Цінові чинники енергозбереження на підприємствах ПЕК
У статті проаналізовано та оцінено впливу цінових факторів на реалізацію потенціалу енергозбереження на підприємствах паливно-енергетичного комплексу. Виявлено умови активізації ринкового механізму енергозбереження. Охарактеризовано зміни у ціноутворенні на енергоносії, які деструктивно вплива...
Saved in:
| Published in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44738 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Цінові чинники енергозбереження на підприємствах ПЕК / Ю. Д. Костін, В. М. Безлепкін // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 70-73. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859857101728251904 |
|---|---|
| author | Костін, Ю. Д. Безлепкін, В. М. |
| author_facet | Костін, Ю. Д. Безлепкін, В. М. |
| citation_txt | Цінові чинники енергозбереження на підприємствах ПЕК / Ю. Д. Костін, В. М. Безлепкін // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 70-73. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | У статті проаналізовано та оцінено впливу цінових
факторів на реалізацію потенціалу енергозбереження на
підприємствах паливно-енергетичного комплексу. Виявлено умови активізації ринкового механізму енергозбереження. Охарактеризовано зміни у ціноутворенні на
енергоносії, які деструктивно впливають на підвищення
енергетичної ефективності.
В статье проанализировано и оценено влияние ценовых факторов на реализацию потенциала энергосбережения на предприятиях топливно-энергетического комплекса. Выявлены условия активизации рыночного механизма
энергосбережения. Охарактеризованы изменения в ценообразовании на энергоносители, деструктивно влияющие на
повышение энергетической эффективности.
Influence of price factors on energy-saving achieving
on the fuel and energy complex enterprises is analyzed and
appraised. The terms of energy-savings market mechanism
activation has been exposed. Changes in pricing on power
resources, which destructively influencing on the power efficiency increase, are described.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:44:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
70 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Актуальність. В умовах недостатності вітчизняної
енергетичної бази та доволі високої енергоємності сус-
пільного виробництва одним із завдань сучасної соціаль-
но-економічної модернізації постає пошук організацій-
но-економічних механізмів, здатних сприяти переходу
до енергоефективної моделі господарювання. Одним із
таких механізмів у ринковому середовищі традиційно
виступає система цін і тарифів, яка забезпечує необхід-
ною мотивацією учасників процесу енергоспоживання.
Оскільки останнім часом у ціноутворенні на окремі види
енергоносіїв відбулися значні зміни (найбільш значні
торкнулися ціноутворення на природний газ), необхідно
з’ясувати, наскільки сприятливими вони є для реалізації
потенціалу енергозбереження та чи дійсно можуть стати
вагомим чинником підвищення енергоефективності.
Аналіз останніх джерел і публікацій. У державних про-
грамних документах, присвячених зміцненню енергетич-
ної безпеки, наголошується на тому, що впровадження
енергозберігаючих технологій можливе тільки за умови
переходу на ринкове формування цін на енергетичні ре-
сурси [1, с. 10; 2, с. 103–104; 3, с. 82; 4, с. 148–149, 156].
Взагалі у вітчизняних та зарубіжних дослідженнях поши-
реною є думка про те, що неринковий характер ціноут-
ворення на енергоносії, пов’язаний з розповсюдженням
практики перехресного субсидіювання, монополізацією
енергоринку, викривлює стимули енергоспоживання
(В. Бараннік [5, с. 9–10], М. Земляний, А. Шевцов [6,
с. 7–8], В. Лір, У. Письменна [7, с. 68–70], О. Овсієнко [8,
с. 59–62], В. Саприкін [9, с. 6, 9]; [10, с. 120–121]).
Проте не всі дослідники погоджуються з тим,
що ціна є провідним чинником при прийнятті рішень
про енергоспоживання. Так, у структурно-технологіч-
них концепціях раціонального енерговикористання
(концепція «енергетичних порогів» Кржижановсько-
го-Мелентьєва, гіпотеза про циклічні зміни енерго-
ємності А. Конопляника) зміни в енергоефективності
пов’язуються з технологічними зрушеннями в еконо-
міці. У період зміни технологічних укладів відбувається
розрив зв’язки «ціна — енергоємність», а подальші змі-
ни в енергетичній ефективності відбуваються незалеж-
но від динаміки цін на енергоносії як наслідок природ-
ної еволюції продуктивних сил [11, с. 728–729].
Полярність зазначених підходів відкриває широ-
ке поле для наукових дискусій щодо здатності цінових
чинників створити необхідні передумови для зниження
енергоємності суспільного виробництва.
Постановка завдання. Метою статті є аналіз та оцін-
ка впливу цінових факторів на реалізацію потенціалу
енергозбереження на підприємствах ПЕК, виявлення
змін у ціноутворенні на енергоносії, які деструктивно
впливають на підвищення енергетичної ефективності.
Виклад основного матеріалу. Метою Державної ці-
льові економічні програмі енергоефективності на 2010–
2015 рр. є наближення енергоємності ВВП України до
рівня розвинутих країн та стандартів Європейського
Союзу, зниження рівня енергоємності ВВП протягом
строку дії програми на 20 % порівняно з 2008 р. (щороку
на 3,3 %). Орієнтовний обсяг фінансування Програми
становить 341,59 млрд. грн., у тому числі 7,58 млрд. —
за рахунок державного бюджету, 15 млрд. — за рахунок
місцевих бюджетів, 319,01 млрд. грн. — за рахунок ін-
ших джерел [12]. Таким чином очікується, що основним
джерелом фінансування стануть кошти суб’єктів гос-
подарювання. Це актуалізує питання про економічні, у
тому числі цінові чинники енергозбереження.
Оскільки одним з ключових ресурсів для вітчизняної
промисловості залишається природний газ, спробуємо
проаналізувати, яким чином впливають на рівень енергое-
ефективності ті зміни, які останніми роками відбуваються
у ціноутворенні на цей енергоносій. Серед основних змін,
що сталися, на нашу думку, доцільно виділити такі:
перехід до ринкової системи ціноутворення на ім-
портний природний газ, згідно з якою контрактна ціна
російського природного газу прив’язується до рівня цін
на газойль та мазут на світових ринках, повторюючи їх
коливання з незначним лагом запізнення;
спроби поступової відмови від перехресного суб-
сидіювання споживачів енергоносіїв. Так, починаючи з
2009 р. внутрішню ціну на природний газ для бюджетних
організацій та установ доведено до рівня цін для промис-
лових споживачів і інших суб’єктів господарювання;
запровадження нових принципів ціноутворення на
природний газ для побутових споживачів — тариф вста-
новлюється залежно від обсягів споживання та наявності
лічильників за принципом: чим більші обсяги споживан-
ня, тим більше величина тарифу. Розрив між мінімаль-
ним та максимальним рівнем тарифу складає 3,7 рази.
Кумулятивним результатом зазначених змін стало
суттєве збільшення вартості природного газу для усіх
категорій споживачів. Наприклад, у 2009 р. середньо-
зважена ціна імпортного природного газу складала 228,
8 дол. США за 1 тис. куб. м, у 2010 р. — відповідно 259,69
дол., у 2011 р. — 264 дол. у І кварталі, 297 дол. у ІІ квар-
талі, 354 дол. у ІІІ кварталі, більше 400 дол. у IV кварталі
[2]. Цікаво зазначити, що при зростанні ціни імпортно-
го природного газу за І-ІІІ квартали 2011 р. в 1,34 рази,
його внутрішня ціна для промислових споживачів та
бюджетних установ і організацій збільшилася майже
синхронно у 1,32 рази, а для підприємств теплової ко-
мунальної енергетики взагалі не змінилася [13].
Подорожчання природного газу суттєво посили-
ло мотивацію до раціонального енерговикористання,
оскільки економічний підхід до проблеми енергоспо-
живання ґрунтується на припущенні про раціональну
поведінку споживача. Споживач, плануючи обсяги за-
купівель, співставляє ціну енергоносіїв та обсяги витрат,
пов’язаних з їх економією. Якщо ціна перевищує витра-
ти, виникає економічний ефект, величина якого дорів-
нює різниці між вартістю зекономлених енергоносіїв та
витратами, пов’язаними з їх економією (рис. 1).
Ю. Д. Костін
академік АЕН України
В. М. Безлепкін
м. Харків
ЦІНОВІ ЧИННИКИ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ПЕК
КОСТІН Ю. Д., БЕЗЛЕПКІН В. М.
712012/№1
Очевидно, що вартість зекономлених енергоносіїв
(крива B (Q) на рис. 1) зростає прямо пропорційно збіль-
шенню обсягів енергозбереження (Q). Витрати, пов’язані
з реалізацією енергозберігаючих заходів (крива C (Q) на
рис. 1), теж зростають, однак не прямо пропорційно об-
сягам енергозбереження. Це пояснюється тим, що спо-
чатку впроваджуються недорогі організаційні заходи, які,
як правило, не потребують значних витрат, але дозволя-
ють суттєво підвищити енергоефективність. Подальше
скорочення енергоспоживання потребує додаткових ви-
трат, обумовлених інвестиційно-технологічними захода-
ми по заміні обладнання або переходу на нові техноло-
гії. Отже, енергозбереження буде економічно доцільним
лише доти, доки C (Q) <B (Q).
З точки зору теорії граничної корисності макси-
мальний економічний ефект досягається, коли граничні
витрати на енергозбереження (витрати, пов’язані з еко-
номією одиниці енергії) дорівнюють граничним витра-
там на придбання зекономлених енергоносіїв (вартість
одиниці енергії). Чим вищою є ціна, тим більше еко-
номічна доцільність енергозбереження. На рис 1. при
зростанні вартості енергоносіїв крива B (Q) зрушується
у положення B
1
(Q), що в умовах незмінних витрат на
енергозберігаючі технології змусить споживачів збіль-
шити обсяги енергозбереження (з Q
1
до Q
2
).
Таким чином у ринковому середовищі існують при-
родні стимули регулювання обсягів енергоспоживан-
ня — ціни енергоносіїв та вартість енергозберігаючих
технологій. Саме цей підхід покладений в основу держав-
них програмних документів, де зазначається, що ціна на
енергоносії на рівні окремого підприємства ефективніше
впливає на реалізацію енергозберігаючих заходів, ніж
створення бюджетних і позабюджетних фондів енергоз-
береження [2, с. 103]. Отже курс на лібералізацію ціно-
утворення, поступову відмову від перехресного субсиді-
ювання має активізувати стимулюючу функцію ціни та
нормалізувати орієнтири енергоспоживання:
по-перше, значно посилилася мотивація до під-
вищення енергетичної ефективності. За розрахунками
В. Ліра та У. Письменної, у цілому по економіці дохід
від економії 1 т у. п. у 2010 р. складав 1211 грн., тоді як
у 2000 р. питомі капітальні витрати на економію 1 т у. п.
перевищували її ціну на 49 грн. [7, с. 68]. У табл. 1 прове-
дено аналіз ефективності витрат, пов’язаних з енергозбе-
реженням на підприємствах ДК «Укртрансгаз» за 2011 р.
Дані таблиці свідчать про наявність значних стимулів для
реалізації потенціалу енергозбереження: у середньому
по підприємству економічний ефект від впровадження
енергозберігаючих заходів становив 1666,7 грн./т у. п.
Значні регіональні розбіжності у рівнях економічного
ефекту пояснюються насамперед характером реалізова-
них заходів. Так, організаційно-технічні заходи потре-
бували менших витрат, відповідно забезпечуючи більшу
віддачу, ніж дорогі інвестиційно-технологічні заходи.
по-друге, були здійснені спроби оптимізації закупі-
вель природного газу та диверсифікації постачань на мі-
крорівні. Деякі вітчизняні підприємства напряму почали
укладати угоди з середньоазіатськими країнами про пряме
постачання природного газу. Так, підприємства вітчизня-
ної хімічної промисловості отримали у 2011 р. 5,53 млрд.
куб. м природного газу середньоазіатського походження,
за ціною дешевшою, ніж та, за якою НАК «Нафтогаз» про-
дає його іншим промисловим споживачам [13].
по-третє, у довгостроковій перспективі від зростання
цін варто очікувати значних структурних зрушень у напрямі
зниження енергоємності ВВП. Згідно базовому сценарію
розвитку вітчизняної економіки, міжгалузеві структурні
зрушення можуть забезпечити скорочення енергоспожи-
вання на 40 % у 2005–2030 рр. [1, с. 10] за рахунок скоро-
чення частки промисловості у валовій доданій вартості (при
одночасному удосконаленні її пропорцій), підвищення пи-
томої ваги соціальної сфери, транспорту, зв’язку.
Разом з тим, необхідно зазначити, що зміни у ціно-
утворенні можуть так і не перетворитися на стимулюю-
чий енергозбереження чинник, а використання цінових
механізмів саме як інструменту енергетичного убезпе-
чення економічного розвитку суттєво ускладнюється
такими обставинами:
значне підвищення цін на енергоносії та ціновий
шок, який виникає через це у споживача, зумовлює
скорочення прибутку, оборотних засобів та звужує потік
інвестицій у енергозбереження. За таким умов своєрід-
ним компенсаторним засобом могли б стати спеціальні
податкові та кредитні пільги, а також пряме бюджетне
фінансування підвищення енергоефективності;
цінові стимули енергозбереження викривлюються
збереженням перехресного субсидіювання. Проте від-
мовитися від такої практики доволі складно, оскільки
й досі відсутні необхідні соціальні амортизатори (на-
приклад, недосконалим є порядок надання субсидій на
споживання енергоносіїв населенню, процедура вста-
новлення прожиткового мінімуму);
подекуди ціноутворення носить неринковий характер.
Наприклад, протягом 2-ї половини 2008 р. основні складові
вартості природного газу для промисловості — ціна газу як
товару та тариф на транспортування магістральними ме-
режами залишалися незмінними. Тоді як тарифи на тран-
спортування розподільними мережами зросли на 46 %, ви-
трати НАК «Нафтогаз України» — на 38 %, декілька разів у
бік підвищення переглядалася цільова надбавка, сягнувши
12 % (останні два компоненти не розраховуються, а встанов-
люються урядом). Як наслідок природний газ дорожчав для
промислових споживачів при майже незмінному рівні його
імпортної ціни. Відтак на енергоринку відбувається пере-
розподіл фінансових потоків, що подекуди унеможливлює
створення повноцінних орієнтирів енергозбереження.
Рис. 1. Економічна ефективність витрат,
пов’язаних з енергозбереженням
КОСТІН Ю. Д., БЕЗЛЕПКІН В. М.
72 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Висновки. Значні зміни у системі ціноутворен-
ня на природний газ (лібералізація ціноутворення,
поступова відмова від перехресного субсидіювання)
активізували ринковий механізм раціонального енер-
госпоживання, позитивно вплинувши на реаліза-
цію потенціалу енергозбереження на підприємствах
ПЕК. Значно посилилася економічна мотивація до
підвищення енергоефективності, здійснено спроби
оптимізації закупівель природного газу та диверси-
фікації постачань на макрорівні, створено необхідні
передумови для прискорення структурних зрушень у
суспільному виробництві в напрямі зниження енерго-
ємності ВВП.
Разом з тим, у системі ціноутворення зберіга-
ються деякі, явища. Що деструктивно впливають
на підвищення енергетичної ефективності, а саме:
асиметричний характер зростання окремих складо-
вих тарифу на енергоносії (через що природний газ
дорожчав для промислових споживачів при майже
незмінному рівні його імпортної ціни); штучне за-
ниження тарифу на енергоносії для окремих груп спо-
живачів (зокрема, занижений тариф зберігається для
підприємств ТКЕ та населення), що викривлює сти-
мули енергоспоживання.
Отже перетворення цінових чинників на справжній
інструмент підвищення енергетичної ефективності ви-
робництва можливо тільки за умов глибокої інститу-
ціональної модернізації вітчизняного енергоринку,
спрямованої насамперед на розбудову конкурентного
середовища, обмеження монополізму. Окрім того, по-
дальша лібералізація цін на енергоносії потребуватиме
перегляду базових основ економічної політики — зни-
ження рівня експлуатації, удосконалення пропорцій
розподілу суспільного продукту, детінізації, підвищення
реальних доходів населення.
Література
1. Енергетична стратегія України на період до 2030
року: схвалена розпорядженням КМУ від 15.03.2006 р.
№ 145-р. — К., 2006. — 129 с.
2. Соціально-економічний стан України: наслідки
для народу та держави: національна доповідь [Текст] /
[Амоша О. І., Андрос Є. І., Бажал Ю. М. та інш.] ; за заг.
ред. В. М. Гейця, А. І. Даниленка, М. Г. Жулинського,
Е. М. Лібанової, О. С. Онищенка. — К. : НВЦ НБУВ,
2009. — 687 с.
3. Енергоефективність як ресурс інноваційного
розвитку: Національна доповідь про стан та перспекти-
ви реалізації державної політики енергоефективності у
2008 р. [Текст] / Єрмілов С., Геєць В., Лір В. та інш.] /
НАЕР; НАНУ — К. : НАЕР, 2009. — 93 с.
4. Новий курс: реформи в Україні. 2010–2015. / На-
ціональна доповідь [Текст] / за заг. ред. В. М. Гейця [та
інш.] — К. : НВЦ НБУВ, 2009. — 232 с.
5. Бараннік, В. О. Перехід України на світові ціни
енергоносіїв: проблеми та перспективи / В. О. Баран-
нік / Національний інститут стратегічних досліджень
[Електронний ресурс]. — Режим доступу : http ://www.
db. niss. gov. ua/docs/energy/WorldEnergyPrice. pdf.
6. Земляний, М. Г. Концепція (основи державної
політики) енергетичної безпеки України у 2010–2014
рр. (проект) / М. Г. Земляний, А. І. Шевцов [Електро-
нний ресурс] / Національний інститут стратегічних до-
сліджень. — Режим доступу : http ://www. db. niss. gov. ua/
docs/energy/ConceptEnPol. pdf.
7. Лір В. Е. Економічний механізм реалізації полі-
тики енергоефективності в Україні : монографія [Текст] /
В. Е. Лір, У. Є. Письменна ; НАН України ; Ін-т екон. та
прогнозув. — К., 2010. — 208 с.
8. Овсієнко О. В. Енергетична безпеки: конфлікт
соціально-економічних інтересів [Текст] / О. В. Овсієн-
Таблиця 1
Аналіз ефективності витрат, пов’язаних з енергозбереженням на підприємствах ДК «Укртрансгаз», 2011 р.
Показники
Д
К
«
У
к
р
т
р
а
н
с
га
з»
У
М
Г
«
Х
а
р
к
ів
т
р
а
н
с
га
з»
У
М
Г
«
П
р
и
к
а
р
п
а
т
т
т
р
а
н
-
с
га
з»
У
М
Г
«
К
и
їв
т
р
а
н
с
га
з»
У
М
Г
«
Д
о
н
б
а
с
т
р
а
н
с
га
з»
У
М
Г
«
Л
ь
в
ів
т
р
а
н
с
га
з»
У
М
Г
«
Ч
е
р
к
а
с
и
т
р
а
н
с
га
з»
Загальний обсяг економії ПЕР, тис.
т у. п.
319,8 35,2 53,3 80,8 14,7 45,1 90,6
Вартість впровадження енергозбері-
гаючих заходів, млн. грн.
268,6
Відсутні
дані
78,9 157,8
Відсутні
дані
Відсутні
дані
31,7
Вартість зекономлених ПЕР, млн.
грн.
801,6 92,9 134,6 202,5 36,2 108,5 226,9
Витрати на економію 1 т у. п., грн. 839,9 - 1480,3 1953,0 - - 349,9
Вартість 1 т у. п. 2506,6 2639,2 2525,3 2506,2 2462,6 2405,8 2504,4
Економічний ефект від реалізації
енергозберігаючих заходів, грн./1 т
у. п.
1666,7 - 1045,0 553,2 - - 2154,5
Примітки:
1. Витрати на економію 1 т у. п. розраховані шляхом ділення вартості впровадження енергозберігаючих заходів на
загальний обсяг економії ПЕР.
2. Вартість 1 т у. п. розрахована як відношення вартості зекономлених ПЕР до загального обсягу їх економії.
3. Економічний ефект від реалізації енергозберігаючих заходів розраховано як різницю між вартістю 1 т у. п. та ви-
тратами на її економію.
КОСТІН Ю. Д., БЕЗЛЕПКІН В. М.
732012/№1
ко // Вісник Національної юридичної академії України.
Серія : Економічна теорія та право. — 2011. — №1. —
С. 55–65.
9. Саприкін В. Чи буде проведено реформи в енер-
гетичному секторі України / В. Саприкін [Електронний
ресурс] / «Новий зелений курс» по-українськи? Роль
Німеччини та України в сучасній європейській енер-
гетичній політиці» (Берлін), 27–28.04.2010 : матеріали
конф. — Режим доступу : http ://www. razumkov. org. ua/
ukr/article. php? news_id=773.
10. Policy Recommendations on Economic and Insti-
tutional Reforms 2009 / Blue Ribbon Analytical and Advi-
sory Centre (UNDP). — Kyiv., April 2009. — 131 p. [Elec-
tronic resource]. — Access mode: http://brc. undp. org. ua/
img/publications/Policy%20Recommendations%202009_
eng_final. pdf.
11. Овсієнко О. В. Фактори, що визначають зміни
рівня енергоефективності у трансформаційній еконо-
міці / О. В. Овсієнко // Економіка: проблеми теорії та
практики : зб. наук. праць. — Вип. 235: В 4 т. — Т. ІІІ. —
Дніпропетровськ : ДНУ, 2008. — С. 724–731.
12. Постанова КМУ «Про затвердження Державної
цільової економічної програми енергоефективності і
розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлю-
ваних джерел енергії та альтернативних видів палива на
2010–2015 роки» від 01.03.2010 №243.
13. Гусак Л. Что год грядущий нам готовит [Текст] /
Л. Гусак // 2000. — 24.12.2012. — С. В4.
Вступ. Актуальність проблеми. На пострадянському
просторі й в Україні, зокрема, добровольчество стало
набувати вигляду суспільного руху за світовими стан-
дартами порівняно недавно і розробка механізмів регу-
лювання цієї діяльності ще не завершена. В цих умовах
дослідження стану та статусу волонтерського руху набу-
ває особливої актуальності.
Постановка проблеми у загальному вигляді. В сучас-
них умовах розвитку світового ринку праці за особливіс-
тю ознак, мотивації та реалізації вилучається волонтер-
ство як інноваційна форма соціально-трудових відносин,
яка поширена в багатьох країнах світу. Праця волонтерів
з кожним роком стає все більш значущим ресурсом роз-
витку національних ринків. В багатьох країнах Європи,
Азії та Америки волонтерство є звичайним явищем.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основи во-
лонтерства закладено англійцем Т. Мором, французом
А. Дюнаном та ін. Сучасний стан та особливості статусу
волонтерського руху досліджували вчені різних країн:
М. Бостанджогло, Р. Колосова, М. Фурлан, К. Хаджи-
Міцева, Г. Чейнен, О. Щекова, Д. Эберли и др. Пер-
шими кроками в узагальнені вітчизняного досвіду во-
лонтерства українська наукова спільнота зобов’язана
О. Главник, О. Голіченко, О. Данильченко, Т. Дружчен-
ко, М. Зембі, Н. Лагоцькій, Н. Романовій, К. Скуто-
вич, О. Безпалько, Р. Вайнолі, Т. Гово рун, Н. Заверико,
О. Капській, О. Карпенко, Н. Комаровій, Т. Лях, Ж. Пе-
трочко, І. Пінчук, С. Хоружій та ін.
Постановка завдання. Метою статті є дослідження
стану та статусу волонтерського руху. Відповідно до постав-
леної мети сформульовані завдання: визначити стан, статус
та внесок волонтерського руху в національні економіки різ-
них країн та необхідність його державного регулювання.
Результати. Сьогодні волонтерів більш ніж з 100
країн світу об’єднано в глобальний світовий рух, який
стає все більш впливовим в світі.
Так, в Сполучених Штатах кількість волонтерів
складає близько 60 % серед жінок, що присвячують цьо-
му роду діяльності в середньому 3,4 год. на тиждень, і
близько 50 % серед чоловіків, що займаються волонтер-
ською працею 3,6 год. на тиждень. Канадці посвячують
в середньому 191 год. на рік праці волонтерами, що є
еквівалентом 578 000 робочим місцям з повною зайня-
тістю. В Ірландії близько 33 % дорослого населення є
волонтерами. 19 % дорослого населення Франції брало
участь у акціях волонтерських організацій (з них 60 %
регулярно), віддаючи волонтерській діяльності більше
20 год. на місяць. Кожен третій німець (22 млн. осіб) є
волонтером та присвячує праці в волонтерських асо-
ціаціях, проектах і групах взаємодопомоги більш ніж
15 год. на місяць. В Південній Кореї майже 4 мільйо-
ни осіб щорічно присвячують волонтерству більше 451
млн. год. робочого часу, а вартість послуг волонтерства
перевищує $2 млрд. на рік. 26 % японців мають досвід
волонтера, з них 48 % впевнені, що волонтерська праця
дуже корисна для особистого зростання і суспільства в
цілому. 72 % волонтерів Ірландії вважають, що волон-
тери виконують те, що ніколи не може бути зроблено
оплачуваними робітниками.
Щорік волонтерству присвячують свій час більше
100 млн. осіб дорослого населення планети.
Волонтерський рух розвивається в світі з початку ми-
нулого століття. Наприкінці ХХ ст. американський універ-
ситет ім. Дж. Хопкінса виконав дослідження в 22 країнах,
яке показало, загальна кількість часу праці волонтерів від-
повідає праці 10,5 млн. ос., що працюють повний робочий
день. Кількість волонтерів лише в 36 країнах світу, за під-
рахунками того ж університету, — понад 131,5 млн. ос.
Уряди більш ніж 80 країн активно сприяють роз-
витку національних волонтерських рухів та створюють
інфраструктуру для забезпечення розвитку волонтер-
ства на системному рівні.
Г. О. Крапівіна
канд. наук з державного управління
м. Донецьк
СВІТОВИЙ ВОЛОНТЕРСЬКИЙ РУХ: СТАН І СТАТУС
КРАПІВІНА Г. О.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-44738 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:44:13Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Костін, Ю. Д. Безлепкін, В. М. 2013-06-03T18:22:58Z 2013-06-03T18:22:58Z 2012 Цінові чинники енергозбереження на підприємствах ПЕК / Ю. Д. Костін, В. М. Безлепкін // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 70-73. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44738 У статті проаналізовано та оцінено впливу цінових факторів на реалізацію потенціалу енергозбереження на підприємствах паливно-енергетичного комплексу. Виявлено умови активізації ринкового механізму енергозбереження. Охарактеризовано зміни у ціноутворенні на енергоносії, які деструктивно впливають на підвищення енергетичної ефективності. В статье проанализировано и оценено влияние ценовых факторов на реализацию потенциала энергосбережения на предприятиях топливно-энергетического комплекса. Выявлены условия активизации рыночного механизма энергосбережения. Охарактеризованы изменения в ценообразовании на энергоносители, деструктивно влияющие на повышение энергетической эффективности. Influence of price factors on energy-saving achieving on the fuel and energy complex enterprises is analyzed and appraised. The terms of energy-savings market mechanism activation has been exposed. Changes in pricing on power resources, which destructively influencing on the power efficiency increase, are described. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Цінові чинники енергозбереження на підприємствах ПЕК Ценовые факторы энергосбережения на предприятиях ТЭК Price factors of energy-savings on the fuel and energy complex enterprises Article published earlier |
| spellingShingle | Цінові чинники енергозбереження на підприємствах ПЕК Костін, Ю. Д. Безлепкін, В. М. Наукові статті |
| title | Цінові чинники енергозбереження на підприємствах ПЕК |
| title_alt | Ценовые факторы энергосбережения на предприятиях ТЭК Price factors of energy-savings on the fuel and energy complex enterprises |
| title_full | Цінові чинники енергозбереження на підприємствах ПЕК |
| title_fullStr | Цінові чинники енергозбереження на підприємствах ПЕК |
| title_full_unstemmed | Цінові чинники енергозбереження на підприємствах ПЕК |
| title_short | Цінові чинники енергозбереження на підприємствах ПЕК |
| title_sort | цінові чинники енергозбереження на підприємствах пек |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44738 |
| work_keys_str_mv | AT kostínûd cínovíčinnikienergozberežennânapídpriêmstvahpek AT bezlepkínvm cínovíčinnikienergozberežennânapídpriêmstvahpek AT kostínûd cenovyefaktoryénergosbereženiânapredpriâtiâhték AT bezlepkínvm cenovyefaktoryénergosbereženiânapredpriâtiâhték AT kostínûd pricefactorsofenergysavingsonthefuelandenergycomplexenterprises AT bezlepkínvm pricefactorsofenergysavingsonthefuelandenergycomplexenterprises |