К строению Татарского трога (Японское море): новые подходы

По данным МОГТ, ГСЗ и гравитационного моделирования и результатам их интерпретации обсуждаются проблемы строения Татарского трога. Впервые показано, что: 1) его западный борт имеет надвиговое, покровное строение, связанное с внутрикоровым срывом к востоку; 2) мощность коры в троге изменяется тольк...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Геология и полезные ископаемые Мирового океана
Date:2010
Main Authors: Ломтев, В.Л., Патрикеев, В.Н., Сеначин, В.Н.
Format: Article
Language:Russian
Published: Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України 2010
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44826
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:К строению Татарского трога (Японское море): новые подходы / В.Л. Ломтев, В.Н. Патрикеев, В.Н. Сеначин // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2010. — № 3. — С. 65-75. — Бібліогр.: 19 назв. — рос.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-44826
record_format dspace
spelling Ломтев, В.Л.
Патрикеев, В.Н.
Сеначин, В.Н.
2013-06-04T18:12:51Z
2013-06-04T18:12:51Z
2010
К строению Татарского трога (Японское море): новые подходы / В.Л. Ломтев, В.Н. Патрикеев, В.Н. Сеначин // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2010. — № 3. — С. 65-75. — Бібліогр.: 19 назв. — рос.
1999-7566
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44826
550.834 + 550.831(265.546)
По данным МОГТ, ГСЗ и гравитационного моделирования и результатам их интерпретации обсуждаются проблемы строения Татарского трога. Впервые показано, что: 1) его западный борт имеет надвиговое, покровное строение, связанное с внутрикоровым срывом к востоку; 2) мощность коры в троге изменяется только в меридиональном направлении, уменьшаясь к югу от 33 35 до 20 км; 3) основным источником углеводородов и сопочной брекчии является мощная осадочная толща палеоцена – эоцена, выполняющая краевой прогиб Сихотэ Алиня (палеожелоб) и драпированная эффузивами олигоцена – раннего миоцена.
За даними МОГТ, ГСЗ і гравітаційного моделювання та результатами їх інтерпретації обговорюються проблеми будови Татарського трогу. Уперше показано таке: 1) його західний борт має насувну, покривну будову, пов’язану із внутрішньокоровим зривом на схід; 2) товщина кори в трозі змінюється тільки в меридіональному напрямку, зменшуючись на південь від 33–35 до 20 км; 3) головним джерелом вуглеводнів і сопкової брекчії є потужна осадова товща палеоцену еоцену, що виповнює крайовий прогин Сихоте Аліню (палеожолоб) і перекрита ефузивами олігоцену раннього міоцену.
Based on the CDP (common depth point method), DSS (deep seismic soundings) and gravitational modelling data, problems of the Tatarsky trough structure are discussed. It is first show, that: 1) its western side have thrust, nappe structure, associated with intracrustal glide to the east; 2) crustal thickness change only in a meridional direction, decreasing to the south from 33 35 to 20 km in the trough; 3) great sedimentary strata of Paleocene Eocene, infilling a marginal basin of Sikhote Alin (paleotrench) and covered Oligocene – Low Miocene effusives, is a main source of hydrocarbons and mud hill breccia.
Данная работа поддержана грантом РФФИ – Дальний Восток №09-05-98577. Особую признательность авторы выражают председателю ДВО РАН, академику В.И. Сергиенко за внимание и поддержку в проведении настоящих исследований.
ru
Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України
Геология и полезные ископаемые Мирового океана
Геологическое строение и тектоника морского дна
К строению Татарского трога (Японское море): новые подходы
До будови Татарського трогу (Японське море): нові підходи
On the Structure of the Tatar Trough (the Japanese Sea): New Approaches
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title К строению Татарского трога (Японское море): новые подходы
spellingShingle К строению Татарского трога (Японское море): новые подходы
Ломтев, В.Л.
Патрикеев, В.Н.
Сеначин, В.Н.
Геологическое строение и тектоника морского дна
title_short К строению Татарского трога (Японское море): новые подходы
title_full К строению Татарского трога (Японское море): новые подходы
title_fullStr К строению Татарского трога (Японское море): новые подходы
title_full_unstemmed К строению Татарского трога (Японское море): новые подходы
title_sort к строению татарского трога (японское море): новые подходы
author Ломтев, В.Л.
Патрикеев, В.Н.
Сеначин, В.Н.
author_facet Ломтев, В.Л.
Патрикеев, В.Н.
Сеначин, В.Н.
topic Геологическое строение и тектоника морского дна
topic_facet Геологическое строение и тектоника морского дна
publishDate 2010
language Russian
container_title Геология и полезные ископаемые Мирового океана
publisher Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України
format Article
title_alt До будови Татарського трогу (Японське море): нові підходи
On the Structure of the Tatar Trough (the Japanese Sea): New Approaches
description По данным МОГТ, ГСЗ и гравитационного моделирования и результатам их интерпретации обсуждаются проблемы строения Татарского трога. Впервые показано, что: 1) его западный борт имеет надвиговое, покровное строение, связанное с внутрикоровым срывом к востоку; 2) мощность коры в троге изменяется только в меридиональном направлении, уменьшаясь к югу от 33 35 до 20 км; 3) основным источником углеводородов и сопочной брекчии является мощная осадочная толща палеоцена – эоцена, выполняющая краевой прогиб Сихотэ Алиня (палеожелоб) и драпированная эффузивами олигоцена – раннего миоцена. За даними МОГТ, ГСЗ і гравітаційного моделювання та результатами їх інтерпретації обговорюються проблеми будови Татарського трогу. Уперше показано таке: 1) його західний борт має насувну, покривну будову, пов’язану із внутрішньокоровим зривом на схід; 2) товщина кори в трозі змінюється тільки в меридіональному напрямку, зменшуючись на південь від 33–35 до 20 км; 3) головним джерелом вуглеводнів і сопкової брекчії є потужна осадова товща палеоцену еоцену, що виповнює крайовий прогин Сихоте Аліню (палеожолоб) і перекрита ефузивами олігоцену раннього міоцену. Based on the CDP (common depth point method), DSS (deep seismic soundings) and gravitational modelling data, problems of the Tatarsky trough structure are discussed. It is first show, that: 1) its western side have thrust, nappe structure, associated with intracrustal glide to the east; 2) crustal thickness change only in a meridional direction, decreasing to the south from 33 35 to 20 km in the trough; 3) great sedimentary strata of Paleocene Eocene, infilling a marginal basin of Sikhote Alin (paleotrench) and covered Oligocene – Low Miocene effusives, is a main source of hydrocarbons and mud hill breccia.
issn 1999-7566
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44826
citation_txt К строению Татарского трога (Японское море): новые подходы / В.Л. Ломтев, В.Н. Патрикеев, В.Н. Сеначин // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2010. — № 3. — С. 65-75. — Бібліогр.: 19 назв. — рос.
work_keys_str_mv AT lomtevvl kstroeniûtatarskogotrogaâponskoemorenovyepodhody
AT patrikeevvn kstroeniûtatarskogotrogaâponskoemorenovyepodhody
AT senačinvn kstroeniûtatarskogotrogaâponskoemorenovyepodhody
AT lomtevvl dobudovitatarsʹkogotroguâponsʹkemorenovípídhodi
AT patrikeevvn dobudovitatarsʹkogotroguâponsʹkemorenovípídhodi
AT senačinvn dobudovitatarsʹkogotroguâponsʹkemorenovípídhodi
AT lomtevvl onthestructureofthetatartroughthejapaneseseanewapproaches
AT patrikeevvn onthestructureofthetatartroughthejapaneseseanewapproaches
AT senačinvn onthestructureofthetatartroughthejapaneseseanewapproaches
first_indexed 2025-11-28T01:46:56Z
last_indexed 2025-11-28T01:46:56Z
_version_ 1850853165610565632