Юрій Григорович Костюк (до 100-річчя від дня народження)

У статті наведено біографічні відомості про театрознавця, письменника, журналіста і літературного критика Юрія Костюка. Розглянуто не лише здобутки, а й суперечливі моменти життєпису діяча....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Пилипчук, Р.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2010
Назва видання:Студії мистецтвознавчі
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43513
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Юрій Григорович Костюк (до 100-річчя від дня народження) / Р. Пилипчук // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2010. — № 3(31). — С. 112-116. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-43513
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-435132025-02-09T15:15:48Z Юрій Григорович Костюк (до 100-річчя від дня народження) In Commemoration of Yurii Kostiuk’s Centenary Пилипчук, Р. Постаті У статті наведено біографічні відомості про театрознавця, письменника, журналіста і літературного критика Юрія Костюка. Розглянуто не лише здобутки, а й суперечливі моменти життєпису діяча. В статье поданы биографические сведения о театроведе, писателе, журналисте и литературном критике Юрие Костюке. Рассмотрены не только достижения, но и противоречивые моменты его жизни. There is a biographical information about theatre student, writer, journalist and literary critic Yurii Kostiuk in the article. Not only considered are the achievements, but also the controversies of the figure’s biography. 2010 Article Юрій Григорович Костюк (до 100-річчя від дня народження) / Р. Пилипчук // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2010. — № 3(31). — С. 112-116. — укр. 1728–6875 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43513 929 Костюк+792.072.3 uk Студії мистецтвознавчі application/pdf Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Постаті
Постаті
spellingShingle Постаті
Постаті
Пилипчук, Р.
Юрій Григорович Костюк (до 100-річчя від дня народження)
Студії мистецтвознавчі
description У статті наведено біографічні відомості про театрознавця, письменника, журналіста і літературного критика Юрія Костюка. Розглянуто не лише здобутки, а й суперечливі моменти життєпису діяча.
format Article
author Пилипчук, Р.
author_facet Пилипчук, Р.
author_sort Пилипчук, Р.
title Юрій Григорович Костюк (до 100-річчя від дня народження)
title_short Юрій Григорович Костюк (до 100-річчя від дня народження)
title_full Юрій Григорович Костюк (до 100-річчя від дня народження)
title_fullStr Юрій Григорович Костюк (до 100-річчя від дня народження)
title_full_unstemmed Юрій Григорович Костюк (до 100-річчя від дня народження)
title_sort юрій григорович костюк (до 100-річчя від дня народження)
publisher Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate 2010
topic_facet Постаті
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43513
citation_txt Юрій Григорович Костюк (до 100-річчя від дня народження) / Р. Пилипчук // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2010. — № 3(31). — С. 112-116. — укр.
series Студії мистецтвознавчі
work_keys_str_mv AT pilipčukr ûríjgrigorovičkostûkdo100ríččâvíddnânarodžennâ
AT pilipčukr incommemorationofyuriikostiukscentenary
first_indexed 2025-11-27T08:07:54Z
last_indexed 2025-11-27T08:07:54Z
_version_ 1849930160941301760
fulltext 112 ЮРІЙ ГРИГОРОВИЧ КОСТЮК (до 100-річчя від дня народження) Ростислав Пилипчук У статті наведено біографічні відомості про театрознавця, письменника, журналіста і літературного критика Юрія Костюка. Розглянуто не лише здо- бутки, а й суперечливі моменти життєпису діяча. Ключові слова: драматургія, критика, театр, театрознавство, шевченко- знавство. There is a biographical information about theatre student, writer, journalist and literary critic Yurii Kostiuk in the article. Not only considered are the achievements, but also the controversies of the figure’s biography. Keywords: plays, critics, theatre, theatre studies, Shevchenkiana. За дев’ятнадцять років не‑ залежності нашої держави (а варто також брати до уваги кі‑ нець 80-х років ХХ ст. – так зва‑ ну перебудову, коли утверди‑ лася відносна свобода слова і те, що було раніше забороне‑ ним і прихованим, ставало ви‑ димим) відійшли у повну тінь діячі літератури й мистецтва, літературознавства й мисте‑ цтвознавства, які вірнопіддано служили більшовицькому ре‑ жимові. Серед них були люди з відповідними ідейними переко‑ наннями, але були й вимушені служити ненависній ідеології, бо інакше – або перехід у стан дисидентства з усіма можли‑ вими наслідками, або самоприреченість до не‑ присутності в літературно-мистецькому та на‑ уковому процесах узагалі. Сьогодні нелегко з’ясувати характер діяль‑ ності цих скомпрометованих осіб. Але чи до‑ речно застосовувати умовчування до багатьох із них, залишаючи їх судові історії? За двадцять років уже час оцінювати їхню діяльність. І сто‑ річні ювілеї тих, хто ступив на шлях творення літератури й мистецтва, журналістики чи гума‑ нітарної науки в тяжких 1930-х роках і продовжував свою ді‑ яльність аж до нашої незалеж‑ ності, наразі є доброю нагодою для спроби об’єктивної оцінки того чи іншого діяча, розуміючи, що критерії цієї оцінки залежать від сучасних ідеологічних орієн‑ тирів і сучасного рівня свободи слова. До таких складних діячів на‑ лежить відомий український письменник, журналіст і театро- знавець Юрій Григорович Кос- тюк, який народився 21 серп‑ ня 1910 року в с. Заградівка (тепер Високопільський район Херсонської області), як заведе‑ но було писати в автобіографіях у радянські часи, у родині селянина-бідняка, а як було насправді, нині невідомо: чи мав той селя‑ нин клапоть власної землі, чи був батраком. Від 1928 року Ю. Костюк навчався в Харківському інституті народного господарства, а після його реорганізації в 1930 році – у Харківському інсти‑ туті червоної професури, який закінчив 1934 ро‑ ку. У 1936 році закінчив аспірантуру в Київському університеті й від того часу працював у Інституті української літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР. Юрій Костюк. 1960-ті роки УДК 929 Костюк+792.072.3 113 ростислав ПилиПчук. ЮрІй ГриГорович костЮк... Творчу діяльність почав 1929 року як лі‑ тературний і театральний критик та рецен‑ зент на сторінках харківських періодичних видань. Від початку 1930-х років, паралель‑ но з навчанням, він – на відповідальних по‑ садах: головний редактор журналу «Темпи» (Запоріжжя; Дніпрельстан, 1931–1932), ре‑ дактор Всеукраїнського радіокомітету (Харків, 1932–1933), завідувач відділу культури у газеті «Вісті» (Харків, 1933–1934; Київ, 1934–1936). Під час дворічної служби в Червоній армії на Далекому Сході (1938–1940) працював у ре‑ дакції військової газети «Тревога». Був членом редколегії та відповідальним секретарем укра‑ їнського журналу «Театр» (Київ, 1940–1941). Під час війни і в перші повоєнні роки служив у Воєнвидаві Народного Комісаріату Оборони СРСР. У 1947 році був відповідальним редакто‑ ром газети «Радянське мистецтво» (згодом – це «Радянська культура», «Культура і життя»). У 1947–1977 роках Ю. Костюк – старший на‑ уковий співробітник відділу театру і кіно (у 1950– 1953 рр. завідував цим відділом; з 1960 р. – це відділ театрознавства) в Інституті мистецтвоз‑ навства, фольклору та етнографії АН УРСР (з 1964 р. – ім. М. Т. Рильського). Зважаючи на значний журналістський досвід і широку обізнаність Ю. Костюка в питаннях іс‑ торії української культури, тодішній директор ІМФЕ академік М. Рильський у 1963 році запро‑ понував Ю. Костюкові на засадах внутрішнього суміщення посаду заступника головного редак‑ тора журналу «Народна творчість та етногра‑ фія», (на цій посаді працював до 1974 р.). Наукову діяльність Ю. Костюк розпочав як шевченкознавець в Інституті української літе‑ ратури імені Т. Шевченка АН УРСР. Його публі‑ кації, можливо, не всі, зафіксовані в другому то‑ мі шевченківської бібліографії [Т. Г. Шевченко: Бібліографія літератури про життя і творчість: 1838–1959. – К., 1963. – Т. 2 (1917–1959)] – усьо‑ го п’ятнадцять бібліографічних позицій, зокре‑ ма: Нотатки про «Щоденник» Шевченка [рецен‑ зія на видання Шевченкового «Щоденника» за редакцією і зі вступною статтею А. Костенка] – Х.; К., 1936 // Літературна газета. – 1936. – 12 берез.; Про драматичні твори Шевченка // Театр. – К., 1937. – № 4. – С. 42–44; Шевченко в Казахстані // Пролетарська правда. – 1937. – 12 січ. (стаття вийшла друком і російською мовою в газеті «Казахстанская правда»); Джамбул и Шевченко // Советская Украина. – К., 1938. – 20 трав.; Звільнений Шевченко // Вісті. – К., 1938. – 10 берез.; Шевченко і казахська культура // Радянське літературознавство. – 1938. – № 2–3. – С. 85–98; Шевченко і Щепкін // Молодий більшовик. – 1938. – № 12. – С. 30–35. У той же час Ю. Костюк виступає як драматург із п’єсою про Т. Шевченка, про що повідомляла газета «Комсомолець України» від 11 жовтня 1938 року. Цю п’єсу взяв у 1939 році до поста‑ новки Чернігівський обласний драматичний те‑ атр, присвятивши виставу 125-річчю від дня на‑ родження Т. Шевченка (постановник – художній керівник театру Г. Воловик, художник А. Кордиш, композитор П. Козицький; ролі виконували: Шевченка – Г. Волгрик, Білозера – Л. Сабінін і П. Бориков, Дубельта – П. Бориков і В. Кречет та ін.). Однак автора п’єси на прем’єрі (9 бе‑ резня 1939 року) не було, бо він уже пере бував на службі в Червоній армії. Але й там Костюк не припиняв шевченкознавчої діяльно сті: у га‑ зеті «Вісті» від 6 березня 1939 року з’явилася його стаття «Святкування ювілею Шевченка в Приамур’ї» про те, що бійці Другої особливої Червонопрапорної армії готуються до ювілею Т. Шевченка. Очевидно, цей захід відбувся не без особистої участі військового журналіста Ю. Костюка. Під час війни, але вже у звільненому Києві, Ю. Костюк публікує рецензію на підготов‑ лене Ю. Кобилецьким, зі вступною статтею П. Тичини, перевидання у 1943 році «Кобзаря» (Нове видання «Кобзаря» // Київська правда. – Робочий момент у редакції журналу «Народна творчість та етнографія» (кінець 1960-х рр.). Зліва направо: Ю. Костюк, Т. шпірний (відпові- дальний секретар редакції), В. Данилейко, І. Власенко (редактори відділів) 114 ПостатІ 1944. – 9 січ.). 1950 року Ю. Костюк виступає в журналі «Більшовик Ук раїни» (№ 3. – С. 73–79) з рецензією на видання: Т. Г. Шевченко в доку‑ ментах і матеріалах. – К., 1950. У газеті «Правда Украи ны» від 23 грудня 1951 року виходить друком стаття М. Рильського, М. Гордійчука, Ю. Костюка і Г. Жу рова «Ве ликий народний поет (Про кінофільм “Тарас Шевченко”)», а в «Літературній газеті» від 27 грудня 1951 року – рецензія Ю. Костюка «Сценарій і фільм» (про цей же фільм І. Савченка). Але саме в повоєнні роки інтерес Ю. Костюка до шевченкознавства згасає, може, тому, що він поринає у сферу мистецтво- знавства. Однак він не пере‑ стає писати про Шевченка як драматург. До цього пись‑ менника надихали нові по‑ становки його п’єси «Тарас Шевченко». Нею розпочав свою діяльність у Львові колишній Перший держав‑ ний український театр юно‑ го глядача ім. М. Горького (переведений з Харкова до Львова). Прем’єра вистави у Львові відбулася 18 трав‑ ня 1945 року (постановник В. Скляренко, художник Ю. Стефанчук, композитор А. Штогаренко). Лу ганський державний український музично-драматичний театр ім. О. Островського показав прем’єру цієї п’єси як виїзну ви‑ ставу театру в Орську наприкінці 1948 року (по‑ становник М. Макаренко, роль Шевченка ви‑ конували М. Піскун і М. Досенко). У 1954 році Республіканський театр юного глядача в Києві та Тернопільський обласний драматичний театр ім. Т. Шевченка підготували вистави за новою п’єсою Костюка «Думи мої…» («Слово правди») як другу частину драматичної пенталогії про Шевченка. У 1955 році цю п’єсу вперше було опубліковано окремою книжкою, а в 1962 році перевидано. Тоді ж вийшла друком інша п’єса на шевченківську тему – «Літа мої молодії». Новий сплеск у стосунках Ю. Костюка з театрами стався напередодні 100-річчя від дня смерті та 150-річчя від дня народження Т. Шевченка. П’єсу «Думи мої…» («Слово прав‑ ди») ставили в кількох театрах: 1960 року – в Дніпропетровському державному українському драматичному театрі ім. Т. Шевченка; 1964 ро‑ ку – в Запорізькому обласному драматичному театрі ім. М. Щорса (постановник В. Магар, ре‑ жисер Н. Алейничева, художник М. Духновський, композитор П. Майборода). У 1960 році присвя‑ чену Т. Шевченкові п’єсу Ю. Костюка «Воля» показав Львівський театр юного глядача. На старості літ Юрій Григорович все ж по‑ вернувся до шевченкознавства як дослідник: він публікує три редакції статті про виставу Шевченкової п’єси «Назар Стодоля» 1877 ро‑ ку в Малому театрі в Москві: На сцені Малого театру // Вітчизна. – 1977. – № 9. – С. 218–220; «Назар Стодоля» на сцені Малого театру // Київ. – 1983. – № 3. – С. 147– 148; Шев ченко-драматург на сцені Малого театру // Театраль на культура. – К., 1984. – Вип. 10. – С. 57–64. Остання публікація – значний внесок Ю. Костюка у шевчен‑ кознавство, оскільки її напи‑ сано за першоджерельним матеріалом – цензурованими текстами російського пере‑ кладу і водночас переробки «Назара Стодолі» під назвою «В ночь на Рождество», уна‑ слідок чого з’ясовано прізвище автора перекладу й перероб‑ ки, уточнено імена виконавців ролей у цій виставі, пояснено громадський ре‑ зонанс вистави в період, коли виставляти п’єсу Шевченка в українському оригіналі було забо‑ ронено Емським актом 1876 року. Робота Ю. Костюка в повоєнні десятиліття в штаті ІМФЕ, де він став старшим науковим спів‑ робітником відділу театру і кіно, зобов’язувала його до виконання планових тем з історії укра‑ їнського театру. Першим таким виданням став збірник: МХАТ і українська театральна культура: Статті, мате‑ ріали / упоряд. Ю. Костюк. – К., 1949. Попри офіціозний пієтет, яким просякнуті всі матері‑ али, ця книжка, однак, не втратила свого на‑ укового значення, бо в ній задокументовано важливу сторінку з історії українсько-російських Юрій Костюк, 1970-ті роки 115 ростислав ПилиПчук. ЮрІй ГриГорович костЮк... театральних зв’язків, які дійсно існували й до‑ нині недостатньо досліджені. Через двадцять п’ять років, з нагоди 100-річ‑ чя від дня народження і 25-річчя від дня смерті К. Станіславського, Ю. Костюк повернеться до цієї теми й опублікує через тодішнє Товариство для поширення політичних і наукових знань Української РСР спеціальну брошуру: К. С. Ста- ніславський і український театр. – К., 1963. Другою відомою нам плановою працею Ю. Костюка була його розгорнута вступна стаття до упорядкованого та прокоменто‑ ваного М. Дібровенком збірника теоретич‑ них праць і спогадів Панаса Саксаганського: Саксаганський П. Думки про театр. – К., 1955. – С. 3–22. Якщо взяти до уваги відсутність на той час спеціальних монографічних досліджень життя та творчості одного з корифеїв укра‑ їнського дореволюційного театру, то роботу Ю. Костюка важко переоцінити. Того самого 1955 року вийшла друком ще одна планова праця ІМФЕ: Російсько-українські мистецькі зв’язки: Збірник / Упоряд. Ю. Костюк. – К., 1955. У цьому збірнику є й персональна стат‑ тя Ю. Костюка «Значення драматургії Максима Горького для української сцени». Але найважливішою плановою працею Юрія Григоровича, виконаною в 50-х роках ХХ ст., є його участь у підготовці другого тому двотомної колективної монографії: Український радянський драматичний театр: нариси історії. – К., 1959. – Т. 2: Радянський період. Ю. Костюку в цьому ви‑ данні належать два нариси: нарис третій – про український театр у 1926–1934 роках, і нарис четвертий – про діяльність українських театрів у 1934–1941 роках. Костюк входив до складу ре‑ дакційної колегії разом з М. Рильським (відпо‑ відальний редактор) і М. Йосипенком. Власне, на Ю. Костюка, як на досвідченого редактора, припала левова частка роботи над рукописом і організацією його обговорень на численних засіданнях ученої ради інституту, художніх рад театрів, про які йшлося в нарисах другого тому, а також над підготуванням до друку попередніх макетів цього видання. Безперечно, така увага до видання була зу‑ мовлена передусім ідеологічним контролем, але водночас уся об’єктивна інформація також підлягала ретельному контролю. І що б не каза‑ ли впродовж минулих десятиліть про цей том (насамперед – через категоричну, неправдиву оцінку Леся Курбаса та керованого ним театру «Березіль»), він, виданий 1959 року, не міг бути іншим. Якщо абстрагуватися від ідеологічних догм, якими насичена ця праця, ми маємо ком‑ пендіум фактичного матеріалу, якого сьогодні вже ніхто не міг би підняти. Пізніше з’явилася друком інша планова пра‑ ця Ю. Костюка – розділ про український театр у колективній монографії «Восточные славяне» (Москва, 1966). Ще одна планова тема, виконана Інститутом мистецтвознавства, фольклору та етногра‑ фії ім. М. Т. Рильського спільно з Інститутом літератури ім. Т. Г. Шевченка, – «Ленін у лі‑ тературі та мистецтві українського народу», що вийшла друком як колективна моногра‑ фія, видана до 100-річчя від дня народження Леніна (К., 1970). Члени редакційної колегії: М. Гордійчук, Ю. Костюк, С. Крижанівський (го‑ лова). Ю. Костюкові належить розділ «Ленін у драматургії та на сцені». І яким би змістом не було сьогодні наділене прізвище Леніна, творчі біографії видатних митців та літописи театрів, які добровільно чи примусово були залучені до праці, пов’язаної із цим прізвищем, не можуть бути повними без врахування такої діяльності. Участі Ю. Костюка у виданні зазначеної моно‑ графії, щоправда, передувала його брошура: Образ В. І. Леніна на українській сцені. – К., 1967. Це може свідчити про кон’юнктурне воле‑ виявлення самого автора. Можливо, вона була частиною планової теми, написаної для колек‑ тивної монографії, що на той час не була гото‑ вою до друку як окреме видання. Окреме місце в кон’юнктурній частині до‑ слідницького доробку Костюка посідає творчість О. Корнійчука. До війни з’явилася велика стат‑ тя Ю. Костюка «Творчий шлях О. Корнійчука» в журналі «Літературна критика» (1938. – № 1. – С. 62–88). Через десять років, у 1949 році, він захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства на тему «Драматургія Олександра Корнійчука». Костюк не раз публікував у пресі статті про цього «ко‑ роля» радянської драматургії, а в 1965 році у видавництві Товариства «Знання» вийшла дру‑ ком брошура «Драматург-новатор» до 60-річчя О. Корнійчука. З ім’ям цього драматурга і полі‑ тичного діяча пов’язаний інцидент у справі цьку‑ вання Н. Кузякіної за її непоштивий вислів про драматургію Корнійчука в статті «Народжена 116 ПостатІ революцією» (про українську радянську дра‑ матургію з нагоди 50-річчя Жовтневої револю‑ ції), надрукованій в «Українському календарі» 1967 року у Варшаві, а саме – за фразу: «вади його творчої манери – поверхова злободенність проблем і невміння розкрити джерела того чи іншого суспільного явища». Партійне доручен‑ ня ЦК Компартії України було дане двом чле‑ нам партії Ю. Костюкові та Ю. Бобошкові – вчи‑ телеві й учневі – виступити з осудом вчинку Н. Кузякіної, що вони й зробили в статті «Кому це вигідно?» (Літературна Україна. – 1967. – 23 черв.). Цей епізод був формальним при‑ водом для звільнення Н. Кузякіної з роботи в ІМФЕ, хоча насправді влада мала претензії до неї за зв’язки з тодішніми дисидентами. Однак багато хто досі пам’ятає саме цей вчинок Юрія Григоровича і не пробачає його. До кон’юнктурних належать і такі праці Ю. Костюка: На сцені – радянське воїнство: До 60-річчя з дня народження і 30-річчя творчої ді‑ яльності драматурга Івана Рачади. – К., 1969 (у співавторстві із З. Сидоренко); Іван Рачада: Творчий шлях драматурга. – К., 1981. Можна припустити, що цими двома книжками науко‑ вець прагнув лише заробітку, бо ж треба було, крім квартири, утримувати дачу в с. Плюти і ма‑ шину, на що невисокої пенсії трьом особам (а після смерті дружини – двом) не вистачало. Серед наукових здобутків Ю. Костюка – під‑ готування до друку двох збірників літературно- художніх творів (драматургія та поезія) Я. Мамонтова – у 1960 та 1988 роках – із супро‑ водом їх вступними статтями. Після повернення до відділу театрознавства на посаду старшого наукового співробітника (1974) Ю. Костюк виконав планову тему з історії українського театрознавства, яку було опублі‑ ковано окремим розділом у колективній моно‑ графії: История театроведения народов СССР: Очерки. 1917–1941. – М., 1985. – С. 12–24. Це дуже цінна праця, незважаючи на пропуск імен театрознавців-емігрантів – Д. Антоновича, В. Гаєвського та Г. Лужницького. Перу Ю. Кос- тюка належать сценарії двох документальних фільмів: «Борис Романицький» (1959) і «Мар’ян Крушельницький» (1960), випущених Київською кіностудією імені О. Довженка. Ю. Костюк був членом Спілки письменників України. Уже після виходу науковця на пенсію, до його 80-річного ювілею, влада присвоїла Ю. Костюкові почесне звання – Заслужений ді‑ яч мистецтв України. Помер Юрій Григорович Костюк 10 січня 1995 року. Похований на Байковому кладови‑ щі. Його особистий архів, до складу якого та‑ кож долучені документи дружини – заслуженої артистки України О. Заброди – та пасербиці – кандидата мистецтвознавства З. Сидоренко, – передано на збереження до Державного архіву- музею літератури і мистецтва України. Юрій Костюк був суперечливою людиною, як і багато його сучасників. У житті він був ін‑ телігентним, стриманим, дотепним, допомагав молодим науковцям. Як науковий керівник ас‑ пірантів і здобувачів підготував п’ятьох канди‑ датів мистецтвознавства: Леонтину Мельничук- Лучко (1958 р., Львів), Юрія Бобошка (1964 р., Київ), Ростислава Пилипчука (1971 р., Київ), Надію Демидчук (1973 р., Дніпропетровськ), Валерія Гайдабуру (1975 р., Запоріжжя, тепер він – доктор мистецтвознавства у Києві). В статье поданы биографические сведения о театроведе, писателе, журна- листе и литературном критике Юрие Костюке. Рассмотрены не только до- стижения, но и противоречивые моменты его жизни. Ключевые слова: драматургия, критика, театр, театроведение, шевченко- ведение.