До біографії Ю. О. Русова
У нововиявленій автобіографії відомого громадського діяча й ученого Ю. О. Русова (1895–1961) відображено основні етапи його наукового становлення.
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2013
|
| Назва видання: | Сiверянський лiтопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44440 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До біографії Ю. О. Русова / О. Рахно // Сiверянський лiтопис. — 2013. — № 1. — С. 106-110. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-44440 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-444402025-02-23T19:00:03Z До біографії Ю. О. Русова Рахно, О. Розвідки У нововиявленій автобіографії відомого громадського діяча й ученого Ю. О. Русова (1895–1961) відображено основні етапи його наукового становлення. В нововыявленной автобиографии известного общественного деятеля и ученого Ю. А. Русова (1895–1961) отражены основные этапы его научного становления. New found autobiography of the known public figure and the scientist Yu. O. Rusov (1895–1961) reflects the main stages of his scientific formation. 2013 Article До біографії Ю. О. Русова / О. Рахно // Сiверянський лiтопис. — 2013. — № 1. — С. 106-110. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. XXXX-0055 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44440 929 : 94 (477. 51) uk Сiверянський лiтопис application/pdf Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Розвідки Розвідки |
| spellingShingle |
Розвідки Розвідки Рахно, О. До біографії Ю. О. Русова Сiверянський лiтопис |
| description |
У нововиявленій автобіографії відомого громадського діяча й ученого Ю. О. Русова (1895–1961) відображено основні етапи його наукового становлення. |
| format |
Article |
| author |
Рахно, О. |
| author_facet |
Рахно, О. |
| author_sort |
Рахно, О. |
| title |
До біографії Ю. О. Русова |
| title_short |
До біографії Ю. О. Русова |
| title_full |
До біографії Ю. О. Русова |
| title_fullStr |
До біографії Ю. О. Русова |
| title_full_unstemmed |
До біографії Ю. О. Русова |
| title_sort |
до біографії ю. о. русова |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Розвідки |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44440 |
| citation_txt |
До біографії Ю. О. Русова / О. Рахно // Сiверянський лiтопис. — 2013. — № 1. — С. 106-110. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський лiтопис |
| work_keys_str_mv |
AT rahnoo dobíografííûorusova |
| first_indexed |
2025-11-24T13:33:31Z |
| last_indexed |
2025-11-24T13:33:31Z |
| _version_ |
1849678848501743616 |
| fulltext |
106 Сіверянський літопис
УДК 929 : 94 (477. 51)
Олександр Рахно.
ДО БІОГРАФІЇ Ю. О. РУСОВА
У нововиявленій автобіографії відомого громадського діяча й ученого Ю. О. Русова
(1895–1961) відображено основні етапи його наукового становлення.
Ключові слова: Юрій Русов, зоологія, іхтіологія, біологічна станція.
Молодший син діячів українського національного відродження другої поло-
вини ХІХ – початку ХХ ст. подружжя Олександра (1847–1915) та Софії Русових
(1856–1940), брат засновника Революційної української партії Михайла Русова
(1876–1909), Юрій Олександрович Русов (1895–1861) залишив помітний слід у на-
уковому та громадському житті України, ряду європейських країн та Канади. Втім,
його життєвий шлях, громадська та наукова діяльність ще не знайшли належного
висвітлення у науковій літературі. У даній публікації подається його автобіографія,
яка дозволяє дещо уточнити його життєпис.
Юрій Русов народився 8 січня 1895 р. у Харкові1, у складний час перебування
батьків під слідством, пов’язаним з діяльністю Братства тарасівців. Його мати пере-
бувала під арештом у в’язниці, заміненим незадовго до пологів на домашній арешт.
Його хрещеними батьками були донька відомого харківського земця О. Є. Гордієнко
та член української Громади, тюремний лікар Ф. В. Піснячевський2.
Початкову освіту Ю. О. Русов здобув удома, а потім, оскільки родина мешкала у
Петербурзі, у 1908–1909 навчальному році навчався у 4 класі престижної Петербурзь-
кої приватної гімназії Карла Мая. У зв’язку з переїздом батька до Києва, де О. О. Ру-
сов з вересня 1908 р. став викладати статистику у щойно створеному Київському
комерційному інституті, Юрій разом з матір’ю після закінчення навчального року
перебрався також до Києва. Його було зараховано до 5-го класу приватної гімназії
В. П. Науменка, яку Ю. О. Русов закінчив у 1913 р.
8 червня 1912 р. 65-річний О. О. Русов, подаючи канцелярії Київського
комерційного інституту свій «послужной список», повідомив таку інформацію про
сімейний стан: «Женат, имеет сына 17 лет (родился 8 января 1895 года), замужнюю
дочь, живущую в Москве и родившуюся 19 февраля 1880 года, и внучку – 6-летнюю
дочь умершего сына; при нем живут первый и последняя. Все вероисповедания
православного. Женат на дворянке Черниговской губернии Софье Федоровне,
урожденной Линдфорс»3.
У 1913 р. Ю. О. Русов вступив на природничо-математичний факультет Київсько-
го університету Св. Володимира. Під час Першої світової війни у зв’язку з німець-
ко-австрійським наступом 1915 р. у Києві було оголошено евакуацію. Комерційний
інститут на початку жовтня переїхав до Саратова. 67-річний О. О. Русов, незважаючи
на кепський стан здоров’я та прохання родини перечекати скруту в с. Олешня, не
зміг залишити своїх колег у важкі часи. Ранком 5 жовтня потяг привіз його разом з
дружиною, сином Юрієм та онукою Олею (дочкою померлого Михайла) в Саратов.
Їх розмістили разом з родинами кількох професорів у центрі міста у брудному і смер-
дючому готелі. Там уночі з 7 на 8 жовтня він помер від черговогого нападу астми4.
Після смерті О. О. Русова родина опинилася у скрутному становищі. Але на допо-
© Рахно Олександр Якович – кандидат історичних наук, доцент, завідувач
кафедри історії та археології України, заступник директора з навчальної роботи
Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського
національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка.
Сіверянський літопис 107
могу прийшло керівництво Київського комерційного інституту. Попечительська рада
інституту вже на засіданні 18 жовтня 1915 р. обговорювала питання про допомогу сім’ї
О. О. Русова. Згідно з протоколом засідання ради, було ухвалено рішення видати з
коштів інституту сім’ї покійного допомогу в розмірі 2000 крб., «з вдячністю прийняти
пожертви з тією ж метою у розмірі 1000 крб., по 500 крб. кожного, від Л. І. Бродсько-
го та С. С. Могилевцева» та порушити клопотання перед Міністерством торгівлі й
промисловості про надання «одноразової допомоги на користь сім’ї О.О.Русова»5.
Усі витрати на похорон Комерційний інститут також узяв на себе. Тіло небіжчика
потягом було привезено до Києва і поховано на Байковому цвинтарі6.
Не залишилося осторонь трагедії родини і Чернігівське губернське земство, яке
допомогло Ю. О. Русову продовжити навчання в університеті. На засіданні Черні-
гівського губернського земського зібрання 5 лютого 1916 р. була прийнята ухвала:
«В память скончавшегося А. А. Русова, бывшего земским гласным и статистиком,
собранием назначена стипендия в размере 300 р. в год, сыну А. А. Русова, студенту
университета Г. А. Русову»7.
Під час революційних подій 1917 р. його було обрано делегатом від Київської
студентської громади до Центральної Ради8. Закінчивши у 1918 р. Київський
університет Св. Володимира, з 1 січня 1919 р. Ю. О. Русов працював молодшим
асистентом кафедри зоології Кам’янець-Подільського державного українського
університету9.
Згодом Ю. О. Русов служив санітаром у війську Директорії, а потім перебрався
до Відня. Відомий діяч українського національно-визвольного руху Є. Х. Чикаленко
у листі до батька, датованому 22 березня 1920 р., зокрема, писав: «Тут є Юра Русов
– служить у «Волі» – місяць як приїхав з Кам’янця вже з жінкою… Вони тут часто
мають листи з Кам’янця од пані Русової, яка живе там у сватів, бо жінка Юри сама
з Кам’янця – з міста»10.
У 1920–1923 рр. він навчався у Віденському університеті, де здобув ступінь док-
тора філософії. У 1920-х рр. Ю. О. Русов викладав у вищих школах Чехословаччини,
потім у 1930–1941 рр. очолював кафедру іхтіології у Національному зоологічному
інституті в Бухаресті11. Його наукові праці друкувались у румунських, італійських,
французьких та чеських фахових часописах. У 1941 р. Ю. О. Русов перебрався до Ні-
меччини. Він мешкав у Берліні й був одним з лідерів українського гетьманського руху.
Потім перебрався до Чехії, де працював керівником відділу Рибоводного інституту12.
Після Другої світової війни, у 1946 р., Ю. О. Русов емігрував до США, а потім до
Канади. У 1948–1949 рр. він мешкав у Торонто і працював редактором тижневика
«Український робітник» – органу Союзу гетьманців-державників у Канаді. Пере-
бравшись до Монреаля, Ю. О. Русов став науковим співробітником Монреальського
університету та його Дослідної станції у Національному парку Монт-Тамблан. До
того ж він став одним із засновників кафедри слов’янознавства у вищеназваному
університеті і викладав курси з української цивілізації та філософії13.
Вивчаючи іхтіологію, Ю. О. Русов постійно перебував у наукових експедиціях на
півночі Канади, звідки привозив цікаві наукові матеріали, які публікував у фахових
часописах. Він був дійсним членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка, автором
близько 30 наукових розвідок у галузі іхтіології, праць на філософсько-літературні
теми14, цікавих спогадів про батьків15.
Ю. О. Русов помер раптово 2 серпня 1961 р., зайнятий науковою працею на Канад-
ській державній біологічній станції в Лорентійських горах за 70 миль від Монреаля.
Покійний залишив у смутку дружину Наталію з роду Теркан-де-Лаваль16.
Автобіографія Ю. О. Русова, яка потрапила до України з празьких архівів після
закінчення Другої світової війни, публікується без будь-яких скорочень мовою ори-
гіналу, згідно з сучасними правописними нормами, зі збереженням усіх лексичних
та стилістичних особливостей авторського тексту. Cкорочені слова доповнено у
квадратних дужках. У примітках наведено відомості про події та осіб, які згадуються
в життєписі.
108 Сіверянський літопис
1. Держархів м. Києва, ф. 153, оп. 1, спр. 118, арк. 64.
2. Русова С. Мемуари. Щоденник / Софія Русова. – К., 2004. – С. 123–124.
3. Держархів м. Києва, ф. 153, оп. 8, спр.643, арк. 10 зв.
4. Русова С. Мемуари. Щоденник. – С. 174.
5. Держархів м. Києва, ф. 153, оп.8, спр. 1129, арк. 2 зв.
6. Киевская мысль. – 1915. – № 286. – 14 октября. – С. 2.
7. Киселевич Ф. Я. Черниговское очередное губернское земское собрание /
Ф. Я. Киселевич // Черниговская земская неделя. – 1916. – № 7. – 12 февраля. – С. 9.
8. Проф. д-р Юрій А. Русов помер в Канаді // Свобода. – 1961. – Число 149. –
9 серпня. – С. 1.
9. Завальнюк О. М. Історія Кам’янець-Подільського державного українського
університету в іменах (1918–1921 рр.) / О. М. Завальнюк. – Кам’янець-Подільський,
2006. – С. 419.
10. Чикаленко Є. Щоденник (1919–1920) / Євген Чикаленко. – К., 2011. – С. 339.
11. Русов Юрій // Енциклопедія українознавства. У 10-х томах / Головний
редактор Володимир Кубійович. – Париж; Нью-Йорк, 1954–1989. – Т. 7. – С. 2650.
12. Rusov, Yurii // Encyclopedia of Ukraine. – Toronto-Buffalo-London, 1993. –
Vol. IV. – p. 447.
13. Логуш Марія. Пам’яті проф. д-ра Ю. Русова / Марія Логуш // Свобода. – 1961.
– Число 158. – 22 серпня. – С. 3.
14. Русов Ю. Душа народу і дух нації. – Philadelphia: Видання «Америка», 1948.
– 154 с.
15. Русов Ю. Дещо про батька / Юрій Русов // Відбитка із Студії з поля суспільних
наук і статистики. – Львів, 1938. – Т.V. – 3 с.; Русов Ю. Кілька спогадів про Софію
Русову / Ю. Русов // Визвольний шлях. – 1956. – Кн. 10. – С. 1172–1182.
16. Логуш Марія. Пам’яті проф. д-ра Ю. Русова // Свобода. – 1961. – Число 158.
– 22 серпня. – С. 3.
Сurriculum vitaе1
Доцента Української господарської академії в Подєбрадах2
Доктора Юрія Русова
Народився 8 січня 1895-го року у Харкові. В році 1908-ім вступив до 4-ої кляси
гімназії Мая3 в Петербурзі, а у 1909-м перевівся до 5-ої кляси гімназії В. П. Науменка
в Київ4, яку і скінчив у 1913-м році.
В тім же 1913-ім році вступив до університету Св. Володимира у Київі на природ-
ничо-математичний факультет. У 1916-ім році дістав командіровку яко практикант
на Уральську біологічну станцію по розведенні осетрових, да і працював ціле літо
спочатку під керуванням проф. Бородіна5, а потім як виконуючий обов’язки заві-
дуючого згаданої станції.
У 1916–17 учебнім році працював по бранхіомерії6 риб в Києві у Зоологичнім
кабінеті під керівництвом проф. Воскобойнікова7.
Абсольвувавши в 1918–19-ім році Університет Св. Володимира, був запроше-
ний до Кам’янець-Подільського університету до виконання обов’язків асистента по
кафедрі зоології у проф. Бучинського8. У Кам’янці ж Подільському працював як
лектор в Народнім Університеті і на педагогічних курсах, викладаючи зоологію.
В році 1920 вступив до Віденського університету, який абсольвував у 1923-ім
році і в тім же році був промован доктором філософії. За цей час їздив до України,
де продовжував свою асистентську працю і зібрав колекцію риб, опис яких дав
мені матеріал для дисертації «Матеріали до іхтіології України. Риби Кам’янець-
Подільського району».
В році 1923 після приложення праці і вступної лекції був обраний доцентом
Української Господарської академії, де і працюю нині по зоології та ентомології. В
тім же році був обраний доцентом Українського Педагогічного Інституту в Празі9,
де і працюю нині викладачем зоології.
Сіверянський літопис 109
В 1926-ім році був запрошений до Української Студії Пластичного мистецтва10
для викладів пластичної анатомії, де і працюю досі.
За роки 1924–1928 їздив до Італії, де працював на зоологічній станції (Акваріумі),
до Воднян в Чехах, де слухав літні курси по рибівництву, і до Роскави у Франції, де
працював на біологічній станції.
З моїх наукових праць згадаю слідуючі:
1. Опис і малюнок осетра персідського (втрачено оригінал).
2. «Матеріали до іхтіології України» – передано до друку в Збірнику Українського
Педагогічного Інституту.
3. До анатомії Gоbius platyrоstris11 PM. – надруковано у Математ[ично]-
Природн[иче]-Медичному Віснику Т-ва ім. Шевченка у Львові в р. 1927.
4. Бокова мускулатура Zeus faber12 – надруковано у Збірнику Української Госпо-
дарської Академії. Т. І, 1927 рік.
5. Бокова мускулатура компресі формних і др. риб – друкується у Природниче-Ма-
тематичному-Медичному Вістнику Наукового Т[оварист]ва ім. Шевченка у Львові.
6. До вивчення риб Поділля з метою використання малих річок Каменецького
повіту – здано в друк до Збірника Української Господарської Академії в Подєбрадах.
З підручників мною написано слідуючі: (літографовано у В[видавницт]ві при
Укр[аїнській] Госп[одарській] Академії і у В[видавницт]ві «Січ» при Укр[аїнському]
Пед[агогічному] Інституті):
1. Зоологічний порадник до збирання і консервування колекцій.
2. Конспект по зоології.
3. Курс ентомології.
4. Рибівництво.
5. Зоологія безхребетних.
Під моїм керуванням і за моєю редакцією складено визначники: жуків, метеликів,
ос і мух.
Подєбради Dr. Юрій Русов
1928 р.
15/V.
Центральний державний архів вищих органів державної влади і управління,
ф. 4437с, оп. 1. спр. 12, 2 арк. Автограф.
____________________________________
Примітки
1. Сurriculum vitaе (з лат. – хід життя) – короткий опис життя та професійних
навичок.
2. Українська господарська академія в Подєбрадах – вища українська технічна
школа в Чехо-Словаччині, заснована 1922 р. Українським громадським комітетом у
Празі на чолі з М. Шаповалом при фінансовій допомозі Міністерства закордонних
справ Чехо-Словаччини у курортному чеському місті Подєбрадах у Полабській
низовині на березі ріки Ельби, за 50 км від Праги.
3. Йдеться про найстаріший і найкращий приватний навчальний заклад Петер-
бурга, заснований у 1856 р. педагогом Карлом Івановичем Маєм (1820–1895).
4. Йдеться про приватну гімназію, яку відкрив у Києві в 1905 р. Володимир
Павлович Науменко (1852–1919) – український журналіст, філолог, педагог, гро-
мадський діяч.
5. Йдеться про Бородіна Миколу Андрійовича (1861–1937) – російського статис-
тика, іхтіолога, громадського діяча.
6. Бранхіомерія (від грец. вranchia – зябра, meros – частина) – метамерія зябро-
вих щілин та зябрових кишень тварин. Йдеться про вивчення сегментації зябрових
щілин і зябрових кишень риб.
7. Воскобойніков Михайло Михайлович (1873–1942) – професор кафедри зооло-
гії Київського університету, доктор біологічних наук, фундатор київської наукової
школи функціональної морфології.
110 Сіверянський літопис
8. Професор Бучинський Петро Миколайович (1852–1927) – український уче-
ний-природознавець, зоолог, біолог, педагог, голова Товариства подільських природо-
дослідників (1911–1916), з 1918 р. – декан новоствореного Кам’янець-Подільського
державного українського університету, автор близько 100 праць.
9. Йдеться про Український високий педагогічний інститут імені Михайла
Драгоманова (1923–1933) – вищу педагогічну школу в Празі, створену з ініціативи
Українського громадського комітету при фінансовій допомозі чехословацького уряду.
10. Українська студія пластичного мистецтва заснована в Празі 1923 р. Україн-
ським товариством пластичного мистецтва на чолі з Д. Антоновичем, який став її
директором і професором. Курс навчання тривав чотири роки, випускники діставали
диплом магістрів мистецтв.
11. Бичок-губан (Gоbius platyrоstris) – риба родини бичкових.
12. Сонцевик звичайний (Zeus faber) – риба родини зеусові. В Україні зустріча-
ється біля чорноморських берегів Криму і в північно-західній частині Чорного моря.
В нововыявленной автобиографии известного общественного деятеля и ученого
Ю. А. Русова (1895–1961) отражены основные этапы его научного становления.
Ключевые слова: Юрий Русов, зоология, ихтиология, биологическая станция.
New found autobiography of the known public figure and the scientist Yu. O. Rusov
(1895–1961) reflects the main stages of his scientific formation.
Key words: Yuriy Rusov, zoology, ichthyology, biological station.
|