Циклічна міграція в контексті економічного і людського розвитку країн
У статті розглядаються актуальні питання 
 взаємозв’язку економічного та міграційного циклів. Визначено поняття «циклічна міграція», проаналізовано її 
 закономірності та позитивні впливи на соціально-економічний розвиток країн походження і призначення. Запропоновані можливості держа...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44740 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Циклічна міграція в контексті економічного і людського розвитку країн / Л. О. Курій // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 76-80. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860238845503602688 |
|---|---|
| author | Курій, Л. О. |
| author_facet | Курій, Л. О. |
| citation_txt | Циклічна міграція в контексті економічного і людського розвитку країн / Л. О. Курій // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 76-80. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | У статті розглядаються актуальні питання 
взаємозв’язку економічного та міграційного циклів. Визначено поняття «циклічна міграція», проаналізовано її 
закономірності та позитивні впливи на соціально-економічний розвиток країн походження і призначення. Запропоновані можливості державного регулювання міграційної привабливості для отримання країною найбільших 
переваг від міграції на різних етапах міграційного циклу
В статье рассматриваются актуальные вопросы взаимосвязи экономического и миграционного циклов. Определено понятие «циклическая миграция», проанализированы её закономерности и положительное влияние на 
социально-экономическое развитие стран происхождения 
и назначения. Предложены возможности государственного 
регулирования миграционной привлекательности страны 
для получения наибольших преимуществ от миграции на 
разных этапах миграционного цикла.
The article deals with actual issues of interconnection 
between economic and migration cycles. The conception of 
circular migration is defined, its patterns and positive effects 
on the socioeconomic development of origin and destination 
countries are analyzed. The possibilities of state regulation of 
a country’s migration attractiveness for obtaining the greatest 
benefits of migration at different stages of the migration cycle 
are suggested.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:27:20Z |
| format | Article |
| fulltext |
76 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
що регулюють відносини між державними установами і
волонтерськими організаціями. У виконання національ-
ного закону регіональні органи влади встановили в сво-
їх регіонах відповідні правила. Закон надає волонтерам
певний захист і права, накладає низку обов’язків на во-
лонтерські організації, зокрема, обов’язкове страхування
здоров’я і відповідальності перед третіми особами, а також
визначає відмінність між волонтерською працею і соціаль-
но-трудовими відносинами. Закон Латвії про асоціації і
фонди 2003 р. встановлює право асоціацій і фондів залуча-
ти волонтерів з метою здійснення своїх статутних завдань,
визначає поняття «Волонтерська діяльність» і встановлює
загальні правила ухвалення контрактів, цивільної відпові-
дальності та відшкодування витрат.
Закон Люксембургу про молодіжну волонтерську
службу 1999 р. прийнято з метою стимулювання соціаль-
ної активності молоді шляхом участі в суспільно корисній
праці. Під дію цього закону підпадають лише ті некомер-
ційні організації, які акредитовані в міністерстві у справах
молоді. Тривалість волонтерської служби обмежується
строком від шести до 12 місяців, який може бути скороче-
но або продовжено лише з дозволу міністерства. Інші типи
волонтерської діяльності законом не регулюються. Закон
Польщі про суспільно корисну і волонтерську діяльність
2003 р. регулює волонтерську діяльність некомерційних і
неурядових організацій, асоціацій, органів місцевої само-
врядності, державної адміністрації та інших юридичних
осіб. Закон поширюється також на тих польських волон-
терів, які працюють в міжнародних організаціях. За за-
коном Португалії про волонтерів 1998 р., волонтерська
діяльність має бути направлена на благо суспільства або
окремих громад у сфері міських і соціальних проблем,
охорони здоров’я, освіти, науки і культури, охорони на-
ціональної спадщини і довкілля, захисту прав споживачів,
співпраці ради розвитку, зайнятості і професійного на-
вчання, соціальної реінтеграції, цивільної оборони, роз-
витку суспільного життя і соціальної економіки, сприяння
волонтерству і соціальній солідарності та в ін. аналогічних
сферах. Закон також встановлює принципи волонтерської
діяльності, перераховує права та обов’язки волонтерів і ре-
гулює їх стосунки з «сприяючими» організаціями.
Висновки з цього дослідження. Національні волонтер-
ські рухи різних країн об’єднані в глобальний світовий рух,
який стає все більш впливовим в світі. Рівень його розвитку
залежить від політико-економічної ситуації, стану неко-
мерційного сектора і ринку праці, від культурних чинників
та ін. Законодавча база волонтерства набуває особливого
значення, коли вона створює перешкоди волонтерській
діяльності. Регулювати волонтерську діяльність необхідно
для гарантування волонтерам захисту та щоб відрізняти їх
від найнятих робітників. Національні законодавства мають
створювати правові межі функціонування волонтерських
організацій і проводити чітку межу між волонтерськими і
традиційними соціально-трудовими відносинами.
Подальший розвиток у даному напрямку передбачає
створення правових меж функціонування волонтерських
організацій і проведення чіткої межі між волонтерськими
і традиційними соціально-трудовими відносинами.
Література
1. Даль Р. Демократия и ее критики / Р. Даль [Текст] ;
пер. с англ. — М. : РОССПЭН, 2003. — 576 с.
2. Борецька Н. П. Сучасний стан і проблеми роз-
витку соціально-трудових відносин у добровольчестві /
Н. П. Борецька, Г. О. Крапівіна / Соціально-трудові від-
носини: теорія та практика / Формування ринкової еко-
номіки [Текст] : зб. наук. праць. — Спец. вип.: у 3 т. Соці-
ально-трудові відносини: теорія і практика. — К. : КНЕУ,
2010. — Т.1. — с. 105–112.
3. Крапивина Г. А. Методологические аспекты до-
бровольчества: проблемы формирования и развития
рынка труда / Г. А. Крапивина/ Проблемы рынка труда
и формирования трудовых ресурсов [Текст] : Материалы
Междунар. научн.-практич. конф., г. Москва, 17 дека-
бря 2010 г. — М. : ООО «НИПКЦ Восход-А», 2010. — 288
с. — С. 70–88.
4. Крапівіна Г. О. Людські ресурси та їх мотива-
ція в добровольчестві / Вісник Львівського інсти-
туту економіки і туризму [Текст] : зб. наук. статей /
М-во освіти і науки України, Львів. інст-т економіки
і туризму. — Львів : ЛІЕТ, 2010. — № 5. — 328 с. —
С. 117–123.
5. Лях Т. Л. Історичні засади соціально-педагогічної
діяльності волонтерів за кордоном / Т. Л. Лях / Волон-
терство як ресурс соціальної роботи у громаді: Зб. ста-
тей [Текст]: Матеріали Міжнар. наук. конф. для студ. та
аспір. «Обличчя соціальної держави» в рамках проекту
«Покращення якості соціальних послуг дітям та сім’ям
у громаді», Київ, 22–23 берез. 2006 р. — К. : Християн-
ський дитячий фонд, 2006. — С. 61–70.
Постановка проблеми. Циклічна міграція є трива-
лою, довгостроковою та мінливою ознакою міждержав-
ної мобільності населення у сучасному глобалізованому
світі. Вона підвищує можливість отримання позитивних
економічних ефектів як для самих мігрантів, так і для
країн еміграції та імміграції. Водночас, циклічність та
нерівномірність соціально-економічного розвитку у
країнах світу спрямовує міграційні потоки та визначає
їх роль як країн переважного походження чи призна-
чення мігрантів. В цьому контексті актуальності набуває
дослідження взаємозв’язку між стадіями економічного
та міграційного циклів, ефектів для країн походження і
призначення, що проявляються на кожній із стадій ци-
клу, та визначення шляхів отримання найбільших пере-
ваг від циклічної міграції для економічного і людського
розвитку країн.
Л. О. Курій
м. Хмельницький
ЦИКЛІЧНА МІГРАЦІЯ В КОНТЕКСТІ ЕКОНОМІЧНОГО І ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ КРАЇН
КУРІЙ Л. О.
772012/№1
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Закономір-
ностям циклічної міграції присвячені праці іноземних
вчених К. Ігліцької [6], Л. Кацелі [2], К. Ньюленд [10].
У них зосереджена увага на практичному досвіді країн,
які є найбільш активними учасниками тимчасових по-
вторюваних переміщень населення та визначенні пере-
ваг від циклічної міграції для соціально-економічного
розвитку країн походження і призначення мігрантів.
Російська науковець І. Цапенко [7] акцентує увагу на
взаємозв’язку між економічним циклом та міжнарод-
ною міграцією населення, зосереджуючись на тенденці-
ях міграційних процесів під час фінансово-економічної
кризи з 2008 року. Українська дослідниця О. Малинов-
ська [3] розглядає повторювані міждержавні перемі-
щення населення як циркулярну міграцію в контексті
транснаціонального соціального простору.
Невирішені частини проблеми. Водночас, невиріше-
ними завданнями залишаються дослідження залежнос-
ті міграційного циклу від економічного, визначення та
відокремлення поняття «циклічна міграція» та виділен-
ня можливостей державного регулювання для отриман-
ня переваг на кожному з етапів міграційного циклу.
Постановка завдання. Цілями статті є аналіз
взаємозв’язку між економічним циклом та міграцією,
визначення поняття «циклічна міграція», її відокрем-
лення від суміжного поняття циркулярної міграції, до-
слідження позитивних ефектів від міграції для країн по-
ходження і призначення на кожному етапі міграційного
циклу та виділення заходів міграційного регулювання
шляхом підвищення міграційної привабливості країн
для їх економічного і людського розвитку.
Основні результати дослідження. Циклічна мігра-
ція — це переміщення економічно активного населення
через державні кордони проходженням стадій еміграції,
пристосування, взаємозв’язку та рееміграції, що може
повторюватись у часі. Циклічність характерна для мі-
грації населення, зумовленої чинниками економічного
характеру, передусім, трудової міграції. Згідно до Кон-
венції про правовий статус трудящих-мігрантів і членів
їхніх сімей держав-учасниць Співдружності Незалеж-
них Держав, ратифікованої Україною 21 грудня 2011
року, цикл міграції — це період часу, який уключає ви-
їзд зі сторони постійного проживання, транзит, в’їзд до
приймаючої сторони, перебування та здійснення опла-
чуваної трудової діяльності в приймаючій стороні, а та-
кож повернення до сторони постійного проживання [1].
Вперше до висновку, що на макрорівні міграцію
можна зобразити у вигляді циклу приходить Л. Кацелі.
Міграційний цикл Кацелі включає п’ять визначених ста-
дій: стадія виїзду передбачає втрату людського потенціалу
внаслідок еміграції; стадія пристосування пов’язана з на-
ступним послабленням економічної активності та стан-
дартів життя в країні походження, в той час як емігран-
ти оселяються в країні призначення; стадія консолідації
співпадає з піднесенням економічної активності в країні
походження внаслідок зростаючого притоку грошових
переказів; наступна стадія включає взаємозв’язок між
транснаціональними громадами і можливе возз’єднання
сімей; стадія рееміграції або імміграції передбачає при-
тік людського потенціалу в країну походження внаслідок
зворотної міграції або імміграції, зумовленої значним по-
питом на трудові ресурси на місцевому ринку праці [2].
На нашу думку, можна прослідкувати взаємозв’язок
між базовим циклом економічних процесів і міграцій-
ним циклом Л. Кацелі (рис. 1). Під час фази спаду у кра-
їні походження відбувається відтік людського потенціа-
лу у вигляді еміграції населення в пошуках кращих умов
життя і працевлаштування. В той час як країна похо-
дження переживає стадії депресії і часткового пожвав-
лення, емігранти проходять етапи пристосування і кон-
солідації в країні призначення, сприяючи покращенню
ситуації у рідній країні надходженнями грошових пере-
казів. Грошові перекази та інші позитивні ефекти від
міграції (залучення висококваліфікованих спеціалістів,
усунення диспропорцій на ринках праці, «кругообіг міз-
ків», трансфер технологій, тощо) сприяють подовжен-
ню фаз пожвавлення та підйому у країнах походження
і призначення. На стадії взаємозв’язку емігранти озна-
йомлюються з новими можливостями працевлашту-
вання і прожиття, що виникли в умовах пожвавлення у
країні походження, та приймають рішення щодо реемі-
грації, що співпадає зі стадією підйому.
Під час пожвавлення та підйому попит на працю і
заробітна плата у країні призначення зростає, що під-
вищує її імміграційну привабливість. Коли країна при-
значення починає переживати етап спаду, відповідно,
попит на працю і заробітна плата зменшуються, мігран-
ти виїжджають назад до країни походження у випадку
кращих економічних умов та можливостей працевла-
штування у ній.
О. Малиновська визначає багаторазові перемі-
щення між двома або більше державами як циркулярну
міграцію. При чому, вона виступає субститутом пере-
селення для постійного проживання [3]. Циркулярна
(кругова) міграція передбачає тимчасові переміщення
населення у короткостроковому періоді (до 1 року) і такі
мігранти не потребують соціально-економічної інтегра-
ції та подальшого возз’єднання сімей.
Циклічна міграція, на нашу думку, включає перемі-
щення, що першочергово планувались як тимчасові або
постійні [4] в межах середньострокового (від 1 до 5–7
років) та довгострокового періодів (понад 5–7 років).
Рис. 1. Фази базового циклу економічного розвитку та
міграційного циклу в країнах походження і призначення
КУРІЙ Л. О.
78 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Циклічна міграція, що залежить від економічної
кон’юнктури в країнах походження і призначення,
включає як легальні, так і нелегальні міграційні пото-
ки. Циркулярна міграція може бути лише легальною —
мігранти знаходяться в країнах призначення в межах
законодавчо визначеного строку перебування. За ви-
значенням Глобального форуму з міграції та розвитку
та Європейської комісії, «циркулярна міграція — це ле-
гальні переміщення населення між країнами, включаю-
чи тимчасові та більш постійні, які, у випадку їх добро-
вільності та відповідності потребам ринку праці країн
призначення і походження, можуть бути сприятливими
для всіх учасників міграційного процесу» [5]. Нелегаль-
ний статус, як правило, обмежує кругову міграцію [6].
Циркулярна міграція може відбуватись в межах ци-
клічної (рис. 2). Коли ситуація по неспівпадінню або
протилежності фаз базових циклів у країнах походження
і призначення триває у середньо- та довгостроковому пе-
ріодах, то в межах кожного етапу міграційного циклу мож-
лива тимчасова або кругова міграція. Як приклад можна
розглядати циркулярну міграцію українських трудових мі-
грантів між Польщею та Україною в межах дії короткотер-
мінових віз під час тривалих кризових явищ в українській
економіці та економічного підйому у Польщі [6].
Циклічна залежність міграції від економічної
кон’юнктури яскраво проявилась в умовах фінансово-
економічної кризи у 2009 році в США, Іспанії та Ірландії
[7]. У США чисельність прибулих тимчасових трудових
мігрантів знизилась з 1,1 млн до 936 тис. осіб, чисельність
нелегальних мігрантів скоротилась на 1 млн осіб. В Іспанії
прийом тимчасових працівників по заявках працедавців
зменшився з 200 тис. до 16 тис. осіб за 2007–2009 рр. [7].
На морських кордонах ЄС у 2009 році було затримано
на 40 % менше нелегальних мігрантів ніж у попередньому
році. В межах ЄС скоротився притік нових мігрантів із схід-
ноєвропейських країн, до прикладу, в Ірландії у 2009 році
було зареєстровано на 60 % менше нових трудових догово-
рів з вихідцями з цих країн порівняно з попереднім роком.
Також з країни посилився відтік реемігрантів, за рахунок
чого сформувалось негативне міграційне сальдо [7].
У довгостроковому періоді країна може декілька ра-
зів змінювати свій статус країни походження або призна-
чення мігрантів в залежності від коливань економічної
кон’юнктури. Такий сценарій підтверджується у Греції,
яка у другій половині ХХ ст. традиційно була однією з
найбільших країн еміграції, що було зумовлено після-
воєнними складними економічними умовами. Із покра-
щенням економічної ситуації, підвищенням рівня життя
та зростанням потреби ринку праці у 70-х — 80-х роках
у країну спрямувався потік реемігрантів та активізувався
імміграційний притік переважно із країн Східної та Пів-
денно-Східної Європи. Греція змінила свою роль з країни
походження на країну призначення мігрантів. З 1990-х
років по 2008 рік кількість іммігрантів у Греції збільши-
лась у чотири рази, що позиціонувало її як країну з най-
вищим пропорційним зростанням імміграції у ЄС за цей
період часу [8]. Економічна боргова криза в Греції з 2009
року викликала підвищення рівня безробіття до 16 % у
2011 році (до 40 % серед випускників закладів вищої та
професійно-технічної освіти) і зумовила нову еміграцій-
ну хвилю з країни. Грецький ринок праці не в змозі по-
глинути 40 тис. працівників, що виходять на нього що-
року і ці особи змушені шукати місце працевлаштування
за кордоном. Як наслідок, почали відновлюватись старі
еміграційні маршрути — населення північно-східної час-
тини країни, що найбільше постраждала від кризи, на-
магається мігрувати до Німеччини та Скандинавських
країн, де їхні попередники успішно проживали як тим-
часові працівники у 50-х — 60-х роках ХХ ст. Подібними
популярними напрямами еміграції, що відновились, ста-
ли країни Західної Європи, США, Канада та Австралія,
які підтримують сталий економічний розвиток [9].
Етапи міграційного циклу та їх тривалість визнача-
ється ефектами від міграції в країнах походження і при-
значення, а також підвищенням міграційної привабли-
вості країн (рис. 3). Міграційна привабливість визначає
роль країни як країни походження або призначення.
Основними ефектами від міграції для країн при-
значення є економічне зростання за рахунок високок-
валіфікованої імміграції та усунення диспропорцій на
ринках праці за рахунок праці іммігрантів у секторах,
непривабливих для місцевого населення.
Країни походження отримують переваги у вигляді
зростання доходів та отримання інвестиційних ресур-
сів за рахунок грошових переказів, «кругообігу мізків»
і мереж висококваліфікованих спеціалістів, розвитку
трансферу технологій та інвестування, рееміграції пра-
цівників підвищеної кваліфікації.
Створення міждержавних мереж висококваліфікова-
них спеціалістів сприяє розповсюдженню знань, іннова-
цій та поглядів і стимулює розвиток у середньостроковому
та довгостроковому періодах. Досвід Китаю і Індії у вико-
ристанні переваг від функціонування мереж за участі наці-
ональних спеціалістів та професіоналів-мігрантів у США
підтверджує інтенсивний економічний розвиток цих країн
внаслідок трансферу технологій, передачі вдосконалених
навиків та практики у сфері праці і управління [4].
Рееміграція висококваліфікованих працівників
зумовлюється підвищенням показників міграційної
привабливості країни походження. До прикладу, за до-
слідженням Фонду Кауффмана, основними причинами
рееміграції з США до Китаю стали кар’єрний розвиток
та підвищення якості життя в країні походження [10].
Зростання міграційної привабливості Китаю завдяки
високим темпам економічного зростання за остан-
ні роки сприяло спрямуванню в країну реемігрантів із
Рис. 2. Циклічна міграція в ідеальній ситуації
протилежності фаз базового циклу в країнах походження
і призначення
КУРІЙ Л. О.
792012/№1
США (71 тис. осіб у 2010 році) та Японії (66 тис. осіб), а
також переселенців з Південної Кореї (121 тис. осіб) та
африканських країн (близько 100 тис. осіб) [11].
Розвиток країн призначення внаслідок позитивних
ефектів від міграції подовжує стадії імміграції, пристосуван-
ня, консолідації та взаємозв’язку мігрантів у ній. Водночас,
переваги від міграції для країни призначення сприяють еко-
номічному піднесенню, що подовжує стадії взаємозв’язку
та рееміграції. До прикладу, внаслідок розвитку стійких
бізнес-зв’язків з індійськими професіоналами у інформа-
ційних технологіях (ІТ) за кордоном Індія на початку ХХІ
століття пережила швидке зростання галузі ІТ. Такі тенден-
ції посприяли рееміграції 30–40 тисяч індійських ІТ спеці-
алістів у 2006–2007 роках та формуванню масштабного ін-
дійського технологічного центру Бангалор, що став одним з
найбільш привабливих місць для ведення бізнесу в країнах
третього світу [12]. Крім того, це зумовило імміграцію в Ін-
дію близько 50 тис. західних фахівців [13].
Врахування циклічності міграційних процесів та ста-
дій міграційного циклу є важливим етапом міграційного
регулювання. При визначенні пріоритетних напрямів за-
стосування інструментів міграційної політики необхідно
враховувати, на якому етапі міграційного циклу знахо-
диться країна, чи є вона переважно країною походження.
Наприклад, якщо країна виступає у ролі країни
призначення у процесі еміграції з країни походження
до країни призначення, то пріоритетним напрямом є
застосування інструментів імміграційної політики (до-
слідження потреби ринку праці у трудових мігрантах,
політика активного залучення мігрантів, використання
квот, преференційної або бальної системи селективної
імміграції, тощо). На стадії пристосування і консоліда-
ції відбувається підвищення людського та економічно-
го потенціалу країни призначення і важливим заходом
міграційного регулювання стає адаптація та інтеграція
мігрантів. На стадії консолідації та взаємозв’язку виго-
ди від міграції починає отримувати країна походження.
Необхідною стає координація використання трансна-
ціональних мереж мігрантів та грошових переказів для
стимулювання економічного і людського розвитку.
Основним заходом підвищення міграційної при-
вабливості країни є проведення ефективних соціально-
економічних реформ.
Соціально-економічні реформи в контексті отри-
мання найбільших переваг від міграції слід спрямовува-
ти на:
стримування масової еміграції, передусім, висо-
кокваліфікованих працівників;
заохочення імміграції та рееміграції на основі під-
вищення показників міграційної привабливості.
В межах даних напрямів соціально-економічні за-
ходи включають:
подолання кризових явищ, що призводять до не-
довикористання людського потенціалу населення, упо-
вільнення темпів його підвищення та можливої його
деградації;
політику загального підвищення доходів і рівня
життя населення, що може частково стримати міграцій-
ний відтік з країни і посприяти рееміграції;
підвищення матеріального забезпечення праців-
ників стратегічних галузей, передусім освіти і охорони
здоров’я;
створення партнерств між університетами, підпри-
ємствами і органами влади для забезпечення відповід-
ності підготовлених спеціалістів потребам ринку праці;
цілеспрямований інноваційний та інвестиційний
розвиток галузей з найбільшими можливостями вико-
ристання наявного людського потенціалу;
підвищення трудового потенціалу шляхом впрова-
дження системи безперервної освіти;
ефективне функціонування ринку праці, що сти-
мулюється розвитком освіти, технологічним прогресом,
мобільністю національних трудових ресурсів, усунен-
ням диспропорцій між попитом і пропозицією та попе-
редженням безробіття;
стимулювання розвитку пріоритетних регіонів з ін-
тенсивним економічним зростанням, підприємницької
активності та інноваційних процесів.
Підвищення показників міграційної привабли-
вості завдяки реалізації соціально-економічних ре-
форм сприяють ефективному використанню переваг
циклічної міграції для економічного і людського роз-
витку країн.
Висновки. Трудові мігранти отримують переваги
від циклічної міграції, користуючись вільним вибором
реалізації свого людського потенціалу у тій країні, де іс-
нує попит на їх працю та забезпечується гідний рівень
життя. Доступ мігрантів до ринків праці країн світу
сприяє оптимальному використанню їх навиків і знань
та забезпечує їх більшим доходом, який може викорис-
товуватись для розвитку людського потенціалу їх дітей у
країнах походження. Рееміграція до країни походження
створює позитивні ефекти у вигляді підвищення та на-
копичення людського потенціалу, залучення фінансо-
вих та інвестиційних ресурсів. Отримання переваг кра-
їнами походження і призначення від циклічної міграції
можливе завдяки підвищенню міграційної привабли-
вості шляхом ефективної реалізації відповідних соціаль-
но-економічних реформ. В цьому руслі перспективним
напрямком подальших досліджень є визначення показ-
ників міграційної привабливості та впливу кожного з
них на економічний та міграційний цикли.
Рис. 3. Ефекти від міграції в країні в залежності від
її ролі та стадії міграційного циклу, що визначаються
міграційною привабливістю
КУРІЙ Л. О.
80 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Література
1. Конвенція про правовий статус трудящих-мігран-
тів і членів їхніх сімей держав-учасниць Співдружності
Незалежних Держав [Електронний ресурс] / СНД, Кон-
венція, Міжнародний документ від 14.11.2008. Режим до-
ступу: http://zakon2. rada. gov. ua/laws/show/997_j82.
2. Katseli L. Effects of Migration on Sending Countries:
What Do We Know / L. Katseli, R. Lucas, T. Xenogiani //
Working Paper No. 250. — OECD Development Centre,
Paris, 2006.
3. Малиновська О. А. Міжнародні міграції та сус-
пільні трансформації доби глобалізації / Малиновська
О. А. // Демографія та соціальна економіка. — 2009. —
№ 11 (1). — C. 5–9.
4. World Migration 2008. Managing labour mobil-
ity in the evolving global economy [Електронний ресурс] /
International Organization for Migration. — Geneva, 2008. —
540 p. Режим доступу : www. iadb. org/intal/intalcdi/
PE/2008/02382a11. pdf.
5. World Migration Report 2010. The Future of Migra-
tion: Building Capacities for Change [Електронний ресурс] /
International Organization for Migration. — Geneva. — 2010 —
P. 53 Режим доступу : http://tuta. neru9. com/iccn. org. ge/pdf/
eng/world/2011/WMR_2010_ENGLISH. pdf.
6. Iglicka K. Circular Migration Patterns. Migration be-
tween Ukraine and Poland [Електронний ресурс] / K. Iglicka,
K. Gmaj, W. Borodzicz-Smoliski / METOIKOS Project —
Robert Schuman Centre for Advanced Studies. European
University Institute. — Florence, 2011. — 32 p. Режим до-
ступу : http://cadmus. eui. eu/bitstream/handle/1814/19720/
METOIKOScasestudyPolandUkraine. pdf? sequence=1.
7. Цапенко И. Экономический цикл и междуна-
родная миграция населения / И. Цапенко // Мировая
экономика и международные отношения. — 2011. — №
8. — С. 31–42.
8. Migration in Greece: A Country Profile 2008 [Елек-
тронний ресурс] / ed. by Sheila Siar // International Or-
ganization for Migration. — 2008. — 60 p. Спосіб досту-
пу : http ://www. iom. hu/PDF/migration_profiles2008/
Greece_Profile2008. pdf.
9. Fotiadis A. Greece — Lost Generation Begins to
Leave [Електронний ресурс] / A. Fotiadis // IPS Inter
Press Service — October 2, 2011. Режим доступу : http ://
ipsnews. net/news. asp? idnews=105317.
10. Newland K. Circular Migration and Human De-
velopment [Електронний ресурс] / K. Newland // Human
Development Research Paper 2009/42. — United Nations
Development Programme. — October 2009. — 26 p. Режим
доступу : http ://www. migrationpolicy. org/pubs/newland_
HDRP_2009. pdf.
11. Їдемо далі. Після глобальної економічної кризи
міграція стала іншою, але вона триває (переклад ори-
гіналу статті з The Economist) [Електронний ресурс] //
Український тиждень. — № 36 (201) від 01.09.2011. Ре-
жим доступу : http ://tyzhden. ua/World/29833.
Faist T. The volume and dynamics of international mi-
gration and transnational social space — Oxford University
Press, New York — 2000 — 380 p.
Stimulating Economies through Fostering Talent Mo-
bility [Електронний ресурс] // World Economic Forum. —
2010. — 55p. Спосіб доступу: http://www. weforum. org/
pdf/ip/ps/TalentMobility. pdf.
Глобалізація привнесла до науки управління нові вимі-
ри і виклики. Починаючи з підприємства і закінчуючи сві-
товою економікою як цілісним явищем, виникають якісно
нові утворення та інтеграційні зв’язки. Підприємства і фір-
ми часто являють собою певне міжкультурне середовище,
а транснаціональні компанії — це завжди своєрідний від-
биток світу. Не випадково у літературі часто можна зустріти
висловлювання, що навіть перебільшують їхнє значення.
Так, з точки зору С. Хаймера, саме ТНК «організують світ»
[1]. Проте, горизонтальна взаємодія стає направду вирі-
шальною, адже, як влучно зазначає Ф. Фукуяма, «суспіль-
ства все більшою мірою складають економічну і культурну
єдність… Здатність країн, або, точніше кажучи, їхніх діючих
осіб, які представляють ці країни, здійснювати вплив поза
зоною їхньої юрисдикції, колосально зросла» [2].
Результатом інтернаціоналізації і глобалізації стало
виникнення багатовекторної системи світогосподарських
зв’язків, що потребує розробки нових концепцій менедж-
менту з урахуванням міжнародного і міжнаціонального
факторів та нових економічних викликів, загроз і перспек-
тив. Ще у 2004 р. автор писала: «У наш насичений новіт-
німи тенденціями і поняттями час терміни «мультинаці-
ональний», «глобальний» і «міжкультурний», безперечно,
можна віднести до широковживаних. Нині вони знайомі
навіть дилетантам в економіці. Такої значущості ці термі-
ни набули внаслідок швидкого розвитку міжнародної ко-
операції і мобільності підприємств. Протягом останнього
часу, завдяки усуненню кордонів у ЄС, відкритості Схід-
ної Європи і економічним реформам у Китаї, можна чітко
простежити зростання політичної, економічної та соціаль-
ної взаємопов’язаності, а також взаємозалежності і коопе-
рації між підприємствами. Саме у зв’язку з цими проце-
сами більшого значення набувають контакти між людьми,
які є представниками різних культур. За всю історію люд-
ства не доводилось так часто зустрічатися з культурною
неоднорідністю. Через це у підприємств, що працюють на
міжнародних ринках, виникають нові проблеми, які час-
то неможливо вирішувати традиційними методами» [3]. З
висоти нинішнього часу, наведені твердження правомірно
посилити і зазначити, що теперішні проблеми управління
В. Є. Куриляк
д-р екон. наук
м. Тернопіль
МЕТОДОЛОГІЯ ЦИВІЛІЗАЦІЙНО-КУЛЬТУРНИХ ВІДНОСИН ЯК СКЛАДОВА НОВОГО
СВІТОВОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПОРЯДКУ
КУРИЛЯК В. Є.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-44740 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:27:20Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Курій, Л. О. 2013-06-03T18:25:08Z 2013-06-03T18:25:08Z 2012 Циклічна міграція в контексті економічного і людського розвитку країн / Л. О. Курій // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 76-80. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44740 У статті розглядаються актуальні питання 
 взаємозв’язку економічного та міграційного циклів. Визначено поняття «циклічна міграція», проаналізовано її 
 закономірності та позитивні впливи на соціально-економічний розвиток країн походження і призначення. Запропоновані можливості державного регулювання міграційної привабливості для отримання країною найбільших 
 переваг від міграції на різних етапах міграційного циклу В статье рассматриваются актуальные вопросы взаимосвязи экономического и миграционного циклов. Определено понятие «циклическая миграция», проанализированы её закономерности и положительное влияние на 
 социально-экономическое развитие стран происхождения 
 и назначения. Предложены возможности государственного 
 регулирования миграционной привлекательности страны 
 для получения наибольших преимуществ от миграции на 
 разных этапах миграционного цикла. The article deals with actual issues of interconnection 
 between economic and migration cycles. The conception of 
 circular migration is defined, its patterns and positive effects 
 on the socioeconomic development of origin and destination 
 countries are analyzed. The possibilities of state regulation of 
 a country’s migration attractiveness for obtaining the greatest 
 benefits of migration at different stages of the migration cycle 
 are suggested. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Циклічна міграція в контексті економічного і людського розвитку країн Циклическая миграция в контексте економического и человеческого развития стран Circular migration in the context of countries’ economic and human development Article published earlier |
| spellingShingle | Циклічна міграція в контексті економічного і людського розвитку країн Курій, Л. О. Наукові статті |
| title | Циклічна міграція в контексті економічного і людського розвитку країн |
| title_alt | Циклическая миграция в контексте економического и человеческого развития стран Circular migration in the context of countries’ economic and human development |
| title_full | Циклічна міграція в контексті економічного і людського розвитку країн |
| title_fullStr | Циклічна міграція в контексті економічного і людського розвитку країн |
| title_full_unstemmed | Циклічна міграція в контексті економічного і людського розвитку країн |
| title_short | Циклічна міграція в контексті економічного і людського розвитку країн |
| title_sort | циклічна міграція в контексті економічного і людського розвитку країн |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44740 |
| work_keys_str_mv | AT kuríilo ciklíčnamígracíâvkontekstíekonomíčnogoílûdsʹkogorozvitkukraín AT kuríilo cikličeskaâmigraciâvkonteksteekonomičeskogoičelovečeskogorazvitiâstran AT kuríilo circularmigrationinthecontextofcountrieseconomicandhumandevelopment |