Геркулес і сарматський Марс (про ідейну концепцію фасаду палацу в Чижoві Шляхетському біля Сандомира, 1727–1728 років)

According to the system of 16th–18th century concepts, a palace together with its splendour, richness of the functional and ideological programmes, was affiliated with the senator status. Appropriately sumptuous, it was to immortalize its owner’s position, it was to commemorate his senator’s dignity...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Студії мистецтвознавчі
Date:	2008
Main Author:	Сіто, Я.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2008
Subjects:	Історія
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43564
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Геркулес і сарматський Марс (про ідейну концепцію фасаду палацу в Чижoві Шляхетському біля Сандомира, 1727–1728 років) / Я. Сіто // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2008. — № 3(23). — С. 72-77. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859520299472519168
author	Сіто, Я.
author_facet	Сіто, Я.
citation_txt	Геркулес і сарматський Марс (про ідейну концепцію фасаду палацу в Чижoві Шляхетському біля Сандомира, 1727–1728 років) / Я. Сіто // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2008. — № 3(23). — С. 72-77. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Студії мистецтвознавчі
description	According to the system of 16th–18th century concepts, a palace together with its splendour, richness of the functional and ideological programmes, was affiliated with the senator status. Appropriately sumptuous, it was to immortalize its owner’s position, it was to commemorate his senator’s dignity among the generations to come. This postulate proved to be exceptionally urgent for those owner’s families who feeling less strongly established in social hierarchy, were all the more apprehensive about the future. The above is ideally demonstrated in the Czyżów Szlaechcki palace near Sandomierz raised for Jan Aleksander Czyżowski, Bracław Cup-Bearer and Połaniec Castellan in ca. 1723–1728. The sculpture decoration on the palace façade by Tomasz Hutter, including the figure of Hercules in the tip, as well as the entrance portal, tympanum, and panoply in the gable, clearly glorified the chivalry of Czyżowski’s forefathers. The founder emphasized the heroic past of his family, which was supposed to have passed under the auspices of Hercules and Mars.
first_indexed	2025-11-25T21:00:22Z
format	Article
fulltext	Геркулес і сарматський марс (про ідейну концепцію фасаду палацу в Чижoві Шляхетському біля сандомира, 1727–1728 років) Якуб Сіто Загальновідомо, що архітектура рези денцій XVІ–XVІІІ ст. відображала станові амбіції шляхти. Це стосувалося і Речі Посполитої, а отже, і давньої Польщі 1. Показником добробуту власника, якто: станова належність, родинні зв’язки, полі тичні погляди, ідейна формація, віроспо відання, – були двір середньої величини, палац або велика резиденція. В архітекту рі будівлі – композиції, плануванні, особли во в скульптурному декорі, – прославляли власника або його родину як господарів по містя (domіnus locі). У мікромасштабі міс цевої спільноти (села, помістя або великих латифундій) – це наслідування відносин, властивих монархії, разом зі своєрідною сакралізацією власника або його родини в архітектурі, скульптурі та малярстві. Соціальна стратифікація в давній Поль щі, зовні наближена до більшості європей ських країн із подібним устроєм і формами власності, щодо привілейованої верстви була зовсім іншою 2. Шляхта налічувала, за лежно від підрахунків, від 10 до 20 відсотків загальної чисельності мешканців цієї люд ної, величезної за територією країни, що простяглася від кордону з Бранденбургом і до Києва. У межах цієї верстви існувала також еліта. Однак вона була радше похід ною майнових стосунків, аніж герметично закритою становою групою – це відрізняло її від аристократії західноєвропейського типу 3. Коливання між верствами були зна чними й залежали насамперед від можли востей родинного бюджету. Як доказ визна ння належності до панівної еліти – висока, проте часто лише титульна посада, нада на королем, наступний крок – отримання членства в cенаті. У ХVІІІ ст. вже існував загальноприйнятий звичай, коли досягнен ня певного майнового стану принципово гарантувало посаду та місце у верхній па латі парламенту. Цього прагнули всі, проте дорога на вершину була важкою і доступ ною не для багатьох. Траплялося, що в історії однієї родини амбіції щодо сенаторства втілювалися, щоб у наступних поколіннях – переважно внаслідок зубожіння – стати нездійсненною мрією, а в певний історичний момент знову набували реальних обрисів. Зовнішнім про явом цього більше політичномайнового, ніж станового статусу була, як уже зазнача лося, резиденційна архітектура. Відповідно до системи тогочасних понять, палац із його атрибутами (розкішність, багатство функціoнальної, ідейної основи і т. д.) був прерогативою сенаторського стану, а за шляхтою залишали звичайний двір 4. Роз кішний палац передусім мав увічнити влас ника, закарбувавши в пам’яті нащадків його сенаторство. Цей постулат був тим ді євіший, чим менш упевнено почувалася на вершині суспільної ієрархії родина власни ка – адже з більшим неспокоєм дивилася в майбутнє. І не лише з огляду на нестійкі основи заможності, причиною могла бути й відсутність нащадків. Усе це яскраво відображено в будівельно художніх роботах пізньобарокового палацу в Чижові Шляхетському біля Сандомира над Віслою 5, в якому продемонстровано соціальний статус як власника, так і його родини (іл. 1). Особливо цікавий скульптур ний декор, що містить елементи, в яких звеличено рід фундатора палацу 6. Цей фундатор – Ян Александр Чижов ський (помер 1762 р.), брацлавський підча ший та каптуровий маршалок сандомир ського воєводства, а з 1737 року – пола нецький каштелян 7. Остання з перелічених посад уможливлювала доступ до омріяно го місця в сенаті. Зауважимо, що завдяки Янові Александрові родині Чижовських, ко лись дуже відомій та заможній, після 200 ро ків перерви повернули сена торську посаду. 72 Якуб Сіто. ГеркулеС і СарматСький марС… 73 Будівництво палацу було розпочато од разу після 1723 року, коли, взявши шлюб із заможною Францішкою Страшевською, Ян Александр одержав велике придане дружини 8. Отримана сума, напевно, за охотила домагатися сенаторської посади. Докладаючи зусиль щодо свого підвищен ня, Чижовський мусив подбати і про від повідну репрезентацію чи й демонстрацію великопанського походження та пригада ти яскраве минуле родини, кінець якої, за його передчуттям, мав невблаганно прийти разом із його смертю, адже Чижовський не мав нащадків. Ці обставини виразно ві дображено на змісті скульптурного декору палацу, спорудженого в 1723–1728 роках, що за джерелами тієї доби охарактеризо ваний як «palatіum senatore dіgnum» 9. Палац у Чижові зведений на прямокут ній площі, із фронтального боку обрамле ний квадратними павільйонами. Будівля, із фасаду двоповерхова, з боку саду має лише один поверх, унаслідок підвищення рівня ґрунту. Основний корпус накритий чотиристороннім дахом, а наріжні павіль йони – шатровими дахами. У художньому та ідейному вияві найцікавіший передній фасад. Задній фасад, скромніший і до того ж реконструйований у другій полови ні XVІІІ ст., – менш привабливий для нас. Із переднього фасаду центральну вісь будинку акцентує ризаліт із мансардою, вкритою трикутним щипцем. На осі друго го поверху міcтиться скульптурно багатий портал (іл. 2). Скульптурний декор також заповнює тимпан та увінчує щипець (іл. 3). Нині між фронтальними павільйонами вздовж фасаду розміщена тераса, яка спи рається на аркади. Її добудували лише в першій половині XІX ст. На цьому міcці cпочатку були віялоподібні cходи, що вели від під’їзду на другий поверх 10. Таким чином, палац у Чижові нагадував знамениту споруду кінця XVІІ ст. – віллу в Пулавах, що належала відомому магнатові, письменникові й інтелектуалові, маршалко ві Станіславу Геракліушу Любомирському, спроектована Тильманом ван Гамереном, видатним голландським архітектором, який перебував на службі в польської владної еліти 11. Пулавський прототип був важли вий не лише для планування архітектур них форм та розміщення будівлі палацу в Чижові, але й для його розмірів. Палац із фронтального боку – точна копія пулав ської композиції, лише втілена за канона ми пізнього бароко 12. Тобто тут містилися ті самі віялоподібні cходи, що вели на дру гий поверх по осі трьох центральних про гонів, схожий тимпан, вкритий скульптур ним орнаментом, і декоративний щипець. Оздоблений гермами мотив порталу був, безсумнівно, основою для художнього ви рішення палацу в Чижові. Чудовий скульптурний декор будівлі зберігся і донині. Xоча його архітектор нам невідомий, однак скульптурне оформлен ня дозволяє переконливо пов’язати таку роботу з творчістю Томаса Гуттера (1696– 1745) 13. (Різьбяр, який походив із Баварії, з околиць Мюнхена; приїхавши до Польщі 1718 pоку, спочатку працював в ордені єзу їтів у Кракові, a згодом – у Сандомирі, де 1727 року вийшов з ордену. Пізніше він за снував майстерню, яка дуже успішно діяла на значній території Малопольщі та ниніш ньої України, від Сандомира аж по Львів 14). Скульптор виконував, головним чином, ві втарі та церковний декор, a скульптура па лацу – єдиний збережений світський об’єкт творчості баварця. До Чижова Гуттера за просив, напевно, сам Чижовський, благо дійник сандомирського колегіуму та костьо лу єзуїтів, на розбудову якого він виділяв значні суми 15. Гуттер, вихований не лише на рідних йому взірцях баварської різьби, але й на празькій та віденській кам’яній різьбі монументального масштабу і харак теру, якнайкраще виправдав очікування фундатора. Програма скульптурного тво ру – виразна, художньо зріла і впливає на глядача з усією притаманною пере конливістю фасадній бароковій різьбі. Цю композицію становлять портал і тимпани з фронтального боку і з боку саду, а над двома щипцями – паноплії 16 з фігурами античних богів. У фронтальному тимпані розміщені фігури закутих бранців – турка іСторіЯ 74 й козака, представників народів, з якими в XVІІ ст. боролися польські війська (іл. 4, 5). У саду, неподалік палацу, збереглася окре ма фігура Геркулеса (іл. 6). Вона, напевно, початково перебувала в гроті, що міститься під майданчиком сходів, позаяк добре впи сується в розміри теперішньої центральної аркади тераси. Зрештою, подібним чином оформлена центральна частина палацу в Пулавах, щоправда, вона призначена для статуї Мінерви 17. Можна відтворити й нижню частину фігури зі щипця фасаду, розміщену серед багатих паноплій: на залізному шпи лі спочатку була голова в античному шиша ку; скульптура має добре виліплені руки, в одній з яких тримає полковницьку булаву. У цьому образі впізнаваний бог Марс. Спершу декор чижовського палацу був згрупований уздовж вертикальної осі по центру фасаду. Скульптурні акценти роз ставлені досить ритмічно, лише широка площа вікон, вільна від скульптури, дещо порушує цей ритм. Уся композиція декору, виразно відтіненого білим тлом стін, впису валася у схему видовженого трикутника: в основі – розпашні сходи з гротом на ниж ньому поверсі, далі – дещо вужчий портал, а вгорі завершувалася декором щипця з Марсом і панопліями. Віялоподібна форма сходів, що ніби за прошують гостя всередину, вказує на най важливіший акцент фасаду – портал на дру гому поверсі. Він є радше витвором скульп тури, ніж архітектури. Якщо весь фасад трактувати як картину, то портал є її найбільш «згущеним» місцем – композиційним вузлом та ідейним ключем. Усе найважливіше зосе реджено над замкнутим упівкола дверним отвором, оточеним аркадою. Головна части на порталу – величне, пишне завершення із двома гермами атлантів обабіч. Хвилясте балкове перекриття, вкрите багатими про фільованими елементами, має незвично ви гадливий малюнок. Потрактоване цілком некласично, це перекриття посередині роз пластане, переходить у різновид широкого згорнутого картуша з мотивом «обличчя жінки». Вище – також великий картуш в об рамленні рифлених волют і листя аканта. Саме тут первинно було розміщено герб Топур родини Чижовських, за нашою гіпо тезою, мальований на блясі 18. На вершині з’явилася декоративна семикінечна відкри та корона – знак шляхетства. Багатство ком позиції доповнене блискуче виліпленими ле вами, що задніми лапами спираються на перекриття, а передніми дістають до вирізьб лених прапорів, устромлених за картуш. Наскільки в архітектypі палацу та гене ральній композиції скульптурного декору на магалися наслідувати пулавський взірець, настільки в ідейному змісті важко поміти ти зв’язок із резиденцією Любомирського. Адже ідейна основа вілли в Пулавах мала виразний інтелектуальний характер: голо вний мотив її переднього фасаду розподіле ний між статуєю Мінерви, яка є «сонцем, що роз’яснює людські розуми», і скульптурою в тимпані, що зображує Сатурна, який охоп лює небесну сферу і, за неоплатонськими поглядами, є богом інтелектуальної еліти, символом найвищої сили думки. Загалом композиція палацу присвячена Аполонові Cонцю – його музика зворушує небеса, а світло роз’яснює людський інтелект – і вод ночас музам. Література, музика і науки га рантують людям безсмертя – ніби проголо шує пулавська композиція 19. У Чижові втілено іншу ідейну програ му, яка мала героїчний характер та була пов’язана з воєнними чеснотами. Тут про славлявся не «золотий» вік, яким у Пулавах опікувався Сатурн, а «залізний», разом із його героями. Виразний образ «залізного» віку – розміщена в гроті під сходами фігура Геркулеса. Вона основа ідейної програми майже в буквальному розумінні – як осно ва будівлі. За переконаннями епохи, ви словленими, зокрема, у праці «Comentarіa symbolіca» Антоніo Річчарді (1593) 20, Герку лес зі cвоїми атрибутами символізував ве лику кількість ознак опікуваних ним можно владців, аристократів, гуманіcтів. Ком по зиція в Чижові – це «оголений Геркулес із лев’ячою шкурою, що звисає з голови, і з палицею (що торкається землі) в правиці, символізує володаря, який відзначається чеснотами» 21. Персоніфікація в нашому Якуб Сіто. ГеркулеС і СарматСький марС… 75 випадку, звичайно, стосується не можно владця, а магната, власника резиденції. З усіх значень образу Геркулеса найпо ширенішим було поняття «Vіrtus He roіca», ідеальним уособленням якого він був і за вдяки якому міг прирівнюватися до богів. Символом цієї чесноти є вбрання героя – виразно демонстрована на фігурі лев’яча шкура 22. Хоча «Vіrtus Heroіca», за антич ною традицією, увічнює мешканців палацу, воно передусім патронує військовій доб лесті. Відповідно до цього розкритий образ Геркулеса (з гроту), який «підпирає» будів лю, водночас притримує палицю і відпо чиває після проведеного бою. Програмову ідею продовжує портал, оздоблений фігу рами атлантів (іл. 7, 8), а вище – левів, що утримують картуш із гербом. До речі, слід визнати, що втрата бляхи з гербом є сут тєвою прогалиною в тяглості змісту скуль птурного декору фасаду. Таке помпезне зо браження родового знака поєднане з його виразною героїзацією: леви є носіями та ких рис, як мужніcть, геройство, хоробрість. Атлантів же від початку новочасного теоре тичного письменства вва жали «Statue de Pregіonі», тобто статуями бранців, що пере ймали функцію колони 23. Це пояснив 1536 року Капоралі, коментатор тогочасного ви дання Вітрувія, вказавши на появу архетипу атланта. Отже, під час тріyмфу лакедемон ського царя Павзанія піcля перемоги над персами під Платеями, бранці мали нести на плечах спеціально збудовану дерев’яну споруду 24. Хоча з плином часу цей мотив настільки розповсюдився, що його зміст був дещо знецінений, y замкнутій героїч ній чижовській композиції він прочитуєть ся в архетипному значенні. Одне слово, портал – це звеличення дому Чижовських, чия слава (герб у вигляді левів із короною) спирається на воєнні досягнення і подвиги (атланти). Герб Топур – це черговий вираз ний мілітарний символ, знак зброї, якою, за давніми уявленнями, християнський лицар «Mіles Chrіstіanus» мав послуговуватися в боротьбі з ворогами віри та Батьківщини. Можливо, доповненням такої інтерпрета ції ідейної програми мав слугувати живий представник роду – він або стояв у дверях, або був у палаці. Відрізняється від принципів традиційної іконографії концепція декору чижовського тимпана. Інтерпретований символічно, як наслідування елемента портика антично го храму, його традиційно приберігали для високих мотивів – божеств, алегорій чес нот, гербових легенд. Натомість у Чижові з’явився такий далекий від принципів деко руму, такий приземлений і негідний елемент, як пара бранців. Зазвичай фігурам бранців відводили нижній поверх, або, як у варшав ському палаці родини Красінських, спроекто ваному згаданим Тилманом ван Гамереном, їх зображу вали біля ніг богів чи алегоричних образів. Натомість в аналізованому випадку композицію підпорядковано вимогам нети пової програми. Зображені фігури бранців мають небагато спільного із сучасніcтю, вони радше належать до часів давніх воєн, в яких брали участь його пращури. Закуті бранці дивляться вгору на джерело могутності роду, яким є Марс, що височіє серед паноплій – цю композицію потрібно сприймати як єдине ціле. Тоді зрозуміла покірність, якої cкульптор надав поневоленим: такого суперника не можна перемогти. Відтак ще один мілітарний символ – бог війни, винесений на щипець па лацу, представлений як черговий, уже після Геркулеса, – охоронець дому Чижовських і водночас захисник Речі Посполитої, адже біля ніг Марса сидять за куті вороги Вітчиз ни – турок і козак. Це – «Mars Sarmatіcus», який є покровителем польcької шляхти 25. Тож ідейна програма фасаду розподілена між Геркулесом, образом чеснот, які стали основою піднесення родини Чижовських, і Мар сом, в ім’я якого її найвидатніші пред ставники служили Вітчизні. Тому палац як будівля, завдяки чудовому скульптурному де кору, набув символічного значення «Domus Czyzovіensіs» і навіть «Templum Czyzovіen sіs», зважаючи на сакралізуючу функцію три кутного щипця, який вкриває споруду. Знаком, своєрідною абревіатурою родової символіки є герб Топур, розкішно зображений у порта лі. Зброя в гербі – ознака воєнної cлави роду, яка ґрунтується на доблесті й наслідуванні іСторіЯ 76 подвигів Геркулеса (Геракла). Її вершина – воєнні подвиги Чижовських, зображення яких увінчують будівлю палацу. Вважаємо, що цю ідейну програму вар то читати так: її відносити не безпосеред ньо до самого Александра Чижовського, який хоча й служив у польському війську, проте не залишив воєнних досягнень, а до напівлегендарного минулого цієї родини, особ ли во до «залізного» XVІІ ст., пам’ять про яке намагався воскресити засновник резиденції. Усвідомлення власної величі та прагнення cлави після смерті, які формува лися вже в добу Ренесансу на ґрунті апофе озу особистості й родової слави, були над звичайно розвинені в епоху бароко. Слава та пам’ять мали перемогти смерть за допо могою пам’ятника (monumentum), про який, вочевидь, ідеться і в Чижові. Бездітний Ян Александр, усвідомлюючи неминучість зник нення роду, хотів залишити пам’ятку його слави, обезсмертити його. «Нащадок таких пращурів гідний сенаторської поса ди», – проголошує ідейна програма чижов ського декору. Хто знає, чи ця програма не була закладена попередньою наявністю на цьому міcці оборонного замку родини Чижовських, зруйнованого ще в XVІІ ст., і чи не вписувалася вона в «Genіus Locі», своєрідно втіливши героїчні мотиви 26. Фасадний декор палацу Яна Александра Чижовського наділений виразною функ цією прославлення лицарства пращурів. Власник резиденції, який старів без дітей, залишав свій рід без майбутнього, хоча піcля «пісних» двохсот років він знову при вів його на владні вершини. Із чимбільшою силою він намагався показати героїчне ми нуле, історію під знаками Геркулеса і Марса. У цей незвичний спосіб палац у Чижові, що з’явився напередодні епохи рококо, котра утверджувала насолоду життя, парадок сально уподібнюється до надгробного мав золею, такого чужого духові XVІІІ ст. 1 У новітній літературі на тему зв’язку архітектури з прагненнями польських магнатів одну з найважли віших позицій займає праця: Mіłobędzkі A. Rezydencja wіejska czy mіejska? – Paradoksy kultury polskіego baroku // Barok. Hіstorіa – Lіteratura – Sztuka. – 1994. – 1. – S. 49–70. 2 Zajączkowskі A. Szlachta polska. Kultura і struk tura. – Warszawa, 1993. 3 Zajączkowskі A. Elіty urodzenіa. Szkіc. – Warszawa, 1993. 4 Czaplіńskі W., Długosz J. Życіe codzіenne magna terіі polskіej w XVІІІ wіeku. – Warszawa, 1976. 5 На тему історії архітектури палацу в Чижові див.: Wіśnіewskі J. Dekanat Opatowskі. – Radom, 1907. – S. 144; Olszewskі A. Życіe і twórczość archіtekta Józe fa Karśnіckіego // Bіuletyn Hіstorіі Sztukі. – 1957. – Nr 4 (XІX). – S. 304; Katalog Zabytków Sztukі w Polsce / red. J. Łozіńskі і B. Wolff. – Warszawa, 1959. – T. ІІІ: Województwo Kіeleckіe. – Z. 7: Powіat Opatowskі. – S. 7–9; Daszewska M. Archіtektura pałacu w Czyżowіe Szlacheckіm (XVІІІ w.) // Kwartalnіk Archіtektury і Urbanіstykі. – 1978. – XXІІІ. – S. 99–135; Sіto J. Thomas Hutter (1696–1745) rzeźbіarz późnego baroku. – Warszawa; Przemyśl, 2001. – S. 64–72. 6 Sіto J. о. с. – S. 64–72. 7 Daszewska M. о. с. – S. 125. 8 Ibidem. – S. 125. 9 Sіto J. о. с. – S. 64, 65, 70, 71. 10 Ibidem. – S. 66. 11 Daszewska M. о. с. – S. 99–135. Про віллу в Пулавах див.: Mossakowskі S. Pałac Stanіsława Heraklіusza Lubomіrskіego w Puławach // Bіuletyn Hіsto rіі Sztukі. – 1966. – Nr 1(XVІІІ); Mossakowskі S. Tіlman van Gameren. Leben und Werk. – München, 1994. 12 Daszewska M. о. с. – S. 99–135; Sіto J. Ibidem. – S. 66, 67. 13 Sіto J. о. с. – S. 68–70. 14 Про життя і творчість Т. Гуттера див.: Sіto J. о. с. (у цьому виданні подано літературу на дану тему). 15 Daszewska M. о. с. – S. 100; Załęskі S. Jezuіcі w Polsce. – Kraków, 1904. – T. ІV. – Cz. ІІ: Kolegіa і domy zakonne założone w pіerwszej dobіe rządów Zygmunta ІІІ, 1588–1608. – S. 901. 16 Паноплії – орнамент у вигляді обладунка давньо грецького воїна. 17 Sіto J. о. с. – S. 66; Mossakowskі S. Pałac... – S. 11. 18 Встановлено під час останньої консервації об’єкта. 19 Mossakowskі S. Pałac... – S. 7–12. 20 Rіccіardі A. Commentarіa symbolіca. – Venezіa, 1593 (цит. за вид.: Banach J. Studіum z іkonografіі nowożytnej. – Warszawa, 1984. – S. 77). 21 Ibidem. – S. 524. 22 Rіpa C. La pіu che novіssіma іconologіa. – Padova, 1630. – S. 179. 23 Braun E. Atlant // Reallexіcon zur Deutschen Kunstgeschіchte / hrgs. v. O. Schmіdt. – Stuttgart, 1937. – Bd. І. – S. 1179, 1180. 24 Vіtruvіus. І dіecі lіbrі dell’archіtettura / ed. G. Capo ra lі. – Perugіa, 1536 (цит. за вид.: Braun E. о. с. – S. 1180). 25 Chroścіckі J. Wojna i Pokój. O przedstawіenіach emblematycznych za panowanіa Wazów w Polsce // Słowo і obraz / red. A. Morawіńska. – Warszawa, 1982. – S. 140, 141. 26 Sіto J. о. с. – S. 71, 72. Іл. 1. Палац Яна Александра Чижовського в Чижові Шляхетському. Вигляд із реконструйованими сходами (опрацювання Я. Сіто) Іл . 2 . П ал ац Я н а А ле кс ан д р а Ч и ж о вс ьк о го в Ч и ж о ві Ш ля хе тс ьк о м у. П о р та л (ф о то В . В о ль н о го ) Іл . 3 . П ал ац Я н а А ле кс ан д р а Ч и ж о вс ьк о го в Ч и ж о ві Ш ля хе тс ьк о м у. П е р е д н ій щ и п е ц ь (ф о то П . Я м сь ко го ) Іл . 4 . П ал ац Я н а А ле кс ан д р а Ч и ж о вс ьк о го в Ч и ж о ві Ш ля хе тс ьк о м у. С ку ль п ту р а ко за ка в т и м п ан і ( ф о то Я . С іт о ) Іл . 5 . П ал ац Я н а А ле кс ан д р а Ч и ж о вс ьк о го в Ч и ж о ві Ш ля хе тс ьк о м у. С ку ль п ту р а ту р ка в т и м п ан і ( ф о то Я . С іт о ) 2 3 5 4 Іл. 6. Скульптура Геркулеса. Сад біля палацу в Чижові Шляхетському. (фото Я. Сіто) Іл. 7. Скульптура правого атланта на порталі палацу Яна Александра Чижовського в Чижові Шляхетському (фото П. Ямського) 6 7 Якуб Сіто. ГеркулеС і СарматСький марС… 77 According to the system of 16th–18th cen tury concepts, a palace together with its splen dour, richness of the functional and ideological programmes, was affiliated with the senator status. Appropriately sumptuous, it was to immortalize its owner’s position, it was to commemorate his senator’s dignity among the generations to come. This postulate proved to be exceptionally urgent for those owner’s families who feeling less strongly established in social hierarchy, were all the more apprehensive about the future. The above is ideally demonstrated in the Czyżów Szlaechcki palace near Sando mierz raised for Jan Aleksander Czyżowski, Bracław CupBearer and Połaniec Castellan in ca. 1723–1728. The sculpture decoration on the palace façade by Tomasz Hutter, including the figure of Hercules in the tip, as well as the entrance portal, tympanum, and panoply in the gable, clearly glorified the chivalry of Czyżowski’s forefathers. The founder emphasized the he roic past of his family, which was supposed to have passed under the auspices of Hercules and Mars. Summary
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-43564
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1728–6875
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-25T21:00:22Z
publishDate	2008
publisher	Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format	dspace
spelling	Сіто, Я. 2013-05-01T05:49:01Z 2013-05-01T05:49:01Z 2008 Геркулес і сарматський Марс (про ідейну концепцію фасаду палацу в Чижoві Шляхетському біля Сандомира, 1727–1728 років) / Я. Сіто // Студії мистецтвознавчі. — К.: ІМФЕ НАН України, 2008. — № 3(23). — С. 72-77. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 1728–6875 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43564 According to the system of 16th–18th century concepts, a palace together with its splendour, richness of the functional and ideological programmes, was affiliated with the senator status. Appropriately sumptuous, it was to immortalize its owner’s position, it was to commemorate his senator’s dignity among the generations to come. This postulate proved to be exceptionally urgent for those owner’s families who feeling less strongly established in social hierarchy, were all the more apprehensive about the future. The above is ideally demonstrated in the Czyżów Szlaechcki palace near Sandomierz raised for Jan Aleksander Czyżowski, Bracław Cup-Bearer and Połaniec Castellan in ca. 1723–1728. The sculpture decoration on the palace façade by Tomasz Hutter, including the figure of Hercules in the tip, as well as the entrance portal, tympanum, and panoply in the gable, clearly glorified the chivalry of Czyżowski’s forefathers. The founder emphasized the heroic past of his family, which was supposed to have passed under the auspices of Hercules and Mars. uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Студії мистецтвознавчі Історія Геркулес і сарматський Марс (про ідейну концепцію фасаду палацу в Чижoві Шляхетському біля Сандомира, 1727–1728 років) Hercules and Mars Sarmaticus. On the Ideological Programme of the Facade on the Czyzow Palace Near Sandomierz, 1727–1728 Article published earlier
spellingShingle	Геркулес і сарматський Марс (про ідейну концепцію фасаду палацу в Чижoві Шляхетському біля Сандомира, 1727–1728 років) Сіто, Я. Історія
title	Геркулес і сарматський Марс (про ідейну концепцію фасаду палацу в Чижoві Шляхетському біля Сандомира, 1727–1728 років)
title_alt	Hercules and Mars Sarmaticus. On the Ideological Programme of the Facade on the Czyzow Palace Near Sandomierz, 1727–1728
title_full	Геркулес і сарматський Марс (про ідейну концепцію фасаду палацу в Чижoві Шляхетському біля Сандомира, 1727–1728 років)
title_fullStr	Геркулес і сарматський Марс (про ідейну концепцію фасаду палацу в Чижoві Шляхетському біля Сандомира, 1727–1728 років)
title_full_unstemmed	Геркулес і сарматський Марс (про ідейну концепцію фасаду палацу в Чижoві Шляхетському біля Сандомира, 1727–1728 років)
title_short	Геркулес і сарматський Марс (про ідейну концепцію фасаду палацу в Чижoві Шляхетському біля Сандомира, 1727–1728 років)
title_sort	геркулес і сарматський марс (про ідейну концепцію фасаду палацу в чижoві шляхетському біля сандомира, 1727–1728 років)
topic	Історія
topic_facet	Історія
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43564
work_keys_str_mv	AT sítoâ gerkulesísarmatsʹkiimarsproídeinukoncepcíûfasadupalacuvčižovíšlâhetsʹkomubílâsandomira17271728rokív AT sítoâ herculesandmarssarmaticusontheideologicalprogrammeofthefacadeontheczyzowpalacenearsandomierz17271728

Геркулес і сарматський Марс (про ідейну концепцію фасаду палацу в Чижoві Шляхетському біля Сандомира, 1727–1728 років)

Institution

Similar Items