Сучасні підходи щодо профілактики інтоксикацій важкими металлами

В статье рассмотрены новые подходы, касающиеся предупреждения развития интоксикаций тяжелыми металлами. Дана характеристика известных средств профилактики и новых, которые способствуют снижению содержания металлов в организме, а также повышению его общебиологической резистентности. The article deals...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Таврический медико-биологический вестник
Date:	2012
Main Authors:	Трахтенберг, І.М., Дмитруха, Н.М., Козлов, К.П., Апихтіна, О.Л., Короленко, Т.К., Краснокутська, Л.М.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2012
Subjects:	Оригинальные статьи
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45017
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Сучасні підходи щодо профілактики інтоксикацій важкими металлами / І.М. Трахтенберг, Н.М. Дмитруха, К.П. Козлов, О.Л. Апихтіна, Т.К. Короленко, Л.М. Краснокутська // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 1 (57). — С. 253-257. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859609027161358336
author	Трахтенберг, І.М. Дмитруха, Н.М. Козлов, К.П. Апихтіна, О.Л. Короленко, Т.К. Краснокутська, Л.М.
author_facet	Трахтенберг, І.М. Дмитруха, Н.М. Козлов, К.П. Апихтіна, О.Л. Короленко, Т.К. Краснокутська, Л.М.
citation_txt	Сучасні підходи щодо профілактики інтоксикацій важкими металлами / І.М. Трахтенберг, Н.М. Дмитруха, К.П. Козлов, О.Л. Апихтіна, Т.К. Короленко, Л.М. Краснокутська // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 1 (57). — С. 253-257. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Таврический медико-биологический вестник
description	В статье рассмотрены новые подходы, касающиеся предупреждения развития интоксикаций тяжелыми металлами. Дана характеристика известных средств профилактики и новых, которые способствуют снижению содержания металлов в организме, а также повышению его общебиологической резистентности. The article deals with new approaches to prevention of heavy metals intoxication. Provided is description of existing and new prevention measures aiming to reduce the metal content in the body and increase its general biological resistance.
first_indexed	2025-11-28T08:40:37Z
format	Article
fulltext	253 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И УДК 612.017:546.81+615.9 © Колектив авторів, 2012. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ІНТОКСИКАЦІЙ ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ І.М. Трахтенберг, Н.М. Дмитруха, К.П. Козлов, О.Л. Апихтіна, Т.К. Короленко, Л.М. Краснокутська ДУ «Інститут медицини праці НАМН України», м. Київ, Україна NEWAPPROACHES TO PREVENTION OF HEAVY METAL INTOXICATION I.M. Trakhtenberg, N.M. Dmytrukha, K.P. Kozlov, O.L. Apyhtina, T.K. Korolenko, L.M. Krasnokutska SUMMARY The article deals with new approaches to prevention of heavy metals intoxication. Provided is description of existing and new prevention measures aiming to reduce the metal content in the body and increase its general biological resistance. СОВРЕМЕННЫЕ ПОДХОДЫ К ПРОФИЛАКТИКЕ ИНТОКСИКАЦИЙ ТЯЖЕЛЫМИ МЕТАЛЛАМИ И.М. Трахтенберг, Н.Н. Дмитруха, К.П. Козлов, Е.Л. Апыхтина, Т.К. Короленко, Л.М. Краснокутская РЕЗЮМЕ В статье рассмотрены новые подходы, касающиеся предупреждения развития интоксикаций тяжелыми металлами. Дана характеристика известных средств профилактики и новых, которые способствуют снижению содержания металлов в организме, а также повышению его общебиологической резистентности. Ключові слова: важкі метали, профілактика інтоксикацій. Широке використання важких металів в різних галузях промисловості та сільського господарства зумовлює необхідність дослідження їх токсичних вла- стивостей та впливу на стан здоров’я людини. В умо- вах значного техногенного забруднення довкілля цими токсикантами не менш важливим є також питання пошуку та розробки засобів попередження їхньої негативної дії на організм людини [19,20,31]. Отже, профілактика розвитку професійно- та екологічно обумовлених інтоксикацій важкими металами є ос- новною метою профілактичної медицини і включає проведення низки заходів. Зокрема, первинна проф- ілактика інтоксикації важкими металами, перш за все, полягає у дотриманні санітарно-гігієнічних норм (гра- ничнодопустимої концентрації (ГДК) і граничнодо- пустимих рівнів (ГДР)) та проведенні відповідних за- ходів модернізації технологічного обладнання, удос- коналення процесів виробництва. Проте, в сучасних соціально-економіних умовах господарювання досяг- ти зазначеної мети достатньо важко. Тому важливого значення набуває індивідуальна профілактика, що включає застосування засобів індивідуального захи- сту відповідно до існуючих вимог, дотримання пра- вил особистої гігієни (миття рук після роботи, прийом їжі у спеціально відведених місцях, заборона паління на робочому місці та інші) [32]. Серед класичних засобів профілактики та ліку- вання інтоксикацій важкими металами важливе місце займають препарати, які сприяють виведенню ме- талів з організму та запобігають їхньому накопичен- ню. До цієї групи відносяться комплексони, ентеро- сорбенти мінерального та рослинного походження. Такі препарати мають хелатні властивості, й після взає- модії з металом перетворюють його у водорозчинну комплексну форму, чим сприяють виведенню з орган- ізму. Серед препаратів даної групи широке застосу- вання набули пеніциламін, пентацен і тетацен каль- цію, CaNa2-ЕДТА, фосфат кальцію [18,37]. Оскільки, важкі метали є тіоловими отрутами, то при отруєнні ними високі детоксикуючі ефекти відмічені для препаратів, що містять у своєму складі активні сульфгідрильні групи. До групи тіоловмісних препаратів належить унітіол, який містить у своєму складі дві активні сульфгідрильні групи, а також сук- цимер, що містить дві активні сульфгідрильні та дві карбоксильні групи, D-пеніциламін має сульфгідриль- ну, карбоксильну та амінну групи. Досліджено, що такі тіолові сполуки мають високі детоксикуючі вла- стивості при отруєннях сполуками свинцю, ртуті [30]. За даними літератури [14,22] застосування зазначе- них вище препаратів сприяє виведенню металу з організму, покращенню гематологічних показників, обміну електролітів та мікроелементів, посиленню діурезу, відновленню скоротливої функції міокарду. Проте, при лікуванні даними препаратами можли- вий розвиток побічних реакцій таких як алергія, го- ловний біль, диспепсичні розлади та ін. Враховуючи наявність негативних ефектів ці сполуки не можна рекомендуювати для тривалого застосування з ме- тою профілактики розвитку інтоксикацій, проте їх використовують переважно при важких формах гос- трого отруєння . Слід зазначити, що сьогодні у комплексі проф- ілактичних заходів, які плануються та реалізуються у > > > >> > >> > > > > > > 254 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, № 1 (57) зв’язку із забрудненням довкілля важкими металами та іншими ксенобіотиками особлива увага при- діляється розробці та впровадженню засобів біологі- чної профілактики. За даними Б. А. Кацнельсона та співавт. [2,16] біо- логічна профілактика інтоксикацій ґрунтується на за- стосуванні нешкідливих засобів, що підвищують за- хисні сили організму, з урахуванням особливостей токсикокінетики та токсикодинаміки конкретних хімічних речовин з метою досягнення максимально- го позитивного ефекту. Відповідно до визначення, біологічна профілактика в умовах впливу важких металів має включати комплекс заходів, спрямова- них на зменшення навантаження організму цими ток- сикантами та підвищення його загально-біологічної резистентності. Останнім часом з метою зниження популяційно- го ризику (зменшення кількості захворювань або док- лінічних порушень здоров’я, які виникають внаслі- док впливу шкідливих експозицій) застосовуються саме такі засоби, які ефективно впливають на його природні захисні і компенсаторні механізми. З огля- ду на зазначену обставину більшість дослідників вва- жає, що в умовах нинішньої екологічної ситуації по- шук речовин-протекторів слід вести серед принци- пово нових класів речовин – ентеросорбентів, анти- оксидантів, імуностимуляторів, адаптогенів широко- го спектру дії [6,12, 27]. Нині у комплексній терапії отруєнь токсичними речовинами, як засоби біологічної профілактики широко застосовуються ентеросорбенти. Серед них сорбенти мінерального походження, які включають широкий набір природних мінералів (каоліни, бенто- ніти, силікс). Пропонуються до використання сполу- ки рослинного походження, серед яких чільне місце посідають пектини – органічні речовини, які здатні утворювати хелатні комплекси при взаємодії з важ- кими металами [5]. Пектини є природною основою мембрани клітин рослин (фрукти, овочі, зернові) і за хімічною будо- вою є метиловими ефірами полігалактуронової кис- лоти. Активність та міцність утворення хелатів зале- жить від ступеню етерифікації пектинів, тобто від співвідношення між етерифікованими та вільними карбоксильними групами. Чим менше етерифікова- них груп, тим легше утворюються хелати металів. Якщо низькоетерифікований пектин легко утворює пектинати металів, то високоетерифікований обгор- тає кишкову стінку та шляхом механізму гель- фільтрації знижує всмоктування малих молекул. Та- ким чином, пектини можуть зв’язувати як метали, що надходять ззовні, так і ті, що надходять у шлунко- во-кишковий тракт з жовчю, попереджуючи вторин- ну резорбцію. Мікроорганізми частково гідролізують пектинові речовини з утворенням галактуронової та олігогалактуронової кислот, котрі реабсорбуються у кишечнику та потрапляють у кров’яне русло. Згідно сучасних уявлень, карбоксильні та гідроксильні гру- пи цих кислот зв’язують ртуть, свинець й інші метали у крові та сприяють їхньому виходу з депо з подаль- шим виділенням їх з сечею [23]. З огляду на те, що важкі метали є прооксидантами, антиоксидантні вла- стивості пектинів дозволяють знизити негативний вплив металу і в цьому аспекті. Серед пектинів найб- ільше застосування знайшли яблучний, цитрусовий, буряковий та деякі інші види пектинів, а також різно- манітні композиції на їхній основі, при цьому найб- ільшу комплексоутворюючу здатність має буряко- вий пектин. Наявність у пектинових речовинах вільних карбоксильних груп галактуронової кислоти зумов- лює їхню здатність зв’язувати в кишечнику іони ме- талів і утворювати стійкі хелатні сполуки, які не всмок- туються в кишківнику та виводяться з організму. Ці всластивості дозволяють використовувати пектинові речовини для профілактичного харчування людей, які піддаються шкідливому впливу токсичних металів за умов промислового виробництва та/або несприят- ливого довкілля [15,34]. Слід відзначити, пектин відіграє важливу роль і в моделюванні нових лікарських форм, харчових доба- вок та комплексних сполук з вітамінами й антиокси- дантами, захищаючи їх від руйнування при зберіганні. Перспективним є також застосування сумішей та ком- позицій пектинів та інших засобів біологічної проф- ілактики. Цінним є також те, що пектин сприяє підви- щенню біодоступності життєвоважливого мікроеле- мента - заліза [21]. Експериментальні та клінічні дослідження, які були виконані в лабораторії промислової токсикології та гігієни праці при використанні хімічних речовин ДУ «Інституту медицини праці АМН України», підтвердили високу ефективність застосування пек- тинів для виведення ртуті та свинцю з організму, зменшення проявів їх токсичної дії, при відсутності побічних ефектів [17,33,34]. За даними інших авторів [21,26] також встановле- но, що пектинові препарати окрім детоксикаційних властивостей, здатні підсилювати адаптаційні можли- вості організму людини у екологічно несприятливих регіонах. Останнім часом з метою профілактики метало- токсикозів успішно застосовуються антиоксиданти, оскільки встановлено, що важкі метали мають про- оксидантні властивості й хронічна експозиція цими токсикантами призводить до постійного зростання рівня вільних радикалів та виснаження антиоксидант- ної системи, різкого зменшення вітамінів-антиокси- дантів [36]. В експериментах на тваринах і натурних дослідженнях [13,15] показано, що додавання до їжі токоферолу та аскорбінової кислоти за умови свин- цевої інтоксикації сприяло нормалізації порфірино- вого обміну, покращувало показники периферичної крові, зменшувало процеси перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ). Результати експериментальних дослід- 255 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И жень свідчать, що застосування за умови свинцевої та кадмієвої інтоксикацій вітамінів С, Е, D3 та мікрое- лементів (селен, цинк) також сприяло зменшенню токсичних ефектів, нормалізації активності процесів ПОЛ, стимуляції неспецифічної резистентності орган- ізму дослідних тварин [24,25]. Позитивний ефект при експозиції важкими мета- лами отриманий від застосування берлитіону або б- ліпоєвої кислоти, яка володіє антиоксидантними вла- стивостями, жовчогінним, детоксикуючим та спаз- молітичним ефектами, позитивно впливає на обмін ліпідів та вуглеводів, а також здатна зв’язувати катіо- ни металів [30]. Слід зауважити, що на сьогодні у зв’язку з істот- ним погіршенням екологічної ситуації, зростанням рівня захворюваності населення особливої популяр- ності у профілактиці та лікуванні інтоксикацій важ- кими металами набули препарати рослинного поход- ження, зокрема фітопрепарати, що мають адапто- генні, антиоксидантні, мембраностабілізуючі власти- вості та не мають виражених побічних ефектів [27,29]. Профілактична дія при інтоксикації свинцем і кадмієм відмічена також для таких неспецифічних біо- стимуляторів, як обніжжя бджолине і настоянка ехі- нацеї пурпурової, які виявляли цитопротекторну дію та стимулювали неспецифічну резистентність орган- ізму у піддослідних щурів [7,8]. З урахуванням зазначенного, серед лікарських засобів рослинного походження на особливу увагу заслуговують ті, що містять біофлавоноїди (катехіни, флавоноли, лейкоантоціани, флаванони, флавони та ін). До даної групи відносяться рутин, гепабене, квер- цетин. Досліджено, що найбільш виражена, порівня- но із іншими флавоноїдами, здатність утворювати комплекси із важкими металами та сприяти їх виве- денню з організму притаманна кверцетину [35]. Експериментальні дослідження, які були вико- нані в лабораторії промислової токсикології та гігієни праці при використанні хімічних речовин показали, що застосування препарату «Кверцетин» (НВЦ Бор- щагівський хіміко-фармацевтичний завод, Київ) у щурів на фоні моделювання свинцевої інтоксикації суттєво не впливало на вміст свинцю в крові та внутрішніх органах, проте сприяло наближенню до контрольних значень клітинного складу периферич- ної крові (числа лейкоцитів, лімфоцитів і нейт- рофілів). Кількість еритроцитів та рівень гемоглобіну у піддослідних щурів збільшились у порівнянні зі щурами зі свинцевою інтоксикацією, проте були ниж- чими, ніж в контрольній групі тварин. Використання препарату «Кверцетин» з метою профілактики роз- витку кадмієвої інтоксикації у щурів сприяло знижен- ню вмісту кадмію в крові, печінці та нирках, набли- женню до контрольних значень показників перифе- ричної крові (цинкпротопорфірин, гемоглобін, ерит- роцити, лейкоцити, лімфоцити), підвищенню фаго- цитарної активності нейтрофілів. У піддослідних щурів зі свинцевою і кадмієвою інтоксикацією препарат «Кверцетин» сприяв зниженню окисно-відновних процесів в фагоцитах, зменшенню вмісту високо- і низькомолекулярних циркулюючих імунних комп- лексів (ЦІК) в сироватці крові [10, 11]. В літературі відмічена також висока ефективність застосування амінокислот, зокрема L-аргініну та 1,5 % глутамінату натрію при свинцевій інтоксикації. Зокрема, показано, що при застосуванні глутамінату натрію спостерігалось зниження рівня свинцю в крові і д-амінолевулинової кислоти та копропорфірину в сечі, підвищення активності сукцинатдегідрогенази лімфоцитів крові, а також активація клітинного меха- нізму самоочищення легенів від малорозчинних ча- сточок, які містять свинець [28]. В якості профілактичного засобу розвитку свин- цевої і кадмієвої інтоксикацій у щурів нами було та- кож застосовано фармацевтичний препарат «Глу- таргін» (ВАТ Фармацевтична фірма «Здоров’я», Харків), який містить глутамінову і аргинінову кис- лоти та прояляє антиоксидантну, гепатопротекторну та імуномодулюючу дію. При застосуванні даного препарату на фоні свинцевої інтоксикації у щурів відзначено активацію еритропоезу, позитивний вплив на біосинтез гемоглобіну та обмін оксиду азоту [1,9]. Вживання препарату «Глутаргін» на фоні кадмієвої інтоксикації у щурів спричиняло зменшення вмісту металу в крові, печінці, никах та рівня патогенних низькомолекулярних ЦІК, підвищення фагоцитарної активності нейтрофілів, зниження утворення актив- них форм кисню в фагоцитах [11]. Отже, можна дійти висновку, що препарат «Глутаргін» за умови експе- риментальної інтоксикації щурів свинцем і кадмієм справляв імуномодулюючу та антиоксидантну дію, проявляв вазо- та гепатопротекторні властивості. Узагальнюючи викладені вище дані, слід відзна- чити, що на сьогодні існує достатньо велика кількість фармакологічних препаратів, харчових біологічно- активних добавок рослинного і мінерального поход- ження, які застосовують з метою виведення важких металів з організму, зменшення проявів їх токсично- го впливу та підвищення загально-біологічної резис- тентності організму. Шкідливі умови праці та сучас- на несприятлива екологічна ситуація обумовлюють достатньо високий рівень забруднення довкілля важ- кими металами. Висока біологічна активність цих металів, здатність впливати на стан здоров’я населен- ня навіть у відносно малих концентраціях, зумовлю- ють необхідність подальшого вивчення механізмів їхньої токсичної дії, розробки ефективних, безпечних заходів профілактики шкідливого впливу на працю- ючих і населення взагалі. Вітчизняний та зарубіжний науковий досвід з даної проблеми свідчить про не- обхідність продовження досліджень з пошуку нових препаратів для профілактики розвитку інтокикацій з урахуванням їх детоксикаційних, імуномодулюючих, антиоксидантних та адаптогенних властивостей. 256 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, № 1 (57) ЛІТЕРАТУРА 1. Апихтіна О.Л. Порушення обміну оксиду азоту при вазотоксичній дії свинцю та пошук нових засобів біологічної профілактики інтоксикацій: автореф. дис. канд. мед. наук : спец. 14.02.01 “гігієна”, Київ. – 2008.– 24 с. 2. Биологическая профилактика интоксикаций неорганическими веществами / Б.А. Кацнельсон, Т.Д. Дегтярева, Л.И. Привалова [и др.] // Медицина труда и промышленная экология. – 2004. – № 9. – С.19–23. 3. Біологічна профілактика свинцевої та кадміє- вої інтоксикації препаратом «Глутаргін» (експери- ментальне дослідження) / І.М. Трахтенберг, О.Л. Апих- тіна, Н.М. Дмитруха, І.М. Андрусишина // Науковий Вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. – 2010. – № 27. – С.193–194. 4. Гнідой І.М., Зубаренко О.В. Фітопрепарати в ліку- ванні і профілактиці хронічних свинцевих інтоксикацій у дітей // Практична медицина. – 2002. – № 3. – С.71–73. 5. Головкова А.В. Використання пектинів як за- собу індивідуальної біопрофілактики негативного впливу важких металів навколишнього середовища / / Медичні перспективи, 2002. – Т. 5, № 4. – С.119–122. 6. Дегтярева Т.Д., Канцельсон Б.А., Привалова Л.И. Использование биологически активных веществ в про- филактике токсического действия некоторых тяжелых металлов // Гигиена и санитария. – 2001. – № 5. – С.71–73. 7. Дейнека С.Є. Токсиколого-гігієнічні аспекти застосування методу культур клітин при комплекс- ному вивченні сполук металів та оцінці засобів ци- топротекції : автореф. дис. доктора мед. наук: 14.03.06 . “токсикологія”, Київ. – 2000. – 32 с. 8. Дейнека С.Є. Цитопротекторний ефект ехіна- цеї пурпурової стосовно токсичного впливу свинцю та кадмію // Современные проблемы токсикологии.– 2000. – № 1.– С.47–48. 9. Дмитруха Н. М., Апихтіна О.Л., Кусков Д.П. Оц- інка впливу Глутаргіну на показники периферичної крові щурів при моделюванні свинцевої інтоксикації // Досягнення та перспективи використання вітчиз- няного препарату Глутаргін в клініці внутрішніх хво- роб. – Харків, 2005. – С.166–169. 10.Дмитруха Н. М., Голуб І.О. Експериментальне дослідження впливу ацетату свинцю, препаратів «Аль- гінат кальцію» та «Кверцетин» на імунологічну реак- тивність організму білих щурів // Актуальні проблеми транспортної медицини. – 2005. – № 2. – С.74–80. 11.Дмитруха Н.М. Вплив Кверцетину та Глутарг- іну на показники периферичної крові і неспецифіч- ної резистентності організму щурів за умови кадміє- вої інтоксикації // Український журнал з проблем ме- дицини праці. – 2009. – № 4. – С.52–58. 12.Додина Л.Г., Агамова Е.Е. Еффективность ан- тиоксидантов и адаптогенов в повышении защитных реакций организма при воздействии факторов про- изводственной и окружающей среды (обзор литера- туры) // Медицина труда и промышленная экология. – 2000. – № 2. – С.29–34. 13.Ежкова Т.С., Тихонов Н.Н, Шеремет Г.С. Изме- нение содержания витамина Е при воздействии свин- ца на организм // Зравоохранение Казахстана. – 1987.– № 12.– С.33–35. 14.Ерстенюк Г. М., Губський Ю. І. Унітіол: Влив на червону кров і рівень оксигемоглобіну за умови кадмієвої інтоксикації //Современные проблемы ток- сикологии. – 2004. – № 2. – С.30–32. 15.Индукция кадмием перекисного окисления липи- дов в тканях белых крыс и ее профилактика аскорбиновой кислотой / А.Н. Нурмухамбетов, Е.П. Кащеева, Ж.С. Исым- баева // Гигиена и санитария. – 1989. – № 4. – С.77–78. 16.Кацнельсон Б.А., Дегтярева Т.Д., Привалова Л.И. Биологическая профилактика интоксикаций не- органическими веществами // Токсикологический ве- стник. – 2004. – № 9. – С. 19–23. 17.Козлов К. П. Протекторна дія пектину при надход- женні в організм ртуті в малих дозах (до проблеми мікро- меркуріалізму): автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. б. наук: спец. 14.02.01 “гігієна”. – Київ, 2005. – 20 с. 18.Коррегирующее действие препаратов фосфа- та кальция при свинцовой экспериментальной ин- токсикации / Н.В. Китикова, Л.В. Половинкин, А.А. Ушков [и др.] // Токсикологический вестник. – 2006. – № 1. – С.12–16. 19.Кундиев Ю.И., Трахтенберг И.М. Химическая бе- зопасность в Украине. Ежегодные чтения, посвящен- ные памяти Е. И. Гончарука. – К.: Авицена, 2007. – 71 с. 20.Кундиев Ю.И., Трахтенберг И.М. Эколого-ги- гиенические аспекты проблемы тяжелых металлов как техногенных загрязнителей // Гигиена труда. – 1991. – Вып. 27. – С.3–8. 21.Куннева В.С., Колтунова И.Г. Пектины различ- ной степени этерификации и пектинсодержащий пре- парат «Медопект» как факторы, способствующие элиминации свинца из организма (эксперименталь- ные данные) // Медицина труда и промышленная эко- логия. – 1997. – № 7. – С. 27–31. 22.Максимов Ю.Н., Краснюк Е.П., Овруцкий В.М. и др. Антидотная эффективность ресинтезированно- го унитиола // Современные проблемы токсиколо- гии. – 2000. – № 1. – С.44-46. 23.Максютіна Н.П., Пилипчук Л.Б. Рослинні ан- тиоксиданти і пектини в лікуванні і профілактиці про- меневих уражень і детоксикації організму // Фарма- цевтичний журнал. – 1996. – № 2. – С.35–41. 24.Матолинець О. М. Вікові особливості антиок- сидантної та імунної систем у тварин з кадмієвою інтоксикацією і корекція їх за допомогою антиокси- дантів: автореф. дис. канд.мед.наук; спец.14.03.06 “ Токсикологія”. – Тернопіль, 2000. –20 с. 25.Мельник Н. К. Профилактика свинцового фак- тора в условиях различных витамино-минеральных дефицитов // Гигиена населенных мест. – 2000. – Вып. 38. – С.423–426. 26.Остапенко В. А. Эффективность яблочного пектина Медопекта для профилактики инкорпорации 257 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И свинца в организме рабочих / В. А. Остапенко, А. И. Теп- ляков, А. С. Прокопович, Т. И. Чегерова // Медицина труда и промышленная экология. – 2001. – № 5. – С. 44–47. 27.Оценка эффективности средств биологичес- кой профилактики свинцовой интоксикации / Т.Д. Дегтярева, Б.А. Канцельсон, Л.И. Привалова [и др.] / / Медицина труда и промышленная экология. – 2000. – № 3. – С.40–43. 28.Пилипчук В.С., Мотич О.П. „Модульовані” лікувально-профілактичні фітозасоби, їх застосуван- ня в медичній практиці. – Київ, 2001.–120 c. 29.Профилактическое применение пектина при хроническом воздействии свинца на производстве / И. М. Трахтенберг, В. П. Луковенко, Т. К. Короленко [и др.] // Лікарська справа. – 1995. – № 1–2. – С. 132–136. 30.Трахтенберг И. М., Шафран Л. М. Тиоловые яды. – В кн.: Общая токсикология / Под ред. Б.А. Курляндского, В.А. Филова . – М.: Медицина, 2002. – Гл. 4. – С.111–175. 31.Трахтенберг И.М. Тяжелые металлы как хими- ческие загрязнители производственной и окружающей среды // Довкілля та здоров’я. – 1997. – № 2. – С. 48–51. 32.Трахтенберг И.М. Экологическая безопасность – глобальная социально-медицинская проблема // Мистецтво лікування. – 2009. – № 7 (63). – С.32–37. 33.Трахтенберг И.М., Короленко Т.К., Луковенко В.П. Гигиеническая оценка условий труда и профилак- тика вредного воздействия тяжелых металлов на произ- водстве // Охрана труда. – 1998. – № 10. – С.43–45. 34.Трахтенберг И.М., Краснокутская Л.М., Попик С.Я., Набока М.В.Инструкция по профилактическо- му применению пектиновых веществ в условиях ра- диоактивного загрязнения. – 1986, Киев.- 9 с. 35.Чекман І.С. Флавоноїди – клініко-фармаколог- ічний аспект // Ліки України. – 2002. –№ 1. – С.5–7.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-45017
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2070-8092
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-28T08:40:37Z
publishDate	2012
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
record_format	dspace
spelling	Трахтенберг, І.М. Дмитруха, Н.М. Козлов, К.П. Апихтіна, О.Л. Короленко, Т.К. Краснокутська, Л.М. 2013-06-07T15:52:56Z 2013-06-07T15:52:56Z 2012 Сучасні підходи щодо профілактики інтоксикацій важкими металлами / І.М. Трахтенберг, Н.М. Дмитруха, К.П. Козлов, О.Л. Апихтіна, Т.К. Короленко, Л.М. Краснокутська // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 1 (57). — С. 253-257. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. 2070-8092 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45017 612.017:546.81+615.9 В статье рассмотрены новые подходы, касающиеся предупреждения развития интоксикаций тяжелыми металлами. Дана характеристика известных средств профилактики и новых, которые способствуют снижению содержания металлов в организме, а также повышению его общебиологической резистентности. The article deals with new approaches to prevention of heavy metals intoxication. Provided is description of existing and new prevention measures aiming to reduce the metal content in the body and increase its general biological resistance. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Таврический медико-биологический вестник Оригинальные статьи Сучасні підходи щодо профілактики інтоксикацій важкими металлами Современные подходы к профилактике интоксикаций тяжелыми металлами New approaches to prevention of heavy metal intoxication Article published earlier
spellingShingle	Сучасні підходи щодо профілактики інтоксикацій важкими металлами Трахтенберг, І.М. Дмитруха, Н.М. Козлов, К.П. Апихтіна, О.Л. Короленко, Т.К. Краснокутська, Л.М. Оригинальные статьи
title	Сучасні підходи щодо профілактики інтоксикацій важкими металлами
title_alt	Современные подходы к профилактике интоксикаций тяжелыми металлами New approaches to prevention of heavy metal intoxication
title_full	Сучасні підходи щодо профілактики інтоксикацій важкими металлами
title_fullStr	Сучасні підходи щодо профілактики інтоксикацій важкими металлами
title_full_unstemmed	Сучасні підходи щодо профілактики інтоксикацій важкими металлами
title_short	Сучасні підходи щодо профілактики інтоксикацій важкими металлами
title_sort	сучасні підходи щодо профілактики інтоксикацій важкими металлами
topic	Оригинальные статьи
topic_facet	Оригинальные статьи
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45017
work_keys_str_mv	AT trahtenbergím sučasnípídhodiŝodoprofílaktikiíntoksikacíivažkimimetallami AT dmitruhanm sučasnípídhodiŝodoprofílaktikiíntoksikacíivažkimimetallami AT kozlovkp sučasnípídhodiŝodoprofílaktikiíntoksikacíivažkimimetallami AT apihtínaol sučasnípídhodiŝodoprofílaktikiíntoksikacíivažkimimetallami AT korolenkotk sučasnípídhodiŝodoprofílaktikiíntoksikacíivažkimimetallami AT krasnokutsʹkalm sučasnípídhodiŝodoprofílaktikiíntoksikacíivažkimimetallami AT trahtenbergím sovremennyepodhodykprofilaktikeintoksikaciitâželymimetallami AT dmitruhanm sovremennyepodhodykprofilaktikeintoksikaciitâželymimetallami AT kozlovkp sovremennyepodhodykprofilaktikeintoksikaciitâželymimetallami AT apihtínaol sovremennyepodhodykprofilaktikeintoksikaciitâželymimetallami AT korolenkotk sovremennyepodhodykprofilaktikeintoksikaciitâželymimetallami AT krasnokutsʹkalm sovremennyepodhodykprofilaktikeintoksikaciitâželymimetallami AT trahtenbergím newapproachestopreventionofheavymetalintoxication AT dmitruhanm newapproachestopreventionofheavymetalintoxication AT kozlovkp newapproachestopreventionofheavymetalintoxication AT apihtínaol newapproachestopreventionofheavymetalintoxication AT korolenkotk newapproachestopreventionofheavymetalintoxication AT krasnokutsʹkalm newapproachestopreventionofheavymetalintoxication

Сучасні підходи щодо профілактики інтоксикацій важкими металлами

Institution

Similar Items