Просторова організація суспільства як детермінант формування якісно-кількісних характеристик трудового потенціалу
Аналізується еволюція просторової організації суспільства та простежується її детермінуючий вплив на особливості формування трудового потенціалу. Обґрунтовується, що розуміння цивілізаційних характеристик процесу становлення просторової організації суспільства у взаємозв’язку із процесами розвитку е...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44864 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Просторова організація суспільства як детермінант формування якісно-кількісних характеристик трудового потенціалу / Р.С. Чорний // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 198-200. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859661445680070656 |
|---|---|
| author | Чорний, Р.С. |
| author_facet | Чорний, Р.С. |
| citation_txt | Просторова організація суспільства як детермінант формування якісно-кількісних характеристик трудового потенціалу / Р.С. Чорний // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 198-200. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | Аналізується еволюція просторової організації суспільства та простежується її детермінуючий вплив на особливості формування трудового потенціалу. Обґрунтовується, що розуміння цивілізаційних характеристик процесу становлення просторової організації суспільства у взаємозв’язку із процесами розвитку економіки є важливим етапом з’ясування причинно-наслідкових характеристик просторових форм концентрації трудового потенціалу у сучасних умовах.
Анализируется эволюция пространственной организации общества и прослеживается ее детерминирующее влияние на особенности формирования трудового потенциала. Обосновывается, что понимание цивилизационных характеристик процесса становления пространственной организации общества во взаимосвязи с процессами развития экономики является важным этапом выяснения причинно-следственных характеристик пространственных форм концентрации трудового потенциала в современных условиях.
The evolution of spatial organization of society is analysed and traced her determining influence on the feature of
forming of labour potential. Grounded that understanding
of civilization descriptions of becoming of spatial organization of society in intercommunication with the processes of
development of economy is the important stage of finding
out of logical descriptions of spatial forms of concentration
of labour potential in modern terms.
|
| first_indexed | 2025-11-30T09:53:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
198 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
туються виключно існуючою ситуацією на промислових
підприємствах України. Подальші дослідження будуть
результативними лише за умови більш тісної інтеграції
наукової діяльності з виробничими підприємствами та фі-
нансовими установами. У цьому випадку науковці можуть
і повинні стати ефективним сполученням між представ-
никами фінансових та виробничих структур за для успіш-
ного розвитку інвестиційних процесів, що в свою чергу
позитивно впливатиме на економіку країни в цілому.
Література
1. Бланк І. А. Інвестиційний менеджмент : уч-
бовий курс / І. А. Бланк. — К .: Ельга-Ніка-Центр,
2002. — 488 с.
2. Бланк І. А. Фінансовій менеджмент : учбовий
курс / І. А. Бланк. — К. : Ельга-Ніка-Центр, 2004. —
656 с.
3. Андріанов Ю. О. Оцінювання та формування ін-
вестиційного потенціалу машинобудівних підприємств:
автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. екон.
наук: спец. 08.00.04 «Економіка та управління підпри-
ємствами (машинобудування та приладобудування)» /
Ю. О. Андріанов. — Л., 2010. — 23 с.
4. Феєр О. В. Залучення та використання інвести-
цій на машинобудівних підприємствах: дис. на здобуття
наук, ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 «Економі-
ка та управління підприємствами (за видами економіч-
ної діяльності) « / О. В. Феєр. — Л., 2011. — 192 с.
5. Філиппова С. В. Розділ 8. Інформаційно-аналі-
тичне забезпечення прийняття інвестиційних рішень в
системі конкурентоспроможності регіону (стр. 239–280)
в монографії: Формування конкурентоспроможності
економіки регіону Українського Причорномор’я: Моно-
графія / С. В. Філиппова, О. С. Балан ; за редакцією ака-
деміка НАН України Б. В. Буркинського. — Одеса: Інсти-
тут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень
НАН України, 2012. — 526 с.
6. Філиппова С. В. Методологічні підходи до кла-
сифікації інвестицій / Філиппова С. В., Балан О. С. //
Праці Одеського політехнічного університету : науко-
вий та науково-виробничий збірник. — Одеса, 2011. —
Вип. 3 (37). — С. 134—138.
Р. С. Чорний
академік АЕН України
м. Тернопіль
ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА ЯК ДЕТЕРМІНАНТ ФОРМУВАННЯ
ЯКІСНО-КІЛЬКІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ
Формування, використання та розвиток трудового
потенціалу як сукупності якісно-кількісних характерис-
тик, якостей та можливостей окремої людини чи сукуп-
ного працівника, що формує, реалізовує чи акумулює
для реалізації у майбутньому резерв праці відбувається у
конкретному просторовому вимірі. Просторові характе-
ристики трудового потенціалу розкривають особливості
останнього через призму території, часу та умов розвитку.
Дослідження просторових характеристик трудового
потенціалу безпосередньо пов’язане із питаннями терито-
ріальної організації господарства та територіальної систе-
ми розселення населення. Як зазначає А. Е Крупко, тери-
торіальність є основною якістю населення та розселення,
як частини географічного простору; територіальність про-
являється через територіальну диференціацію [2].
Згідно даного наукового підходу, при досліджені
зв’язків в процесі розгортання форм людської діяльнос-
ті, найважливішим є визначення меж ареалів, їх форм та
розмірів, міри територіального тяжіння центрів різнома-
нітних ареалів; особливого значення набуває визначення
міри центральності чи периферійності населення (роз-
селення). Ареали людської діяльності і всі види руху на-
селення складають зміст поняття територіальна організа-
ція населення. У зв’язку із цим, формами територіальної
організації населення визначаються окремі житла із аре-
алами життєдіяльності населення, групи окремих жител
з ареалами життєдіяльності населення і райони різного
рангу (від нонорайонів до районів обласного рангу).
Оскільки будь-які елементи економічної системи
у геопросторовій системі координат мають певний стан
розподілу, важливим є дослідження співвідношень тако-
го розподілу, зокрема, між територіальною організацією
населення та територіальною організацією господарства.
Так, Алаєв Є. Б., розглядаючи розміщення як конкретний
стан розподілу явищ по території, пропонує для означен-
ня розміщення людей і поселень використовувати термін
розселення. Поселення (населений пункт) згідно автора,
є територіально цілісний і компактний ареал концентра-
ції населення з усіма необхідними умовами і облаштуван-
нями для життя, праці, відпочинку людей [1].
Поселення як економіко-географічний об’єкт та
основна одиниця спостереження в економіці населен-
ня є одночасно місцем розміщення підприємств і уста-
нов — безпосередньої сфери прикладання праці.
Очевидно, що розселення населення по території є
практично завжди нерівномірним, і така нерівномірність є у
відповідні періоди часу як причиною, так і наслідком просто-
рових відмінностей у освоєнні території. Просторові відмін-
ності проявляються як у диференціації величини трудового
потенціалу у межах тої чи іншої просторової форми організа-
ції суспільства, так і у щільності та диверсифікації структури
місць прикладання праці у відповідні періоди часу.
Між територіальними системами виробництва і
розселення існує тісний взаємозв’язок і взаємообумов-
леність. Система населених пунктів, що виникала під
впливом тих чи інших економічних факторів, у певний
момент часу виступає одним із ключових факторів, що
впливає на розвиток та розміщення нових виробництв.
Як зазначає Пітюренко Ю. І., cистеми виробництва і
розселення розвиваються в діалектичній єдності і проти-
ЧОРНИЙ Р. С.
1992012/№1
річчі. Єдність виявляється у тому, що виробництво не може
розвиватися без розселення, а розселення — без виробни-
цтва. Характер розміщення продуктивних сил і особливості
їх концентрації на тій чи іншій території є основними фак-
торами, що впливають на формування системи розселення,
але новоутворені міста і системи розселення, у свою чергу,
спричиняють великий вплив на розміщення і розвиток но-
вих виробництв, розширення існуючих підприємств [3].
В свою чергу, діалектичне протиріччя полягає, з од-
ного боку, у тому, що виробництво та характер його роз-
міщення змінюється більш динамічно, ніж форми роз-
селення, яким притаманна певна консервативність, а, з
іншого, — у тому, що концентрація виробництва на пев-
ній стадії не узгоджується із соціальними і природоохо-
ронними інтересами, що проявляється у погіршенні жит-
тєвого середовища, а, отже, і у зміні системи розселення.
Розселення населення слід розглядати як інте-
гральну частину територіальної структури господар-
ства, оскільки щільне взаємопроникнення розселення
та територіальної організації виробництва не дозволяє
виокремити обидва елементи порізно.
Наочною ілюстрацією такого взаємопроникнення
та, фактично, проявом становлення просторових форм
організації трудового потенціалу є розгляд останнього
через призму цивілізаційного розвитку.
Так, еволюція процесу становлення господарства
від його первинного, аграрного, індустріального до по-
стіндустріального типу, віддзеркалює взаємопов’язану
еволюцію процесу розселення та формування просто-
рових форм концентрації трудового потенціалу.
Раннім етапам розвитку людства притаманні при-
мітивні риси господарства, яке визначається як при-
власнюючи господарство. Збиральництво, рибальство та
полювання як ключові форми матеріальної бази функці-
онування тогочасного людства, зумовлюють чітку залеж-
ність останнього від природного фактора та носять при-
чинно-наслідковий характер щодо руху племен у пошуках
нових та неосвоєних територій для поживи. У зв’язку із
постійним переміщенням племен та їх відносною малою
чисельністю у масштабах світового простру, не можна вес-
ти мову про існування постійних поселень, оскільки від-
сутні об’єктивні підстави для осілості (табл. 1).
ЧОРНИЙ Р. С.
Тип
господ-
дарства
Домінуючий
фактор
господарювання
Основна
характеристика
господарювання
Тип
розселення
Характерні особливості територіальної
організації населення
П
р
и
в
л
а
с
н
ю
ю
ч
и
й
Природний
Наявність примітив-
них форм госпо-
дарського освоєння
території за посеред-
ництвом рибальства,
збиральництва, по-
лювання
Дуже низька щільність населення (не більше 1 чол.
на 1 км2) та відсутність постійних поселень.
Домінантною характеристикою є залежність від
природного фактора — наявності питної води,
готових природних продуктів харчування, прила-
штувань до житла.
А
гр
а
р
н
и
й
Природо-ресурсний
Переважання у струк-
турі зайнятості-ви-
робництва сільського
господарства з
такими ключовими
галузями як рослин-
ництво та тваринни-
цтво
Постійний земле-
робський
Кочовий тварин-
ницький
Розмір та густота постійних землеробських по-
селень перебуває у чіткій залежності від природних
умов, сприятливих для рослинництва. Щільність
населення складає від 10 до 100 чол. на 1 км2
.
Посилення концентрації населення поєднується із
його досить низькими міграційними характерис-
тиками.
Відсутність постійних поселень за кочового тварин-
ницького типу розселення трансформується в ході
еволюції у появу тимчасових сезонних поселень та
зростання щільності населення до 10 чол. на 1 км2.
Ін
д
ус
т
р
іа
л
ь
н
и
й
Ресурсно-
виробничий,
трудовий (наявність
та кваліфікація тру-
дових ресурсів)
Переважання в
структурі зайнятості
та виробництва про-
дукції промисловості
та будівництва
Постійний
(у містах та їх
агломераціях)
Внаслідок швидкого розвитку промисловості зростає
концентрація населення в містах та їх агломераціях,
посилюються масові потоки постійних переселенців
(з сільської місцевості у міста, приміські зони). Зрос-
тають масові маятникові трудові міграції в міських
агломераціях, які перевершують постійні пересе-
лення. Щільність населення — до 1000 чол. на 1 км2
в найбільш урбанізованих районах. Ключовим чинни-
ком концентрації населення виступають соціально-
економічні умови, зручність транспортних зв’язків.
П
о
с
т
ін
д
ус
т
р
іа
л
ь
н
и
й
Людський
Переважання в струк-
турі зайнятості та ви-
робництва продукції
сфери послуг
Постійний (агло-
мерації, мегапо-
ліси)
Інтенсивний розвиток сфери обслуговування обумов-
люється високою концентрацією населення на терито-
рії (як правило не менше 50 чол. на км2) та перетворює
населення у ключовий ресурс розвитку економіки.
Характерною особливістю є скорочення кількості
зайнятих у первинному та вторинному секторах еконо-
міки, деконцентрація виробництва, скорочення площ
та абсолютних масштабів впливу на природу.
Висока концентрація населення поєднується із ви-
сокою міграційною активністю.
Таблиця 1
Взаємозв’язок розселення населення та територіальної організації господарства*
* Розроблено автором на основі [4]
200 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Перехід від привласнюючого до аграрного типу госпо-
дарювання ознаменував істотний прорив в площині тери-
торіальної організації населення. Переважання у структурі
«зайнятості-виробництва» аграрного типу господарювання
первинного сектора економіки — сільського господарства,
пов’язаний із виникненням двох типів територіальної орга-
нізації населення. Перший, пов’язаний із обробітком зем-
лі та в силу власної специфіки узалежнений від земельних
ресурсів, — постійний, а другий — обумовлений розвитком
тваринництва та необхідністю переміщення людей по тери-
торії освоєння стадами тварин нових кормових площ,- ко-
човий. Незважаючи на істотний прорив у сфері освоєння
господарства та налагодження більш сталих просторових
форм організації населення та місць прикладання його
праці, для тогочасної територіальної організації населення
притаманна досить висока розосередженість населення та
його подальша залежність від природо-ресурсного фактора.
Наслідки промислової революції XVII-XVIII ст.,
що проявилися у домінуванні індустріального типу
господарства з переважанням у структурі зайнятос-
ті та виробництва промисловості та будівництва, су-
проводжувалися розселенням населення на території
освоєння промислового та ресурсного (сировинного)
потенціалу. Промисловий розвиток зумовив значні
трансформації у просторовому аспекті організації на-
селення, що насамперед проявилися у зростання кон-
центрації трудового потенціалу у містах та численних
міських агломераціях.
Зворотній тип взаємозв’язку між розміщенням
виробництва та територіальною організацією на-
селення можемо спостерігати з другої половини ХХ
ст. із переходом на якісно новий тип господарюван-
ня — постіндустріальний. Домінування сфери послуг
у структурі виробництва та зайнятості виступає і як
наслідок, і як причина нової мегаконцентрації насе-
лення. Розселення населення на даному етапі висту-
пає більшою мірою вже не як остаточний наслідок,
а як причина розвитку господарства — просторово
економіка зосереджується у найбільш заселених і
освоєних територіях. Високотехнологічний розвиток
економіки на основі впровадження передових досяг-
нень науково-технічного прогресу та організаційних
інноваційних рішень сприяє концентрації трудового
потенціалу не лише у великих містах із розвиненою
інфраструктурою але і у системі поселень, що розмі-
щуються у зоні впливу великих міст. Така деконцен-
трація є вагомою ланкою процесу активізації соціаль-
но-економічного розвитку периферійних регіонів та
значним резервом запобігання негативним наслідкам
надмірної концентрації населення та економічних
об’єктів у межах величезних агломерацій.
Отож, розуміння вищенаведених цивілізаційних
характеристик процесу становлення просторової орга-
нізації суспільства загалом та територіальної організації
населення у його взаємозв’язку із процесами розвитку
економіки є важливим елементом до з’ясування при-
чинно-наслідкових характеристик просторових форм
концентрації трудового потенціалу у сучасних умовах.
Література
1. Алаев Э. Б. Экономико-географическая тер-
минология/ Э. Б. Алаев. — Москва : Издательство
«Мысль», 1977. — 199 с.
2. Крупко А. Э. Теоретические аспекты изуче-
ния территориальной организации населения и рас-
селения / А. Э. Крупко. — Вестник Воронежского
государственного университета. — 2002. — № 1. —
С. 65–69.
3. Питюренко Е. И. Системы расселения и террито-
риальная организация народного хозяйства / Е. И. Пи-
тюренко. — Киев : Наук. Думка, 1983. — 140 с.
4. Симагин Ю. А. Территориальная организация
населения : учебное пособие для вузов / Ю. А. Сима-
гин. — ИТК «Дашков и К0». — Москва. — 2005. — 243 с.
ЧОРНИЙ Р. С.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-44864 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T09:53:15Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Чорний, Р.С. 2013-06-04T19:56:47Z 2013-06-04T19:56:47Z 2012 Просторова організація суспільства як детермінант формування якісно-кількісних характеристик трудового потенціалу / Р.С. Чорний // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 198-200. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44864 Аналізується еволюція просторової організації суспільства та простежується її детермінуючий вплив на особливості формування трудового потенціалу. Обґрунтовується, що розуміння цивілізаційних характеристик процесу становлення просторової організації суспільства у взаємозв’язку із процесами розвитку економіки є важливим етапом з’ясування причинно-наслідкових характеристик просторових форм концентрації трудового потенціалу у сучасних умовах. Анализируется эволюция пространственной организации общества и прослеживается ее детерминирующее влияние на особенности формирования трудового потенциала. Обосновывается, что понимание цивилизационных характеристик процесса становления пространственной организации общества во взаимосвязи с процессами развития экономики является важным этапом выяснения причинно-следственных характеристик пространственных форм концентрации трудового потенциала в современных условиях. The evolution of spatial organization of society is analysed and traced her determining influence on the feature of forming of labour potential. Grounded that understanding of civilization descriptions of becoming of spatial organization of society in intercommunication with the processes of development of economy is the important stage of finding out of logical descriptions of spatial forms of concentration of labour potential in modern terms. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Просторова організація суспільства як детермінант формування якісно-кількісних характеристик трудового потенціалу Пространственная организация общества как детерминант формирования качественно количественных характеристик трудового потенциала Spatial organization of society as determinant of forming of high-quality quantitative descriptions of labour potential Article published earlier |
| spellingShingle | Просторова організація суспільства як детермінант формування якісно-кількісних характеристик трудового потенціалу Чорний, Р.С. Наукові статті |
| title | Просторова організація суспільства як детермінант формування якісно-кількісних характеристик трудового потенціалу |
| title_alt | Пространственная организация общества как детерминант формирования качественно количественных характеристик трудового потенциала Spatial organization of society as determinant of forming of high-quality quantitative descriptions of labour potential |
| title_full | Просторова організація суспільства як детермінант формування якісно-кількісних характеристик трудового потенціалу |
| title_fullStr | Просторова організація суспільства як детермінант формування якісно-кількісних характеристик трудового потенціалу |
| title_full_unstemmed | Просторова організація суспільства як детермінант формування якісно-кількісних характеристик трудового потенціалу |
| title_short | Просторова організація суспільства як детермінант формування якісно-кількісних характеристик трудового потенціалу |
| title_sort | просторова організація суспільства як детермінант формування якісно-кількісних характеристик трудового потенціалу |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44864 |
| work_keys_str_mv | AT čorniirs prostorovaorganízacíâsuspílʹstvaâkdetermínantformuvannââkísnokílʹkísnihharakteristiktrudovogopotencíalu AT čorniirs prostranstvennaâorganizaciâobŝestvakakdeterminantformirovaniâkačestvennokoličestvennyhharakteristiktrudovogopotenciala AT čorniirs spatialorganizationofsocietyasdeterminantofformingofhighqualityquantitativedescriptionsoflabourpotential |