Виступи учасників зборів
Saved in:
| Date: | 2007 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/443 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Виступи учасників зборів / Г.А. Скрипник // Вісн. НАН України. — 2007. — N 6. — С. 28-30. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860241547710169088 |
|---|---|
| author | Скрипник, Г.А. |
| author_facet | Скрипник, Г.А. |
| citation_txt | Виступи учасників зборів / Г.А. Скрипник // Вісн. НАН України. — 2007. — N 6. — С. 28-30. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-07T18:30:08Z |
| format | Article |
| fulltext |
28 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 6
Г.А. СКРИПНИК,
академік НАН України,
директор Інституту мистецтвознавства,
фольклористики і етнології ім. М.Т. Рильського
Національна культура виступає важли-
вим державно-консолідуючим чинни-
ком, як у традиційних суспільствах, так і
модерних, заснованих на принципах гро-
мадянської нації. Ініціативи ЮНЕСКО в
гуманітарній сфері актуалізують потребу
ефективнішого використання здобутків на-
ціональних культур для гармонізації сус-
пільного життя, міжетнічних контактів та
цивілізаційного поступу. Відтак, удоступ-
нення культури для всіх соціальних про-
шарків має посісти пріоритетне місце у внут-
рішній політиці держави. Культура виконує
важливі для життєзабезпечення суспільст-
ва інтегративні та комунікативні функ ції,
виступає чинником стабільності націй і дер-
жав. Формуючи засади національної полі-
тики в Україні та визначаючи її стратегічні
напрями, потрібно, по-перше, враховувати
її історичний досвід, успадкований від по-
передніх епох, а по-друге, опиратися на су-
часні суспільно-політичні реалії, в рамках
яких вона функціонує. Щодо першого, то
відомо, що українська культура, маючи за
період тисячолітнього розвитку досягнен-
ня світового рівня, вийшла з недавнього
то талітарного та бездержавного минулого
понівеченою та неповною, з прищепленим
їй комплексом меншовартості.
З огляду на цей контекст увиразнює ться
однозначний факт, що всупереч багатові-
ковій протидії розвитку культури, приду-
шення її всіма засобами чужих держав,
вона все ж засвідчила свою життєздат ність
на рівні народнокультурної традиції і на
рівні професійного мистецтва. Вкрай склад-
ний історичний та суспільно-політич ний
контекст формування українського куль-
турного простору жорстко регламентував
не лише характер, особливості функ ціо-
нування та досягнення української куль-
тури в минулому, а й детермінує її реаль-
ний сьогоднішній стан, пояснює позитиви і
недоліки, здобутки і втрати. На тлі мину-
лого особливої гостроти набули проб леми
культурно-національної інтеграції. Якщо
для західноєвропейських народів процес
утвердження культурної цілісно сті відбу-
вався у XVIII–XIX ст., то Україна лише на-
прикінці ХХ — на початку XХІ ст. підій шла
до реального розв’язання цих проблем.
Проте шлях цей набагато складніший нині,
коли сучасна епоха, як арена глобального
науково-технічного прориву, цивілізацій-
них протистоянь, релігій і світоглядів, дик-
тує свої правила гри. Україна з особливою
гостротою відчуває свою незахищеність і
невлаштованість перед натиском глобаліза-
ційних викликів епохи. З огляду як на її
внутрішню, успадковану від минулого не-
однорідність і незбалансова ність у мовно-
культурній сфері, так і вна слідок деструк-
тивної політики нової еліти щодо утверд-
ження ідеї соборності і цілісності України—
держави. Негативні ас пек ти утвердження
стандартів відкритого суспільства, лібераль-
ної економіки шляхом шокової терапії спри-
чинили руйнацію всіх систем життєзабез-
печення більшості населення без права ви-
бору, загальну суспільну деморалізацію.
Прикриваючись демо кра тичними гаслами,
представники чинної еліти нерідко вдають-
ся до недопустимих і безвідповідальних у
цивілізаційно му суспільстві соціотехнік зі-
штовхування різних груп населення на
мовно-культурному, етнічному чи терито-
ріальному рівні, до штучного культивуван-
ня нібито різних інтересів, протиставлення
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 6 29
територіального па тріотизму загальнодер-
жавному. Приватизовані ЗМІ формують
хибну суспільну думку про нібито цивілі-
заційний розлом України, історичну несу-
місність Сходу та Заходу, зне цінюючи саму
сутність державної незалежності, яка на-
чебто є основною причиною еко номічного
зубожіння населення.
Треба сказати, що з цього приводу за-
стерігав ще свого часу Михайло Грушев-
ський, закликаючи, щоб не роздмухували
регіональні та мовно-культурні відміни,
які витворені на українському народному
тілі тяжкими історичними обставинами, та
підкреслював, що плекання єдності Схо-
ду і Заходу є основою українського націо-
нального інтересу.
Дослідники сучасності стверджують: як-
що в ХХ ст. спокій у міждержавних відно-
синах залежав від мирного співіснування
суверенних держав, то у ХХІ ітиметься вже
не про мирне співіснування між держава-
ми, а передусім — між етнічними групами,
соціальними прошарками всередині однієї
і тієї самої держави, про дестабілізацію на
ґрунті невміння збалансувати культурно-
національні та соціальні інтереси, власне,
внутрішньодержавні.
Далеко не найуспішніша пострадянська
модернізація українського суспільства вже
встигла спричинитися до різкого не лише
соціально-майнового, а й культурного дис-
танціювання, розшарування на модерні, до-
модерні та постмодерні верстви, які живуть
у паралельних світах, майже позбавлених
точок дотику в соціальному просторі та
часі держави. Властиве українському пост-
радянському суспільству радикальне само-
заперечення, відсторонення від традицій
Старого світу важко уявити, наприклад, у
російській чи польській історичній куль-
турі, тобто культурі країн з державними
традиціями. Заперечуючи традиції і тради-
ційні підходи у сучасній українській куль-
турі, адепти творення так званої нової, по-
занаціональної культури, фактично розчи-
щають терени для творення антикультури
на догоду замовникам від політики чи біз-
несу. Втіленням тотальної руйнівної етики
та естетики є епатажно-пародійне ставлен-
ня до суспільного порядку в його традицій-
ному розумінні, знецінення не лише будь-
яких об’єднуючих об’єктивних ідей, в тому
числі і з національною культурою включ-
но, а й будь-яких соціальних норм і норма-
тивів. Пострадянська естетика заперечен-
ня нормативності в культурі та будь-якої
ідеології (а відомо, що ідеологічне само-
роззброєння держави ще більш небезпеч-
не, аніж ядерне роззброєння) властива не
лише творам авангардної елітної культури,
а й закорінена в масовій псевдокультурі
з її цинічною банальністю, ззовні обгоро-
дженою від догм і обмежень. Зразками та-
кої телерозкутості та псевдодемократизму
є численні спроби десакралізації історич-
ної минувшини, знеславлення видатних
вітчизняних діячів культури та мистец-
тва, що спричиняє масовий нігілізм і є над-
звичайно деструктивним, бо знецінює істо-
ричну пам’ять, формує збайдужіле, позбав-
лене державницького мислення покоління.
Під прикриттям так званої телевізійної де-
мократії насаджується низькоестетичний і
позбавлений морально-етичних засад іно-
земний культурпродукт, пропагуються ста-
теві збочення та культ насилля, маргіналь-
ні суспільні рухи, принципово не суміс-
ні з традиційною світоглядною системою,
знецінюються традиційні засади соціаль-
ної структури у вигляді сім’ї та культури.
Суспільно загрозливою видається тен-
денція переорієнтації функцій держави та
перетворення її на орган економічно най-
ефективніших, найуспішніших верств на-
селення. Помітна негація зубожілої біль-
шості та маргінальних прошарків. На цьо-
му тлі відчутнішою стає потреба конструк-
тивного пошуку культурно-національних
передумов органічної трансформації націо-
30 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 6
нального організму в напрямку гармоній-
ного поєднання локальнотрадиційних куль-
турних кодів із цивілізаційними стандар-
тами. За нинішніх умов глобалізації та
прискореної культурної нівеляції навіть
державно захищені, благополучні культу-
ри застосовують різні форми самозбере-
ження. На державному рівні розробляють-
ся і діють програми захисту культурного
середовища у Франції, що виявляється у
протидії замінам французької термінології
іноземною, у відстоюванні традиційної мо-
делі харчування, наданні переваги націо-
нальній кінопродукції і масовій музичній
культурі. Активне включення у світові еко-
номічні процеси Японії не супроводжуєть-
ся втратою її етнокультурної своєрідності,
не в останню чергу завдяки активній дер-
жавній підтримці культури власного наро-
ду. Відкритість до сучасної культури і вод-
ночас стійкий консерватизм у позитивному
його значенні традиційно демонструє Ве-
лика Британія. Дослідники слушно ствер-
джують, що англійський народ на короткій
нозі із часом, і є справді господарем своїх
століть і метикувато веде господарство, що
й означає бути людиною, успадковуючи
минуле, жити майбутнім, тобто перебувати
в сучасному, бо сучасне є явленість мину-
лого і майбутнього.
Негація культурної традиції в Україні
та намагання деяких політиків прищепити
масовій свідомості нову культурну модель
більше з акцентом на майбутнє, без ураху-
вання традиційного світосприйняття, не
має успіху. Адже в сьогоднішньому світі
домінують лише ті нації, які зуміли не під-
датися спокусам штучно пришвидшеної
перебудови власної національної культу-
ри. Беззаперечним є факт, що тільки та на-
ція, котра політично і культурно самоус-
відомилася, зуміє віднайти адекватні від-
повіді на виклики простору і часу. Демок-
ратична держава має визнати самоцінність
культури, розглядати її як саморегулюю-
чу сферу суспільного життя, тому й діяль-
ність свою спрямовує на безперешкодне
функціонування і розвиток усіх присутніх
на її території культур, як титульної нації,
так і соціально визнаних субкультур ет-
нічних груп та національних меншин. Ук-
раїна не може ігнорувати ані власні тради-
ції, ані систему негативно або позитивно
звернених до неї зовнішніх очікувань.
Отже, формувати національну самосві-
домість громадян та систему загальнона-
ціональних культурних цінностей немож-
ливо без урахування базових цінностей ук-
раїнської культури як цілісного феномена,
що охоплює ретроспективу та сучасність.
І.Р. ЮХНОВСЬКИЙ,
академік НАН України,
директор Інституту національної пам’яті України
У своєму виступі я торкнуся трьох пи-
тань: про систему УАР-нет — новий оп-
товолоконний академічний зв’язок, про се-
редній клас, який має бути панівним, про
Інститут національної пам’яті України.
Постановою Президії НАН України від
20 листопада 1998 р. була заснована ук-
раїнська науково-дослідна мережа Інсти-
туту фізики конденсованих систем. На той
час я очолював цю установу, і за вісім років
державний телекомунікаційний центр по-
сів провідне місце у наданні мережевих по-
слуг організаціям Академії наук. Нині за-
вдяки бюджетним асигнуванням і актив-
ній діяльності створено потужну оптово-
локонну комунікаційну мережу НАН
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-443 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:30:08Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Скрипник, Г.А. 2008-04-22T11:50:43Z 2008-04-22T11:50:43Z 2007 Виступи учасників зборів / Г.А. Скрипник // Вісн. НАН України. — 2007. — N 6. — С. 28-30. — укp. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/443 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України №6 С. 28-30 Загальні збори Виступи учасників зборів Article published earlier |
| spellingShingle | Виступи учасників зборів Скрипник, Г.А. Загальні збори |
| title | Виступи учасників зборів |
| title_full | Виступи учасників зборів |
| title_fullStr | Виступи учасників зборів |
| title_full_unstemmed | Виступи учасників зборів |
| title_short | Виступи учасників зборів |
| title_sort | виступи учасників зборів |
| topic | Загальні збори |
| topic_facet | Загальні збори |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/443 |
| work_keys_str_mv | AT skripnikga vistupiučasnikívzborív |