Вплив природного і різних видів штучного гіпометаболізму на активність системи протеїназа – інгібітор протеїназ у хом’яків і щурів
Вивчали особливості впливу природного у хом’яків і різних видів штучного (гіпоксично-гіперкапнічного і аміназинового) гіпометаболізму (ГМ) у щурів на активність системи протеїназа – інгібітор протеїназ. У сироватці крові та без’ядерних фракціях 10%-х гомогенатів тканин кори мозку, легень, серця, п...
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44902 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вплив природного і різних видів штучного гіпометаболізму на активність системи протеїназа – інгібітор протеїназ у хом’яків і щурів / В.В. Ломако, Л.М. Самохіна, О.В. Шило // Пробл. криобиологии. — 2011. — Т. 21, № 3. — С. 280-290. — Бібліогр.: 35 назв. — укр., англ. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | Вивчали особливості впливу природного у хом’яків і різних видів штучного (гіпоксично-гіперкапнічного і аміназинового)
гіпометаболізму (ГМ) у щурів на активність системи протеїназа – інгібітор протеїназ. У сироватці крові та без’ядерних
фракціях 10%-х гомогенатів тканин кори мозку, легень, серця, печінки та нирок визначали загальну активність протеїназ
(ЗАП), нетрипсиноподібних протеїназ (НТПП) та їх інгібіторів (α-1-інгібітору протеїназ (α-1-ІП) і α-2-макроглобуліну (α-2-
МГ)) високочутливими (10–9–10–10 г) ферментативними методами. Впливи різних видів штучного і природного ГМ викликають
схожі зміни: на фоні незмінної активності α-1-ІП підвищується ЗАП. На відміну від природного, при вивчених видах штучного
ГМ знижується активність α-2-МГ (при природному не змінюється). Виявлено найбільш різноспрямовані розбіжності в
динаміці активності НТПП: якщо при природному ГМ не змінюється (окрім нирок), то при гіпоксично-гіперкапнічному ГМ –
знижується, а при аміназиновому, навпаки, зростає (крім печінки, легенів та кори мозку). Отримані дані укладаються в
концепцію, що розвиток гіпометаболізму, зокрема природного, полягає в перебудові певних молекулярних механізмів, ніж у
наявності спеціалізованих генів, тобто відбувається перепрограмування існуючих біохімічних процесів (наприклад, активності
системи протеїназа – інгібітор протеїназ). |
|---|