Виступи учасників зборів
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2007
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/441 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Виступи учасників зборів / Б.В. Гриньов // Вісн. НАН України. — 2007. — N 6. — С. 23-24. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-441 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Гриньов, Б.В. 2008-04-22T11:42:35Z 2008-04-22T11:42:35Z 2007 Виступи учасників зборів / Б.В. Гриньов // Вісн. НАН України. — 2007. — N 6. — С. 23-24. — укp. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/441 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України №6 С. 23-24 Загальні збори Виступи учасників зборів Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Виступи учасників зборів |
| spellingShingle |
Виступи учасників зборів Гриньов, Б.В. Загальні збори |
| title_short |
Виступи учасників зборів |
| title_full |
Виступи учасників зборів |
| title_fullStr |
Виступи учасників зборів |
| title_full_unstemmed |
Виступи учасників зборів |
| title_sort |
виступи учасників зборів |
| author |
Гриньов, Б.В. |
| author_facet |
Гриньов, Б.В. |
| topic |
Загальні збори |
| topic_facet |
Загальні збори |
| publishDate |
2007 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| issn |
0372-6436 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/441 |
| citation_txt |
Виступи учасників зборів / Б.В. Гриньов // Вісн. НАН України. — 2007. — N 6. — С. 23-24. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT grinʹovbv vistupiučasnikívzborív |
| first_indexed |
2025-11-27T08:08:09Z |
| last_indexed |
2025-11-27T08:08:09Z |
| _version_ |
1850807701304508416 |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 6 23
Б.В. ГРИНЬОВ,
академік НАН України,
директор Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України
Перед нашою країною гостро стоїть пи-
тання інтеграції у світову спільноту
загалом і в наукову — зокрема. Міжнародна
співпраця стає невід’ємним елементом нау-
ково-технічної діяльності академічної уста-
нови. Інститут сцинтиляційних матеріалів
НАН України має достатньо великий до-
свід міжнародного співробітництва. Це сто-
сується і взаємодії у галузі фундаменталь-
них досліджень та прикладних розробок.
Ми беремо участь практично в усіх вели-
ких міжнародних проектах останніх років
з проблем фізики високих енергій. Україн-
ські сцинтилятори стоять у ЦЕРНі, амери-
канських, французьких, японських колай-
дерах і установках, на міжнародній станції
ГЛАСТ, вмонтовані у європейський гамма-
телескоп AGILE.
У сфері фундаментальних досліджень уже
багато років співробітничаємо з Національ-
ним інститутом матеріалознавства в м. Цуку-
ба (Японія), укладена угода з адміністрацією
Європейського проекту CERIMED про спів-
працю у вивченні медичних і молекулярних
зображень. У рамках Лабораторії радіацій-
них сенсорів і приладів, створеної спільно з
Технологічним центром радіаційної безпеки
(м. Сеул, Південна Корея), проводяться ком-
плексні дослідження оптоелектронних влас-
тивостей детекторів ультрафіолетового вип-
ромінювання, а також нових сцинтиляторів.
Інший напрям співпраці — це хай-тек
розробки для сучасного приладобудуван-
ня. Найяскравішими прикладами такої спів-
праці є численні проекти з «General Electric
Healthcare», «Simens Medical Solution», «Phi-
lips Medical System» у розробці детекторів
для медичної діагностики, зокрема для од-
нофотонних і рентгенівських томографів.
Це — багатомільярдний сегмент міжнарод-
ного ринку.
Після подій 11 вересня 2001 року спос-
терігається небачений сплеск розробок у га-
лузі як оглядального обладнання для забез-
печення безпеки, так і контролю за нероз-
повсюдженням радіоактивних речовин. І в
цьому напрямі наукові напрацювання нашо-
го інституту дали змогу своєчасно долучи-
тися до міжнародного розподілу праці. Ми
розробили й удосконалюємо детекторні еле-
менти для нового покоління інспекційної
митної апаратури і системи антитерористич-
ного призначення (фірма «Smith-Hei mann»,
оглядальне обладнання якої є практично в
кожному європейському аеропорту).
З досвіду співпраці з іноземними ком-
паніями як Заходу, так і Сходу, можу з
упевненістю сказати, що активно ввійти у
міжнародний розподіл праці, принаймні в
науковій сфері, далеко не просто. Я не від-
крию Америки, якщо підкреслю, що з роз-
критими обіймами нас там ніхто не чекає, і
потрібно у наполегливій боротьбі демон-
струвати не тільки те, що наші розробки
кращі, а й нашу здатність організувати
ефективне і стабільне тиражування завер-
шених досліджень. Але головне — терміни
розробок скорочуються! Вже ніхто не чекає
навіть року, поки буде завершена робота.
Надто довго! Іноземні фахівці тут нам не
дуже довіряють, їхні представники приїз-
дять з аудитом, прискіпливо перевіряють
весь технологічний ланцюжок — від дже-
рел сировини і матеріалів до регулярності
державної перевірки приладів й апаратури,
задіяної у процесі. Але це того варте. Якщо
вас визнають за фірму, здатну здійснювати
розробки на сучасному рівні і вкладатися в
терміни, організовувати випуск нової про-
дукції, імідж організації значно підви-
щується, а, отже, зростає авторитет і країни
загалом.
24 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 6
Державні органи мали б сприяти зусил-
лям наукових організацій щодо зміцнення
і розвитку міжнародної діяльності. На
жаль, у нашій дійсності ми спостерігаємо
протилежне. Мені здається, що, готуючи
нормативні документи, урядовці не дуже-
то й аналізують усі наслідки, які може зу-
мовити впровадження їх у практику вза-
галі і в сферу науки — зокрема. Взяти хоча
б сумнозвісний закон про тендерні заку-
півлі. Адже він цілковито паралізує зов-
нішньоекономічну діяльність щодо своє-
часного виконання багатьох контрактів.
Мабуть, багато хто з присутніх уже зіт к-
нувся з цим на практиці: щоб організувати
тендер відповідно до вимог закону, потріб-
но, як мінімум, місяців три. А що робити,
коли іноземна фірма пропонує контракт
від трьох до шести місяців, і це є типовим
терміном виконання робіт у світі? За чин-
них тендерних правил ми у принципі не
можемо укладати піврічні контракти. З
цієї ситуації є два виходи — або відмовля-
тися від контракту і втрачати свій автори-
тет як надійного партнера, або порушува-
ти умови тендеру. Я розумію прагнення
державних мужів контролювати витрачан-
ня бюджетних грошей, але ж не можна до-
водити справу до абсурду, коли людей зму-
шують іти на різні порушення.
Слід зауважити, що такі прикладні
розробки виконуються не за рахунок пря-
мого фінансування академічних тем. Вони
відображають здатність швидко адаптува-
ти результати фундаментальних дослід-
жень до потреб практики. Підкреслюю, за-
купівлі для цих робіт проводяться за кош-
ти спеціальної фундації бюджету, тобто
фактично за самостійно зароблені органі-
зацією гроші.
Друга нерозв’язана проблема міжна-
родної співпраці — це недосконалість са-
мих форм такої взаємодії в Україні. Між-
народне співробітництво — вулиця з дво-
стороннім рухом. Сьогодні у світі дуже чіт-
ко простежується тенденція персоніфікації
наукових результатів. Наукові ідеї народ-
жуються в головах конкретних учених, а ін-
ститути дають змогу їх реалізовувати. На-
приклад, Ханьянський університет з Пів-
денної Кореї знайшов Інститут сцинтиля-
ційних матеріалів за публікаціями, і тепер
у нас функціонує спільна з ним лабора-
торія, на утримання якої корейці виділя-
ють кошти. Крім того, постійно зроста-
ють обсяги дослідних робіт, які виконують
наші вчені завдяки фінансуванню цього
університету. Але рівень індивідуального
спілкування науковців, обміну досвідом і
фахівцями у нас вельми і вельми обмеже-
ний. До нас часто звертаються і молоді до-
слідники, і вже сформовані фахівці з інших
країн з пропозицією своїх послуг з проход-
ження у нас так званої постдоківської під-
готовки, підвищення кваліфікації в рам-
ках fellow ship programs, що фінансують-
ся стороною, яка приймає. Мені здається,
це дуже обнадійливе явище, коли люди хо-
чуть їхати підвищувати рівень своєї фахо-
вої підготовки не у Штати або Європу, а до
України. Це відображає рівень й автори-
тет нашої науки. Тому такі пропозиції іно-
земних фахівців потрібно всіляко підтри-
мувати і культивувати. Але ми не можемо
вільно приймати цих спеціалістів, оскіль-
ки немає нормативно-правової бази, яка
регламентує ді яльність щодо зарахування
іноземних наукових працівників на роботу
і забезпечення їх платнею. Вони ж не тіль-
ки підвищуватимуть свою кваліфікацію
на нашій базі, а й віддаватимуть нам свою
працю, ділитимуться знаннями і практич-
ними навичками з нашими ученими. Крім
того, і це не менш важливо, після таких
постдоківських програм вони роз’їдуться
по домівках і сприятимуть підвищенню ав-
торитету України та її науки. Тому у мене є
пропозиція ввести до проекту рішення на-
ших Зборів пункт про розробку і реаліза-
цію програми постдоківської підготовки
іноземних фахівців у наукових організа-
ціях НАН України.
|