Обґрунтування доцільності застосування системного підходу до управління об’єктами промислової власності

У статті розглянуто сутність управління об’єктами промислової власності, системного підходу та принципів системності, проаналізовано застосування системного підходу до управління об’єктами промислової власності, зокрема, досліджено параметри «входу», «виходу» та процесу перетворення ресурсів в г...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2012
1. Verfasser: Карнаух, К. В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут економіки промисловості НАН України 2012
Schriftenreihe:Вісник економічної науки України
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44735
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Обґрунтування доцільності застосування системного підходу до управління об’єктами промислової власності / К. В. Карнаух // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 60-63. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-44735
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-447352025-02-23T17:32:51Z Обґрунтування доцільності застосування системного підходу до управління об’єктами промислової власності Обоснование целесообразности применения системного подхода к управлению объектами промышленной собственности Ground of expedience of system approach application to management of industrial property objects Карнаух, К. В. Наукові статті У статті розглянуто сутність управління об’єктами промислової власності, системного підходу та принципів системності, проаналізовано застосування системного підходу до управління об’єктами промислової власності, зокрема, досліджено параметри «входу», «виходу» та процесу перетворення ресурсів в готову продукцію. В статье рассмотрена сущность управления объектами промышленной собственности, системного подхода и принципов системности, проанализировано применение системного подхода к управлению объектами промышленной собственности, в частности, исследованы параметры «входа», «выхода» и процесса преобразования ресурсов в готовую продукцию. The essence of industrial property management, system approach and systemic principles have been considered in the paper, system approach application to industrial property management has been analyzed, in particular, parameters of «input», «output» and transformation process of sources to finished goods have been researched. 2012 Article Обґрунтування доцільності застосування системного підходу до управління об’єктами промислової власності / К. В. Карнаух // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 60-63. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44735 uk Вісник економічної науки України application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Наукові статті
Наукові статті
spellingShingle Наукові статті
Наукові статті
Карнаух, К. В.
Обґрунтування доцільності застосування системного підходу до управління об’єктами промислової власності
Вісник економічної науки України
description У статті розглянуто сутність управління об’єктами промислової власності, системного підходу та принципів системності, проаналізовано застосування системного підходу до управління об’єктами промислової власності, зокрема, досліджено параметри «входу», «виходу» та процесу перетворення ресурсів в готову продукцію.
format Article
author Карнаух, К. В.
author_facet Карнаух, К. В.
author_sort Карнаух, К. В.
title Обґрунтування доцільності застосування системного підходу до управління об’єктами промислової власності
title_short Обґрунтування доцільності застосування системного підходу до управління об’єктами промислової власності
title_full Обґрунтування доцільності застосування системного підходу до управління об’єктами промислової власності
title_fullStr Обґрунтування доцільності застосування системного підходу до управління об’єктами промислової власності
title_full_unstemmed Обґрунтування доцільності застосування системного підходу до управління об’єктами промислової власності
title_sort обґрунтування доцільності застосування системного підходу до управління об’єктами промислової власності
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate 2012
topic_facet Наукові статті
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44735
citation_txt Обґрунтування доцільності застосування системного підходу до управління об’єктами промислової власності / К. В. Карнаух // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 60-63. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv AT karnauhkv obgruntuvannâdocílʹnostízastosuvannâsistemnogopídhodudoupravlínnâobêktamipromislovoívlasností
AT karnauhkv obosnovaniecelesoobraznostiprimeneniâsistemnogopodhodakupravleniûobʺektamipromyšlennojsobstvennosti
AT karnauhkv groundofexpedienceofsystemapproachapplicationtomanagementofindustrialpropertyobjects
first_indexed 2025-11-24T03:25:11Z
last_indexed 2025-11-24T03:25:11Z
_version_ 1849640575380226048
fulltext 60 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ за допомогою яких підприємство може самостійно та з мінімальними витратами здійснити об’єктивну оцінку різних складових ефективності інвестованих у людський капітал коштів. Доцільним є також дослідження мето- дів оцінки ефективності інвестування підприємством коштів не лише у професійне навчання, а й інші види інвестицій у людський капітал. Практичне досягнення поставленої мети має створити мотиваційні умови для переконання керівництва промислових підприємств у раціональності та економічній доцільності інвестування у людський капітал. Література 1. Качество трудового потенциала: социально- экономические аспекты / [Долишний М. И., Брык М. В., Марьенко Б. С. и др.] ; отв. ред. М. И. Долишний, АН УССР, Львов. отд-ние, Ин-т экономики. — К. : Наук. думка, 1986. — 228 с. 2. Злупко С. М. Людський потенціал, зайнятість і соціальний захист населення в Україні / Злупко С. М., Радецький Й. І. ; [Ред. М. М. Маpтиняк] ; Львів. нац. ун-т ім. І. Фpанка. — Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2001. — 191 с. 3. Иноземцев В. В поисках разумной стратегии / В. Иноземцев // Мировая экономика и международные отношения. — 2006. — № 7. — С. 124–128. 4. Колот А. Соціально-трудові аспекти забезпечен- ня стійкого розвитку національної економіки / А. Ко- лот, С. Григорович // Україна: аспекти праці. — 2006. — № 4. — С. 8–15. 5. Лукьянченко Н. Д. О проблемах сохранения ин- теллектуального потенциала на промышленных пред- приятиях в кризисной экономике / Н. Д. Лукьянченко, В. Г. Шульга // Вісник Донбаської державної машино- будівної академії. — 2009. — № 2 (16). — С. 190–195. 6. Человеческий потенциал: опыт комплексного подхода / [Авдеева Н. Н., Ашмарин И. И., Генисарет- ский О. И. та ін.] ; РАН; Институт человека; под ред. И. Т. Фролов. — М. : Эдиториал УРСС, 1999. — 175 с. 7. Власюк О. С. Індекс людського розвитку: досвід України / О. С. Власюк, С. І. Пирожков / Національний ін-т стратегічних досліджень ; ПРООН / О. П. Янішев- ський (ред.). — К. : ПРООН, 1995. — 84 с. 8. Пирожков С. Проблеми прискорення інновацій- ного розвитку / С. Пирожков // Економіст. — 2005. — № 4. — С. 31. 9. Смаль С. Карты компетентности в системе про- фобучения / С. Смаль, А. Евдокимов // Менеджер по персоналу. — 2007. — № 11. — С. 24–30. 10. Критский М. М. Человеческий капитал / Ми- хаил Михайлович Критский. — Л. : Ленинград. ун-т, 1991. — 120 с. 11. Грішнова О. А. Людський капітал: формуван- ня в системі освіти і професійної підготовки : моногр. / Олена Анатоліївна Грішнова. — К.: Знання, КОО, 2001. — 254 с. 12. Добрынин А. И. Человеческий капитал в транзитивной экономике: Формирование, оценка, эффективность использования / Добрынин А. И., Дят- лов С. А., Цыренова Е. Д.; Санкт-Петербург. гос. ун-т экон. и финансов. — СПб. : Наука, 1999. — 309 с. 13. Зимин И. А. Реальные инвестиции / Илья Александрович Зимин. — М. : ТАНДЕМ, ЭКМОС, 2000. — 304 с. Постановка проблеми. Використання об’єктів про- мислової власності у виробництві є запорукою успіш- ної діяльності будь-якого промислового підприємства. Управління об’єктами промислової власності (ОПВ) характеризується різноманіттям виконуваних функцій, складністю та розгалуженістю зв’язків, неперервним зростанням обсягів інформації. Тому процес управління об’єктами промислової власності неможливо розгляда- ти відірвано від системи управління підприємством в ці- лому. Цим зумовлюється застосування системного під- ходу до управління об’єктами промислової власності. Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогод- нішній день питанням управління об’єктами інтелек- туальної власності в цілому, та промислової власності, зокрема, присвячено ряд праць зарубіжних і вітчизня- них вчених: В. Г. Зінова, П. П. Крайнєва, В. І. Мухіна, В. І. Мухопада, П. М. Цибульова, А. П. Якимахо [1–6] та ін. Проте в цих дослідженнях управління об’єктами промислової власності не розглядається з позицій за- стосування системного підходу. Метою даної роботи є обґрунтування доцільнос- ті застосування системного підходу до управління об’єктами промислової власності. Виклад основного матеріалу дослідження. Останнім часом збільшується кількість об’єктів промислової власності, які використовуються в діяль- ності підприємств. Про це свідчить збільшення про- тягом 2005–2011 рр. кількості отримуваних охоронних документів на ОПВ, що внесені до державних реєстрів (табл. 1). У 2011 р. цей показник збільшився на 26,8 % у порівнянні з 2005 р., але дещо зменшився порівняно з 2010 р. — на 1,5 %. За видами ОПВ найбільш суттєве зростання спостерігається при отриманні свідоцтв на знаки для товарів і послуг: цей показник збільшився у 2011 р. на 31,0 % порівняно з 2005 р. Крім того, спосте- рігається тенденція до збільшення серед отримання па- К. В. Карнаух м. Миколаїв ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ ДО УПРАВЛІННЯ ОБ’ЄКТАМИ ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ КАРНАУХ К. В. 612012/№1 тентів на корисні моделі: у 2011 р. — на 9,4 % порівняно з 2010 р. і на 37,8 % у порівнянні з 2005 р. Існуючі тенденції до збільшення кількості ОПВ, які використовуються у діяльності підприємств, вимагають створення і застосування ефективної системи управлін- ня ОПВ. Управління об’єктами промислової власності на підприємстві — це комплекс заходів, спрямованих на створення та використання ОПВ з метою отримання прибутку. Управління ОПВ має здійснюватись з ураху- ванням всіх стадій життєвого циклу зазначених об’єктів, а саме: створення та набуття прав на ОПВ, використан- ня ОПВ, захист прав на ОПВ та утилізація. Процес управління ОПВ є дуже складним і трудо- містким, він не може здійснюватись окремо від систе- ми управління підприємством в цілому. Цим поясню- ється застосування системного підходу до управління об’єктами промислової власності. Системний підхід являє собою сукупність мето- дів і засобів, які дозволяють досліджувати властивості, структуру і функції об’єктів, явищ або процесів у ціло- му, представивши їх у якості систем з усіма складними міжелементними взаємозв’язками, взаємовпливом еле- ментів на систему і на навколишнє середовище, а також впливом самої системи на її структурні елементи [7]. Системний підхід полягає в дослідженні об’єктів як систем, які складаються з певних елементів з внутрішні- ми та зовнішніми зв’язками. У загальному вигляді, сис- тема — це сукупність взаємопов’язаних елементів, які утворюють єдине ціле. Відповідно до системного підхо- ду кожна система має «вихід» (мету), «вхід» (ресурси), зв’язок із зовнішнім середовищем та зворотній зв’язок. Системний підхід включає наступні складові: визначення системи, частиною якої є об’єкт, що розглядається; виділення властивостей цієї системи; пояснення поведінки або властивостей об’єкта, що розглядається, в контексті цієї системи. Управління на основі системного підходу ґрунту- ється на дотриманні таких принципів системності, як цілісність, ієрархічність управління, структуризація, множинність. Цілісність дозволяє розглядати об’єкт як єдине ціле і в той же час як підсистему для вищих рівнів. Принцип цілісності стосовно управління ОПВ означає, що цілі управління зазначеними об’єктами не повинні супер- ечити загальній меті підприємства. Ієрархічність управління полягає у наявності мно- жини елементів, розташованих на основі підпорядку- вання елементів нижчого рівня елементам вищого рів- ня, тобто система ОПВ є підсистемою в системі вищого порядку. Крім того, компоненти системи ОПВ є, в свою чергу, підсистемами для неї. Структуризація дозволяє аналізувати елементи системи управління ОПВ та їх взаємозв’язки в рамках конкретної організаційної структури — підприємства. Множинність полягає у можливості використання різноманітних кібернетичних, економічних, матема- тичних моделей для опису окремих елементів та систе- ми управління ОПВ в цілому. Застосування системного підходу до управління об’єктами промислової власності вимагає розгляду за- значених об’єктів в якості підсистеми управління під- приємством. При застосуванні системного підходу спочатку ви- значають параметри «виходу» підприємства. Згідно сис- темного підходу «виходом» підприємства є виготовлен- ня конкурентноздатної продукції (послуг). Після цього досліджується організаційно-технічний рівень даного підприємства і параметри зовнішнього середовища, на основі яких досліджуються параметри «входу». З точки зору управління об’єктами промислової власності як підсистеми управління підприємством «входом» висту- пають ресурси, тобто винаходи, корисні моделі, про- мислові зразки та інші об’єкти промислової власності. При цьому важливе значення має процес перетворення зазначених ресурсів в готову продукцію, тобто розроб- ка та застосування виробничої технології або технології управління, а також шляхів їх вдосконалення (рис.). У широкому розумінні процедура системного ана- лізу зводиться до визначення мети діяльності, підсисте- ми завдань, комплексу заходів, факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, необхідних ресурсів. На рівні управління ОПВ системний підхід має вра- ховувати, що цілі управління такими об’єктами мають випливати з загальної мети підприємства та не супере- чити їй. Метою управління будь-яким підприємством є підвищення ефективності його діяльності. Впроваджен- ня об’єктів промислової власності дозволяє підвищити ефективність роботи підприємства за рахунок виготов- лення конкурентоздатної продукції, розширення обся- гів продажів, скорочення виробничого циклу, зменшен- ня витрат на виробництво продукції тощо. Для досягнення поставленої мети необхідно вико- нати наступну підсистему завдань: аналіз потреби в ОПВ; розробка ОПВ; охорона ОПВ; оцінка вартості ОПВ; вибір форми використання ОПВ; захист прав на ОПВ; аналіз ефективності використання ОПВ. Кожному з перелічених завдань відповідає застосу- вання певного комплексу заходів. Аналіз потреби в ОПВ розпочинається з аналізу існуючих у розпорядженні підприємства ОПВ. Цей за- Таблиця 1 Кількість охоронних документів на ОПВ, що внесені до державних реєстрів Охоронні документи Рік 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 Патенти на винаходи 3719 3698 4058 3832 4002 3874 4061 Патенти на корисні моделі 7467 8268 9215 9282 8391 9405 10291 Патенти на промислові зразки 1569 2061 2213 2503 1754 1431 1337 Свідоцтва на знаки для товарів і послуг 11645 13134 15375 15357 15137 16686 15254 Всього охоронних документів 24400 27161 30861 30974 29284 31396 30943 КАРНАУХ К. В. 62 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ хід включає в себе проведення аудиту та створення ре- єстру ОПВ. Після цього проводяться маркетингові до- слідження, за допомогою яких визначають стан ринку ОПВ, попит і пропозицію на ОПВ, а також оцінюють конкурентні позиції самого підприємства. Після того як визначено потребу в ОПВ підприєм- ство може прийняти рішення про придбання або розробку власного ОПВ. В останньому випадку необхідно виконати наступні заходи: проведення науково-дослідних та дослід- но-конструкторських робіт, розробка технічної документа- ції, виготовлення дослідних зразків. Проведення НДДКР включає в себе теоретичні та експериментальні досліджен- ня. Після чого розробляється технічна документація, а саме: технічний та робочий проекти, дизайн майбутньої розробки тощо. Наступним етапом розробки ОПВ є виготовлення та випробування дослідних зразків. В результаті здійснюється узагальнення і оцінка результатів досліджень. Охорона ОПВ розпочинається з патентного пошу- ку, який дає змогу оцінити відповідність розробленого об’єкту критерію новизни. Наступним етапом є вибір режиму правової охорони. В залежності від результату цього етапу здійснюється оформлення необхідних доку- ментів для отримання охоронного документа. Вартість ОПВ визначається в залежності від мети ви- користання та особливостей самого ОПВ, а також специфі- ки діяльності кожного конкретного підприємства. Оцінка вартості ОПВ включає ряд заходів: визначення мети оцін- ки, вибір бази оцінки, опис оцінюваного об’єкта, вибір дати оцінки, визначення підходів і методів оцінки, здійснення оціночних процедур, узгодження результатів оцінки. Об’єкти промислової власності характеризуються різноманітністю форм їх використання, зокрема: вико- ристання у власному виробництві, передання всіх прав на ОПВ іншім особам (продаж), передання частини прав на ОПВ (ліцензування), внесення до статутного фонду тощо. Вибір тієї чи іншої форми використання залежить від особливостей діяльності підприємства та самого об’єкта промислової власності. Отже, процедура вибору форми використання ОПВ зводиться до розгля- ду можливих форм використання об’єкту, що розгляда- ється, а також порівняння їх переваг і недоліків. Захист ОПВ може здійснюватись у разі порушення прав власника зазначених об’єктів. Він включає підго- товку позовної заяви до суду та представлення інтересів патентовласника у суді. Останнім завданням в системі управління ОПВ є аналіз ефективності їх використання на підприємстві. З цією метою формується група показників, визначення яких дозволяє зробити висновок щодо ефективності ви- користання ОПВ на підприємстві. Систематизацію завдань управління ОПВ та заходів, яких необхідно вжити для їх виконання, наведено у табл. 2. У відповідності до системного підходу після визна- чення завдань управління та заходів їх досягнення визна- чаються фактори внутрішнього та зовнішнього середови- ща, які впливають на виконання поставлених завдань і заходів, та, як наслідок, на досягнення поставленої мети. До зовнішніх факторів прямого впливу відносять- ся: споживачі, постачальники, конкуренти, органи вла- ди. Споживачі впливають на впровадження ОПВ шля- хом стимулювання підприємств до виробництва більш сучасної конкурентоздатної продукції. Постачальники стимулюють підприємство до пошуку найбільш ефек- тивних варіантів постачання, що, зокрема, може при- вести до використання ОПВ. Наявність конкурентів на ринку примушує підприємство впроваджувати ОПВ у виробництво для виготовлення конкурентоздатної про- дукції. Органи влади контролюють діяльність підпри- ємств, створюють умови для їх функціонування і, зокре- ма, визначають правила та умови використання ОПВ. Рис. 1. Схема управління ОПВ на основі системного підходу Таблиця 2 Систематизація завдань та заходів управління ОПВ Завдання Заходи Аналіз потреби в ОПВ — аналіз існуючих ОПВ: аудит ОПВ; складання реєстру ОПВ. — проведення маркетингових до- сліджень: аналіз стану ринку ОПВ; визначення попиту і пропозиції на ОПВ; оцінка конкурентних позицій під- приємства. Розробка ОПВ — проведення НДДКР: теоретичні дослідження; проведення експериментів. — розробка технічної документації: розробка технічного та робочого проектів; дизайн майбутньої розробки. — виготовлення та випробування дослідних зразків; — узагальнення і оцінка результатів досліджень. Охорона ОПВ — патентний пошук; — вибір режиму правової охорони; — оформлення необхідних до- кументів. Оцінка ОПВ — визначення мети оцінки; — вибір бази оцінки; — опис оцінюваного об’єкта; — вибір дати оцінки; — визначення підходів та методів оцінки; — здійснення оціночних процедур; — узгодження результатів оцінки. Вибір форми використання ОПВ — аналіз можливих форм викорис- тання; — порівняння їх переваг і недоліків. Захист ОПВ — підготовка позовної заяви до суду; — представлення інтересів патен- товласника у суді. Аналіз ефективності використання ОПВ — розрахунок показників ефектив- ності використання ОПВ. КАРНАУХ К. В. 632012/№1 До зовнішніх факторів опосередкованого впливу належать: стан економіки, науково-технічний прогрес, політичне та соціально-культурне становище, міжна- родні події тощо. Вони здійснюють непрямий вплив на управління ОПВ. До основних факторів внутрішнього середовища підприємства, які впливають на управління ОПВ, від- носяться: цілі і завдання, фінансові і матеріальні ресур- си, рівень техніки і технологій, наявність кваліфікова- ного персоналу, науковий потенціал підприємства. Кількість та якість ресурсів, необхідних для управ- ління ОПВ, залежить від особливостей діяльності кон- кретного підприємства, а також кількості та видів ОПВ, які застосовуються на підприємстві, і тому визначається виходячи з цих параметрів. На цьому етапі завершується системний аналіз, який дозволяє визначити підсистему завдань, комплекс заходів, фактори внутрішнього та зовнішнього середо- вища, види, кількість і якість ресурсів, які необхідні для досягнення головної мети підприємства. Після завершення процедур системного підходу здійснюється розробка моделі управління ОПВ та про- ведення на ній досліджень. Висновки та перспективи досліджень. Застосування системного підходу до управління об’єктами промислової власності дозволяє узгодити дії учасників цього процесу на всіх рівнях, сформувати по- вне та чітке уявлення про об’єкти управління, встановити причинно-наслідкові зв’язки між складовими частинами об’єктів управління. Крім того, використання систем- ного підходу дає змогу комплексно оцінити вплив впро- вадження об’єктів промислової власності на діяльність підприємства в цілому, виявити характер проблем «вхо- ду», процесу та «виходу», організувати процес прийняття рішень стосовно об’єктів промислової власності на всіх рівнях в системі управління підприємством. Література 1. Зинов В. Г. Управление интеллектуальной соб- ственностью : учеб. пособие / В. Г. Зинов. — М. : Дело, 2003. — 512 с. 2. Мухин В. И. Управление интеллектуальной соб- ственностью : учеб. для студентов вузов / В. И. Мухин. — М. : Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2007. — 335 с. 3. Мухопад В. И. Интеллектуальная собственность в мировой экономике знаний : монография / В. И. Мухо- пад. — М. : НИИ школьных технологий — 2009. — 256 с. 4. Крайнєв П. П. Інтелектуальна економіка: управління промисловою власністю : монографія / П. П. Крайнєв. — К. : Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. — 448 с. 5. Цибульов П. М. Управління інтелектуальною власністю : монографія./ П. М. Цибульов, В. П. Чебо- тарьов, В. Г. Зінов, Ю. Суіні Ю. ; за ред. П. М. Цибульо- ва. — К. : «К. І. С.», 2005. — 448 с. 6. Якимахо А. П. Управление объектами интеллек- туальной собственности / А. П. Якимахо, Г. И. Олехно- вич. — Мн. : ГИУСТ БГУ, 2006. — 335 с. 7. Прангишвили И. В. Системный поход и общесистемные закономерности / Прангишвили И. В. // Серия «Системы и проблемы управления». — М. : СИНТЕГ, 2000. — 528 с. Постановка проблеми. Рівень розвитку продуктив- них сил суспільства у великій мірі визначається ступе- нем економічної концентрації. Процес економічної концентрації відбувається в різних організаційно-пра- вових формах, наприклад, таких як картель, концерн, конгломерат, трест, холдинг. Економічна концентрація відбувається через пошук усіма зацікавленими сторо- нами більш високої ефективності, яка в умовах ринко- вої економіки формалізується в розмірі чистого при- бутку, дивідендів, вартості акцій і т. д. Підприємства об’єднуються для досягнення певних цілей. В епоху глобалізації все більшого значення стали набувати саме холдингові компанії. Ціллю статті є розкриття сутності та характерис- тичних ознак холдингової компанії як розвинутої ор- ганізаційно-правової форми господарювання великих промислових підприємств. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання створення інтегрованих структур та їх управління роз- глядаються в роботах О. Амоші, Е. Азроянца, С. Бат- чикової, І. Булєєва, М. Білопольського, Р. Горбунова, К. Ерроу, А. Каліна, Т. Коллера, Р. Коуза, В. Кулікова, В. Ляшенка, Н. Мільчакова, Ю. Петрова, Т. Сарджента, І. Стародубровської, Н. Уоллеса, М. Чумаченка, Ю. Яку- тіна та ін. Істотний внесок у розвиток теорії і практики організації управління складними структурами зробили зарубіжні економісти Г. Андерсон, Р. Брейлі, Е. Джонс, Д. Ірвін, Т. Карлін, С. Майєрс, Ш. Міллз, Б. Нідлз, Дж. Сігел та ін., а також російські вчені Є. А. Ананькіна, І. Т. Балабанов, І. А. Бланк, І. М. Волков, Н. Г. Данілоч- кіна, О. С. Стоянова, А. Д. Шеремет та ін. Викладення основного матеріалу. Уже в самому ви- значенні приховане подвійне розуміння холдингу — з одного боку, це тільки «держательна» компанія (так з англійської це слово переводили і використовували ще до революції), а з іншого — вся сукупність підприємств, де головна компанія контролює діяльність дочірніх структур. Така подвійність у визначенні простежується практично в усій сучасній вітчизняній економічній літе- ратурі, причому, під «холдинговою компанією» зазвичай В. М. Колосок чл.-кор. АЕН України м. Маріуполь СУТНІСТЬ ТА ЗМІСТ РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИХ ФОРМ ВЕЛИКИХ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ КОЛОСОК В. М.