Патогенетическое значение протеолитических и цитокиновых механизмов при реперфузионном синдроме
Розвиток експериментального реперфузійного синдрому супроводжується активацією в сироватці крові протеїназ, пригніченням їх інгібіторів і підвищенням концентрації основних прозапальних цитокінів. Активність протеїназ максимально зростає к 12 годинам після реперфузії і має тенденцію до зниження к 48...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Таврический медико-биологический вестник |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| Hauptverfasser: | , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Russisch |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44667 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Патогенетическое значение протеолитических и цитокиновых механизмов при реперфузионном синдроме / М.И. Федосов, И.И. Фомочкина, А.В. Кубышкин, А.А. Бабанин, Н.Ю. Пылаева // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 3, ч. 1 (59). — С. 354-357. — Бібліогр.: 16 назв. — рос. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1862546228574683136 |
|---|---|
| author | Федосов, М.И. Фомочкина, И.И. Кубышкин, А.В. Бабанин, А.А. Пылаева, Н.Ю. |
| author_facet | Федосов, М.И. Фомочкина, И.И. Кубышкин, А.В. Бабанин, А.А. Пылаева, Н.Ю. |
| citation_txt | Патогенетическое значение протеолитических и цитокиновых механизмов при реперфузионном синдроме / М.И. Федосов, И.И. Фомочкина, А.В. Кубышкин, А.А. Бабанин, Н.Ю. Пылаева // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 3, ч. 1 (59). — С. 354-357. — Бібліогр.: 16 назв. — рос. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Таврический медико-биологический вестник |
| description | Розвиток експериментального реперфузійного синдрому супроводжується активацією в сироватці крові протеїназ, пригніченням їх інгібіторів і підвищенням концентрації основних прозапальних цитокінів. Активність протеїназ максимально зростає к 12 годинам після реперфузії і має тенденцію до зниження к 48 годинам після реперфузії у виживших тварин. Концентрація основних прозапальних цитокінів в сироватці крові досягає максимального рівня к 12 годинам (IL-1β) і к 24 годинам (IL-6, TNF-α) з подальшим зниженням к 48 годинам після реперфузії. Визначення показників активності протеїназ, їх інгібіторів та рівня прозапальних цитокінів може використовуватися в якості ефективних і показових біохімічних маркерів для визначення тяжкості стану і прогнозування результату критичного стану.
Development of an experimental reperfusion syndrome accompanied by activation of the serum proteinase, reduction of their inhibitors and increased concentrations of the main pro-inflammatory cytokines. Active proteases increases the maximum to 12 hours after reperfusion, and tends to decrease to 48 hours after reperfusion in surviving animals. The concentration of the major pro-inflammatory cytokines in the serum reaches the maximum level at 12 hours (IL-1β) and 24 hours (IL-6, TNF-α) with subsequent reduction to 48 hours after reperfusion. Determination of proteinase activity indicators, their inhibitors and the level of proinflammatory cytokines can be used as an effective and demonstration of biochemical markers to determine the severity of the condition and predict the outcome of the critical state.
|
| first_indexed | 2025-11-25T11:19:13Z |
| format | Article |
| fulltext | |
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-44667 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2070-8092 |
| language | Russian |
| last_indexed | 2025-11-25T11:19:13Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Федосов, М.И. Фомочкина, И.И. Кубышкин, А.В. Бабанин, А.А. Пылаева, Н.Ю. 2013-06-03T15:05:28Z 2013-06-03T15:05:28Z 2012 Патогенетическое значение протеолитических и цитокиновых механизмов при реперфузионном синдроме / М.И. Федосов, И.И. Фомочкина, А.В. Кубышкин, А.А. Бабанин, Н.Ю. Пылаева // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 3, ч. 1 (59). — С. 354-357. — Бібліогр.: 16 назв. — рос. 2070-8092 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44667 616.718+616-005.4+616-008.6+616-092.4-078 Розвиток експериментального реперфузійного синдрому супроводжується активацією в сироватці крові протеїназ, пригніченням їх інгібіторів і підвищенням концентрації основних прозапальних цитокінів. Активність протеїназ максимально зростає к 12 годинам після реперфузії і має тенденцію до зниження к 48 годинам після реперфузії у виживших тварин. Концентрація основних прозапальних цитокінів в сироватці крові досягає максимального рівня к 12 годинам (IL-1β) і к 24 годинам (IL-6, TNF-α) з подальшим зниженням к 48 годинам після реперфузії. Визначення показників активності протеїназ, їх інгібіторів та рівня прозапальних цитокінів може використовуватися в якості ефективних і показових біохімічних маркерів для визначення тяжкості стану і прогнозування результату критичного стану. Development of an experimental reperfusion syndrome accompanied by activation of the serum proteinase, reduction of their inhibitors and increased concentrations of the main pro-inflammatory cytokines. Active proteases increases the maximum to 12 hours after reperfusion, and tends to decrease to 48 hours after reperfusion in surviving animals. The concentration of the major pro-inflammatory cytokines in the serum reaches the maximum level at 12 hours (IL-1β) and 24 hours (IL-6, TNF-α) with subsequent reduction to 48 hours after reperfusion. Determination of proteinase activity indicators, their inhibitors and the level of proinflammatory cytokines can be used as an effective and demonstration of biochemical markers to determine the severity of the condition and predict the outcome of the critical state. ru Кримський науковий центр НАН України і МОН України Таврический медико-биологический вестник Оригинальные статьи Патогенетическое значение протеолитических и цитокиновых механизмов при реперфузионном синдроме Патогенетичне значення протеолітичних і цитокінових механізмів при реперфузійному синдромі Pathogenetic significance of proteolytic and cytokine mechanisms in reperfusion syndrome Article published earlier |
| spellingShingle | Патогенетическое значение протеолитических и цитокиновых механизмов при реперфузионном синдроме Федосов, М.И. Фомочкина, И.И. Кубышкин, А.В. Бабанин, А.А. Пылаева, Н.Ю. Оригинальные статьи |
| title | Патогенетическое значение протеолитических и цитокиновых механизмов при реперфузионном синдроме |
| title_alt | Патогенетичне значення протеолітичних і цитокінових механізмів при реперфузійному синдромі Pathogenetic significance of proteolytic and cytokine mechanisms in reperfusion syndrome |
| title_full | Патогенетическое значение протеолитических и цитокиновых механизмов при реперфузионном синдроме |
| title_fullStr | Патогенетическое значение протеолитических и цитокиновых механизмов при реперфузионном синдроме |
| title_full_unstemmed | Патогенетическое значение протеолитических и цитокиновых механизмов при реперфузионном синдроме |
| title_short | Патогенетическое значение протеолитических и цитокиновых механизмов при реперфузионном синдроме |
| title_sort | патогенетическое значение протеолитических и цитокиновых механизмов при реперфузионном синдроме |
| topic | Оригинальные статьи |
| topic_facet | Оригинальные статьи |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44667 |
| work_keys_str_mv | AT fedosovmi patogenetičeskoeznačenieproteolitičeskihicitokinovyhmehanizmovprireperfuzionnomsindrome AT fomočkinaii patogenetičeskoeznačenieproteolitičeskihicitokinovyhmehanizmovprireperfuzionnomsindrome AT kubyškinav patogenetičeskoeznačenieproteolitičeskihicitokinovyhmehanizmovprireperfuzionnomsindrome AT babaninaa patogenetičeskoeznačenieproteolitičeskihicitokinovyhmehanizmovprireperfuzionnomsindrome AT pylaevanû patogenetičeskoeznačenieproteolitičeskihicitokinovyhmehanizmovprireperfuzionnomsindrome AT fedosovmi patogenetičneznačennâproteolítičnihícitokínovihmehanízmívprireperfuzíinomusindromí AT fomočkinaii patogenetičneznačennâproteolítičnihícitokínovihmehanízmívprireperfuzíinomusindromí AT kubyškinav patogenetičneznačennâproteolítičnihícitokínovihmehanízmívprireperfuzíinomusindromí AT babaninaa patogenetičneznačennâproteolítičnihícitokínovihmehanízmívprireperfuzíinomusindromí AT pylaevanû patogenetičneznačennâproteolítičnihícitokínovihmehanízmívprireperfuzíinomusindromí AT fedosovmi pathogeneticsignificanceofproteolyticandcytokinemechanismsinreperfusionsyndrome AT fomočkinaii pathogeneticsignificanceofproteolyticandcytokinemechanismsinreperfusionsyndrome AT kubyškinav pathogeneticsignificanceofproteolyticandcytokinemechanismsinreperfusionsyndrome AT babaninaa pathogeneticsignificanceofproteolyticandcytokinemechanismsinreperfusionsyndrome AT pylaevanû pathogeneticsignificanceofproteolyticandcytokinemechanismsinreperfusionsyndrome |