Тектоніка і структурний план Переддобруджського прогину

Тектоніка і структурний план Переддобруджського прогину

За аналогією з тектонофізичними моделями здвигових зон визначено основні структуроутворюючі напрямки регіональних розломів-здвигів території; другорядні розломні і складчасті структури розглядаються як вторинні. Структурний план Переддобрудзького прогину інтерпретувався за діаграмами розломів прог...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Геология и полезные ископаемые Мирового океана
Дата:2010
Автори: Мельниченко, Т.А., Шафранська, Н.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України 2010
Теми:
Геологическое строение и тектоника морского дна
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44825
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Тектоніка і структурний план Переддобруджського прогину / Т.А.Мельниченко, Н.В. Шафранська // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2010. — № 3. — С. 76-84. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-44825
record_format dspace
spelling Мельниченко, Т.А.
Шафранська, Н.В.
2013-06-04T18:00:01Z
2013-06-04T18:00:01Z
2010
Тектоніка і структурний план Переддобруджського прогину / Т.А.Мельниченко, Н.В. Шафранська // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2010. — № 3. — С. 76-84. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
1999-7566
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44825
(551.35+551.24.056): 55(1)
За аналогією з тектонофізичними моделями здвигових зон визначено основні структуроутворюючі напрямки регіональних розломів-здвигів території; другорядні розломні і складчасті структури розглядаються як вторинні. Структурний план Переддобрудзького прогину інтерпретувався за діаграмами розломів прогину, а також за діаграмою вісей складчастих структур Білоліського блоку як частини Переддобрудзького прогину.
По аналогии с тектонофизическими моделями сдвиговых зон определены основные структурообразующие направления региональных разломов-сдвигов территории; второстепенные разломные и складчатые структуры рассматриваются в качестве вторичных. Структурный план Преддобруджского прогиба интерпретировался по диаграммам разломов прогиба, а также по диаграмме осей складчатых структур Белолесского блока, как части Преддобруджского прогиба.
General structural forming directions of the regional wrench faults of the territory are defined by analogy with tectonophysic models of wrench zones; the minor faults and plicate structures are considered as the secondary. The structural plan of the Dobruja’s foredeep was interpreted by the fault’s diagrams of the foredeep, and also by the diagram of plicate structures axes of the Belolesky fault block, as part of Dobruja’s foredeep.
uk
Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України
Геология и полезные ископаемые Мирового океана
Геологическое строение и тектоника морского дна
Тектоніка і структурний план Переддобруджського прогину
Tectonics and Structural Pattern of the pre-Dobrodgea Trough
Тектоника и структурний план Переддобруджского прогиба
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Тектоніка і структурний план Переддобруджського прогину
spellingShingle Тектоніка і структурний план Переддобруджського прогину
Мельниченко, Т.А.
Шафранська, Н.В.
Геологическое строение и тектоника морского дна
title_short Тектоніка і структурний план Переддобруджського прогину
title_full Тектоніка і структурний план Переддобруджського прогину
title_fullStr Тектоніка і структурний план Переддобруджського прогину
title_full_unstemmed Тектоніка і структурний план Переддобруджського прогину
title_sort тектоніка і структурний план переддобруджського прогину
author Мельниченко, Т.А.
Шафранська, Н.В.
author_facet Мельниченко, Т.А.
Шафранська, Н.В.
topic Геологическое строение и тектоника морского дна
topic_facet Геологическое строение и тектоника морского дна
publishDate 2010
language Ukrainian
container_title Геология и полезные ископаемые Мирового океана
publisher Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України
format Article
title_alt Tectonics and Structural Pattern of the pre-Dobrodgea Trough
Тектоника и структурний план Переддобруджского прогиба
description За аналогією з тектонофізичними моделями здвигових зон визначено основні структуроутворюючі напрямки регіональних розломів-здвигів території; другорядні розломні і складчасті структури розглядаються як вторинні. Структурний план Переддобрудзького прогину інтерпретувався за діаграмами розломів прогину, а також за діаграмою вісей складчастих структур Білоліського блоку як частини Переддобрудзького прогину. По аналогии с тектонофизическими моделями сдвиговых зон определены основные структурообразующие направления региональных разломов-сдвигов территории; второстепенные разломные и складчатые структуры рассматриваются в качестве вторичных. Структурный план Преддобруджского прогиба интерпретировался по диаграммам разломов прогиба, а также по диаграмме осей складчатых структур Белолесского блока, как части Преддобруджского прогиба. General structural forming directions of the regional wrench faults of the territory are defined by analogy with tectonophysic models of wrench zones; the minor faults and plicate structures are considered as the secondary. The structural plan of the Dobruja’s foredeep was interpreted by the fault’s diagrams of the foredeep, and also by the diagram of plicate structures axes of the Belolesky fault block, as part of Dobruja’s foredeep.
issn 1999-7566
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44825
citation_txt Тектоніка і структурний план Переддобруджського прогину / Т.А.Мельниченко, Н.В. Шафранська // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2010. — № 3. — С. 76-84. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT melʹničenkota tektoníkaístrukturniiplanpereddobrudžsʹkogoproginu
AT šafransʹkanv tektoníkaístrukturniiplanpereddobrudžsʹkogoproginu
AT melʹničenkota tectonicsandstructuralpatternofthepredobrodgeatrough
AT šafransʹkanv tectonicsandstructuralpatternofthepredobrodgeatrough
AT melʹničenkota tektonikaistrukturniiplanpereddobrudžskogoprogiba
AT šafransʹkanv tektonikaistrukturniiplanpereddobrudžskogoprogiba
first_indexed 2025-11-26T00:17:30Z
last_indexed 2025-11-26T00:17:30Z
_version_ 1850597600564084736
fulltext МЕЛЬНИЧЕНКО Т.А., ШАФРАНСЬКА Н.В. 76 ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2010, №3 УДК (551.35+551.24.056): 55(1) © Т.А.Мельниченко, Н.В. Шафранська, 2010 Відділення морскої геології та осадочного рудоутворення НАНУ, Київ ТЕКТОНІКА І СТРУКТУРНИЙ ПЛАН ПЕРЕДДОБРУДЗЬКОГО ПРОГИНУ За аналогією з тектонофізичними моделями здвигових зон визначе� но основні структуроутворюючі напрямки регіональних розломів�здвигів території; другорядні розломні і складчасті структури розглядаються як вторинні. Структурний план Переддобрудзького прогину інтерпретував� ся за діаграмами розломів прогину, а також за діаграмою вісей складчас� тих структур Білоліського блоку як частини Переддобрудзького прогину. Вступ. Переддобрудзький прогин (ПП) міститься між південно�захід� ним кутом Східно�Європейської платформи (СЄП) та складчастою гірською спорудою Добруджі і продовжується на північно�західному шельфі Чорно� го моря у вигляді Криловського прогину. Попри певну вивченість геологіч� ної будови ПП недослідженими залишаються парагенетичні закономірності латеральної диспозиції розломів і складок різного масштабу. Метою дослі� дження є вивчення цих закономірностей розміщення структур території в плані. Об’єкт дослідження – тектонічні структури території ПП (розривні та складчасті) за сучасними картографічними матеріалами. Предмет дос� лідження – особливості і закономірності простягань сукупностей розломів щодо регіональних розломних зон, а також зв’язок з ними складчастих структур. Геологічна будова. По відношенню до СЄП ПП є крайовим платформ� ним прогином, а стосовно орогену Добруджі – пригеосинклінальним (міо� геосинклінальним). Прогин є похованою складною грабен�синкліналлю, орієнтованою в північно�західному напрямку. Територія ПП розвивалася разом з Добруджею; починаючи з венду зазнавала прогинання як півден� ний сектор Балтійсько�Дністровської зони крайових прогинів [15]. В структурному плані ПП виділяються такі значні тектонічні еле� менти (рис. 1): Алуатська депресія (Алуатський грабен); Оріхівсько�Су� ворівське підняття (Оріхівський горст); Тузлівська депресія (Тузлівський грабен), яка включає в себе Білоліський блок (ББ) і Татарбунарський гра� бен; Криловський прогин як акваторіальне продовження ПП в Чорному морі на схід від ББ [10]. З позиції ВВ�носності ряд дослідників [4, 9, 10] розглядає ПП як юрсь� кий (рис. 2). Північною межею прогину є Чадирлунзький розлом, за цією лінією фундамент СЄП різко занурюється в південному напрямку на гли� бину 5–6 км і більше. Південно�західною межею служить зона Георгіївсь� кого розлому, а східна частина ПП (Криловський прогин) обмежується зо� ною Одеського розлому під водами Чорного моря [2, 4, 9]. В будові прогину є виступи кристалічного фундаменту, які утворю� ють поперечну перемичку в центральній частині і є бар’єром, що поділяє ТЕКТОНІКА І СТРУКТУРНИЙ ПЛАН ПЕРЕДДОБРУДЗЬКОГО ПРОГИНУ ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2010, №3 77 прогин на частини: західну – Алуатский грабен і східну – Тузлівский гра� бен. Чадирлунзький регіональний розлом, який обмежує прогин на півночі, і різке збільшення глибин залягання фундаменту південно�західного схи� лу СЄП підкреслюють грабеноподібну будову прогину. Крім основних крайових порушень, які є зонами східчастого занурен� ня фундаменту, є поперечні порушення, що виникли пізніше. Ці розриви розмежовують південно�західну, більш інтенсивно складчасту і підняту частину прогину, від східної і північно�східної, де занурення продовжува� лося в кінці юри і ранній крейді з поділом прогину на блоки. В період з раннього� середнього палеозою (починаючи з венду до візе) ПП існував як перикратонний прогин з карбонатно�теригенним сингеосин� клінальним комплексом з евапоритами в середньому девоні–візе. В раннь� ому карбоні (серпухів) – ранньому тріасі ПП був передовим прогином з ниж� ньою вугленосною моласою (серпухів) і верхньою вулканогенно�теригенною моласою (перм–нижній тріас). В середньому тріасі–ранній юрі ПП розви� вався як перикратон з нагромадженням сингеосинклінального карбонат� но�теригенного комплексу. В середній� пізній юрі прогин вже сформувався як типовий крайовий комплекс з рифами і евапоритами. Післяюрський етап розвитку характеризується нагромадженням аргілітів, доломітів, вапняків, глин, пісковиків, мергелів. Фундамент ПП утворений рифейським структурно�формаційним ком� плексом. Потужності рифейського розрізу в депресіях сягають 7–9 км, а поза ними – 2,8–4 км. Породи фундаменту представлені мігматитами, що утворені пошаровими ін’єкціями гранітної магми в уламкові породи, гран� ітами та плагіогранітами розгнейсованими і катаклазованими. За положен� ням в розрізі, речовинним складом і ступенем перетворення вік цих порід встановлюється як рифейський. В регіональному плані вони відповідають одновіковим утворенням Північної Добруджі [5]. Відклади формують плос� ку депресивну структуру північно�західного простягання з крутішим південним і пологим північним крилом, що відображується в розподілі по� Умовні позначення: 1 – Алуатська депресія, 2 – Оріхівсько�Суворівське під� няття, 3 – Тузлівська депре� сія: ББ – Білоліський блок, ТГ – Татарбунарський гра� бен, 4 – Криловський про� гин, Пв Д – Північна Доб� руджа. Штрихові лінії – ре� гіональні розломи, гребін� часті лінії – межі Переддоб� рудзького прогину Рис. 1. Тектонічна карта�схема Переддобрудзького прогину, за даними «Карты гипсометрии подошвы плитных комплексов юго�запада СССР (с использованием материалов космической съемки М�б 1:1 000 000, редактор Н.А.Крылов)» МЕЛЬНИЧЕНКО Т.А., ШАФРАНСЬКА Н.В. 78 ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2010, №3 тужностей і фаціальних типів порід. Породи інтенсивно дислоковані пізньо� кімерійськими рухами. Розріз ПП, як і всіх западин передових прогинів, асиметричний. Південне крило, що прилягає до складчастої споруди орогену Північної Добруджі і залягає на його фундаменті, внаслідок значних вертикальних амплітуд поздовжніх розривів, круте і підняте. Тут відслонені породи ниж� ньої і середньої юри. Північне крило, що залягає на древньому фундаменті СЄП, пологе і опущене. На юрських і нижньокрейдових відкладах тут роз� критий палеоген. ПП представлений як західний сегмент Скіфської плити, фундамент якої захоронений під кайнозойськими відкладами [9], а також як крайовий трог Північної Добруджі [13]. В області південного крила і суміжних ділянок прогину осадочна тов� ща більш дислокована, ніж на північному крилі. Крила прогину усклад� нені тектонічними розривами різного віку і амплітуди. Основні переміщення відбувалися по головних крайових порушеннях, але за міграції вісі проги� ну до платформи і втягнення її в опускання виникають молодші розриви як у зовнішній, так і у внутрішній частині прогину. З такими порушеннями в зоні зчленування прогину з платформою пов’язані магматичні прояви, а також відклади тріасового віку [5]. Рис. 2. Карта потужностей і літофацій келовей�оксфордських (J2kl – J3ox) відкладів Переддобрудзького прогину, за [4], зі змінами. Умовні позначення: 1 – ізопахіти (в м); 2 – області денудації (а – гірська, б – пенеплени� зована); 3 – напрямки зносу уламкового матеріалу; 4 – вірогідні границі літтофацій ТЕКТОНІКА І СТРУКТУРНИЙ ПЛАН ПЕРЕДДОБРУДЗЬКОГО ПРОГИНУ ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2010, №3 79 Рис. 3. Зведена схема положення границі зовнішнього краю Руської платфор� ми в районі Переддобрудзького прогину, за [14]. Умовні позначення: Межі ПП за уявленнями: 1 – І.Д. Гофштейна (1952), 2 – А.Я. Едель� штейна (1958), 3 – А.В. Друмя (1958; 1959), 4 – Б.Л. Гуревича (1958), 5 – В.Б. Сологуба (1958, 1960), 6 – І.В. Висоцького (1959), 7 – крайові розломи Добруджі Майже для всіх складчастих локальних структур прогину властива асиметрія крил. Однак кути падіння, як правило, невеликі (5°–8° для північно�східних крил, 12°–14° для південно�західних). Формування ло� кальних структур пов’язується з пізньоюрським етапом розвитку прогину, коли стало суттєвим піднімання зануреного схилу Добруджі і суміжних ділянок прогину. Висхідні рухи центральної частини ПП відбувалися про� тягом пізньої крейди і продовжувалися в кайнозої [2]. Історія розвитку прогину в юрі, формаційний склад цих відкладів, тек� тонічне положення перед масивом Добруджі і характер деформацій дозво� ляють розглядати ПП як крайовий. Тому південно�західну межу ПП виз� начають крайові розломи Добруджі. Щодо північно�східної межі, то нею є вищезгаданий Чадирлунзький розлом. При цьому, положення зовнішньої межі СЕП лишається дискусійним; за різними даними її положення дещо різне і показане на схемі (рис. 3). Границя І.Д.Гофштейна відбиває середню глибину залягання криста� лічного фундаменту. Уявлення І.Д.Гофштейна, А.Я.Едельштейна, А.В.Дру� мя, Б.Л.Гуревича, В.Б.Сологуба та І.В.Висоцького дещо відрізняються. Це можна пояснити різними підходами до проведення межі та різними вихід� ними даними. Межа А.Я.Едельштейна за змістом і положенням повністю повторює контур лінії І.Д.Гофштейна і також не приурочена до зон регіо� МЕЛЬНИЧЕНКО Т.А., ШАФРАНСЬКА Н.В. 80 ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2010, №3 нальних розломів. Межа, яка проведена А.В.Друмя, за своїм положенням не збігається з лініями інших авторів, і, скоріше за все, є лінією одного з проміжних уступів на схилі платформи [14]. Б.Л.Гуревич провів межу на основі геофізичних даних. Межу В.Б.Сологуба намічено також за геофізич� ними даними, і вона майже повторює лінію Б.Л.Гуревича. За І.В.Висоць� ким, межа докембрійської платформи – значно південніше. Можливо вона визначає умовну зону переходу структур північного моноклінального схи� лу ПП до більш зануреної приосьової частини [14]. Методика та результати досліджень. В основу нашого дослідження по� кладено принципи структурно�парагенетичного аналізу за Л.М. Расцвєтає� вим [11], але вивчення латеральних співвідношень структур та типу дефор� мації району виконується не за об'ємом, а в горизонтальному перерізі (в площині карт). Аналіз картографічних даних обумовлений закритістю те� риторії та недостатньою безпосередньою вивченістю розломів (суттєво гео� фізичними методами). Як еталон обрано пласку двошарову тектонофізич� ну модель здвигу і кругову, а не стереографічну, діаграму вторинних струк� тур (рис. 4) [12]: На першому етапі побудовані діаграми простягання розривних пору� шень фундаменту ПП за даними трьох різних карт (рис. 5): В процесі інтерпретації діаграм, за аналогією із тектонофізичними мо� делями розломних зон здвигу С. Стоянова [12] встановлено азимути про� стягання ймовірних структуроутворюючих напрямків здвигу ПП. Це ви� конувалося шляхом порівняння емпіричних діаграм простягання розломів фундаменту (див. рис. 5) з діаграмами вторинних структур моделей здвиго� вих зон (див. рис. 4). В попередніх дослідженнях Причорномор’я [7, 8] та північно�західного шельфу Чорного моря [3] нами було виявлено та обґрунтовано два структу� роутворюючі напрямки: лінія Тейссера–Торнквіста (Т–Т) та південний край СЄП. Напрямок Т–Т представлений в регіоні зоною динамічного впливу Одеського глибинного розлому. Така інтерпретація стосується не лише лінії Т–Т, а і всієї перехідної зони стоншення гранітного шару СЄП, зокрема і зон субширотних розломів її південного краю. На діаграмах розломів ПП, окрім згаданих напрямків, інтерпретується ще один структуроутворюючий напрямок, притаманний даній території – вісь прогину Рис. 4. Діаграма вторинних структур в тектонофізичних моде� лях здвигових зон, за [12]. Умовні позначення: 1 – у випадку простого здвигу; 2 – у випадку склад� ного здвигу з накладеним поперечним стисканням; R’, T, R, L, P – парагене� тичні групи вторинних розривів; Fd – вісі складок; R’ та R – сполучені трі� щини сколу Ріделя, Т – тріщини розтяг� нення, L – повздовжні сколи, Р – зво� ротні косі сколи ТЕКТОНІКА І СТРУКТУРНИЙ ПЛАН ПЕРЕДДОБРУДЗЬКОГО ПРОГИНУ ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2010, №3 81 північно�західного простяган� ня, що співпадає з віссю кімме� рійської складчастої структури Добруджі. Спільні для північно�зах� ідного шельфу Чорного моря та ПП структуроутворюючі на� прямки можуть пояснюватись тим, що до певного періоду ре� гіон мав спільну історію текто� нічного розвитку фундаменту. В юрському періоді ПП актив� но занурюється, з швидким на� громадженням осадків (в се� редній юрі – до 1600 м, кіме� ридж�нижня крейда від 250 до 1500 м); цим окремим розвит� ком ПП [2, 9, 10] пояснюється поява на діаграмах (рис. 5, а, б, в) ще одного головного на� прямку – вісі ПП. Азимути простягання структуроутворюючих на� прямків, визначених на основі аналізу різних карт, несуттєво відрізняються. Однією з при� Рис. 5. Діаграми простягання роз� ломів фундаменту (AR–PR) (шкала – корінь квадратний, інтервал об’єднан� ня даних – 5°), побудовані за даними: а – «Тектонической карты Украинс� кой ССР и Молдавской ССР», масштаб 1:500 000, глав. ред. В.В. Глушко, 1988 г., листы 10, 14; б – «Карты гип� сометрии подошвы плитных комплек� сов юго�запада СССР», масштаб 1:1 000 000, ред. Крылов Н.А., 1988 г.; в – двох карт: «Карты гипсометрии подошвы плитных комплексов юго� запада СССР», масштаб 1:1 000 000, ред. Крылов Н.А., 1988 г.; «Карты разрывных нарушений и основних зон линиаментов юго�запада СССР», мас� штаб 1:1 000 000, ред. Крылов Н.А., 1988 г. Умовні позначення: Т–Т – лінія Тейссера�Торнквіста (Одеський роз� лом), вісь ПП – вісь Переддобрудзько� го прогину, край СЄП – південний край Східно�Європейської платформи МЕЛЬНИЧЕНКО Т.А., ШАФРАНСЬКА Н.В. 82 ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2010, №3 чин цього може бути те, що вихідні картографічні матеріали готувалися на підставі різних матеріалів: космічної зйомки, різних геофізичних методів – МЗГТ (метод загальної глибинної точки), МВХ (метод відбиття хвиль), МЗХ (методом заломлених хвиль). Причиною різниці азимутів структуро� утворюючих напрямків можуть бути також відмінності інтерпретації фак� тичних матеріалів авторами карт. Зважаючи на регіональну складність дос� ліджуваного об’єкту (простягання ПП – перші сотні кілометрів), різниця значень азимутів простягання регіональних розломніх зон є незначною. Тому середні значення є достатньо зваженими. Крім розломів ПП, аналізувалися також закономірності розташуван� ня складок; було побудовано діаграму простягання вісей складок Білолісь� кого блоку (ББ) – частини зовнішнього крила ПП (рис. 6 – див. кольор. встав� ку). За діаграмою проводилась «діагностика» виділених напрямків ПП як структуроутворюючих для складчастості ББ. Орієнтація вісей складок ББ переважно північно�західного напрямку, але є й інші напрямки. Довжини складок не перевищують перших кілометрів. Складки ББ пологі, кути пад� іння крил у розрізі 10–15°; у плані мають лінійну, брахіформну, куполопо� дібну морфологію. Такі дослідження проводилися в межах Білоліського блоку як однієї з нафтогазоносних ділянок, зокрема перспективного гори� зонту нижнього девону [1,5]. В результаті інтерпретації всі три структуроутворюючі напрямки (край СЄП, вісь ПП і лінія Тейсера–Торнквіста) було підтверджено як склад� коутворюючі і за діаграмами простягання вісей складок. Вісі складок (Fd) інтерпретуються по відношенню до Т–Т, вісі ПП, краю СЄП при лівому та правому напрямках здвигу (інверсії). В підсумку, одержані (кольорові) сек� тори на діаграмі відбивають азимути простягання складчастих структур, утворених від здвигової компоненти головних розломів. Крім вже виділе� них напрямків складок, на діаграмі присутні й інші, які попередньо не інтер� претовані (див. рис. 6), це максимуми де відсутні кольори. Вони вірогідно відповідають вісям складок, які є похідними від нормальної компоненти стискання головних розломів. Сприятливі геологічні умови: глибокий прогин, виповнений потуж� ною товщею осадових утворень, встановлена газоносність сарматських від� кладів (при бурінні свердловин на буре вугілля і підземні води ще в 1946 р.) та значні нафтопрояви (Східно�Саратське, Ярославське, Жовтоярське ро� довища) дозволяють розглядати дану територію як високоперспективну на видобуток вуглеводнів. Визначені для даної території структуроутворюючі напрямки контролюють розвиток груп вторинних структур (R’, T, R, L, P), кожна з яких має свої кінематичні особливості. Найбільш сприятливими Àçèìóòè ïðîñòÿãàííÿ ˳í³ÿ Ò–Ò (Îäåñüêèé ðîçëîì) ³ñü ÏÏ Êðàé ÑªÏ Ä³àãðàìà (ðèñ. 5, à) 344° 290° 276° ijàãðàìà (ðèñ. 5, á) 348° 290° 276° ijàãðàìà (ðèñ. 5, â) 346° 284° 268° Ñåðåäí³ çíà÷åííÿ 346° 288° 273° ТЕКТОНІКА І СТРУКТУРНИЙ ПЛАН ПЕРЕДДОБРУДЗЬКОГО ПРОГИНУ ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2010, №3 83 для утворення покладів вуглеводнів є структури з компонентою розтягнен� ня T, R (та R’ за інверсії напрямку здвигу). Перспективним є спеціальний аналіз більш крупномасштабних картографічних матеріалів по окремих ділянках. Так, при аналізі латеральної диспозиції не лише розривних струк� тур, а й складок, є можливість повнішого обґрунтування додаткових струк� турно�тектонічних факторів локалізації вуглеводнів. Висновки. 1. За аналогією наших емпіричних діаграм із тектонофі� зичними моделями розломно�здвигових зон було встановлено азимути про� стягання ймовірних структуроутворюючих напрямків, що інтерпретують� ся як зона Тейссера�Торнквіста, південний край Східно�Європейської плат� форми та вісь Переддобрудзького прогину з пересічними значеннями ази� мутів простягання відповідно 346°, 273° та 288°. 2. Два з трьох визначених структуроутворюючих напрямків (лінія Тейссера–Торнквіста та південний край Східноєвропейської платформи) є спільними для території Північно�західного шельфу Чорного моря та Пе� реддобрудзького прогину, що може пояснюватися спільною історією роз� витку територій. Наявність на діаграмах ПП третього напрямку – вісі про� гину, пояснюється відносно самостійним розвитком ПП (починаючи з юрсь� кого періоду) у порівнянні з Північно�західним шельфом Чорного моря. 3. Всі три виділені структуроутворюючі напрямки підтверджуються також інтерпретацією просторової орієнтації складок ББ (частини зовніш� нього крила ПП) як похідних від латеральних компонент стискання і здви� гу загальної кінематики розломних зон району. Аналіз простягання вісей складок, з урахуванням етапів структуроутворюючих рухів розломних зон, свідчать про інтерференційну природу «купольної» складчастості ББ. 4. В подальшому перспективним є спеціальний аналіз більш крупно� масштабних картографічних матеріалів в межах окремих дрібних блоків. Так, при аналізі латеральної диспозиції не лише розривних структур, а й складок, можливе обґрунтування локальних структурно�тектонічних фак� торів утворення покладів вуглеводнів, Білоліського блоку зокрема. 1. Громин В.И., Пустильников М.Р., Рогоза О.И., Шиманський А.А. Особенности тектоники западной части Черного моря / Тектоносфера Украины. – К.: Наук. думка, 1989. – С.148–154 2. Довгаль Ю.М., Токовенко В.С. Юго�западное складчатое обрамление Восточно� Европейской платформы. Добруджа / Основные черты тектоники Украины. – К.: Наук. думка, 1978. – С. 110–115. 3. Занкевич Б.А., Мельниченко Т.А., Шафранська Н.В. Унаследование структур� ных планов северно�западного шельфа Черного моря // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. – 2009. – № 1. – С. 52�62. 4. Круглов С.С., Цыпко А.К,. Арсирий Ю.А. и др. Платформенные области. Запад� ный (Преддобруджский) сегмент / Тектоника Украины. – М., Недра, 1988. – С. 123–139. 5. Лукин А.Е., Трофименко Г.Л. О среднепалеозойском Белолесском мегаатолле в Преддобруджинском прогибе // Доклады АН Украины. – 1992. – 325. – № 5. – С. 1008–1012. 6. Ляшкевич З. М., Яцоженський О.М. Мезозойський магматизм и геодинамика Причерноморско�Крымской нефтегазоносной провинции // Геофизический журнал. – 2007. – 29. – № 2. –С. 109�119. МЕЛЬНИЧЕНКО Т.А., ШАФРАНСЬКА Н.В. 84 ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2010, №3 7. Мельниченко Т.А. Структурно�парагенетичний аналіз розломів Північно�Зах� ідного Причорномор’я // Географія, геоекологія, геологія: досвід наукових досліджень. Матеріали IV Міжнародної наукової конференції студентів і аспі� рантів. – Дніпропетровск, 2009. – С. 118–121. 8. Мельниченко Т.А., Шафранська Н.В. Особливості розломної тектоніки Перед� добрудзького прогину / Тези Всеукраїнської наукової конференції молодих вчених «Сучасні проблеми геологічних наук» [Електронне видання]. – К., 2009. 9. Панченко Д.Ю. Причорноморська западина. Добруджинський передовий про� гин / Тектоніка території Української РСР та Молдавської РСР. – К.: Вид. АН УРСР, 1959. – С. 155–160. 10. Паталаха Е.И., Трофименко Г.Л. Преддобруджье как УВ�носний краевой про� гиб (Модель краевого прогиба и ее приложение) / Проблема краевых прогибов и прогноз УВ. – К.: 2002. – С. 9–118. 11. Расцветаев Л.М. Парагенетический метод структурного анализа дизъюктив� ных тектонических нарушений / Проблемы структурной геологии и физики тектонических процессов. – М.: Изд. ГИН АН СССР, 1987. – С. 173–275. 12. Стоянов С.С. Механизм формирования разрывных зон. – М.: Недра, 1977. – 144 с. 13. Хрящевская О.И., Стовба С.М., Стефенсон Р.А. и др. Одномерное моделирова� ние истории тектонического погружения Черного (северно�западный шельф) и Азовского морей в мелу�неогене // Геофизический журнал. – 2007. – 29. – № 5. – С. 28–49. 14. Чебаненко І.І, Розломи Молдавської синеклізи та східної частини Добруджі / Розломна тектоніка України. – К.: Наук. думка, 1966. – С. 59–69. 15. J. Swidrowska, M. Hakenberg, B. Poluhtovic ets. Evolution of the Mesozoic basins on the south western edge of the East European Craton (Poland, Ukraine, Moldova, Romania)// STUDIA GEOLOGICA POLONICA Vol. 130, Krakуw 2008, PP. 3–130. По аналогии с тектонофизическими моделями сдвиговых зон определены основ� ные структурообразующие направления региональных разломов�сдвигов территории; второстепенные разломные и складчатые структуры рассматриваются в качестве вторичных. Структурный план Преддобруджского прогиба интерпретировался по диаграммам разломов прогиба, а также по диаграмме осей складчатых структур Белолесского блока, как части Преддобруджского прогиба. General structural�forming directions of the regional wrench faults of the territory are defined by analogy with tectonophysic models of wrench zones; the minor faults and plicate structures are considered as the secondary. The structural plan of the Dobruja’s foredeep was interpreted by the fault’s diagrams of the foredeep, and also by the diagram of plicate structures axes of the Belolesky fault block, as part of Dobruja’s foredeep. Одержано 17.05.2010 р.

Схожі ресурси