Оцінювання економічної ефективності туризму: науково-практичний аспект

У статті визначено вплив розвитку туристичного 
 бізнесу на економічний розвиток держави та регіонів. 
 Досліджено методика оцінювання економічної ефективності туризму. Розглянуто система економічних показників розвитку туризму, основні показники оцінки 
 туристської діяльнос...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Вісник економічної науки України
Date:2012
Main Author: Перекрест, Т.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут економіки промисловості НАН України 2012
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44751
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Оцінювання економічної ефективності туризму: науково-практичний аспект / Т.В. Перекрест // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 121-126. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860203951599648768
author Перекрест, Т.В.
author_facet Перекрест, Т.В.
citation_txt Оцінювання економічної ефективності туризму: науково-практичний аспект / Т.В. Перекрест // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 121-126. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Вісник економічної науки України
description У статті визначено вплив розвитку туристичного 
 бізнесу на економічний розвиток держави та регіонів. 
 Досліджено методика оцінювання економічної ефективності туризму. Розглянуто система економічних показників розвитку туризму, основні показники оцінки 
 туристської діяльності країни (регіону), економічної 
 ефективності діяльності туристичних підприємств та 
 галузі. Проведено оцінку економічної ефективності туризму на прикладі області. В статье определено влияние развития туристического 
 бизнеса на экономическое развитие государства и регионов. Исследована методика оценки экономической эффективносты туризма. Рассмотрена система экономических 
 показателей развития туризма, основые показатели оценки 
 туристической деятельности страны (региона), экономической эффективности деятельности туристических предприятий и туристической отрасли. Проведена оценка экономичсеой эффективности туризма на примере области. In the article influence of development of tourist business is certain on economic development of the state and 
 regions. Investigational methodology of evaluation of economic efficiency of tourism. It is considered system of economic indicators of development of tourism, basic indexes 
 of estimation of tourist activity of country (to the region), 
 economic efficiency of activity of tourist enterprises and industry. The estimation of economic efficiency of tourism is 
 conducted on the example of area.
first_indexed 2025-12-07T18:11:17Z
format Article
fulltext 1212012/№1 Висновки Стратегічне управління — це діяльність з розробки місії, найважливіших цілей малого та середнього бізнесу і способів їх досягнення, що забезпечують їх розвиток в нестабільному зовнішньому середовищі шляхом змін в самій організації, і її зовнішнього середовища. Страте- гічне управління поділяється на три етапи: підготовчий (стратегічний аналіз та прогнозування зовнішнього і внутрішнього середовища), основний етап (стратегічне планування), заключний (стратегічна організація і мо- тивація, контроль і регулювання). Стратегія бізнесу — це фундамент, на якому буду- ється бізнес, а стратегічний аналіз — це матеріал проек- тування для самого бізнесу, його структури, перспектив, можливостей. Стратегічне управління — це скоріше визначена філософія чи ідеологія бізнесу і менеджменту. Звичай- но, існує ряд рекомендацій, правил і логічних схем ана- лізу проблем і вибору стратегії, а також здійснення стра- тегічного планування і практичної реалізації стратегії. На практиці стратегічне управління — це: симбіоз ін- туїції і мистецтва вищого керівництва вести бізнес до стра- тегічних цілей; високий професіоналізм і творчість служ- бовців, що забезпечують зв’язок організації з середовищем активне включення всіх працівників у реалізацію задач ор- ганізації, у пошук найкращих шляхів досягнення її цілей. Стратегічні альтернативи як простір маркетингових рі- шень у більшості випадків обмежені не тільки нестабільніс- тю сегментів ринку, загостренням конкуренції, але і страте- гією управління самого підприємства малого бізнесу. Стратегічне управління — найвищий рівень роботи менеджера, де бізнес стає мистецтвом. Тільки поєднан- ня мистецтва і точного розрахунку, прагнення до змін та вміння підтримувати стабільність можуть забезпечити успіх. Отже, підприємство малого бізнесу може успіш- но існувати і розвиватися тільки в тому випадку, якщо її продукт має конкурентні переваги. Створювати ж кон- курентні переваги покликане стратегічне управління. При дослідженні процесів, що впливають на орга- нізаційно-економічну стійкість підприємств малого біз- несу в стратегічній перспективі можуть бути викорис- тані методи математичного програмування, принципи побудови економіко-математичних моделей, основні положення концепцій маркетингу і логістики тощо. Література 1. Шумпетер Й. Теория экономического развития. / Й. Шумпетер. — М. : Экономика,1982. — 412 с. 2. Варналій З. С. Мале підприємництво: основи те- орії і практики / З. С. Варналій. — К. : Т-во «Знання», 2001. — 277 с. 3. Вороніна Л. Державна підтримка малого бізнесу в системі трансформації економіки України / Л. Вороніна // Економ. Реформи сьогодні. — 2000. — № 28. — С. 31–34. 4. Ляшенко В. И. Регулирование развития малого предпринимательства в Украине: проблемы и пути ре- шения : монографія / В. И. Ляшенко. — НЕН Украины. Ин-т экономики пром-сти. — Донецк, 2007. 5. Малое предпринимательство промышленном регионе: социально-экономическое развитие, формы и методы регулирования, механизм экономического рос- та : монография / Под ред. Н. И Рединой — Днепропе- тровск, ДГФЭИ, 2002. — 281 с. 6. Малое предпринимательство в промышленном регионе: социально-экономическое развитие, формы и методы регулирования, механизмы экономического росту. Изд. 2-е переработанное и дополненное: Коллек- тивная монография / под ред. Н. И Рединой. — Днепро- петровск, ДГФЭИ, 2004. — 352 с. 7. Становлення і розвиток малого бізнесу в регіоні: Колективна монографія / за заг. ред. академіка АЕНУ Н. І. Редіної. — Дніпропетровськ : ДДФА, 2008. — 508 с. Туризм як соціально-економічне явище все більше набирає всіх ознак самостійної галузі національної еко- номіки. По-перше, його суб’єктами є досить однорідні за призначенням і технологією виробництва товарів і послуг підприємства (туристичні бази, готелі, фірми, транспорт, зв’язок тощо). По-друге, поступово вдоско- налюється система управління туризмом. І, по-третє, незважаючи на значну диверсифікацію, у туристичній індустрії створюється однорідна за цільовим призна- ченням продукція. Розвиток туристичного бізнесу дозволив багатьом країнам з менш привабливими, ніж в Україні, природ- ними та культурно-історичними передумовами підви- щити рівень соціально-економічного розвитку. Наявні туристичні ресурси сприяють входженню України на світовий туристичний ринок. Але навіть значний турис- тичний потенціал ще не дає гарантії успішного розви- тку туристичної індустрії. Для підвищення ефективності роботи туристичної сфери економіки необхідно регулю- вати цим процесом як на загальнонаціональному рівні, так і в регіонах. Туризм істотно впливає на економічний розвиток держави та регіонів, сприяє створенню нових робочих місць, є джерелом поповнення бюджету та припливу ва- лютних надходжень, поєднує прибутковість з екологіч- ною рівновагою. Крім того, стимулює розвиток багатьох галузей економіки таких як будівництво, транспорт, сільське господарство, культура, мистецтво тощо, які прямо чи опосередковано пов’язані з туристичною інду- стрією. Враховуючи велике значення туристичної галу- Т. В. Перекрест чл.- кор. АЕН України м. Запоріжжя ОЦІНЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНІСТІ ТУРИЗМУ: НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ ПЕРЕКРЕСТ Т. В. 122 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ зі, Українська держава задекларувала її одним з пріори- тетних напрямів розвитку національної економіки. Але разом з тим Україна, маючи усі передумови для розви- тку туризму, не приділяла належної уваги розвитку цієї галузі економіки. У зв’язку з такою ситуацією питання проведення якісної оцінки економічної ефективності туризму набувають актуальності. Дослідженню проблем, які виникають в процесі планування, регулювання, організування, оцінювання та налагодження ефективної роботи туристичної інду- стрії присвячені чисельні наукові праці, зокрема Агафо- нової Л. Г., Балабанова І. Т., Дядечка Л. П., Пуцентейла П. Р., Ткаченко Т. І., Шарапової А. О. [1, 2, 4, 9, 11, 12] та інших вчених. Про шляхи вирішення проблем роз- витку туризму окремого регіону, дослідження потенці- алу туристичної галузі реалізації інвестиційних проектів йдеться у працях: Дуровича А. П., Любіцевої О. О., Пра- вика Ю. М. [3, 5, 7] та інших авторів. Але не достатньо досліджено і немає єдиної методики оцінювання еконо- мічної ефективністі туризму та його особливостей. Тому пошук можливостей розв’язання вказаних проблем зу- мовив вибір теми даного дослідження. Економічна ефективність туризму означає одер- жання економічного ефекту від організації туризму в масштабах держави; туристського обслуговування населення регіону; виробничо-обслуговуючого про- цесу туристської фірми. Це, в свою чергу, потребує розгляду проблеми визначення народногосподар- ського критерію ефективності туризму в трьох ас- пектах — на рівні суспільства, галузі та окремої ту- ристської фірми [6]. Туризм безпосередньо бере участь у створенні на- ціонального доходу країни. Сукупний внесок туризму в економіку країни включає як прямий так і непрямий вплив. Однією із особливостей туризму є те, що турист- ський продукт, вироблений на експорт, не вивозиться із країни, а в ній реалізується. Споживач туристського продукту сам переборює відстань, що відокремлює його від туристського продукту, що його цікавить. Туризм, як торгівлю послугами на світовому ринку, можна назвати невидимий експорт. Він вносить відпо- відний вклад у платіжний баланс країни. Наприклад, зважаючи на те, що в Україні розвине- ний більшою мірою виїзний міжнародний туризм, вивіз валюти значно перевищує її ввіз, що, безумовно, є не- гативним впливом на економіку країни. Туристські витрати — споживчі витрати відвідува- ча, які пов’язані із забезпеченням його потреб як турис- та, і здійснені ним перед, протягом та після поїздки та у місцях відвідування [2]. Головні туристські витрати: Комплексні тури (пакет послуг). Послуги розміщення (короткотермінового прожи- вання. Харчування та напої. Послуги пасажирського транспорту. Екскурсійне обслуговування. Послуги перекладача. Організаційні послуги: туроператора, турагента. Рекреаційні, культурні, розважальні, спортивні за- ходи. Придбання сувенірної продукції, фототоварів, від- відання магазинів. Страхування. Інші (у т. ч. фінансові послуги, оренда транспорт- них засобів тощо). Для розрахунку обсягів туристської діяльності кра- їни (регіону) використовуються наступні статистичні форми: № 1 ПВУ «Зведений звіт про пропуск осіб та тран- спортних засобів через держкордон України». № 2 ПВУ «Зведений звіт про виїзд громадян Укра- їну за кордон». № 3 ПВУ «Зведений звіт про іноземців, які в’їхали до України». № 1 ТУР «Звіт про діяльність туристичної органі- зації». № 1- готель «Звіт про роботу готелю». № 1 - ОТ «Звіт дитячого оздоровчого закладу (та- бору) «. № 1 - послуги «Звіт про обсяги реалізованих по- слуг». № 1 - курорт «Звіт санаторно-курортного (оздоров- чого) закладу». № 8 - НК «Звіт про роботу музею». Для оцінки туристської діяльності країни (регіону) використовують основні показники [11]: кількість відвідувачів; кількість іноземних (в’їзних) відвідувачів; кількість зарубіжних (виїзних) відвідувачів; кількість внутрішніх туристів; кількість екскурсантів; середня тривалість перебування; показник середньодобових витрат відвідувача; показник обсягу туристського; показник валових туристських витрат в інших краї- нах — показник, що відображає обсяг туристського спо- живання громадян України за її кордоном; кількість суб’єктів галузі туризму; чисельність працівників галузі; обсяг послуг, наданих підприємствами сфери ту- ризму; коефіцієнт завантаження засобів. Стосовно системи економічних показників розви- тку туризму, то вона включає: обсяг туристського потоку; стан і розвиток матеріально-технічної бази; показники фінансово-економічної діяльності ту- ристської фірми; показники розвитку міжнародного туризму. Туристський потік — це постійне прибуття туристів до країни (регіону). До показників, що характеризують туристський потік відносяться: загальна кількість туристів, у тому числі організованих й самодіяльних; кількість туроднів (ночівель, ліжко-днів); середня тривалість (час) перебу- вання туристів у країні (регіоні) [4]. Туристський потік — явище нерівномірне. Тому для характеристики нерівномірності туристського потоку застосовують коефіцієнт нерівномірності, який може бути обчислений трьома засобами, за- лежно від мети й завдання аналізу динаміки турист- ського потоку. ПЕРЕКРЕСТ Т. В. 1232012/№1 Показники, що характеризують стан і розвиток ма- теріально-технічної бази туризму, визначають її потуж- ність у даній країні (регіоні). До них відносяться: ліжковий фонд будинків відпо- чинку, пансіонатів, турбаз, готелів, санаторіїв, а також кількість ліжок, наданих місцевими жителями; кіль- кість місць у торгівельних залах підприємств харчуван- ня для туристів; кількість місць у театрах, відведених для туристів; кількість ванн у водолікарнях, відведених для туристів та ін. Показники фінансово-економічної діяльності ту- ристської фірми включають: обсяг реалізації турист- ських послуг або виторг від реалізації послуг туризму, показники використання робочої сили (продуктивність праці, рівень витрат на оплату праці та ін.), показники використання виробничих фондів (фондовіддача, обо- ротність оборотних коштів та ін.), собівартість послуг туризму, прибуток, рентабельність, показники фінансо- вого стану туристської фірми (платоспроможність, лік- відність, фінансова стабільність та ін.). Показники, що характеризують стан і розвиток міжнародного туризму — кількість туристів, що відві- дали закордонні країни (визначається по числу пере- тинання державного кордону); кількість туроднів від- носно іноземних туристів; сумарні грошові витрати, зроблені туристами за час закордонних поїздок. Розвиток туризму для країни (регіону) має як пере- ваги, так і недоліки. До основних переваг слід віднести: особисті доходи (заробітна плата працівників ту- ристської та суміжних галузей, доходи власників); зайнятість (робочі місця в галузі туризму та суміж- них галузях); комерційні надходження (валові надходження, що створюються завдяки витратам туристів, чистий прибу- ток підприємств туристської та суміжних галузей); державні доходи (податки, збори, доходи держав- них підприємств); частка туризму у формуванні ВВП, ВНП; збільшення грошового потоку, в т. ч. надходження іноземної валюти; залучення капіталу, в т. ч. іноземного; реформується структура відпочинку, яка може бути використана як туристами, так і місцевим населенням. Основні недоліки: вплив на зростання цін на місцеві товари й послу- ги, на земельні й інші природні ресурси, на нерухомість; сприяння відтоку грошей за кордон при турист- ському імпорті; екологічні й соціальні проблеми. Треба зауважити, що економічна ефективність ту- ризму припускає його розвиток лише паралельно з ін- шими галузями народногосподарського комплексу. Для характеристики динаміки та ефективності роз- витку туристської галузі характеризуються показники, як правило, за останні 3–5 років. До основних показників економічної ефективності діяльності туристичних підприємств та туристичної га- лузі можливо віднести наступні [6, с. 368]: темп росту та приросту обсягу споживання турист- ського продукту, характеризують динаміку обсягу реалі- зованих послуг і товарів туристського призначення. темп росту та приросту обсягу споживання турист- ського продукту в зіставних цінах, характеризують ди- наміку фізичного обсягу реалізації туристських послуг і товарів. фондовіддача та рентабельність основних фондів туристичних підприємств, характеризують ефектив- ність використання основних фондів. коефіцієнт завантаження номерного фонду під- приємств готельного господарства, характеризує ефективність використання пропускної спроможнос- ті номерного фонду підприємств готельного госпо- дарства. продуктивність праці (виробіток), кількість працю- ючих на 1000 туристів, кількість працюючих на підпри- ємствах готельного господарства, характеризують ефек- тивність використання трудових ресурсів. мультиплікатор доходів від туризму, характеризує приріст чистого національного продукту країни від ін- вестицій в туристську діяльність. частка туризму в валовому внутрішньому продукту країни, характеризує внесок туризму в економіку краї- ни. Валовий внутрішній продукт (ВВП) — узагальнюю- чий грошовий показник вартості всіх кінцевих товарів (продуктів) і послуг, вироблених на території даної кра- їни за рік. частка туризму в валовому національному доході країни та частка туризму в доходах від експорту, харак- теризують внесок туризму в економіку країни. частка туризму в зовнішньоторговельному обороті, характеризує питому вагу послуг міжнародного туризму в складі експорту та імпорту країни. темп росту платежів туристських підприємств до бюджету, характеризує динаміку податкових надхо- джень від туристичних підприємств до бюджету. сальдо туристського балансу країни, характеризує співвідношення між в`їжджаючими та виїжджаючими туристами. сальдо платіжного балансу по статті «Подорожі», характеризує співвідношення між експортом та імпор- том туристських послуг. рівень зайнятості в туризмі, характеризує питому вагу працівників, зайнятих у туризмі в загальній чисель- ності працюючих країни. Проведемо оцінку економічної ефективності ту- ризму на прикладі Львівської області яка входить до п’ятірки найбільш привабливих та популярних турис- тично-рекреаційних регіонів України. Туризм на Львівщині стрімко інтегрується у сві- тову туристичну індустрію, набуває все відчутнішого значення для місцевого господарства і характеризуєть- ся за останнє десятиліття, за виключенням кризового 2009 року, позитивною та сталою динамікою. У 2010 році спостерігається ріст туристичної активності, який можна пояснити вдало обраною маркетинговою полі- тикою, завершенням кризового періоду в туристичній сфері, а також політикою сприяння розвитку туризму з боку місцевих органів влади. Статистичні показники фінансово-господарської діяльності туристичних під- приємств області свідчать про зростання у 2010 році у порівнянні з минулим роком обсягу реалізації турис- тичних послуг та кількості туристів, яким надано ту- ристичні послуги. ПЕРЕКРЕСТ Т. В. 124 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Львівщину відвідують туристи більш ніж із 100 кра- їн світу. Найбільше туристів з Польщі, Білорусії, Латвії, Російської Федерації, Німеччини, США, Канади, Вели- кобританії, Данії, Франції, Азербайджану, Австрії, Іта- лії, Ізраїлю, Угорщини. Виїзний туризм є вигіднішою формою діяльності туристичних підприємств, ніж в’їзний (іноземний) та внутрішній туризм. Виїзним туризмом займається май- же кожна туристична фірма, а в’їзним та внутрішнім туризмом — близько 20 % туристичних підприємств об- ласті. Проте дані моніторингу, який проводиться щоро- ку в літній туристичний сезон, свідчать про те, що на те- риторії обласного центру щоденно перебуває близько 3 тисяч іноземних туристів, а у вихідні до 5–6 тис., з яких 60 % — туристи з Польщі, 20 % туристи з країн-учас- ниць СНД та інші. Туристичні послуги надають 354 туристичних під- приємств. Туристично-екскурсійні маршрути обслу- говують 750 кваліфікованих екскурсоводів та гідів-пе- рекладачів; функціонують: 124 санаторно-курортних заклади, 500 садиб зеленого туризму, 250 закладів про- живання, 280 закладів харчування, 12 туристично-ін- формаційних центрів, понад 162 державних і громад- ських музеїв та галерей, 10 театрів, інші туристичні й відпочинкові заклади; 320 найбільш відвідуваних туристичних об’єктів та архітектурних пам’яток, 37 природних комплексів. В області надають послуги з підготовки фахівців туристичного супроводу 8 органі- зацій, працює 3 консульські установи, 14 туристичних громадських організацій. До чемпіонату ЄВРО-2012 розроблено та впроваджено понад 50 туристично-екс- курсійних маршрутів, громадськими і приватними ту- ристичними організаціями постійно створюються нові маршрути [8]. Аналіз державної статистичної звітності (форма № 1 ТУР) за результатами фінансово-господарської ді- яльності туристичних підприємств області у 2010 році свідчить про такі зміни у туристичній галузі регіону [10]. У зв’язку із скасуванням ліцензування турагент- ської діяльності відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господар- ської діяльності» № 2608-VI від 19.10.2010 станом на 1.01.2011 р. ліцензіями на туристичну діяльність у Львів- ській області володіли 140 туроператорів. Відповідно до п. 30 ст. 9 Закону України «Про лі- цензування певних видів господарської діяльності» лі- цензуванню підлягає лише туроператорська діяльність, турагентська діяльність ліцензуванню не підлягає. Суб’єкти господарювання, які раніше отримали ліцензії на турагентську діяльність можуть працювати як по лі- цензіям, так і без них. Проте, не зважаючи на зміни у лі- цензійному законодавстві, за звітний період прозвітува- лися як туроператори, так і турагенти Львівської області у загальній кількості — 244 підприємства, що становить 69 % від загальної кількості туристичних підприємств області (табл. 1). Отже, показники екскурсійної діяльності знизи- лись у порівнянні з минулим роком (-30 %). Така ситуація пояснюється низьким рівнем звітнос- ті про обсяги реалізованих послуг фахівцями туристич- ного супроводу, що отримали в установленому порядку Дозвіл на право здійснення туристичного супроводу фа- хівцям туристичного супроводу, та надають самостійно послуги туристичного супроводу як суб’єкти підприєм- ницької діяльності. Також не звітуються суб’єкти госпо- дарювання — пансіонати, санаторії, готелі, у трудових відносинах з якими перебувають фахівці туристичного супроводу, які згідно із чинним законодавством Укра- їни про державну звітність, повинні подати до органів державної статистики та місцевого органу виконавчої влади в галузі туризму — звіт про діяльність туристичної організації. Вітчизняні туристи у 2010 році виїжджали у 52 країни світу. Країнами - лідерами прийому туристів- громадян України у 2010 році стали: Угорщина — 13 904 туристів (у 2009 році — 6,1 тис. осіб), Чехія — 12 671 ту- ристів (у 2009 році — 1,7 тис. осіб), Туреччина — 11 365 (у 2009 році — 13,4 тис. осіб), Єгипет — 11 331 туристів (у 2009 році — 8,0 тис. осіб), Польща — 7 979 туристів (у 2009 році — 6,6 тис. осіб), Франція — 6 733 туристів (у 2009 році — 2,0 тис. осіб), Болгарія — 6 504 туристів (у 2009 році — 7,0 тис. осіб), Італія — 5 358 туристів (у 2009 році — 1,8 осіб), Чорногорія — 5 028 туристів (у 2009 році — 9,5 тис. осіб), Австрія — 3 990 туристів (у 2009 році — 2,0 тис. осіб), Хорватія — 3 605 туристів (у 2009 році — 2,2 тис. осіб), Німеччина — 1 965 туристів (1,3 тис. осіб), Швейцарія — 1 511 (у 2009 році — 717 осіб), Греція — 1 320 туристів (у 2009 році — 1,1 тис. осіб). У 2010 році більшість туристів віддали перевагу морському відпочинку і екскурсійно-пізнавальним поїздкам. Цього року серед туристів-громадян України Угорщина та Чехія були популярнішими за Єгипет та Туреччину [10]. Такі зміни в позиціях у порівнянні з минулими ро- ками можна пояснити: дестабілізацією політичної ситуації в Північній Африці і на Близькому Сході; відміною вимоги Чеської Республіки, згідно з якою громадяни України для отримання візи повинні були пред’явити медичну довідку про відсутність у них ін- фекційних захворювань; підвищеною популярністю на дешевший автобус- ний транспорт до сусідніх країн у порівнянні з дорож- чими авіаперевезеннями до Туреччини та Єгипту. У 2010 році туристичними підприємства Львів- щини надали послуги іноземним туристам із 39 країн світу. Від загальної кількості обслуговуваних туристів, іноземні туристи у відсотковому відношенні становили 6,4 %. Серед них туристи з: Польщі — 3 158 туристів, Білорусії — 1 744 туристи, Російської Федерації — 1 508 туристів, Латвії — 1 056 туристів, Австрії — 351 ту- рист, Німеччини — 326 туристів, Азербайджану — 338 туристів, Канади — 160 туристів, Сполучених Штатів Америки — 156 туристів, Ізраїлю — 113 туристів, Мол- дови — 104 туристи, Литви — 102 туристи. Проте дані моніторингу, який проводиться щороку у м. Львові у літній туристичний сезон, свідчать про наступне: на те- риторії міста щоденно перебуває близько 3 тисячі іно- земних туристів, а у вихідні до 5–6 тисяч, з яких 60 % — туристи з Польщі, 20 % — туристи з країн — учасниць СНД та інші. Такі показники пояснюються великою популярністю неорганізованого туризму серед грома- ПЕРЕКРЕСТ Т. В. 1252012/№1 дян сусідніх держав і у світі загалом. Тобто, туристи самостійно, без участі туристичних фірм розробляють маршрут поїздки, визначають об’єкти екскурсійного відвідування, планують місця нічлігів, оформлюють виїзні документи. Обсяг наданих туристичних послуг туроператорів та турагентів у 2010 році становив 257, 889 млн. грн., що на60 % більше у порівнянні з 2009 роком. Але, зменшились платежі до бюджету ліцензіатів у 2010 році у порівнянні з минулим роком на 1 % і станов- лять 5 млн. 166 тис. грн. В середньому на одного ліцензі- ата припадає 14,6 тис. грн. ТзОВ «Аккорд-тур» сплатило найбільшу кількість пла- тежів до бюджету (18,5 %) (табл. 4). Подальший розвиток туризму та рекреації Львівщини гальмується через невиразний образ Львів- щини на туристичному ринку; низький рівень розвитку туристично-рекреаційної інфраструктури; невідповід- ність засобів розміщення світовим стандартам; неза- довільний стан доріг; відсутність під’їздів до багатьох туристичних об’єктів; відсутність дорожніх вказівників і туристично-інформаційних знаків; недостатня кількість місць короткочасного від- починку вздовж доріг; незадовільний стан пам’яток історико-архітектурної спадщини, що не підлягають Таблиця 1 Оцінка туристської діяльності Львівської області Основні показники 2007 2008 2009 2010 Відхилення показника (%) у співвідношенні до 2009 Кількість обслужених туристів, осіб 117 064 143 610 111366 153 939 +38 Іноземних туристів, осіб 9 478 14 061 9 621 9 894 +3 Туристів, які виїжджали за кордон, осіб 58 290 76 851 60 138 102 340 +70 Туристів охоплених внутрішнім туриз- мом, осіб 49 296 52 697 41 607 41 705 +0,2 Кількість екскурсантів, осіб 78 143 78 418 79 695 56 045 - 30 Таблиця 2 Показники фінансово-економічної діяльності* Основні показники 2009 2010 Відхилення абсо- лютне від- носне Обсяг наданих ту- ристичних послуг, млн. грн. 160,815 257,889 +97,074 +60,36 Платежі до бю- джету, млн. грн. 5, 251 5, 166 -0,085 -1,61 Заборгованість перед бюджетом, тис. грн. 77 70,8 Надходження ва- люти від надання послуг нерезиден- там України, тис. дол. 1291 921, 135 -369,86 -28,65 * Підраховано за даними [10] У розрахунку на одного працівника, показники 2010 року є вищими на 37 % за аналогічні показники 2009 року: в середньому на одного працівника припадає по 197 обслуговуваних туристів. Порівняльна таблиця змін фінансово-економічної діяльності наведена в табл. 2. У зимовий туристичний сезон вітчизняні туристи в основному обирали гірськолижні курорти Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської області, або актив- ний відпочинок в горах Польщі, Австрії та Словаччини. Цього сезону, серед туристів, які виїжджали за кор- дон, популярним був також морський відпочинок в Єгипті, Туреччині, Ізраїлі. Згідно проведеного аналізу, визначені наступні під- приємства, які обслужили найбільшу кількість туристів (табл. 3). Згідно табл. 3 найбільшу питому вагу у 2009 р. за- ймає ТзОВ СП «Міст-тур» — 74 %., у 2010 р. — ТзОВ «Аккорд-тур» (49 %). З таблиці 4 бачимо, що у 2010 р. Таблиця 3 Порівняльна таблиця діяльності туристичних підприємств № з/п Назва підприємства 2009 р., кількість туристів 2010 р., кількість туристів 1 ТзОВ «Аккорд-тур» - 47 350 2 ТзОВ СП «Міст-тур» 112 775 11 835 3 ДП СП «Трайдент кон- салтінг та інвестиції» 10 875 8873 4 Львівське ЗАТ по туризму та екскурсіях «Львівтурист» 7410 7008 4 ПП «Туристична фірма «Петбо» 4 780 3775 5 ПП «Карасан» 4120 - 6 ТзОВ «Алголь» - 6077 7 ПП «Тур-ретур» 3 955 5 076 8 ПП «Океан-тур» - 4 100 9 ТзОВ «Віват» 3 632 2 556 10 ТзОВ «Насорох» 3 178 - Таблиця 4 Перелік туристичних підприємств, які сплатили найбільшу кількість платежів до бюджету* № з/п Назва підприємства Сума, тис. грн. Структура, % 1 ТзОВ «Аккорд-тур» 628,100 18,5 2 ДП СП «Трайдент кон- салтінг та інвестиції» 600,400 17,6 3 Львівське ЗАТ по ту- ризму та екскурсіях «Львівтурист» 599,000 17,5 4 ТзОВ СП «Міст-тур» 539,100 15,8 5 ТзОВ «Віват» 272,500 8,0 6 ДП «Львів-Інтуртранс плюс» ВАТ «Львів- інтуртранс» 199,200 5,9 7 ПП «Компанія «Ілона» 167,000 4,9 8 ТзОВ «Алголь» 145,500 4,3 9 ТзОВ «Еліт-нова» 142,000 4,2 10 ПП «Тур-Галичина» 113,000 3,3 Разом 3 405,8 100,0 ПЕРЕКРЕСТ Т. В. 126 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ використанню для туристичних потреб; незабезпечен- ня професійними кадрами в галузі туризму і рекреації; недосконалість законодавчої та нормативно-правової бази в галузі туризму; слабка взаємодія місцевих орга- нів виконавчої влади та органів місцевого самовряду- вання щодо забезпечення розвитку туризму і рекреації в регіоні; недостатність методичної, організаційної, ін- формаційної та матеріальної підтримки з боку держави. суб’єктів туристичної діяльності, які здійснюють орга- нізацію прийому туристів в області; низька якість та не- достатній асортимент туристичних послуг; неналежний стан туристичних маршрутів; недостатність туристич- ної інформації як для туристів, так і для підприємств, що надають послуги у сфері туризму (карт, рекламної продукції, інформації про область, недосконалість бази даних щодо туристично-рекреаційних об’єктів тощо); неефективне використання туристично-рекреаційного потенціалу в сільській місцевості як одного з чинників зменшення безробіття; неефективна діяльність відпо- відних структур щодо забезпечення екологічної безпеки територій для розвитку рекреаційного бізнесу. Для того, щоб туристична індустрія України як в цілому в державі, так і в окремих регіонах зайняла чільне місце в економічному зростанні, необхідно ви- рішити на державному рівні ряд таких першочергових завдань: створити службу обліку й охорони туристич- них ресурсів; створити службу визначення попиту та реклами; розробити програми розвитку індустрії туриз- му кожної області та планів капітального будівництва й інвестування; вирішити питання підготовки туристич- них кадрів (курси, технікуми, коледжі, інститути, уні- верситети) та управління підприємствами готельного господарства, харчування, виробництва; скоордину- вати роботу туристичних організацій з транспортними агентствами, культурними установами; підприємства індустрії туризму повинні відраховувати частину при- бутку в місцеві бюджети на формування інфраструкту- ри та благоустрою району; провести оцінку економічної ефективності туризму та рекреаційну оцінку територій; визначити найсприятливіші для розвитку туризму і лі- кування території; розробити класифікацію місць від- починку за ступенем значущості, природними умовами, функціональними ознаками; розробити методи обґрун- тування норм одночасного навантаження на різні при- родні комплекси. До основних напрямків туристичної політики України належать: захист прав подорожуючих; захист інтересів виробників вітчизняного туристичного про- дукту; всіляка підтримка внутрішнього та в’їзного ту- ризму, що може проявлятися у формі: прямих інвестицій у формування туристичної інфраструктури; наукового та рекламно-інформаційного забезпечення просуван- ня національного туристичного продукту на світовому ринку; податкових та митних пільг, стимулюючих над- ходження інвестицій. Вагомість туризму для національної економіки не є чітко визначеною, оскільки в загальній кількості спо- житих у певному періоді товарів та послуг неможливо виокремити ту їх частку, що припадає на споживання туристів. Практично неможливо із загального обсягу реалізованих товарів та послуг на території Львівщини виділити ту частку, яка припадає на споживання ту- ристами. Туризм не визначений як окремий вид еконо- мічної діяльності в міжнародному класифікаторі видів економічної діяльності та Державному класифікаторі України ДК 009–96. Об’єктивна оцінка економічної ефективності й соціальної важливості розвитку туриз- му є можливою лише при комплексному поєднанні статистичної інформації та показників, що характе- ризують внесок туризму в економіку держави, але не підлягають статистичному обліку. Ці показники можна отримати шляхом проведення експертних оцінок, ста- тистичних спостережень, досліджень туристичних по- токів, проведення анкетування внутрішніх і міжнарод- них туристів тощо. Така інформація дасть можливість здійснювати ефективний аналіз ринку туристично-ре- креаційних послуг, прогнозування та стратегічне пла- нування розвитку регіональної інфраструктури туриз- му і курортів, галузевих інвестицій, розвитку людських ресурсів. Література 1. Агафонова Л. Г. Туризм, готельний та ресто- ранний бізнес: ціноутворення, конкуренція, держав- не регулювання : навчальний посібник / Л. Г. Ага- фонова, О. Є. Агафонова. — К. : Знання України, 2002. — 358 с. 2. Балабанов И. Т. Экономика туризма : учебное по- собие / И. Т. Балабанов И. Т., Балабанов А. И. — М. : Финансы и статистика, 2003. — 176 с. 3. Дурович А. П. Маркетинг в туризме : учеб. посо- бие / А. П. Дурович. — 5-е изд., стереотип. — Мн. : Но- вое знание, 2005. — 496 с. 4. Дядечко Л. П. Економіка туристичного бізнесу / Л. П. Дядечко. — К. : Центр учбової літератури, 2007. — 224 с. 5. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг / О. О. Любіцева. — К. : Альтерпрес, 2002. — 436 с. 6. Перекрест Т. В. Економічна ефективність діяль- ності туристичних підприємств / Перекрест Т. В. // Тези доповідей учасників II Міжнародної науково-практич- ної конференції (20–21 жовтня 2011 р.), м. Запоріжжя: Класичний приватний університет. — Запоріжжя: КПУ, 2011. — С. 368–370. 7. Правик Ю. М. Маркетинг туризму : підручник / Ю. М. Правик. — К. : Знання, 2008. — 303 с. 8. Програма розвитку туризму та рекреації у Львів- ській області на 2011 — 2013 роки [Електронний ре- сурс] — Режим доступу : www. lviv-land. com. ua/proekt- rozvytku-rehionu 9. Пуцентейло П. Р. Економіка і організація турис- тично-готельного підприємництва : навчальний посіб- ник / П. Р. Пуцентейло. — К. : Центр учбової літератури, 2007. — 344 с. 10. Результати діяльності туристичних підприємств [Електронний ресурс] — Режим доступу : http//www. lviv-land. com. ua/ 11. Ткаченко Т. І., Гаврілюк С. П. Економіка го- тельного господарства і туризму : навч. посіб. / Т. І. Тка- ченко, С. П. Гаврілюк. — К., 2005. — 179 с. 12. Ціни та ціноутворення у туризмі [Текст] : конспект лекцій / А. Шарапова ; Федерація профспі- лок України, Інститут туризму. — К. : [б. в.], 2007. — 101 с. ПЕРЕКРЕСТ Т. В.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-44751
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1729-7206
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:11:17Z
publishDate 2012
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
record_format dspace
spelling Перекрест, Т.В.
2013-06-03T18:59:19Z
2013-06-03T18:59:19Z
2012
Оцінювання економічної ефективності туризму: науково-практичний аспект / Т.В. Перекрест // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 121-126. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
1729-7206
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44751
У статті визначено вплив розвитку туристичного 
 бізнесу на економічний розвиток держави та регіонів. 
 Досліджено методика оцінювання економічної ефективності туризму. Розглянуто система економічних показників розвитку туризму, основні показники оцінки 
 туристської діяльності країни (регіону), економічної 
 ефективності діяльності туристичних підприємств та 
 галузі. Проведено оцінку економічної ефективності туризму на прикладі області.
В статье определено влияние развития туристического 
 бизнеса на экономическое развитие государства и регионов. Исследована методика оценки экономической эффективносты туризма. Рассмотрена система экономических 
 показателей развития туризма, основые показатели оценки 
 туристической деятельности страны (региона), экономической эффективности деятельности туристических предприятий и туристической отрасли. Проведена оценка экономичсеой эффективности туризма на примере области.
In the article influence of development of tourist business is certain on economic development of the state and 
 regions. Investigational methodology of evaluation of economic efficiency of tourism. It is considered system of economic indicators of development of tourism, basic indexes 
 of estimation of tourist activity of country (to the region), 
 economic efficiency of activity of tourist enterprises and industry. The estimation of economic efficiency of tourism is 
 conducted on the example of area.
uk
Інститут економіки промисловості НАН України
Вісник економічної науки України
Наукові статті
Оцінювання економічної ефективності туризму: науково-практичний аспект
Оценка экономической эффективности туризма: научно-практический аспект
Estimation of economic efficiency of tourism: the scientific and practical aspect
Article
published earlier
spellingShingle Оцінювання економічної ефективності туризму: науково-практичний аспект
Перекрест, Т.В.
Наукові статті
title Оцінювання економічної ефективності туризму: науково-практичний аспект
title_alt Оценка экономической эффективности туризма: научно-практический аспект
Estimation of economic efficiency of tourism: the scientific and practical aspect
title_full Оцінювання економічної ефективності туризму: науково-практичний аспект
title_fullStr Оцінювання економічної ефективності туризму: науково-практичний аспект
title_full_unstemmed Оцінювання економічної ефективності туризму: науково-практичний аспект
title_short Оцінювання економічної ефективності туризму: науково-практичний аспект
title_sort оцінювання економічної ефективності туризму: науково-практичний аспект
topic Наукові статті
topic_facet Наукові статті
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44751
work_keys_str_mv AT perekresttv ocínûvannâekonomíčnoíefektivnostíturizmunaukovopraktičniiaspekt
AT perekresttv ocenkaékonomičeskoiéffektivnostiturizmanaučnopraktičeskiiaspekt
AT perekresttv estimationofeconomicefficiencyoftourismthescientificandpracticalaspect