Максим Рильський як славіст (до 115-річчя від дня народження)
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Слов’янський світ |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43456 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Максим Рильський як славіст (до 115-річчя від дня народження) / Ю.Л. Булаховська // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 8. — С. 205-209. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859979001516261376 |
|---|---|
| author | Булаховська, Ю.Л. |
| author_facet | Булаховська, Ю.Л. |
| citation_txt | Максим Рильський як славіст (до 115-річчя від дня народження) / Ю.Л. Булаховська // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 8. — С. 205-209. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Слов’янський світ |
| first_indexed | 2025-12-07T16:25:06Z |
| format | Article |
| fulltext |
205
ПЕРСОНАЛІЇ
Ю. Л. Булаховська
МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ ЯК СЛАВІСТ
(до 115-річчя від дня народження)
Славістика (інша термінологічна назва – слов’янознав-
ство) – це, за визначенням усіх авторитетних енциклопедій,
зокрема й УРЕ, сукупність наукових дисциплін, що вивчають
мови, історію, культуру та літературу слов’янських народів,
а точніше кажучи, вивчають усе це в історичному, історико-
літературному, лінгвістичному й етнографічному аспектах.
Славістика як наука почала складатися наприкінці ХVІІІ –
на початку ХІХ ст. у зв’язку з формуванням слов’янських на-
цій і піднесенням національно-визвольного руху західного
та південного слов’янства, яке перебувало під гнітом Прус-
сії, Австрії, султанської Туреччини. Перші дослідження в га-
лузі слов’янознавства обмежувалися, як правило, викладом
фактів, що свідчили про взаємозв’язок слов’янських народів,
зокрема про близькість їхніх мов і літератур; публікаціями
давньо- і старослов’янських рукописів тощо. Ці досліджен-
ня проводилися, головним чином, у філологічному напрямі.
Лише в другій половині ХІХ ст. відбулася виразніша диферен-
ціація славістики на низку самостійних дисциплін – історію,
археологію, мовознавство, фольклористику, етнографію, літе-
ратурознавство, – сукупність яких і становить сучасне понят-
тя славістики – слов’янознавства [УРЕ, XIII 1963, c. 234, 252].
Практично, зокрема і в Україні, славістика почала розви-
ватися орієнтовно із середини 40-х років ХХ ст., коли в Київ-
http://www.etnolog.org.ua
206
ському та Львівському університетах було відкрито кафедри
слов’янської філології. Важливою подією став ІV (а насправ-
ді – І) Міжнародний з’їзд славістів у Москві 1958 року. Відтоді
з’їзди відбуваються періодично, кожні п’ять років, у різних ви-
датних містах слов’янських країн. Відповідно, виходять дру-
ком численні матеріали до цих з’їздів і попередніх конферен-
цій, а також «славістичні» наукові збірки, як-от «Слов’янський
світ», «Компаративні дослідження слов’янських мов і літера-
тур пам’яті академіка Леоніда Булаховського», «Полоністич-
ні студії».
У сучасній науці поняття «славістика» побутує і в до-
сить широкому розумінні (навіть у зв’язках із західноєвро-
пейським і американським «гуманітарним світом»), і в ціл-
ком конкретному (комітет славістів; випускник університету
філолог-славіст), і в доволі «різноманітному», наприклад, сто-
совно філолога-славіста як фахівця, який займається історі-
єю, літературою, фольклором, етнологією, а головне – мовами
слов’янських народів.
Що можемо сказати про таку філологічно освічену та твор-
чо обдаровану людину, як Максим Рильський, у контексті по-
няття «славіст»? Мабуть, слід вести мову про його літературні
доповіді й нариси про письменників, його «наукові нотатки»
(скажімо, про етнографію), його не лише адміністративну по-
саду директора Інституту мистецтвознавства, фольклористи-
ки й етнографії Академії наук УРСР та пост голови саме Комі-
тету славістів України (1961 і 1964), а також про його участь у
вивченні та розв’язанні мовних питань (у сфері словників).
Перше, що слід виділити в цьому колі проблем, – це блис-
кучу доповідь науковця «Про переклад з однієї слов’янської
мови на іншу» на IV Міжнародному з’їзді славістів у Москві
1958 року. Ця доповідь майже цілком була побудована на фак-
тичному історико-літературному матеріалі з власного поетич-
ного досвіду видатного майстра-перекладача, а саме – з тих
http://www.etnolog.org.ua
207
мов, з яких Рильський перекладав, – російської, польської та
французької. Ця доповідь була не лише практичною, з кон-
кретними прикладами, пропозиціями та образними лексич-
ними варіантами перекладу, а й теоретичною, проте не у
вузькій галузі тогочасного перекладу, а справжньою розвід-
кою, перш за все філолога-славіста.
Друге, на що варто звернути увагу, – це його «нариси-
портрети» письменників. Не всі без винятку, але деякі з них є
довершеними з погляду філології. Скажімо, «Росії вічная лю-
бов» про О. Пушкіна, де дослідник-славіст ґрунтовно проана-
лізував, у чому ж полягає життєвість художньої творчості
О. Пушкіна та незмінний інтерес до нього сучасного читача.
Цікавим і зараз (саме з філологічного погляду) є зіставний,
«типологічний» нарис М. Рильського під назвою «Пушкін і
Шевченко», у якому він спробував з’ясувати, у чому полягає
їхня невмируща «спільність» у літературі – таких неповтор-
них і таких різних.
Щодо нарису М. Рильського «Про поезію Тараса Шевченка»,
то науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шев-
ченка НАН України І. Бажинов, описуючи історію цього Ін-
ституту, зокрема шевченкознавства в ньому, відзначав, що
серед найчисленніших розвідок про поезію Т. Шевченка най-
кращими досі лишаються дві – «Про поезію Тараса Шевчен-
ка» М. Рильського та «Мовні засоби інтимізації в поезії Тара-
са Шевченка» Л. Булаховського.
Для славістів-полоністів не втрачає своєї актуальності
«нарис-портрет» М. Рильського «Адам Міцкевич», де є чимало
цікавих міркувань про прямий зв’язок біографії та художньої
творчості великого польського «вєща», зокрема про значення
його балад, бо «саме вони, балади, були тим грізним знаряд-
дям, яким озброювався романтик Міцкевич проти класициз-
му, якому в часи ранньої своєї молодості віддав коротко часну
данину» [Рильський 1955, ІІІ, с. 307].
http://www.etnolog.org.ua
208
До речі, сьогодні несправедливо залишають поза увагою
на численних ювілейних промовах і навіть доповідях (зокре-
ма й на Міжнародних з’їздах славістів) дуже змістовний на-
рис М. Рильського «Наш Гоголь», де йдеться переважно про
Гоголя-сатирика та гумориста. Можливо, не з усіма тверджен-
нями дослідника тут можна погодитися, але не варто забу-
вати, що «дискусійність» є неодмінною ознакою справжньої
творчості, зокрема й філологічної.
Слід згадати про М. Рильського і як про філолога-мовника.
Тут процитуємо двох академіків – О. Білецького та Л. Була-
ховського, – котрі по-різному, але виразно висловились із цьо-
го приводу.
О. Білецький у статті «Творчість Максима Рильського» пи-
сав так: «На стінах – полиці з улюбленими книжками, а серед
них на видноті стоять словники, з яких безперервно здобу-
ваються самоцвіти і золото народної мови. У книзі “Троянди
й виноград” є вірш-заповіт досвідченого майстра. Не можна
втриматися, щоб не процитувати цей вірш: “Не бійтесь загля-
дати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля; Збирайте,
як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля”»
[Білецький 1966, ІІІ, с. 203].
Л. Булаховський, досліджуючи багатогранну майстерність
М. Рильського як славіста-філолога, зазначає: «Дохідливість
поезії Рильського не меншою мірою відзначається й тим, що
майже в кожній з них є своєрідно загострені тропи й фігу-
ри, які спалахують художньою думкою, тропи й фігури, які,
можливо, легко могли б бути підведені під певні рубрики тео-
рії словесності, але своєї дієвості поетичної набули в худож-
ніх контекстах як справжні винаходи великого майстра. <…>
Він довів (як поет з усією переконливістю факту), що україн-
ська мова має все потрібне для повного художнього вислов-
лення як ідей, образів, емоцій, що органічно зросли на укра-
їнському рідному ґрунті, так і всього, що зросло на ґрунтах
http://www.etnolog.org.ua
209
чужих: від культур Сходу до холодної витонченості французь-
кого класицизму ХVII-го століття. Тому така цінна й та робо-
та, якій віддає себе Рильський як працьовитий і вдумливий
філолог – виконувана ним робота члена Редколегії “Російсько-
українського словника”» [Булаховський 1977, ІІ, с. 596].
Додамо також, що М. Рильський плідно виконував свої
обов’язки, будучи головою Українського комітету славістів
(від 1961 року). З неабиякою увагою він ставився до робіт пра-
цівників свого Інституту мистецтвознавства, фольклористи-
ки й етнографії, приділяючи окрему увагу не лише фолькло-
ру, а й етнографії (збереглися його друковані нотатки із цього
приводу); брав безпосередню участь у колективній доповіді на
V Міжнародному з’їзді славістів 1963 року.
Отже, не виникає сумнівів, що спогади, критичні нотат-
ки, літературознавчі та мовознавчі розвідки про М. Рильсько-
го (зокрема, у галузі лінгвостилістики й теорії перекладу) за-
вжди є подією в культурному житті.
ЛІТЕРАТУРА
Рильський М. Адам Міцкевич // Рильський М. Твори: у 3 т. –
К.: ДВХЛ, 1955. – Т. 3. – С. 307.
Булаховський Л. А. Максим Рильський – поет патріот // Булахов-
ський Л. А. Вибрані праці: у 5 т. – К.: Наукова думка, 1977. – Т. 2. – С. 596,
600.
Білецький О. Творчість Максима Рильського // Білецький О. Зібрання
праць: у 5 т. – К.: Наукова думка, 1966. – Т. 3. – С. 203.
Українська радянська енциклопедія. – К., 1963. – Т. 13. – С. 234, 252.
http://www.etnolog.org.ua
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-43456 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0051 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:25:06Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Булаховська, Ю.Л. 2013-04-28T19:08:56Z 2013-04-28T19:08:56Z 2010 Максим Рильський як славіст (до 115-річчя від дня народження) / Ю.Л. Булаховська // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 8. — С. 205-209. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. XXXX-0051 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43456 uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Слов’янський світ Персоналії Максим Рильський як славіст (до 115-річчя від дня народження) Article published earlier |
| spellingShingle | Максим Рильський як славіст (до 115-річчя від дня народження) Булаховська, Ю.Л. Персоналії |
| title | Максим Рильський як славіст (до 115-річчя від дня народження) |
| title_full | Максим Рильський як славіст (до 115-річчя від дня народження) |
| title_fullStr | Максим Рильський як славіст (до 115-річчя від дня народження) |
| title_full_unstemmed | Максим Рильський як славіст (до 115-річчя від дня народження) |
| title_short | Максим Рильський як славіст (до 115-річчя від дня народження) |
| title_sort | максим рильський як славіст (до 115-річчя від дня народження) |
| topic | Персоналії |
| topic_facet | Персоналії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43456 |
| work_keys_str_mv | AT bulahovsʹkaûl maksimrilʹsʹkiiâkslavístdo115ríččâvíddnânarodžennâ |