Максим Рильський як славіст (до 115-річчя від дня народження)

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Слов’янський світ
Datum:2010
1. Verfasser: Булаховська, Ю.Л.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2010
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43456
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Максим Рильський як славіст (до 115-річчя від дня народження) / Ю.Л. Булаховська // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 8. — С. 205-209. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859979001516261376
author Булаховська, Ю.Л.
author_facet Булаховська, Ю.Л.
citation_txt Максим Рильський як славіст (до 115-річчя від дня народження) / Ю.Л. Булаховська // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 8. — С. 205-209. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Слов’янський світ
first_indexed 2025-12-07T16:25:06Z
format Article
fulltext 205 ПЕРСОНАЛІЇ Ю. Л. Булаховська МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ ЯК СЛАВІСТ (до 115-річчя від дня народження) Славістика (інша термінологічна назва  – слов’янознав- ство) – це, за визначенням усіх авторитетних енциклопедій, зокрема й УРЕ, сукупність наукових дисциплін, що вивчають мови, історію, культуру та літературу слов’янських народів, а точніше кажучи, вивчають усе це в історичному, історико- літературному, лінгвістичному й етнографічному аспектах. Славістика як наука почала складатися наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. у зв’язку з формуванням слов’янських на- цій і піднесенням національно-визвольного руху західного та південного слов’янства, яке перебувало під гнітом Прус- сії, Австрії, султанської Туреччини. Перші дослідження в га- лузі слов’янознавства обмежувалися, як правило, викладом фактів, що свідчили про взаємозв’язок слов’янських народів, зокрема про близькість їхніх мов і літератур; публікаціями давньо- і старослов’янських рукописів тощо. Ці досліджен- ня проводилися, головним чином, у філологічному напрямі. Лише в другій половині ХІХ ст. відбулася виразніша диферен- ціація славістики на низку самостійних дисциплін – історію, археологію, мовознавство, фольклористику, етнографію, літе- ратурознавство, – сукупність яких і становить сучасне понят- тя славістики – слов’янознавства [УРЕ, XIII 1963, c. 234, 252]. Практично, зокрема і в Україні, славістика почала розви- ватися орієнтовно із середини 40-х років ХХ ст., коли в Київ- http://www.etnolog.org.ua 206 ському та Львівському університетах було відкрито кафедри слов’янської філології. Важливою подією став ІV (а насправ- ді – І) Міжнародний з’їзд славістів у Москві 1958 року. Відтоді з’їзди відбуваються періодично, кожні п’ять років, у різних ви- датних містах слов’янських країн. Відповідно, виходять дру- ком численні матеріали до цих з’їздів і попередніх конферен- цій, а також «славістичні» наукові збірки, як-от «Слов’янський світ», «Компаративні дослідження слов’янських мов і літера- тур пам’яті академіка Леоніда Булаховського», «Полоністич- ні студії». У  сучасній науці поняття «славістика» побутує і в до- сить широкому розумінні (навіть у зв’язках із західноєвро- пейським і американським «гуманітарним світом»), і в ціл- ком конкретному (комітет славістів; випускник університету філолог-славіст), і в доволі «різноманітному», наприклад, сто- совно філолога-славіста як фахівця, який займається історі- єю, літературою, фольклором, етнологією, а головне – мовами слов’янських народів. Що можемо сказати про таку філологічно освічену та твор- чо обдаровану людину, як Максим Рильський, у контексті по- няття «славіст»? Мабуть, слід вести мову про його літературні доповіді й нариси про письменників, його «наукові нотатки» (скажімо, про етнографію), його не лише адміністративну по- саду директора Інституту мистецтвознавства, фольклористи- ки й етнографії Академії наук УРСР та пост голови саме Комі- тету славістів України (1961 і 1964), а також про його участь у вивченні та розв’язанні мовних питань (у сфері словників). Перше, що слід виділити в цьому колі проблем, – це блис- кучу доповідь науковця «Про переклад з однієї слов’янської мови на іншу» на IV Міжнародному з’їзді славістів у Москві 1958 року. Ця доповідь майже цілком була побудована на фак- тичному історико-літературному матеріалі з власного поетич- ного досвіду видатного майстра-перекладача, а саме  – з тих http://www.etnolog.org.ua 207 мов, з яких Рильський перекладав, – російської, польської та французької. Ця доповідь була не лише практичною, з кон- кретними прикладами, пропозиціями та образними лексич- ними варіантами перекладу, а й теоретичною, проте не у вузькій галузі тогочасного перекладу, а справжньою розвід- кою, перш за все філолога-славіста. Друге, на що варто звернути увагу,  – це його «нариси- портрети» письменників. Не всі без винятку, але деякі з них є довершеними з погляду філології. Скажімо, «Росії вічная лю- бов» про О. Пушкіна, де дослідник-славіст ґрунтовно проана- лізував, у чому ж полягає життєвість художньої творчості О. Пушкіна та незмінний інтерес до нього сучасного читача. Цікавим і зараз (саме з філологічного погляду) є зіставний, «типологічний» нарис М.  Рильського під назвою «Пушкін і Шевченко», у якому він спробував з’ясувати, у чому полягає їхня невмируща «спільність» у літературі  – таких неповтор- них і таких різних. Щодо нарису М. Рильського «Про поезію Тараса Шевченка», то науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шев- ченка НАН України І. Бажинов, описуючи історію цього Ін- ституту, зокрема шевченкознавства в ньому, відзначав, що серед найчисленніших розвідок про поезію Т. Шевченка най- кращими досі лишаються дві – «Про поезію Тараса Шевчен- ка» М. Рильського та «Мовні засоби інтимізації в поезії Тара- са Шевченка» Л. Булаховського. Для славістів-полоністів не втрачає своєї актуальності «нарис-портрет» М. Рильського «Адам Міцкевич», де є чимало цікавих міркувань про прямий зв’язок біографії та художньої творчості великого польського «вєща», зокрема про значення його балад, бо «саме вони, балади, були тим грізним знаряд- дям, яким озброювався романтик Міцкевич проти класициз- му, якому в часи ранньої своєї молодості віддав коротко часну данину» [Рильський 1955, ІІІ, с. 307]. http://www.etnolog.org.ua 208 До речі, сьогодні несправедливо залишають поза увагою на численних ювілейних промовах і навіть доповідях (зокре- ма й на Міжнародних з’їздах славістів) дуже змістовний на- рис М. Рильського «Наш Гоголь», де йдеться переважно про Гоголя-сатирика та гумориста. Можливо, не з усіма тверджен- нями дослідника тут можна погодитися, але не варто забу- вати, що «дискусійність» є неодмінною ознакою справжньої творчості, зокрема й філологічної. Слід згадати про М. Рильського і як про філолога-мовника. Тут процитуємо двох академіків – О. Білецького та Л. Була- ховського, – котрі по-різному, але виразно висловились із цьо- го приводу. О. Білецький у статті «Творчість Максима Рильського» пи- сав так: «На стінах – полиці з улюбленими книжками, а серед них на видноті стоять словники, з яких безперервно здобу- ваються самоцвіти і золото народної мови. У книзі “Троянди й виноград” є вірш-заповіт досвідченого майстра. Не можна втриматися, щоб не процитувати цей вірш: “Не бійтесь загля- дати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля; Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля”» [Білецький 1966, ІІІ, с. 203]. Л. Булаховський, досліджуючи багатогранну майстерність М.  Рильського як славіста-філолога, зазначає: «Дохідливість поезії Рильського не меншою мірою відзначається й тим, що майже в кожній з них є своєрідно загострені тропи й фігу- ри, які спалахують художньою думкою, тропи й фігури, які, можливо, легко могли б бути підведені під певні рубрики тео- рії словесності, але своєї дієвості поетичної набули в худож- ніх контекстах як справжні винаходи великого майстра. <…> Він довів (як поет з усією переконливістю факту), що україн- ська мова має все потрібне для повного художнього вислов- лення як ідей, образів, емоцій, що органічно зросли на укра- їнському рідному ґрунті, так і всього, що зросло на ґрунтах http://www.etnolog.org.ua 209 чужих: від культур Сходу до холодної витонченості французь- кого класицизму ХVII-го століття. Тому така цінна й та робо- та, якій віддає себе Рильський як працьовитий і вдумливий філолог – виконувана ним робота члена Редколегії “Російсько- українського словника”» [Булаховський 1977, ІІ, с. 596]. Додамо також, що М.  Рильський плідно виконував свої обов’язки, будучи головою Українського комітету славістів (від 1961 року). З неабиякою увагою він ставився до робіт пра- цівників свого Інституту мистецтвознавства, фольклористи- ки й етнографії, приділяючи окрему увагу не лише фолькло- ру, а й етнографії (збереглися його друковані нотатки із цього приводу); брав безпосередню участь у колективній доповіді на V Міжнародному з’їзді славістів 1963 року. Отже, не виникає сумнівів, що спогади, критичні нотат- ки, літературознавчі та мовознавчі розвідки про М. Рильсько- го (зокрема, у галузі лінгвостилістики й теорії перекладу) за- вжди є подією в культурному житті. ЛІТЕРАТУРА Рильський М. Адам Міцкевич // Рильський М. Твори: у 3 т. – К.: ДВХЛ, 1955. – Т. 3. – С. 307. Булаховський Л. А. Максим Рильський – поет патріот // Булахов- ський Л. А. Вибрані праці: у 5 т. – К.: Наукова думка, 1977. – Т. 2. – С. 596, 600. Білецький О. Творчість Максима Рильського // Білецький О. Зібрання праць: у 5 т. – К.: Наукова думка, 1966. – Т. 3. – С. 203. Українська радянська енциклопедія. – К., 1963. – Т. 13. – С. 234, 252. http://www.etnolog.org.ua
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-43456
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0051
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:25:06Z
publishDate 2010
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format dspace
spelling Булаховська, Ю.Л.
2013-04-28T19:08:56Z
2013-04-28T19:08:56Z
2010
Максим Рильський як славіст (до 115-річчя від дня народження) / Ю.Л. Булаховська // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 8. — С. 205-209. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
XXXX-0051
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43456
uk
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Слов’янський світ
Персоналії
Максим Рильський як славіст (до 115-річчя від дня народження)
Article
published earlier
spellingShingle Максим Рильський як славіст (до 115-річчя від дня народження)
Булаховська, Ю.Л.
Персоналії
title Максим Рильський як славіст (до 115-річчя від дня народження)
title_full Максим Рильський як славіст (до 115-річчя від дня народження)
title_fullStr Максим Рильський як славіст (до 115-річчя від дня народження)
title_full_unstemmed Максим Рильський як славіст (до 115-річчя від дня народження)
title_short Максим Рильський як славіст (до 115-річчя від дня народження)
title_sort максим рильський як славіст (до 115-річчя від дня народження)
topic Персоналії
topic_facet Персоналії
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43456
work_keys_str_mv AT bulahovsʹkaûl maksimrilʹsʹkiiâkslavístdo115ríččâvíddnânarodžennâ