Лексикографічне розроблення лексеми «шансон»
У статті описано процес лексикографічного опрацювання лексеми «шансон», яка належить до складних у семантичному аспекті елементів лексичної бази сучасної української мови. Визначення підстав для введення досліджуваного слова в загальномовний словник, розгляд лексикографічних джерел, які фіксують це...
Saved in:
| Published in: | Лексикографічний бюлетень |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43668 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Лексикографічне розроблення лексеми «шансон» / В. Балог // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2009. — Вип. 18. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859725582442430464 |
|---|---|
| author | Балог, В. |
| author_facet | Балог, В. |
| citation_txt | Лексикографічне розроблення лексеми «шансон» / В. Балог // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2009. — Вип. 18. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Лексикографічний бюлетень |
| description | У статті описано процес лексикографічного опрацювання лексеми «шансон», яка належить до складних у семантичному аспекті елементів лексичної бази сучасної української мови. Визначення підстав для введення досліджуваного слова в загальномовний словник, розгляд лексикографічних джерел, які фіксують це слово, аналіз контекстуальної поведінки, а відтак і визначення всіх можливих лексичних значень і відтінків – це ті завдання, виконання яких у процесі дослідження дозволило запропонувати варіант словникової статті в рамках укладання додатку до Словника української мови в 11-ти томах.
|
| first_indexed | 2025-12-01T11:16:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
ЛЕКСИКОГРАФІЧНЕ РОЗРОБЛЕННЯ ЛЕКСЕМИ «ШАНСОН»
© Валентина Балог, 2009
к. філол. н., Інститут української мови НАН України (Київ)
УДК 811.161.2’374
У статті описано процес лексикографічного опрацювання лексеми «шансон», яка належить до
складних у семантичному аспекті елементів лексичної бази сучасної української мови. Визначення
підстав для введення досліджуваного слова в загальномовний словник, розгляд лексикографічних
джерел, які фіксують це слово, аналіз контекстуальної поведінки, а відтак і визначення всіх
можливих лексичних значень і відтінків – це ті завдання, виконання яких у процесі дослідження
дозволило запропонувати варіант словникової статті в рамках укладання додатку до Словника
української мови в 11-ти томах.
Як відомо, у процесі роботи над доповненням будь-якого словника укладачі основну увагу
приділяють перегляду реєстру з метою адекватного висвітлення сучасного стану лексичної бази.
Не стала винятком і робота над укладанням додаткового тому до «Словника української мови» в
11-ти томах (далі – СУМ): упорядники зорієнтувалися в основному на поповнення й перегляд
реєстру. Таким чином, опрацьовані матеріали містять як лексику, що з відомих причин не була
подана в словнику, так і нові слова, що обслуговують сучасний комунікативний простір.
Переважна більшість лексем на основі визначення й аналізу фактів функціонування має досить
чіткі значення, прозорі варіанти й відтінки значень. Проте до реєстру словника ввішли й слова,
висвітлення семантичної характеристики яких потребує не тільки вивчення контекстуального
оточення, порівняння з тлумаченням їхнього значення в інших лексикографічних джерелах
(загальномовних і спеціалізованих) як української, так і сусідніх мов, а й глибшої етимологічної
довідки та історії виникнення й побутування не тільки слова, а передовсім позначуваного ним
поняття. До таких елементів реєстру відносимо лексему «шансон», якої немає в СУМ. Реєстр
Словника фіксує тільки похідні слова ШАНСОНЕ$ТКА (заст. 1. Пісенька грайливого,
жартівливого характеру, часом фривольного змісту. 2. Співачка, що виступає з піснями такого
жанру) і ШАНСОНЕ$ТНИЙ (заст. Стос. до шансонетки) [4: ХІ: 405].
Питання про внесення цього слова до реєстру не ставимо, оскільки навіть побіжний
статистичний аналіз1 свідчить про його значне поширення й використання в сучасному мовленні, і
не лише в середовищі музики й шоу-бізнесу. Не ставимо також питання й про основне лексичне
значення цього відомого в музичному середовищі (та поза ним) слова. Воно має французьке
походження і дослівно перекладається українською мовою як «пісня», а ще глибший аналіз
етимології приводить до латинської основи, а саме cantio – пісня, спів.
В українській лексикографічній практиці визначення «шансон» знаходимо тільки у «Великому
тлумачному словнику сучасної української мови» за ред. В. Т. Бусела:
ШАНСО$Н, -у, ч. Французька пісня – народна, професійна поліфонічна 15–16 ст., а також
сучасна естрадна пісня ліричного змісту з репертуару шансоньє [3].
Користуючись відсильним методом звіряння тлумачень маємо й визначення слова «шансоньє»:
ШАНСОНЬЄM, невідм., ч. 1. Французький естрадний співак, виконавець жанрових пісень, часто
автор слів і музики до них. 2. Назва збірок пісень і водевілів у Франції у 13–19 ст. [3].
За радянської доби розвитку української словникарської справи саме це слово в реєстрах як
словників, так і енциклопедій відсутнє, мають місце лише похідні слова «шансоньє»,
«шансонетка», «шансонетний». Таке саме визначення лексеми «шансон» і його похідних подають
і російські словники (енциклопедичний [2] і тлумачний [5]):
1 Наприклад, за результатами подання запиту на слово «шансон» в українській інформаційно-пошуковій системі
МЕТА в інтернет-мережі ми отримали 86 800 документiв на 3 800 сайтах, а на словосполучення «російський шансон» –
37500 документів на 1600 сайтах (і переважна більшість контекстів показувала співвіднесеність запитуваного слова із
новітнім значенням).
ШАНСОН (франц. chanson), французская песня – народная, профессиональная
полифоническая 15–16 вв., а также современная эстрадная (из репертуара шансонье) [2; 5].
Музичні російські словники й енциклопедії подають визначення цього поняття значно ширше,
розкриваючи історію розвитку музичного стилю шансон і вказуючи основних виконавців такої
музики (див., наприклад, «Музыкальный энциклопедический словарь», 1990, «Музыкальная
энциклопедия» у 6 т., 1973–1982). Уперше ж у радянській російській лексикографії (за даними
«Сводного словаря современной русской лексики» в 2 т., М., 1991) слово «шансон» з’явилося в
«Большой советской энциклопедии», М., 1978.:
Шансон (франц. chanson – песня) 1) полифонические песни 15–16 вв. Были подготовлены
балладами, виреле, рондо Гильома де Машо (14 в.). Шансон разрабатывались франко-
фламандскими композиторами нидерландской школы; в 16 в. достигли ярко национальной (в
частности, программно-звукописной) характерности при усилении гомофонного начала в
творчестве крупнейшего представителя французской музыки Ренессанса К. Жанекена, а также у К.
Сермизи, П. Мулю, П. Сертона, Г. Котле, К. Лежена, К. Гудимеля и др.; в начале 17 в. вытеснены
гомофонными песенно-романсными жанрами. 2) Французские эстрадные песни конца 19–20 вв.;
авторами или участниками создания их текстов и музыки нередко бывают исполнители Шансон –
шансонье. [1].
Питання виникло в результаті опрацювання контекстів, де зустрічається досліджуване слово в
сучасному мовленні. Переважна більшість мовленнєвих фактів указує на побутування слова
«шансон» у значенні, яке майже не відповідає задекларованому, а здебільшого позначає такі
поняття, як «блатна музика», «бардівська пісня», «міський романс» і под. Таким чином, цим
словом сьогодні називають музичний (естрадний) напрямок, який об’єднує вказані пісенні жанри.
Важливо зазначити, що цей музичний жанр має розвиток в основному російською мовою і в
російському музичному середовищі, проте, зважаючи на постійний культурний взаємообмін, це
явище поширене й має прихильників і в українському соціумі, а відтак і в мовленні. Зважаючи на
умови побутування, описуване явище також має дещо уточнену назву, а саме «російський
шансон».
Розуміючи важливість адекватного лексикографування будь-якого слова в словнику, необхідно
з’ясувати причини такої невідповідності, звернувшись до історії розвитку самого позначуваного
поняття. Уперше слово «шансон» саме у зв’язку із сучасним сприйняттям було вжито в 1994 році
на аудіо-носіях із записами вищезазначених жанрів авторської пісні в російському музичному
середовищі, щоправда це була переважно «блатна» або «тюремна» музика. У мовленні ж
функціонувало переважно словосполучення «російський шансон», оскільки слово «шансон»
однозначно сприймалося як жанр французької пісні, тож виникла потреба в конкретизації назви.
Окрім того, спостерігається вживання словосполучення «французький шансон».
Аналіз причин, внаслідок яких виникло нове значення, показав, що окрім суто прагматичних
(комерційного зацікавлення та спроб «облагородити» жанр, який у дев’яностих роках ХХ століття
набув неабиякої популярності), є й логічні, а саме – спільні риси у справжнього (французького)
шансону й музики, яка на пострадянських теренах отримала таку ж назву. Музичні експерти
схиляються до думки, що поєднані загальною назвою «шансон» російські музичні жанри і
французький шансон в усьому його різноманітті (пісні трубадурів, кантилени, балади, рондо,
виреле, водевілі, романси тощо) пройшли принаймні три спільних етапи розвитку, а саме:
1) зародження в народній традиції; 2) переродження в літературний пісенний жанр;
3) популяризацію сучасним культурним виробництвом. І хоч за звучанням їх важко порівняти, ці
три вказані моменти дали всі підстави для перенесення назви.
Вважаємо за потрібне надати загальну характеристику самого пісенного матеріалу. З погляду
звукового вираження за змістовим наповненням такі пісні мають баладний характер текстів і
переважно сюжетну лінію з ліричною, драматичною чи комічною фабулою, за музичним
супроводом – чіткі нескладні мотив і структуру самої пісні. Відтак, спостерігається надання
основного значення тексту, а не музичному супроводу (який часто сприймається як примітивний).
З точки зору емоційного сприйняття у середовищі слухачів спостерігається різне ставлення до
такої музики, проте, як і будь-який жанр, цей охоплює як неперевершені шедеври, коли мова йде
про авторську пісню 50-70-х років і твори таких авторів, як Ю. Кім, Ю. Візбор, Б. Окуджава,
А. Галич, В. Висоцький та ін. (щоправда, не всі музичні критики відносять музику бардів до
описуваного жанру), або авторські пісні у виконанні О. Розенбаума, С. Трофимова, М. Круга,
Є. Амірамова та ін., так і низькопробні композиції. Останні, на превеликий жаль, мають значно
більше місця в ефірі, тому й створюють викривлене сприйняття всього жанру.
У сучасному інформаційному просторі вже маємо тлумачення нового значення описуваного
поняття, яке подає популярна сьогодні віртуальна енциклопедія «Вікіпедія», надаючи перевагу
уточненому терміну «російський шансон» з метою розмежування понять.
Російська частина «Вікіпедії»:
«Русский шансон – собирательный термин, которым обозначают различные жанры русской
музыки, включающие прежде всего блатную песню, бардовскую песню, городской романс,
некоторые песни военной тематики. Термин появился в 1990-ых годах, когда блатная песня стала
звучать на эстраде, по радио и телевидению...
В российской музыкальной индустрии термин был популяризован одноимённой радиостанцией
http://www.chanson.ru/. Таким образом, под понятие русского шансона попадают довольно
отличные друг от друга исполнители – от Александра Вертинского, Петра Лещенко, Булата
Окуджавы и Аркадия Северного до Клавдии Шульженко, Марка Бернеса, Михаила Шуфутинского
– отчего данный термин вызывает противоречивое отношение и не всеми принимается. Так или
иначе, в Государственном кремлёвском дворце с 2001 года проводится церемония вручения
премии «Шансон года» [7].
Українська частина «Вікіпедії»:
«Російський шансон (у межах статті шансон). Докладніше у статті: Російський шансон. У
російській мові термін «шансон» був позичений в кінці XX століття на окреслення широкого кола
пісень, пов'язаних із тематикою кримінального світу. До певної міри об'єднувальною рисою
російського і французького шансону є їх розповідний характер, що більшою мірою зближує їх з
баладами ніж поп-музикою.
Витоком російського шансону є насамперед блатна пісня, яка до розвалу СРСР існувала лише
в підпіллі і була офіційно заборонена (або принаймні не заохочувалася) для публічного виконання.
Попередниками російського шансону називають також міський романс (початок XX століття),
бардівську пісню тощо. Популяризаторами цього жанру в Росії виступила радіостанція «шансон»,
яка 2001 року започаткувала премію «Шансон року», церемонія вручення якої щорічно
відбувається в Державному кремлівському палаці» [8].
Відповідно, докладніше в статті «російський шансон»:
«Російський шансон (рос. Русский шансон) – термін, що відсилає до російськомовних пісень,
популярних серед ув'язнених й осіб близьких до злочинного світу; те ж, що й «блатні пісні».
У радянські часи блатні пісні були офіційно заборонені для публічного виконання і перебували
в «культурному підпіллі». Після розпаду СРСР на початку 1990-х цей пласт культури виходить з
підпілля і швидко завойовує популярність в багатьох країнах СНД, зокрема й Україні. Оскільки
такі пісні не мали раніше своєї загальної назви (слово «блатняк» відбивало лише частину їх), за
ними історично закріпилося словосполучення «російський шансон».
Основні риси – сюжетність пісень; тісний зв'язок з конкретними життєвими ситуаціями,
позиціями й переживаннями людей злочинного світу; мелодійність; використання у віршах
стилістики розмовної мови з її зворотами й жаргонізмами; непоставлені академічно й навіть
неспівочі голоси «людей з народу».
У сучасній Росії цей напрямок музики користується державною підтримкою – у Державному
кремлівському палаці з 2001 року проводиться церемонія вручення премії «Шансон року».
Серед найвідоміших представників стилю – Гаррі Кричевський, Михайло Круг, Олександр
Розенбаум, Сергій Трофимов, Михайло Шуфутинський та інші [4].
Однак сучасні загальномовні тлумачні словники поки що утримуються від фіксування нового
значення слова «шансон» як назви іншого музичного напряму.
Ми пропонуємо ввести це слово до реєстру СУМ і подати всі його значення, оскільки реально у
мовленні вони існують, а отже, і мають бути висвітлені в сучасних тлумачних словниках. До того
ж, на нашу думку, варто розмежувати значення власне французького шансону за часом
побутування. Таким чином, пропонуємо таку лексикографічну інтерпретацію слова «шансон»:
ШАНСОН, -у, ч., муз. 1. Французька пісня – народна, професійна поліфонічна 15–16 ст. ∆
Шансон трубадурів – така пісня для одного голосу.
2. Жанр сучасної французької естрадної музики ліричного характеру; || Пісня, виконувана у
такому жанрі автором під акомпанемент фортепіано або гітари.
3. перен. Жанр, що поєднує бардівську пісню, міський романс, пісенну творчість радянських
емігрантів і под., характеризується простотою мелодії й баладністю тексту переважно російською
мовою. 106.4 МГц –- Радіо "Шансон". ТОВ ТРК "Топ-радіо" Сумська недержавна музично-
інформаційна радіостанція.. Музичний формат: шансон (у т.ч. багато класичного шансону
минулих років) і класичний російський рок (Ел. ресурс); || Пісня, виконувана у такому жанрі.
„Тартак» під час показу відео „Стільникове кохання» заспівав справжній відвертий шансон, тим
більше російський! (Ел. ресурс).
∆ Російський шансон – Тс. Шансон (у 3 знач.). "Кримінальні сонети" важко і навіть
практично неможливо назвати відповіддю на таке явище, як сучасний російський шансон
(простіше – блатну пісню). Це не те що вище, це – ще краще – інше (Ел. ресурс).
Лексична база української мови невпинно змінюється, а отже, й потребує перманентного
перегляду й аналізу як усної, так і писемної джерельної бази з наступним фіксуванням
функціональних, але «проблемних» лексем, що і є логічним шляхом до створення словника,
адекватного часові.
Література
1. Большая советская энциклопедия – М., 1978 / Ел. режим доступу: http://bse.sci-lib.com/article123100.html
2. Большой энциклопедический словарь / Ел. режим доступу:
http://www.vedu.ru/BigEncDic/enc_searchresult.asp?P=7
3. Великий тлумачний словник сучасної української мови за ред. В.Т. Бусела / Ел. режим доступу:
http://www.slovnyk.net/index.php?swrd=ШАНСОН
4. Словник української мови: В 11-ти томах. – К.: Наук. думка, 1970–1980.
5. Современный толковый словарь русского языка под редакцией Т.Ф.Ефремовой / Ел. режим доступу:
http://www.efremova.info/word/ shanson.html
6. http://revolution.allbest.ru/music/00008341_0.html
7. http://ru.wikipedia.org/wiki
8. http://uk.wikipedia.org/wiki
9. http://www.music-dic.ru/
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-43668 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0118 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T11:16:43Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Балог, В. 2013-05-08T10:36:57Z 2013-05-08T10:36:57Z 2009 Лексикографічне розроблення лексеми «шансон» / В. Балог // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2009. — Вип. 18. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. XXXX-0118 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43668 811.161.2’374 У статті описано процес лексикографічного опрацювання лексеми «шансон», яка належить до складних у семантичному аспекті елементів лексичної бази сучасної української мови. Визначення підстав для введення досліджуваного слова в загальномовний словник, розгляд лексикографічних джерел, які фіксують це слово, аналіз контекстуальної поведінки, а відтак і визначення всіх можливих лексичних значень і відтінків – це ті завдання, виконання яких у процесі дослідження дозволило запропонувати варіант словникової статті в рамках укладання додатку до Словника української мови в 11-ти томах. uk Інститут української мови НАН України Лексикографічний бюлетень Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика Лексикографічне розроблення лексеми «шансон» Article published earlier |
| spellingShingle | Лексикографічне розроблення лексеми «шансон» Балог, В. Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| title | Лексикографічне розроблення лексеми «шансон» |
| title_full | Лексикографічне розроблення лексеми «шансон» |
| title_fullStr | Лексикографічне розроблення лексеми «шансон» |
| title_full_unstemmed | Лексикографічне розроблення лексеми «шансон» |
| title_short | Лексикографічне розроблення лексеми «шансон» |
| title_sort | лексикографічне розроблення лексеми «шансон» |
| topic | Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| topic_facet | Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43668 |
| work_keys_str_mv | AT balogv leksikografíčnerozroblennâleksemišanson |