Функціонально-семантичні особливості дискурсивного слова «аман» (на матеріалі текстів сучасних болгарських мас-медіа)
Стаття присвячена дослідженню походження, значення та функціонування запозиченого дискурсивного слова аман у сучасній болгарській мові. Описано його вихідну концептосферу, зроблено комплексний аналіз семантичних, морфологічних, синтаксичних, структурних і комунікативних характеристик. Статья посвяще...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Слов’янський світ |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43452 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Функціонально-семантичні особливості дискурсивного слова «аман» (на матеріалі текстів сучасних болгарських мас-медіа) / І.С. Огієнко // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 8. — С. 149-160. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-43452 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Огієнко, І.С. 2013-04-28T18:56:50Z 2013-04-28T18:56:50Z 2010 Функціонально-семантичні особливості дискурсивного слова «аман» (на матеріалі текстів сучасних болгарських мас-медіа) / І.С. Огієнко // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 8. — С. 149-160. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. XXXX-0051 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43452 811.163.2:81' 373.45 Стаття присвячена дослідженню походження, значення та функціонування запозиченого дискурсивного слова аман у сучасній болгарській мові. Описано його вихідну концептосферу, зроблено комплексний аналіз семантичних, морфологічних, синтаксичних, структурних і комунікативних характеристик. Статья посвящена исследованию происхождения, значения и функционирования заимствованного дискурсивного слова аман в современном болгарском языке. Раскрыта вытекающая концептосфера аман, комплексно проанализированы его семантические, морфологические, синтаксические, структурные и коммуникативные характеристики. This article describes the ethymology, semantics and functions of borrowing discourse word aman in modern Bulgarian language. The analysis demonstrates the ethymology of concept aman, semantic, morphological, syntactic, structural and communicative characteristics of aman. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Слов’янський світ Проблеми сучасної славістики Функціонально-семантичні особливості дискурсивного слова «аман» (на матеріалі текстів сучасних болгарських мас-медіа) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Функціонально-семантичні особливості дискурсивного слова «аман» (на матеріалі текстів сучасних болгарських мас-медіа) |
| spellingShingle |
Функціонально-семантичні особливості дискурсивного слова «аман» (на матеріалі текстів сучасних болгарських мас-медіа) Огієнко, І.С. Проблеми сучасної славістики |
| title_short |
Функціонально-семантичні особливості дискурсивного слова «аман» (на матеріалі текстів сучасних болгарських мас-медіа) |
| title_full |
Функціонально-семантичні особливості дискурсивного слова «аман» (на матеріалі текстів сучасних болгарських мас-медіа) |
| title_fullStr |
Функціонально-семантичні особливості дискурсивного слова «аман» (на матеріалі текстів сучасних болгарських мас-медіа) |
| title_full_unstemmed |
Функціонально-семантичні особливості дискурсивного слова «аман» (на матеріалі текстів сучасних болгарських мас-медіа) |
| title_sort |
функціонально-семантичні особливості дискурсивного слова «аман» (на матеріалі текстів сучасних болгарських мас-медіа) |
| author |
Огієнко, І.С. |
| author_facet |
Огієнко, І.С. |
| topic |
Проблеми сучасної славістики |
| topic_facet |
Проблеми сучасної славістики |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Слов’янський світ |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| description |
Стаття присвячена дослідженню походження, значення та функціонування запозиченого дискурсивного слова аман у сучасній болгарській мові. Описано його вихідну концептосферу, зроблено комплексний аналіз семантичних, морфологічних, синтаксичних, структурних і комунікативних характеристик.
Статья посвящена исследованию происхождения, значения и функционирования заимствованного дискурсивного слова аман в современном болгарском языке. Раскрыта вытекающая концептосфера аман, комплексно проанализированы его семантические, морфологические, синтаксические, структурные и коммуникативные характеристики.
This article describes the ethymology, semantics and functions of borrowing discourse word aman in modern Bulgarian language. The analysis demonstrates the ethymology of concept aman, semantic, morphological, syntactic, structural and communicative characteristics of aman.
|
| issn |
XXXX-0051 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43452 |
| citation_txt |
Функціонально-семантичні особливості дискурсивного слова «аман» (на матеріалі текстів сучасних болгарських мас-медіа) / І.С. Огієнко // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 8. — С. 149-160. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT ogíênkoís funkcíonalʹnosemantičníosoblivostídiskursivnogoslovaamannamateríalítekstívsučasnihbolgarsʹkihmasmedía |
| first_indexed |
2025-11-25T22:31:25Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:31:25Z |
| _version_ |
1850565032324104192 |
| fulltext |
149
УДК 811.163.2:81’373.45
І. С. Огієнко
ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ДИСКУРСИВНОГО СЛОВА «АМАН»
(на матеріалі текстів сучасних болгарських мас-медіа)
Cтаття присвячена дослідженню походження, значення та функ-
ціонування запозиченого дискурсивного слова аман у сучасній
болгарській мові. Описано його вихідну концептосферу, зроблено
комплексний аналіз семантичних, морфологічних, синтаксичних,
структурних і комунікативних характеристик.
Ключові слова: аман, дискурсивні слова, запозичення, семантика.
Th is article describes the ethymology, semantics and functions of
borrowing discourse word aman in modern Bulgarian language. Th e
analysis demonstrates the ethymology of concept aman, semantic,
morphological, syntactic, structural and communicative characteristics
of aman.
Key words: aman, discourse words, borrowing, semantics.
Дослідження дискурсивних слів є актуальною проблемою
сучасного мовознавства. Цю групу слів активно вивчають з
50-х років ХХ ст. Існує значна кількість праць, присвячених
опису дискурсивних слів, що відрізняються методами та під-
ходами до їхнього аналізу. Це пояснюється неоднорідною час-
тиномовною належністю вказаної групи лексем, їхньою се-
мантичною і функціональною багатозначністю.
На сьогодні термін «дискурсивні слова» широко застосову-
ють у дослідженнях з мовознавства. Він пов’язується з «осо-
бливою групою слів, принципово важливою властивістю
яких є їх безпосередній зв’язок з функціонуванням дискур-
су» [Дискурсивные слова… 1998, с. 7] для забезпечення його
формально-граматичної та змістової зв’язності. У болгарській
http://www.etnolog.org.ua
150
мові значна кількість дискурсивних слів запозичена з турець-
кої. Це зумовлено тривалим тісним контактуванням болгар-
ської та турецької мов і ситуацією білінгвізму, що існувала
протягом кількох століть. До таких дискурсивних слів і нале-
жить лексема аман.
Мета цього дослідження – проаналізувати контекстуаль-
ні випадки вживання дискурсивного слова аман і визначити
його семантичні та граматичні характеристики, місце у струк-
турі висловлювання.
Ілюстративний матеріал для статті добрано зі сторінок га-
зет «Сега», «Дума», «Труд», «Луд труд», частину контекстів
підібрано в довільному порядку з мережі Інтернет за допо-
могою пошукової системи Google (www.google.com), яка дає
можливість використовувати Інтернет як великий хаотич-
ний корпус. Деякі приклади взято зі статті А. Лазарової [Ла-
зарова 2005].
Основна проблема під час опису дискурсивних слів поля-
гає в тому, щоб пов’язати значення таких слів, яке подаєть-
ся у словниках, зі значеннями в контекстах, де вони вжива-
ються [Левонтина 2005]. У більшості лексикографічних описів
дискурсивні слова представлені як лексеми без значення; на-
водяться лише типи контекстів, у яких вони використовують-
ся; або ж наводиться дуже узагальнене значення, і при цьому
залишається не зрозумілим, як воно реалізується в конкрет-
них контекстах. Оскільки дискурсивні слова тісно пов’язані з
контекстом, а розмежування значення такого слова та значен-
ня контексту є доволі складним, то для багатьох дискурсивних
слів характерна здатність повністю збігатися з контекстом,
дуб люючи семантику його окремих фрагментів. На думку
І. Левонтіної [Левонтина 2004, с. 305], ототожнити тлумачення
дискурсивного слова ще складніше, ніж повнозначного. По-
рівняно з повнозначними словами, вживання дискурсивних
значною мірою недоосмислене та невідрефлектоване [Левон-
http://www.etnolog.org.ua
151
тина 2004, с. 305]. Формулювання тлумачень дискурсивних
слів не базується на мовній свідомості – у носія мови не вини-
кає відчуття, що, вживаючи таке слово, він передає значення.
Дискурсивне слово аман має арабське походження та за-
позичене в мови балканського мовного союзу – болгарську,
грецьку, сербську і румунську – через посередництво ту-
рецької.
У турецькій мові aman є релігійно-культурним концептом,
що виражає поняття про божу милість як збереження життя.
У турецько-болгарському словнику Михайла Янчева [Лазарова
2005, с. 245] aman представлено у двох окремих статтях: aman 1
«милість, помилування, пощада, прощення» і aman 2 «ох! на
жаль! О, Боже мій! Помилуйте!». Іменник aman пов’язаний із
законами шаріату, що є живим у мовленнєвій свідомості су-
часних турків. Священна війна – джихад – часто закінчувалася
мирним договором про підкорення ворогів мусульманам. Пе-
реможці отримували право на життя за умови, якщо заплатять
за нього. Саме акт примирення називався «аман», тобто поща-
да, помилування. У сучасній турецькій мові aman вживається
насамперед у функції вигуку. Слово aman виражає попереджен-
ня про небезпеку чи загострює увагу адресата на якійсь прихо-
ваній загрозі, виражає захоплення чи незадоволення.
Саме останнє значення було запозичене й розвинуте в бол-
гарській мові. На сьогодні ідея про Боже помилування та про-
щення не усвідомлюється болгарами. Це значення збереглося
лише в словниках – прохання милості, пощади в муці та від-
чаї [Речник на турските думи... 2000] чи настійливе прохання
про допомогу [Лазарова 2005, с. 244]. Аман у значенні «поми-
лування, пощада» зрідка вживається в текстах на історичну те-
матику. Наприклад: «Когато вие се изправихте срещу нас, ние
ви помолихме за аман (милост) за нас, нашето потомство, на-
шата собственост и хората от нашата общност». – (Коли
ви піднялися проти нас, ми вас попросили помилувати нас,
http://www.etnolog.org.ua
152
наших нащадків, нашу власність і людей нашої спільноти»)*
[www.bulgares.org/prosveta/istoria_11/22.3.html]. Пояснення в
дужках свідчить про те, що це значення слова аман може бути
незрозумілим. Можна припустити, що в сучасній болгарській
мові субстантивне значення слова аман імпліцитно наявне у
вислові-проханні аман-заман – «маю крайню потребу; допо-
можіть!» [Речник на чуждите думи… 2002; Тълковен речник…
2003]; «ради Бога» [Лазарова 2005, с. 246], яке в турецькій мові –
aman zaman – має значення «не буде помилування» [Речник на
чуждите думи… 2002]. Слово аман-заман може бути засобом
підсилення прохання, наприклад: «Един човек… отива при него
да го моли за услуга: “Аман-заман, Тодоре, имам голяма нужда, по-
могни ми!”». – (Якийсь чоловік прийшов до нього просити про по-
слугу: «Ради Бога, Тодоре, маю велику потребу, допоможи мені!»)
[Луд труд]. В інших випадках слово аман-заман вживається з
іронічним, глузливим відтінком, наприклад: «Аман-заман, гос-
подин Станишев, нали вий, социалистите, ще спечелите след-
ващите парламентарни избори…, та, господин Станишев, кой
тогава ще стане министър-председател». – (Ради Бога, пане
Станишев, адже ж ви, соціалісти, переможете на наступних
парламентських виборах…, і хто ж тоді, пане Станишев, ста-
не прем’єр-міністром?) [Сега, 21.09.04].
У мовленнєвій свідомості сучасних болгар слово аман озна-
чає лише емоційний стан чи ментальний акт мовця, і в сучас-
них болгарських словниках воно подається тільки як вигук.
Мабуть, це зумовлено тим, що запозичене слово аман втра-
тило зв’язок з мусульманським релігійно-культурним концеп-
том про Божу милість.
Семантичне тлумачення вигуку як мовного знака, що ви-
ражає емоційні стани, почуття, експресивні оцінки, вольо-
ві спонукання мовців, пов’язане з описом емоцій. В основі
* Тут і далі переклад авторки статті. – Ред.
http://www.etnolog.org.ua
153
словникових тлумачень вигуків лежать назви емоцій. Слово
аман виражає емоційні стани, більшість з яких містять агре-
сивний компонент і описані в болгарських словниках як неза-
доволення [Български етимологичен речник 1962; Български
тълковен речник 2001; Левонтина 2005; Речник на чуждите
думи... 2002]; набридання [Български тълковен речник 2001;
Речник на чуждите думи… 2002]; роздратування [Речник на
турските думи… 2000]. Під агресією, вираженою засобами
мови, слід розуміти будь-яке негативне чи критичне ставлен-
ня мовця до адресата чи до чогось іншого, пов’язане з бажан-
ням зміни [Апресян].
В основі слова аман лежить суб’єктивна емоційна реакція
людини на вплив чогось об’єктивно неприємного, що наявне
постійно, багаторазово повторюється, чи таких подразників
є кілька. Загальне значення слова аман можна описати такою
схемою: щось, одне або декілька, (Р) відбувається постійно /
багаторазово і викликає в людини (Х) негативні емоції.
Слово аман виражає негативне чи критичне ставлення мов-
ця до чогось або до когось. Це може бути пов’язане з такими
факторами:
1) дії людей: «Аман от твоите шмекерии!» – (Набридли
твої шахрайства!) [Сега, 10.01.04], «Софиянски и Антоан пак
дадоха евтино терен по схемата “Берберян”. Аман». – (Софі-
янський і Антоан знову дешево виділили землю за схемою «Бер-
берян». Набрид ло) [Сега, 06.08.01];
2) власне люди: «Аман от сценаристи в политиката!» – (На-
бридли сценаристи в політиці!) [Труд, № 136, 22.05.00, с. 10], «Аман
от цигани!» – (Набридли цигани!) [Труд, № 79, 24.03.00, с. 3]);
3) стан людини: «Летен вирус ни тръшна. Аман с тези бо-
лести!» – (Ми підхопили вірус влітку. Осточортіли ці хворо-
би!) [www.clubbiberonbg.com/read.php?14,246472];
4) предмети: «Аман от тия компютри!» – (Набридли ці
комп’ютери!) [www.techbg.com/lofi version/index.php/f15.html],
http://www.etnolog.org.ua
154
«Аман с тези антени!» – (Набридли ці антени!) [www.mazdabg.
com/viewtopic.php?t=5997];
5) зовнішні обставини: «В София вали от три седми-
ци, температурите са към 17–18… Аман!» – (У Софії
три тижні дощить, температура 17–18°… Набридло!)
[www.bghelp.net/showshread/php?t=5089];
6) події: «Аман от побоища и погроми!» – (Набридли по-
боїща і погроми!) [www.cska.bg/php?p=73712] тощо.
Слово аман вживається або тоді, коли щось негативне не-
одноразово повторюється («Софиянски и Антоан пак дадоха
евтино терен по схемата “Берберян”» [Сега, 06.08.01]), або
коли існує послідовність різних неприємностей: «В София
вали от три седмици, температурите са към 17–18, пускам
печка вечер, не мога да си нося новите летни дрехи и санда-
ли, счупих два чадъра! Аман!» – (У Софії три тижні дощить,
температура 17–18°, щовечора протоплюю, не можу носити
новий літній одяг і сандалі, поламав дві парасолі! Набридло!)
[www.bghelp.net/showshread/php?t=5089]).
Характер негативної емоції може бути різним: від незначного
роздратування: «Аман от бръмбари!». – (Набридли жуки!) [Труд,
№ 218, 12.08.00, с. 3]), до обурення («Аман! Само една тема за
политиката ни трябва» – (Набридло! Лише про політику й го-
воримо) [www.yako.bnt.bg/php?p=13804]) чи навіть злості: «Аман
ти казвам! Колко още ще експерементирам с нервите си?» – (До-
сить, кажу тобі! Скільки ще буду експерементувати зі своїми не-
рвами?) [www.emotion.bg.com/viewtopic.php?t=2011]).
Лексема аман може вживатися в контекстах, які розкрива-
ють причину негативного переживання: «Аман от тия! Пак
не са свършили работата!» – (Не можу більше їх терпіти!
Знову не зробили роботу!) [Лазарова 2005, с. 250].
Слово аман поєднується з прийменниками от, с, на,
вигуками уф, ей, ай сиктир, частками бре, бе, прислівни-
ком вече.
http://www.etnolog.org.ua
155
Найчастіше слово аман вживається у сполученні з при-
йменником от: «Аман от псевдопатриоти, аман от псевдо-
националисти, аман от псевдополитиците!» – (Набрид-
ли псевдопатріоти, набридли псевдонаціоналісти, набридли
псевдополітики!) [www.estnet.bg/viewtopic.php?t=2638&start=
0&sid=0bedd25d8].
На думку Анни Лазарової [Лазарова 2005, с. 247], поєднан-
ня слова аман з прийменником от могло сформуватися під
впливом інших складників, що формують семантичну пара-
дигму «ставати неприємним»: омръзна ми (мені набридло),
писна ми (мені осточортіло), до гуша ми дойде (ситий донесхо-
чу), – кожен з яких сполучається з прийменником от. Наприк-
лад: «Аман от бръмбари!» [Труд, № 218, 12.08.00, с. 3], «Писна
ми от бръмбари! До гуша ми дойде от бръмбари! Омръзна ми
от бръмбари!». Кожен член цього синонімічного ряду пред-
ставлений безособовою конструкцією, до складу якої входить
дієслово на позначення ментального стану мовця у третій осо-
бі минулого докона ного часу та займенник першої особи од-
нини чи множини. Слово аман, виступаючи як евентуально
рівноправний член цього ряду, у поєднанні з прийменником
от набуває значення і функцій дієслова.
Оскільки маркерів особи та числа немає, то суб’єкт, що ха-
рактеризується цим ментальним станом, стає відомим лише з
контексту. Це дозволяє виражати солідарну негативну думку
більшості про певних осіб, факти, події тощо, які стосуються
всього суспільства чи певного його прошарку: «Аман от сце-
наристи в политиката!» [Труд, № 136, 22.05.00, с. 10], «Долу
политиците, аман от политиката!» – (Геть політиків, на-
бридла політика!) [Сега, 19.09.00].
Слово аман вживається як у звертанні до співрозмовни-
ка або прямо («Аман от тебе!» – (Ти мені набрид!) [Лазаро-
ва 2005, с. 248], «Божилов, аман с твоите тъпотии като
народен трибун!» – (Божилов, досить вже з твоїми безглуз-
http://www.etnolog.org.ua
156
дими висловлюваннями як для народного трибуна!) [Нови-
нар, www.novinar.org/?act=news&act1=det&sql=MjE0Mz]), або
непрямо: «Колко трябва да вземем? – Ами, не помня… – О-о-о,
аман от такива дето не помнят!» – (Скільки треба взяти? –
Ну, не пам’ятаю… – Набридли такі, які не пам’ятають!) [6,
248]), так і у висловлюванні про третю особу або третіх осіб
(«Аман с тези вратари и нападатели» – (Годі з тими воро-
тарями і нападаючими) [www.sport1.bg/sport1/node/33784])
чи навіть про себе самого: «Аман, значи, пак си забравих чан-
тата в офиса!» – (Чорт, знову забув сумку в офісі!) [Лазарова
2005, с. 248]).
Слово аман зазвичай вживають за неофіційних обста-
вин і при певній близькості між комунікантами. Це пояс-
нює відсутність цього слова в серйозних текстах медійно-
го дискурсу.
Вживання лексеми аман характерне для ситуацій спонтан-
ного зближення й очікуваної одностайної емоційної реакції,
що виникає в незнайомих людей, наприклад, на вулиці: «Аман
от тия задръствания!» – (Набридли вже ці пробки!) [Лазарова
2005, с. 248].
Можна припустити, що вживання слова аман зі сполучни-
ком с розвинулося під упливом болгарського стига с (досить
з, годі з) як більш експресивний його відповідник: «Аман с те-
мата за бездомните кучета!» – (Годі вже з темою про бездом-
них собак!) [www.pro-anti.net/show.php?issue=720&article=3].
Часто спостерігаємо випадки їх паралельного вживання:
«Стига с това кисело мляко и аман с тая роза…» – (До-
сить із цим кислим молоком і досить із цією трояндою…)
[www/unibg.org/lofi version/index.php/t13474.html]; «Аман с тоя
Майк Райли. Стига с тия комплекси! Ако днес предполагаме, че
сме загубили заради съдията, значи ли това, че друг път сме пе-
челили заради съдията?» – (Досить із цим Майком Райлі. Годі із
цими комплексами! Якщо цього разу вважаємо, що програли через
http://www.etnolog.org.ua
157
суддю, то чи не означає це, що іншого разу перемагали за допомо-
гою судді?) [www.dariknews.bg/view_article.php?article_id=55370].
Інколи спостерігаються випадки поєднання слова аман зі
сполучником на. Наприклад: «Аман на държавната софра
от специалисти като Даневци, Божиновци, Дибрекциянов-
ци и др. хрантутници около тях». – (Набрид уже державний
стіл з таких спеціалістів, як Даневі, Божинові, Дибрекціяно-
ві та інших дармоїдів разом з ними) [Капитал, www.capital.bg/
blog.php?storyid=30692]. Можна припустити, що тут застосо-
вано інверсію – зміну у висловлюванні звичайного порядку
слів на стилістично маркований. Інверсія в цьому разі має ко-
мунікативну мету – звернути увагу реципієнта на ту частину
висловлювання, що становить для мовця найбільше значен-
ня, є інформативно-семантичним центром (тут це държавна
софра – державний стіл). Оскільки початкова позиція ви-
словлювання є сильною семантично, інформативний центр
переноситься мовцем саме на його початок. Порядок слів у ви-
разі словом аман змінений під впливом тенденції наближення
мови медіа до розмовної мови.
Слово аман може поєднуватися з прислівником вече (вже).
Еліас Канеті [Лазарова 2005, с. 249.] зазначає, що це слово час-
то вживається в ситуаціях, які є останніми у низці негатив-
них подій, і має іллокутивну силу останнього попереджен-
ня про те, що в мовця от-от урветься терпець: «Аман вече от
тази комунистическа лъжа…» – (Набридла, що несила тер-
піти, ця комуністична брехня…) [www.pro-anti.net/show/
php?article=3&issue=684]; «Не е нужно да си специалист по
всичко, аман вече от себенаричащи се майстори по всичко,
които сами си оправят печката, пералнята, тръбите, те-
левизора…» – (Не потрібно бути спеціалістом з усього, не
можу терпіти майстрів-самозванців, що можуть самі ре-
монтувати і плиту, і пральну машину, і труби, і телевізор…)
[www.retroradio.bg/new/viewtopic.php?p=3093].
http://www.etnolog.org.ua
158
Негативна семантика висловлювання посилюється, коли
слово аман поєднується з вигуками уф, ох, ай сиктир і частка-
ми бе і бре: «Жените прекарват средно 31 година от живота си,
спазвайки някаква диета. Уф, аман от диети!» – (У середньо-
му 31 рік свого життя жінки дотримуються якихось дієт. Ну,
досить з тими дієтами!) [www.emotion.bg.com/php?t=1299];
«Ox, аман с тия простотии за блондинки и брюнетки…» –
(Ну, досить із цими дурницями про блондинок і брюнеток)
[www.kaldata.com/index.php/t30432]; «Аман от евтин попу-
лизъм. Ай сиктир!» – (Набрид уже дешевий популізм. До
чорта!) [www.vratza.com/index.php?topic=2235.45]; «Трябва
ли Великите Българи да са българи? Аман, бе! Орлин Горанов пред
Паисий Хилендарски! Росица Кирилова веднага след Райна Княги-
ня… Аман бе!» – (Чи треба, щоб серед Великих Болгар були наші су-
часники? Невже це нормально!? Орлін Горанов перед Паїсієм Хілен-
дарським! Росиця Кирилова відразу після княгині Райни… Невже
так буде?!) [www.delian.blogspot.com/2006/07/blog-post_29.html];
«Циганите нещо много започнаха да си търсят правата и прене-
брегват българите. Аман, бре, аман!» – (Цигани щось почали шу-
кати свої права і ставитися зі зневагою до болгар. Куди ж це го-
диться!) [www.it-lit.net/index.php?showtopic=672]; «Аман вече бе!
Ще взема да си поръчам превалявания без гръмотевици… Аман
от бури!» – (Ну, осточортіло вже! Замовлю собі опади без грому…
Набридли грози!) [www.gyx.blogspot.com/2005_05_01_article.html].
Лексема аман може входити до складу висловлювання, а
може вживатися окремо. У самостійній позиції воно вжива-
ється і перед висловлюванням («Аман! Само една тема за по-
литиката ни трябва!» [www.yako.bnt.bg/viewtopic.php?p=13
8048&sid=d688bbb2ebedfad1fc24d597f027481a]), і після нього
(«Софиянски и Антоан пак дадоха евтино терен по схемата
“Берберян”» [Сега, 06.08.2001]).
У складі висловлювання слово аман переважно вжива-
ється в кінці, наприклад: «В “прибран” вид леглото изглеж-
http://www.etnolog.org.ua
159
да като диван – адски удобно нещо, сега е абсурд да намериш
такива да се продават – само с поръчка, аман…» – (Зібра-
не ліжко має вигляд дивана – надзвичайно зручне, зараз не
можна знайти таких у продажу – треба лише замовляти, на
жаль…) [www.napravisam.bg/viewtopic.php?t=1570].
Інколи слово аман вживається для створення ефекту калам-
буру: «Някой може ли да каже, къде мога да видя как вървят ма-
човете в Оман? Аман с тия Оман!» – (Чи може хтось сказати,
де можна подивитися матчі, що відбуваються в Омані? На-
брид уже той Оман!) [www.bettinginfos/php?p=18472&sid=f9].
Слово аман без визначеного значення [Български тълковен
речник 2001; Геров 1975; Речник на чуждите думи… 2002] вжи-
вається у приспівах народних пісень. Це сприяє створенню
відповідного ритму: «Градил Илия килия, градил Илия килия,
ох, аман аман на пътя, на кръстопътя» [www.kpt-aleko.hit.bg/
textove/pesnopoika.txt]. Під впливом фольклорних текстів для
забезпечення стилізації слово аман поширилося в сучасно-
му поп-фолку: «Аман, аман само твой ще бъда! Аман, аман,
ти отровна гъба! Аман, аман, аман, пощади ме! Да не ходиш с
други закълни се!» (Ростислава «Отровна гъба») [www.textove.
com/text.php?song=6946].
Дискурсивне слово аман є важливим складником сучасної
болгарської мови. Воно запозичене в болгарську мову з араб-
ської через посередництво турецької. У сучасній болгарській
мові слово аман втратило зв’язок з вихідною концептосферою
про Божу милість і виражає лише емоційний стан людини.
Воно може позначати незадоволення, роздратування, обурен-
ня, досаду, злість. Слово аман вживають тоді, коли щось нега-
тивне неодноразово повторюється чи існує послідовність не-
приємностей. Аман може існувати поза висловлюванням або
входити до складу висловлювання, може вживатися самостій-
но чи в поєднанні з прийменниками от, с, на, вигуками уф, ей,
ай сиктир, частками бре, бе, прислівником вече.
http://www.etnolog.org.ua
160
ЛІТЕРАТУРА
Апресян В. Ю. Имплицитная агрессия в языке [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http: www. russian.slavica.org/article487.html.
Български етимологичен речник. – София: Издателство на българската
академия на науките, 1962. – Т. 1.
Български тълковен речник / Л. Андрейчин, Л. Георгиев, Ст. Илиев и
др. / 4 изд., допълнено и преработено от Димитър Попов. – София: Наука и
изкуство, 2001. – 1093 с.
Дискурсивные слова русского языка: опыт контекстно-семантического
описания / под ред. К. Киселевой и Д. Пайара. – М.: Метатекст, 1998. – 447 с.
Геров Н. Речник на българския език. Фототипно издание. – Со-
фия: Български писател, 1975. – Т. 1.
Лазарова А. Комуникативните биографии на аман в съвременния
български и в новогръцкия език // Сб. изследвания в чест на Стойна
Пороманска / съст. и ред. Кирил Павликянов. – София: Фабер, 2005. –
С. 243–260.
Левонтина И. Б. Ишь / И. Б. Левонтина // Сокровенные смыслы: Слово.
Текст. Культура: сб. статей в честь Н. Д. Арутюновой / отв. ред. Ю. Д. Апре-
сян. – М.: Языки славянской культуры, 2004. – С. 305–318.
Левонтина И. Б. Об одной загадке частицы ведь [Електронний ре-
сурс]. – Режим доступу: www.dialog.ru/archiv/2005.
Речник на турските думи в съвременния български печат / Весела
Кръстева. – София: Лаков ПРЕСС, 2000.
Речник на чуждите думи в българския език с приложения / Иван Габеров,
Диана Стефанова / 5 изд. – Велико Търново: GABEROFF, 2002.
Тълковен речник на турцизмите в българския език / Весела Кръстева. –
София: СКОРПИО ви, 2003. – 248 с.
A dictionary of turkisms in Bulgarian /Alf Grannes, Kjetil Rå Hauge, Hayriye
Süleymanoğlu. – Oslo: Novus forlag, 2002.
Статья посвящена исследованию происхождения, значения и
функционирования заимствованного дискурсивного слова аман в
современном болгарском языке. Раскрыта вытекающая концепто -
сфера аман, комплексно проанализированы его семантические, мор-
фологические, синтаксические, структурные и коммуникативные
характеристики.
Ключевые слова: аман, дискурсивные слова, заимствование, се-
мантика.
http://www.etnolog.org.ua
|