Вплив підходів стратегічного управління на формування основних завдань суб’єкта господарювання
В статті досліджено вплив теоретичних положень основних наукових підходів до стратегії на механізми утворення конкурентних переваг організації. З’ясовані межі застосування основних шкіл стратегії. Запропоноване уточнення змісту терміну стратегії з позицій ресурсного підходу до стратегічного менеджме...
Saved in:
| Published in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44868 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Вплив підходів стратегічного управління на формування основних завдань суб’єкта господарювання / А.М. Ткаченко, Д.О. Сомов // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 172-175. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859472895114215424 |
|---|---|
| author | Ткаченко, А.М. Сомов, Д.О. |
| author_facet | Ткаченко, А.М. Сомов, Д.О. |
| citation_txt | Вплив підходів стратегічного управління на формування основних завдань суб’єкта господарювання / А.М. Ткаченко, Д.О. Сомов // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 172-175. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | В статті досліджено вплив теоретичних положень основних наукових підходів до стратегії на механізми утворення конкурентних переваг організації. З’ясовані межі застосування основних шкіл стратегії. Запропоноване уточнення змісту терміну стратегії з позицій ресурсного підходу до стратегічного менеджменту.
В статье исследовано влияние теоретических положений основных научных подходов к стратегии на механизмы формирования конкурентных преимуществ организации. Выяснены рамки применения основных школ стратегии. Предложено уточнение содержания стратегии с позиций ресурсного подхода к стратегическому менеджменту
The influence of theoretical issues of main scientific approaches to the strategy on formation mechanisms of competitive advantages of the organization is researched in the article. The restrictions of application of the main schools of
strategy are revealed. Specification of the essence of strategy
from the point of view of a resource-based approach to the
strategic management is offered.
|
| first_indexed | 2025-11-24T10:45:05Z |
| format | Article |
| fulltext |
172 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Постановка проблеми.
Функціонування організацій в умовах конкуренції
зумовлює відмінності в їх економічних результатах. За
такої ситуації розуміння джерел та механізмів набуття
конкурентних переваг дає організації змогу отримува-
ти підвищенні норми прибутковості, забезпечує її три-
вале існування. Історія розвитку економіки засвідчую
постійну зміну умов конкуренції, втрату конкурентних
переваг одними організаціями та набуття іншими. Саме
тому фокус наукових досліджень змістився з питань мак-
симізації поточного прибутку на забезпечення сталих та
довгострокових результатів організації, на її розвиток.
Найбільш адекватною відповіддю на ці виклики постав
процес формування сучасної теорії стратегічного управ-
ління, яка розглядає організацію в умовах динамічної
зміни впливу ендогенних та екзогенних чинників та до-
сліджує джерела та механізми набуття сталих довгостро-
кових конкурентних переваг, що забезпечують ефективне
поточне функціонування та розвиток організації.
Ключовим елементом всієї теорії стратегічного ме-
неджменту є поняття «стратегії» організації, основним за-
вдання якої є забезпечення процесу набуття організацією
стійкий конкурентних переваг. Загальновизнаним є зв’язок
стратегії з конкурентними перевагами, проте залишається
дискусійним питання механізму їх досягнення. Значною
мірою це призвело до розвитку альтернативних поглядів на
сутність стратегії та формування різних наукових підходів.
Аналіз досліджень і публікацій.
Дослідженню змісту стратегії приділена значна ува-
га закордонних та вітчизняних науковців. Концептуальні
засади вивчення питання стратегії з позиції економіки та
управління організацію були покладені Альфредом Чанд-
лером, Ігорем Ансоффом. Значному переосмисленню
поглядів на стратегію сприяли роботи Генрі Мінцберга,
Річарда Коха, Майкла Портера. Крім того значний вне-
сок в розвиток розуміння стратегії зробили Мескон М. Х.,
Альберт М., Хедоурі Ф., Томпсон А. А., Стрікленд А. Дж.,
Хемел Г., Прахалад С. К. та інші науковці.
Серед вітчизняних дослідників необхідно відмітити
роботи Гордієнко П. Л., Примака Т. А., Шершньової З. Є.,
Фатхутдінова Р. А., Мартиненко М. М., Ігнатьєвої І. А та
інших.
Ранній етап розвитку стратегічного менеджменту
характеризується антагонізмом у принципах форму-
вання стратегії, що знайшло відображення в дихотомії
зміст-процес, протиставленні інтуїції та формалізації,
ендогенного та екзогенного впливу чинників [1, с. 125,
с. 182]. Згодом відбулася певна інтеграція підходів, яка
сформувала еклектичне бачення стратегії, яке визнає
необхідність врахування різноманітних факторів але не
дає тлумачення їх взаємоузгодженої дії.
Таким чином, відсутність єдності в розкритті дже-
рел та механізмів формування сталих конкурентних пе-
реваг сприяло появі значної кількість тлумачень терміну
«стратегія», що значно ускладнює його розуміння.
Метою статті є дослідження існуючих наукових під-
ходів до стратегічного менеджменту для уточнення зміс-
ту терміну «стратегії» організації.
Виклад основного матеріалу.
Початок розвитку стратегічного управління
пов’язаний з виникненням ранніх прескриптивних шкіл
стратегії, які зосереджувалися на формуванні стратегії. За
таксономією Г. Мінцберга до прескриптивних відносять-
ся школи дизайну, планування та позиціонування [2, с. 2].
Ці школи стратегій мають спільне бачення щодо джерел
конкурентних переваг організації, які пов’язуються з
можливостями зовнішнього середовища організації.
Згідно базових припущень школи дизайну стратегія
повинна забезпечити відповідність внутрішніх та зовніш-
ніх можливостей організації. Процес вироблення стратегії
постає свідомим осмисленням у досить неформалізований
спосіб слабких та сильних сторін організації у співвіднесені
з можливостями та загрозами зовнішнього оточення. Зро-
зуміло, що за такого підходу до стратегії на неї суттєво впли-
вають суб’єктивні думки топ-менеджменту. Представники
школи дизайну вважають, що стратегія - це визначення
основних довгострокових цілей разом з відповідним пла-
ном дій та розподілом ресурсів для досягнення цих цілей [3,
с. 90]. Таке тлумачення цілком сповідує ідею узгодженості
наявних можливостей середовища з цілями, цілей з плана-
ми, планів з наявними обмеженнями в ресурсах. За такого
розуміння стратегії пояснюється процедура забезпечення та
формалізації прийнятої стратегії, але залишається по заува-
гою конкретні механізм дії самої стратегії.
Школа планування наслідує базове припущення про
відповідність внутрішніх та зовнішніх можливостей ор-
ганізації, проте процес формування стратегії розкриває
чітко формалізованим, структурованим та деталізованим.
Прихильники даного підходу трактують стратегію як план,
а процес її формування як довгострокове планування [4,
с. 23; 5, с. 26]. Подібне трактування стратегії зберігається в
сучасній вітчизняній літературі з планування та маркетин-
гу, де процес розробки стратегічних планів включає в себе
функцію встановлення цілей [6, с. 27; 7, с. 61; 8].
Необхідно зазначити що велика кількість дослідни-
ків прямо або побічно використовують категорію «мета»
для визначення стратегії, проте лише представники
шкіл дизайну та планування визначають мету, як скла-
дову стратегії (Ансофф І., Стейнер Г., Дж. Маєр, При-
мак Т. А., Уткін Е. А., Гершун О., Горський М.).
Представники інших напрямків відстоюють поло-
ження про те, що процес визначення цілей (мети) пе-
редує процесу визначення стратегії. Роль стратегії — це
закріплення найбільш ефективного способу (механізму)
досягнення поставленої мети. Тому не є дивними зміни
стратегій у часовому проміжку, бо вплив внутрішніх та
А. М. Ткаченко
академік АЕН України
Д. О. Сомов
м. Запоріжжя
ВПЛИВ ПІДХОДІВ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ НА ФОРМУВАННЯ ОСНОВНИХ
ЗАВДАНЬ СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ
ТКАЧЕНКО А. М., СОМОВ Д. О.
1732012/№1
зовнішніх чинників, які визначають оптимальний спо-
сіб досягнення мети, має стохастичний характер. Таким
чином зміна умов буде впливати на зміну способу.
Зазнало критики й інше припущення школи пла-
нування щодо стратегії як плану. Так Генрі Мінцберг
представляє розробку плану як процес декомпозиції та
доводить, що формування стратегії є процесом творчого
синтезу. Таким чином, планування створює не страте-
гію, а лише програму впровадження вже наявної стра-
тегії, виконуючи функції забезпечення та контролю
формування та реалізації стратегії. За такої точки зору
усуваються наявні протиріччя між плануванням та фор-
муванням стратегії [2, с. 279, с. 290].
Зовнішнє середовище має провідне значення і в
школі позиціонування, проте відбувається виокрем-
лення конкурентного галузевого впливу. Рівень інтен-
сивності конкуренції на галузевому ринку залежить від
конкурентної сили споживачів та постачальників, від
тиску безпосередніх галузевих конкурентів та можливих
товарів-субститутів. Згідно поглядів представників цієї
школи стратегія — це позиціонування організації щодо
галузевого середовища [9, с. 83].
Головний механізм формальних стратегій школи
позиціонування полягає в уникненні прямої конкурен-
ції із сильними суперниками та інвестування у сфери,
де рівень прибутковості високий, а конкуренція менша.
Таке розуміння стратегіє є досить статичним, бо не вра-
ховує аналогічної поведінки конкурентів, які теж орієн-
туються на підвищенні норми прибутку та спрямовують
зусилля на освоєння таких сегментів ринку.
Крім того сталою залишається структура розподілу
ринку за частками наявними конкурентами. Матриця
М. Портерта не враховує агресивних дій конкурентів,
спрямованих на зміну ринкових позицій, тобто випус-
кає з полю зору важливий чинник конкурентної бо-
ротьби, який фактично присутній на будь-якому ринку.
Недоліком школи позиціонування є досить вузьке ро-
зуміння ринкової ситуації, яка орієнтована на великий
бізнес та сталі умови зовнішнього середовища [10].
Слід зауважити, що школи дизайну та планування
широко використовують для визначення стратегії поло-
ження розподілу ресурсів [4, с. 23; 5, с. 26]. Переважна
більшість дослідників цих шкіл розглядають ресурси
цілісно, однорідними, їх розподіл здійснюється лише
кількісно, без структурних застережень. Крім того не
пояснюється в чому полягає різниця у використанні ре-
сурсів у стратегічній діяльності та у оперативній.
Загалом зміст стратегічного управління за пре-
скриптивними підходами зводиться до оптимальної па-
сивної адаптації внутрішніх організаційних факторів до
екзогенного впливу. Головними обмеженнями цих шкіл
є залежність від можливості досконалого розуміння зо-
внішнього оточення та його тривалої стабільності, тому
в умовах динамічних змін ринкового середовища набуті
стратегічні переваги мають короткотерміновий характер.
Групу дескриптивних підходів до стратегії скла-
дають школи підприємництва, когнітивна, навчання,
влади, організаційної культури та зовнішнього серед-
овища. За винятком школи зовнішнього середовища,
дескриптивні школи спрямовані на вивчення ендоген-
них факторів впливу на стратегію організації [1, с. 116].
В межах цих шкіл фокус досліджень було перенесено на
неекономічні чинники: підприємницьке передбачен-
ня, когнітивне пізнання, розвиваюче навчання, вла-
ду, культуру, організаційні зміни. Проте представлені
чинники розглядаються з позиції непрямого впливу на
зміст стратегії шляхом формування сприятливих умов у
внутрішньому середовищі організації для виникнення
стратегії. Інструментом формування необхідних умов є
відповідна корекція процесів групової динаміки. Зага-
лом дескриптивні підходи спрямовані на контекст про-
цесу формування стратегії організації.
Школа зовнішнього середовища бачить провідний
спосіб формування стратегії в процесі ситуаційної адап-
тації до можливих змін параметрів екзогенних чинників.
Найвагомішими критичними зауваженнями до положень
цього напряму є досить туманне визначення екзогенних
чинників та найпасивніша роль організації та її керівників
серед усіх розглянутих підходів, яка не передбачає можли-
вих дій по впливу на елементи зовнішнього середовища.
Необхідно зауважити, що будь-які дії організації на рин-
ку іншими організаціями-конкурентами можуть сприй-
матися як вплив зовнішнього середовища. Таким чином,
можна спостерігати досить значне ігнорування факторів
конкуренції та необхідності конкурентних переваг, що з
сучасного розуміння механізму стратегії є помилковим.
Пасивність взаємодії із зовнішнім оточенням, не-
змінність та стала прогнозованість факторів впливу на
організацію є головними обмеженнями шкіл стратегії
для ефективної адаптації до динамічних змін та стохас-
тичного впливу чинників.
Вирішити проблему стійкого функціонування та
проактивної адаптації до динамічних умов намагаються
представники ресурсного підходу до стратегії. В межах
ресурсного підходу визнається вплив екзогенних чин-
ників на організацію, проте більш вагомими вважається
дія ендогенних факторів. На відміну від дескриптив-
них шкіл стратегії розглядається прямий безпосередній
вплив ендогенних чинників на формування стратегії.
Головний постулат ресурсного підходу полягає в
тому, що всі фірми неоднорідні і ця неоднорідність може
бути стійкою, бо конкретні фірми володіють унікальни-
ми ресурсами та здібностями, які є джерелами еконо-
мічних рент та формують сталі конкурентні переваги
[10]. Під рентою представники цього напрямку дослі-
джень розуміють доходи, що перевищують їх нормаль-
ний середній рівень на ринку.
Головним принципом забезпечення стійкості кон-
курентних переваг є застосування механізмів ізоляції
рідкісних та цінних ресурсів в межах організації. Ресур-
си з такими властивостями мають важливе значення,
але в дійсності вони відносно рідко зустрічаються. На-
багато більше ресурсів здатні формувати тимчасові кон-
курентні переваги [11, с. 60].
В межах концепції динамічних здібностей про-
цес набуття сталих конкурентних переваг пов’язується
з формуванням та акумулюванням організаційних зді-
бностей. Вони є активно діючим чинником, що забез-
печує стабільність конкурентної переваги організації за
рахунок постійного процесу інтенсивного відтворення
тимчасових переваг. Особливість має і механізм ізоляції,
який полягає в неможливості відтворення організацій-
них здібностей, бо вони виникають в процесі взаємодії
унікальної сукупності внутрішніх факторів та пов’язані
ТКАЧЕНКО А. М., СОМОВ Д. О.
174 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
з колективними неявними знаннями та досвідом. Цей
вид ресурсу неможливо ефективно перерозподілити че-
рез ринок, бо неможливо чітко ідентифікувати його но-
сів, зв’язки та джерела виникнення [12, с. 179].
Найбільш широко дослідженими в межах динаміч-
ної концепції є підприємницькі організаційні здібності,
які спрямовані на формування ринково-інноваційної
конкурентної переваги та забезпечують формування
ренти Шумпетера [11, с. 59].
Необхідно підкреслити, що з погляду ресурсно-
го підходу стратегія є інструментом досягнення певної
мети. Проте на відміну від інших шкіл стратегії за ре-
сурсного підходу мета має стійку загальну рамкову фор-
му, яка полягає в досягненні сталих конкурентних пере-
ваг, здатних генерувати ренту. В залежності від джерел,
механізмів набуття та форми ренти відбувається кон-
кретизація виду та змісту конкурентної переваги (техно-
логічна, інноваційна, підприємницька, маркетингова,
наявність унікального обладнання та ін.).
З позиції ресурсного підходу особливий характер
має і кінцевий економічний результат стратегії, який
має форму сталих рентних доходів. Така позиція пояс-
нюється тим, що для фірми можливе створення прибут-
ків без створення рент, оскільки результат у формі при-
бутку віддзеркалює тільки перевищення суми доходів
над витратами. Проте рента за своєю суттю є прибутком
понад середню норму, який отримується стабільно про-
тягом певного періоду і засвідчує наявність стійких кон-
курентних переваг [13]. Таким чином, окремі випадки
отримання організацією високих прибутків не можуть
розглядатися як достатній результат стратегії та не є
свідченням наявності сталих конкурентних переваг.
Слід зазначити, що на відміну від шкіл стратегії ре-
сурсна концепція передбачає можливість як пасивних, так
і активних дій менеджменту та власників організації віднос-
но конкурентів на ринку. Крім того, наявність динамічних
здібностей, можливостей їх акумуляції та розвитку дозволяє
здійснювати проактивну реакцію організації на майбутні
зміни та навіть активно впливати на майбутні умови конку-
ренції шляхом інноваційно-підприємницької активності.
Таке бачення ринкової поведінки більш адекватно віддзер-
калює фактичні дії організацій у конкурентній боротьбі та
пропонує ширший набір можливих стратегій.
Висновки.
Проведений аналіз положень основних наукових
підходів теорії стратегічного менеджменту до форму-
лювання змісту стратегії засвідчив, що значна кількість
науковців ототожнює стратегію з планом. Проте вико-
нання планом функцій стратегії може відбутися тільки
за умов прогнозованих змін ендогенних та екзогенних
чинників. Загалом, планування спрямовано на забезпе-
чення та контроль шляхом формалізації процедур вже
обраної стратегії.
Школа дизайну запропонувала принцип узгоджен-
ня дії факторів, але конкретного механізму дії стратегії
не встановлює. Принцип узгодження застосовується
тільки для системи внутрішніх організаційних процедур
з прийняття рішення.
Здобутком школи позиціонування є виокремлення
найбільш суттєвих ринкових чинників, які мають вплив
на стратегію. Проте стратегія розглядається досить ста-
тично і в запропонованому виді можлива для застосу-
вання у лише в сталих галузях для організацій зі стабіль-
ними ринковими позиціями.
Дескриптивні школи зосереджують увагу тільки на
контексті який впливає на процеси прийняття рішення
щодо стратегії.
Проблему набуття сталих конкурентних переваг
в динамічному середовищі досить широко розкриває
ресурсний підхід. Він передбачає можливість прямо-
го впливу організації на зовнішнє оточення та мож-
ливість дій на випередження змін. Найбільшим здо-
бутком ресурсного підходу є розкриття взаємозв’язку
джерел конкурентних переваг з механізмами отриман-
ня стійких підвищених доходів, що дає змогу уточнити
зміст стратегії.
Стратегія організації являє собою стійкий струк-
турний взаємозв’язок між джерелами конкурентних
переваг, які ототожнюються з ресурсами та організацій-
ними здібностями, і механізмом їх використання, що
забезпечує досягнення стійкості конкурентної перева-
ги та є основою для формування характерної для даної
комбінації факторів форми ренти.
За цих умов завданням стратегічного менеджмен-
ту є проектування та оптимізація узгодженості ком-
бінації конкретних варіантів змістовного наповнення
кожного із запропонованих структурних елементів
стратегії.
Література
1. Катькало В. С. Эволюция теории стратегичес-
кого управления : монография / В. С. Катькало. —
С.-Петерб. гос. ун-та, 2006. — 548 с.
2. Мінцберг Г. «Зліт та падіння стратегічного плану-
вання». / Генрі Мінцберг ; [Пер. з англ. К. Сисоєва]. —
К. : Видавництво Олексія Капусти (підрозділ «Агенції
«Станадрт») — 2008. — 412 с.
3. Аникин Б. А. Высший менеджмент для руководи-
теля : [учеб. пособие для студ. вузов] / Б. А. Аникин. — [2-е
изд., перераб. и доп.] — М. : ИНФРА-М, 2001. — 144 с.
4. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент. [Экспресс-
курс] / Ф. Котлер.; [2-е изд.] / [пер. с англ. под ред.
С. Г. Божук]. — СПб. : Питер, 2006. — 464 с. : ил. — (Се-
рия «Деловой бестселлер»).
5. Дойль П. Маркетинг, ориентированный на сто-
имость / П. Дойль ; [пер. с англ. под ред. Ю. Н. Капту-
ревского]. — СПб. : Питер, 2001. — 480 с. : ил. — (Серия
«Маркетинг для профессионалов»).
6. Фатхутдинов Р. А. Конкурентоспособность:
экономика, стратегия, управление : [монография] /
Р. А. Фатхутдинов. — М. : ИНФРА-М, 2000. — 312 с.
7. Альтшулер И. Г. Стратегическое управление
на основе маркетингового анализа. Инструменты,
проблемы, ситуации : [монография] / Игорь Альтшу-
лер. — Москва : Вершина, 2006. — 232 с.
8. Шталь Т. Теоретичні основи формування стра-
тегії підприємства / Т. Шталь // Економічний аналіз. —
2008. — Випуск 2 (18). — С. 299–303.
9. Портер Майкл Э. Конкуренция. / Майкл Э. Пор-
тер ; [пер. с англ. О. Л. Пелявского, А. П. Уриханяна,
Е. Л. Усенко, И. А. Шишикиной]. — М. : Издательский
дом «Вильямс», 2005. — 608 с.
10. Катькало В. С. Теория стратегического управле-
ния: этапы развития и основные парадигмы / В. С. Кать-
ТКАЧЕНКО А. М., СОМОВ Д. О.
1752012/№1
кало // Вестинк Санкт-Петербургского университета. —
2002. — Сер.8. — Вып. 2 (№16). — С. 3–21
11. Коллис Дэвид Дж. Корпоративная страте-
гия. Ресурсный подход / Дэвид Дж. Коллис, Синтия
А. Монтгомери ; [пер. с англ. Ю. Кострубов]. — М.: ЗАО
«Олимп-Бизнес», 2007. — 400 с.
12. Шоулз Д. Д. Корпоративная стратегия: те-
ория и практика / Джонсон Джерри Шоулз, Ки-
вен Уиттингтон Ричард; [7-е издание]: [пер. с англ.
А. Ю. Заякина]. — М. : ООО «И. Д. Вильямс», 2007. —
800 с.
13. Байдала Н. М. Стратегічний потенціал як джере-
ло конкурентної переваги та підґрунтя стратегії зовніш-
ньоекономічної діяльності підприємства / Н. М. Байда-
ла // Науковий вісник НЛТУ України. — 2010. — Вип.
21.2 — С. 175–181.
У зв’язку із зростанням вагомості потенціалу люди-
ни та його впливу на господарську діяльність суспіль-
ства, все гостріше постає питання: «Чи є суспільне гос-
подарство функцією людини, наслідком її природньої
функції щодо ініціативної економічної діяльності, а чи
людина є функцією господарства, як наслідку її ініціа-
тивної економічної діяльності?».
Вікове ставлення до людини як феномену Природи,
з її природньою біоенергетичною функцією щодо ініціа-
тивної творчої діяльності, у сьогоденні повертається над-
звичайно новою стороною, яка полягає у філософському
урозумінні: чи є людина річчю, біооб’єктом, біоенерго-
системою, тлумачення чого слід шукати в безособовому
об’єктивному світі речей, що і визначає саме господар-
ські процеси, як такі, або ж, навпаки, останні самі ви-
пливають із природи господарюючого суб’єкта — біое-
нергосистеми — і породжуються її ініціативною творчою
діяльністю — кожного і в сукупності. Така загальна по-
станова питання, значною мірою, і зумовлює філософ-
ський підхід до розв’язання проблеми інтелектуального
потенціалу як підгрунтя зростання на засадах творчої ді-
яльності, наслідком якої є економічна складова.
Хіба ж може хтось заперечувати, що і сьогодні, як
і 200–300 років тому, найважливішою рисою суспільної
свідомості є її економічний механізм, що ініціативна
творчо-економічна діяльність людини як вираження
взаємодії людини як біоенергоінформаційної системи
і природи як біоенергосистеми спрямовується духовно-
моральними цінностями: здібністю свідомого мислет-
ворення та зростання інтелекту.
Поринаючи у сутність взаємодії біоенергоінформа-
ційної системи — людини — і біоенергосистеми — при-
роди, — можна помітити, що в основі і людини, і при-
роди є біоенергетичні, тобто, надприродні, процеси, які
ще мало пізнані.
Ось чому людина як суб’єкт діяльності, і тільки лю-
дина, має можливість синтезу природніх функцій: сво-
боди і ініціативи та ще їх необхідності.
То ж, мабуть, не випадково, людина — суб’єкт ді-
яльності, який ще в філософії Канта характеризується
антиномією свободи і необхідності, що усвідомлюється
як протилежність безмежної потужності свободи хотін-
ня і немочі свого діяння.
Природа свободи — то є абсолютність і безмежність
прагнень кожного. А подолання меж між свободою хо-
тіння і неміччю свого діяння може відбутися тільки че-
рез творчу ініціативну діяльність, що полягає в трудо-
вому господарському впровадженні суб’єкта в об’єкт
існуючої соціально-економічної формації. При чому,
стихія природи для людини виступає як необхідність і,
в той же час, залежить від її процесів. А суб’єкт, в силу
природи своєї свободи, весь час прагне, через розви-
ток продуктивних сил соціально-економічної формації
і зростання свого багатства, підкорити весь світ своїй
В. А. Ткаченко
академік АЕН України
м. Дніпропетровськ
КОНЦЕПТУАЛЬНО-АНАЛІТИЧНА СИСТЕМА КОМПЕТЕНЦІЙ ФОРМУВАННЯ ІНОВАЦІЙ
РОСТУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
Треба любити життя як творчість, як плин до кра-
щого майбутнього. Навчіться пізнавати життя і усві-
домлювати пізнане. Любіть вчитися у життя — не тіль-
ки у школі чи ВУЗі — це обов’язкове.
Важливо вміти вчитися — на навчатися — це пер-
винне, а вчитися в інших людей — це те, що мотивує до
кращого життя.
Без пізнання невідомого, без усвідомлення пізнаного,
без подальшого наукового обгрунтування усвідомленого
посилити інтелектуальний потенціал людини майже не-
можливо.
Творіть життя! Проектування бажаного то і є май-
бутнє!
ТКАЧЕНКО В. А.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-44868 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T10:45:05Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ткаченко, А.М. Сомов, Д.О. 2013-06-04T20:10:37Z 2013-06-04T20:10:37Z 2012 Вплив підходів стратегічного управління на формування основних завдань суб’єкта господарювання / А.М. Ткаченко, Д.О. Сомов // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 172-175. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44868 В статті досліджено вплив теоретичних положень основних наукових підходів до стратегії на механізми утворення конкурентних переваг організації. З’ясовані межі застосування основних шкіл стратегії. Запропоноване уточнення змісту терміну стратегії з позицій ресурсного підходу до стратегічного менеджменту. В статье исследовано влияние теоретических положений основных научных подходов к стратегии на механизмы формирования конкурентных преимуществ организации. Выяснены рамки применения основных школ стратегии. Предложено уточнение содержания стратегии с позиций ресурсного подхода к стратегическому менеджменту The influence of theoretical issues of main scientific approaches to the strategy on formation mechanisms of competitive advantages of the organization is researched in the article. The restrictions of application of the main schools of strategy are revealed. Specification of the essence of strategy from the point of view of a resource-based approach to the strategic management is offered. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Вплив підходів стратегічного управління на формування основних завдань суб’єкта господарювання Влияние подходов стратегического управления на формирование основных заданий субъекта хозяйствования The influence of approaches of strategic management on formation of the basic tasks of the economic entity Article published earlier |
| spellingShingle | Вплив підходів стратегічного управління на формування основних завдань суб’єкта господарювання Ткаченко, А.М. Сомов, Д.О. Наукові статті |
| title | Вплив підходів стратегічного управління на формування основних завдань суб’єкта господарювання |
| title_alt | Влияние подходов стратегического управления на формирование основных заданий субъекта хозяйствования The influence of approaches of strategic management on formation of the basic tasks of the economic entity |
| title_full | Вплив підходів стратегічного управління на формування основних завдань суб’єкта господарювання |
| title_fullStr | Вплив підходів стратегічного управління на формування основних завдань суб’єкта господарювання |
| title_full_unstemmed | Вплив підходів стратегічного управління на формування основних завдань суб’єкта господарювання |
| title_short | Вплив підходів стратегічного управління на формування основних завдань суб’єкта господарювання |
| title_sort | вплив підходів стратегічного управління на формування основних завдань суб’єкта господарювання |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44868 |
| work_keys_str_mv | AT tkačenkoam vplivpídhodívstrategíčnogoupravlínnânaformuvannâosnovnihzavdanʹsubêktagospodarûvannâ AT somovdo vplivpídhodívstrategíčnogoupravlínnânaformuvannâosnovnihzavdanʹsubêktagospodarûvannâ AT tkačenkoam vliâniepodhodovstrategičeskogoupravleniânaformirovanieosnovnyhzadaniisubʺektahozâistvovaniâ AT somovdo vliâniepodhodovstrategičeskogoupravleniânaformirovanieosnovnyhzadaniisubʺektahozâistvovaniâ AT tkačenkoam theinfluenceofapproachesofstrategicmanagementonformationofthebasictasksoftheeconomicentity AT somovdo theinfluenceofapproachesofstrategicmanagementonformationofthebasictasksoftheeconomicentity |