Природна енергетична складова в метаноутворенні та розв'язанні газодинамічних явищ
Розглянуто можливість перетворень викопної органіки під збуджуючим впливом зовнішніх чинників (тиск й температура) у процесі формування Донецького басейну. Наслідком дії геодинамічних факторів на вугілля є утворення метану, нагромадження вільної енергії та структуризація з'єднань, збагачених ву...
Saved in:
| Published in: | Доповіді НАН України |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43738 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Природна енергетична складова в метаноутворенні та розв'язанні газодинамічних явищ / В.В. Лукiнов, Л. I. Пимоненко, О.В. Бурчак, Д.А. Суворов // Доп. НАН України. — 2011. — № 10. — С. 99-104. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860020163872555008 |
|---|---|
| author | Лукінов, В.В. Пимоненко, Л.І. Бурчак, О.В. Суворов, Д.А. |
| author_facet | Лукінов, В.В. Пимоненко, Л.І. Бурчак, О.В. Суворов, Д.А. |
| citation_txt | Природна енергетична складова в метаноутворенні та розв'язанні газодинамічних явищ / В.В. Лукiнов, Л. I. Пимоненко, О.В. Бурчак, Д.А. Суворов // Доп. НАН України. — 2011. — № 10. — С. 99-104. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Доповіді НАН України |
| description | Розглянуто можливість перетворень викопної органіки під збуджуючим впливом зовнішніх чинників (тиск й температура) у процесі формування Донецького басейну. Наслідком дії геодинамічних факторів на вугілля є утворення метану, нагромадження вільної енергії та структуризація з'єднань, збагачених вуглецем в окремих найбільш тектонічно активних зонах. Енергетичний підхід до структурних трансформацій вугільної речовини може стати підставою для розробки нових методів прогнозу утворення викидонебезпечних зон і зон скупчень метану в масиві.
A possibility of transformations of fossil organic matter under the exciting influence of external factors (pressure and temperature) in the process of form of the Donets coal basin is considered. Formation of methane is a result of the action of geodynamic factors on a coal, accumulation of free energy and structurization of compounds enriched by carbon in separate, most tectonic active areas. The energy approach to structural transformations of coal matter can become a basis for the development of new methods of prognosis of the formation of outburst areas and areas of accumulations of methane in a massif.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:47:27Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК :553.981.4:622.831.322
© 2011
В.В. Лукiнов, Л. I. Пимоненко, О. В. Бурчак, Д. А. Суворов
Природна енергетична складова в метаноутвореннi
та розв’язаннi газодинамiчних явищ
(Представлено академiком НАН України А.Ф. Булатом)
Розглянуто можливiсть перетворень викопної органiки пiд збуджуючим впливом зов-
нiшнiх чинникiв (тиск й температура) у процесi формування Донецького басейну. На-
слiдком дiї геодинамiчних факторiв на вугiлля є утворення метану, нагромадження
вiльної енергiї та структуризацiя з’єднань, збагачених вуглецем в окремих найбiльш
тектонiчно активних зонах. Енергетичний пiдхiд до структурних трансформацiй ву-
гiльної речовини може стати пiдставою для розробки нових методiв прогнозу утворе-
ння викидонебезпечних зон i зон скупчень метану в масивi.
Запропонована нами гiпотеза утворення викодонебезпечних зон у вугiльних пластах ба-
зується на впливi тектонiчних рухiв на геохiмiчнi процеси [1]. Згiдно з цiєю гiпотезою,
перiодичнi тектонiчнi рухи сприяють утворенню в пластах осередкiв структурно перетво-
реної вугiльної речовини, в яких вiдбувається нагромадження енергiї у вiльному i зв’яза-
ному станi. В подальшому нагромаджений енергетичний потенцiал сприяє процесам, що
вiдбуваються у вугiльному пластi, наприклад газодинамiчним явищам (ГДЯ). На сьогоднi
не iснує загальноприйнятих уявлень про час, умови, причини й механiзми нагромаджен-
ня енергiї та можливiсть її збереження в речовинi, а отже, дослiдження, якi проводяться
в цьому напрямi, є актуальними.
Мета нашої роботи — формулювання нової концепцiї формування природної енергетич-
ної складової процесiв перетворення вугiльної речовини.
Основними видами енергiї, що надходить у гiрський масив, є теплова та механiчна (тек-
тонiчна). Джерела енергiї можуть бути як зовнiшнiми — тепловий потiк з надр, тектонiчнi
рухи та iншi геодинамiчнi процеси й сили, так i внутрiшнiми — хiмiчнi та фiзико-хiмiчнi пе-
ретворення безпосередньо в гiрському масивi. Але, по-перше, за час формування вугiльних
родовищ внесок кожного виду енергiї змiнюється; по-друге, вуглепородний масив є бага-
токомпонентною системою, що складається з багатьох пiдсистем, якi по-рiзному реагують
на один i той самий енергетичний вплив, тобто: 1) акумулюють енергiю; 2) поглинають її;
3) змiнюють структуру або параметри.
Формування структури Донбасу вiдбувалося в три етапи, якi значно вiдрiзнялися своїми
термодинамiчними умовами [2].
На першому етапi (D2–P1) вiдбувалося нагромадження осадкiв. Закономiрне збiльшен-
ня гравiтацiйного тиску i температури з глибиною зумовили зменшення об’єму (у порiд
приблизно в 2, а вугiльних пластiв у 5–10 разiв) та регiональнi перетворення органiчних
i мiнеральних речовин осадової товщi Донбасу. Тектонiчнi процеси на першому етапi —
нерiвномiрне занурення з короткочасними пiдйомами i зсувною складовою; переважан-
ня умов розтягання, внаслiдок яких формувалася система нормальних до напластування
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №10 99
трiщин, що створили систему розкритих каналiв, по яких утворений газ виходив з ма-
сиву.
Вважається [3], що на першому етапi — вiд стадiї торфоутворення до стадiї бурого ву-
гiлля — проходили екзотермiчнi реакцiї, a при подальшому метаморфiзмi вугiлля — ендо-
термiчнi реакцiї за допомогою тепла надр. (За розрахунками [3] для утворення марки “А”
необхiдно — 6,1 · 10
6 Дж/кг.)
На рiвнi басейну цi процеси проявилися в закономiрному збiльшеннi ступеня ме-
таморфiзму вугiлля й катагенезу осадової товщi з глибиною (зменшеннi пористостi й
проникностi порiд). Але катагенетичнi процеси охоплюють не увесь масив (або вугiль-
ний пласт) одночасно i не вiдбуваються всюди однаково. В рiзних частинах пласта, як
в мiкро- так i в макрооб’ємах формуються окремi осередки з рiзним ступенем перетво-
рення.
Важливо зауважити, що внаслiдок перетворень бiльш метаморфiзованi дiлянки мають
меншi можливостi для подальших трансформацiй, а дiлянки, де iнтенсивнiсть процесiв була
меншою, — мають бiльшi можливостi для реагування на зовнiшнi умови. Отже, чим бiль-
ша ступiнь перетворення, тим бiльш стабiльна органiчна речовина, чим менша, тим бiльше
можливостей для подальших процесiв. Детальнi теоретичнi та експериментальнi дослiджен-
ня найбiльш вiрогiдних структурних трансформацiй, якi проходили у вугiльнiй речовинi,
показано в монографiї [4]. Оскiльки основне перетворення вугiльної речовини вiдбувалося
при зануреннi басейну, то саме на першому етапi бiльшою мiрою вiдбулося структурування
вугiльної речовини та поява осередкiв з локальними структурними властивостями i рiзни-
ми енергетичними потенцiалами.
На другому етапi формування Донбасу (P2–T) пiд час iнверсiї тектонiчного руху спо-
стерiгався пiдйом осадової товщi i її руйнування приблизно до половини потужностi на-
громадження осадкiв (близько 8 км), що призвело до зменшення гравiтацiйного тиску та
функцiонально пов’язаної з ним температури; пласти ущiльнилися до сучасного стану i їх
об’єм став постiйним. Саме з цим етапом пов’язане утворення основних розривних та склад-
частих порушень осадової товщi та надходження значної механiчної енергiї.
За приблизними розрахунками енергiя, яку отримав масив тiльки при пiдйомi стовпа
щiльнiстю 2,2 г/см3 та площиною 1 м2 на висоту 5 км, перевищила 22 · 10
9 Дж/моль.
Ще бiльшу кiлькiсть енергiї в масив на цьому етапi розвитку Донбасу додали перiодично
дiючий горизонтальний тиск (до 1000 МПа) та локальне збiльшення температури (на 50–
60 ◦С) [2], що пов’язанi з конвергентними процесами, якi вiдбувалися на пiвденному схилi
Схiдно-Европейскої плити.
Ранiше експериментально i теоретично було доведено [5], що пiд впливом сейсмiчних
й тектонiчних рухiв у твердiй органiчнiй речовинi проходять процеси зменшення розмiрiв
складних молекул, у складi вуглеводнiв зростає вiдсоток ароматичних структур, пiдви-
щується впорядкованiсть та структурованiсть органiчної речовини. Частина механiчної
енергiї, що надходить до вугiльного пласта, витрачається на утворення дефектiв i нових
дислокацiй, а iнша частина запасається та зберiгається в структурi за рахунок напружень
та деформацiй на рiзних рiвнях. Результати експериментiв методом IЧ спектроскопiї, що до-
водять механiзми впливу механiчного тиску на молекулярну структуру вугiлля, демонструє
праця [6]. У ходi експерименту зареєстровано посування смуг поглинання функцiональних
груп (змiна частот валентних коливань) та перерозподiл водню в алiфатичнiй складовiй
речовинi (змiна iнтенсивностей смуг поглинання) пiд впливом механiчного стискання. За-
фiксованi ефекти є наслiдками структурних трансформацiй алiфатичної складової вугiль-
100 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №10
ної речовини шляхом перерозподiлу атомiв водню (CH2 → CH3), що викликанi напруже-
ним станом хiмiчних зв’язкiв пiд навантаженням. Експериментально доведено, що мiграцiя
водню в молекулярнiй структурi вугiлля може бути одним з механiзмiв генерацiї метану
у вугiльних пластах пiд впливом тектонiчних сил.
Пiд впливом силових навантажень на поверхнi дефектiв вiдбувається перетворення ме-
ханiчної енергiї в хiмiчну, при цьому видiляється значна енергiя, яка сприяє розриву на-
пружених ковалентних зв’язкiв, утворенню низькомолекулярних з’єднань та вiльних ради-
калiв. Процеси утворення та рекомбiнацiї дефектiв також викликають емiсiю електронiв.
При взаємодiї механiчно активованих мiнеральних компонентiв гiрських порiд, вуглевод-
невих сполук i емiтованих електронiв видiляється атомарний водень (Н·). При наявностi
в органiчнiй речовинi радикалiв Н· стають можливими термодинамiчно забороненi реакцiї
генерацiї вуглеводнiв [5].
Механiзми нагромадження та подальшого впливу теплової енергiї на молекулярну
структуру кам’яного вугiлля дослiджувалися за результатами експериментiв методом ЕПР
спектроскопiї [6]. У вугiльнiй речовинi (навiть при незначному пiдвищеннi температури до
45 ◦С) впевнено реєструється “ефект локальної активацiї” як поява енергетичних “згус-
ткiв” або “енергетичних резервуарiв спiнової взаємодiї”. У цих “згустках” енергiя аку-
мулюється за рахунок збiльшення рiвня обмiнної взаємодiї парамагнiтних центрiв. По-
ясненням фiзичної природи цього явища може бути злиття, об’єднання сусiднiх областей
спряження в конденсованiй ароматичнiй складовiй вугiльної речовини. В станi термiчно-
го збудження структури молекули стають бiльш мобiльними, гнучкими, внаслiдок чого
пiдвищується компланарнiсть структурних елементiв i вiдповiдно зростає взаємодiя сис-
тем спряження в трьох вимiрах. Розраховано [7], що зразком вагою 1 г у виглядi подiбних
структурних трансформацiй при пiдвищеннi температури з 25 до 50 ◦С може бути аку-
мульовано вiльної енергiї ≈5 · 10
−7 Дж. Кiлькiсть нагромадженої енергiї залежатиме вiд
структурних особливостей та мацерального складу речовини. Нагромадженої таким чи-
ном у молекулярнiй структурi вiльної енергiї, в умовах пiдвищених температур та текто-
нiчних навантажень, може бути достатньо для подолання бар’єра активацiї фiзико-хiмi-
чних перетворень та радикальних реакцiй, наслiдком яких буде утворення вiльного ме-
тану.
Очевидно, що температура та тиск по-рiзному впливають на мiжатомарi зв’язки в мо-
лекулах вугiльної речовини. Наслiдком пiдвищення температури є збiльшення частоти
коливань усiх ковалентних зв’язкiв в молекулi. На вiдмiну вiд теплової енергiї механi-
чна енергiя впливає тiльки на зв’язки мiж атомами вуглецю, що створюють остов вугле-
водневого з’єднання. Тектонiчний вплив — тиск змiцнює мiжмолекулярнi та мiжатомар-
нi зв’язки, збiльшує їх кiлькiсть, сприяючи переходу вiльної енергiї в зв’язаний стан [8].
Тобто саме тиск виступає як органiзуючий чинник, що збiльшує прирiст вiльної енер-
гiї взагалi та приводить до зростання потенцiйної внутрiшньої енергiї. Поєднання впли-
вiв цих двох видiв енергiї призводить до iстотного зменшення енергiй активацiї хiмiчних
реакцiй.
Отже, можна зробити висновок, що структурнi трансформацiї вугiльної речовини не вiд-
буваються безпосередньо пiд впливом зовнiшнiх чиникiв, а є наслiдком релаксацiї нагромад-
женої в мiжатомних зв’язках вiльної енергiї, яка приводить до енергетичних флуктуацiй,
iзомеризацiї та розривiв внутрiшньомолекулярних зв’язкiв. Зовнiшня енергiя, в будь-якому
виглядi, лише створює умови проходження перетворень, тобто забезпечує спрямованiсть
процесу структурних трансформацiй [6].
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №10 101
Таким чином, на другому етапi за рахунок тектонiчних сил та пiдвищення температури
вiдбувалося нагромадження вiльної енергiї у виглядi “енергетичних резервуарiв”. В умовах
закритої термодинамiчної системи, якою є вугiльний пласт в непорушеному гiрському маси-
вi, релаксацiя акумульованої вiльної енергiї може проходити тiльки у виглядi структурних
трансформацiй на атомно-молекулярному рiвнi, наслiдком яких буде видiлення низькомо-
лекулярних з’єднань взагалi й СН4 зокрема.
Утворенi внаслiдок таких процесiв метан та iншi флюїди частково мiгрували до денної
поверхнi. Шляхами їх мiграцiї на цьому етапi слугували змiщувачi розривних порушень (пiд
час їх активiзацiї) та крутi пористi пласти порiд (пiсковики). Вiльна енергiї акумулювались
у органiчнiй речовинi разом з частиною газу, що нагромаджувалася в структурно перетво-
рених осередках, завдяки чому сформувалися викидонебезпечнi дiлянки вугiльних пластiв.
На третьому етапi (J — теперiшнiй час) — переважали горизонтальний та верти-
кальний тиски, викликанi конвергентними процесами на пiвднi Схiдно-Европейської плити,
що активiзували зсувнi рухи блокiв фундаменту, якi на пiвнiчному бортi були направленi
уздовж простягання басейну, на пiвденному — вхрест простягання. За даними В. Г. Бiло-
коня [9], у цей час вiдбулося 28 тектонiчних активiзацiй. За розрахунками А.В. Полiвце-
ва [10], у голоценi вiдбувався пiдйом (тобто “закачка” енергiї в масив), а на сучасному етапi,
за даними замiрiв [2], найбiльшi величини мають горизонтальнi напруги, що свiдчить про
рiзнокомпонентнiсть поля напруг i переважання зсувних процесiв у масивi, якi є одним
з найбiльш ефективних способiв механiчного стимулювання хiмiчних реакцiй (згiдно з лi-
тературними даними працi М.П. Воларовича, Е. I. Пархоменка, 1956).
Iснує припущення [11], що найбiльшi викиди значною мiрою приуроченi до активних
порушень в осадовiй товщi. Для перевiрки цього припущення нами побудовано карти роз-
ривної дислокованостi Донбасу i окремих його районiв. Коефiцiєнт кореляцiї мiж iнтен-
сивнiстю розривної порушеностi (який дорiвнює вiдношенню кiлькостi порушень до площi)
i величиною сучасних рухiв (амплiтуда) дуже низький — 0,24 [2]. Крiм того, в Донбасi за
результатами дослiджень встановлено горизонтальну i вертикальну зональнiсть газонос-
ностi вiдкладiв Донбасу [11], видiлено зони газодинамiчних явищ (ГДЯ) [12]. Узгодженiсть
газових зон i зон ГДЯ пояснюється їх спiльною природою — впливом регiональних термо-
динамiчних умов (катагенез). Зiставлення зон глибинних розломiв (за даними М.О. Боро-
дулiна [13]) з газовими зонами i зонами ГДЯ свiдчить про вiдсутнiсть будь-якого зв’язку
мiж ними. Тому припущення про значну роль зон глибинних розломiв у формуваннi вики-
донебезпечних трiщинуватих дiлянок є перебiльшенням.
У регiональнiй структурi Донбасу на цьому етапi iстотних змiн не вiдбувалося, можливе
утворення малоамплiтудних порушень або збiльшення параметрiв розривних порушень.
На мiкрорiвнi тектонiчнi процеси призводять до формування внутрiшньооб’ємних на-
пруг, розрядження яких викликає утворення мiкродефектiв (при цьому кiлькiсть вiльної
енергiї, яка потрапляє в пласт, може бути достатньо високою — до 100,5 · 103 Дж/моль [5]).
Концентрацiї порушень є важливою характеристикою дiлянки. Зi збiльшенням концентра-
цiї порушень структура речовини стає бiльш розущiльненою, тому з математичної точки
зору ця зона може бути описана як фрактальна. Властивiсть активно поглинати i тим са-
мим нагромаджувати енергiю притаманна саме фрактальним структурам. Причому чим
вища щiльнiсть дислокацiй в площинi, тим бiльша їх енергiя i тим менше значення фрак-
тальної розмiрностi D. Це припущення пiдтверджується даними, отриманими при вивченнi
фрактальностi мiкроструктури вугiлля Донецького басейну [14] — фрактальна розмiрнiсть
у непорушених зонах — 1,89, а в порушених (викидонебезпечних) — 1,76.
102 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №10
Таким чином, на всiх етапах розвитку Донбасу спiввiдношення мiж тиском (гравiтацiй-
ним i тектонiчним) та температурою створюють ситуацiю, коли паралельно вiдбуваються
два взаємопов’язаних процеси: ущiльнення i структуризацiї речовини, а також деструкцiї
високомолекулярних з’єднань з видiленням флюїдiв, у тому числi газоподiбних вуглеводне-
вих сполук. Вугiльна речовина з початку процесiв осадконагромадження постiйно знахо-
диться пiд збуджуючим впливом зовнiшнiх чинникiв (тиску й температури), наслiдком дiї
яких є утворення метану та структуризацiя з’єднань, збагачених вуглецем. Раптовий викид
метану — процес реалiзацiї вiльної енергiї, що нагромаджується високомолекулярною ор-
ганiчною речовиною вугiлля пiд впливом геодинамiчних факторiв, у виглядi структурних
трансформацiй на атомно-молекулярному рiвнi з активним видiленням низькомолекуляр-
них з’єднань.
1. Лукiнов В. В., Пимоненко Л. I., Бурчак О.В., Суворов Д.А. Тектоногеохiмiчна гiпотеза утворення
викидонебезпечних зон у вугiльних пластах // Доп. НАН України. – 2010. – № 2. – С. 114–118.
2. Лукинов В. В., Пимоненко Л.И. Тектоника метаноугольных месторождений Донбасса. – Киев: Наук.
думка, 2008. – 352 с.
3. Бычев Р.М., Петрова Г.И., Бычев М.И. Термодинамические условия процесса углефикации. – Физ.-
техн. пробл. разработки полезн. ископаемых. – 2004. – № 2. – С. 105–110.
4. Касаточкин В.И., Ларина Н.К. Строение и свойства природных углей. – Москва: Наука, 1975. –
158 с.
5. Черский Н.В., Царев В.П., Сороко Т.И., Кузнецов О.Л. Влияние тектоно-сейсмических процессов
на образование и накопление углеводородов. – Новосибирск: Наука, 1985. – 223 с.
6. Бурчак А. В., Балалаев А.К. Эффект изменения параметров ИК-спектра углей при механическом
давлении в ряду метаморфизма // Геотехнiчна механiка: Мiжвiд. зб. наук. праць. – Днiпропетровськ:
Iн-т геотехн. механiки iм. М. С. Полякова НАН України, 2010. – Вип. 87. – С. 190–198.
7. Бурчак О.В. Парамагнiтнi властивостi кам’яного вугiлля як показники стану речовини // Геотехнiчна
механiка: Мiжвiд. зб. наук. праць. – Днiпропетровськ: Iн-т геотехн. механiки iм. М.С. Полякова НАН
України, 2010. – Вип. 88. – С. 40–45.
8. Стащук М.Ф. Термодинамика и ее применение в литологии. – Москва: Наука, 1985. – 221 с.
9. Белоконь В. Г. Геологическая история формирования Донбасса // Геология и разведка угольных
месторождений. – Москва: Недра, 1971. – С. 3–15.
10. Полiвцев А.В. Наземнi методи в геодинамiчному районуваннi вугiльних родовищ // Геотехнiчна
механiка: Мiжвiд. зб. наук. праць. – Днiпропетровськ: Iн-т геотехн. механiки iм. М.С. Полякова
НАН України, 1998. – Вип. 10. – С. 98–105.
11. Кравцов А.И. Влияние геологических факторов на распределение природных газов в угольных плас-
тах и вмещающих породах // Газоносность угольных бассейнов и месторождений СССР. – Москва:
Недра, 1980. – Т. 3. – С. 74–101.
12. Забигайло В.Е. Геологические основы теории прогноза выбросоопасности угольных пластов и горных
пород. – Киев: Наук. думка, 1978. – 163 с.
13. Бородулин М.И. Система глубинных разломов по данным глубинного сейсмического зондирования //
Геол. журн. – 1976. – № 5. – С. 88–96.
14. Лукинов В. В., Барановский В.И., Пимоненко Л.И., Кузнецова Л.Д. Фрактальность микрострукту-
ры угля // Геотехнiчна механiка: Мiжвiд. зб. наук. праць. – Днiпропетровськ: Iн-т геотехн. механiки
iм. М. С. Полякова НАН України, 2010. – Вип. 87. – С. 15–23.
Надiйшло до редакцiї 04.03.2011Iнститут геотехнiчної механiки iм. М.С. Полякова
НАН України, Днiпропетровськ
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №10 103
V.V. Lukinov, L. I. Pimonenko, O.V. Burchak, D.A. Suvorov
Natural power constituent in methane formation and the treatment of
gas dynamics phenomena
A possibility of transformations of fossil organic matter under the exciting influence of external
factors (pressure and temperature) in the process of form of the Donets coal basin is considered.
Formation of methane is a result of the action of geodynamic factors on a coal, accumulation
of free energy and structurization of compounds enriched by carbon in separate, most tectonic
active areas. The energy approach to structural transformations of coal matter can become a basis
for the development of new methods of prognosis of the formation of outburst areas and areas of
accumulations of methane in a massif.
104 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №10
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-43738 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:47:27Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Лукінов, В.В. Пимоненко, Л.І. Бурчак, О.В. Суворов, Д.А. 2013-05-15T16:19:25Z 2013-05-15T16:19:25Z 2011 Природна енергетична складова в метаноутворенні та розв'язанні газодинамічних явищ / В.В. Лукiнов, Л. I. Пимоненко, О.В. Бурчак, Д.А. Суворов // Доп. НАН України. — 2011. — № 10. — С. 99-104. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43738 :553.981.4:622.831.322 Розглянуто можливість перетворень викопної органіки під збуджуючим впливом зовнішніх чинників (тиск й температура) у процесі формування Донецького басейну. Наслідком дії геодинамічних факторів на вугілля є утворення метану, нагромадження вільної енергії та структуризація з'єднань, збагачених вуглецем в окремих найбільш тектонічно активних зонах. Енергетичний підхід до структурних трансформацій вугільної речовини може стати підставою для розробки нових методів прогнозу утворення викидонебезпечних зон і зон скупчень метану в масиві. A possibility of transformations of fossil organic matter under the exciting influence of external factors (pressure and temperature) in the process of form of the Donets coal basin is considered. Formation of methane is a result of the action of geodynamic factors on a coal, accumulation of free energy and structurization of compounds enriched by carbon in separate, most tectonic active areas. The energy approach to structural transformations of coal matter can become a basis for the development of new methods of prognosis of the formation of outburst areas and areas of accumulations of methane in a massif. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді НАН України Науки про Землю Природна енергетична складова в метаноутворенні та розв'язанні газодинамічних явищ Natural power constituent in methane formation and the treatment of gas dynamics phenomena Article published earlier |
| spellingShingle | Природна енергетична складова в метаноутворенні та розв'язанні газодинамічних явищ Лукінов, В.В. Пимоненко, Л.І. Бурчак, О.В. Суворов, Д.А. Науки про Землю |
| title | Природна енергетична складова в метаноутворенні та розв'язанні газодинамічних явищ |
| title_alt | Natural power constituent in methane formation and the treatment of gas dynamics phenomena |
| title_full | Природна енергетична складова в метаноутворенні та розв'язанні газодинамічних явищ |
| title_fullStr | Природна енергетична складова в метаноутворенні та розв'язанні газодинамічних явищ |
| title_full_unstemmed | Природна енергетична складова в метаноутворенні та розв'язанні газодинамічних явищ |
| title_short | Природна енергетична складова в метаноутворенні та розв'язанні газодинамічних явищ |
| title_sort | природна енергетична складова в метаноутворенні та розв'язанні газодинамічних явищ |
| topic | Науки про Землю |
| topic_facet | Науки про Землю |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43738 |
| work_keys_str_mv | AT lukínovvv prirodnaenergetičnaskladovavmetanoutvorennítarozvâzannígazodinamíčnihâviŝ AT pimonenkolí prirodnaenergetičnaskladovavmetanoutvorennítarozvâzannígazodinamíčnihâviŝ AT burčakov prirodnaenergetičnaskladovavmetanoutvorennítarozvâzannígazodinamíčnihâviŝ AT suvorovda prirodnaenergetičnaskladovavmetanoutvorennítarozvâzannígazodinamíčnihâviŝ AT lukínovvv naturalpowerconstituentinmethaneformationandthetreatmentofgasdynamicsphenomena AT pimonenkolí naturalpowerconstituentinmethaneformationandthetreatmentofgasdynamicsphenomena AT burčakov naturalpowerconstituentinmethaneformationandthetreatmentofgasdynamicsphenomena AT suvorovda naturalpowerconstituentinmethaneformationandthetreatmentofgasdynamicsphenomena |