Масштабно-тематичні структури
У сучасному теоретичному музикознавстві існує чимало проблемних «зон». Серед них – класифікація так званих масштабно-тематичних структур та виявлення їхньої змістовної семантики в конкретних музичних творах. Показуючи походження таких структур у музичному фольклорі, використовуючи аналогії зі світов...
Saved in:
| Published in: | Студії мистецтвознавчі |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43508 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Масштабно-тематичні структури / Л. Анікієнко // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2010. — № 3(31). — С. 70-74. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859614296747540480 |
|---|---|
| author | Анікієнко, Л. |
| author_facet | Анікієнко, Л. |
| citation_txt | Масштабно-тематичні структури / Л. Анікієнко // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2010. — № 3(31). — С. 70-74. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Студії мистецтвознавчі |
| description | У сучасному теоретичному музикознавстві існує чимало проблемних «зон». Серед них – класифікація так званих масштабно-тематичних структур та виявлення їхньої змістовної семантики в конкретних музичних творах. Показуючи походження таких структур у музичному фольклорі, використовуючи аналогії зі світової поезії, авторка статті широко ілюструє застосування їхніх різновидів у композиторській спадщині різних епох.
В современном теоретическом музыковедении существует значительное количество проблемных «зон». Среди них – классификация так называемых масштабно-тематических структур и определение их смысловой семантики в конкретных музыкальных произведениях. Показывая происхождение таких структур в музыкальном фольклоре, используя аналогии из мировой поэзии, автор статьи широко иллюстрирует применение их разновидностей в композиторском наследии разных эпох.
There is a lot of promblematic «areas» in the modern theoretical musicology, in particular, a classification of so called scale and theme structures and an identification of their semantics in definite musical works. Displaying the origin of such structures in a musical folk lore and putting forth the analogies from the poetry, the author widely illustrates the use of these structures’ varieties in a heritage of composers of the different epochs.
|
| first_indexed | 2025-11-28T16:46:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
70
МАСшТАБНО-ТЕМАТИЧНІ СТРУКТУРИ
Любов Анікієнко
У сучасному теоретичному музикознавстві існує чимало проблемних «зон».
Серед них – класифікація так званих масштабно-тематичних структур та ви-
явлення їхньої змістовної семантики в конкретних музичних творах. Показуючи
походження таких структур у музичному фольклорі, використовуючи аналогії
зі світової поезії, авторка статті широко ілюструє застосування їхніх різно-
видів у композиторській спадщині різних епох.
Ключові слова: масштабно-тематичні структури, періодичність, структура,
дроблення, підсумування, синтаксична одиниця.
There is a lot of promblematic «areas» in the modern theoretical musicology, in
particular, a classification of so called scale and theme structures and an identification
of their semantics in definite musical works. Displaying the origin of such structures in
a musical folk lore and putting forth the analogies from the poetry, the author widely
illustrates the use of these structures’ varieties in a heritage of composers of the
different epochs.
Keywords: scale and theme structures, frequency, structure, crushing, summation,
syntax unit.
Масштабно-тематичні структури (інакше –
мелодико-синтаксичні, ритмо-синтаксичні) –
конкретні прояви інтонаційного і структурного
розвитку в розгортанні мелодично вираженої
думки, пов’язані із синтаксичним членуванням
та структурним об’єднанням її дрібних тема‑
тичних побудов (передусім суміжних мотивів,
фраз, іноді речень).
Класифікація та опис типових масштабно-
тематичних структур базується на врахуванні
двох чинників: інтонаційного змісту й масш-
табних пропорцій внутрішніх структурних по‑
будов. Мелодико-інтонаційний матеріал цих
побудов фіксують літерами, а їхню величину
(рівно- або різнотривалість) – кількістю тактів у
кожній з них.
Музикознавець В. Цуккерман у статті, умі-
щеній у «Музыкальном энциклопедическом
словаре» («Музичному енциклопедичному
словнику»), стверджує: «Масштабно-тематичні
структури утворюють свого роду р и т м
п о б у д о в, який виявляється в логіці й ди‑
наміці часових пропорцій, подібно до ритмічних
співвідношень тривалостей і архітектонічних
співвідношень частин цілого» [переклад з ро‑
сійської авторки статті. – Ред.].
Передумови теорії масштабно-тематичних
структур закладені в працях Б. Яворського і
Г. Катуара, а її розробка належить московським
теоретикам Л. Мазелю і В. Цуккерману.
1. Найпростіша масштабно-тематична струк‑
тура – періодичність, тобто неодноразове по‑
вторення поспіль невеликої побудови без змін,
іноді – з точним секвенціюванням або незнач-
ним ритмо-інтонаційним оновленням: а, а (а ...).
Елементарна періодичність у тактовому вимірі –
1 + 1 + 1 + 1 або 2 + 2 + 2 + 2 і т. п. Кількість по‑
вторень не регламентована. Часто трапляється
у фольклорних зразках, у пісенно-танцювальних
жанрах (українські народні пісні «Щедрик»,
«Діду мій, дударику», «Прийди, прийди, соне‑
чко», «Вийди, вийди, ой Іванку»). Дублювання
рівнотривалої і, як правило, інтонаційно незмін‑
ної мелодичної поспівки – типовий виражальний
УДК 781.2
71
лЮБов анІкІєнко. масШтаБно-тематичнІ структури
прийом і домінуючий синтаксичний ритм у чис‑
ленних народних (і стилізованих у народному
дусі) колискових, дитячих піснях-лічилках, гумо‑
ристичних дражнилках, ігрових забавлянках, об‑
рядових заклинаннях, голосіннях тощо. Значною
є роль регулярно періодичного мотивного повто‑
рення у творах гомофонного складу, де воно впо‑
рядковує плин «музичного часу», створює рівно‑
мірну масштабно-синтаксичну пульсацію, сприяє
утвердженню провідної структурно-семантичної
ланки композиції та цілісності твору («Кіаріна»
з «Карнавалу» Р. Шумана, прелюдія A-dur № 7
Ф. Шопена). Особливий вияв сталої періодич‑
ності в професійній музиці останніх століть – не‑
змінне остинато, придатне не лише для створен‑
ня ефекту заспокійливої або гнітючої монотонії,
але й до поступового образно-динамічного на‑
гнітання.
2. Близькою до звичайної періодичності є
структура «пари періодичностей»: аа + вв,
аа1 + вв1 іноді аа + а1а1 (за умови інтонаційно‑
го варіювання або транспозиції вихідного а).
Внутрішня «пара» (наприклад, аа) є періодич‑
ним повторенням мелодичної фрази, іноді ре‑
чення, розвинутого мотиву. Результат такого
синтаксичного об’єднання обох дрібних пері‑
одичних пар у пару вищого порядку – період
неповторної будови, проста двочастинна фор‑
ма (контрастна або варіантна), речення з двох
різних фраз. Єдності означеної масштабно-
тематичної структури (особливо в умовах стро‑
гої тактометричної системи) сприяє збереження
масштабних пропорцій у двох періодичностях
(1,1 + 1,1; 2,2 + 2,2 і т. п.), проте можливою є й
асиметрія, коли в другій фазі структури постає
масштабне розширення або стискання: 2,2 +
4,4; 2,2 +3,3; 4,4 + 2,2 та ін.
Дві суміжні періодичності, контрастно або ва‑
ріантно співвіднесені навзаєм і органічно «спа‑
ровані» в цілісній структурі, – типове явище у
фольклорі [українська жартівлива пісня «Ой
лопнув обруч коло діжечки», колискова «Котику
сіренький», коломийка «Чи я була не ґаздиня»,
веснянка «А Гіла, Гілочка, Ягілова дочка» (3+3;
3+3), російська пісня «Во поле берёза стояла»].
Їх широко застосовують у професійному му‑
зичному мистецтві, зберігаючи традиції народ‑
нопісенного формотворення [солоспів «Ой ти,
пташко жовтобока» Г. Сковороди, хорова гагілка
«Ой зацвили фіялоньки» в обробці Ф. Колесси,
пісенька Герцога з третьої дії опери «Ріґолетто»
Дж. Верді, романс «Спляча княжна» і пісня кня‑
зя Володимира Галицького з опери «Князь Ігор»
(початкові розділи) О. Бородіна, пісня Варлаама
«Как во городе было во Казани» з опери «Борис
Годунов» М. Мусоргського, головна тема фіна‑
лу 5-ї симфонії П. Чайковського, тема варіацій
у Прелюдії з оркестрової сюїти «Арлезіанка»
Ж. Бізе та ін.]. Прикладами в українській му‑
зиці слугують фортепіанна п’єса «Пісенька»
П. Сокальського, у якій дві пари періодичнос‑
тей реалізовані в межах простої двочастинної
форми контрастного типу (ліричний «заспів» і
танцювальний «приспів»), кант XVII ст. «Ой бі‑
да, біда мні, чайці-небозі», фрагмент хорової
композиції «Літні тони» М. Леонтовича («Десь
далеко дзвонять коси», вісім тактів). Випадки
спареної періодичності в поліфонії – теми ор‑
ганних фуг g-moll і e-moll Й. С. Баха, Фуги C-dur
з op. 87 Д. Шостаковича.
3. «Група періодичностей», або подовжена
періодичність [масштабно-тематична структура
з декількох контрастно зіставлених періодич‑
ностей (аа + вв + сс + dd + ...)], також виявляє
народнопісенне походження. Найпростіший
вияв – симетрична періодичність як низка рів‑
новеликих за масштабом періодичних ланок.
Складніше структуровані варіанти – висхідна і
низхідна періодичність (асиметрична), тобто з
ухилом до масштабного збільшення або змен‑
шення наступних періодичних підгруп (4,4 +
5,5...; 3,3 + 2,2 + 1,1 тощо). Ускладненням за‑
гальної структури є і збільшення кількості періо‑
дичностей (понад традиційні три). Чотири пері‑
одичні ланки має пісня-канон «Брате Мартін» (у
французькій і німецькій фольклорній традиції),
цитована Г. Малером у третій частині Першої
симфонії, а також колискова «Сон по бережку хо‑
дил» в опері «Садко» М. Римського-Корсакова;
група з п’яти періодичних підгруп – романс
«Серед квітів» М. Балакірева, дев’ять періодич‑
ностей – ідилічний «оповідний» середній розділ
(Es-dur) у симфонічній фантазії «Франческа да
Ріміні» П. Чайковського. Урешті, у самій підгрупі
періодичностей кількість сегментів може пере‑
вищувати, зазвичай застосовувані, дві, сягаючи
трьох, чотирьох.
4. Широко представленою й універсальною
за значенням є структура підсумовування
(інакше – об’єднання, додавання, інтегруван‑
ня). Услід за початковою періодичністю постає
вдвічі довша синтаксична побудова, яка своїм
72
теорІя І методолоГІя
обсягом «підсумовує» масштаб двох дрібних
попередніх. У тактовому вираженні – це 1 + 1 +
2; 2 + 2 + 4, рідко 3 + 3 + 6 (пасакальна тема
Прелюдії № 12 gis-moll з «24 прелюдій і фуг»
Д. Шостаковича; провідна «рефренна» тема
Вальсу-фантазії М. Глинки). Об’єднувальний
фактор виразно врівноважує, збалансовує про‑
порції внутрішніх структурних сегментів, підля‑
гаючи, у свою чергу, вищому підсумовуванню в
межах загальної структури. Часто виражає ріст,
активність і поступальність розвитку, який завер‑
шується розгорнутою, резюмуючою за смислом
синтагмою «широкого дихання» (як-от: пісня
Е. Колмановського – «Я люблю/ тебя, жизнь,/ что
само по себе и не ново»). Структура підсумову‑
вання укладається переважно в речення з двох
коротких мотивів і наступної пропорційно довшої
фрази (наприклад, хоровий псалом «Боже мій,
нащо мене Ти покинув?» Г. Гаврилець).
Структура підсумовування трапляється як у
лірично-кантиленних та пісенно-танцювальних
темах (перші шістнадцять тактів вступу до
«Євгенія Онєгіна» П. Чайковського, тема-
сициліана у варіаціях одинадцятої клавір‑
ної сонати В.-А. Моцарта), так і в маршових
чи активно-рухливих, моторних (українська
народна пісня «Гей, не дивуйте, добрії лю‑
ди», приспів з «Куплетів тореадора» в опері
«Кармен» Ж. Бізе, «Танець балерини» з балету
«Петрушка» І. Стравинського).
Аналогом масштабного підсумовування
(об’єднання) у поезії можуть слугувати такі рядки:
«Усе дарма, усе дарма –
не озоветься біла тьма...»
(С. Черкасенко).
«Не пора, не пора, не пора
москалеві й ляхові служить»
(І. Франко).
«Любіть травинку, і тваринку,
і сонце завтрашнього дня»
(Л. Костенко).
«Не трубадур, а вічний яничар,
невільником в солодкому полоні»
(Є. Маланюк).
Більш вільна асоціація зі структурним
об’єднанням можлива в межах цілої строфи.
Такий випадок ілюструє фрагмент з поезії
Л. Костенко, де ніби вимальовується розгорну-
тий музичний період неповторної будови – із
цілісно-нерозчленованим і підсумковим другим
реченням:
Козацький вітер вишмагає душу,/ (а)
і я у ніжність ледве добреду.// (в)
Яким вогнем спокутувати мушу (С)
хронічну українську доброту?
5. Масштабно-тематична структура подвій-
ного підсумовування є продовженням ідеї
планомірно прогресуючого масштабного «рос‑
ту» тематичних побудов: 1+1+2+4. За першою
об’єднувальною ланкою структури (двотакт) іде
вдвічі довша, яка своїм обсягом (часовою трива‑
лістю) дорівнює разом узятим попереднім. Вона
характеризується рухом від коротких метро рит‑
мічних імпульсів до більш цілісної лінії та роз‑
горнутої кінцевої мелодичної хвилі. Часто реалі‑
зується на тлі періоду: {мотив, мотив + фраза} +
неподільне друге речення. Прикладом стисло-
спресова ного прогресуючого підсумову вання
в межах ре чен ня (півтакт, півтакт, такт, двотакт)
є структуру вання тематизму в обробці «Вар-
шав’янки» К. Сте ценка («Хмари/ зловісні/ нави‑
сли над на ми,// сили ворожі нас тяжко гнітуть»).
Художньо-виразовий ефект таких структур
залежить від образно-поетичного змісту твору
і ситуативного контексту в музичній формі.
Послідовна масштабна прогресія в мелодичній
думці може вказувати на неухильне зростання
внутрішньої «енергетики» музичного образу,
його потужне розгортання в хронотопі форми
(динамічно-висхідний емоційний профіль) або
ж, протилежно,на спад внутрішньої напруги,
яка поступово вичерпує себе в «розливі»
широких синтаксичних побудов.
Трапляється в лірично-кантиленному тема-
тизмі, а також у динамічно спрямованих темах,
де початкові «1,1» є імпульсом, поштовхом
до розвитку (головна тема Концерту a-moll
для скрипки з оркестром Й.-С. Баха, експози‑
ція романсів «Мне минуло шестнадцать лет»
О. Даргомижського і «Нет, только тот, кто знал»
П. Чайковського, приспів «Пісні про капітана»
І. Дунаєвського). Дію подвійного підсумовуван‑
ня з мовно-риторичною складовою виявляє
фрагмент партії Остапа з опери «Тарас Бульба»
М. Лисенка: «Прощай,/ прощай,/ мій друже до‑
рогий,/ вже не побачимось ніколи!» (1/2,
1/2, 1,
3). М’яка, пластично обволікаюча пульсація
масштабно прогресуючих мелодичних синтагм
приваблює у відомому українському солоспіві
на слова М. Старицького (у проекції на перший
восьмитакт): «Ніч яка/ місячна,/ зоряна, ясная,//
видно, хоч голки збирай».
73
лЮБов анІкІєнко. масШтаБно-тематичнІ структури
Порівняльні паралелі з будовою віршових
рядків і строф: «З жалем,/ з болем,/ понад по‑
лем// крик розноситься чаїний» (Г. Чупринка);
«Захочеш/ – і будеш./ В людині, затям,// лежить
невідгадана сила» (О. Ольжич); «Вона жива/ і
нежива/ лежить у полі нерухомо,// Не зранять
сонячні слова передосінньої утоми» (М. Драй-
Хмара). Переконливу аналогію з прогресуючим
підсумовуванням у музиці виявляють відомі по‑
етичні строфи Т. Шевченка, де присутній висхід‑
ний смисловий ямб у рельєфно вираженій сен‑
тенції, заакцентування її кінцевої мети широким
видихом-виголошенням (розширенням ампліту‑
ди мовної синтагми) головної резюмуючої тези:
І день іде,/ і ніч іде./
І, голову схиливши в руки,//
Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки.
Поховайте/ та вставайте,/
кайдани порвіте,//
і вражою злою кров’ю
волю окропіте.
6. Протилежною до підсумовування є струк‑
тура подрібнення, або дроблення (ділення):
2 + 1 + 1; 4 + 2 + 2. Маленькі частки загальної
структури постають після відносно розлогої,
що неодноразово є виокремленням її закін‑
чення, «відлунням» її заключної інтонації (по‑
чаткове речення «Баркароли» з «Пір року» і
«Сентиментального вальсу» П. Чайковського;
чотири такти прелюдії «Верес» К. Дебюссі).
Ця структура, позначена в момент дроблення
прискореним «диханням», придатна для інтен‑
сифікації ліричної експресії, з одного боку, а з
другого, – для вираження згасання, розчинен‑
ня. У танцювальних темах за допомогою цієї
структури підкреслюють граційні хореографічні
«па», у скерцозно-жартівливих – гумористичні
штрихи. Вона є часто причетною до заключ‑
них побудов музичної форми, де асоціюється з
ефектом завмираючого прощального відгомону
або, навпаки, лаконічно викресаних ствердно-
заключних інтонацій.
Низхідний структурний ритм у структурах
цього типу менш розповсюджений, порівняно з
«висхідною» логікою структури об’єднання. Од-
нак його незаперечним позитивом є здатність
до смислового уточнення й деталізації висуну‑
тої на початку тези. Для порівняння наведемо
будову строфи з поетичного вірша І. Жиленко:
Не лишилось білого ніде
в цім предивнім світі (царстві тіні).
Добрий день!
Зелений сніг іде.
Добрий день!
Червоний сніг і синій.
7. Прогресуюче (подвійне) подрібнення –
менш уживана масштабно-тематична структу‑
ра, яка, проте, позначена специфічною вираз‑
ністю. Вона часто створює враження умисне
підкресленого завершення мовного фрагмента,
вичерпування теми музичної «бесіди» стисло-
категоричними заключними сегментами, то‑
му доречна для кодальних розділів музичної
форми, заключних партій. Зрідка трапляєть‑
ся в експозиції при викладі теми [головна
партія-рефрен у фіналі «Патетичної» сонати
Л. ван Бетховена: 4 (2,2) + 1,1 + ½, ½, ½; по‑
чаток п’єси «Кобольд» Н. Ґріґа]. Часто таке по‑
дрібнення супутнє активній тематичній роботі в
розвиткових розділах композиції, що ідентифі‑
кується з фактом вичленовування тематичних
елементів, вилучених з попередньої цілісної
побудови. У певному сенсі подібну закономір‑
ність прогресуючого подрібнення можна вбача‑
ти в поетичних рядках П. Тичини:
На майдані пил спадає.
Замовкає річ...
Вечір.
Ніч.
8. Масштабно-тематична структура подріб-
нення із замиканням – один з варіантів висо‑
коорганізованої мелодико-синтаксичної струк‑
тури, у якій почергово комбіновано подрібнення
і об’єднання. У ній за початковою, доволі трива‑
лою побудовою (побудовами) слідує структурна
деталізація наступної – ширшої і замикаючої, яка
врешті «згортає» й завершує мелодичну думку
(обидва речення в експозиції п’єcи «Веселий
селянин» Р. Шумана, тема Adagio «Патетичної»
сонати Л. ван Бетховена). Поява дрібних син‑
таксичних одиниць у третій чверті всієї струк‑
тури може бути результатом «відщеплення» та
розвитку кінцевих інтонацій початкової, більш
цілісної, синтаксичної побудови.
Типовий варіант масштабних пропорцій та‑
кий: 2 + 2 + 1 + 1 + 2 (українська народна пісня
«Ой за гаєм, гаєм») або 8 (4, 4) + 2 + 2 + 4 (з
пісні на музику і слова М. Гайворонського: «Їхав
стрілець на війноньку,/ прощав свою дівчинонь‑
ку:/ – Прощай, миленька,/ чорнобривенька,/ я
74
теорІя І методолоГІя
йду в чужую сторононьку»). Оригінальний зра‑
зок подвійного замикання вслід за подрібнен‑
ням – українська народна пісня «На поточку
прала». Більш компліковані за масштабними
пропорціями внутрішніх побудов є такі прикла‑
ди: головна тема першої частини П’ятої симфо‑
нії М. Мясковського (2 + ½ + ½ + 1), тема мену‑
ета симфонії № 40 g-moll В.-А. Моцарта [6 (3,
3) + 8 (3, 1, 1, 4)].
9. Специфічний варіант масштабно-
тематичної структури – «завершальна пе-
реміна». Це – один з ефективних способів
тематичного завершення і смислового ви‑
кінчення достатньо розгорнутої музичної
думки: після початкової періодичної повтор‑
ності її вичерпному замиканню (і припинен‑
ню інерційного руху) сприяє впровадження
н о в о г о тематичного елемента (часто
без порушення масштабного балансу всіх
складових побудов). За умови квадратності
така переміна здійснюється в останній чверті
всієї масштабно-тематичної структури: ааа...в
(«приспів» у «Циганському танці» з другої дії
опери «Кармен» Ж. Бізе, початкове «коліно»
у рефрені джазової композиції «Блакитне
рондо в турецькому стилі» Д. Брубека, екс‑
позиційний «заспів» у фортепіанній мініатю‑
рі «Шарманщик співає» П. Чайковського).
Показовим прикладом для підтвердження
сенсу завершальної переміни є рядки з поеми
«Божественна комедія» Данте:
Сюда входящий в скорбный град
к мученьям, (а)
Сюда входящий к муке вековой, (а1)
Сюда входящий к падшим поколеньям,(а2)
Оставь надежду навсегда. (в)
10. Оригінальне, рідко вживане явище –
масштабно-тематична структура на зразок
«числового ряду Фібоначчі» (за ім’ям іта‑
лійського математика XIII ст.). У послідовнос‑
ті й тривалості синтаксичних фрагментів цієї
структури криється певна математична зако‑
номірність («Кожне наступне число є сумою
двох попередніх»): 1 + 1 + 2 + 3 + 5 + 8... і т. д.
У перенесенні на музику матимемо незвичне
співвіднесення побудов, які послідовно «про‑
гресують» у своєму масштабному вираженні.
Унікальним прикладом цього слугує дванад‑
цятитактова тема Менуета з фортепіанної
«Сонатини» М. Равеля, де зазначену структу‑
ру виявляє не стільки фіксована в нотах автор‑
ська лігатура, скільки притаманні темі законо‑
мірності мелодико-ритмічного порядку, що по‑
части суперечать лігам і вимальовують власне
цезурування в цілісній картині масштабно-
тематичного розвитку: (1,1 + 2) + (3 + 5).
Музичні реалії, зокрема і в площині
масштабно-тематичних структур, значно шир‑
ші, ніж у пропонованій вище типологічній систе‑
матиці. Поза її рамками існують структури, котрі
не підлягають тактометричному виміру (напри‑
клад, у нотній фіксації деяких фольклорних на‑
співів), уникають нормативного квадратового
структурування. Безліч варіантів масштабно-
тематичної структури породжені комбінуван‑
ням окреслених вище структур, їх зрощенням
і змішанням. Розгадування питомих засад
масштабно-тематичних структур і їх музично-
виразових якостей у творі – необхідна складова
аналітичного осмислення органіки й динаміки
звукового потоку та комунікативної функції му‑
зичного мовлення.
В современном теоретическом музыковедении существует значительное
количество проблемных «зон». Среди них – классификация так называемых
масштабно-тематических структур и определение их смысловой семантики
в конкретных музыкальных произведениях. Показывая происхождение таких
структур в музыкальном фольклоре, используя аналогии из мировой поэзии,
автор статьи широко иллюстрирует применение их разновидностей в компо-
зиторском наследии разных эпох.
Ключевые слова: масштабно-тематические структуры, периодичность,
структура, дробление, суммирование, синтаксическая единица.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-43508 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728–6875 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T16:46:38Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Анікієнко, Л. 2013-04-29T20:32:22Z 2013-04-29T20:32:22Z 2010 Масштабно-тематичні структури / Л. Анікієнко // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2010. — № 3(31). — С. 70-74. — укр. 1728–6875 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43508 781.2 У сучасному теоретичному музикознавстві існує чимало проблемних «зон». Серед них – класифікація так званих масштабно-тематичних структур та виявлення їхньої змістовної семантики в конкретних музичних творах. Показуючи походження таких структур у музичному фольклорі, використовуючи аналогії зі світової поезії, авторка статті широко ілюструє застосування їхніх різновидів у композиторській спадщині різних епох. В современном теоретическом музыковедении существует значительное количество проблемных «зон». Среди них – классификация так называемых масштабно-тематических структур и определение их смысловой семантики в конкретных музыкальных произведениях. Показывая происхождение таких структур в музыкальном фольклоре, используя аналогии из мировой поэзии, автор статьи широко иллюстрирует применение их разновидностей в композиторском наследии разных эпох. There is a lot of promblematic «areas» in the modern theoretical musicology, in particular, a classification of so called scale and theme structures and an identification of their semantics in definite musical works. Displaying the origin of such structures in a musical folk lore and putting forth the analogies from the poetry, the author widely illustrates the use of these structures’ varieties in a heritage of composers of the different epochs. uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Студії мистецтвознавчі Теорія і методологія Масштабно-тематичні структури Scale and Theme Structures Article published earlier |
| spellingShingle | Масштабно-тематичні структури Анікієнко, Л. Теорія і методологія |
| title | Масштабно-тематичні структури |
| title_alt | Scale and Theme Structures |
| title_full | Масштабно-тематичні структури |
| title_fullStr | Масштабно-тематичні структури |
| title_full_unstemmed | Масштабно-тематичні структури |
| title_short | Масштабно-тематичні структури |
| title_sort | масштабно-тематичні структури |
| topic | Теорія і методологія |
| topic_facet | Теорія і методологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43508 |
| work_keys_str_mv | AT aníkíênkol masštabnotematičnístrukturi AT aníkíênkol scaleandthemestructures |