Напрямки дерегуляції діяльності малих підприємницьких структур в Україні

У статті викладені пропозиції щодо напрямків дерегуляції діяльності малих підприємницьких структур, реалізація яких доцільна на державному рівні. Практична спрямованість отриманих результатів обумовлена можливістю протидії наявній критичній масі негативних тенденцій в економіці шляхом стимулюван...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Вісник економічної науки України
Date:2012
Main Authors: Бутенко, А.І., Шлафман, Н.Л.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут економіки промисловості НАН України 2012
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44749
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Напрямки дерегуляції діяльності малих підприємницьких структур в Україні / А.І. Бутенко, Н.Л. Шлафман // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 30-33. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-44749
record_format dspace
spelling Бутенко, А.І.
Шлафман, Н.Л.
2013-06-03T18:52:53Z
2013-06-03T18:52:53Z
2012
Напрямки дерегуляції діяльності малих підприємницьких структур в Україні / А.І. Бутенко, Н.Л. Шлафман // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 30-33. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.
1729-7206
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44749
У статті викладені пропозиції щодо напрямків дерегуляції діяльності малих підприємницьких структур, реалізація яких доцільна на державному рівні. Практична спрямованість отриманих результатів обумовлена можливістю протидії наявній критичній масі негативних тенденцій в економіці шляхом стимулювання розвитку малого підприємництва.
В статье изложены предложения по направлениям дерегулирования деятельности малых предпринимательских структур, реализация которых целесообразна на государственном уровне. Практическая направленность полученных результатов обусловлена возможностью противодействия имеющейся критической массе отрицательных тенденций в экономике путем стимулирования развития малого предпринимательства.
The article presents suggestions for areas of deregulation of small business organizations, the implementation of which is appropriate at the state level. The practical orientation of the results is due to the possibility of countering the existing critical mass of negative trends in the economy by encouraging small business development.
uk
Інститут економіки промисловості НАН України
Вісник економічної науки України
Наукові статті
Напрямки дерегуляції діяльності малих підприємницьких структур в Україні
Направления дерегулирования деятельности малых предпринимательских структур в Украине
Areas of the deregulation of small business organizations in Ukraine
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Напрямки дерегуляції діяльності малих підприємницьких структур в Україні
spellingShingle Напрямки дерегуляції діяльності малих підприємницьких структур в Україні
Бутенко, А.І.
Шлафман, Н.Л.
Наукові статті
title_short Напрямки дерегуляції діяльності малих підприємницьких структур в Україні
title_full Напрямки дерегуляції діяльності малих підприємницьких структур в Україні
title_fullStr Напрямки дерегуляції діяльності малих підприємницьких структур в Україні
title_full_unstemmed Напрямки дерегуляції діяльності малих підприємницьких структур в Україні
title_sort напрямки дерегуляції діяльності малих підприємницьких структур в україні
author Бутенко, А.І.
Шлафман, Н.Л.
author_facet Бутенко, А.І.
Шлафман, Н.Л.
topic Наукові статті
topic_facet Наукові статті
publishDate 2012
language Ukrainian
container_title Вісник економічної науки України
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
format Article
title_alt Направления дерегулирования деятельности малых предпринимательских структур в Украине
Areas of the deregulation of small business organizations in Ukraine
description У статті викладені пропозиції щодо напрямків дерегуляції діяльності малих підприємницьких структур, реалізація яких доцільна на державному рівні. Практична спрямованість отриманих результатів обумовлена можливістю протидії наявній критичній масі негативних тенденцій в економіці шляхом стимулювання розвитку малого підприємництва. В статье изложены предложения по направлениям дерегулирования деятельности малых предпринимательских структур, реализация которых целесообразна на государственном уровне. Практическая направленность полученных результатов обусловлена возможностью противодействия имеющейся критической массе отрицательных тенденций в экономике путем стимулирования развития малого предпринимательства. The article presents suggestions for areas of deregulation of small business organizations, the implementation of which is appropriate at the state level. The practical orientation of the results is due to the possibility of countering the existing critical mass of negative trends in the economy by encouraging small business development.
issn 1729-7206
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44749
citation_txt Напрямки дерегуляції діяльності малих підприємницьких структур в Україні / А.І. Бутенко, Н.Л. Шлафман // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 30-33. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT butenkoaí naprâmkideregulâcíídíâlʹnostímalihpídpriêmnicʹkihstrukturvukraíní
AT šlafmannl naprâmkideregulâcíídíâlʹnostímalihpídpriêmnicʹkihstrukturvukraíní
AT butenkoaí napravleniâderegulirovaniâdeâtelʹnostimalyhpredprinimatelʹskihstrukturvukraine
AT šlafmannl napravleniâderegulirovaniâdeâtelʹnostimalyhpredprinimatelʹskihstrukturvukraine
AT butenkoaí areasofthederegulationofsmallbusinessorganizationsinukraine
AT šlafmannl areasofthederegulationofsmallbusinessorganizationsinukraine
first_indexed 2025-11-25T20:39:13Z
last_indexed 2025-11-25T20:39:13Z
_version_ 1850527784916484096
fulltext 30 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ кредитних ресурсів та коштів замовників (право вільно визначати ціни на свою продукцію будівельні компанії повинні мати тільки в тому випадку, коли вона фінансу- ється за рахунок власних коштів будівельників). Висновки. Будівельна галузь, яка створює робочі місця в інших секторах, є важливим індикатором роз- витку національного господарства. Це дозволяє, через дослідження тенденцій, що відбуваються в будівництві, спрогнозувати перспективи функціонування економіки країни на наступні 1,5–2 роки. Важливу роль в розви- тку національного господарства відіграють внутрішні та зовнішні інвестиції. Тому, для відновлення економічно- го зростання, Україні необхідно впровадити заходи для створення сприятливого середовища для залучення ін- вестицій та направлення їх в будівельну галузь і на фінан- сування капіталомістких виробництв. Звичайно, будівельна галузь не здатна вирішити всі проблеми національної економіки, однак, вона спро- можна надати поштовх для її відродження. Література 1. Кульпінський С. В. Визначення факторів впливу на бізнес-цикл у системі регулювання фінансового рин- ку / С. В. Кульпінський // Фінанси України. — 2009. — № 9. — С. 53–66. 2. Сапір Ж. Наскільки тяжко, наскільки довго? (Спро- ба прогнозування глибини і тривалості кризи) / Ж. Сапір // Економіка України. — 2008. — № 10. — С. 73–93. 3. Геєць В. М. Посткризові перспективи та пробле- ми розвитку економік України й Росії (макроекономіч- ний спектр) / В. М. Геєць // Фінанси України. — 2011. — № 3. — С. 3–18. 4. Бурлай Т. Прогнозна економічна модель для оцінки змін реального ВВП України з урахуванням по- тенціальних шокових впливів / Т. Бурлай, О. Білоцеркі- вець // Економіка України. — 2009. — № 10. — С. 62–68. 5. Статистичний щорічник України за 2009 рік [Електронний ресурс] — К.: Державний комітет статис- тики України, 2010. — 566 с. — Режим доступу : http :\\ www. ukrstat. gov. ua/ 6. Борейко В. І. Будівельна галузь як індикатор еко- номічного розвитку країни / В. І. Борейко // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. Зб. наук. праць : Вип. ХVІ. — № 1. — Київ, СЕУ / Рівне: НУВГП, 2010. — С. 10–17. Світовий досвід переконливо довів, що кожна з країн, які динамічно розвиваються, розробляла довго- строкову програму соціально-економічних перетворень, багато в чому засновану на розвитку і підтримці сектора малого і середнього підприємництва (МСП), що є най- більш динамічним фактором економічного зростання. Ці держави, ґрунтуючись на об’єктивному аналізі всебічної інформації про стан сектора МСП і його реального вне- ску до економіки країни, розробляли політику підтримки і розвитку цього сектора. Таким чином, законодавством більшості розвинутих країн МСП визначено як особли- вий суб’єкт державного регулювання і основною тенден- цією розвитку оподаткування МСП є прагнення до мак- симального спрощення податкових схем. На відміну від такого підходу, в Україні з кожним ро- ком погіршується стан підприємницького середовища, тобто умови для розвитку підприємницької діяльності, про що свідчать дані основних міжнародних рейтингів. Зокрема, у рейтингу сприятливості ведення бізнесу «Ве- дення бізнесу - 2012: ведення бізнесу в умовах більшої прозорості» Всесвітнього банку Україна спустилася на 3 сходинки і зайняла 152-е місце серед 183-ти країн світу. У щорічному світовому рейтингу Transparency Іnternatіonal (найавторитетніша міжнародна організація, що досліджує проблеми корупції в різних країнах) Україна опустилася з 134-го на 152-е місце, розділивши цю позицію з Таджи- кистаном. Україна опустилася на 164 місце в рейтингу еко- номічної свободи серед 179 держав світу, що розраховуєть- ся американською дослідницькою організацією Herіtage Foundatіon і газетою Wall Street Journal, - це останнє міс- це в рейтингу економічної свободи серед європейських держав. Тоді як у 2010 році Україна займала 162 місце, а в 2009-му була на 152 позиції [1]. І це не дивно, адже дотепер 88 органів управління мають в Україні контрольні повно- важення, а видають документи дозвільного характеру - 37. Крім того, як заявив прем’єр-міністр на засіданні уряду, дотепер 88 органів мають контрольні повноваження. Ви- дають документи дозвільного характеру 37 органів. Вида- ють і анулюють ліцензії 34 органи управління, а має право припиняти господарську діяльність 21 орган. Після прийняття Податкового кодексу почався масо- вий процес закриття малого бізнесу: за даними Державної податкової служби України наданими на запрос Інтернет- ресурсу «Цензор. НЕТ», за 2011 р. припинили свою діяль- ність 245 тисяч 83 підприємця, подали ж заяви про реєстра- цію підприємницької діяльності тільки 176 тисяч 728 осіб. За даними Державної реєстраційної служби Укра- їни на 01.01.2012 р., в цілому по Україні темп приросту А. І. Бутенко д-р екон. наук, професор Н. Л. Шлафман д-р екон. наук м. Одеса НАПРЯМКИ ДЕРЕГУЛЯЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЛИХ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР В УКРАЇНІ БУТЕНКО А. І., ШЛАФМАН Н. Л. 312012/№1 кількості суб’єктів господарської діяльності, підприєм- ницьку діяльність яких припинено (12,8 %), більш ніж в 3 рази перевищує темп приросту кількості зареєстрова- них суб’єктів господарської діяльності (3,67 %). За окре- мими областями картина ще гірша, наприклад, в Івано- Франківській області — більш ніж у 5 разів, у Львівській області — майже у 5 разів, у Сумській області — в 4,52 рази, у Вінницькій області — у 4,5 рази, у м. Києві — в 4,4 рази, у Черкаській області — у 3,8 рази. За даними реєстрації та ліквідації СПД-фізичних осіб картина ще гірша: темп приросту кількості СПД, підприємницьку діяльність яких припинено (13,44 %), майже в 4 рази перевищує темп приросту кількості зареєстрованих суб’єктів господарської діяльності (3,53 %) в цілому по Україні. За окремими областями: в м. Києві — у 6,58 рази, у Львівській області — у 5,62 рази, у Вінницькій області — у 5 разів, у Полтавській — у 4,66 рази. Така тенденція, як показали дослідження, пов’язана з існуючими недоліками Податкового кодексу, а також з не- доліками Закону України «Про внесення змін у Податко- вий кодекс України і деякі інші законодавчі акти України про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва» від 04.11.2011 № 4014-VI. По-перше, Податковим Кодексом скасовано ко- лишнє правило про те, що будь-яка податкова норма, що дозволяє подвійне трактування і на користь подат- кових органів, і на користь платників податків, повинна трактуватися тільки на користь платників, що, по суті, означає, що відтепер перевагу буде мати трактування юристами двозначних норм (яких у Податковому ко- дексі достатньо) на користь податкових органів. По-друге, сумнівною, на думку підприємців, новаці- єю Податкового кодексу є зміна умов реєстрації платни- ка податку на додатну вартість (ПДВ). Щоб організувати нове підприємство й одержати свідчення платника ПДВ, потрібно мати товарообіг у 300 000 грн. Але сподіватися на банківський кредит на таку суму не доводиться. Та- кож практично неможливо буде знайти покупця, який би здійснив закупівлю в таких розмірах, адже він, придбава- ючи товар у підприємства без реєстрації його як платника ПДВ, позбавляється права на податковий кредит. Тому не має сенсу створювати нове підприємство. Крім того, кількість зареєстрованих платників ПДВ скоротилась у 2010 р. порівняно з 2009 р. на 7,02 %, а у першій половині 2011 р. порівняно з аналогічним пері- одом 2010 р. — ще на 12,8 %, кількість ж зареєстрованих платників ПДВ — фізичних осіб — ще більше, відповід- но, на 16,3 % та 27 % (табл. 1). По-третє, Закон України «Про внесення змін у Подат- ковий кодекс України і деякі інші законодавчі акти Украї- ни про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва» уводить таке нововведен- ня в податковому законодавстві як «відпустка» для суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему опо- даткування, обліку та звітності. Наприклад, суб’єкти пер- шої і другої груп, що не використовують найману працю, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, але як підтвер- дити факт відпустки у Законі не пояснюється, що створює підґрунтя для корупційних дій чиновників. По-четверте, законодавчо також значно звужено коло податків і зборів, що для суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, облі- ку та звітності, заміняються єдиним податком (з 18 загаль- нодержавних податків і зборів всього 6). Але, податки, збо- ри і митні платежі при ввозі товарів на територію України такі суб’єкти оплачують на загальних підставах, що взагалі в концепцію спрощеної системи не вписується. По-п’яте, якщо раніше СПД-фізична особа в обліку своєї діяльності міг обходитися елементарним - книгою об- ліків доходів і витрат, то після вступу Закону в силу СПД - фізичні особи третьої групи, що сплачують 3 % доходу і ПДВ або 5 % доходу, а також СПД-юридичні особи мають вести облік доходів і витрат у формі і порядку, установлених Міністерством фінансів України, що значно ускладнює ве- дення ними підприємницької діяльності, адже потребує ви- ділення для цього окремої зайнятої особи. Крім того, в Законі сказано, що «…у суму доходу включається вартість безкоштовно отриманих товарів (послуг) і сума кредиторської заборгованості, по якій пройшов термін подання позову». Дане нововведення пред’являє до підприємця нові вимоги: вести контроль усіх постачань на предмет їхньої оплати; по всіх при- дбаннях одержувати і зберігати первинну документацію про постачання й оплату; вести облік по датах виник- нення кредиторської заборгованості; відслідковувати термін кредиторської заборгованості; по закінченню терміну давнини включати кредиторську заборгованість Таблиця 1 Розрахунок зміни кількості платників податків після введення в дію Податкового кодексу України 2009 р. 2010 р. 1 півріччя 2010 1 півріччя 2011 Зміна 2010 до 2009 1 півріччя 2011 до 1 півріччя 2010 Кількість зареєстрованих платни- ків податку на прибуток 421704 418804 413243 432342 -0,7% +4,62% Кількість зареєстрованих плат- ників податку з доходів фізичних осіб-роботодавців 766671 731475 707420 731054 -4,6% +3,3% Кількість зареєстрованих плат- ників податку з доходів фізичних осіб-найманих працівників 18278466 17263273 16314245 16108884 -5,6% -1,3% Кількість зареєстрованих платни- ків ПДВ 304554 283176 292216 254711 -7,02% -12,8% Кількість зареєстрованих платни- ків ПДВ — фізичних осіб 41761 34944 38808 28314 -16,3% -27% БУТЕНКО А. І., ШЛАФМАН Н. Л. 32 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ у доход, а також окремо вести облік безкоштовно отри- маних товарів (робіт, послуг) і включати їх у доход. Все це також потребує витрати додаткового робочого часу та ускладнює ведення підприємницької діяльності. По-шосте, Закон закріплює право податкового ор- гана на анулювання свідчення платника єдиного податку, наприклад, при здійсненні заборонених видів діяльності, перевищенні кількості найманих робітників або викорис- тання неприпустимого способу розрахунків. Раніше ж на законодавчому рівні таке право податкового органа, а та- кож підстави для його використання не були закріплені. По-сьоме, в Законі прописаний порядок переходу з загальної системи на єдиний податок, де вимогою для суб’єкта є його відповідність протягом попереднього року тим або іншим параметрам конкретної групи. При цьому, описаний тільки порядок підтвердження фактора суми річного доходу, а от про інші параметри претендента на єдину систему оподатковування не сказано. Ця недо- мовка викликає запитання: як підтвердити, що весь рік СПД здійснювався винятково роздрібний продаж това- рів з торговельного місця на ринку і/або він вів діяльність з надання побутових послуг населенню? Тут виникає привід для зловживань з боку працівників податкових служб, адже однією з причин невидачі свідоцтва суб’єкту підприємницької діяльності є невідповідність вимогам тієї або іншої групи спрощеної системи оподаткування. Таким чином, проведене дослідження дозволяє зробити висновок про суттєве погіршення інституцій- ного середовища малого та середнього підприємництва, що становить загрозу національній безпеці, внаслідок можливого різкого зростання безробіття та зниження рівня життя населення. Наші дослідження показали, що нагально необ- хідно вдосконалення інституційного середовища ді- яльності малих і середніх підприємницьких структур у таких напрямках: 1. Введення обов’язкової економічної і правової експертизи законопроектів і нормативних актів на їх відповідність вимогам розвитку підприємництва і бо- ротьби з корупцією. Державну служба України з питань регуляторної політики і розвитку підприємництва до- цільно наділити правом відхилення документів, що не відповідають даним вимогам, ще на стадії їх розробки. 2. Нагально необхідно вдосконалення Податкового кодексу України в таких напрямках: для самозайнятих підприємців-фізичних осіб, які не мають найманих працівників, враховуючи те, що вони, в основному працюють в сфері обслуговування, відмінити обов’язкову реєстрацію, ввести патент на надання окре- мих послуг, а податками, що сплачуються, мають бути: податок з доходів фізичних осіб і єдиний соціальний вне- сок. При наявності найманих працівників ці ж податки мають сплачуватися підприємцем за них, причому необ- хідно відмінити обмеження на кількість зайнятих; впорядкувати діяльність контролюючих органів, тобто необхідно законодавчо встановити, що поза- плановий контроль підприємств проводиться тільки у випадках перевірки отриманої інформації про виник- нення погрози або про заподіяння збитків життю чи здоров’ю людей, забруднення навколишнього серед- овища, аварійних ситуацій, а у відношенні суб’єктів малого і середнього підприємництва позапланові виїзні перевірки можуть проводитися тільки після узгодження з органом прокуратури за місцем здійснення підприєм- ницької діяльності. Відносно всіх видів підприємниць- кої діяльності плановий контроль має здійснюватися не більш ніж один раз на три роки. Сумарний річний тер- мін проведення заходів щодо контролю для всіх органів контролю для суб’єктів малого підприємництва має не перевищувати 50 годин. Необхідно також законодавчо закріпити норму про заборону проведення дублюючо- го контролю різними контрольно-наглядовими орга- нами відносно однакових вимог у відношенні одного об’єкта. Крім того, передбачити введення дуже важли- вої, з погляду юридичного захисту підприємців, норми, відповідно до якої перевірка, визнана проведеною з по- рушенням закону, буде вважатися недійсною, а всі пре- тензії до підприємця, що виникли у випадку проведення такої перевірки, відхилені; виключити зі ст. 75 Розділу ІІ Податкового кодексу України у п. 75.1 поняття «фактичні» перевірки і, відпо- відно, виключити п. 75.1.3, ст.80, а в п. 86.5 статті 86 за- мінити слова «статтею 80» словами «статтею 75». замінити ПДВ і податок на прибуток підприємств податком з обороту. Розрахунки показали, що при став- ці цього податку 5 %, податкові надходження до бюдже- ту зростуть (табл. 2). Крім того, перевагами впровадження податку з обороту є: зниження витрат держави та підприємницьких структур на адміністрування податків, тобто істотно скоротиться час і, відповідно, невиробничий персонал, необхідний для адміністрування податків, що призведе до значної економії в загальнодержавному масштабі; Таблиця 2 Розрахунок заміни ПДВ і податку на прибуток податком з обороту Показники 2007 р. 2008 р. 2009 р. 2010 р. млн. грн. млн. грн. млн. грн. млн. грн. Податок на прибуток під- приємств 34407 47857 33048 40359 Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 36549 45016 45927 53637 Бюджетне відшкодування податку на додану вартість - 30917 - 36709 -37717 - 47617 Обсяг невід-шкодованого ПДВ 8586 12786 21812 11114 Сумарно ПДВ і податок на прибуток (мінус від- шкодування ПДВ) 48625 68950 63070 57493 Сумарно ПДВ і податок на прибуток (мінус від- шкодування ПДВ мінус невідшкодований ПДВ) 31453 43378 19446 35265 Обсяг реалізованої про- дукції (робіт, послуг) 1565055 2072172 1955685 2388289 Податок з обороту при ставці 3 % 46952 62165 58671 71649 Податок з обороту при ставці 5 % 78253 103609 97784 119415 Податок з обороту при ставці 6 % 93903 124330 117341 143297 Податок з обороту при ставці 7 % 109554 145052 136898 167180 БУТЕНКО А. І., ШЛАФМАН Н. Л. 332012/№1 процес надходжень податку до бюджету може йти перманентно, що забезпечить стабільність наповнення його дохідної частини; податок з обороту набагато простіше, а тому й уникнути його сплати набагато складніше (податкове маневрування починається тільки тоді, коли в розрахун- ку оподатковуваної бази з’являється від’ємник). Обкла- даючи в однаковій мірі всі елементи вартості, держава стимулює ефективне виробництво, тоді як оподатку- вання прибутку або доданої вартості зацікавлює лише в матеріалоємності, вбиваючи інтерес до одержання доходу. Крім того, обкладання обороту, що включає до оподатковуваної бази витрати, ще і більш справедливо, оскільки в будь-якому спожитому ресурсі є неоплачена «природна складова» (понад витрати на її видобуток / транспортування), не пов’язана з працею або імпортом; введення податку зробить нерентабельними бага- торівневі корупційні канали розподілу з великою кіль- кістю посередників і буде стимулювати розвиток реаль- ного сектора економіки; відновити правило про те, що будь-яка податкова норма, що дозволяє подвійне трактування і на користь податкових органів, і на користь платників податків, повинна трактуватися тільки на користь платників; уточнити не прописані в Податковому кодексі окре- мі моменти, описані вище, зокрема: як підтвердити факт відпустки для суб’єктів господарювання, які застосову- ють спрощену систему оподаткування, обліку та звітнос- ті; який порядок підтвердження відповідності СПД тим або іншим параметрам конкретної групи при переході з загальної системи оподаткування на спрощену, тощо; при розрахунку податку на доходи фізичних осіб закріпити законодавчо не податкову соціальну піль- гу, а неоподатковуваний мінімум щомісячного доходу на рівні прожиткового мінімуму. Адже, хоча податок на доходи фізичних осіб безпосередньо не впливає на вартість продукції або величину прибутку підприєм- ницьких структур, його розмір для них дуже важливий, оскільки величина податку на доходи працівників впли- ває на заробітну плату, а отже, на рентабельність підпри- ємницької структури. Крім того, чим нижчі споживчі можливості громадян країни, тим менше розвинутий внутрішній ринок товарів і послуг, що негативно впли- ває на розвиток підприємництва. Впровадження запропонованих заходів дозволить, на наш погляд, покращити підприємницьке середови- ще і впровадити оптимальний механізм взаємодії під- приємницьких структур і органів влади. Література 1. Большинство международных рейтингов Украины ухудшились [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http ://www. analitik. org. ua/current-comment/ economy/4f04024d0b06f/. 2. Принятие Налогового кодекса привело к массовому закрытию предприятий малого бизнеса [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://www. analitik. org. ua/current-comment/social/4f27cfcedb79a/. Постановка проблемы. Денежно-кредитное регули- рование является одним из основных инструментов ма- кроэкономического регулирования экономики. Основ- ными характеристиками воспроизводственных процессов в экономике стране должны стать: увеличение спроса на деньги; рост объемов производства товаров и услуг, ко- торые формируют предложение на внутреннем рынке; улучшение финансового состояния предприятий; активи- зация кредитования банковской системой реального сек- тора экономики; усиление позитивной роли государства в управлении социально-экономическими процессами. Экономический рост на фоне финансовой разба- лансированности, сильной внешней зависимости, вы- сокого уровня долговых обязательств во всех сегментах рынка, недостаточный объем инвестиций, более жесткие условия получения внешних кредитов, сохраняют веро- ятность возобновления совокупного финансового риска. Анализ последних исследований и публикаций. Во- просам денежно-кредитного регулирования посвяще- ны многочисленные труды как отечественных, так и зарубежных ученых. Большой вклад в становление и развитие денежно-кредитной системы Украины внес- ли известные украинские ученые-практики А. С. Галь- чинский, В. А. Литвитский, М. А. Швайка и др. Среди зарубежных специалистов, занимающихся вопросами денежного обращения, можно отметить Л. Мачадо (Le- onora Machado), Г. Левинсон (Graham Levinsohn), Р. Хейкок (Richard Haycock) и др. Цель статьи. Рассмотреть особенности денежного предложения в Украине и разработать рекомендации по оптимизации государственной политики в области де- нежно-кредитного регулирования. Изложение основного материала. Приоритетным направлением денежно-кредитной политики является достижение и поддержка ценовой стабильности в госу- дарстве, критерием которой служит динамика индекса по- требительских цен, обеспечение ежегодного его снижения и доведения в 2014 году до уровня 5 %. Другой составляю- щей денежно-кредитной политики выступает поддержа- ние стабильности национальной денежной единицы. Строгое же соблюдение этой теоретической «исти- ны», т. е. поддержание стабильной гривны на протяже- нии 1998–2008 гг. привело к тяжелым экономическим и финансовым последствиям. Такой подход можно отне- А. В. Величко канд. экон. наук г. Донецк ПРОБЛЕМНЫЕ АСПЕКТЫ РЕГУЛИРОВАНИЯ ДЕНЕЖНОГО ПРЕДЛОЖНИЯ В УКРАИНЕ ВЕЛИЧКО А. В.