Теоретичні основи стратегічного управління малим підприємствами та середнім бізнесом регіону
Досвід країн з ринковою економікою свідчить, що малим підприємствам належить значне місце у створенні загального обсягу валового національного продукту, виробництві товарів, наданні послуг, що дає можливість повніше задовольняти попит та збільшувати зайнятість населення, надходження грошових...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44746 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Теоретичні основи стратегічного управління малим підприємствами та середнім бізнесом регіону / І. Д. Падерін, Л. Д. Чалапко // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 118-121. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859519238613499904 |
|---|---|
| author | Падерін, І.Д. Чалапко, Л. Д. |
| author_facet | Падерін, І.Д. Чалапко, Л. Д. |
| citation_txt | Теоретичні основи стратегічного управління малим підприємствами та середнім бізнесом регіону / І. Д. Падерін, Л. Д. Чалапко // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 118-121. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | Досвід країн з ринковою економікою свідчить, що
малим підприємствам належить значне місце у створенні загального обсягу валового національного продукту,
виробництві товарів, наданні послуг, що дає можливість
повніше задовольняти попит та збільшувати зайнятість
населення, надходження грошових коштів до бюджету,
вирішувати соціально-економічні питання.
Опыт стран с рыночной экономикой свидетельствует,
что малым предприятиям принадлежит значительное место
в создании общего объема валового национального продукта, производстве товаров, предоставлении услуг, которое
дает возможность полнее удовлетворять спрос и увеличивать занятость населения, поступления денежных средств в
бюджет, решать социально-экономические вопросы.
Experience of countries testifies with a market economy,
that a considerable place belongs to the small enterprises
in creation of general volume of gross national product,
producing goods, grant of services of, which enables
completer to satisfy demand and increase employment of
population, receipt of money facilities in a budget, to decide
socio-economic questions.
|
| first_indexed | 2025-11-25T20:53:04Z |
| format | Article |
| fulltext |
118 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
более эффективные из них, с успехом реализованные
на Западе. Основными приоритетами при этом должны
стать обеспечение взаимовыгодных интересов для бизне-
са и общества, использование ведущих международных
стандартов, что крайне важно в условиях глобализации и
интеграции стран в мировой экономике.
Литература
1. Котлер Ф. Корпоративна соціальна відповідаль-
ність. Як зробити якомога більше добра для вашої ком-
панії та суспільства [Текст] / Ф. Котлер, Н. Лі // Пер. з
анг. С. Яринич. — К.: Стандарт, 2005. — 302 с.
2. Friedman M. The Social Responsibility of Business is
to increase its Profit // New York Times Magazine. — Sep-
tember, 13, 1970.– p.122–126.
3. Certo S. C. Strategic management. Concepts and Ap-
plications / S. C. Certo, J. P. Peter. — N. Y.: Random House,
Inc., 1988. — 1203 p.
4. Rostou. Y. The Stages of Economic Growth: A Non-
Communist / Y. Rostou. — 1981.
5. Amaeshi Kenneth M. Financial Exclusion, Financial
Institutions and Corporate Social Responsibility: A
developing country perspective / Amaeshi Kenneth M. //
Working paper. 2006.
6. Bassen Prof. Dr. Alexander. The Influence of
Corporate Responsibility on the Cost of Capital / Bassen
Prof. Dr. Alexander, Meyer Katrin, Schlange Joachim //
Working paper. 2006.
7. Скляр Е. Н. Управление развитием социального
потенциала промышленных предприятий / Е. Н. Скляр,
И. О. Зверкович // Вестник Брянского государственно-
го университета. — 2008. — № 1. — С. 76–81.
8. Артемова Т. И. Институт социальной ответствен-
ности организации: мировой опыт и реалии Украины /
Т. И. Артемова // Наукові праці Донецького національного
технічного університету. — 2009. — № 37–1. — С. 170–176.
9. Волосковець Н. Ю. Корпоративна соціальна
відповідальність підприємств як основа інноваційного
розвитку сучасної економіки / Н. Ю. Волосковець //
Наукові праці КНТУ. Економічні науки. — 2010. — Вип.
17. — С. 42–48.
10. Саприкіна Н. В. Соціально відповідальний
бізнес як основа сталого розвитку / Н. В. Саприкіна //
Формування ринкової економіки: наук. зб. / М-во осві-
ти і науки, молоді та спорту України, ДВНЗ «Київ. нац.
екон. ун-т ім. В. Гетьмана»; відп. ред. О. О. Бєляєв. —
2011. — Вип. 25. — С. 13–23.
11. Офіційний сайт Європейської комісії [Електро-
нний ресурс]. — Режим доступу : http ://europa. eu. int
12. Офіційний сайт Глобального договору ООН в
Україні [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http ://
www. unglobalcompact. org
13. Проект концепції національної стратегії со-
ціальної відповідальності бізнесу [Електронний ре-
сурс]. — Режим доступу : http : //www. svb. org. ua
14. Corporate Social Responsibility the WBC SD’s
Journey, 2002. — Р. 5.
15. Офіційний сайт міжнародної організації праці
[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http : //www.
ilo. org
16. Investment and enterprise responsibility review.
Analysis of investor and enterprise policies on corporate so-
cial responsibility. — United Nations, New York and Gene-
va, 2010. — 95 p.
Актуальність теми. Досвід країн з ринковою еко-
номікою свідчить, що малим підприємствам належить
значне місце у створенні загального обсягу валового
національного продукту, виробництві товарів, наданні
послуг, що дає можливість повніше задовольняти попит
та збільшувати зайнятість населення, надходження гро-
шових коштів до бюджету, вирішувати соціально-еко-
номічні питання. Саме тому розвиток малого бізнесу в
Україні дозволить підвищити маневреність економіки,
сконцентрувати значні фінансові і виробничі ресурси
населення, реалізувати антимонопольний потенціал та
завершити структурну перебудову економіки, тим са-
мим формуючи відповідний рівень економічної безпеки
країни. Це дає можливість стверджувати, що забезпе-
чення умов для становлення та розвитку малого підпри-
ємництва є однією зі стратегічних задач забезпечення
розвитку Україні.
Аналіз останніх публікацій. Розвиток малого бізне-
су становить одну з чільних ніш інтересу світової еко-
номічної думки. Перші теоретичні дослідження його
ролі та функцій в економічних процесах зробили такі
західноєвропейські вчені, як Р. Кантильон, С. Сісмонді,
Ж.-Б. Сей та ін. Велика заслуга у формуванні сучасної
теорії малого бізнесу належить австрійському економіс-
тові Й. Шумпетеру, котрий вбачає суть підприємництва
в тому, щоб впроваджувати у виробництво нововведен-
ня, втілювати в життя інновації. [1].
З-поміж українських вчених у цьому сенсі відома
плеяда таких імен, як М. Туган-Барановський (осно-
воположник інноваційної теорії економічного розви-
І. Д. Падерін
академік АЕН України
Л. Д. Чалапко
канд. екон. наук
м. Дніпропетровськ
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ МАЛИМ ПІДПРИЄМСТВАМИ
ТА СЕРЕДНІМ БІЗНЕСОМ РЕГІОНУ
ПАДЕРІН І. Д., ЧАЛАПКО Л. Д.
1192012/№1
тку), Є. Слуцький, С. Подолинський. Серед вагомого
доробку представників сучасної вітчизняної науки ви-
різняються дослідження О. Барановського, З. Варналія,
Л. Воротіної, В. І. Ляшенко, Ю. Клочко, М. Козоріз,
Т. Ковальчука, В. Кредісова, О. Кузьміна, І. Михасюка,
С. Реверчука, С. Соболя, О. Титаренка, В. Черняка. [3].
Багато проблемних питань розвитку підприєм-
ництва висвітлено в працях Н. Редіної, Л. Безчасного,
В. Бородюка, Є. Бойка, В. Гейця, А. Грищенка, М. До-
лішнього, С. Злупка, С. Мочерного, Ю. Ніколаєнка,
В. Новікова, Ю. Палкіна, Ю. Пахомова, В. Рибалкіна,
В. Савчука, В. Степаненко та ін. [5].
Результати досліджень. Особливої актуальності на-
бувають питання стратегічного розвитку малого і се-
реднього бізнесу. Це зумовлюється, зокрема, тим, що
сьогодні саме малими та середніми підприємствами
створюється більша частина валового внутрішнього
продукту в країнах із розвинутою ринковою економі-
кою, на які нині орієнтується Україна.
Ринкова трансформація економічної системи
України та її інтеграція до світового господарства ви-
кликали інтерес до проблем управління малим бізне-
сом, стали поштовхом до розгортання, заглиблення і
впровадження досліджень стратегічного управління.
Першочергового значення набувають установки
на підвищення конкурентоспроможності підприємств
малого бізнесу. Конкурентне середовище потребує при-
йняття відповідних управлінських рішень, швидко і рі-
шуче реагувати на зміни навколишнього середовища.
Сучасна концепція управління системами різно-
го рівня, в тому числі підприємств малого бізнесу — це
концепція стратегічного управління, що виникла як
відповідь на виклики зовнішнього середовища: значно-
го технологічного прориву, інформаційної революції,
посилення глобалізації, загострення конкуренції та не-
стабільності.
Термін «стратегічне управління» введений у побут
на рубежі 60–70-х рр. xx століття для того, щоб позна-
чити різницю між поточним управлінням на рівні ви-
робництва і управлінням, здійснюваним на вищому
рівні. Необхідність фіксації такого розходження була
викликана в першу чергу змінами в умовах ведення біз-
несу. Провідною ідеєю, що відбиває сутність переходу
від оперативного управління до стратегічного з’явилася
ідея необхідності перенесення центру уваги вищого ке-
рівництва на оточення, для того щоб відповідним чином
і вчасно реагувати на зміни, що відбуваються в ньому
Широта та інтенсивність досліджень свідчать про
те, що відбувається пошук нової парадигми в галузі
стратегічного менеджменту. Коло питань, що обговорю-
ються по відповідному напрямку, надзвичайно широке:
поточний рівень стратегічного управління в мало-
му бізнесі;
предмет стратегічного управління;
зв’язок капіталізації малого бізнесу підприємства з
задачами стратегічного менеджменту;
зростання ролі нематеріальних активів в досягнен-
ні її стратегічних цілей;
розробка концептуально-методологічної бази стра-
тегічного менеджменту;
розробка інформаційних технологій для стратегіч-
ного управління малим підприємством.
Стратегічне управління — діяльність менеджменту
по досягненню довгострокових цілей. Перед малими
підприємствами регіону стоять такі стратегічні цілі:
зайняти лідируюче положення у своєму сегменті
ринку;
довести ринкову вартість підприємства до бажано-
го рівня;
домогтися конкурентної переваги (технологічної,
по якості товарів і послуг, внутрішньої організації тощо);
стати високоприбутковим підприємством.
Стратегічне управління — це діяльність з розробки
місії, найважливіших цілей малого та середнього бізнесу
і способів їх досягнення, що забезпечують їх розвиток в
нестабільному зовнішньому середовищі шляхом змін в
самій організації, і її зовнішнього середовища. Страте-
гічне управління поділяється на три етапи: підготовчий
(стратегічний аналіз та прогнозування зовнішнього і
внутрішнього середовища), основний етап (стратегічне
планування), заключний (стратегічна організація і мо-
тивація, контроль і регулювання).
Особливими рисами стратегічного управління
можна назвати такі: націленість на досягнення резуль-
татів в зовнішньому середовищі, поява стратегічно
адаптованих рішень, що доповнюють контур перед-
бачуваних, запланованих стратегічних рішень; безпе-
рервність процесу; ускладнення функцій та результатів
управління. Це безперервний процес вибору і реалізації
цілей та стратегій організації.
Кожне підприємство рано чи пізно зіштовхується з
необхідністю чітко сформулювати свої стратегічні цілі,
місію, бачення, концепцію розвитку. Без цього немож-
ливе управління, особливо у великих структурах. При-
чому формулювання — це тільки початок стратегічного
управління. Необхідно донести ціннісно-цільові уста-
новки до співробітників. Втрата мети — серйозний фак-
тор зниження привабливості роботи для персоналу
Постає запитання: що робити з цими формулюван-
нями, як впроваджувати стратегію, як змусити все це
працювати? Досвід співробітництва з різними підпри-
ємствами свідчить про типовість подібного стану. Мож-
на сконцентрувати всю увагу на управлінні реалізацією
заходів, спрямованих на досягнення стратегічних цілей.
Але як втягнути у цей процес весь персонал? Як оціни-
ти конкретний захід — чи допомагає він руху малого
бізнесу до світлого завтра чи гальмує його? Стратегіч-
не управління підприємством складають три елементи:
вище керівництво; спеціалізована структура стратегіч-
ного управління, на чолі з директором зі стратегічного
управління та стратегічна рада. Рецепторами стратегіч-
ної інформації в малому бізнесі є персонал. В малому
бізнесі, в яких до процесу пошуку стратегічної інфор-
мації, її аналізу в процесі стратегічного управління за-
лучені не тільки вищі керівники, а й персонал — досяга-
ють значно більшого. Потенціал малого бізнесу значно
зростає внаслідок виникнення синергетичного ефекту.
Стратегія бізнесу — це фундамент, на якому будується
бізнес, а стратегічний аналіз — це матеріал проектування
для самого бізнесу, його структури, перспектив, можли-
востей. На сьогоднішній день у більшості українських під-
приємств відсутнє стратегічне управління як таке: низький
рівень культури в напрямі стратегічного управління для
малих підприємств сьогоднішній день є важливішим, ніж
ПАДЕРІН І. Д., ЧАЛАПКО Л. Д.
120 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
завтрашній, а, можливо, не вистачає просто навичок чи ре-
сурсів для паралельного вирішення стратегічних задач.
Як показали дослідження близько 50 % підприємств
малого бізнесу будують системи оцінки ефективності, бе-
ручи за основу винятково фінансові показники. Існує ряд
обмежень на використання стратегічного управління.
По-перше, стратегічне управління не дає точної і
детальної картини майбутнього [6]. Визначений в стра-
тегічному управлінні опис бажаного майбутнього орга-
нізації — це сукупність якісних побажань щодо того, у
якому стані повинна знаходитись організація в майбут-
ньому, яку позицію вона повинна займати на ринку, яку
мати організаційну культуру тощо
По-друге, стратегічне управління не може бути лише
сумою правил, процедур і схем. У нього немає теорії, що
наказує, що і як робити при розв’язанні визначених задач у
визначених ситуаціях. Стратегічне управління — це скорі-
ше визначена філософія чи ідеологія бізнесу і менеджмен-
ту. Звичайно, існує ряд рекомендацій, правил і логічних
схем аналізу проблем і вибору стратегії, а також здійснення
стратегічного планування і практичної реалізації стратегії.
По-третє, вимагаються величезні зусилля і великі ви-
трати часу і ресурсів для того, щоб в організації почав здій-
снюватися процес стратегічного управління [6]. Потрібно
введення і здійснення стратегічного планування, що сут-
тєво відрізняється від розробки довгострокових планів,
обов’язкових до виконання в будь-яких умовах. Необхідно
також створення служб, що здійснюють відстеження ото-
чення і включення організації в середовище.
По-четверте, різко підсилюються негативні наслід-
ки помилок стратегічного передбачення. В умовах над-
то високої рухливості зовнішнього середовища бізнесу
невірне передбачення і, відповідно, помилки стратегіч-
ного вибору можуть стати фатальними для організації.
Особливо трагічними наслідки невірного прогнозу бу-
вають для організацій, що здійснюють безальтернатив-
ний шлях функціонування або ж реалізують стратегію,
що не піддається принциповому корегуванню
По-п’яте, при здійсненні стратегічного управління
найчастіше основний акцент робиться на стратегічне пла-
нування. Однак цього зовсім недостатньо, тому що страте-
гічний план не забезпечує його обов’язкового успішного
виконання. Насправді найважливішою складовою страте-
гічного управління є реалізація стратегічного плану.
На практиці стратегічне управління — це: симбіоз ін-
туїції і мистецтва вищого керівництва вести бізнес до стра-
тегічних цілей; високий професіоналізм і творчість служ-
бовців, що забезпечують зв’язок організації з середовищем
активне включення всіх працівників у реалізацію задач ор-
ганізації, у пошук найкращих шляхів досягнення її цілей.
Підсумовуючи сказане, слід зазначити, що на су-
часному етапі світового економічного розвитку відбу-
вається значне загострення конкурентної боротьби. Це
негативно позначається на конкурентоздатності і стій-
кості функціонування вітчизняних підприємств малого
бізнесу. У даний час для ринкових відносин і зовніш-
нього економічного середовища властива суперечлива
динаміка. Щоб успішно функціонувати підприємству
необхідні: передбачення, адекватні міри пристосування
і конкурентні переваги. Такі можливості багато в чому
визначаються здатністю підприємства швидко адапту-
вати свою стратегію до зовнішніх ринкових умов. Стра-
тегічні альтернативи як простір маркетингових рішень
у більшості випадків обмежені не тільки нестабільністю
сегментів ринку, загостренням конкуренції, але і стра-
тегією управління самого підприємства малого бізнесу.
Не кожне вітчизняне підприємство може дозво-
лити собі використовувати стратегічний менеджмент
і приймати перспективні рішення. Але якщо підпри-
ємство має у своєму розпорядженні ресурси, що дають
можливість активно впливати на конкурентів та кадри,
що правильно формулюють стратегічні рішення, то пер-
спектива розвитку багато в чому буде визначена.
Малий бізнес знаходяться під постійним впливом
середовища. Відсутність адекватної реакції на вплив
факторів означає відірваність від ринку, від ситуації і
часто веде до втрати контролю над розвитком малого
бізнесу, зниження конкурентоспроможності.
Стратегічне управління — найвищий рівень роботи
менеджера, де бізнес стає мистецтвом. Тільки поєднання
мистецтва і точного розрахунку, прагнення до змін та вмін-
ня підтримувати стабільність можуть забезпечити успіх.
Стратегічне управління покликане забезпечити фірмі
виживання в довгостроковій перспективі, коли підпри-
ємство досить успішно справляється із своїми задачами,
приносить своєю діяльністю задоволення тим, хто входить
у сферу її ділової взаємодії. У першу чергу це стосується
покупців, співробітників підприємства і її власників. Для
цього воно повинно робити продукт, що стабільно буде зна-
ходити покупців. Банально, але факт. Це означає, що про-
дукт повинен бути, по-перше, цікавий покупцю настільки,
що він готовий віддати за нього гроші, і, по-друге, цікавий
покупцю більше, ніж аналогічний чи схожий по споживчих
якостях продукт інших фірм. Якщо продукт має ці дві влас-
тивості, то говорять, що продукт має конкурентні переваги.
Отже, підприємство малого бізнесу може успішно
існувати і розвиватися тільки в тому випадку, якщо її
продукт має конкурентні переваги. Створювати ж кон-
курентні переваги покликане стратегічне управління.
Зовнішнє середовище, у якому функціонують різ-
ні за формою господарські підприємства, стає усе більш
складним і невизначеним. Управління повинне бути при-
стосоване до ринкової самоорганізації. Тому особливо для
підприємств малого бізнесу виникає необхідність вико-
ристання методів стратегічного менеджменту. Принци-
пово важливого значення набувають не тільки питання
освоєння сучасних ринково-орієнтованих методів плану-
вання, управління, організації і контролю виробничо-гос-
подарської й економічної діяльності, але і розробка нових
логістико-орієнтованих концепцій, підходів, методологій
до стратегічного аналізу і управління організаційно-еко-
номічною стійкістю в умовах ризику і невизначеності.
Пропонується питання стратегічного аналізу і
управління організаційно-економічною стійкістю під-
приємств малого та середнього бізнесу слід вирішувати з
позицій сучасних концепцій маркетингу і логістики, ви-
користовуючи різні методи, з урахуванням впливу ситуа-
цій ризику і невизначеності зовнішньої інфраструктури.
При дослідженні процесів, що впливають на організацій-
но-економічну стійкість підприємств малого бізнесу в
стратегічній перспективі можуть бути використані мето-
ди математичного програмування, принципи побудови
економіко-математичних моделей, основні положення
концепцій маркетингу і логістики тощо.
ПАДЕРІН І. Д., ЧАЛАПКО Л. Д.
1212012/№1
Висновки
Стратегічне управління — це діяльність з розробки
місії, найважливіших цілей малого та середнього бізнесу
і способів їх досягнення, що забезпечують їх розвиток в
нестабільному зовнішньому середовищі шляхом змін в
самій організації, і її зовнішнього середовища. Страте-
гічне управління поділяється на три етапи: підготовчий
(стратегічний аналіз та прогнозування зовнішнього і
внутрішнього середовища), основний етап (стратегічне
планування), заключний (стратегічна організація і мо-
тивація, контроль і регулювання).
Стратегія бізнесу — це фундамент, на якому буду-
ється бізнес, а стратегічний аналіз — це матеріал проек-
тування для самого бізнесу, його структури, перспектив,
можливостей.
Стратегічне управління — це скоріше визначена
філософія чи ідеологія бізнесу і менеджменту. Звичай-
но, існує ряд рекомендацій, правил і логічних схем ана-
лізу проблем і вибору стратегії, а також здійснення стра-
тегічного планування і практичної реалізації стратегії.
На практиці стратегічне управління — це: симбіоз ін-
туїції і мистецтва вищого керівництва вести бізнес до стра-
тегічних цілей; високий професіоналізм і творчість служ-
бовців, що забезпечують зв’язок організації з середовищем
активне включення всіх працівників у реалізацію задач ор-
ганізації, у пошук найкращих шляхів досягнення її цілей.
Стратегічні альтернативи як простір маркетингових рі-
шень у більшості випадків обмежені не тільки нестабільніс-
тю сегментів ринку, загостренням конкуренції, але і страте-
гією управління самого підприємства малого бізнесу.
Стратегічне управління — найвищий рівень роботи
менеджера, де бізнес стає мистецтвом. Тільки поєднан-
ня мистецтва і точного розрахунку, прагнення до змін та
вміння підтримувати стабільність можуть забезпечити
успіх. Отже, підприємство малого бізнесу може успіш-
но існувати і розвиватися тільки в тому випадку, якщо її
продукт має конкурентні переваги. Створювати ж кон-
курентні переваги покликане стратегічне управління.
При дослідженні процесів, що впливають на орга-
нізаційно-економічну стійкість підприємств малого біз-
несу в стратегічній перспективі можуть бути викорис-
тані методи математичного програмування, принципи
побудови економіко-математичних моделей, основні
положення концепцій маркетингу і логістики тощо.
Література
1. Шумпетер Й. Теория экономического развития. /
Й. Шумпетер. — М. : Экономика,1982. — 412 с.
2. Варналій З. С. Мале підприємництво: основи те-
орії і практики / З. С. Варналій. — К. : Т-во «Знання»,
2001. — 277 с.
3. Вороніна Л. Державна підтримка малого бізнесу в
системі трансформації економіки України / Л. Вороніна //
Економ. Реформи сьогодні. — 2000. — № 28. — С. 31–34.
4. Ляшенко В. И. Регулирование развития малого
предпринимательства в Украине: проблемы и пути ре-
шения : монографія / В. И. Ляшенко. — НЕН Украины.
Ин-т экономики пром-сти. — Донецк, 2007.
5. Малое предпринимательство промышленном
регионе: социально-экономическое развитие, формы и
методы регулирования, механизм экономического рос-
та : монография / Под ред. Н. И Рединой — Днепропе-
тровск, ДГФЭИ, 2002. — 281 с.
6. Малое предпринимательство в промышленном
регионе: социально-экономическое развитие, формы
и методы регулирования, механизмы экономического
росту. Изд. 2-е переработанное и дополненное: Коллек-
тивная монография / под ред. Н. И Рединой. — Днепро-
петровск, ДГФЭИ, 2004. — 352 с.
7. Становлення і розвиток малого бізнесу в регіоні:
Колективна монографія / за заг. ред. академіка АЕНУ
Н. І. Редіної. — Дніпропетровськ : ДДФА, 2008. — 508 с.
Туризм як соціально-економічне явище все більше
набирає всіх ознак самостійної галузі національної еко-
номіки. По-перше, його суб’єктами є досить однорідні
за призначенням і технологією виробництва товарів і
послуг підприємства (туристичні бази, готелі, фірми,
транспорт, зв’язок тощо). По-друге, поступово вдоско-
налюється система управління туризмом. І, по-третє,
незважаючи на значну диверсифікацію, у туристичній
індустрії створюється однорідна за цільовим призна-
ченням продукція.
Розвиток туристичного бізнесу дозволив багатьом
країнам з менш привабливими, ніж в Україні, природ-
ними та культурно-історичними передумовами підви-
щити рівень соціально-економічного розвитку. Наявні
туристичні ресурси сприяють входженню України на
світовий туристичний ринок. Але навіть значний турис-
тичний потенціал ще не дає гарантії успішного розви-
тку туристичної індустрії. Для підвищення ефективності
роботи туристичної сфери економіки необхідно регулю-
вати цим процесом як на загальнонаціональному рівні,
так і в регіонах.
Туризм істотно впливає на економічний розвиток
держави та регіонів, сприяє створенню нових робочих
місць, є джерелом поповнення бюджету та припливу ва-
лютних надходжень, поєднує прибутковість з екологіч-
ною рівновагою. Крім того, стимулює розвиток багатьох
галузей економіки таких як будівництво, транспорт,
сільське господарство, культура, мистецтво тощо, які
прямо чи опосередковано пов’язані з туристичною інду-
стрією. Враховуючи велике значення туристичної галу-
Т. В. Перекрест
чл.- кор. АЕН України
м. Запоріжжя
ОЦІНЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНІСТІ ТУРИЗМУ:
НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ
ПЕРЕКРЕСТ Т. В.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-44746 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-25T20:53:04Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Падерін, І.Д. Чалапко, Л. Д. 2013-06-03T18:38:42Z 2013-06-03T18:38:42Z 2012 Теоретичні основи стратегічного управління малим підприємствами та середнім бізнесом регіону / І. Д. Падерін, Л. Д. Чалапко // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 118-121. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44746 Досвід країн з ринковою економікою свідчить, що малим підприємствам належить значне місце у створенні загального обсягу валового національного продукту, виробництві товарів, наданні послуг, що дає можливість повніше задовольняти попит та збільшувати зайнятість населення, надходження грошових коштів до бюджету, вирішувати соціально-економічні питання. Опыт стран с рыночной экономикой свидетельствует, что малым предприятиям принадлежит значительное место в создании общего объема валового национального продукта, производстве товаров, предоставлении услуг, которое дает возможность полнее удовлетворять спрос и увеличивать занятость населения, поступления денежных средств в бюджет, решать социально-экономические вопросы. Experience of countries testifies with a market economy, that a considerable place belongs to the small enterprises in creation of general volume of gross national product, producing goods, grant of services of, which enables completer to satisfy demand and increase employment of population, receipt of money facilities in a budget, to decide socio-economic questions. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Теоретичні основи стратегічного управління малим підприємствами та середнім бізнесом регіону Теоретические основы стратегического управления малым предприятиями и средним бизнесом региона Theoretical strategic management bases small enterprises and middle business of region Article published earlier |
| spellingShingle | Теоретичні основи стратегічного управління малим підприємствами та середнім бізнесом регіону Падерін, І.Д. Чалапко, Л. Д. Наукові статті |
| title | Теоретичні основи стратегічного управління малим підприємствами та середнім бізнесом регіону |
| title_alt | Теоретические основы стратегического управления малым предприятиями и средним бизнесом региона Theoretical strategic management bases small enterprises and middle business of region |
| title_full | Теоретичні основи стратегічного управління малим підприємствами та середнім бізнесом регіону |
| title_fullStr | Теоретичні основи стратегічного управління малим підприємствами та середнім бізнесом регіону |
| title_full_unstemmed | Теоретичні основи стратегічного управління малим підприємствами та середнім бізнесом регіону |
| title_short | Теоретичні основи стратегічного управління малим підприємствами та середнім бізнесом регіону |
| title_sort | теоретичні основи стратегічного управління малим підприємствами та середнім бізнесом регіону |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44746 |
| work_keys_str_mv | AT paderíníd teoretičníosnovistrategíčnogoupravlínnâmalimpídpriêmstvamitaserednímbíznesomregíonu AT čalapkold teoretičníosnovistrategíčnogoupravlínnâmalimpídpriêmstvamitaserednímbíznesomregíonu AT paderíníd teoretičeskieosnovystrategičeskogoupravleniâmalympredpriâtiâmiisrednimbiznesomregiona AT čalapkold teoretičeskieosnovystrategičeskogoupravleniâmalympredpriâtiâmiisrednimbiznesomregiona AT paderíníd theoreticalstrategicmanagementbasessmallenterprisesandmiddlebusinessofregion AT čalapkold theoreticalstrategicmanagementbasessmallenterprisesandmiddlebusinessofregion |