Карбонати водної фази грязьових вулканів Керченського півострова
В грязьових вулканах Керченського півострова встановлено і досліджено нові для території України та малопоширені у світі карбонати: нортупіт, гейлюсит, пірсоніт, несквегоніт, трона В грязевых вулканах Керченского полуострова установлены и изучены новые для территории Украины и редкие в мире карбона...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Геология и полезные ископаемые Мирового океана |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44932 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Карбонати водної фази грязьових вулканів Керченського півострова / М.А. Деяк, В.А.Нестеровський // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2009. — № 3. — С. 78-84. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859612389677203456 |
|---|---|
| author | Деяк, М.А. Нестеровський, В.А. |
| author_facet | Деяк, М.А. Нестеровський, В.А. |
| citation_txt | Карбонати водної фази грязьових вулканів Керченського півострова / М.А. Деяк, В.А.Нестеровський // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2009. — № 3. — С. 78-84. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Геология и полезные ископаемые Мирового океана |
| description | В грязьових вулканах Керченського півострова встановлено і досліджено нові для території України та малопоширені у світі карбонати: нортупіт, гейлюсит, пірсоніт, несквегоніт, трона
В грязевых вулканах Керченского полуострова установлены и изучены новые для
территории Украины и редкие в мире карбонаты: нортупит, гейлюссит, пирссонит,
несквегонит, трона.
Minerals of carbonate class were founded and researched in mudflow volcanoes in
Kerchian Peninsula. They are: northupite, gaylussite, pirssonite, nesquehonite, trona. These
minerals are new for Ukraine and rare for the world.
|
| first_indexed | 2025-11-28T15:00:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
ДЕЯК М.А., НЕСТЕРОВСЬКИЙ В.А.
78 ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2009, №3
ГРЯЗЕВЫЙ И ГАЗОВЫЙ ВУЛКАНИЗМ
УДК 551.311.8:549.74(477.75)
© М.А. Деяк, В.А.Нестеровський, 2009
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
КАРБОНАТИ ВОДНОЇ ФАЗИ ГРЯЗЬОВИХ ВУЛКАНІВ
КЕРЧЕНСЬКОГО ПІВОСТРОВА
В грязьових вулканах Керченського півострова встановлено і дослід�
жено нові для території України та малопоширені у світі карбонати: нор�
тупіт, гейлюсит, пірсоніт, несквегоніт, трона.
Постановка проблеми. Серед продуктів грязьового вулканізму Кер�
ченського півострова встановлено понад 100 мінеральних видів, що вказує
на активність мінералоутворювальних процесів у цих природних об’єктах
[1, 8]. Особливий інтерес являють аутигенні мінерали, що утворюються без�
посередньо з водної фази грязьових вулканів. Ці мінерали в більшості є во�
дорозчинними і мають сезонний характер. Їх поява цілком контролюється
хімізмом сопкових вод і кліматичними умовами регіону. Основна маса та�
ких мінералів кристалізується тільки в суху теплу погоду і розчиняється
дощами, що суттєво ускладнює проведення їх режимних досліджень. Про�
те навіть за короткий інтервал існування сезонних мінералів, вивчаючи особ�
ливості їхньої конституції, можна отримати дуже важливу для генетичних
побудов інформацію.
Аналіз попередніх досліджень та раніше невирішені задачі. Поперед�
німи дослідженнями, які проводилися ще наприкінці 30�х років П.П. Ав�
дусіним, а потім Є.Ф. Шнюковим у 70�х роках 20 ст., серед карбонатів гря�
зевулканічного походження на Керченському півострові встановлено такі
мінерали: кальцит, арагоніт, доломіт, сидерит, родохрозит, магнезит, тер�
монатрит, сода, трона [1, 7]. Але з цього переліку лише для безводних кар�
бонатів проводились аналітичні дослідження. Водні карбонати (термонат�
рит, сода, трона) визначались за якісними хімічними реакціями. На жаль
для даної групи мінералів цей метод не дає чіткої картини, оскільки повед�
інка содових мінералів при цьому має подібний характер.
Методика досліджень. Новоутворені мінерали грязьових вулканів відби�
ралися в місцях розвантаження сопкових вод в літній період 2008 р. Для цьо�
го використовувались м’яка щітка та герметичний скляний посуд. Проби
вивчались під бінокуляром. Аналітичні дослідження проводилися в лабора�
торіях Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України, Інсти�
туту геології і мінералогії Сибірського Відділення Російської Академії наук
та Київського національного університету ім. Т. Шевченка. При досліджен�
нях під електронним мікроскопом проби покривались іонами золота та пла�
тини. Для діагностики мінеральних фаз використовувалась американська
картотека еталонів – PCPDFWIN v.2.0 (ICDD, JCPDS 1998 і 2001 р.).
Виклад основного матеріалу та результати досліджень. В липні�серпні
2008 р. авторами було обстежено 13 грязьових вулканів: Булганацький,
Бураський, Мало�Тарханський, Джау�Тепенський, Новоселівський,
КАРБОНАТИ ВОДНОЇ ФАЗИ ГРЯЗЬОВИХ ВУЛКАНІВ КЕРЧЕНСЬКОГО П�ВА
ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2009, №3 79
Єнікальський, Велико�Тарханський, Владиславовський, Сююртаський, Бу�
рулькайський, Королевський, Ак�Тубинський, Чонгелецький. Всі вулка�
ни розташовані в різних структурно�тектонічних блоках Керченського піво�
строва і нині перебувають у газо�грифонній стадії розвитку. На денну по�
верхню постачають сопкову воду, газ і рідку грязь, утворюючи на грязевул�
канічних спорудах сальзи та грифони. Найбільша активність спостерігаєть�
ся на Булганацькому грязьовому вулкані, де фіксується 8 діючих сопок та
сальз. Крім того на Джау�Тепенському, Бурулькайському, Сююртаському,
Тарханському, Ак�Тубенському та сопці Обручева (Булганацький вулкан)
діють сірководневі джерела. Вода, що витікає з вулканів до понижених діля�
нок рельєфу, поступово висихає і залишає на поверхні ґрунту білий, сіру�
вато�білий осад різної консистенції (кірки, нальоти, землисті виділення).
Грубизна цих виділень в окремих місцях досягає 1см, а довжина потоків —
до 30 м. Макроскопічно – це прихованокристалічні, в більшості пухкі, по�
ристі агрегати, які візуально не мають ознак полімінеральності.
Під бінокуляром серед цієї маси можна встановити лише поодинокі
кристали розміром від часток до 1 мм і лише в електронному мікроскопі
чітко помітно, що будова агрегатів є полімінеральною.
Методами електронної мікроскопії та рентгеноструктурного аналізу
серед новоутворених полімінеральних агрегатів встановлено декілька но�
вих для території України мінералів класу карбонатів: нортупіт, гейлюсит,
пірсоніт, несквегоніт, трона. Наводимо їх детальну характеристику.
Нортупіт – Na3Mg(CO3)2Cl. Куб. сингонія. Рідкісний. Вперше знайде�
ний на оз. Сирлс, шт. Каліфорнія американським мінералогом К.Х. Норту�
пом , на честь якого й названо цей мінерал. Дослідження нортупіту прове�
дені В.М. Футом у 1895 р. Зараз у світі відомо біля десяти знахідок цього
мінералу (США, Єгипет, Боснія і Герцеговина, Уганда, Угорщина). Один з
найбільших кристалів нортупіту (1,5 см) знайдено в Уганді.
Нами нортупіт встановлено в полімінеральних новоутвореннях 7�ми
грязьових вулканів (Булганацький (сопка Обручева), Бураський, Мало�Тар�
Рис.1. Морфологія кристалів нортупіту (сопка Обручева): а – індивідуальні октаедричні
кристали та їх паралельні зростки; б – розчинені кристали нортупіту
ДЕЯК М.А., НЕСТЕРОВСЬКИЙ В.А.
80 ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2009, №3
ханський (сопка Трубецького), Джау�Тепе, Новоселівський, Єнікальський,
Велико�Тарханський), де він перебуває в різних мінеральних асоціаціях.
На сопці Обручева (Булганацький вулкан) зафіксовано найбільшу кількість
нортупіту . Він займає друге після бури місце, утворюючи разом з нею мат�
рицю полімінеральних агрегатів. Крім бури тут також встановлено тинкал�
коніт, галіт, тенардит, трону, гейлюсит та пірсоніт. Але всі вони є в підпо�
рядкованій кількості.
На Новоселівському вулкані, крім цієї асоціації, разом з нортупітом
встановлено несквегоніт, а на сопці Трубецького – пробертит.
Нортупіт представлений добре огранованими індивідами октаедрич�
ного габітусу, їх паралельними зростками (рис.1а) та частково розчинени�
ми кристалами ізометричного обрису (рис.1б). Розмір кристалів – від 0,001
до 0,007мм. Головні лінії на рентгенограмах 8,07(33), 4,98(19), 4,04(6),
3,54(24), 3,24(19), 2,871(16), 2,7(42), 2,48(53), 2,14(26), 2,112(17), 1,961(9),
1,754(13), 1,617(2). Хімічний склад нортупіту за даними мікрозонду наве�
дено на рис. 2.
Гейлюсит – Na2Ca(CO3)2·5H2O. Мон. сингонія. Рідкісний. Вперше опи�
саний Ю. Б. Бусінгаультом у 1826 р. серед відкладів озера Лагунілья у Ве�
несуелі. Названий на честь французького хіміка Л. Гей�Люсака. Нині цей
мінерал знайдено в Аргентині, Центральній Африці, Єгипті, Італії, Кенії,
Мексиці, Монголії, Росії (Хібіни), Словаччині, ПАР, Швейцарії, США.
Найбільші кристали гейлюситу (до 2,5 см) трапляються на території Кенії
та Венесуели.
На Керченському півострові цей мінерал зафіксовано лише на двох гря�
зьових вулканах – Булганацькому (сопка Обручева) та Велико�Тарханському.
Гейлюсит спостерігається у вигляді поодиноких, добре огранованих
індивідів призматично�біпірамідального габітусу в матриці агрегатів бури
та нортупіту. Розмір кристалів в перетині до 0,005 мм. (рис. 3а). Головні
лінії на рентгенограмах 6,417(10), 6,325(11), 5,68(27), 5,483(3), 4,484(),
Рис. 2. Хімічний склад кристалів нортупіту (сопка Обручева)
КАРБОНАТИ ВОДНОЇ ФАЗИ ГРЯЗЬОВИХ ВУЛКАНІВ КЕРЧЕНСЬКОГО П�ВА
ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2009, №3 81
3,948(13), 3,29(3), 3,215(20), 3,18(24), 2,863(14), 2,502(7), 2,413(2), 2,273(5).
Хімічний склад гейлюситу за даними мікрозонду наведено на рис. 3б.
Пірсоніт – Na2Ca(CO3)2·2H2O. Ромб. сингонія. Рідкісний. Вперше
знайдений і описаний Ю.Х. Праттом у 1896 р. серед озерних відкладів шт.
Каліфорнія (США) в асоціації з нортупітом, гейлюситом та тихітом. Назва�
ний на честь американського петрографа і мінералога Л.В. Пірсона. Знахі�
дки пірсоніту відомі в Канаді, Єгипті, Намібії, Росії (Хібіни), США.
Найбільші кристали пірсоніту (до 8 мм) знайдені в Каліфорнії.
Нами цей мінерал встановлений лише на сопці Обручева за результа�
тами рентгеноструктурного аналізу в асоціації з бурою, тинкалконітом, те�
нардитом, галітом, нортупітом, гейлюситом та троною. Головні лінії на рен�
тгенограмі 5,137(2); 5,067(3); 4,98(19); 4,152(4); 2,88(24); 2,58(55); 2,56(34);
2,16(20); 2,054(2); 1,794(59); 1,53(2). Його кристали під електронним мікрос�
копом не зафіксовані.
Несквегоніт– MgCO3·3H2O. Мон. сингонія. Вперше описаний Ф.А. Ген�
том та С.Л. Пенфілдом у 1890 р. на вугільному родовищі Несквегонінг у
штаті Пенсільванія (США). Кращі кристали несквегоніту призматичного
габітусу (до 12 мм) знайдені в Греції.
В досліджених грязьових вулканів Керченського півострова нескве�
гоніт встановлено тільки серед новоутворень Новоселівського вулкану в асо�
Рис. 3. Кристал гейлюситу (а) та його хімічний склад (б) (сопка Обручева)
ДЕЯК М.А., НЕСТЕРОВСЬКИЙ В.А.
82 ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2009, №3
ціації з тинкалконітом, галітом,
нортупітом та тенардитом, де він
займає домінуюче положення. Але,
на жаль, зафіксувати кристали цьо�
го мінералу під мікроскопом нам не
вдалося, оскільки на поверхні ґрун�
ту він утворює пухку борошнисту
масу. Головні лінії на рентгенограмі
6,54(100); 4,88(6); 4,37(14);
3,85(80); 3,56(13); 3,22(13); 3,02(30); 2,62(16); 2,50(17).
Трона – Na3H(CO3)2·2H2O. Мон. сингонія. Перші припущення присут�
ності цього мінералу в відкладах грязьових вулканів Керченського півост�
рова зроблені С.П. Поповим у 1939 р. на підставі аналізу водних витяжок з
сопкової брекчії, проведених В. Грушвицьким у 1937 р. [4]. Але аналітичні
дослідження цього мінералу пізніше не проводились.
У 2008 р. авторами трону встановлено на рентгенограмах серед ново�
утворень Булганацького та Мало�Тарханського грязьових вулканів [2, 3], а
у 2009 р. її знахідки доповнились Велико�Тарханським, Бураським та
Єнікальським вулканами. В електронному мікроскопі зафіксовано чудові
кристали призматично�пінакоїдального габітусу, що мають сплощено�ви�
довжений обрис (рис. 4 а, б). Поширені також футляровидні кристали
(рис. 4в). Розмір кристалів по довгій осі складає від 0,02 до 0,08мм. Головні
лінії на рентгенограмах 9,93(10), 3,9(4), 3,18(13), 3,06(26), 2,76(9), 2,64(41),
2,44(11), 2,25(14), 2,03(7), 2,02(9), 1,77(6).
Обговорення результатів досліджень і висновки. Всі вищеописані міне�
рали встановлені на грязьових вулканах, сопкові води яких за хімічним
складом належать до двох типів: 1 – хлоридно�гідрокарбонатно�натрієвий
(Булганацький (сопка Центральне Озеро, Ольденбурзького), Мало�Тархансь�
кий (сопка Трубецького), Велико�Тарханський, Бураський); 2 – гідрокар�
Рис. 4. Морфологія кристалів трони з
грязьових вулканів Керченського півостро�
ва: а – сопка Ольденбурзького; б – сопка
Трубецького; в – сопка Центральне Озеро
КАРБОНАТИ ВОДНОЇ ФАЗИ ГРЯЗЬОВИХ ВУЛКАНІВ КЕРЧЕНСЬКОГО П�ВА
ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2009, №3 83
бонатно�хлоридно�натрієвий (Булганацький (сопка Обручева), Єнікальсь�
кий, Джау�Тепе, Новоселівський) [7]. Найбільша концентрація новоутво�
рених карбонатів, крім несквегоніту, спостерігається на Булганацькому
грязьовому вулкані.
В 2007–2008 рр. нами було проведено контрольні аналізи хімічного скла�
ду сопкових вод вулканів, де виявлено новоутворені карбонати. Вони відно�
сяться до слабо мінералізованих в межах від 8,3 (Джау�Тепе) до 47 г/дм3 (соп�
ка Центральне Озеро). Водневий показник (pН) змінюється від 7,2 (Великий
Тархан) до 8 (сопка Обручева). Встановлено, що в катіонній частині всіх соп�
кових вод цих вулканів переважає Na+ – від 1,7 (Джау�Тепе) до 29,7 г/дм3
(сопка Центральне Озеро). Вміст Mg2+ – від 0,045 (Єнікале) до 0,5 г/дм3 (соп�
ка Центральне Озеро) та Ca2+ – від 0,022 (Джау�Тепе) до 0,052 г/дм3 (сопка
Обручева). В аніонній частині переважає Cl�, вміст якого коливається від
1,36 (Єнікале) до 29,6 г/дм3 (сопка Центральне Озеро). Вміст гідрокарбонат�
іону (HCO3
2�) – від 1,34 (Бураський) до 6,1 г/дм3 (сопка Обручева), SO4
2� – від
0,008 (Бураський) до 0,187 г/дм3 (сопка Обручева). Для всіх сопкових вод
відмічається присутність В, вміст якого коливається від 0,19 (Джау�Тепе)
до 3,6 г/дм3 (сопка Центральне Озеро) та NO3
� – від 0,34 (Джау�Тепе) до
4,7 г/дм3 (сопка Центральне Озеро).
Контрольні результати хімічного складу сопкових вод за основними
іонами добре збігаються з замірами, проведеними в 30�х, 60�х та 70�х роках
[7], що вказує на певну стабільність їх хімізму за останні 80 років.
Процес кристалізації мінералів з комплексних розчинів залежить від
насиченості його певними катіонами й аніонами, їх розчинності, умов сере�
довища розвантаження.
Температура сопкових вод досліджених вулканів коливається в інтер�
валі 19–21 °С, а температура повітря 35–45 °С (середня 40 °С).
В сопкових водах жоден з іонів не досягає межі насичення для форму�
вання мінералів безпосередньо в тілі вулкану. Але після того, як вода роз�
вантажується на поверхні і починає інтенсивно випаровуватись під дією тем�
ператури, вона стає перенасиченою і в ній відбувається мінералоутворення.
Мінералом, який викристалізовується першим, є бура, оскільки поріг
насиченості тетраборату натрію в даних умовах серед всіх встановлених
мінералів є найнижчим і для температури 40 °С складає 67 г/дм3. Утворю�
ються добре індивідуалізовані кристали бури розміром до 1мм.
Далі, з залишкового розчину, залежно від співвідношення гідрокарбо�
нат�іонів (HCO3
2�) і сульфат�іонів (SO4
2�), з нього послідовно утворюються кар�
бонати – трона, нортупіт, гейлюсит та пірсоніт (при переважанні HCO3
2�) або
тенардит, а потім карбонати (при переважанні SO4
2�). Послідовність випад�
іння карбонатів, крім цього, залежить від вмісту катіонів. Першими крис�
талізуються натрові, потім натрій�магнієві, останні – натрій�кальцієві. При
однаковій концентрації обох аніонів першими кристалізуються сульфати
натрію і магнію.
Останнім кристалізується галіт. Він не утворює добре огранованих кри�
сталів, а формує різноманітні неправильні агрегати, що займають вільний
простір між вже сформованими кристалами.
ДЕЯК М.А., НЕСТЕРОВСЬКИЙ В.А.
84 ISSN 1999�7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2009, №3
Таким чином, ми маємо типову ситуацію кристалізації природних ком�
плексних солей в умовах жаркого сухого клімату.
Перевірка висновків щодо послідовності кристалізації комплексних
солей була підтверджена також через перерахунки добутку розчинності та
насиченості.
1. Авдусин П.П. К петрографии продуктов извержений грязевых вулканов. – В
кн.: Результаты исследования грязевых вулканов Крымско�Кавказской геоло�
гыческой провинции. Изд�во АН СССР, 1939.
2. Нестеровський В.А., Деяк М.А. Сезонні мінерали грязьових вулканів Чокраксь�
ко�Булганакської антиклінальної зони Керченського півострова // Геология и
полезные ископаемые Мирового океана. �2008, №3.�С.76�83.
3. Нестеровський В.А., Деяк М.А. Дослідження сезонних мінералів грязьових вул�
канів Керченського півострова // Зб. наукових праць Ін�ту геол. наук НАН Ук�
раїни “Сучасні проблеми літології та мінерагенії осадових басейнів України та
суміжних територій”. –К., 2008. �С 121�126.
4. Попов С.П. Минералогия Крыма. – М., Л.: Изд�во АН СССР, 1938. – 358с.
5. Шнюков Е. Ф., Гнатенко Г. И., Нестеровский В. А и др. Грязевой вулканизм
Керченско�Таманского региона. – Киев: Наук. думка, 1992. – 200с.
6. Шнюков Е.Ф., Кутній В.А., Науменко С.П., Маслаков Н.А. Травертины и дру�
гие минеральные образования газоводных источников Керченского полуостро�
ва. // Геология и полезные ископаемые Мирового океана.�2007.�№3. – С.5�14.
7. Шнюков Е.Ф., Науменко П. И., Лебедев Ю. С. и др. Грязевой вулканизм и рудо�
образование. – К.: Наук. думка, 1971. – 332с.
8. Шнюков Е. Ф., Шереметьев В. М., Маслаков Н. А. и др. Грязевые вулканы Кер�
ченско�Таманского региона. – Краснодар: ГлавМедиа, 2006. – 176 с.
В грязевых вулканах Керченского полуострова установлены и изучены новые для
территории Украины и редкие в мире карбонаты: нортупит, гейлюссит, пирссонит,
несквегонит, трона.
Minerals of carbonate class were founded and researched in mudflow volcanoes in
Kerchian Peninsula. They are: northupite, gaylussite, pirssonite, nesquehonite, trona. These
minerals are new for Ukraine and rare for the world.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-44932 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1999-7566 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T15:00:28Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Деяк, М.А. Нестеровський, В.А. 2013-06-07T04:59:25Z 2013-06-07T04:59:25Z 2009 Карбонати водної фази грязьових вулканів Керченського півострова / М.А. Деяк, В.А.Нестеровський // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2009. — № 3. — С. 78-84. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1999-7566 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44932 551.311.8:549.74(477.75) В грязьових вулканах Керченського півострова встановлено і досліджено нові для території України та малопоширені у світі карбонати: нортупіт, гейлюсит, пірсоніт, несквегоніт, трона В грязевых вулканах Керченского полуострова установлены и изучены новые для территории Украины и редкие в мире карбонаты: нортупит, гейлюссит, пирссонит, несквегонит, трона. Minerals of carbonate class were founded and researched in mudflow volcanoes in Kerchian Peninsula. They are: northupite, gaylussite, pirssonite, nesquehonite, trona. These minerals are new for Ukraine and rare for the world. uk Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України Геология и полезные ископаемые Мирового океана Грязевый и газовый вулканизм Карбонати водної фази грязьових вулканів Керченського півострова Carbonats of aqueous phases of mud volcanoes in the Kerch Peninsula Карбонаты водной фазы грязевых вулканов Керченского полуострова Article published earlier |
| spellingShingle | Карбонати водної фази грязьових вулканів Керченського півострова Деяк, М.А. Нестеровський, В.А. Грязевый и газовый вулканизм |
| title | Карбонати водної фази грязьових вулканів Керченського півострова |
| title_alt | Carbonats of aqueous phases of mud volcanoes in the Kerch Peninsula Карбонаты водной фазы грязевых вулканов Керченского полуострова |
| title_full | Карбонати водної фази грязьових вулканів Керченського півострова |
| title_fullStr | Карбонати водної фази грязьових вулканів Керченського півострова |
| title_full_unstemmed | Карбонати водної фази грязьових вулканів Керченського півострова |
| title_short | Карбонати водної фази грязьових вулканів Керченського півострова |
| title_sort | карбонати водної фази грязьових вулканів керченського півострова |
| topic | Грязевый и газовый вулканизм |
| topic_facet | Грязевый и газовый вулканизм |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44932 |
| work_keys_str_mv | AT deâkma karbonativodnoífazigrâzʹovihvulkanívkerčensʹkogopívostrova AT nesterovsʹkiiva karbonativodnoífazigrâzʹovihvulkanívkerčensʹkogopívostrova AT deâkma carbonatsofaqueousphasesofmudvolcanoesinthekerchpeninsula AT nesterovsʹkiiva carbonatsofaqueousphasesofmudvolcanoesinthekerchpeninsula AT deâkma karbonatyvodnoifazygrâzevyhvulkanovkerčenskogopoluostrova AT nesterovsʹkiiva karbonatyvodnoifazygrâzevyhvulkanovkerčenskogopoluostrova |