Виступи учасників зборів

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2007
1. Verfasser: Гриньов, Б.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2007
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/441
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Виступи учасників зборів / Б.В. Гриньов // Вісн. НАН України. — 2007. — N 6. — С. 23-24. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-441
record_format dspace
spelling Гриньов, Б.В.
2008-04-22T11:42:35Z
2008-04-22T11:42:35Z
2007
Виступи учасників зборів / Б.В. Гриньов // Вісн. НАН України. — 2007. — N 6. — С. 23-24. — укp.
0372-6436
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/441
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
№6
С. 23-24
Загальні збори
Виступи учасників зборів
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Виступи учасників зборів
spellingShingle Виступи учасників зборів
Гриньов, Б.В.
Загальні збори
title_short Виступи учасників зборів
title_full Виступи учасників зборів
title_fullStr Виступи учасників зборів
title_full_unstemmed Виступи учасників зборів
title_sort виступи учасників зборів
author Гриньов, Б.В.
author_facet Гриньов, Б.В.
topic Загальні збори
topic_facet Загальні збори
publishDate 2007
language Ukrainian
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format Article
issn 0372-6436
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/441
citation_txt Виступи учасників зборів / Б.В. Гриньов // Вісн. НАН України. — 2007. — N 6. — С. 23-24. — укp.
work_keys_str_mv AT grinʹovbv vistupiučasnikívzborív
first_indexed 2025-11-27T08:08:09Z
last_indexed 2025-11-27T08:08:09Z
_version_ 1850807701304508416
fulltext ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 6 23 Б.В. ГРИНЬОВ, академік НАН України, директор Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України Перед нашою країною гостро стоїть пи- тання інтеграції у світову спільноту загалом і в наукову — зокрема. Міжнародна співпраця стає невід’ємним елементом нау- ково-технічної діяльності академічної уста- нови. Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України має достатньо великий до- свід міжнародного співробітництва. Це сто- сується і взаємодії у галузі фундаменталь- них досліджень та прикладних розробок. Ми беремо участь практично в усіх вели- ких міжнародних проектах останніх років з проблем фізики високих енергій. Україн- ські сцинтилятори стоять у ЦЕРНі, амери- канських, французьких, японських колай- дерах і установках, на міжнародній станції ГЛАСТ, вмонтовані у європейський гамма- телескоп AGILE. У сфері фундаментальних досліджень уже багато років співробітничаємо з Національ- ним інститутом матеріалознавства в м. Цуку- ба (Японія), укладена угода з адміністрацією Європейського проекту CERIMED про спів- працю у вивченні медичних і молекулярних зображень. У рамках Лабораторії радіацій- них сенсорів і приладів, створеної спільно з Технологічним центром радіаційної безпеки (м. Сеул, Південна Корея), проводяться ком- плексні дослідження оптоелектронних влас- тивостей детекторів ультрафіолетового вип- ромінювання, а також нових сцинтиляторів. Інший напрям співпраці — це хай-тек розробки для сучасного приладобудуван- ня. Найяскравішими прикладами такої спів- праці є численні проекти з «General Electric Healthcare», «Simens Medical Solution», «Phi- lips Medical System» у розробці детекторів для медичної діагностики, зокрема для од- нофотонних і рентгенівських томографів. Це — багатомільярдний сегмент міжнарод- ного ринку. Після подій 11 вересня 2001 року спос- терігається небачений сплеск розробок у га- лузі як оглядального обладнання для забез- печення безпеки, так і контролю за нероз- повсюдженням радіоактивних речовин. І в цьому напрямі наукові напрацювання нашо- го інституту дали змогу своєчасно долучи- тися до міжнародного розподілу праці. Ми розробили й удосконалюємо детекторні еле- менти для нового покоління інспекційної митної апаратури і системи антитерористич- ного призначення (фірма «Smith-Hei mann», оглядальне обладнання якої є практично в кожному європейському аеропорту). З досвіду співпраці з іноземними ком- паніями як Заходу, так і Сходу, можу з упевненістю сказати, що активно ввійти у міжнародний розподіл праці, принаймні в науковій сфері, далеко не просто. Я не від- крию Америки, якщо підкреслю, що з роз- критими обіймами нас там ніхто не чекає, і потрібно у наполегливій боротьбі демон- струвати не тільки те, що наші розробки кращі, а й нашу здатність організувати ефективне і стабільне тиражування завер- шених досліджень. Але головне — терміни розробок скорочуються! Вже ніхто не чекає навіть року, поки буде завершена робота. Надто довго! Іноземні фахівці тут нам не дуже довіряють, їхні представники приїз- дять з аудитом, прискіпливо перевіряють весь технологічний ланцюжок — від дже- рел сировини і матеріалів до регулярності державної перевірки приладів й апаратури, задіяної у процесі. Але це того варте. Якщо вас визнають за фірму, здатну здійснювати розробки на сучасному рівні і вкладатися в терміни, організовувати випуск нової про- дукції, імідж організації значно підви- щується, а, отже, зростає авторитет і країни загалом. 24 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 6 Державні органи мали б сприяти зусил- лям наукових організацій щодо зміцнення і розвитку міжнародної діяльності. На жаль, у нашій дійсності ми спостерігаємо протилежне. Мені здається, що, готуючи нормативні документи, урядовці не дуже- то й аналізують усі наслідки, які може зу- мовити впровадження їх у практику вза- галі і в сферу науки — зокрема. Взяти хоча б сумнозвісний закон про тендерні заку- півлі. Адже він цілковито паралізує зов- нішньоекономічну діяльність щодо своє- часного виконання багатьох контрактів. Мабуть, багато хто з присутніх уже зіт к- нувся з цим на практиці: щоб організувати тендер відповідно до вимог закону, потріб- но, як мінімум, місяців три. А що робити, коли іноземна фірма пропонує контракт від трьох до шести місяців, і це є типовим терміном виконання робіт у світі? За чин- них тендерних правил ми у принципі не можемо укладати піврічні контракти. З цієї ситуації є два виходи — або відмовля- тися від контракту і втрачати свій автори- тет як надійного партнера, або порушува- ти умови тендеру. Я розумію прагнення державних мужів контролювати витрачан- ня бюджетних грошей, але ж не можна до- водити справу до абсурду, коли людей зму- шують іти на різні порушення. Слід зауважити, що такі прикладні розробки виконуються не за рахунок пря- мого фінансування академічних тем. Вони відображають здатність швидко адаптува- ти результати фундаментальних дослід- жень до потреб практики. Підкреслюю, за- купівлі для цих робіт проводяться за кош- ти спеціальної фундації бюджету, тобто фактично за самостійно зароблені органі- зацією гроші. Друга нерозв’язана проблема міжна- родної співпраці — це недосконалість са- мих форм такої взаємодії в Україні. Між- народне співробітництво — вулиця з дво- стороннім рухом. Сьогодні у світі дуже чіт- ко простежується тенденція персоніфікації наукових результатів. Наукові ідеї народ- жуються в головах конкретних учених, а ін- ститути дають змогу їх реалізовувати. На- приклад, Ханьянський університет з Пів- денної Кореї знайшов Інститут сцинтиля- ційних матеріалів за публікаціями, і тепер у нас функціонує спільна з ним лабора- торія, на утримання якої корейці виділя- ють кошти. Крім того, постійно зроста- ють обсяги дослідних робіт, які виконують наші вчені завдяки фінансуванню цього університету. Але рівень індивідуального спілкування науковців, обміну досвідом і фахівцями у нас вельми і вельми обмеже- ний. До нас часто звертаються і молоді до- слідники, і вже сформовані фахівці з інших країн з пропозицією своїх послуг з проход- ження у нас так званої постдоківської під- готовки, підвищення кваліфікації в рам- ках fellow ship programs, що фінансують- ся стороною, яка приймає. Мені здається, це дуже обнадійливе явище, коли люди хо- чуть їхати підвищувати рівень своєї фахо- вої підготовки не у Штати або Європу, а до України. Це відображає рівень й автори- тет нашої науки. Тому такі пропозиції іно- земних фахівців потрібно всіляко підтри- мувати і культивувати. Але ми не можемо вільно приймати цих спеціалістів, оскіль- ки немає нормативно-правової бази, яка регламентує ді яльність щодо зарахування іноземних наукових працівників на роботу і забезпечення їх платнею. Вони ж не тіль- ки підвищуватимуть свою кваліфікацію на нашій базі, а й віддаватимуть нам свою працю, ділитимуться знаннями і практич- ними навичками з нашими ученими. Крім того, і це не менш важливо, після таких постдоківських програм вони роз’їдуться по домівках і сприятимуть підвищенню ав- торитету України та її науки. Тому у мене є пропозиція ввести до проекту рішення на- ших Зборів пункт про розробку і реаліза- цію програми постдоківської підготовки іноземних фахівців у наукових організа- ціях НАН України.