Прогностична модель розвитку соціальних процесів на підприємстві
У статті обґрунтовано вибір методу моделювання для прогнозування динаміки розвитку соціальних процесів; побудовані фазові портрети, які відображають стан рівноваги соціальної системи за різних умов; здійснено прогнозування соціальних процесів на прикладі конкретного промислового підприємства; визнач...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44869 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Прогностична модель розвитку соціальних процесів на підприємстві / А.С. Тельнов, С.Л. Решміділова // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 167-171. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-44869 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Тельнов, А.С. Решміділова, С.Л. 2013-06-04T20:11:46Z 2013-06-04T20:11:46Z 2012 Прогностична модель розвитку соціальних процесів на підприємстві / А.С. Тельнов, С.Л. Решміділова // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 167-171. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44869 У статті обґрунтовано вибір методу моделювання для прогнозування динаміки розвитку соціальних процесів; побудовані фазові портрети, які відображають стан рівноваги соціальної системи за різних умов; здійснено прогнозування соціальних процесів на прикладі конкретного промислового підприємства; визначені перспективи подальшого соціального розвитку підприємства. В статье обоснован выбор метода моделирования для прогнозирования динамики развития социальных процессов; построены фазовые портреты, которые отображают состояние равновесия социальной системы при разных условиях; осуществлено прогнозирование социальных процессов на примере конкретного промышленного предприятия; определены перспективы последующего социального развития предприятия. The choice of method of design for prognostication of dynamics of development of social processes is grounded in the article; phase portraits which represent the state of equilibrium of frame of society at different terms are built; prognostication of social processes is carried out on the example of concrete industrial enterprise; the prospects of subsequent social development of enterprise are certain. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Прогностична модель розвитку соціальних процесів на підприємстві Прогностичная модель развития социальных процессов на предприятии Prognostichnaya model of development of social processes on an enterprise Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Прогностична модель розвитку соціальних процесів на підприємстві |
| spellingShingle |
Прогностична модель розвитку соціальних процесів на підприємстві Тельнов, А.С. Решміділова, С.Л. Наукові статті |
| title_short |
Прогностична модель розвитку соціальних процесів на підприємстві |
| title_full |
Прогностична модель розвитку соціальних процесів на підприємстві |
| title_fullStr |
Прогностична модель розвитку соціальних процесів на підприємстві |
| title_full_unstemmed |
Прогностична модель розвитку соціальних процесів на підприємстві |
| title_sort |
прогностична модель розвитку соціальних процесів на підприємстві |
| author |
Тельнов, А.С. Решміділова, С.Л. |
| author_facet |
Тельнов, А.С. Решміділова, С.Л. |
| topic |
Наукові статті |
| topic_facet |
Наукові статті |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник економічної науки України |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Прогностичная модель развития социальных процессов на предприятии Prognostichnaya model of development of social processes on an enterprise |
| description |
У статті обґрунтовано вибір методу моделювання для прогнозування динаміки розвитку соціальних процесів; побудовані фазові портрети, які відображають стан рівноваги соціальної системи за різних умов; здійснено прогнозування соціальних процесів на прикладі конкретного промислового підприємства; визначені перспективи подальшого соціального розвитку підприємства.
В статье обоснован выбор метода моделирования для прогнозирования динамики развития социальных процессов; построены фазовые портреты, которые отображают состояние равновесия социальной системы при разных условиях; осуществлено прогнозирование социальных процессов на примере конкретного промышленного предприятия; определены перспективы последующего социального развития предприятия.
The choice of method of design for prognostication of dynamics of development of social processes is grounded in the article; phase portraits which represent the state of equilibrium of frame of society at different terms are built; prognostication of social processes is carried out on the example of concrete industrial enterprise; the prospects of subsequent social development of enterprise are certain.
|
| issn |
1729-7206 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44869 |
| citation_txt |
Прогностична модель розвитку соціальних процесів на підприємстві / А.С. Тельнов, С.Л. Решміділова // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 1 (21). — С. 167-171. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT telʹnovas prognostičnamodelʹrozvitkusocíalʹnihprocesívnapídpriêmství AT rešmídílovasl prognostičnamodelʹrozvitkusocíalʹnihprocesívnapídpriêmství AT telʹnovas prognostičnaâmodelʹrazvitiâsocialʹnyhprocessovnapredpriâtii AT rešmídílovasl prognostičnaâmodelʹrazvitiâsocialʹnyhprocessovnapredpriâtii AT telʹnovas prognostichnayamodelofdevelopmentofsocialprocessesonanenterprise AT rešmídílovasl prognostichnayamodelofdevelopmentofsocialprocessesonanenterprise |
| first_indexed |
2025-11-27T08:08:56Z |
| last_indexed |
2025-11-27T08:08:56Z |
| _version_ |
1850804829412130816 |
| fulltext |
1672012/№1
15. Гохберг І. Розрахунок ставки капіталізації ме-
тодом нарощування для нерухомого майна / І. Гохберг,
С. Щербань // Вісник оцінки. — 2004. — №2. — С. 20–23.
16. Огаджанян А. О номинальной и реальной про-
центной ставке и учете инфляции в «безрисковой» став-
ке / А. Огаджанян, Т. Трохименко // Вісник оцінки. —
2003, — №3. — С. 14–16.
17. Рожнов К. В. Вариант расчета ставки дисконтиро-
вания в оценке бизнеса на основе метода кумулятивного
построения [Электронный ресурс] / К. В. Рожнов // Во-
просы оценки. — 2000. — №4. — Режим доступа : http://
oot. nm. ru/files/1. pdf.
18. Ивашковская И. В. Стратегический мониторинг
создания стоимости для всех стейкхолдеров компании /
И. В. Ивашковская // Вестник Финансовой академии.
Международный теоретический и научно-практиче-
ский журнал. — 2008. — №7. — С. 69–85.
19. Патрушева Е. Г. Обзор теоретических концепцій
стратегического управления на основе роста стоимости
компании / Е. Г. Патрушева // Финансовый менед-
жмент. — 2008. — № 1. — С. 40–48.
20. Многофакторная модель Дюпон анализа эф-
фективности деятельности компании [Электронный
ресурс]. — Режим доступа : http ://www. itrealty. ru/
analit/97_3_219–232. pdf.
21. Методика аналізу фінансово-господарської
діяльності підприємств державного сектору економіки:
Наказ Міністерства фінансів України 14.02.2006 р.
№170 // Офіційний вісник України. — 2006. — №13. —
Ст.933.
22. Волков Д. Л. Показатели результатов деятель-
ности: использование в управлении стоимостью компа-
нии / Д. Л. Волков // Российский журнал менеджмен-
та. — 2005. — Т.3, №2. — С. 3–42.
23. Ковалев В. В. Финансовый анализ: Управление
капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности /
В. В. Ковалев. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Финан-
сы и статистика, 1999. — 512 с.
24. Шамраева С. А. Издержки и выгоды корпора-
тивной диверсификации / С. А. Шамраева // Корпора-
тивные финансы. — 2010. — №2 (14). — С. 36–46.
25. Тараш Л. И. Стратегическое управление че-
рез призму повышения конкурентоспособности
отечественных предприятий / Л. И. Тараш // Управління
економікою: теорія та практика: зб. наук. праць. —
2009. — С. 138–157.
Постановка проблеми. Зростання складності та
динамічності функціонування і розвитку суспільства
висувають на перший план вимогу підвищення ефек-
тивності управління як основного, ще недостатньо ви-
користаного на сьогодні, потужного потенціалу поліп-
шення суспільного та економічного життя.
Реформування системи соціально-трудових відно-
син в Україні потребує науково-обґрунтованих пропо-
зицій з побудови оптимальної структури цих відносин.
Будь-які зміни в механізмі управління підприємством
слід починати з удосконалення функцій, принципів та
методів соціального управління.
Соціальне управління є важливою сферою діяль-
ності трудових колективів з приведення конкретних
соціальних процесів у відповідність з об’єктивними
потребами соціального розвитку суспільства, суб’єктів
соціальних процесів, окремих спільнот та індивідів. Су-
часними особливостями розвитку управління соціаль-
ними процесами в суспільстві є зростання самоуправ-
ління, координація суспільної діяльності, застосування
комплексного підходу, пізнання і врахування специфі-
ки кожного з його елементів. Тому невід’ємною умо-
вою підвищення ефективності соціального управління
є глибокий аналіз стану соціальних процесів, детальне
вивчення умов та перспектив їх розвитку.
Актуальність теоретичного дослідження цієї про-
блеми обумовлюється, насамперед, розвитком глобаль-
них процесів, які виникають в сучасному світі, техно-
логізацією усіх аспектів не тільки життя суспільства, але
й особистості, широтою та різноманітністю людської
діяльності, що потребує нових підходів до управління
соціальними системами. Осмислення взаємозв’язку со-
ціального управління та розвитку соціальних процесів
актуалізується новими масштабами людської діяльнос-
ті, які не були властиві попереднім історичним епохам;
появою інших засобів управління суспільством і осо-
бистістю в умовах інформаційного суспільства. Все це
потребує розширення досліджень в напрямку розробки
методологічних основ соціального управління.
Аналіз останніх досліджень. Розвиток науки про со-
ціальне управління починається з праць античних філо-
софів, а також мислителів Давнього Китаю та Індії. По-
дальший розвиток цих ідей можна простежити у працях
Т. Аквінського, Н. Макіавеллі, Т. Мора, Т. Кампанелли,
Т. Гоббса, Дж. Локка, Жан Жака Руссо, Е. Канта, Шар-
ля-Луї де Монтеск’є. Наука про соціальне управління
склалася лише на початку XIX в., коли А. Ампер, який за-
ймався класифікацією наук, дав їй назву «кібернетики».
Значний внесок у становлення і розвиток тео-
рії соціального управління внесли зарубіжні вчені:
А. С. Тельнов
д-р екон. наук, професор
С. Л. Решміділова
канд. екон. наук
м. Хмельницький
ПРОГНОСТИЧНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ
ТЕЛЬНОВ А. С., РЕШМІДІЛОВА С. Л.
168 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
М. Альберт, А. Демб, М. Х. Мескон, Ф. Нойбауер,
Д. Сульє, Ф. Хедоурі та ін. Концептуальні засади со-
ціального управління висвітлені у роботах: Л. І. Абал-
кіна, А. Г. Аганбегяна, В. Г. Афанасьєва, А. М. Аверіна,
О. М. Бандурки, Г. Г. Васильєва, Ю. Є. Волкова, Б. А. Га-
євського, П. А. Кравченка, П. М. Лєбєдєва, Б. В. Новіко-
ва, А. М. Омарова, Г. І. Петрова, Г. Х. Попова, А. І. При-
гожина, І. М. Слепенкова, О. Г. Спіркіна, В. М. Шепеля,
Г. В. Щокіна та ін. У працях цих вчених відбулося, в
основному, становлення і розвиток науки про соціальне
управління.
В сучасних роботах вітчизняних учених досліджу-
ється широкий спектр проблем, пов’язаних з теорією та
практикою соціального управління. Так, О. Г. Буткеви-
чем визначені історичні типи соціального управління,
В. Г. Воронковою запропоновані принципи синергетич-
ної методології аналізу соціального управління [1, 2]. У
статті [3] визначені теоретичні основи категорій «си-
нергетика», «деонтологія», «духовність» та особливості
процесу здійснення трудової діяльності. В. Мартиненко
в якості рушійної сили розвитку наукової парадигми
соціального управління висуває інституційні зміни [4].
Про організаційну сутність соціального управління як
суспільного феномену йдеться у статті Д. Є. Швець [5].
Г. Щокін обґрунтовує закони соціального розвитку й
управління [6].
Разом з тим доводиться констатувати, що на сьо-
годнішній день не вироблено єдиного комплексного
підходу до аналізу соціального управління з позицій
дослідження динаміки розвитку соціальних процесів
на підприємстві, що є особливо актуальним в сучасних
умовах економічної стабілізації. Необхідність вирішен-
ня цієї проблеми обумовлює потребу в подальшому на-
уковому пошуку, розробці теоретико-методологічної
бази і на її основі практичних рекомендацій з удоско-
налення механізму соціального управління. Тому метою
статті є розробка прогностичної моделі розвитку соці-
альних процесів (на прикладі промислового підприєм-
ства).
Виклад основного матеріалу дослідження. Функція
соціального управління виявляється у цілеспрямованій
дії на соціальні системи, організації, інститути, процеси
з метою оптимізації напряму, темпів їх розвитку і функ-
ціонування у відповідність до дії об’єктивних суспіль-
них законів на макро- і мікрорівнях.
Соціальний процес являє собою сукупність явищ
або взаємодій, які відбуваються в організації, структурі
груп і змінюють стосунки між людьми або між складо-
вими елементами спільноти. Найважливішими рисами
соціальних процесів є їх спільність і зв’язок із суб’єктом,
який здійснює процес. Ніщо не може відбуватись у сус-
пільстві поза соціальним процесом. Функціонування та
розвиток суспільства відбуваються в різних формах соці-
альних процесів, які характеризують суб’єктно-об’єктні
зв’язки і відносини у всіх сферах діяльності людей.
Термін «соціальний процес» розглядається найчас-
тіше як синонім понять: «зміна», «розвиток», «перехід
соціальних об’єктів з одного стану в інший». Під проце-
сом розуміється закономірна, послідовна, безперервна
зміна, що випливає одна за одною у розвитку об’єкта,
яка обумовлена внутрішніми і зовнішніми факторами
впливу. Управління, яке здійснюється у виді сукупнос-
ті послідовних впливів з метою досягнення визначено-
го результату, сприяє підтримці якісної визначеності
об’єкта, цілісності компонентів його структури, упоряд-
кованості його відносин з іншими об’єктами, а також
визначеної спрямованості всього соціального процесу.
Соціальний процес є соціальним явищем, який
знаходиться у стані розвитку, де під впливом внутрішніх
і зовнішніх факторів відбувається постійна зміна його
станів.
Соціальні процеси містять в собі зв’язок та взаємо-
дію слідуючих структурних елементів:
суб’єкт соціального процесу, тобто особистість,
спільноти людей, трудові колективи, суспільство в ціло-
му та властиві йому соціальні відносини;
об’єктивні умови соціального процесу — суспільна
система, навколишнє середовище, матеріальна сфера;
суб’єктивні умови соціального процессу, тобто
здатність людей діяти в певному напрямку;
об’єктивно існуючі потреби та інтереси, які висту-
пають джерелом діяльності особистості, соціальної гру-
пи.
Управління розвитком соціальних процесів здій-
снюється за допомогою сучасних методів соціального
управління. Починаючи з 90-х років ХХ ст. посилено
розроблялась методологія, методика та техніка соціаль-
ного управління. Сьогодні наука і практика використо-
вує різноманітні за характером і призначенням методи
соціального управління, серед яких: моделювання, про-
гнозування, експертні оцінки, анкетування, операцій-
ні дослідження, спостереження, експеримент, методи
розв’язання управлінського завдання, соціальне норму-
вання та регулювання.
Конкретно–соціологічні дослідження за специфі-
кою суттєво відрізняються від емпіричних, які істотно
обмежуються пізнанням зовнішніх, поверхових зв’язків
соціальних явищ. На відміну від емпіричних дослі-
джень, конкретні дослідження дозволяють одержати
повне і всебічне знання, в якому зовнішні характерис-
тики соціальних процесів зрозумілі як прояв глибинних
закономірних зв’язків. Завданням теоретичних дослі-
джень є пізнання об’єктивних соціальних законів в їх
«чистому вигляді». Конкретні емпіричні дослідження
відрізняються від засобів і методів збирання, відбору та
опрацювання інформації, що застосовуються в практи-
ці наукового і соціального управління. Аналіз показує,
якщо в управлінні соціальними процесами домінують
емпіричні методи і способи одержання й перетворення
інформації. Традиційна теорія управління соціальними
системами недостатньо використовує потенціал інфор-
матизації та математичного аналізу в організації і управ-
лінні соціальними системами.
Сучасні умови господарювання вимагають усві-
домлення того факту, що людина є одним з основних
ресурсів суспільного виробництва. Економічна ефек-
тивність виробничої діяльності залежить від того, на-
скільки ефективно в практиці управлінської діяльності
реалізується весь творчий потенціал працівників, мобі-
лізуються їхні можливості, раціонально організується
трудовий процес. Це, в свою чергу, вимагає від керівни-
цтва підприємств зміни ставлення до людського фак-
тора як до головного джерела підвищення економічної
ефективності виробництва і пошуку нових підходів до
ТЕЛЬНОВ А. С., РЕШМІДІЛОВА С. Л.
1692012/№1
управління соціальними системами. У зв’язку з цим іс-
тотно зростає роль сприйняття закордонного досвіду й
розробки сучасних концепцій та моделей у сфері соці-
ального управління, які враховують специфіку конкрет-
них підприємств, що працюють в умовах трансформації
економіки.
Перевагою моделі є те, що вона фіксує існуючий
рівень пізнання про досліджуваний об’єкт. Неможливо
створити універсальну модель, кожна з них дає лише на-
ближений опис явища, причому в різних моделях зна-
ходять відображення різні його властивості. До моде-
лювання звертаються тоді, коли досліджувати реальний
об’єкт з усією сукупністю його властивостей недоціль-
но, незручно або неможливо.
Під моделлю розуміється об’єкт будь-якої природи
(мислено уявлена або матеріально реалізована система),
котрий, відображаючи чи відтворюючи в певному розу-
мінні об’єкт дослідження, здатний відтворити його та
отримати нову інформацію про об’єкт.
Соціальна система поряд із загальними ознаками
має свої особливості, які відображають характер її пове-
дінки. Тому проблеми формування та реалізації моделі
соціального управління потрібно вирішувати диферен-
ційовано як на макрорівні окремих країн і регіонів, так
і на мікрорівні конкретних підприємств з врахуванням
сформованої в них організаційної культури та відповід-
них тенденцій соціального розвитку.
Отже, в основі формування моделі соціального
управління на будь-якому рівні організації суспільства
та в кожній структурній ланці повинен бути покладений
диференційований підхід, що базується на організацій-
ній культурі соціальної системи. Тому модель соціаль-
ного управління, прийнятна для одного підприємства
може виявитися неспроможною та недієвою для ін-
ших через різницю у вияві особливостей організаційної
культури. У зв’язку з цим виникає необхідність побу-
дови прогностичної моделі для конкретного підприєм-
ства, яка відображає особливості розвитку соціальних
процесів, що відбуваються на ньому.
Розглянемо логістичну динамічну модель розвитку
соціальних процесів (1) [7]:
1 11 12
2 21 22
dx
a x a y
dt
dy
a x a y
dt
⎧ = α − +⎪⎪
⎨
⎪ = α + −
⎪⎩
(1)
де ( )x x t= — темп приросту продуктивності пра-
ці; ( )y y t= — темп приросту капіталоозброєності;
11 12 21 22
, , , 0a a a a > — структурні коефіцієнти, дійсні чис-
ла;
1 2
,α α — додаткові капіталовкладення.
Однією із найважливіших властивостей, яка ви-
магається від моделі, є стабільність, тобто бажано, щоб
система знаходилася в рівновазі.
0,
dx dy
dt dt
= =
Положення рівноваги системи (1) знаходяться із
системи алгебраїчних рівнянь (2):
1 11 12
2 21 22
0
0
a x a y
a x a y
α − + =⎧
⎨α + − =⎩
(2)
Введемо позначення:
11 12 1 12 11 1
1 2
21 22 2 22 21 2
; ;
a a a a
a a a a
− −α − −α
Δ = Δ = Δ =
− −α − −α
Система буде мати два положення рівноваги:
( )0;0O
,
1 2;C
Δ Δ⎛ ⎞
⎜ ⎟Δ Δ⎝ ⎠ .
Характер положення рівноваги точки ###### ви-
значається знаками коренів характеристичного рівнян-
ня (3):
( )2
11 22
0r a a+ + + Δ = , (3)
де
( )211 22
1,2 11 2
1
4
2 2
a a
r a a
+
= ± + − Δ , (4)
Отже, 1) О — нестійкий вузол, при 0Δ > ;
2) О — сідло, при 0Δ < .
Характер положення рівноваги точки 1 2;C
Δ Δ⎛ ⎞
⎜ ⎟Δ Δ⎝ ⎠
визначається знаками коефіцієнтів 1 2
,α α . Отже,
С — стійкий вузол, при
1 2
, 0aα > ;
С — нестійкий вузол, при
1 2
, 0aα < ;
С — сідло, при
1 2
0aα ⋅ < .
Розгалуження положень рівноваги представлено у
табл. 1.
Таблиця 1
Розгалуження положень рівноваги
1. Розглянемо випадок, коли , 0x y > (рис. 1).
З рис. 1 видно, що точка рівноваги лежить в першо-
му квадранті. При будь-яких початкових умовах систе-
ма досягає стану рівноваги — точка C. При утриманні
структурних коефіцієнтів та додаткових капіталовкла-
день на наявному рівні, підприємство прийде до ста-
більного розвитку, тобто до узгодженого зростання тем-
пів приросту продуктивності праці та темпів приросту
капіталоозброєності.
2. Точка рівноваги лежить в першому квадранті
(рис. 2). При будь-яких початкових умовах система до-
сягає стану рівноваги — точка C.
При утриманні структурних коефіцієнтів та до-
даткових капіталовкладень на наявному рівні, під-
приємство прийде до критичного стану, тобто темпи
приросту продуктивності праці будуть переважати над
темпами приросту капіталоозброєності, або навпаки,
ТЕЛЬНОВ А. С., РЕШМІДІЛОВА С. Л.
170 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
що призведе до скорочення річних показників підпри-
ємства.
3. Точка рівноваги лежить в першому квадранті
(рис. 3). Якщо початкові умови належать І або ІІ, то спо-
стерігається невпинне зростання, якщо області ІІІ або
IV, то x→0, y→0.
Якщо річні показники темпів приросту продуктив-
ності праці та капіталоозброєнності потрапляють до І або
ІІ квадранту, можна зробити висновок про стабільний
розвиток підприємства і прогнозувати зростання даних
показників на наступний рік. Якщо річні показники
потрапляють до ІІІ або IV квадранту, то прогнозується
зменшення соціальних показників на наступний рік.
4. Точка рівноваги лежить в третьому квадранті,
тому рівновага є недосяжною (рис. 4). Якщо початкові
умови належать до І або ІІ, спостерігається невпинне
зростання, тобто x→∞, y→∞.
Рис. 1. Фазовий портрет нестійкого вузла за умови
, 0x y >
Рис. 2. Фазовий портрет сідла за умови 1 2
, 0aα <
Рис. 3. Фазовий портрет нестійкого вузла за умови
1 2
0aα ⋅ <
Рис. 4. Фазовий портрет стійкого вузла за умови
, 0x y >
Рис. 5. Фазовий портрет сідла за умови , 0x y >
Якщо річні показники темпів приросту продуктив-
ності праці та капіталоозброєнності потрапляють до І
або ІІ квадранту, то підприємство активно розвивається
і можна прогнозувати зростання даних показників на
наступний рік.
5. Точка рівноваги лежить в третьому квадранті,
тому рівновага — недосяжна (рис. 5). Якщо початкові
умови належать до І або ІІ, то спостерігається невпинне
спадання, тобто x→0, y→0.
Якщо річні показники темпів приросту продуктив-
ності праці та капіталоозброєнності потрапляють до ІІІ
або IV квадранту, спостерігається зменшення соціаль-
них показників на наступний рік.
6. Точка рівноваги лежить в третьому квадранті,
тому рівновага — недосяжна (рис. 6). Якщо початкові
умови належать до І або ІІ, спостерігається невпинне
спадання, тобто x→0, y→0.
Якщо річні показники темпів приросту продуктив-
ності праці та капіталоозброєнності потрапляють до І
ТЕЛЬНОВ А. С., РЕШМІДІЛОВА С. Л.
1712012/№1
або IІ квадранту, тоді також прогнозується зменшення
даних показників на наступний рік.
Нами розроблено прогностичну модель соціаль-
них процесів на прикладі промислового підприємства
м. Хмельницького. На підприємстві були розраховані
наступні структурні коефіцієнти (табл. 2).
Для досліджуваного підприємства за 2009 рік мо-
дель має наступний вигляд:
0,7 0,355 0,9
0,3 0,85 0,999
dx
x y
dt
dy
x y
dt
⎧ = − +⎪⎪
⎨
⎪ = + −
⎪⎩
Δ =–0,41, О — сідло
Δ
1
=0,759, Δ
2
=0,666, С — стійкий вузол.
При початкових умовах x = 74,21 і y = 0,355 систе-
ма — нестійка, тобто при t → ∞, x → ∞, y → ∞, що є по-
зитивним фактором для розвитку підприємства.
За показниками 2010 року модель матиме ви-
гляд:
0,73 0,367 0,918
0,27 0,9 0,999
dx
x y
dt
dy
x y
dt
⎧ = − +⎪⎪
⎨
⎪ = + −
⎪⎩
Δ =0,46, О — сідло
Δ
1
=0,977, Δ
2
=0,756, С — стійкий вузол.
При початкових умовах x = 91,38 і y = 0,367 систе-
ма — нестійка, тобто при t → ∞, x → ∞, y → ∞, тобто у
2010 році порівняно із 2009 роком, темп приросту про-
дуктивності праці x = x(t) та темп приросту капітало-
озброєності y = y(t) зросли у 1,23 та у 1,03 рази відпо-
Рис. 6. Фазовий портрет сідла за умови 1 2
0aα ⋅ <
відно, що свідчить про наявні можливості подальшого
розвитку.
За показниками 2011 року модель матиме вигляд:
0,69 0,391 0,935
0,31 0,95 0,999
dx
x y
dt
dy
x y
dt
⎧ = − +⎪⎪
⎨
⎪ = + −
⎪⎩
Δ =0,498, О — сідло
Δ
1
=0,979, Δ
2
=0,777, С — стійкий вузол.
При початкових умовах x = 119,34 і y = 0,391 систе-
ма — нестійка, тобто при t → ∞, x → ∞, y → ∞. У 2011 році
порівняно із 2009 роком, темп приросту продуктивності
праці зріс на 61 %, а темп приросту капіталоозброєнос-
ті — на 10 %.
Отже, на підприємстві спостерігається позитивна
тенденція щодо соціального розвитку у подальшому,
оскільки точка рівноваги у всіх трьох випадках зна-
ходиться у ІІ квадранті, що свідчить про постійне і не-
впинне зростання показників діяльності.
Висновки. Значення моделювання соціальних про-
цесів полягає в тому, що воно інтегрує в управлінсько-
му процесі найважливіші і найґрунтовні сучасні тех-
нології аналізу і керівництва, що створює можливості
формалізації процедур, раціонального використання
комп’ютерної техніки в соціальному управлінні. У стат-
ті обґрунтовано, що метод моделювання широко вико-
ристовується в дослідженні систем різної природи, од-
нак особливого значення набуває в системі соціального
управління підприємством як ефективний інструмент
прогнозування розвитку соціальних процесів, які влас-
тиві конкретному підприємству.
Література
1. Буткевич О. Г. Історичні типи соціального управ-
ління / О. Г. Буткевич // Вісник Київського університе-
ту. Серія: Філософія. Політологія. — 2001. — Вип. 34. —
C. 13–19.
2. Воронкова В. Г. Синергетична методологія ана-
лізу соціального управління / В. Г. Воронкова // Гумані-
тарний вісник Запорізької державної інженерної акаде-
мії. — 2009. — Вип. 36. — С. 26–46.
3. Гузар У. Є. Трудова діяльність з позицій синерге-
тичного, деонтологічного і духовного підходів / У. Є. Гу-
зар // Актуальні проблеми економіки. — 2010. — № 5
(107). — С. 3–46.
4. Мартиненко В. Інституційні зміни як рушійна
сила розвитку наукової парадигми соціального управ-
ління / В. Мартиненко // Вісник УАДУ. — 2002. — №
1. — С. 298–302.
5. Швець Д. Є. Організаційна сутність соціаль-
ного управління як суспільного феномену // Вісник
національного технічного університету України.
«Київський політехнічний інститут». Соціологія:
зб-к наук. пр. / Д. Є. Швець. — Київ, 2011. — № 1. —
С. 93–98.
6. Щокін Г. Закони соціального розвитку і управ-
ління / Г. Щокін // Персонал. — 2005. — №3. — С. 62–67.
7. Плотинский Ю. М. Математическое моделиро-
вание динамики социальных процессов / Ю. М. Пло-
тинский. — М. : Изд-во МГУ, 1992. — 133 с.
Таблиця 2
Структурні коефіцієнти, які характеризують соціальні процеси
на підприємстві
ТЕЛЬНОВ А. С., РЕШМІДІЛОВА С. Л.
|