К строению Татарского трога (Японское море): новые подходы

• Опубліковано в: : Геология и полезные ископаемые Мирового океана
• Дата: 2010
• Автори: Ломтев, В.Л., Патрикеев, В.Н., Сеначин, В.Н.
• Формат: Стаття
• Мова: Російська
• Опубліковано: Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України 2010
• Теми: Геологическое строение и тектоника морского дна
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44826
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: К строению Татарского трога (Японское море): новые подходы / В.Л. Ломтев, В.Н. Патрикеев, В.Н. Сеначин // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2010. — № 3. — С. 65-75. — Бібліогр.: 19 назв. — рос.

По данным МОГТ, ГСЗ и гравитационного моделирования и результатам их интерпретации обсуждаются проблемы строения Татарского трога. Впервые показано, что: 1) его западный борт имеет надвиговое, покровное строение, связанное с внутрикоровым срывом к востоку; 2) мощность коры в троге изменяется только в меридиональном направлении, уменьшаясь к югу от 33 35 до 20 км; 3) основным источником углеводородов и сопочной брекчии является мощная осадочная толща палеоцена – эоцена, выполняющая краевой прогиб Сихотэ Алиня (палеожелоб) и драпированная эффузивами олигоцена – раннего миоцена. За даними МОГТ, ГСЗ і гравітаційного моделювання та результатами їх інтерпретації обговорюються проблеми будови Татарського трогу. Уперше показано таке: 1) його західний борт має насувну, покривну будову, пов’язану із внутрішньокоровим зривом на схід; 2) товщина кори в трозі змінюється тільки в меридіональному напрямку, зменшуючись на південь від 33–35 до 20 км; 3) головним джерелом вуглеводнів і сопкової брекчії є потужна осадова товща палеоцену еоцену, що виповнює крайовий прогин Сихоте Аліню (палеожолоб) і перекрита ефузивами олігоцену раннього міоцену. Based on the CDP (common depth point method), DSS (deep seismic soundings) and gravitational modelling data, problems of the Tatarsky trough structure are discussed. It is first show, that: 1) its western side have thrust, nappe structure, associated with intracrustal glide to the east; 2) crustal thickness change only in a meridional direction, decreasing to the south from 33 35 to 20 km in the trough; 3) great sedimentary strata of Paleocene Eocene, infilling a marginal basin of Sikhote Alin (paleotrench) and covered Oligocene – Low Miocene effusives, is a main source of hydrocarbons and mud hill breccia.