Патогенетичне обгрунтування введення дельтарану та сандостатину для пригнічення надмірного колагеноутворення
Представлены данные экспериментальных исследований, посвященных сравнительному исследованию эффективности противоспаечного действия курсового введения сандостатина и дельтарана. Полученные результаты свидетельствуют о выраженном подавлении синтеза коллагена дельтараном, что незначительно превосходит...
Saved in:
| Published in: | Таврический медико-биологический вестник |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44459 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Патогенетичне обгрунтування введення дельтарану та сандостатину для пригнічення надмірного колагеноутворення / В.М. Демидов, С.М. Демидов // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 3, ч. 1 (59). — С. 89-91. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859665040011952128 |
|---|---|
| author | Демидов, В.М. Демидов, С.М. |
| author_facet | Демидов, В.М. Демидов, С.М. |
| citation_txt | Патогенетичне обгрунтування введення дельтарану та сандостатину для пригнічення надмірного колагеноутворення / В.М. Демидов, С.М. Демидов // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 3, ч. 1 (59). — С. 89-91. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Таврический медико-биологический вестник |
| description | Представлены данные экспериментальных исследований, посвященных сравнительному исследованию эффективности противоспаечного действия курсового введения сандостатина и дельтарана. Полученные результаты свидетельствуют о выраженном подавлении синтеза коллагена дельтараном, что незначительно превосходит аналогичную активность сандостатина. Полученные данные являются патогенетическим обоснованием целесообразности клинического применения дельтарана и сандостатина для профилактики и лечения спаечной болезни.
Article deals with the experimental data dedicated to sandostain and deltaran course’ administration antiadhesive efficacy comparative investigation. The data obtained are in favour of deltaran expressed collagen synthesis suppression which slightly prevailed the same of sandostain. These data could be served as the pathogenetic background for deltaran and sandostatin antiadhesive activity clinical testing.
|
| first_indexed | 2025-11-30T10:25:58Z |
| format | Article |
| fulltext |
89
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
УДК 617-089-168.1+616.34-007.272+557.146.1
© В.М. Демидов, С.М. Демидов, 2012.
ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВВЕДЕННЯ ДЕЛЬТАРАНУ
ТА САНДОСТАТИНУ ДЛЯ ПРИГНІЧЕННЯ НАДМІРНОГО
КОЛАГЕНОУТВОРЕННЯ
В.М. Демидов, С.М. Демидов
Одеський національний медичний університет, кафедра загальної хірургії (зав. кафедри – проф. С. О. Гешелін),
м. Одеса.
PATHOGENETIC BACKGROUND FOR DELTARANAND SANDOSTATIN USING FOR EXCESSIVE COLLAGEN
SYNTHESIS
V.М. Demidov, S.М. Demidov
SUMMARY
Article deals with the experimental data dedicated to sandostain and deltaran course’ administration
antiadhesive efficacy comparative investigation. The data obtained are in favour of deltaran expressed
collagen synthesis suppression which slightly prevailed the same of sandostain. These data could be served
as the pathogenetic background for deltaran and sandostatin antiadhesive activity clinical testing.
ПАТОГЕНЕТИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ВВЕДЕНИЯ ДЕЛЬТАРАНА И САНДОСТАТИНА ДЛЯ ПОДАВЛЕНИЯ
ИЗБЫТОЧНОГО КОЛЛАГЕНООБРАЗОВАНИЯ
В.М. Демидов, С.М. Демидов
РЕЗЮМЕ
Представлены данные экспериментальных исследований, посвященных сравнительному
исследованию эффективности противоспаечного действия курсового введения сандостатина и
дельтарана. Полученные результаты свидетельствуют о выраженном подавлении синтеза коллагена
дельтараном, что незначительно превосходит аналогичную активность сандостатина. Полученные
данные являются патогенетическим обоснованием целесообразности клинического применения
дельтарана и сандостатина для профилактики и лечения спаечной болезни.
Ключові слова: колаген, протеолітичні ферменти, дельтаран, сандостатин.
Збільшення кількості оперативних втручань з
приводу патології органів черевної порожнини (ЧП)
та малого тазу висунуло перед багатьма клініцистами
важливу проблему – необхідність запобігання
утворення післяопераційних спайок. Надмірне
колагеноутворення зараз спричиняє суттєві
проблеми хворим із захворюваннями органів ЧП та
малого тазу [6, 12]. Виходячи з патофізіологічних
механізмів розвитку загальної запальної реакції
очеревини, відомо, що будь-який травматичний вплив
на неї спричиняє розвиток ланцюгових біохімічних,
морфологічних та інших реакцій, які за певний
проміжок часу приводять до розвитку спайок [1].
Крім того, показано патогенетичну роль аутоімунних,
конституціональних факторів, сенсибілізації до
мікробних антигенів, феномені “швидкого
ацетилювання” та ін [1, 10, 11].
Внаслідок оперативного втручання на органах
ЧП, яке неминуче супроводжується ушкодженням
очеревини та її ішемією, виникають сприятливі умови
для утворення спайок. Все це сприяє зростанню
інтересу фахівців, які мають справу із постійно
зростаючим контингентом хворих із спайковою
хворобою (СХ), стосовно її патогенетичних
механізмів. Зважаючи на загальні патофізіологічні
механізми типового патологічного процесу
запалення, зрозуміло, що однією з ланок патогенезу
надлишкового спайкоутворення є активація
лізосомальних ферментів крові внаслідок порушення
функціонування лізосомальних мембран, в разі чого
потужні та активні ферменти «звільнюються» з
лізосом [1, 2, 4]. Останніми роками ми зосередилися
на проведенні експериментальних досліджень по
розробці патогенетично обгрунтованих схем
лікування СХ з використанням традиційних та новітніх
сполук пептидної природи, яким притаманні
протизапальні властивості [7].
Важливе значення при комплексному лікуванні
запальних уражень органів ЧП мають синтетичні
аналоги ендогенних пептидів, саме, даларгін,
сандостатин [3, 5, 9]. Однією з новітніх субстанцій,
якій притаманні в тому числі протизапальні
властивості, є дельтаран – похідний дельта-сон
індукуючого пептиду (ДСІП) [8]. Отже, метою роботи
є порівняльне дослідження протиспайкової
ефективності дельтарану та сандостатину за умов
експериментальної СХ.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
Досліди було проведено за умов хронічного
експерименту на щурах-самцях лінії Вістар відповідно
до вимог, які містяться в «Основных методах
изучения токсичности потенциальных
фармакологических препаратов». Роботу з
лабораторними тваринами проводили з урахуванням
вимог, передбачених Європейською комісією з
90
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, № 3, ч. 1 (59)
нагляду за проведенням лабораторних і інших дослідів
за участю експериментальних тварин, а також етичних
норм і правил проведення експериментальних
досліджень.
СХ в щурів відтворювали скарифікацією
парієтальної очеревини тварин. Для лікування через
30 хв з моменту її моделювання впродовж 5 діб
внутрішньоочеревинно (в/очер) вводили дельтаран
(100 мкг/кг) та сандостатин (50 мкг/кг). Введення
пептидів здійснювали в однаковий час, приблизно з
9.00 до 10.00 ранку. З моменту моделювання СХ та
введення пептидів щурів досліджували через 1, 2, 3, 6,
12, 24, 36 год, 2 та 5 добу, впродовж яких в крові
загальновідомим способом визначали активність
катепсину D, катепсину L, катепсину B,
трипсиноподібних протеїназ (трипсину),
металопротеїнази карбоксипептидази А та
карбоксипептидази В [2]. В кожний терміновий
інтервал досліджували якнайменше 9 щурів, ці досліди
проводили в лабораторії біохімії Одеського
Національного університету ім. І.І. Мечникова.
Отримані дані обраховували статистично. P<0.05
обирали критерієм вірогідності.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
В сироватці крові щурів через 1 год після
скарифікації очеревини активність кислих протеаз –
катепсинів типу D, L та B перевищувала відповідні
висхідні дані на 67%, 75% та на 42% (P<0.01; табл. 1). В
подальшому активність досліджуваних ферментів
продовжувала зростати, сягаючи максимальних
значень на 6 год відтворення СХ (P<0.001). Динаміка
зміни активності нейтральних протеаз (трипсину)
також набула статистичної значущості, починаючи з
1 год перебігу СХ, коли його активність перевищувала
відповідні нормальні значення на 43% (P<0.01),
закінчуючи 5 добою перебігу патологічного процесу,
коли активність трипсину була більшою за відповідні
контрольні показники на 57% (P<0.01). У щурів із СХ
без лікування менше вираженою була динаміка
підвищення активності металопротеїнази, яка набула
статистичної вірогідності за 3 год після скарифікації
очеревини (в 1,5 рази більше порівняно з
відповідними контрольними показниками; P<0.05), а
також карбоксипептидази А та В, які за 2 год після
спричинення патологічного стану були вищими за
відповідні початкові дані на 39% (P<0.05) та 75%
(P<0.001) та набули максимуму активності за 12 год
перебігу СХ.
Введення сандостатину впродовж 5 діб сприяло
суттєвому зменшенню активності протеолітичних та
лізосомальних ензимів. За 2 год з моменту
відтворення СХ сандостатин сприяв тому, що
активність кислих протеаз типів D, L та B була суттєво
меншою (на 31%, 47% та 42%) порівняно з
відповідними показниками в цей проміжок часу в
щурів із СХ без лікування (P<0.01). Подібна тенденція
зменшення активності досліджуваних кислих протеаз
спостерігалася впродовж 5 діб з моменту відтворення
СХ. Схожий вплив сандостатин спричиняв на
активність трипсиноподібних протеаз, активність яких
за цих умов була меншою, починаючи з 2 год (на
44% менше, ніж без введення сандостатину, P<0.01)
та закінчуючи 2 добою перебігу патологічного
процесу (на 34% менше, ніж без введення
сандостатину, P<0.01). Менше за все препарат сприяв
нормалізації активності металопротеїнази (впродовж
12 – 24 год, в середньому на 17%-36%, P<0.05) та
карбоксипептидази В (впродовж 6 год – 2 діб, в
середньому на 26%-34%, P<0.05).
Ефективність курсового застосування дельтарану
стосовно нормалізації активності протеолітичних та
лізосомальних ензимів за умов експериментальної
СХ свідчать про його більш виражений вплив на
активність лізосомальних ферментів порівняно з
відповідним у сандостатину. Дельтаран не впливав
на активність металопротеїназ в крові щурів при СХ.
Внаслідок досліджень були отримані результати,
які можна пояснити таким чином. По-перше, було
виявлено певну протиспайкову ефективність обох
досліджуваних речовин пептидної природи –
сандостатину та дельтарану. Вираженість
протиспайкової активності курсового введення
дельтарану за дослідних умов перевищувала
аналогічну активність сандостатину, що, за нашою
думкою, є достатньо обнадійливим результатом в
аспекті потенційної розробки нової схеми лікування
або попередження спайкоутворення. По-друге,
інтересними є показані протиспайкові ефекти
дельтарану. Зважаючи на те, що цей пептид є похідним
ДСІП, важливо звернути увагу на те, що ДСІП є
безпосередньо ендогенною речовиною. Ймовірно, що
за умов гострого запального процесу в організмі, яким
є СХ, дельтаран вільно надходить до ураженої ділянки
очеревини та спричиняє протективну дію. Подібне
пояснення протиспайкової дії стає зрозумілим, якщо
взяти до уваги показані протистресорні, антиішемічні,
репаративні та мебраностабілізуючі ефекти
дельтарану та ДСІП [8, 13].
По-третє, інтересно, що в разі курсового
вживання дельтарану та сандостатину досягається
ефект підвищення активності протеолітичної системи
крові, активність якої в свою чергу суттєво знижується
за умов травматизації стінки очеревини, розвитку
запальної реакції з формуванням фібринозного
ексудату та інтенсивною мезотеліальною
регенерацією, спрямованою на покриття дефекту
очеревини протягом перших 6-8 діб [1, 2].
ВИСНОВКИ
Наші результати свідчать про протиспайкову
ефективність дельтарану, яка за умов курсового
застосування сполуки є більшою порівняно з
відповідною активністю сандостатину. Говорячи про
91
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
лікування процесів надлишкового спайкоутворення,
важливо мати на увазі, що проблему лікування СХ
слід вирішувати із застосуванням перш за все
комплексу профілактичних заходів спайкоутворення.
Отже, отримані дані є патогенетичним
обгрунтуванням доцільності клінічного застосування
дельтарану та сандостатину при профілактиці та
лікуванні надмірного колагеноутворення.
ЛІТЕРАТУРА
1. Байбеков И. М. Спайки брюшины и
возможные механизмы их образования / И. М.
Байбеков // Бюл. эксперим. биол. мед. – 1996. - №11. –
С. 589 - 593.
2. Веремеенко К. Н. Ферменты протеолиза и
их ингибиторы в медицнской практике / К. Н.
Веремеенко. – К. : Здоров’я, 1971. – 215 с.
3. Громов Л. А. Нейропептиды / Л. А. Громов.
–К. : Здоровье, 1992. - 248 с.
4. Спосіб профілактики утворення спайок
після операцій на органах черевної порожнини / В.
М. Демидов, М. Ю. Ничитайло, Б. С. Запорожченко,
С. М. Демидов. – Метод. рекомендації : Одеса, 2002. –
14 с.
5. Демидов В. М. Внутрішньобурсальне
введення розчинів нейропептидів при
лапароскопічних операціях з приводу гострого
деструктивного панкреатиту з лікувальною та
профілактичною метою для запобігання розвитку
післяопераційної спайкової хвороби / В. М. Демидов,
С. М. Демидов, С. О. Куліш [та ін.] // Шпитальна
хірургія. – 2003. - №2. – С. 61 - 64.
6. Демидов В. М. Комплексное лечение
острого панкреатита с акцентом на предотвращение
развития послеоперационной спаечной болезни / [
В. М. Демидов, А. М. Торбинский, Д. В. Новиков, Е.
В. Сафронова ] // Анналы хирургической гепатологии.
– 2007. – Т.12, №3. – С. 180 - 181.
7. Демидов В. М. Экспериментальная
разработка лечебно-профилактических мероприятий
возможности развития спаечной болезни / В. М.
Демидов, Д. В. Новиков // Анналы хирургической
гепатологии. – 2008. – Т.13, №3. – С. 224.
8. Дельтаран предотвращает побочные
эффекты эмоционального стресса при ишемии мозга
у мало-резистентных животных / И. Л. Конорова, И. В.
Ганнушкина, Е. В. Коплик, А. Л. Анте лава // Бюлл.
эксперим. биол. мед. – 2006. – Т.141, №5. – С. 564 - 566.
9. Побуцький О. О. Корекція панкреатогенної
ендогенної інтоксикації шляхом ендолімфатичного
введення нейропептидів / О. О. Побуцький //
Галицький лікарський вісник. –2001. -Т. 8, № 1. – С. 76
- 78.
10. Покидько М. І. Вивчення активності
тканинного активатора плазміногену мезотелію
очеревини в умовах моделювання злукового процесу
/ М. І. Покидько // Медична хімія. - Тернопіль. -Т. 3. -
2001. - С. 32 - 36.
11. Рон Бен-Авраам Внутрибрюшные спайки /
Бен-Авраам Рон, М. Рабау, И. Клюгер // Межд. мед.
журн. – 1998. - №5. – С. 422 - 427.
12. Hellebrekers B. Use of fibrinolytic agents in
the prevention of post-operative adhesion formation /
B. Hellebrekers, T. Trimbos-Kemper, J. Trimbos [et al.] /
/ Fertil. Steril. – 2000. – Vol. 74. – P. 203 - 209.
13. Kovalzon V. M. Delta sleep-inducing peptide
(DSIP): a still unresolved riddle / V. M. Kovalzon, T. V.
Strekalova // J. Neurochem. – 2006. – Vol. 97, N2. – P. 303
- 309.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-44459 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2070-8092 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T10:25:58Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Демидов, В.М. Демидов, С.М. 2013-06-01T18:58:35Z 2013-06-01T18:58:35Z 2012 Патогенетичне обгрунтування введення дельтарану та сандостатину для пригнічення надмірного колагеноутворення / В.М. Демидов, С.М. Демидов // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 3, ч. 1 (59). — С. 89-91. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2070-8092 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44459 617-089-168.1+616.34-007.272+557.146.1 Представлены данные экспериментальных исследований, посвященных сравнительному исследованию эффективности противоспаечного действия курсового введения сандостатина и дельтарана. Полученные результаты свидетельствуют о выраженном подавлении синтеза коллагена дельтараном, что незначительно превосходит аналогичную активность сандостатина. Полученные данные являются патогенетическим обоснованием целесообразности клинического применения дельтарана и сандостатина для профилактики и лечения спаечной болезни. Article deals with the experimental data dedicated to sandostain and deltaran course’ administration antiadhesive efficacy comparative investigation. The data obtained are in favour of deltaran expressed collagen synthesis suppression which slightly prevailed the same of sandostain. These data could be served as the pathogenetic background for deltaran and sandostatin antiadhesive activity clinical testing. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Таврический медико-биологический вестник Оригинальные статьи Патогенетичне обгрунтування введення дельтарану та сандостатину для пригнічення надмірного колагеноутворення Патогенетическое обоснование введения дельтарана и сандостатина для подавления избыточного коллагенообразования Pathogenetic background for deltaran and sandostatin using for excessive collagen synthesis Article published earlier |
| spellingShingle | Патогенетичне обгрунтування введення дельтарану та сандостатину для пригнічення надмірного колагеноутворення Демидов, В.М. Демидов, С.М. Оригинальные статьи |
| title | Патогенетичне обгрунтування введення дельтарану та сандостатину для пригнічення надмірного колагеноутворення |
| title_alt | Патогенетическое обоснование введения дельтарана и сандостатина для подавления избыточного коллагенообразования Pathogenetic background for deltaran and sandostatin using for excessive collagen synthesis |
| title_full | Патогенетичне обгрунтування введення дельтарану та сандостатину для пригнічення надмірного колагеноутворення |
| title_fullStr | Патогенетичне обгрунтування введення дельтарану та сандостатину для пригнічення надмірного колагеноутворення |
| title_full_unstemmed | Патогенетичне обгрунтування введення дельтарану та сандостатину для пригнічення надмірного колагеноутворення |
| title_short | Патогенетичне обгрунтування введення дельтарану та сандостатину для пригнічення надмірного колагеноутворення |
| title_sort | патогенетичне обгрунтування введення дельтарану та сандостатину для пригнічення надмірного колагеноутворення |
| topic | Оригинальные статьи |
| topic_facet | Оригинальные статьи |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44459 |
| work_keys_str_mv | AT demidovvm patogenetičneobgruntuvannâvvedennâdelʹtaranutasandostatinudlâprigníčennânadmírnogokolagenoutvorennâ AT demidovsm patogenetičneobgruntuvannâvvedennâdelʹtaranutasandostatinudlâprigníčennânadmírnogokolagenoutvorennâ AT demidovvm patogenetičeskoeobosnovanievvedeniâdelʹtaranaisandostatinadlâpodavleniâizbytočnogokollagenoobrazovaniâ AT demidovsm patogenetičeskoeobosnovanievvedeniâdelʹtaranaisandostatinadlâpodavleniâizbytočnogokollagenoobrazovaniâ AT demidovvm pathogeneticbackgroundfordeltaranandsandostatinusingforexcessivecollagensynthesis AT demidovsm pathogeneticbackgroundfordeltaranandsandostatinusingforexcessivecollagensynthesis |