки досить часто пов’язується з подальшими тра-
гічними подіями, коли гине або сам наймит, або
близька йому людина. Загибель героя-наймита
відбувається внаслідок його вбивства при по-
верненні із заробітків, мотивом якого виступа-
ють зароблені кошти [9, c. 340–341]. У новелі
«Наймит, що служив за три слова» [8, c. 291–
297] можна виділити уявлення про небезпеки,
спричинені відходом у найми. Небезпека, з од-
ного боку, пов’язується із беззахисністю життя
й гаманця наймита в дорозі перед розбійниками
та шахраями, із втратою пильності внаслідок
пияцтва, що могло призвести до біди, а з дру-
гого боку, небезпека стосується відчуження від
своєї сім’ї та втрати становища в громаді.
Наймитування в казках сприймається і як
можливий життєвий сценарій для сиріт, котрі
нічого не мають. У казці «Три брати і Бог» в най-
ми йдуть сироти, бажаючи потрапити до доброго
хазяїна. Їх приймає до себе за дітей хазяїн – ста-
рий дід, обіцяючи оженити їх, дати землю й хату,
коли прийде час [10, c. 355–356]. У цій казці
оминається опис самого приймацького життя з
названим батьком, а одразу дається його резуль-
тат: названий батько допомагає синам облашту-
вати власне сімейне господарство, виступаючи
для них сватом. Отже, у казці максимально ла-
конічно відображено один із соціальних інсти-
тутів селянства – приймацтво, яке мало на меті
убезпечити соціалізацію дітей у селянському
середовищі, у тому числі і їхнє матеріальне ста-
новище, виховання та створення ними власних
сімей. Мотив наймитства-прий мацтва є доволі
розповсюдженим у казках. Пов’язаним із цим є
сюжет казок, за яким герой чи героїня йдуть у
найми до тих, хто порятував їм життя [10, c. 66–
67]. Герой казки «Про Лева – купецького сина»
пішов у прийми до незрячих баби й діда, став їм
сином і пастухом. Наймання пов’язується із при-
йняттям до сім’ї за сина [10, c. 304–307].
У народних казках простежуються й уяв-
лення про наймитування як таке, що більше
підходить до певного віку людини, зокрема,
для молоді. У казці «Про Тром-сина» герой з
Божого благословення, ставши на порі, іде в
найми [10, c. 337–338]. В іншій казці є вка-[10, c. 337–338]. В іншій казці є вка-10, c. 337–338]. В іншій казці є вка-, c. 337–338]. В іншій казці є вка-–338]. В іншій казці є вка-338]. В іншій казці є вка-. В іншій казці є вка-
зівка й на те, коли має завершуватися най-
митування: батько героя просить відпустити
його, вказуючи господарю на те, що «сина вже
женить пора, а він ще й досі в наймах» [10,
c. 368–370]. У казках наявне також уявлення
про те, що старі люди не здужають самі заро-
бить собі хліба, на відміну від дітей та дорос-
лих, які йдуть у найми задля цього [10, c. 59].
92
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 6/2011
Зв’язок наймитства з мандруванням та
його вплив на життєвий сценарій чітко просте-
жується в частині казок поряд зі статичністю
наймитського життя в іншій частині. Окремо
розглядаються мотиви щодо наймитської пра-
ці, які слід відділяти від мотивів про труд та
працю бідняка через надзвичайну поширеність
останніх. Наймитування в народній свідомості
пов’язується з бідністю та варіантом заробітку.
Наймитську працю потрібно розглядати
як особливий різновид праці, з яким пов’язані
специфічні уявлення та цінності, відображені
в казках. Серед таких уявлень розглядається
вплив наймитування на матеріальне станови-
ще наймита та його родини. При цьому, як
і у випадку статичності/динамічності най-
митства, характер цього впливу виявляється
різнобічним, навіть протилежним у різних
сюжетах. У деяких казках простежується і
вплив наймитування на вибір шлюбної пари,
сімейне життя, взаємозв’язки наймитства
та приймацтва. Одним з основних напрямів
джерелознавчої роботи з казковим фолькло-
ром є вивчення такої важливої частини зви-
чаєво-правових відносин наймання, як до-
говірні умови найму. Аналіз народних казок
дозволяє стверджувати про стійкість уявлень
щодо договірного характеру відносин найман-
ня. У текстах казок присутні елементи, які
утворюють договір наймання: характер вико-
нуваних робіт, взаємні зобов’язання наймита
та господаря, умови праці та платні за неї.
Виконання наймитом усіх умов схвалюєть-
ся та винагороджується, тоді як порушення
договору морально засуджується. У казках
простежується уявлення про непорушність
умов договору. Наявність та чіткість цих
складових дозволяє вести мову про високий
ступінь розвитку народної правосвідомості у
цій сфері суспільних відносин.
1. Афанасьев А. Н. Народные русские сказ-
ки : в 3 т. / подгот. Л. Бараг, Н. Новиков; отв. ред.
Э. В. Померанцева, К. В. Чистов. – М. : Наука,
1984. – Т. 1. – 512 с.
2. Бріцина О. Ю. Українська народна соціально-
побутова казка: (специфікація та функціонуван-
ня) / О. Бріцина. – К. : Наукова думка, 1989. – 150 с.
3. Галицькі народні казки / збир. О. Роздоль-
ський, упоряд. І. Франко // Етнографічний збір-
ник / під. ред. М. Грушевського. – Л., 1895. – Т. 1. –
С. 1–120.
4. Героїко-фантастичні казки / упоряд. І. Бере-
зовський. – К. : Дніпро, 1984. – 367 с.
5. Гринченко Б. Д. Из уст народа. Малорусские
рассказы, сказки и прочее / Борис Гринченко. –
Чернигов : Типография губернского земства,
1901. – 490 с.
6. Казки Карпат: українські народні казки /
упорядкув., вступ. ст., прим. та слов. І. В. Хлан-
ти. – Ужгород : Карпати, 1990. – 418 с.
7. Мушкетик Л. Людина та її доля в народ-
них казках Українських Карпат / Л. Мушкетик //
НТЕ. – 2007. – № 5. – С. 4–10.
8. Оповідання Р. В. Чмихала / зібр. В. Лесевич //
Етнографічний збірник. – Л., 1904. – Т. 14. – 350 с.
9. Сумцов М. Ф. Дослідження з етнографії та
історії культури Слобідської України. Вибрані
праці / упорядкув., підготовка тексту, передмо-
ва, післямова та примітки М. М. Красикова. – Х. :
Атос, 2008. – 558 с.
10. Труды этнографическо-статистической
экспедиции в Западно-Русский край, снаряжен-
ной Императорским Русским географическим об-
ществом. Юго-западный отдел. Материалы и ис-
следования, собранные П. П. Чубинским. – С.Пб.,
1872. – Т. 2 : Сказки мифические и бытовые. – 690 с.
11. Хланта И. В. Украинская социально-
бытовая сказка : дис. … канд. филол. наук / АН
УССР. Институт искусствоведения, фолькло-
ристики и этнографии им. М. Т. Рыльского. – К.,
1976. – 213 с.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-43430 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T05:54:20Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Маліков, В. 2013-04-27T17:01:14Z 2013-04-27T17:01:14Z 2011 Уявлення про наймитування та наймитську долю в українських народних казках / В. Маліков // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 6. — С. 87-92. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43430 [398.21:316.343.37-057.16] (477) У статті проаналізовано українські народні казки та показано їхнє значення для звичаєво-правових традицій наймитування. Це дослідження покликане розкрити селянські уявлення щодо найманої праці, а також образ наймита, відображений у казках другої половини ХІХ – початку ХХ ст. В статье анализируются украинские народные сказки, раскрывается их значение для обычно-правовых традиций найма. Целью данного исследования является раскрыть крестьянские представления относительно наемного труда, а также образ батрака, отраженный в сказках второй половины ХІХ – начала ХХ вв. The author analyzes Ukrainian folk tales and shows their significance for customary law traditions of wage labour. This study aims to reveal peasant concepts about wage labour and an image of farm labourer reflected in folk tales of the second half of the XIX – early XX centuries. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Трибуна молодого дослідника Уявлення про наймитування та наймитську долю в українських народних казках Представление о батрачестве и наемничей судьбе в украинских народных сказках Views on Wage Labour and a Farm Labourer Fate in the Ukrainian Folk Tales Article published earlier |
| spellingShingle | Уявлення про наймитування та наймитську долю в українських народних казках Маліков, В. Трибуна молодого дослідника |
| title | Уявлення про наймитування та наймитську долю в українських народних казках |
| title_alt | Представление о батрачестве и наемничей судьбе в украинских народных сказках Views on Wage Labour and a Farm Labourer Fate in the Ukrainian Folk Tales |
| title_full | Уявлення про наймитування та наймитську долю в українських народних казках |
| title_fullStr | Уявлення про наймитування та наймитську долю в українських народних казках |
| title_full_unstemmed | Уявлення про наймитування та наймитську долю в українських народних казках |
| title_short | Уявлення про наймитування та наймитську долю в українських народних казках |
| title_sort | уявлення про наймитування та наймитську долю в українських народних казках |
| topic | Трибуна молодого дослідника |
| topic_facet | Трибуна молодого дослідника |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43430 |
| work_keys_str_mv | AT malíkovv uâvlennâpronaimituvannâtanaimitsʹkudolûvukraínsʹkihnarodnihkazkah AT malíkovv predstavlenieobatračestveinaemničeisudʹbevukrainskihnarodnyhskazkah AT malíkovv viewsonwagelabourandafarmlabourerfateintheukrainianfolktales |