Удосконалення використання інноваційного потенціалу промислових підприємств на засадах урахування його властивостей

У статті розглянуто структуру інноваційного потенціалу промислового підприємства та процедуру його оцінювання. Удосконалено процедуру обґрунтування вибору шляхів інноваційного розвитку. Сформульовані основи алгоритму використання інноваційного потенціалу задля забезпечення розвитку підприємств...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
Hauptverfasser:	Багрова, І.В., Тищенко, Т.І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2012
Schriftenreihe:	Вісник економічної науки України
Schlagworte:	Наукові статті
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44752
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Удосконалення використання інноваційного потенціалу промислових підприємств на засадах урахування його властивостей / І.В. Багрова, Т.І. Тищенко // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 18-23. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-44752
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-447522025-02-09T22:01:13Z Удосконалення використання інноваційного потенціалу промислових підприємств на засадах урахування його властивостей Усовершенствование использования инновационного потенциала промышленных предприятий на принципах учета его свойств The improvement of the use of innovative potential of industrial enterprises on principles of account of his properties Багрова, І.В. Тищенко, Т.І. Наукові статті У статті розглянуто структуру інноваційного потенціалу промислового підприємства та процедуру його оцінювання. Удосконалено процедуру обґрунтування вибору шляхів інноваційного розвитку. Сформульовані основи алгоритму використання інноваційного потенціалу задля забезпечення розвитку підприємства. В статье рассмотрено структуру инновационного потенциала промышленного предприятия и процедуру его оценивания. Усовершенствована процедура обоснования выбора путей инновационного развития. Сформулированы основы алгоритма использования инновационного потенциала для обеспечения развития предприятия. In the article is considered structure of innovative potential of industrial enterprise and procedure of his evaluation. Procedure of ground of choice of ways of innovative development is improved. Bases of algorithm of the use of innovative potential are formulated for providing of development of enterprise. 2012 Article Удосконалення використання інноваційного потенціалу промислових підприємств на засадах урахування його властивостей / І.В. Багрова, Т.І. Тищенко // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 18-23. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44752 uk Вісник економічної науки України application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові статті Наукові статті
spellingShingle	Наукові статті Наукові статті Багрова, І.В. Тищенко, Т.І. Удосконалення використання інноваційного потенціалу промислових підприємств на засадах урахування його властивостей Вісник економічної науки України
description	У статті розглянуто структуру інноваційного потенціалу промислового підприємства та процедуру його оцінювання. Удосконалено процедуру обґрунтування вибору шляхів інноваційного розвитку. Сформульовані основи алгоритму використання інноваційного потенціалу задля забезпечення розвитку підприємства.
format	Article
author	Багрова, І.В. Тищенко, Т.І.
author_facet	Багрова, І.В. Тищенко, Т.І.
author_sort	Багрова, І.В.
title	Удосконалення використання інноваційного потенціалу промислових підприємств на засадах урахування його властивостей
title_short	Удосконалення використання інноваційного потенціалу промислових підприємств на засадах урахування його властивостей
title_full	Удосконалення використання інноваційного потенціалу промислових підприємств на засадах урахування його властивостей
title_fullStr	Удосконалення використання інноваційного потенціалу промислових підприємств на засадах урахування його властивостей
title_full_unstemmed	Удосконалення використання інноваційного потенціалу промислових підприємств на засадах урахування його властивостей
title_sort	удосконалення використання інноваційного потенціалу промислових підприємств на засадах урахування його властивостей
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Наукові статті
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44752
citation_txt	Удосконалення використання інноваційного потенціалу промислових підприємств на засадах урахування його властивостей / І.В. Багрова, Т.І. Тищенко // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 18-23. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT bagrovaív udoskonalennâvikoristannâínnovacíinogopotencíalupromislovihpídpriêmstvnazasadahurahuvannâiogovlastivostei AT tiŝenkotí udoskonalennâvikoristannâínnovacíinogopotencíalupromislovihpídpriêmstvnazasadahurahuvannâiogovlastivostei AT bagrovaív usoveršenstvovanieispolʹzovaniâinnovacionnogopotencialapromyšlennyhpredpriâtiinaprincipahučetaegosvoistv AT tiŝenkotí usoveršenstvovanieispolʹzovaniâinnovacionnogopotencialapromyšlennyhpredpriâtiinaprincipahučetaegosvoistv AT bagrovaív theimprovementoftheuseofinnovativepotentialofindustrialenterprisesonprinciplesofaccountofhisproperties AT tiŝenkotí theimprovementoftheuseofinnovativepotentialofindustrialenterprisesonprinciplesofaccountofhisproperties
first_indexed	2025-12-01T05:54:53Z
last_indexed	2025-12-01T05:54:53Z
_version_	1850284179082706944
fulltext	18 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Висновки. Курсова політика країни прямо впливає на джерела формування фінансових ресурсів, вартість позикового капіталу, рентабельність їх використання, оборотність фінансових ресурсів, поточних зобов’язань та кредиторської заборгованості за товари. Чим більше та швидше в країні відбувається девальвація національ- Рис. 4. Залежність рентабельності власних та позичених фінансових ресурсів ВАТ «Запорізький завод «Перетворювач» від зміни валютного курсу гривні за 2007–2009 роки. ної одиниці тим не стійкішим стає фінансове положен- ня підприємства, тим воно стає більш залежним від зо- внішнього фінансування, а за умов світової фінансової кризи таке фінансування обходиться дорого та не всі позичальники хочуть ризикувати своїм капіталом, тому не вливають його у країну з нестійкою економічною та політичною ситуацією. Література 1. Кравцова А.М. Оцінка ефективності процесу ви- користання фінансових ресурсів підприємства / Крав- цова А.М. // Економіка Криму. — 2006. — №16. — С. 47–50. 2. Річний звіт НБУ за 2007 рік [Електронний ре- сурс]. — Режим доступу : http ://www.bank.gov.ua 3. Річний звіт НБУ за 2008 рік [Електронний ре- сурс]. — Режим доступу : http ://www.bank.gov.ua 4. Річний звіт НБУ за 2009 рік [Електронний ре- сурс]. — Режим доступу : http://www.bank.gov.ua 5. Управління ресурсами підприємства : навч. по- сіб. / Воробйов Ю. М., Холод Б. і ін. — К. : Центр на- вчальної літератури, 2004. — 288 с. Актуальність досліджень. Загально визнаним є те, що стійкий розвиток виробництва і підтримка кон- курентоспроможності підприємств в довгостроковій перспективі залежить від інновацій. Тому удосконален- ня формування їх інноваційного потенціалу набуває особливого значення в умовах обмеженості фінансо- вих ресурсів у більшості підприємств-господарюючих суб’єктів. Це є характерним для сучасного стану про- мисловості України. Постановка мети. Метою статті є узагальнення та розвиток науково-методичних основ, розробка інстру- ментарію та практичних рекомендацій щодо поліпшен- ня використання інноваційного потенціалу на машино- будівному підприємстві. Аналіз публікацій за темою дослідження. Дослідженню інноваційного потенціалу присвячені численні роботи ві- тчизняних і зарубіжних науковців: П. Друкера, Й. Шум- петера, А. І. Анчишкина, С. Ю. Глазьева, Д. С. Львова, Ю. В. Яковца і інших. Процес оцінювання інновацій- ного потенціалу та інноваційної діяльності промислових підприємств розглядається в роботах А. П. Гречан [1], Н. В. Краснокутської [2], А. О. Грудзинського, І. А. Арен- кова, А. Н. Плотникова, В. М. Аньшина, В. А. Бородіна, С. В. Кудінова, В. В. Тітова [3] і інших. Але недостатньо освітленими залишаються питання критеріїв та показни- ків оцінки величини та практично не досліджено власти- вості інноваційного потенціалу підприємства та методо- логія їх оцінювання. Разом з тим існуючий стан розробок потребує більш глибоке врахування саме цих властивос- тей у розробці інвестиційних напрямів, подальшого роз- витку у напрямі поліпшення використання інновацій- ного потенціалу підприємства, що є необхідною умовою більш ефективного функціонування і окремого підпри- ємства і народного господарства в цілому. Огляд науково-методичних підходів до визначення інноваційного потенціалу показав, що дотепер немає єдиної думки щодо визначення змісту, критеріїв класи- фікації, методів оцінки й управління, а також ступеня взаємного впливу прийнятої інноваційної стратегії та використання інноваційного потенціалу промислового підприємства. Відсутнє єдине трактування таких еко- номічних категорій, як сприйнятливість та реалізову- ваність інноваційного потенціалу. Оцінювання іннова- ційного потенціалу не містить інструментів оцінки його складові, що могли б бути реалізовані на практиці. Результати досліджень. Різноспрямованість дина- міки технологічних і продуктових інновацій вказує та те, що нова продукція освоюється здебільшого шляхом більш інтенсивного використання наявного обладнання і технологій, освоєння модифікацій вже існуючих виро- І. В. Багрова академік АЕН України Т. І. Тищенко м. Дніпропетровськ УДОСКОНАЛЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ЗАСАДАХ УРАХУВАННЯ ЙОГО ВЛАСТИВОСТЕЙ БАГРОВА І. В., ТИЩЕНКО Т. І. 192012/№1 бів. Такий тип інноваційного розвитку має досить вузькі межі і практично не в змозі підтримувати конкуренто- спроможність вітчизняних підприємств протягом три- валого часу, тоді як в розвинених країнах економіка де- монструє багатоваріантність інноваційних шляхів. Отже, необхідно коректно підходити до вироблення стратегії інноваційного розвитку, враховуючи при цьому ступінь відповідності інноваційного потенціалу, яким володіє система, параметрам її розвитку. Сприйняття інновацій може мати форму визнання інновацій, коли виробнича система зацікавлена і підготовлена до їх впровадження, або заперечення інновацій, коли вони суперечать інтер- есам підприємства, або коли виробнича система не го- това до їх впровадження. Це визвало необхідність уточ- нення понятійного апарату інноваційного менеджменту, а саме: категорій «сприйнятливість» й «реалізовуваність» як властивостей інноваційного потенціалу [4]. Сприйнятливість інноваційного потенціалу роз- глядаємо як здібність кадрів підприємства, його інфор- маційно-організаційної ланки до визначення найбільш актуальних для розвитку підприємства інновацій та сприяння їх впровадженню. Реалізовуваність розглядаємо як готовність наяв- них у підприємства матеріальних та фінансових ресур- сів до втілення інноваційних продуктів у безпосередню діяльність підприємства. Отже, дослідження вказаних властивостей іннова- ційного потенціалу дозволило зробити висновки: сприйнятливість, як властивість інноваційного по- тенціалу, є відчуття потреби, необхідності інноваційних змін у межах підприємства, здатності до усвідомлення і виявлення тих конкретних ланок виробничо-господар- ської діяльності, які потребують втілення новітніх роз- робок, що забезпечується мотиваційною, інформацій- ною, організаційною та кадровою складовими; реалізовуваність, як властивість інноваційного по- тенціалу, є здатністю до асиміляції інноваційних змін виробничо-господарської діяльності, наявністю реаль- них можливостей здійснення новітніх перетворень, що забезпечується фінансовою, матеріально-технічною, ринковою складовими. На сьогодні у більшості досліджень інноваційний потенціал розглядається без виділення та структуриза- ції властивостей і оцінки за їх розвиненням (наприклад, низький, або високий). Тому знадобилась його класифі- кація за цими ознаками (рис. 1). Склад інноваційного потенціалу за властивостями (інноваційною сприйнятливістю та інноваційною реа- лізованістю) не можливо безпосередньо виміряти, через те, що вони є згортками від ознак або показників, але останні можуть бути оцінені кількісно. Отже, у ході наших досліджень дістала подальшого розвитку система елементів (складових) інноваційного потенціалу та показників їх оцінки, яка на відміну від існуючих, дозволяє застосувати декілька методів оцінки його рівня у комплексі (метод лінійної згортки, матрич- ний, графо-аналітичний, метод якісних оцінок). Розробка методичних основ оцінювання іннова- ційного потенціалу промислового підприємства по- требувала встановлення аналітичних залежностей, обґрунтування економічної сутності та розробки еконо- міко-математичних моделей, які складають методичну основу механізму оцінювання інноваційного потенціа- лу промислового підприємства за його властивостями. Сучасні підходи до оцінювання інноваційного по- тенціалу промислового підприємства мають певні не- доліки: базуються на визначенні ключових абстрактних показників, які не є адекватними умовам функціонуван- ня підприємства (частково враховують, або ігнорують вплив зовнішнього середовища, або є тільки фінансо- вими, чи тільки технічними), не знаходяться в причин- но-наслідковому взаємозв’язку (отже, дублюють один одного) та мають обмежене коло використання (напри- клад, лише для підприємств, що вже мають виробничі досягнення); не містять повноцінного економічного ін- струментарію через відсутність врахування показників, які визначають рівень розвитку провідних властивостей інноваційного потенціалу, що не дає можливість вияви- ти його сильні і слабкі сторони, оцінити наявні резерви його реалізації; не є достатньо інформативними індика- торами ефективності інструментів управління інноваці- ями через відсутність відображення (або наявність лише часткового відображення) потенційних інноваційних можливостей, якісних змін стану потенціалу та від- сутності врахування їх зв’язку із стратегічними цілями інноваційного розвитку підприємства (інноваційний потенціал оцінюються окремо від оцінки ефективності інновацій); містять закриті системи показників оціню- вання, що не дозволяє їх корегування, відбору та роз- поділу в процесі розвитку підприємства; містять різні за економічним змістом та одиницями виміру. показники, що унеможливлює їх співставлення; потребують вели- ких витрат робочого часу на збір інформації для розра- хунку; використовують експертні методи, що значною мірою є суб’єктивними, важкими у застосуванні вну- трішніми користувачами, незручними у інтерпретації. Використання інноваційного потенціалу під- приємства потребує створення гнучкого механізму на основі синтезу, оновлення, модернізації всіх існуючих моделей і інструментів оцінки та управління, який би враховував дію різноманітних чинників, що впливають на формування сприйнятливості та реалізовуванос- ті інновацій, та характеризував потенціал за різними ознаками в комплексі. Тому буде доцільним реалізація підходу до оцінювання інноваційного потенціалу про- мислового підприємства через кількісну оцінку провід- них його складових (сприйнятливість та реалізовува- ність). Для цього удосконалено процедуру обчислення внутрішніх складових (властивостей) інноваційного по- тенціалу (сприйнятливості та реалізовуваності), яка на Рис. 1. Структура інноваційного потенціалу промислового підприємства БАГРОВА І. В., ТИЩЕНКО Т. І. 20 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ відміну від існуючих підходів, дозволяє представити їх у шкалі інтервалів, а інноваційний потенціал підприєм- ства — у вигляді елементу матриці інноваційного потен- ціалу. Отже, для оцінювання інноваційного потенціалу підприємства запропонована процедура, яка включає: по-перше, формування бази вхідних даних — тех- ніко-економічних показників оцінки інновацій, які, з точки зору аналітика, є найбільш важливими та адекват- ними умовам функціонування підприємства; по-друге, побудова структури інноваційного по- тенціалу промислового підприємства з визначенням властивостей сприйнятливості (S) й реалізовуваності (R) та показників їх оцінки (S i та R i ) ; по-третє, розрахунки значень окремих показників оцінки (S i та R i ) ; по-четверте, перетворення у іншу шкалу: якщо отримані значення (S i та R i ) не є значенням порядкової шкали типу [1,…, 5], то вони підлягають відповідному перетворенню (якщо 0 ≤ S i (R i ) ≤ k /5 , то S i (R i ) = 1; якщо k /5 <S i (R i ) ≤ (2 × k)/5 , то S i (R i ) = 2; якщо (2 × k)/5 <S i (R i ) ≤(3 × k)/5 , то S i (R i ) = 3, якщо (3 × k)/5 <S i (R i ) ≤ (4 × k)/5 , то S i (R i ) = 4, якщо (4 × k)/5 <S i (R i ) ≤ k, то S i (R i ) = 5); вибір порогових значень для розбиття діапазону на інтервали може бути проведений також і експертним шляхом з використанням нерівних інтервалів. по-п’яте, оцінку значущості складових: елементам сприйнятливості (S) й реалізовуваності (R) та показни- кам їх оцінки (S i та R i ) призначаються питомі ваги, що характеризують їх важливість для оцінювання; по-шосте, розрахунки числових значень окремих складових сприйнятливості (S к , S ін , S о , S м ) та реалізову- ваності (R ф , R м , R р ) з у урахуванням питомих ваг показ- ників їх оцінки, а також розрахунок сприйнятливості (S) та реалізовуваності (R) інноваційного потенціалу в цілому з урахуванням питомих ваг їх складових за фор- мулою середньозваженої величини: 4 1 1 n i i s s i S S d d = = ⎛ ⎞= × ×⎜ ⎟ ⎝ ⎠ ∑ ∑ (1) 3 1 1 m j j r r j R R d d = = ⎛ ⎞ = × ×⎜ ⎟ ⎝ ⎠ ∑ ∑ (2) де S і — показники оцінки сприйнятливості інновацій- ного потенціалу підприємства, R j — показники оцінки реалізовуваності інноваційного потенціалу підприєм- ства, і — кількість показників оцінки окремих складо- вих сприйнятливості, i= [1,…, n], j — кількість показни- ків оцінки окремих складових реалізовуваності, j= [1,…, m], d i — питома вага показників оцінки сприйнятливості інноваційного потенціалу, d j — питома вага показників оцінки реалізовуваності інноваційного потенціалу, d s — питома вага складової сприйнятливості інноваційного потенціалу, d r — питома вага складової реалізовуваності інноваційного потенціалу, по-сьоме, розрахунок обсягу інноваційного по- тенціалу (ІР) підприємства в цілому шляхом сумування отриманих значень його сприйнятливості й реалізову- ваності: IP S R= + (3) Отже, для оцінки інноваційного потенціалу під- приємства на засадах властивостей обґрунтовано фор- мулу розрахунку його інтегрального показника з ураху- ванням складових сприйнятливості та реалізовуваності й питомих ваг їх значимості для оцінювання. З метою удосконалення використання інновацій- ного потенціалу промислового підприємства запропо- новано та науково обґрунтовано конкретизовану модель структурної матриці інноваційного потенціалу (табл. 1), яка враховує різні рівні його складових (сприйнятли- вості та реалізовуваності), розглядаючи їх у комплексі в двовимірному просторі. Підсумком оцінювання інноваційного потенціалу за властивостями є складання (на базі матриці іннова- ційного потенціалу підприємства) профілю «іннова- ційної зрілості», що включає інтегральні характерис- тики аналізованого підприємства та його конкурентів (за певний період, або у динаміці). Комплексна оцінка потенціалу проводиться на основі інтегральних оцінок шляхом визначення областей переваг і ризиків та тен- денцій зміни інтегральних оцінок властивостей і окре- мих складових інноваційного потенціалу. Викладені результати досліджень удосконалюють методичні підходи оцінювання інноваційного потенціалу підприємства, що дає змогу: кількісно оцінити обсяг по- тенціалу; підвищити обґрунтованість порівняння окре- мих підприємств (або підрозділів одного підприємства) за обсягом інноваційного потенціалу у межах окремої галузі, території, сфери діяльності; наочно представити динаміку його обсягу у часі та тенденції інноваційного розвитку; проаналізувати сильні і слабкі сторони інно- ваційного потенціалу, виявити причини відставання та розробити обґрунтовані заходи корегування інновацій- ної політики; підвищити обґрунтованість управлінських рішень та ефективність використання їх фінансових ре- сурсів інноваційного розвитку. Крім того, перевагами запропонованого підходу оцінювання є його простота в застосуванні та доступність інформації для розрахунку. Реалізуючи запропоновані економіко-математич- ні моделі на основі використання інформаційної бази промислових підприємств, зокрема ТОВ «ТЕКМАШ», виконано розрахунки показників обсягу інноваційного потенціалу у динаміці за рахунок росту його сприйнят- ливості та реалізовуваності. Таблиця 1 Матриця інноваційного потенціалу промислового підприємства БАГРОВА І. В., ТИЩЕНКО Т. І. 212012/№1 Удосконалення використання інноваційного по- тенціалу промислових підприємств потребує розробки ефективного механізму використання їх інноваційного потенціалу на засадах реалізації наукових положень, об- ґрунтованих раніше. Зокрема це стосується врахування стану його сприйнятливості та реалізовуваності задля забезпечення інноваційного розвитку. Це дозволяє ді- йти висновку, про недосконалість практики вибору стратегії інноваційного розвитку [5] підприємства без врахування результатів оцінки його інноваційного по- тенціалу. Більшість з авторів при розробці інноваційної стратегії не приділяють уваги кількісному оцінюванню інноваційного потенціалу, а отже заходи щодо іннова- ційного розвитку не є досить забезпеченими внутріш- німи ресурсами та не достатньо відповідають зовнішнім умовам, що в свою чергу впливає на результати побу- дови інноваційної політики підприємства та терміни її впровадження, а, отже, й на можливість інноваційного оновлення. Підприємства «новатори» повинні володі- ти сильним інноваційним потенціалом (особливо, до- статньою матеріально-технічною його складовою), а для «послідовників» найбільш важливими є фінансова та ринкова складові потенціалу. Доведено, що для здій- снення інноваційної діяльності необхідна наявність певного обсягу інноваційного потенціалу підприємства, від якого залежить вибір шляху інноваційного розвитку. Удосконалено процедуру обґрунтування вибору шля- хів інноваційного розвитку (табл. 2), яка, на відміну від існуючих, враховує властивості (сприйнятливість, реалі- зовуваність) інноваційного потенціалу підприємства для створення цілісної картини його інноваційного розвитку. Двадцять п’ять елементів матриці інноваційних стратегій підприємства дають змогу ідентифікувати інноваційний потенціал підприємства та визначити варіанти рекомендованих інноваційних стратегій, що найбільше відповідають його можливостям. Для під- приємств, що потрапили в квадрат із знаком питання, ситуація вимагає додаткового аналізу, оскільки відпо- відь для них неоднозначна. У ході досліджень удосконалено методичні підходи до механізму використання інноваційного потенціалу про- мислового підприємства: обґрунтовано послідовність та зміст етапів процесу використання інноваційного потен- ціалу, економічну сутність економіко-математичної моделі оцінювання інноваційного потенціалу з урахуванням зміни рівнів його властивостей (сприйнятливості та реалізовува- ності) під впливом обраного шляху інноваційної діяльності. Отже, основні етапи механізму використання інноваційно- го потенціалу містять оптимізаційні блоки, що проілюстро- вано на структурно-логічній схемі алгоритму (рис. 2). Отже, на першому етапі здійснюється визначення місії та завдань інноваційного розвитку з урахуванням ринкової позиції підприємства, його науково-технічної політики та стадії життєвого циклу продукції, що за- безпечує збалансованість і загальну спрямованість ді- яльності підприємства. На другому етапі проводиться стратегічний аналіз умов розвитку підприємства. На третьому етапі — оцінюється інноваційний потенціал підприємства, що створює можливість узгодження місії, завдання і напряму інноваційного розвитку підприєм- ства із доступними ресурсами. Четвертий етап — визна- чення стратегії інноваційної діяльності відповідно до матриці інноваційних стратегій. П’ятий етап — розроб- ка програми інноваційного розвитку підприємства, що відповідає обраному шляху розвитку. Шостий етап — побудова профілю інноваційної «зрілості» підприємства та його конкурентів. Сьомий етап — аналіз ефектив- ності впровадженої програми інноваційного розвитку проводиться на базі результатів аналізу інноваційної «зрілості» підприємства та результатів оцінювання інно- ваційного потенціалу підприємства після впровадження інноваційної стратегії. Якщо обраний й впроваджений інноваційний шлях розвитку не забезпечує виконання місії (тобто показник потенціалу після впровадження інноваційних заходів не змінився або знизився, а профіль інноваційної «зрілості» свідчить про погіршення стану підприємства у порівнян- ня з конкурентами або у динаміці) — запропонований шлях розвитку є не ефективним (не є оптимальним), отже необхідно переглянути інноваційні напрямки з ура- хуванням зміни обсягу інноваційного потенціалу. Таким чином, з метою забезпечення розвитку під- приємства відбувається формування оптимізаційних моделей використання інноваційного потенціалу. Роз- роблено модель оцінювання інноваційного потенціалу у вигляді математичних рівнянь, що забезпечують цей процес (обґрунтування яких наведено у другому розділі). Використання викладеного удосконаленого ме- ханізму та запропонованих економіко-математичних моделей впроваджено у практиці інноваційного ме- неджменту, зокрема ТОВ «ТЕКМАШ», при обґрунту- ванні вибору інноваційної стратегії. Керівництво ТОВ «ТЕКМАШ» вважає запропоновану стратегію доціль- ною через поліпшення фінансового стану підприєм- ства, суттєве зниження ризиків та економію фінансових ресурсів. Реалізація наукових положень, висновків, ре- комендацій та удосконаленого механізму, розроблених у ході досліджень і здійснених в умовах вітчизняних під- приємств, підтвердила їх достовірність, практичне зна- чення та ефективність при обранні конкретних шляхів удосконалення використання інноваційного потенціа- лу промислового підприємства. Відповідно до матриці інноваційних стратегій під- приємства з урахуванням властивостей (сприйнятли- Таблиця 2 Матриця інноваційних стратегій підприємства з урахуванням складових його інноваційного потенціалу БАГРОВА І. В., ТИЩЕНКО Т. І. 22 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ вості й реалізовуваності) його інноваційного потенціалу отримуємо рекомендований шлях розвитку. Висновки. Удосконалення використання інно- ваційного потенціалу промислового підприємства на основі виявлення та оцінки складу його провідних влас- тивостей. (сприйнятливості та реалізовуваності) має суттєве значення для розвитку наукових основ економі- ки вітчизняних підприємств і практики удосконалення використання їх інноваційного потенціалу. Аналіз і теоретичне узагальнення існуючих мето- дичних засад формування та оцінювання інноваційного потенціалу на промисловому підприємстві дозволили зробити такі висновки: економічні категорії «сприйнятливості» та «реалізову- ваності» інноваційного потенціалу слід розглядати з пози- цій взаємозв’язку, бо вони є взаємозалежними, взаємодіють у процесі впровадження інновацій в єдиній системі вико- ристання інноваційного потенціалу і обумовлюють рівень використання ресурсів промислового підприємства; для більш детального оцінювання інноваційного потенціалу підприємства та удосконалення його вико- ристання доцільно залучення системно-комплексного підходу, щодо класифікації його внутрішніх складових (властивостей), та показників їх оцінки; це потребує за- стосування декількох методів оцінки у комплексі (ліній- ної згортки, матричний, графо-аналітичний, якісних оці- нок, економіко-математичних оптимізаційних методів). Сучасний стан теорії та практики інноваційного ме- неджменту потребує подальшого наукового обґрунтування кількісних характеристик таких параметрів як: сприйнят- ливість та реалізовуваність інноваційного потенціалу, що підвищить ефективність його використання на промисло- вому підприємстві. Для цього необхідно впровадження пев- ної стратегії інноваційної діяльності з урахуванням зміни рівнів його властивостей (сприйнятливості та реалізовува- ності). Ефективність впровадження інноваційного напрям- ку розвитку, як показали дослідження, необхідно визначати з урахуванням рівня властивостей (сприйнятливості, реа- лізовуваності) інноваційного потенціалу підприємства і на цій основі планувати заходи інноваційного розвитку. Визначення інтегрального показника інноваційного потенціалу підприємства з урахуванням зміни рівнів його властивостей (сприйнятливості та реалізовуваності) та їх питомих ваг (що характеризує їх значущість для оцінюван- ня) дає змогу підвищити обґрунтованість порівняння окре- мих підприємств (або підрозділів одного підприємства) за обсягом інноваційного потенціалу, дає представлення про динаміку його обсягу у часі, а також підвищити наукову об- ґрунтованість нормативів обсягу коштів, що спрямовують- ся на впровадження певної інноваційної стратегії. У висновку слід відзначити, що при різноманітті стратегій інноваційної діяльності, інноваційний потен- ціал підприємства слід оцінювати за допомогою розро- бленої у ході досліджень економіко-математичної моде- лі, що на відміну від існуючих, ураховує зміни рівнів його властивостей (сприйнятливості та реалізовуваності), а також вплив на їх рівень обраної стратегії інноваційної діяльності. Розробка шляхів використання інновацій- Рис. 2. Алгоритм використання інноваційного потенціалу задля забезпечення розвитку підприємства БАГРОВА І. В., ТИЩЕНКО Т. І. 232012/№1 ного потенціалу промислового підприємства повинно спиратися на отриману у ході досліджень систему його оцінювання, яка передбачає формування та реалізацію оптимізаційних моделей з використанням запропонова- ного організаційно-економічного механізму. Реалізація розроблених наукових положень, висно- вків і рекомендацій у процесі впровадження на вітчизня- них промислових підприємствах підтвердила їх достовір- ність та доцільність використання. Наукові положення, висновки, рекомендації та розроблена на їх основі мето- дика оцінювання інноваційного потенціалу з урахуван- ням зміни рівнів властивостей (сприйнятливості та реа- лізовуваності) під впливом обраної стратегії інноваційної діяльності рекомендуються для використання фінансо- во-економічними службами промислових підприємств, науково-дослідними організаціями, проектними інсти- тутами, аудиторськими та консалтинговими компаніями. Література 1. Гречан А. П. Теоретичні засади визначення ін- новаційного потенціалу підприємства / А. П. Гречан // Економіка та держава: Науково-практичний журнал. — 2005. — № 7. — С. 34–37. 2. Краснокутська Н. С. Потенціал підприємства: формування та оцінка / Н. С. Краснокутська. — Київ : Центр навчальної літератури, 2005. — 352 с. 3. Титов В. В. Прирост рыночной стоимости произ- водственной фирмы как оценка реализации ее иннова- ционного потенциала // Инновационная фирма: теория и практика развития: сб. науч. тр. ; под ред. В. В. Титова, В. Д. Марковой. — Новосибирск : ИЭОПП СО РАН, 2011. — С. 4–13. 4. Багрова І. В. До питання визначення кола про- відних складових інноваційного потенціалу промис- лового підприємства / І. В. Багрова, Т. І. Тищенко // Вісник економічної науки України. — 2011. — №2. — С. 14–18. 5. Тищенко Т. І. Методи розробки і вибору стратегії інноваційного розвитку підприємства / Т. І. Тищенко // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. — Вип. 263: у 8 т. — Т. VII. / редкол.: А. А. Покотілов (гол. ред.) [та ін.]. — Д. : ДНУ, 2010. — С. 1942–1947. Актуальність теми дослідження. У результаті процесів глобалізації національних ринків акцій, у економічній науці методологічні підходи до процесу корпоративного управ- ління поступово трансформуються у відповідності до но- вих викликів міжнародних закономірностей, стандартів та тенденцій. Зазначені процеси торкнулися функціонування в першу чергу великих публічних вітчизняних акціонерних товариств та міжнародних корпорацій, які бажають залучи- ти капітал на міжнародних фондових ранках, або ж потра- пити в лістинг фондових бірж. Невпинно зростає кількість іноземних інвесторів, які стають власниками акцій вітчиз- няних підприємств і компаній. Національні інвестори та- кож беруть участь у придбанні акцій зарубіжних компаній. Міжнародні обсяги емісій звичайних акцій за різними оцін- ками зросли за останні 10 років у більш ніж 20 разів, і до- сягли в середньому більш як 140 млрд. дол. щорічної емісії. Нерезиденти беруть все більш активну участь у корпоратив- ному управлінні в якості акціонерів та менеджерів органів управління. За даними Державної комісії з цінних паперів України зростає кількість особових рахунків іменних цін- них паперів нерезидентів. Аналіз показує, що починаючи з 2003 року з урахуванням останніх глобальних кризових про- цесів, в Україні зберігається тенденція до збільшення у влас- ників-нерезидентів кількості рахунків у цінних паперах. Глобальна конкуренція на міжнародних ринках цін- них паперів, на наш погляд, стала причиною конвергенції систем корпоративного управління, формування нових фундаментальних принципів ОЕСР, пошуку шляхів по- долання зловживання по відношенню до міноритарних акціонерів та активів акціонерних товариств (корпорацій) тощо. В умовах глобалізації корпоративне управління ста- ло відноситися до всієї системи управління та контролю в компаніях, включаючи бізнес-процеси, комерційні стра- тегічні корпоративні цілі та цінності, а також внутрішні та зовнішні контролюючі організаційно-економічні механіз- ми та кодекси корпоративної поведінки. Постановка проблеми. Зближення правових норм, особливо в країнах Європейського Союзу, які регулюють питання корпоративного управління, поглиблення про- цесів інформаційного обміну між учасниками корпора- тивного управління активно впливає на конвергенцію систем корпоративного управління. Головними чинни- ками процесу конвергенції є глобалізація фінансових і товарних ринків, відкритий обмін ідеями, інформацією. Однак це не означає повну уніфікацію інституціонального середовища та національних інститутів корпоративного управління [1, с. 129–140]. Побудова ефективних систем корпоративного управління на засадах корпоративної соціальної відповідальності завжди сприяє впевненості стратегічних та портфельних інвесторів, фондових ринків та усіх заінтересованих осіб. Тому дослідження проблема- тики удосконалення системи корпоративного управління в умовах глобалізації, слід розглядати як важливий інстру- мент не лише розвитку ринків капіталу, але й сталого ін- ституту відповідального корпоративного управління та зростання вартості бізнесу в довгостроковій перспективі. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Стратегічне та організаційне забезпечення розвитку корпоративного Д. О. Баюра д-р екон. наук м. Київ УДОСКОНАЛЕННЯ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ БАЮРА Д. О.

Удосконалення використання інноваційного потенціалу промислових підприємств на засадах урахування його властивостей

Institution

Ähnliche Einträge