Видатні гідрографи Єгор та Михайло Манганарі
Військові мореплавці Єгор Петрович та Михайло Петрович Манганарі – видатні гідрографи та картографи, дослідники Чорного, Азовського та Мармурового морів, які чомусь лишилися поза увагою вчених 
 істориків....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Геология и полезные ископаемые Мирового океана |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44939 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Видатні гідрографи Єгор та Михайло
 Манганарі / С.Г. Половка // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2009. — № 4. — С. 98-101. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860010083309584384 |
|---|---|
| author | Половка, С.Г. |
| author_facet | Половка, С.Г. |
| citation_txt | Видатні гідрографи Єгор та Михайло
 Манганарі / С.Г. Половка // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2009. — № 4. — С. 98-101. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Геология и полезные ископаемые Мирового океана |
| description | Військові мореплавці Єгор Петрович та Михайло Петрович Манганарі – видатні гідрографи та картографи, дослідники Чорного, Азовського та Мармурового морів, які чомусь лишилися поза увагою вчених 
істориків.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:41:05Z |
| format | Article |
| fulltext |
ПОЛОВКА С. Г.
98 ISSN 1999
7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2009, №4
ИЗ ИСТОРИИ НАУКИ
УДК 55.(092)
© С. Г. Половка, 2009
Інститут геологічних наук НАН України
ВИДАТНІ ГІДРОГРАФИ ЄГОР ТА МИХАЙЛО МАНГАНАРІ
Розпочате у 80�х рр. 18 ст. формування чорноморського флоту вима�
гало будівництва пристаней, верфей та ін., що зумовило початок система�
тичних гідрографічних досліджень Чорного й Азовського морів.
Важливу роль у картуванні дна й узбережжя Чорного та Азовського
морів зіграли військові дослідники (генерали і адмірали) Г.І. Бутаков,
В.І. Зарудний, М.Д. Крітський, М.М. Кумані, Є.П. Манганарі, М.П. Ман�
ганарі, І.О. Шестаков та ін. Доробок у розвиток картографії окремих із на�
званих персоналій досліджено ґрунтовно, інших – вивчено у загальних ри�
сах, проте наукова та громадська діяльність братів Єгора та Михайла Ман�
ганарі залишається на сьогодні маловідомою.
Надихнув автора на цю працю академік НАН України Є.Ф. Шнюков,
який вболіває, щоб всі імена дослідників та їх внесок у вивчення Світового
океану були відомі науковій спільноті.
Військові мореплавці Єгор Петрович та Михайло Петрович Манга�
нарі – видатні гідрографи та картографи, дослідники Чорного, Азовсь�
кого та Мармурового морів, які чомусь лишилися поза увагою вчених�
істориків. Щоб на одну «білу пляму» в історії науки стало менше, нами
зроблено спробу на основі доступних літературних та електронних дже�
рел (Internet) висвітлити біографічні відомості, окреслити й довести до
громадськості результати наукової роботи, організаційної та громадсь�
кої діяльності братів Манганарі.
З ім’ям братів Манганарі тісно пов’язане економічне становлення
південної частини Росії, а саме: розвиток міст Бердянська, Миколаєва і
Севастополя.
Так за наказом генерал�губернатора Новоросійського краю графа
М. С. Воронцова, адмірал А. Грейс спорядив експедицію на чолі з капіта�
ном ІІ рангу М.Д. Крітським і геодезистом М.П. Манганарі, які повинні були
відшукати зручне місце для спорудження пристані у Північному Приазов’ї.
Восени 1824 р. М.Д. Крітський та Михайло Петрович Манганарі ретельно
обстежили узбережжя та морські води Бердянської за�
токи та Обіточної коси. Робота була проведена велика, і
як результат, у 1827 р. на березі Бердянської затоки було
збудовано пристань, яка стала в майбутньому містом Бер�
дянськ [1].
Майбутні військові народилися в сім’ї грецьких
дворян.
Єгор Петрович Манганарі (1796–1859) – військо�
вий офіцер у чині генерал�майора (1849) корпусу флотсь�
ких штурманів, гідрограф�новатор, директор чорно�
морських і азовських маяків (1849–1857).
ВИДАТНІ ГІДРОГРАФИ ЄГОР ТА МИХАЙЛО МАНГАНАРІ
ISSN 1999
7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2009, №4 99
Навчався в штурманській роті м. Миколаєва. Брав участь у російсь�
ко�турецьких кампаніях (1811, 1828, 1829), а також у бойових діях проти
кавказьких горців (1833–1834).
З 1825 по 1827 р. включно він у чині лейтенанта командував військо�
вим бригом «Николай». Саме під час його командування на цьому судні було
здійснено опис берегів Дніпровського лиману (1825), а в 1826 – 1827 рр. опис
берегів Чорного та Азовського морів [2; 6; 7].
Михайло Петрович Манганарі (1804–1887) – військовий моряк в чині
адмірала, Головний командир Чорноморського флоту, Військовий губерна�
тор міст Миколаєва і Севастополя (1881), учасник рос�
ійсько�турецької війни (1828–1829), нагороджений ор�
денами IV класу «Святой Георгий Победоносец» та «Свя�
той Владимир», останній з бантом «за хоробрість» та ін.,
один із співавторів Атласу Чорного, Азовського та Мар�
мурового морів.
Морську кар’єру майбутній адмірал розпочинає в
11 років (1815), поступивши на російський флот гарде�
марином, і плаває на різних судах у Чорному морі. В
1822 р. йому присвоюють перший офіцерський чин –
мічман.
Під час російсько�турецької війни М. П. Манганарі на фрегаті «Рафа�
ил» у складі ескадри Мессера крейсував поблизу турецьких берегів від фор�
теці Варна до Босфору. З 1829 р. він займається визначенням астрономіч�
них пунктів в Андріанополі (біля м. Константинополя). По закінченню
військових дій, продовжує військову службу в м. Миколаєві, де цікавиться
гідрографічними дослідженнями в Депо карт. Згодом він у званні капітан�
лейтенанта командує шхуною «Забияка» (1840–1843 рр.), на якій під його
керівництвом здійснюється зйомка кримського та абхазького узбереж Чор�
ного моря [2; 6; 7].
Керівництво Адміралтейства, враховуючи, що Михайло Петрович має
певний досвід робіт із зйомки акваторії Азово�Чорноморського регіону, оці�
нивши наукові та організаційні здібності М. П. Манганарі, призначає його
начальником гідрографічної зйомки Мармурового моря (1845–1848 рр.).
Ініціатором дослідження був видатний російський мореплавець, який у
1813–1825 рр. здійснив три навколосвітні експедиції, один із першовідк�
ривачів Антарктиди, Головнокомандувач Чорноморським флотом (з 1833)
адмірал М. П. Лазарєв.
З 1849 по 1853 рр. Михайло Петрович перебуває в Санкт�Петербурзі і
має військове звання капітана І рангу, що дозволяє йому займатися підго�
товкою та виданням першого Атласу Мармурового моря. Повернувшись до
Миколаєва, він очолює Гідрографічну службу Чорноморського флоту.
З 1 січня 1881 р. адмірал М. П. Манганарі – головний командир Чор�
номорського флоту та портів і військовий губернатор м. Миколаєва (до
11 січня 1882 р.) та Севастополя. Бувши впливовою особою, він активно
проводив громадську роботу – відкрив рятувальну станцію (з притулком),
заснував товариство, яке піклувалося про бідних, і заклав миколаївську
громадську бібліотеку (1881). На сьогодні ця бібліотека має у своєму фонді
ПОЛОВКА С. Г.
100 ISSN 1999
7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2009, №4
близько 20 творів друку з приватного
зібрання адмірала Манганарі. Це книги
та часописи з географії, техніки, історії
тощо [1; 3; 4].
На початку 1882 р. його переводять
до Петербурга на посаду члена Адмірал�
тейства, де він і працював до кінця свого
життя. Мешкаючи в столиці Російської
Імперії, він, ще за життя, все своє майно
передав різним благодійним товариствам
міста Миколаєва.
У 1829–1837 рр. брати Манганарі –
(М.П. Манганарі в чині лейтенанта;
Є.П. Манганарі очолював експедицію) –
на яхті «Голубка» брали участь у гідрографічній експедиції, яка здійснила
нову детальнішу зйомку значної частини узбережжя Чорного й Азовського
морів. В результаті досліджень цієї експедиції було складено 26 карт, які
увійшли до першого змістовного Атласу Чорного моря (рис. 1), який було
видано 1841 р. в м. Миколаєві при Гідрографічному Чорноморському Депо
капітаном І рангу Є.П. Манганарі. Цей Атлас містить відомості про морські
ґрунти, течії і глибини до 300 саженей (180 м) і т. і. [7].
Карти Атласу Манганарі були виконані в проекції Меркартора, їх дов�
готу взято від Пулковської обсерва�
торії. На цих картах показано
відхилення магнітної стрілки, що
важливо для морської навігації. До
цього Атласу також прикладають�
ся 17 аркушів замальовок видів
чорноморських і азовських берегів,
на яких детально показано окремі
бухти та затоки. Особливу увагу
Єгор Петрович і Михайло Петрович
Манганарі надавали вивченню
рельєфу морського дна, що знайш�
ло відображення на картах Атласу.
Зазначимо, що до 1873 р. карти,
які склали брати Манганарі, були
надійним керівництвом для мореп�
лавців у даному регіоні [5; 7].
Наступними кроками братів
Єгора та Михайла у дослідженні
Рис. 2. Фрагменти карти Чорного моря
(за братами Манганарі, 1851)
Рис. 1. Атлас Чорного моря (за братами Ман�
ганарі, 1841)
ВИДАТНІ ГІДРОГРАФИ ЄГОР ТА МИХАЙЛО МАНГАНАРІ
ISSN 1999
7566. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2009, №4 101
Чорного моря були: книга «Лоція Чорного моря» (рис. 2), яку також було
видано 1851 р. в м. Миколаєві, складання і видання карт Дніпровського та
Бузького лиманів, бухт Геленджика і Севастополя, цілої низки заток та
рейдів. На Лоції Чорного моря показані берегова лінія, глибини, течії, на�
прямки фарватерів, якірні стоянки і т. п. Наведено замальовки маяків і
створних стоянок із назвою та характеристикою.
Картографічні документи Манганарі були використані російськими
військовими моряками під час Синопської битви (1853). Ці карти давали
досить повну уяву про Синопську бухту: її глибину, узбережжя і рельєф дна.
На цих картах були позначені якірні стоянки для великих військових ко�
раблів. Ці відомості були використані командуванням російського флоту
при обранні вигідної позиції для розташування російської ескадри під час
битви з турецьким флотом, що відбилося на результаті цих бойових дій.
Через 100 років Атлас і Лоція Чорного моря, що базувалися на вимі�
рах братів Манганарі, знову послужили флоту. Ці матеріали були викорис�
тані для складання радянських морських карт і карти закордонних берегів
Чорного моря.
Наукова та громадська діяльність братів Єгора та Михайла Манганарі –
видатних гідрографів, військових мореплавців, дослідників Чорного,
Азовського й Мармурового морів – ще одна яскрава сторінка славетної історії
розвитку чорноморського флоту та вивчення Азово�Чорноморського регіо�
ну у ХІХ столітті.
1. Государственный архив Николаевской области. � Ф. 230. – Оп. 1. – Д. 4. – Л. 22.
2. Крючков Ю. С. Исследователи Черного моря. � Газета «Южная правда» от
15.11.1986.
3. Крючков Ю. С. История Николаева. МП «Возможности Киммерии». – Николаев,
1996.
4. Левченко Л. Л. История Николаевского и Севастопольского военного губернатор�
ства 1805 � 1900. – Николаев, 2006.
5. Лоция Черного и Азовского морей / Изд. Главного гидрографического управле�
ния, СПб., 1903.
6. Михаил Петрович Манганари: [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту:
http://www.shiphistory.navy.ru
7. Пряхин Ю. Д. Братья Манганари в истории России // Из глубины времен. –
Вып. 12. – Санкт�Петербург, 2000. – С. 124 – 137.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-44939 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1999-7566 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:41:05Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Половка, С.Г. 2013-06-07T05:10:03Z 2013-06-07T05:10:03Z 2009 Видатні гідрографи Єгор та Михайло
 Манганарі / С.Г. Половка // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2009. — № 4. — С. 98-101. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1999-7566 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44939 55.(092) Військові мореплавці Єгор Петрович та Михайло Петрович Манганарі – видатні гідрографи та картографи, дослідники Чорного, Азовського та Мармурового морів, які чомусь лишилися поза увагою вчених 
 істориків. uk Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України Геология и полезные ископаемые Мирового океана Из истории науки Видатні гідрографи Єгор та Михайло Манганарі Prominent Hydrographers Egor and Michael Manganari Выдающиеся гидрографы Егор и Михаил Манганари Article published earlier |
| spellingShingle | Видатні гідрографи Єгор та Михайло Манганарі Половка, С.Г. Из истории науки |
| title | Видатні гідрографи Єгор та Михайло Манганарі |
| title_alt | Prominent Hydrographers Egor and Michael Manganari Выдающиеся гидрографы Егор и Михаил Манганари |
| title_full | Видатні гідрографи Єгор та Михайло Манганарі |
| title_fullStr | Видатні гідрографи Єгор та Михайло Манганарі |
| title_full_unstemmed | Видатні гідрографи Єгор та Михайло Манганарі |
| title_short | Видатні гідрографи Єгор та Михайло Манганарі |
| title_sort | видатні гідрографи єгор та михайло манганарі |
| topic | Из истории науки |
| topic_facet | Из истории науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/44939 |
| work_keys_str_mv | AT polovkasg vidatnígídrografiêgortamihailomanganarí AT polovkasg prominenthydrographersegorandmichaelmanganari AT polovkasg vydaûŝiesâgidrografyegorimihailmanganari |