Загальна декларація прав людини

Прийнята і проголошена резолюцією 217 А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948 р.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2005
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2005
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43857
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Загальна декларація прав людини // Українське релігієзнавство. — 2005. — № 36. — С. 7-8. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-43857
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-438572025-02-09T20:16:00Z Загальна декларація прав людини Міжнародні та європейські документи Прийнята і проголошена резолюцією 217 А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948 р. 2005 Article Загальна декларація прав людини // Українське релігієзнавство. — 2005. — № 36. — С. 7-8. — укр. XXXX-0032 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43857 uk application/pdf application/pdf Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Міжнародні та європейські документи
Міжнародні та європейські документи
spellingShingle Міжнародні та європейські документи
Міжнародні та європейські документи
Загальна декларація прав людини
description Прийнята і проголошена резолюцією 217 А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948 р.
format Article
title Загальна декларація прав людини
title_short Загальна декларація прав людини
title_full Загальна декларація прав людини
title_fullStr Загальна декларація прав людини
title_full_unstemmed Загальна декларація прав людини
title_sort загальна декларація прав людини
publisher Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
publishDate 2005
topic_facet Міжнародні та європейські документи
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43857
citation_txt Загальна декларація прав людини // Українське релігієзнавство. — 2005. — № 36. — С. 7-8. — укр.
first_indexed 2025-11-30T10:25:46Z
last_indexed 2025-11-30T10:25:46Z
_version_ 1850210624278102016
fulltext 6 7 V РОЗДІЛ. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ І МЕТОДИЧНІ ПРОБЛЕМИ ШКІЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНОГО ЦИКЛУ Мета і засади шкільного курсу “Етика” …………………………… Бех І., Ганнусенко Н., Чорна К. Концепція виховання гуманістичних цінностей учнів загально-освітньої школи ……….. Закович М. Релігійна освіта у соціальних концепціях християнських церков України …………………………………….. Кулагіна Г. Етика віри: етимологія концепту (на прикладі Старого і Нового Завітів) …………………………………………………….. Ятищук А., Ятищук О. Виховання духовності у дітей молодшого шкільного віку …………………………………………. Саннікова Т. Досвід викладання християнської етики в світській школі ………………………………………………………………… Климишин І. Потреба в шкільному міні-курсі “Думки вчених про першооснови буття” ………………………………………………… Недавня О. Релігійно-церковна проблематика у світських предметах середньої школи за новою програмою ………………… Жалко-Титаренко В., Лісовський А., Рудий Б. Необхідність внесення креаціоністичних ідей до підручників …………………... Концепція змісту навчальних курсів духовно-етичного спрямування. Проект ………………………………………. Концепція курсу «Основи християнської етики». Проект .. Висновки–міркування по слідах міжнародної науково- практичної конференції «Релігійний компонент в світській освіті і вихованні» (професор А.Колодний – голова Оргкомітету конференції) ………………………………………... 263 265 282 294 299 305 312 318 326 332 348 358 __________________________________________________________________________________ � Міжнародні, Європейські та Українські правові документи про статус світської і релігійної освіти А. МІЖНАРОДНІ ТА ЄВРОПЕЙСЬКІ ДОКУМЕНТИ ЗАГАЛЬНА ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ Прийнята і проголошена резолюцією 217 А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948 р. Преамбула Беручи до уваги, що визнання гідності, притаманної всім членам людської сім’ї, та рівних і невід'ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру в усьому світі; і беручи до уваги, що зневажання й нехтування правами людини призвели до варварських актів, які обурюють совість людства, і що створення світу, в якому люди матимуть свободу слова і переконань і будуть вільні від страху та нестатків, проголошено як високе прагнення людей; і… беручи до уваги, що загальне розуміння цих прав і свобод має величезне значення… Генеральна Асамблея проголошує цю загальну Декларацію прав людини як певний зразок, відповідати якому мають прагнути всі народи і всі держави, з тим, щоб кожна людина і кожна структура суспільства, постійно враховуючи положення цієї Декларації, прагнули шляхом проведення просвітницької та освітянської діяльності сприяти поважанню цих прав і свобод, а також забезпечити, шляхом національних і міжнародних прогресивних заходів, їх загальне й ефективне визнання та дотримання… Стаття 1 Усі люди народжуються вільними й рівними за своєю гідністю та 8 9 правами. Вони наділені розумом і совістю та повинні діяти один стосовно одного в дусі братерства. Стаття 2 Кожній людині належать всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігій, політичних або інших переконань, національного, соціального чи станового походження, майнового або іншого стану. Стаття 18 Кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії, це право включає свободу міняти свою релігію чи переконання та свободу сповідувати свою релігію чи переконання як одноосібно, так і разом з іншими, публічно або приватно в ученні, богослужінні та здійсненні релігійних і ритуальних обрядів. Стаття 19 Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне вираження їх; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань і свободу шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів. Стаття 26 2. Освіта повинна спрямовуватися на всебічний розвиток людської особистості й на поглиблення поваги до прав людини та її основних свобод. Освіта має сприяти взаєморозумінню, терпимості і дружбі між всіма народами, расовими і релігійними групами і повинне сприяти діяльності Організації Об'єднаних Націй з підтримки миру. 3. Батьки мають право пріоритету у виборі виду освіти для своїх малолітніх дітей. Стаття 29 Кожна людина, здійснюючи свої права і свободи, повинна зазнавати лише тих обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання й поваги прав і свобод інших та з метою задоволення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві. МІЖНАРОДНИЙ ПАКТ ПРО ГРОМАДЯНСЬКІ І ПОЛІТИЧНІ ПРАВА Прийнятий і відкритий для підписання, ратифікації і приєднання резолюцією 2200 А (ХХІ) Генеральної Асамблеї ООН 16.12.1966 р. Ратифікований Україною 19.10.1973 р. Набув чинності, в тому числі й для України, 23.ІІІ.1976 р. Стаття 18 1. Кожна людина має право на свободу думки, совісті та релігії. Це право включає свободу мати чи приймати релігію або переконання за своїм вибором і свободу сповідувати свою релігію і переконання як одноособово, так і спільно з іншими, прилюдно чи приватним чином, у відправленні культу, виконанні релігійних та ритуальних обрядів і вчень. 2. Ніхто не повинен піддаватися примусу, який обмежує його свободу мати або приймати релігію чи переконання за своїм вибором. 3. Свобода сповідувати релігію чи переконання підлягає лише обмеженням, встановленим законом і необхідним для охорони суспільної безпеки, порядку, здоров'я та моралі, так само як і основних прав та свобод інших осіб. 4. Держави – сторони цього Пакту зобов'язуються поважати свободу батьків і‚ у відповідних випадках‚ законних опікунів забезпечувати релігійне і моральне виховання своїх дітей відповідно до власних переконань. Стаття 19 1. Кожна людина має право безперешкодно дотримуватися своїх поглядів. 2. Кожна людина має право на вільне висловлення своєї думки; це право включає свободу шукати, одержувати і поширювати будь-яку інформацію та ідеї, незалежно від державних кордонів, усно, письмово чи за допомогою друку або художніх форм вираження чи іншими способами на свій вибір. 3. Користування передбаченими в пункті 2 цієї статті правами накладає особливі обов'язки й особливу відповідальність. Воно може бути, отже, пов'язане з певними обмеженнями, які, однак, мають встановлюватися законом і бути необхідними: а) для поважання прав і репутації інших осіб; б) для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення.