Роль випадку і закономірності у становленні фантаста-філософа Станіслава Лема (до 90-річчя від дня народження письменника)
У статті здійснено спробу через оцінні погляди Станіслава Лема на власне життя, насамперед у «львівський період», розкрити причинно-наслідкові зв’язки, поєднувальні містки між випадками та закономірностями у творчому житті видатного польського фантаста-футуролога....
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Слов’янський світ |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43450 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Роль випадку і закономірності у становленні фантаста-філософа Станіслава Лема (до 90-річчя від дня народження письменника) / І.Б. Кияк // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 8. — С. 127-137. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-43450 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-434502025-02-23T20:25:25Z Роль випадку і закономірності у становленні фантаста-філософа Станіслава Лема (до 90-річчя від дня народження письменника) Кияк, І.Б. Проблеми сучасної славістики У статті здійснено спробу через оцінні погляди Станіслава Лема на власне життя, насамперед у «львівський період», розкрити причинно-наслідкові зв’язки, поєднувальні містки між випадками та закономірностями у творчому житті видатного польського фантаста-футуролога. В статье сделана попытка, используя оценочные взгляды Станислава Лема на собственную жизнь, прежде всего «львовского периода», раскрыть причинно-следственные связи, соединяющие мосты между случаями и закономерностями в творческой жизни выдающего польского фантаста-футуролога. In these studies there was made an attempt, using Stanislaw Lems views about his own life, especially his «Lviv period», to reveal a causal connectivity, combining links between cases and regularity of the famous Polish science fiction writer Stanislaw Lems life. 2010 Article Роль випадку і закономірності у становленні фантаста-філософа Станіслава Лема (до 90-річчя від дня народження письменника) / І.Б. Кияк // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 8. — С. 127-137. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0051 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43450 821.162.1 uk Слов’янський світ application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проблеми сучасної славістики Проблеми сучасної славістики |
| spellingShingle |
Проблеми сучасної славістики Проблеми сучасної славістики Кияк, І.Б. Роль випадку і закономірності у становленні фантаста-філософа Станіслава Лема (до 90-річчя від дня народження письменника) Слов’янський світ |
| description |
У статті здійснено спробу через оцінні погляди Станіслава Лема на власне життя, насамперед у «львівський період», розкрити причинно-наслідкові зв’язки, поєднувальні містки між випадками та закономірностями у творчому житті видатного польського фантаста-футуролога. |
| format |
Article |
| author |
Кияк, І.Б. |
| author_facet |
Кияк, І.Б. |
| author_sort |
Кияк, І.Б. |
| title |
Роль випадку і закономірності у становленні фантаста-філософа Станіслава Лема (до 90-річчя від дня народження письменника) |
| title_short |
Роль випадку і закономірності у становленні фантаста-філософа Станіслава Лема (до 90-річчя від дня народження письменника) |
| title_full |
Роль випадку і закономірності у становленні фантаста-філософа Станіслава Лема (до 90-річчя від дня народження письменника) |
| title_fullStr |
Роль випадку і закономірності у становленні фантаста-філософа Станіслава Лема (до 90-річчя від дня народження письменника) |
| title_full_unstemmed |
Роль випадку і закономірності у становленні фантаста-філософа Станіслава Лема (до 90-річчя від дня народження письменника) |
| title_sort |
роль випадку і закономірності у становленні фантаста-філософа станіслава лема (до 90-річчя від дня народження письменника) |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Проблеми сучасної славістики |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43450 |
| citation_txt |
Роль випадку і закономірності у становленні фантаста-філософа Станіслава Лема (до 90-річчя від дня народження письменника) / І.Б. Кияк // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 8. — С. 127-137. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Слов’янський світ |
| work_keys_str_mv |
AT kiâkíb rolʹvipadkuízakonomírnostíustanovlennífantastafílosofastaníslavalemado90ríččâvíddnânarodžennâpisʹmennika |
| first_indexed |
2025-11-25T05:36:43Z |
| last_indexed |
2025-11-25T05:36:43Z |
| _version_ |
1849739454505287680 |
| fulltext |
127
УДК 821.162.1
І. Б. Кияк
РОЛЬ ВИПАДКУ І ЗАКОНОМІРНОСТІ
У СТАНОВЛЕННІ ФАНТАСТА-ФІЛОСОФА
СТАНІСЛАВА ЛЕМА
(до 90-річчя від дня народження письменника)
У статті здійснено спробу через оцінні погляди Станіслава
Лема на власне життя, насамперед у «львівський період», розкрити
причинно-наслідкові зв’язки, поєднувальні містки між випадка-
ми та закономірностями у творчому житті видатного польського
фантаста-футуролога.
Ключові слова: фантастика, футурологія, випадок, закономір-
ність, літературна творчість, інтелект.
In these studies there was made an attempt, using Stanislaw Lem’s
views about his own life, especially his «Lviv period», to reveal a causal
connectivity, combining links between cases and regularity of the famous
Polish science fi ction writer Stanislaw Lem’s life.
Key words: fantasy, futurology, case, regularity, literary creativity,
intelligence.
У першій філософській пам’ятці періоду розвитку націо-
нальних ідей у Європі, якою вважають трактат Я. Коллара
«Про літературну взаємність між слов’янськими племенами і
наріччями» (1836), моральна гуманістично-світоглядна анти-
теза сформульована таким чином: «Слава нації нині не ґрун-
тується ні на її чисельності, ні на дужій тілесній будові..., ні
на видатному хисті помщатися за кривди; вона ґрунтується
не на сліпому наслідуванні французьких мод і звичаїв, а на
морально-інтелектуальних критеріях, духовній діяльності та
самостійності духу» [Коллар, с. 236].
Сьогодні на постінформаційному етапі розвитку суспіль-
ства констатуємо, що його ядром стають групи спеціалістів
http://www.etnolog.org.ua
128
з творчої та наукової сфер, ідеї та рішення яких базуються на
стратегічній інтуїції як поєднанні аналізованого досвіду та
натхнення. Незаперечним рушієм як минулого, так і сучасно-
го поступу є когорта інтелектуалів, які стають «опорами» збу-
дованих ними ж інтелектуальних мостів і виявляють значний
інтерес до міждисциплінарних досліджень, до переосмислен-
ня суспільних цінностей, до прогнозування майбутнього.
До когорти таких «стійких принців» (як назвав свого часу
Станіслав Лем Єжи Ґедройця) належить і автор цього вислов-
лювання – видатний польський письменник, який народив-
ся у Львові та провів у цьому галицькому місті перші 25 років
свого життя.
Тому є актуальною і не викликає жодних заперечень потре-
ба наблизитися до джерел творчості С. Лема, сформулювати
бачення не лише його літературних творів, але й насамперед –
людини, що зробила перші кроки на нашій землі. Узяти хоча
б таке запитання: «Якого типу популярності прагне автор-
фантаст?». Американський письменник Роберт Шеклі відпо-
вів на нього так: «Я хотів би мати нехай невелику, але реальну
популярність. І насамперед перед самим собою: добре робити
свою роботу, розпочату багато років тому, що і сформувало
мене як людину і як письменника... Головне прагнення будь-
якого автора – щоб його книги читалися якомога ширшим ко-
лом публіки, бажано в якомога більшій кількості країн, яко-
мога більшою кількістю мов».
Не менш важливими є питання, на які має давати відпові-
ді фантастика як літературний жанр. Можливо, її намагання
спрямовані на пришвидшення перебігу процесів дійсності, на
втечу від неї або на розкриття її безконечних горизонтів? Чи
це застереження від імовірного майбутнього трагічного кін-
ця людства, своєрідна спроба його прогнозування? І нарешті,
фантастика акцентує увагу на технічних подробицях чи голо-
вним об’єктом її розгляду є Людина?
http://www.etnolog.org.ua
129
Отже, творчість письменника-фантаста нерозривно
пов’язана з філософським осмисленням дійсності. У нашо-
му дослідженні спробуємо розкрити анонсовану заголовком
тему, відповідаючи на низку пов’язаних з нею питань і спира-
ючись на спогади та літературну творчість Станіслава Лема.
1. «Парадоксально: цивілізація Австро-Угорщини (кінця
XIX – початку XX ст.), що заходила, поступово згасаючи, за-
лишала все більше можливостей для своєрідного культурно-
го ренесансу. Саме тому, що цивілізація імперії була неживою,
плодоносило дерево культури. Власну культурну ауру ство-
рювали найбільші центри імперії – Прага, Будапешт, Львів.
Можливо правим був Музіль: “Дунайська монархія тому й по-
гинула, що була країною для геніїв”. Звільнившись після розпаду
імперії, духовна енергія відбитим світлом освітлює шляхи су-
часного світу» [Фісанов, с. 86].
Як вплинула атмосфера Львова на формування світогля-
ду майбутнього фантаста С. Лема? Хто, як не сам письменник,
може показати свою «творчу кухню», змальовуючи її в істо-
ричній послідовності, у часових межах віх свого життя. Ось що
С. Лем писав про себе: «Я був тираном. Норберт Вінер почав
свою автобіографію словами: “Я був чудовою дитиною”. Я міг
би почати свою: “Я був чудовиськом”. Хоча, чудовиськом – це,
може, певне перебільшення. Але те, що я, ще зовсім маленький,
тероризував оточуючих – це правда... На четвертому році жит-
тя я навчився писати, хоча й не мав якихось особливих новин
для письмового повідомлення» [Лем, Високий Замок].
Категорії випадку та долі ввійшли у свідомість десяти-
літнього Станіслава з розповіді батька про те, як він вижив
під час Першої світової війни. Це спричинило бажання пе-
ренестися у вигаданий світ ще за часів довоєнного дитин-
ства. С. Лем згадує: «Мої перші книги були цілком особли-
вого виду. Не вміючи ще читати, я гортав анатомічні атласи
http://www.etnolog.org.ua
130
і медичні посібники батька; зрозуміти що-небудь в них мені
було не під силу хоча б тому, що медична бібліотека батька в
основному складалася з німецьких, французьких книг. Моє
перше знайомство зі світом книг було пов’язане з малюнка-
ми скелетів і акуратно прооперованих черепів, детальними
і різнокольоровими малюнками мозку, зображеннями вну-
трішніх органів. Безперечно, лазити в батьківській бібліо-
теці мені було заборонено; саме тому вона вабила мене, як
щось заборонене і таємниче.
...Я був фанатом книг. Читав усе, що попадало мені
під руки; шедеври національної поезії, романи, науково-
популярні книжки».
Спогади дитинства С. Лема мають кілька «інформацій-
них зрізів»: це і гімназійне життя з улюбленими предметами
та професорами, що викликали повагу або острах; це і збере-
жені в пам’яті карта вулиць і розташування кав’ярень Льво-
ва 1930–1940-х років; це і відчуття свободи, що охоплюва-
ло учнів під час колективних прогулянок стежками Високого
Замку та Кайзервальда, де кожен відкривав своє «я», де ма-
ленький міський житель мав першу можливість наблизитися
до природи, пізнавати її.
До своїх гімназійних творів, які отримували чимало комп-
ліментів з боку вчительки літератури, Станіслав ставиться з
певною іронією: «вони були довжелезні»; «у мене назавжди
лишилися незаповнені лакуни в царині історії літератури»; «я
є прикрим зразком людини, яка, хоч і склала іспити на атестат
зрілості, але не має… уявлення про граматику». Але він до-
бре пам’ятає той домашній твір, у якому він «залетів аж на Ве-
неру і передер чималий кавалок із книги професора Виробе-
ка про дива природи». Щодо цієї літературної спроби, С. Лем
робить нищівний висновок: «початком моєї літературної
кар’єри, який припадає ще на гімназійні роки, був найбаналь-
ніший у світі плагіат». «Ґрунтовкою душі» називає він той пер-
http://www.etnolog.org.ua
131
ший пласт досвіду, хай і дитячого, що залишається незмінним
протягом усього життя.
На окрему увагу заслуговують описи винаходів, технічних
креслень, проекти не лише машин, але й тварин, якими були
заповнені зошити гімназиста Станіслава. Різні моделі, у тому
числі й робочі, були навіяні науково-популярними книжками
«Дива природи» і «Таємниці Всесвіту», якими захоплювався
хлопець. Чи був Лем першовідкривачем? Хай би як там було,
але він щиро зачаровувався різними речами та предметами,
вважаючи їх стійкішими, порівняно з живими, менше залеж-
ними від катастроф часу.
У 1939–1940 роках він навчався у львівському медінститу-
ті, хоча спочатку складав іспити до Політехніки – туди, куди
його вабило покликання. «Я дебютував 1946 року новелою
“Людина з Марса”, уривки з якої були надруковані в “Nowym
Świecie Przygód”. Попри це, я писав вірші й оповідання, які…
публікувалися в “Tygodniku Powszechnym”, “Żołnierzu Polskim”,
“Kużnice”. 1948 року взявся за свою першу повість “Незгаяний
час”, яка через проблеми з цензурою вийшла… вісьмома рока-
ми пізніше». У 1948–1950 роках С. Лем працював молодшим
асистентом у науковій лабораторії, яку очолював доктор Ме-
числав Хойновський. Зустріч із Хойновським стала зламним
моментом у його житті.
«...1950 року я зустрівся в Будинку літераторів у Закопано-
му з одним гладуном, і ми разом пішли до Чорного ставу. Це
був Єжи Панський – голова Видавничого дому “Czytelnik”. Під
час гірської прогулянки ми багато розмовляли про відсутність
у польській літературі жанру наукової фантастики. Мій супут-
ник запитав, чи не зважився б я на таку працю, маючи в ки-
шені видавничу угоду. Я, не знаючи до пуття, з ким маю спра-
ву – для мене він був просто таким собі гладуном, – відповів
ствердно. За якийсь час я, як то не дивно, і справді підписав
угоду з видавництвом. Навіть не знаючи, до чого це приведе,
http://www.etnolog.org.ua
132
я вивів назву майбутнього твору: “Астронавти” і... за відносно
короткий час написав книжку. І це був мій дебют».
Доля С. Лема була визначена, як він вважає, богинею Мой-
рою ще в колисці, а самовизначення таїлося в ньому самому, у
його спадковості. Він писав у автобіографії: «моє перо притя-
гує два протилежні полюси. Один з них – випадковість, дру-
гий – закономірність, яка організовує наше життя. Чим було
все те, в результаті чого я з’явився на світ і, хоча смерть мені
погрожувала неодноразово, вижив і став письменником, і до
того ж, письменником, який намагається поєднати вогонь і
воду, фантастику і реалізм?».
«Невже це лише довга низка випадковостей?» – запи-
тує він себе вже в 1983 році під час досить тривалого пері-
оду перебування в Берліні. С. Лем здійснює спробу відпові-
сти на подібні питання, оцінити місце випадковості в житті,
причинно-наслідковість життєвого шляху. Зокрема, на важ-
ливість випадку в житті письменника вказано у псевдорецен-
зії на книгу “De Impossibilitate Vitae” (“Про неможливість жит-
тя”) зі збірника “Абсолютна пустота”».
Вище вже мовилося про такі протиставлення: «випадко-
вість – закономірність», «збіг обставин – визначення». І тіль-
ки взявшись за написання «Високого замку», С. Лем почав ро-
зуміти: «моя доля, тобто моє письменницьке призначення,
вже перебувало в мені, коли я розглядав скелети, галактики
в астрономічних атласах, різнокольоровий людський мозок
в анатомічних посібниках. Можливо, це були зовнішні при-
чини, чи, краще сказати, імпульси і подразники, під впливом
яких складалася моя душевна організація, про що я, звісно, не
мав ніякого поняття».
Розглядаючи «львівський період» життя С. Лема, доречно буде
знову наголосити на тогочасній важливості категорій «випадко-
вості» та «закономірності» для молодого письменника. Насампе-
ред це стосується воєнних років, коли він це відчув «інстинктив-
http://www.etnolog.org.ua
133
но, власною шкірою – не як мисляча людина, а як переслідуваний,
загнаний звір». Тоді він на практиці міг переконатися, що життя
і смерть залежать від найнезначніших обставин.
Підсумком спостережень С. Лема за причинно-наслід-
ковими зв’язками між пережитим і тим, чого йому вдалося
досягнути як письменнику, є думка, що в його книгах важ-
ливою є роль випадку як творця долі. А оцінка тієї епохи, у
якій йому судилося жити, має апокаліптичний відтінок: «Та
епоха зламала всі попередні умовності і прийоми літератур-
ної розповіді. Неминуча нікчемність людського життя перед
лицем масового знищення не може бути передана засобами
літератури, яка в центрі розповіді ставить окремих людей
або невеликі групи».
Чому ж усе-таки С. Лем обрав шлях наукової фантастики?
Його думка із цього приводу така: «Наукову фантастику я по-
чав писати тому, що вона має чи повинна мати справу з люд-
ським родом (і навіть з можливими видами розумних істот, од-
ним з яких є людина), а не з якимись окремими індивідами».
2. «Світ... з одного боку – усуціль воля, з другого – усуціль
уява» (А. Шопенгауер).
Замислюючись над питанням, що варте уваги відбулося в
польській літературі за кілька останніх десятиліть, Станіслав Бе-
ресь у статті «Книжок багато, шедеврів мало» змушений був кон-
статувати: «Я не знаходжу там тієї сили, сугестивності й правди,
у яку захотів би повірити або дозволив себе переконати, коли ті
книжки з’явилися» [Бересь, с. 37]. Недооціненим і водночас над-
звичайно важливим явищем він вважає процес повернення в
польську літературу мемуаристики, щоденників, есеїстки, істо-
ріографії. Однак найбільшого розчарування йому завдала поль-
ська проза. Щодо фантастики С. Бересь зазначає, що в середовищі
академічної критики наукова фантастика ніколи не мала поша-
ни, навіть тоді, коли її амбіції сягали найвищих інтелектуальних
http://www.etnolog.org.ua
134
і професійних висот. Проте література жанру фентезі становить
найбільшу частину книжкового ринку в Польщі, а ерудиція її ав-
торів істотно перевищує те, що спостерігаємо в «мейнстримі». Це
спонукає до роздумів над цим феноменом, бо стількох шануваль-
ників не має жодна інша літературна течія в Польщі. Також слід
відмітити величезний і, безперечно, найбільший у країні пись-
менницький форум на літературних блогах. Відвідувачі юрмами
заходять на веб-сторінки професійних письменників, і насампе-
ред це стосується С. Лема.
Письменник зі світовим ім’ям – Станіслав Лем – цікавий чи-
тачу не лише як фантаст, але і як філософ, футуролог, людина з
власними поглядами щодо багатьох проблем буття теперішньо-
го, минулого та майбутнього. Це талановита особистість, із ши-
роким світоглядом, що базується на неабиякому інтелекті.
С. Лем – письменник, мислитель, який задумав створити
естелопедію (енциклопедію майбутнього), який писав рецензії
на неіснуючі книжки, розробляв сценарії контактів з позазем-
ними цивілізаціями – саме таким бачимо його сьогодні. Жан-
ровій поліфункціональності наукової фантастики С. Лема,
пріоритетам і особливостям його футурології присвячено по-
передні дослідження авторки цієї статті [Кияк 2009, с. 335;
Кияк 2010, с. 417].
Станіслава Лема не стало 27 березня 2006 року. Він покинув
світ, не завершивши ювілейний 85-й рік свого життя та 50-й
рік літературної творчості
Польське суспільство глибоко засмутила ця втрата. Усі
засоби масової інформації рясніли матеріалами про ви-
датного письменника. Ось лише кілька назв газетних ста-
тей: «Філософ майбутнього», «Учений, митець, пророк»,
«Похмурий філософ», «Лем, або ж перехід межі». У видан-
ні «Gazeta wyborcza» в ці дні було опубліковано розлогі ма-
теріали, до яких увійшли автобіографія, написана Станісла-
вом Лемом у Берліні в 1983 році та перекладена Томашем
http://www.etnolog.org.ua
135
Лемом, і літературознавчі дослідження його творів. Епі-
графом до них стали такі слова письменника: «Мої повісті
я писав, послуговуючись методом, який я не в змозі пояс-
нити – він виник з нічого. Однак, якби я чекав, що в моїй
голові з’явиться цілком дозріла думка, – я б ніколи нічого
не написав» [Lem, s. 16]. А професор Єжи Яжемський, ві-
домий історик літератури та критик, знавець світу Станіс-
лава Лема, аналізуючи засоби і стиль його творчості, його
філософсько-футурологічні есеї про еволюцію розуму, його
погляди на світ, прийшов до такого висновку: «Не космічні
потвори є у Станіслава Лема найбільшою загрозою для лю-
дини, а вона сама та її думки» [Jarzębski, s. 19].
Щоб почути думки Станіслава Лема, звернемося до його ос-
таннього фейлетону, опублікованого в «Tygodniku powszechnym».
Отримавши понад 50 запитань молодих російських інтернавтів,
С. Лем відповів кожному з них на місцевому Інтернет-порталі.
Ось деякі фрагменти його відповідей: «Часто цитують мій ви-
слів про те, що світ необхідно міняти, бо інакше він неконтр-
ольовано змінюватиме нас самих»; «Якщо ви питаєте про май-
бутнє людства, то, думаючи про це, я завжди відчуваю неспокій.
Ми йдемо прямо до ядерного конфлікту. Це страшний прогноз,
але підтверджений фактами»; «Необхідно дивитися в майбутнє,
а не в минуле. Усі наші копання в історії полягають у тому, що,
якщо один ідіот щось скаже, то потім із цим не впораються со-
рок філософів. Такий стан нашої громадянської свідомості. І над
цим необхідно працювати, а не над минулим, якого вже нема і не
буде»; «Політики віддають перевагу розповіданню казок. А уряд
повинен займатися створенням довготермінової програми, на-
приклад, щодо гідрування вугілля, що зробило би нашу еконо-
міку ефективнішою. Знаєте, якщо не засукати рукави і не поча-
ти що-небудь робити, то все закінчиться говорильнею. А світ
справді рухається до провалля»; «Єдине, чим ми можемо себе
втішати, – це свобода преси і відсутність інституту цензури. Усе
http://www.etnolog.org.ua
136
інше виглядає так, як воно є насправді. Наприклад, інтелігентів,
що мають вагу в сьогоднішній Польщі, можна помістити в не-
велику кімнату. У нас у сфері науки немає жодного Нобеля, так
про що говорити? Сьогодні в Польщі кожен може стати профе-
сором, професорів у нас багато, проте ця загрозлива кількість
не переходить у якість»; «Поляки, як сказав Норвід, – це чудес-
ний народ і нікчемне суспільство. Поети, що кидаються на шти-
ки, – це завжди будь-ласка, а ось бути в міру чесною людиною і
не робити нічого особливо високого – це вже проблема». А на
питання, чи не думає С. Лем, що знання про цей світ може по-
збавити бажання жити, письменник відповів: «Може. Але моя
особиста думка така: у безмежній зоряній порожнечі несподіва-
но відбувається маленький, чи навіть мікроскопічний проблиск
свідомості – моєї або вашої, мурашки або якої-небудь пташки, –
а потім, коли закінчується життя, він гасне, і продовжується це
нескінченне ніщо».
Приходимо до висновку, що творчість Станіслава Лема су-
часна не лише за часом написання фантастичних повістей,
футурологічних есеїв, апокрифів, мемуарів, але й за темати-
кою – це філософські проблеми світу, космосу, пізнаваль-
ні можливості розуму, нові інформаційні технології та їхній
вплив на суспільство. Однак треба ще багато осмислити в ба-
гатогранній творчості Станіслава Лема, сприйняти та усвідо-
мити його філософські думки, далекоглядні прогнози, навіть
якщо вони матимуть гіркий присмак.
ЛІТЕРАТУРА
Бересь С. Книжок багато, шедеврів мало // Критика. – 2004. –
Чис. 9/10. – С. 36, 37.
Кияк І. Жанрові пріоритети фантастики Станіслава Лема // Київські по-
лоністичні студії: збірник наукових праць. – К.: ВПЦ «Київський універси-
тет», 2009. – Т. 15. – С. 335–340.
http://www.etnolog.org.ua
137
Кияк І. Природа фантастичного в контексті творчості Ст. Лема // Ки-
ївські полоністичні студії: збірник наук. праць. – К.: «МП Леся», 2010. –
Т. 16. – С. 417–424.
Лем С. Високий Замок. – Л.: ЛА «Піраміда», 2002.
Фісанов В. П. Re Commendationem. – Чернівці, 2006. – С. 86.
Коллар Я. О литературной взаимности между славянскими пле-
менами и наречиями // Антология ческой и словацкой философии. –
М.: Мысль, 1982. – С. 236.
Jarzębski J. Lem, czyli o przekraczaniu granic // Gazeta Wyborcza. –
1.04.2006.
Lem S. Autobiografi a // Gazeta Wyborcza. – 1.04.2006.
В статье сделана попытка, используя оценочные взляды Ста-
нислава Лема на собственную жизнь, прежде всего «львовского
периода», раскрыть причинно-следственные связи, соединяющие
мосты между случаями и закономерностями в творческой жизни
выдающего польского фантаста-футуролога.
Ключевые слова: фантастика, футурология, случай, закономер-
ность, литературное творчество, интелект.
http://www.etnolog.org.ua
|