Мінералогічні особливості та генезис унікальної макрохондри метеорита Кримка (LL3.1)
Наведено результати мінералогічного дослідження унікальної силікатної з примітивною ( SiO2/MgO — 3,21; FeO/(FeO+MgO) — 0,87) тонкозернистою оболонкою макрохондри, знайденої в хондриті Кримка. Вона відрізняється від відомих макрохондр і хондр наявністю двох метал-троїлітових мантій і великих зерен гр...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Доповіді НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43834 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Мінералогічні особливості та генезис унікальної макрохондри метеорита Кримка (LL3.1) / В.П. Семененко, А.Л. Гiрiч // Доп. НАН України. — 2011. — № 11. — С. 107-114. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859809289450815488 |
|---|---|
| author | Семененко, В.П. Гіріч, А.Л. |
| author_facet | Семененко, В.П. Гіріч, А.Л. |
| citation_txt | Мінералогічні особливості та генезис унікальної макрохондри метеорита Кримка (LL3.1) / В.П. Семененко, А.Л. Гiрiч // Доп. НАН України. — 2011. — № 11. — С. 107-114. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Доповіді НАН України |
| description | Наведено результати мінералогічного дослідження унікальної силікатної з примітивною ( SiO2/MgO — 3,21; FeO/(FeO+MgO) — 0,87) тонкозернистою оболонкою макрохондри, знайденої в хондриті Кримка. Вона відрізняється від відомих макрохондр і хондр наявністю двох метал-троїлітових мантій і великих зерен графіту, а також присутністю мікрокристалів графіту в оболонці. Зерна графіту макрохондри і силікатної оболонки відмінні за розміром, формою й характером розподілу та мають відповідно різну природу — розплавну і метаморфічну, зумовлену різними фізико-хімічними процесами перетворення первинної С-вмісної речовини. Зроблено припущення про утворення макрохондри в більш віддаленій від Сонця зоні протопланетної туманності, ніж в тій, де сформувалась основна маса хондр.
Results of a mineralogical study of the unique silicate macrochondrule with a primitive ( SiO2/MgO — 3.21; FeO/(FeO+MgO) — 0.87) fine-grained rim discovered in the Krymka chondrite, are given. The macrochondrule differs from known macrochondrules and chondrules by the presence of two metal-troilite mantles, coarse graphite grains, and graphite microcrystals in the rim. The graphite grains in the macrochondrule and the silicate rim are different in the size, shape, and character of distributions and have, correspondingly, different nature — melted and metamorphic caused by distinctive physical-chemical processes of transformation of a primary C-bearing material. It is speculated that the macrochondrule originated within a zone of the protoplanetary nebula at a larger distance from the Sun than the main quantity of chondrules.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:18:07Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 523.681
© 2011
В.П. Семененко, А. Л. Гiрiч
Мiнералогiчнi особливостi та генезис унiкальної
макрохондри метеорита Кри́мка (LL3.1)
(Представлено академiком НАН України Е.В. Соботовичем)
Наведено результати мiнералогiчного дослiдження унiкальної силiкатної з примiтив-
ною (SiO2/MgO — 3,21; FeO/(FeO + MgO) — 0,87) тонкозернистою оболонкою макро-
хондри, знайденої в хондритi Кри́мка. Вона вiдрiзняється вiд вiдомих макрохондр i хондр
наявнiстю двох метал-троїлiтових мантiй i великих зерен графiту, а також присут-
нiстю мiкрокристалiв графiту в оболонцi. Зерна графiту макрохондри i силiкатної обо-
лонки вiдмiннi за розмiром, формою й характером розподiлу та мають вiдповiдно рiзну
природу — розплавну i метаморфiчну, зумовлену рiзними фiзико-хiмiчними процесами
перетворення первинної С-вмiсної речовини. Зроблено припущення про утворення ма-
крохондри в бiльш вiддаленiй вiд Сонця зонi протопланетної туманностi, нiж в тiй,
де сформувалась основна маса хондр.
Силiкатнi макрохондри, тобто хондри розмiром >5 мм у дiаметрi, є надзвичайно рiдкiсним
компонентом хондритiв. Вiдповiдно до петрографiчних дослiджень [1] одна макрохондра
припадає в середньому на 9,5 хондритiв групи LL, на 25,7 — групи L, на 55,7 — групи H. Усi
дiагностованi макрохондри за своєю формою, структурою i мiнеральним складом є повнiстю
iдентичними звичайним хондрам.
У нерiвноважному хондритi Кри́мка нами вперше знайдено силiкатну макрохондру, яка
за мiнералогiчними особливостями вiдрiзняється вiд вiдомих макрохондр i хондр, що свiд-
чить про неординарнi умови її утворення та акрецiї з основними компонентами материн-
ського тiла метеорита в протопланетнiй туманностi.
Об’єкти та методи дослiджень. Розмiри хондри в полiрованому шлiфi — 6,6×4,4 мм.
Структурно-мiнералогiчнi дослiдження проведено за допомогою оптичних мiкроскопiв мар-
ки ПОЛАМ Р-312 i Nikon ECLIPSE LV100POL та сканувального електронного мiкроскопа
марки JSM-6490LV фiрми Jeol, обладнаного енергодисперсiйним спектрометром (EDS) мар-
ки INCA Penta FETx3. Завдяки спектрометричним дослiдженням отримано данi хiмiчного
складу дрiбних зерен. Точний хiмiчний склад зерен розмiром понад 3 мкм визначено за до-
помогою мiкроаналiзатора марки JXA-8200 фiрми Jeol у Техцентрi НАН України при силi
струму 10 нА, прискорювальнiй напрузi 15 кВ, дiаметрi зонда 2 мкм iз використанням ZAF
поправок. Валовий хiмiчний склад тонкозернистої оболонки хондри встановлено розшире-
ним зондом (дiаметр 20 мкм) по окремих точках у межах однорiдних за будовою дiлянок.
Структура макрохондри. Повнокристалiчна макрохондра має овальну форму, рiз-
ко хвилястi контури i концентричну полiзональну будову (рис. 1, а). Вона складається
iз силiкатної серцевини розмiром 3,5 × 1,9 мм, внутрiшньої метал-троїлiтової мантiї зав-
ширшки близько 0,5 мм, внутрiшньої силiкатної зони завширшки близько 0,5 мм, а також
релiктiв зовнiшньої метал-троїлiтової мантiї завширшки 60,3 мм i зовнiшньої силiкатної
зони завширшки 60,4 мм. Уся макрохондра покрита тонкозернистою силiкатною оболон-
кою завширшки 60,6 мм. Серцевина макрохондри виповнена трьома великими крихкими
кристалами пiроксену, мiж якими розташованi дiлянки мiкропорфiрової будови з крихким
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №11 107
Рис. 1. Полiзональна макрохондра в хондритi Кри́мка (а: — оптично-мiкроскопiчне зображення у вiдбитому
свiтлi; б –е: сканувальнi електронно-мiкроскопiчнi зображення у вiдбитих електронах).
а — Загальний вигляд полiзональної макрохондри (силiкатна серцевина, внутрiшня метал-троїлiтова мантiя,
силiкатна зона, релiкти зовнiшньої метал-троїлiтової мантiї i силiкатної зони), вкритої оболонкою тонкозер-
нистої речовини (свiтло-сiре забарвлення); б — частина макрохондри та її силiкатної оболонки (свiтло-сiре);
внутрiшня мантiя i релiкт зовнiшньої мантiї характеризуються лiквацiйною будовою метал-троїлiтових (бi-
ле i сiре вiдповiдно) зерен; силiкати (темно-сiре); в — зерна графiту (чорне) у зовнiшнiй метал-троїлiтовiй
(бiле i свiтло-сiре вiдповiдно) мантiї макрохондри; силiкати макрохондри iнтенсивно пронизанi гiдроксида-
ми залiза (свiтло-сiре); г — тонкозерниста силiкатна оболонка з розташованими в нiй окремими великими
зернами олiвiну (сiре), пiроксену (темно-сiре), нiкелистого залiза (бiле), троїлiту (свiтло-сiре) та мiкронними
кристалами графiту (чорне); д — пластинчастi кристали графiту (чорне), що розташованi в тонкозернистiй
силiкатнiй оболонцi полiзональної макрохондри; троїлiт (свiтло-сiре); е — Z-подiбний зро́сток кристалiв
графiту та С-збагачених дiлянок (чорне) у тонкозернистiй оболонцi; нiкелисте залiзо (бiле)
108 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №11
Рис. 2. Гiстограма вмiсту Fa-компонента в олiвiнi й Fs-компонента в Са-бiдному пiроксенi макрохондри та
її тонкозернистої оболонки в хондритi Кри́мка
тонкокристалiчним мезостазисом. Метал-троїлiтовi мантiї макрохондри характеризуються
лiквацiйною будовою i домiнуванням металу у внутрiшнiй, а троїлiту — у зовнiшнiй мантiї
(див. рис. 1, б ).
Мiнеральний склад макрохондри. Мiнерали макрохондри представленi в основному
силiкатами (олiвiн, Са-бiдний i Са-багатий пiроксени, плагiоклаз), нiкелистим залiзом (ка-
масит, тенiт) i троїлiтом, меншою мiрою графiтом, акцесорними зернами самородної мiдi
та кремнезему. Всi мiнерали мають неоднорiдний хiмiчний склад (рис. 2, 3; табл. 1), який
коливається вiд зерна до зерна, а також у межах зерен.
Олiвiн й Са-бiдний пiроксен є основною силiкатною складовою макрохондри, їх хi-
мiчний склад змiнюється в межах вiдповiдно: Fa10,7–15,7 й Fs6,51–12,0En86,3–92,8Wo0,18–2,71
(див. рис. 2). Са-багатий пiроксен: Fs6,99–8,09En54,3–59,0Wo32,9–38,7 (див. рис. 3) зустрiчається
значно рiдше. Плагiоклаз асоцiює iз силiкатами, а також як включення мiкронного розмiру,
зустрiчається в окремих зернах металу. Хiмiчний склад одного iз зерен плагiоклазу в си-
Таблиця 1. Хiмiчний склад (% за масою) нiкелистого залiза i троїлiту в полiзональнiй макрохондрi хондриту
Кри́мка
Елемент
Камасит Тенiт Троїлiт
межi (12∗) середнє межi (19∗) середнє межi (14∗) середнє
Fe 93,1–95,0 94,00 46,0–57,5 49,60 61,5–63,3 62,30
Ni 3,48–4,39 3,83 41,2–53,0 48,90 0,03–0,76 0,30
Co 1,32–1,47 1,43 0,12–0,26 0,20 0,00–0,06 <0,01
Cu 0,00–0,04 <0,01 0,04–0,28 0,17 0,00–0,10 <0,02
Cr 0,00–0,06 <0,02 0,00–0,08 0,03 0,00–0,13 0,03
S 0,00–0,04 <0,01 0,00–0,07 <0,02 36,0–37,5 37,00
P 0,00–0,02 Не визн. 0,00–0,02 Не визн. 0,00–0,14 <0,02
Si 0,00–0,02 <0,01 0,00–0,04 <0,02 0,00–0,10 0,03
Ca 0,00–0,03 <0,01 0,00–0,03 Не визн. 0,00–0,11 0,03
Сума 99,36 98,95 99,67
∗Кiлькiсть аналiзiв.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №11 109
Рис. 3. Дiаграма складу (% (моль)) Са-багатого пiроксену в макрохондрi та її тонкозернистiй оболонцi
хондриту Кримка
лiкатах, для якого вдалося отримати коректнi данi, вiдповiдає хiмiчному складу анортиту
(Ab8,67An91,3). Враховуючи мiкроннi розмiри включень плагiоклазу в металi мантiї, їх хiмiч-
ний склад визначено лише наближено (Ab48,6An40,3Or11,1). При цьому необхiдно вiдзначити,
що в ньому, на вiдмiну вiд плагiоклазу в силiкатах, присутнi помiтнi концентрацiї K2O.
Нiкелисте залiзо i троїлiт присутнi у виглядi лiквацiйних структур плавлення в мантiях
(див. рис. 1, б ), якi вiдображають незмiшуванiсть розплавiв, а також як окремi зерна або
їх зростки в силiкатнiй речовинi макрохондри. Їх хiмiчний склад характеризується дуже
низькою концентрацiєю елементiв-домiшок (див. табл. 1). В окремих зернах камаситу зов-
нiшньої мантiї присутнi глобулярнi включення кремнезему, % за масою: SiO2 96,3; FeO 1,65;
MgO 0,35; Al2O3 0,26; Na2O 0,19; NiO 0,17; CaO 0,08 та пiроксену: Fs31,2En62,2Wo6,56.
Наявнiсть графiту є основною мiнералогiчною особливiстю макрохондри. Вiн асоцiює
з нiкелистим залiзом i троїлiтом у внутрiшнiй i, головним чином, у зовнiшнiй метал-сульфiд-
нiй мантiї макрохондри (див. рис. 1, в). Розмiри зерен досить великi (6100 мкм), форма
змiнюється вiд округлої до неправильної та видовженої. У схрещених нiколях оптичного
мiкроскопа видно, що графiт має дуже тонкозернисту будову, вiдповiдно до мiкрозондових
дослiджень мiстить до 10–20% за масою:
Fe 2,09–12,0; O 2,75–9,10; Ni 0,14–1,43; Mg 0,05–0,62;
Si 0,06–0,35; S 0,05–0,35; Cr 0,03–0,28; Ca 0,02–0,14;
Co 0,00–0,14; P 0,00–0,11; Cu 0,00–0,05.
Мiнеральний i хiмiчний склад тонкозернистої оболонки макрохондри. Обо-
лонка макрохондри складається iз сумiшi субмiкронних зерен силiкатiв, меншою мiрою
металу i троїлiту (див. рис. 1, г). Вона мiстить окремi бiльш грубi зерна (5–20 мкм) олiвiну:
Fa1,40–92,0 та Са-бiдного пiроксену: Fs2,26–43,03En55,9–97,7Wo0–6 (див. рис. 2), Са-багатого пiро-
ксену: Fs9,16–37,9En32,8–78,5Wo12,3–43,7 (див. рис. 3), плагiоклазу: Ab15,0–21,6An78,4–84,9Or0–0,04,
а також металу i троїлiту (табл. 2). Характерна особливiсть оболонки — це присутнiсть рiд-
кiсних мiкронних зерен графiту та окремих С-збагачених дiлянок i високотемпературних
мiнералiв — гiбонiту (CaAl12O19), дiопсиду, форстериту, енстатиту, анортиту, Mg,Al-шпiнелi
й продукту її низькотемпературних змiн — Fe,Al-шпiнелi (табл. 3). Як результат земного
вивiтрювання в оболонцi присутнi зерна й прожилки кальциту та гiдроксидiв залiза.
Графiт представлений поодинокими кристалами розмiром 6 3×0,3 мкм, якi мають фор-
му пластинок (див. рис. 1, д) або їх V - й Z-подiбних зросткiв (див. е) i розташованi серед
тонкозернистих силiкатiв. В окремих випадках вiдзначається плавний перехiд С-збагаче-
них дiлянок в пластинки графiту. За характером розподiлу, за розмiром, формою i взає-
110 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №11
мозв’язком iз С-збагаченими дiлянками графiт оболонки є повнiстю iдентичним мiкронним
кристалам графiту вуглистих ксенолiтiв Gr1–Gr7, особливо К1, К3 хондриту Кри́мка [2, 3].
На вiдмiну вiд ксенолiтiв, оболонка макрохондри мiстить значно менше кристалiв графiту,
але бiльше С-збагачених дiлянок.
За даними мiкрозондових дослiджень, валовий хiмiчний склад оболонки визначений як
середнє по 138 точках вимiрювання [% за масою: FeO 55,2; SiO2 26; MgO 8,11; Ni 1,6; S 1,45;
Al2O3 0,85; MnO 0,36; Na2O 0,21; CaO 0,17; P2O5 0,14; Cr2O3 0,13; Co 0,11; сума 94,4], має
низьку аналiтичну суму, зумовлену наявнiстю графiту, С-вмiсної речовини i гiдроксидiв
залiза. FeO/(FeO + MgO) дорiвнює 0,87, а SiO2/MgO — 3,21. На вiдмiну вiд макрохондри,
хiмiчний склад мiнералiв-аналогiв оболонки коливається в дуже широких межах, що свiд-
чить про високий ступiнь нерiвноважностi її речовини.
Походження графiту в макрохондрi та її оболонцi. Вперше для хондритiв знай-
дено в безпосередньому контактi два генетичнi типи силiкатної речовини, в якiй присутнi
вiдмiннi за розмiром, формою та асоцiацiєю зерна графiту. Силiкатнi хондри вiдносяться до
Таблиця 2. Хiмiчний склад (% за масою) нiкелистого залiза i троїлiту в тонкозернистiй оболонцi полiзо-
нальної макрохондри хондриту Кри́мка
Елемент
Камасит Тенiт Троїлiт
межi (8∗) середнє межi (11∗) середнє межi (4∗) середнє
Fe 92,4–94,3 93,50 46,6–52,8 49,60 61,7–62,3 62,00
Ni 2,99–5,69 3,96 46,9–53,0 49,60 0,02–0,09 0,04
Co 1,33–2,10 1,56 0,12–0,35 0,21 0,00–0,04 <0,01
Cu 0,00–0,06 <0,02 0,05–0,28 0,21 0,00–0,07 0,03
Cr 0,00–0,05 <0,02 0,00–0,06 <0,02 0,00–0,03 <0,01
S 0,00–0,02 Не визн. 0,00–0,03 <0,01 36,7–37,0 36,8
P 0,00–0,01 Те ж 0,00–0,01 Не визн. 0,00–0,01 Не визн.
Si 0,00–0,07 0,03 0,01–0,04 <0,02 0,02–0,05 0,03
Ca 0,00–0,01 Не визн. 0,00–0,02 Не визн. 0,00–0,02 <0,01
Сума 99,10 99,68 98,94
∗Кiлькiсть аналiзiв.
Таблиця 3. Хiмiчний склад (% за масою) високотемпературних мiнералiв у тонкозернистiй оболонцi полi-
зональної макрохондри хондриту Кри́мка
Компонент Fe,Al-шпiнель Mg,Al-шпiнель Гiбонiт
MgO 5,05 25,80 0,98
K2O <0,01 Не визн. Не визн.
P2O5 Не визн. <0,02 Те ж
Al2O3 59,30 62,10 86,50
MnO 0,11 <0,02 <0,01
Na2O Не визн. 0,21 Не визн.
CaO 0,08 1,76 8,10
Cr2O3 0,42 0,53 <0,02
SiO2 0,71 5,00 1,23
FeO 33,10 2,78 2,47
TiO2 0,48 0,04 1,26
V2O3 Не визн. <0,01 0,07
Ni Не аналiз. 0,05 Не визн.
Сума 99,25 98,34 100,64
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №11 111
високотемпературних продуктiв переплавлення первинної речовини [4], а силiкати тонко-
зернистої речовини — до низькотемпературної фракцiї пилової компоненти протопланетної
туманностi [5, 6].
За полiзональною будовою i мiнеральним складом вивчена макрохондра не має аналогiв
серед вiдомих хондр i макрохондр рiзних хiмiчних груп хондритiв. У полiрованому шлiфi
досить чiтко видно, що вона в 5–10 разiв бiльша, нiж оточуючi хондри. В той самий час, згiд-
но з хiмiчним складом типових хондритових мiнералiв, вона є iдентичною iншим хондрам.
Слiд також зазначити, що зональнiсть макрохондри вiдповiдає її елiпсоподiбнiй формi, що
вказує на пластичний стан макрохондри в перiод деформацiї в допланетнiй туманностi або
в процесi акрецiї материнського тiла хондриту.
Для того щоб схарактеризувати рiдкiсну мiнералогiчну особливiсть макрохондри (при-
сутнiсть значних за розмiрами зерен графiту), необхiдно розглянути найбiльш вiрогiдний
механiзм утворення полiзональної макрохондри. Вiдповiдно до сучасних гiпотез, хондри
є продуктом розкристалiзацiї силiкатних крапель, якi утворились в результатi миттєво-
го переплавлення гiпотетичних пилових кульок або агрегатiв акрецiйної природи [7]. Ре-
лiкти таких акрецiйних силiкатних кульок уперше знайденi нами у вуглистому ксенолiтi
ВК13 метеорита Кри́мка [6]. Деякi кульки мають полiзональну будову, вiдповiдно до якої
окремi силiкатнi зони сильно збагаченi метал-троїлiтовими зернами, що вказує на їх утво-
рення в результатi полiстадiйної акрецiї в мiнералогiчно змiнному середовищi. За анало-
гiєю з акрецiйними кульками можна зробити припущення, що вивчена полiзональна ма-
крохондра є продуктом переплавлення подiбної за будовою силiкатної протохондри, яка
при акрецiї була покрита метал-сульфiдним пилом, як мiнiмум, двiчi. Вiдповiдно до рiзко
хвилястих контурiв макрохондри, її переплавлення супроводжувалося, iмовiрнiше, частко-
вим випаровуванням поверхневого шару макрохондри. Всерединi розплавленої макрохон-
дри утворились незмiшуванi метал-сульфiдно-силiкатнi розплави з подальшим охолоджен-
ням i утворенням мантiй. Швидкiсть охолодження була достатньо повiльною для часткової
або повної розкристалiзацiї силiкатiв, але недостатньою для повного роздiлення метал-тро-
їлiтових фаз у мантiях. Як наслiдок цього такий леткий компонент, як калiй, випарувався
з плагiоклазу силiкатної частини макрохондри, але не встиг випаруватися з включень у ме-
талi.
Наявнiсть графiту в макрохондрi вказує на присутнiсть С-вмiсної речовини (наприклад,
органiчних сполук або С-збагаченого металу) в протохондрi, що є основною вiдмiннiстю її
первинного хiмiчного складу вiд проторечовини типових хондр метеоритiв. За формою,
розмiром i будовою графiт макрохондри є iдентичним графiту залiзних метеоритiв, що
є додатковим доказом його формування внаслiдок процесiв переплавлення при хондро-
утвореннi.
На вiдмiну вiд макрохондри тонкозерниста речовина оболонки не пройшла етап пере-
плавлення i зберегла головнi структурно-мiнералогiчнi характеристики допланетного пи-
лу [5], до яких належать тонкозерниста будова, високий ступiнь неоднорiдностi хiмiчно-
го складу мiнералiв, наявнiсть релiктових зерен високотемпературних мiнералiв, части-
на з яких може мати досонячне походження, а також графiту й, iмовiрно, органiчних
сполук.
Вiдповiдно до валового хiмiчного складу оболонка має значно вищi спiввiдношення
SiO2/MgO й FeO/(FeO +MgO) (3,21 й 0,87), нiж непрозора матриця хондриту Кри́мка (2,9
й 0,79), яка є стандартом примiтивної речовини хондритiв [8]. Слiд зазначити, що вперше
в метеоритах нами була дiагностована бiльш примiтивна речовина, нiж непрозора матриця.
112 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №11
Отриманi результати свiдчать про акрецiйне походження оболонки, що зумовлено нали-
панням гетерогенного пилу протопланетної туманностi на поверхню зональної макрохонд-
ри. При цьому не виключається, що частина цiєї пилової компоненти може мати рекон-
денсацiйну природу внаслiдок часткового випаровування поверхневих шарiв макрохондри
в процесi хондроутворення. Наявнiсть в оболонцi С-збагачених дiлянок i мiкрокристалiв
графiту, просторовий взаємозв’язок мiж ними, а також низька аналiтична сума валового
складу оболонки є непрямим свiдченням присутностi в нiй залишкiв органiчних сполук. За
аналогiєю з вуглистими ксенолiтами [2, 3] графiтовi кристали оболонки утворилися, iмо-
вiрнiше, з первинних органiчних сполук [9] тонкозернистої речовини в результатi незначної
ударнометаморфiчної трансформацiї в материнському тiлi хондриту Кри́мка, яка також
зумовила полiкристалiзацiю металу i троїлiту макрохондри.
Таким чином, вiд вiдомих макрохондр i хондр силiкатна макрохондра з примiтивною
тонкозернистою оболонкою метеорита Кри́мка вiдрiзняється будовою й мiнеральним скла-
дом. Вiдмiннi за розмiром i формою зерна графiту макрохондри та силiкатної оболонки ма-
ють рiзну природу — розплавну (“магматичну”) та метаморфiчну вiдповiдно, що зумовлено
вiдмiнними фiзико-хiмiчними процесами перетворення первинної С-вмiсної речовини прото-
планетної газопилової туманностi. Враховуючи те, що незвичайна за будовою i мiнеральним
складом макрохондра покрита бiльш примiтивною, нiж непрозора матриця хондриту, обо-
лонкою тонкозернистої речовини, можна зробити припущення про утворення макрохондри
та її акрецiю з основними компонентами материнського тiла метеорита Кри́мка в бiльш
вiддаленiй вiд Сонця i бiльш збагаченiй високотемпературними мiнералами зонi протопла-
нетної туманностi, нiж у тiй, де сформувалась основна маса хондр, а також материнськi
тiла хондритiв.
Автори висловлюють подяку В. Б. Соболєву i В.М. Сливiнському за технiчну допомогу при
проведеннi мiкрозондових та електронно-мiкроскопiчних дослiджень.
1. Hutchison R., Bridges J.C. A survey of large silicate objects in ordinary chondrites // Meteoritics. – 1995. –
30. – P. 523–524.
2. Semenenko V. P., Girich A. L., Nittler L.R. An exotic kind of cosmic material: Graphite-containing xeno-
liths from the Krymka (LL3.1) chondrite // Geochim. Cosmochim. A. – 2004. – 68. – P. 455–475.
3. Semenenko V. P., Jessberger E.K., Chaussidon M. et al. Carbonaceous xenoliths in the Krymka LL3.1
chondrite: Mysteries and established facts // Ibid. – 2005. – 69. – P. 2165–2182.
4. Hewins R.H. Chondrules and the Protoplanetary Disk: An Overview // Chondrules and the Protoplanetary
Disk / Eds. R.H. Hewins et al. – New York: Cambridge Univ. Press, 1996. – P. 3–9.
5. Brearley A. J. Nature of matrix in unequilibrated chondrites and its possible relationship to chondrules //
Chondrules and the Protoplanetary Disk / Eds. R.H. Hewins et al. – New York: Cambridge Univ. Press. –
P. 137–151.
6. Semenenko V.P., Bischoff A., Weber I. et al. Mineralogy of fine-grained material in the Krymka (LL3.1)
chondrite // Meteorit. and Planet. Sci. – 2001. – 36. – P. 1067–1085.
7. Wood J. A. On the formation of meteoritic chondrules by aerodynamic drag heating in the solar nebular //
Earth Planet. Sci. Lett. – 1984. – 70. – P. 11–26.
8. Huss G.R. The matrix of unequilibrated ordinary chondrites: Implications for the origin and history of
chondrites. – Master’s thesis. – New Mexico, 1979. – 139 p.
9. Buseck P.R., Bo-Jun H. Conversion of carbonaceous material to graphite during metamorphism // Geo-
chim. Cosmochim. A. – 1985. – 49. – P. 2003. – 2016.
Надiйшло до редакцiї 23.03.2011Iнститут геохiмiї навколишнього середовища
НАН України та МНС України, Київ
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №11 113
V.P. Semenenko, А. L. Girich
Mineralogical features and genesis of the unique macrochondrule of the
Krymka (LL3.1) meteorite
Results of a mineralogical study of the unique silicate macrochondrule with a primitive
(SiO2/MgO — 3.21; FeO/(FeO+MgO) — 0.87) fine-grained rim discovered in the Krymka chondri-
te, are given. The macrochondrule differs from known macrochondrules and chondrules by the
presence of two metal-troilite mantles, coarse graphite grains, and graphite microcrystals in the rim.
The graphite grains in the macrochondrule and the silicate rim are different in the size, shape, and
character of distributions and have, correspondingly, different nature — melted and metamorphic
caused by distinctive physical-chemical processes of transformation of a primary C-bearing mate-
rial. It is speculated that the macrochondrule originated within a zone of the protoplanetary nebula
at a larger distance from the Sun than the main quantity of chondrules.
114 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №11
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-43834 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:18:07Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Семененко, В.П. Гіріч, А.Л. 2013-05-18T18:43:01Z 2013-05-18T18:43:01Z 2011 Мінералогічні особливості та генезис унікальної макрохондри метеорита Кримка (LL3.1) / В.П. Семененко, А.Л. Гiрiч // Доп. НАН України. — 2011. — № 11. — С. 107-114. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43834 523.681 Наведено результати мінералогічного дослідження унікальної силікатної з примітивною ( SiO2/MgO — 3,21; FeO/(FeO+MgO) — 0,87) тонкозернистою оболонкою макрохондри, знайденої в хондриті Кримка. Вона відрізняється від відомих макрохондр і хондр наявністю двох метал-троїлітових мантій і великих зерен графіту, а також присутністю мікрокристалів графіту в оболонці. Зерна графіту макрохондри і силікатної оболонки відмінні за розміром, формою й характером розподілу та мають відповідно різну природу — розплавну і метаморфічну, зумовлену різними фізико-хімічними процесами перетворення первинної С-вмісної речовини. Зроблено припущення про утворення макрохондри в більш віддаленій від Сонця зоні протопланетної туманності, ніж в тій, де сформувалась основна маса хондр. Results of a mineralogical study of the unique silicate macrochondrule with a primitive ( SiO2/MgO — 3.21; FeO/(FeO+MgO) — 0.87) fine-grained rim discovered in the Krymka chondrite, are given. The macrochondrule differs from known macrochondrules and chondrules by the presence of two metal-troilite mantles, coarse graphite grains, and graphite microcrystals in the rim. The graphite grains in the macrochondrule and the silicate rim are different in the size, shape, and character of distributions and have, correspondingly, different nature — melted and metamorphic caused by distinctive physical-chemical processes of transformation of a primary C-bearing material. It is speculated that the macrochondrule originated within a zone of the protoplanetary nebula at a larger distance from the Sun than the main quantity of chondrules. Автори висловлюють подяку В.Б. Соболєву i В.М. Сливiнському за технiчну допомогу при проведеннi мiкрозондових та електронно-мiкроскопiчних дослiджень. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді НАН України Науки про Землю Мінералогічні особливості та генезис унікальної макрохондри метеорита Кримка (LL3.1) Mineralogical features and genesis of the unique macrochondrule of the Krymka (LL3.1) meteorite Article published earlier |
| spellingShingle | Мінералогічні особливості та генезис унікальної макрохондри метеорита Кримка (LL3.1) Семененко, В.П. Гіріч, А.Л. Науки про Землю |
| title | Мінералогічні особливості та генезис унікальної макрохондри метеорита Кримка (LL3.1) |
| title_alt | Mineralogical features and genesis of the unique macrochondrule of the Krymka (LL3.1) meteorite |
| title_full | Мінералогічні особливості та генезис унікальної макрохондри метеорита Кримка (LL3.1) |
| title_fullStr | Мінералогічні особливості та генезис унікальної макрохондри метеорита Кримка (LL3.1) |
| title_full_unstemmed | Мінералогічні особливості та генезис унікальної макрохондри метеорита Кримка (LL3.1) |
| title_short | Мінералогічні особливості та генезис унікальної макрохондри метеорита Кримка (LL3.1) |
| title_sort | мінералогічні особливості та генезис унікальної макрохондри метеорита кримка (ll3.1) |
| topic | Науки про Землю |
| topic_facet | Науки про Землю |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43834 |
| work_keys_str_mv | AT semenenkovp míneralogíčníosoblivostítagenezisuníkalʹnoímakrohondrimeteoritakrimkall31 AT gíríčal míneralogíčníosoblivostítagenezisuníkalʹnoímakrohondrimeteoritakrimkall31 AT semenenkovp mineralogicalfeaturesandgenesisoftheuniquemacrochondruleofthekrymkall31meteorite AT gíríčal mineralogicalfeaturesandgenesisoftheuniquemacrochondruleofthekrymkall31meteorite |