Реструктуризація підприємств як необхідна умова забезпечення їх інвестиційної привабливості, життєдіяльності та конкурентоспроможності
Економічний розвиток України на шляху створення соціально орієнтованої ринкової економіки передбачає його відповідність довгостроковій стратегії економічного зростання, підвищення якості і рівня життя населення. Для ефективного функціонування економіки в ринкових умовах необхідно підвищувати рівень...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45079 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Реструктуризація підприємств як необхідна умова забезпечення їх інвестиційної привабливості, життєдіяльності та конкурентоспроможності / Г. Костромін // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 2 (22). — С. 47-50. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859615957130936320 |
|---|---|
| author | Костромін, Г. |
| author_facet | Костромін, Г. |
| citation_txt | Реструктуризація підприємств як необхідна умова забезпечення їх інвестиційної привабливості, життєдіяльності та конкурентоспроможності / Г. Костромін // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 2 (22). — С. 47-50. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | Економічний розвиток України на шляху створення соціально орієнтованої ринкової економіки передбачає його відповідність довгостроковій стратегії економічного зростання, підвищення якості і рівня життя населення. Для ефективного функціонування економіки в ринкових умовах необхідно підвищувати рівень рентабельності підприємств, в цілому підвищувати конкурентоспроможність виробництва, його ефективність. Разом з тим, низький рівень виробництва, праці, маркетингу і збуту продукції, не конкурентоспроможність продукції внаслідок морального і фізичного зносу основного капіталу, зростання норм поточних витрат спричинює рівень зниження рентабельності, скорочення попиту на продукцію вітчизняних підприємств в умовах жорсткої конкуренції з боку імпорту.
Экономическое развитие Украины на пути создания
социально ориентированной рыночной экономики предусматривает его соответствие долгосрочной стратегии экономического роста, повышения качества и уровня жизни населения. Для эффективного функционирования экономики в рыночных условиях необходимо повышать уровень рентабельности предприятий, в целом повышать конкурентоспособность производства, его эффективность. Вместе с тем, низкий уровень производства, труда, маркетинга и сбыта продукции, не конкурентоспособность продукции в результате морального и физического сноса основного капитала, роста норм текущих расходов вызывает уровень снижения рентабельности, сокращения спроса на продукцию отечественных предприятий в условиях жесткой конкуренции со стороны импорта.
Economic development of Ukraine on the way of creation of the socially oriented market economy foresees his
accordance long-term strategy of the economy growing, upgrading and standard of living of population. For the effective functioning of economy in market conditions it is necessary to promote the level of profitability of enterprises, on the
whole to promote the competitiveness of production, his efficiency. At the same time, low level of production, labour,
marketing and sale of products, the not competitiveness of
products as a result of the moral and physical tearing down of
the fixed assets, growth of norms of current outlays causes
the level of decline of profitability, reduction of demand on
the products of domestic enterprises in the conditions of hard
competition from the side of import.
|
| first_indexed | 2025-11-28T19:09:39Z |
| format | Article |
| fulltext |
Ю. КОСТІН, С. ПОНОМАРЬОВ Г. КОСТРОМІН
2012/№2 47
нюється переважним чином виходячи з міркувань раці-
ональності – співвідношення вартості енергоносіїв та
витрат на їх економію. Проте економічне середовище
енергозбереження формується не лише під впливом
суто ринкових чинників. На нього суттєво впливають
інституціональні фактори, що визначаються економіч-
ною політикою держави, а саме: особливостями регу-
лювання цін на паливно-енергетичні ресурси та держа-
вною політикою у сфері енергозбереження.
Серед факторів, що ускладнюють реалізацію про-
грам енергозбереження на рівні окремого підприємства,
на нашу думку, доцільно виділити такі: викривлення
цінових стимулів енергозбереження, обумовлене пере-
хресним субсидіюванням вартості паливно-
енергетичних ресурсів; інституціональні перешкоди у
створенні джерел самофінансування енергозберігаючих
заходів (недоліки у порядку надання податкових пільг
на реалізацію проектів з підвищення енергоефективно-
сті); нерозвинена інфраструктура енергозбереження.
Послаблення негативної дії зазначених факторів ті-
сно пов’язано з удосконаленням інституціонального се-
редовища вітчизняного енергоринку – ліквідацією ціно-
вого диспаритету, активним антимонопольним регулю-
ванням. Однак лібералізація енергоринку може спричи-
нити значні цінові шоки та негативно позначитися на
можливостях підприємств впроваджувати енергозбері-
гаючі заходи. Відтак необхідно активізувати зусилля,
спрямовані на удосконалення державної політики у сфе-
рі енергозбереження. Зокрема, подальших досліджень
потребує організаційно-економічний механізм надання
податкових та кредитних пільг підприємствам, що бе-
руть участь у реалізації програм енергозбереження; за-
конодавча регламентація залучення енергозберігаючих
сервісних компаній до виконання проектів енергозбере-
ження у державних та комунальних закладах.
Список джерел
1. Постанова КМУ «Про затвердження Державної цільової
економічної програми енергоефективності і розвитку
сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних дже-
рел енергії та альтернативних видів палива на 2010-
2015 роки» від 01.03.2010 №243.
2. Закон України «Про внесення змін до деяких законода-
вчих актів України щодо стимулювання заходів з енер-
гозбереження» [Текст] // Офіційний вісник України. –
2007. – № 27. – С. 7. – ст. 1077.
3. Податковий кодекс України [Електронний ресурс] /
Верховна Рада України. – режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
4. Соціально-економічний стан України: наслідки для на-
роду та держави: національна доповідь [Текст] / [ Амо-
ша О.І., Андрос Є.І., Бажал Ю.М. та інш. ] ; за заг. ред.
В.М. Гейця, А.І. Даниленка, М.Г. Жулинського,
Е.М. Лібанової, О.С. Онищенка. – К. : НВЦ НБУВ,
2009. – 687 с.
5. Воронцов, С. Б. Аналіз ефективності виконання держав-
них програм енергозбереження [Текст] / С. Б. Ворон-
цов, А. Ю. Сменковський // Стратегічні пріоритети. –
2011. - №3. – С. 83-89.
6. Енергозберігаючий блеф [Електронний ресурс] : матері-
али Колегії Рахункової палати / Рахункова Палата. –
Режим доступу : http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/
uk/publish/article/16723646.
7. Дзядикевич Ю.В. Управління процесами ефективного
енергозбереження [Текст] / Ю.В. Дзядикевич,
Р.Б. Гевко, Р.І. Розум, М.В. Буряк // Інноваційна еконо-
міка. – 2010. - №3. – С. 151-154.
8. Новий курс : реформи в Україні. 2010-2015. / Націона-
льна доповідь [Текст] / за заг. ред. В.М. Гейця [та ін.] –
К. : НВЦ НБУВ, 2009. – 232 с.
9. Лір В.Е. Економічний механізм реалізації політики ене-
ргоефективності в Україні [Текст] : монографія /
В.Е. Лір, У.Є. Письменна; НАН України; Ін-т екон. та
прогнозув. – К., 2010. – 208 с.
10. Бараннік В.О. Перехід України на світові ціни енерго-
носіїв: проблеми та перспективи [Електронний ресурс] /
В.О. Бараннік / Національний інститут стратегічних до-
сліджень. – Режим доступу : http://www.db.niss.gov.ua/
docs/energy/WorldEnergyPrice.pdf.
11. Земляний М.Г. Концепція (основи державної політики)
енергетичної безпеки України у 2010-2014 рр. (проект) /
М.Г. Земляний, А.І. Шевцов [Електронний ресурс] /
Національний інститут стратегічних досліджень. – Ре-
жим доступу : http://www.db.niss.gov.ua/docs/energy/
ConceptEnPol.pdf.
12. Овсієнко О.В. Енергетична безпека: конфлікт соціаль-
но-економічних інтересів [Текст] / О.В. Овсієнко // Віс-
ник Національної юридичної академії України. Серія:
Економічна теорія та право. – 2011. - №1. – С. 55-65.
13. Саприкін В. Чи буде проведено реформи в енергетич-
ному секторі України / В. Саприкін [Електронний ре-
сурс] / «Новий зелений курс» по-українськи? Роль Ні-
меччини та України в сучасній європейській енергетич-
ній політиці» (Берлін), 27-28.04.2010 : матеріали конф.
– Режим доступу : http://www.razumkov.org.ua/ukr/
article.php?news_id=773.
14. Прейскурант для споживачів природного газу [Елект-
ронний ресурс] / Дочірня компанія НАК «Нафтогаз
України «Газ України». – Режим доступу :
http://www.gasukraine.com.ua.
15. Костін, Ю. Цінові чинники енергозбереження на підп-
риємствах ПЕК [Текст] / Ю. Костін, В. Безлепкін // Віс-
ник економічної науки. – 2012. - №1. – С. 71-73.
Г. Костромін
академік АЕН України
м. Кіровоград
РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ЇХ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ, ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
Економічний розвиток України на шляху створення
соціально орієнтованої ринкової економіки передбачає його
відповідність довгостроковій стратегії економічного зрос-
тання, підвищення якості і рівня життя населення. Для ефе-
ктивного функціонування економіки в ринкових умовах
необхідно підвищувати рівень рентабельності підприємств,
в цілому підвищувати конкурентоспроможність виробниц-
тва, його ефективність. Разом з тим, низький рівень вироб-
ництва, праці, маркетингу і збуту продукції, не конкуренто-
спроможність продукції внаслідок морального і фізичного
зносу основного капіталу, зростання норм поточних витрат
спричинює рівень зниження рентабельності, скорочення
попиту на продукцію вітчизняних підприємств в умовах
жорсткої конкуренції з боку імпорту.
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/%20uk/publish/article/16723646
http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/%20uk/publish/article/16723646
http://www.db.niss.gov.ua/%20docs/energy/WorldEnergyPrice.pdf
http://www.db.niss.gov.ua/%20docs/energy/WorldEnergyPrice.pdf
http://www.db.niss.gov.ua/docs/energy/%20ConceptEnPol.pdf
http://www.db.niss.gov.ua/docs/energy/%20ConceptEnPol.pdf
http://www.razumkov.org.ua/ukr/%20article.php?news_id=773
http://www.razumkov.org.ua/ukr/%20article.php?news_id=773
http://www.gasukraine.com.ua/
Г. КОСТРОМІН В. КРАВЧЕНКО, Л. ФІЛЬШТЕЙН
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
3
48
Підтвердження тому в цілому по Україні недоста-
тньо ефективна фінансова діяльність промислових під-
приємств. В 2009 році біля 41 відс. підприємств збитко-
ві, сума збитків склала 48672,5 млн.грн. Рентабельність
операційної діяльності промислових підприємств дос-
татньо низька і становила всього 1,7 відс. Збитковість
підприємств обмежує можливість інвестування частини
прибутку в основні засоби, позбавляє можливості по-
повнення місцевих бюджетів. Ступінь зносу основних
засобів промислового виробництва сягає в різних галу-
зях промисловості від 57 до 58 відсотків.
Низький рівень інноваційної продукції, не розви-
нені ринки технологій, патентів і наукових досліджень
не створює умов для прискореного освоєння випуску
нових видів конкурентоспроможної продукції, а проду-
кція, що випускається, має високу собівартість і не ко-
ристується достатнім попитом на ринку товарів. Так, в
цілому по Україні, питома вага матеріальних витрат в
структурі операційних витрат з реалізованої продукції в
промисловості в 2009 році склала 61,6 відс. Не краще
положення в діяльності промислових підприємств і в
Кіровоградській області. Все це пов’язано з погіршен-
ням макроекономічних параметрів розвитку держави,
зростанням кількості збиткових підприємств, падінням
конкурентоспроможності вітчизняної продукції, низь-
кою інвестиційною активністю на макро- і мікрорівнях,
відсутністю значних позитивних результатах від прива-
тизації державного майна, низькою ефективністю адап-
таційних заходів більшості підприємств.
Сучасна ситуація в Україні потребує вирішення
таких кардинальних та взаємопов’язаних проблем, як
вихід з кризи і перехід до ринкових форм та методів
господарювання. Тому, на сучасному етапі розвитку
економіки актуальним є дослідження шляхів трансфор-
мації суб’єктів господарювання з ціллю підвищення
ефективності їх діяльності. Така трансформація можли-
ва в результаті реструктуризації підприємств та форму-
вання на цій основі їх інвестиційного потенціалу. Рест-
руктуризація підприємств передбачає комплексність
змін сфер функціонування підприємства (правового
статусу, організаційної структури підприємства, струк-
тури залученого капіталу, структури персоналу тощо).
Проблеми реструктуризації підприємств, в остан-
ній час, знаходяться в полі зору як органів державного
управління, так і менеджменту через свою актуальність.
Вони також широко обговорюються в наукових колах.
Тому, метою статті є з'ясування сутності поняття «ре-
структуризація», дослідження та опрацювання заходів що-
до проведення реструктуризації, як необхідної умови під-
вищення рівня конкурентоспроможності підприємств, їх
більш ефективного функціонування, від яких значною мі-
рою в цілому залежить становлення конкурентоспромож-
ності економіки країни та її регіонів.
Сучасний стан і шляхи підвищення конкурентосп-
роможності промислових підприємств в статті розгля-
даються під кутом зору підвищення ефективності їх
діяльності шляхом проведення реструктуризації, фор-
мування для цього сприятливого інноваційно-
інвестиційного середовища, адаптації виробничих ко-
лективів підприємств до проведення цієї роботи.
Для того, щоб всебічно розглядати шляхи підви-
щення ефективності реструктуризації підприємств не-
обхідно, перш за все, уточнити сутність поняття «рест-
руктуризації підприємств», розглянути можливі шляхи
її проведення на підприємствах.
Дослідженням проблеми реструктуризації підпри-
ємств та їх конкурентоспроможності займалися відомі
економісти: М. Портер, А. Томсон, Л. Бєлих,
А. Юданов, Р. Фатхудинов, О. Терещенко, К. Леміш,
Е. Андрієвська, О. Амоша та інші. Разом з тим, у вче-
них і практиків немає єдиного підходу до механізму
проведення її на підприємстві.
Як відомо, термін «реструктуризація» в перекладі
з англійської мови означає «зміну, перебудову структу-
ри чого-небудь».
У Законі України «Про відновлення платоспромож-
ності боржника або визнання його банкрутом» подається
таке визначення: «Реструктуризація підприємства – здій-
снення організаційно-господарських, фінансово-еконо-
мічних, правових, технічних заходів, спрямованих на
реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поді-
лу з переходом боргових зобов’язань до юридичної осо-
би, що не підлягає санації, якщо це передбачено планом
санації, на зміну форми власності, управління, організа-
ційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздо-
ровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску
конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефектив-
ності виробництва та задоволенню вимог кредиторів».
На практиці, як правило, реструктуризація підпри-
ємств розглядається та здійснюється по наступним на-
прямкам:
– приватизація підприємств та перетворення їх у
відкриті акціонерні товариства;
– розділення зі створенням нових юридичних осіб;
– ліквідація у зв’язку з укрупненням;
– передача об’єктів соціальної сфери у комунальну
власність;
– скорочення чисельності працівників та ін.
Разом з тим, господарська практика показує, що
такий спрощений підхід до проведення реструктуриза-
ції підприємств не приводить до бажаних результатів.
В процесі вибору форм і методів реструктуризації
підприємства важливо враховувати всі фактори, що
впливають на цей процес і, перш за все, аналіз зовніш-
нього середовища, в тому числі прямий і непрямий його
вплив на підприємство, ринкову ситуацію, а також за-
безпечити ефективне управління всім комплексом про-
блем, що формують стратегію конкурентоспроможності
підприємства. Вона повинна сприяти фінансовому оздо-
ровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску
конкурентоспроможної продукції, в цілому підвищення
ефективності виробництва. Тому, на наш погляд, вона
повинна проводитись в два етапи: оперативна і стратегіч-
на реструктуризація.
Основні задачі оперативної реструктуризації:
– встановлення платоспроможності підприємства
на текучий момент часу;
– створення економічних та фінансових умов для
стійкого функціонування підприємств у довгостроко-
вому періоді та забезпечення конкурентноздатності
випускаємої продукції;
– створення умов для інвестиційної привабливості
підприємства.
При цьому доцільно проведення наступних заходів:
– зниження витрат виробництва;
– проведення глибокої інвентаризації фондів;
– впровадження нових прогресивних форм і мето-
дів управління;
– скорочення чисельності зайнятих;
– тимчасове припинення капітального будівництва;
– продаж надлишкового обладнання, матеріалів,
готових виробів;
– продаж незавершеного виробництва;
– реструктуризація боргових зобов’язань шляхом
перетворення короткострокових заборгованостей в дов-
гострокові кредити;
– капітальний ремонт, модернізація основних фон-
дів, заміна застарілого обладнання та інш.
Задача стратегічної реструктуризації - залучення інвес-
тицій для підвищення конкурентоспроможності підпри-
Г. КОСТРОМІН
2012/№2 49
ємств, закріплюючі його позиції на ринку товарів та
продукції, поліпшення виробничої діяльності.
Значне місце в цьому процесі займає ефективне
формування сприятливого інноваційно-інвестиційного
середовища.
Для створення інвестиційної привабливості підп-
риємств і економіки України в цілому необхідна:
– чітка та злагоджена перебудова інвестиційної
політики держави та законодавства країни в цілому.
Іноземним інвесторам необхідний юридичний і право-
вий захист своїх коштів та об'єктів інвестування, на-
дання економічних гарантій від Уряду. Наявність вели-
кої кількості законодавчих актів і постанов, які супере-
чать один одному , призводять до плутанини під час
вирішення спірних питань, тобто треба сформувати
стійке та передбачуване правове поле.
– потрібно надати правовий фінансовий захист та-
ким фінансовим процесам як кредитування та страху-
вання ризиків, переглянути податкову систему, в пріо-
ритетних галузях економіки надавати пільги на почат-
кових етапах діяльності підприємства для його подаль-
шого розвитку.
– однією з найважливіших перешкод є мораторій
на продаж землі та відсутність права власності на зем-
лю об'єктів інвестування.
– на сьогоднішній день невирішеним залишається
питання щодо рейдерських захватів підприємств, що є
звичним для України та дивним для Європи та світу. За
таких умов, іноземний капітал, як правило, інвестують в
короткострокові та дуже рентабельні проекти, а від дов-
гострокових відмовляються. Така позиція інвесторів зро-
зуміла, адже завдяки політичній та економічній кризі, в
якій Україна знаходиться протягом довгого періоду,
важко визначити основний напрямок діяльності підпри-
ємства та передбачити, що буде в країні через 3-5 років.
– необхідно також стабілізувати політичну ситуа-
цію в країні, знизити рівень корупції, лібералізувати та
дерегулювати підприємництво, сприяти розвитку фондо-
вого ринку, сформувати інвестиційні стимули, скоротити
правила та інструкції стосовно ліцензування, оподатку-
вання і репатріації прибутків. В цілому, для створення
інвестиційно привабливого середовища, Україні потріб-
но проводити всі необхідні реформи якнайшвидше.
Керівникам промислових підприємств всіх форм
власності сумісно з органами державного управління і
місцевого самоврядування необхідно активніше прово-
дити роботу по реструктуризації підприємств, в першу
чергу збиткових, і, перш за все, оперативної її реструк-
туризації, що направлена на виявлення і залучення всіх
резервів виробництва, підвищення ефективності праці
підприємств, виведення їх на рівень рентабельності. Цю
роботу необхідно провести на протязі найближчих 1 -2
років. Це дозволить зробити ці підприємства інвести-
ційно привабливими, і в процесі стратегічної реструкту-
ризації забезпечити надходження інвестицій в подаль-
шому розвитку підприємства.
Інвестиційно-інноваційне відновлення виробництва
повинно бути направлено на створення нових видів про-
дукції і технологічних процесів, подальших ступенів об-
робки продукції, модернізації основних виробничих фон-
дів і підвищення якості виробництва, що є основним шля-
хом ефективного освоєння науково-технічного прогресу
за наявності великого виробничого апарату. Тим самим
національне багатство буде більш послідовно використо-
вуватись для швидкого розвитку продуктивних сил, для
прискореного освоєння сучасних технологічних процесів.
Іноземні інвестори набагато краще та ефективніше
керують підприємствами, а ніж це робить держава.
Приватний власник намагається підвищити виробничі
потужності за рахунок впровадження новітніх техно-
логій, що призводить до зростання прибутку, а як на-
слідок підвищення заробітної плати та покращення со-
ціального захисту працівників.
Основними напрямками організаційно-
економічної роботи на промислових підприємствах по-
винні бути:
– впровадження ефективних методів менеджменту;
– припинення виробництва застарілої продукції,
реалізація не використовуваних основних фондів і зе-
мельних ділянок, на яких вони розташовані;
– виділення зі складу великих підприємству самос-
тійні підприємства та ліквідація безперспективних ви-
робництв;
– перебудова структури виробництва за принци-
пом формування центрів прибутку;
– розробка, сертифікація, розширення випуску
конкурентоспроможної продукції і реалізація її на внут-
рішньому і зовнішньому ринках;
– участь у регіональному і міжрегіональному поді-
лі праці, розвиток регіональної і міжрегіональної коо-
перації;
– організація виробництва й постачання комплект-
ного устаткування «під ключ» з наступним сервісним
обслуговуванням, навчанням кадрів, передачею техно-
логічної документації;
– розвиток мережі каналів товароруху, у тому чис-
лі дилерських представництв за кордоном для приско-
рення реалізації, більш повного обліку умов експлуата-
ції машинобудівної продукції та її післяпродажного
обслуговування;
– відродження науково-технічної і дослідно-
експериментальної бази, що реалізує інноваційні проек-
ти з гарантованим економічним ефектом і оплатою в
залежності від обсягу продажу чи прибутку в замовника;
– зняття важкого тягаря утримання соціальної
сфери промисловим підприємствам з передачею її на
баланс міста (району), в якому вони розташовані.
Як показує практика, реалізація концепції реструк-
туризації дає стійкі позитивні короткострокові та довго-
строкові зміни в діяльності підприємств, в результаті
яких відбувається оптимізація основних виробничих
процесів на підприємстві. Разом з тим такі перевтілення
не можуть не позначитися на трудових колективах рест-
руктуризованих підприємств, оскільки вносять у їх дія-
льність певні зміни, щодо складу, чисельності, мотива-
ції, нормування та оплати праці.
Аналіз показує, що ці процеси супроводжуються
змінами якісного та кількісного складу працівників підп-
риємства, їх перекваліфікацією, вивільненням частини
персоналу, необхідністю подальшого працевлаштування
і, як наслідок, складають соціально-психологічну напру-
гу в колективі. Поява нових працівників відбивається не
тільки на тих, хто прийшов, а й на вже сформований
трудовий колектив. Ці та інші зміни, що відбуваються на
підприємстві, відбиваються на діяльності самих підпри-
ємств. Тому і підприємство й трудові колективи повинні
адаптуватися до них, оскільки виникає соціальна напру-
га, яка з'являється із-за можливого неспівпадіння інте-
ресів підприємства й конкретного працівника.
У зв'язку з цим важливе місце при проведенні рес-
труктуризації належить відслідковуванню стану соціа-
льно-психологічного клімату у колективі. Підприємст-
во не функціонує ізольовано від суспільства, тому стан
соціально-психологічного клімату в колективі залежить
від таких чинників як суспільно-політична ситуація в
країні та регіоні, від якості й стану управління підпри-
ємством, від умов й рівня життя населення в регіоні,
рівня організації проведення реструктуризації та інших
чинників.
Таке положення вимагає внесення істотних змін у
Г. КОСТРОМІН В. КРАВЧЕНКО, Л. ФІЛЬШТЕЙН
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
3
50
механізм проведення кадрової політики на підприємстві,
формування виробничого колективу, активізації роботи з
адаптації його до нововведень у процесі реструктуризації
підприємства. Особлива роль і місце в проведенні такої
політики відводиться керівникові підприємства.
Адаптація виробничого колективу до нових умов
господарювання повинна розглядатися диференційова-
но, з позицій адаптації до її кожного окремого праців-
ника підприємства, причому керівником підприємства
повинні бути створені для цього всі умови.
Тому, підтриманню нормального соціально-
психологічного клімату у колективі, адаптації колекти-
ву" до нових умов діяльності та до нових членів колек-
тиву, необхідно підходити комплексно та приділяти
першочергову увагу. У цілому для проведення більш
активної політики по адаптації колективу на нашу дум-
ку, необхідна реалізація наступних додаткових заходів:
Керівнику підприємства необхідно:
– максимально використовувати демократичні під-
ходи в процесі управління виробництвом, його рестру-
ктуризації, проводити цю роботу гласно, враховувати
думку низових трудових колективів. Проводити в коле-
ктиві роз'яснювальну роботу про необхідність прове-
дення реструктуризації виробництва і її ефективність
для підприємства.
– постійно тримати в полі зору стан морально-
психологічного клімату в колективі, відслідковувати
основні тенденції його змін, знати й вміло користатися
важелями впливу на ці процеси.
– більш активно проводити диверсифікацію виро-
бництва, створювати додаткові суміжні виробництва на
підприємстві для використання вивільнюваної робочої
сили з основного виробництва.
– підсилити роль стратегічного планування на під-
приємстві, прогнозувати розвиток виробництва і, вихо-
дячи з цих прогнозів, заздалегідь проводити перепідго-
товку й перекваліфікацію кадрів для подальшого вико-
ристання їх на підприємстві.
Необхідно підвисити відповідальність керівників
за ефективне використання робочої сили на підприємс-
тві, недопущення її необґрунтованого звільнення,
включати ці питання в колективні договори та активі-
зувати роль профспілок у захисті інтересів працівників
підприємства. На всіх підприємствах, де використову-
ється праця найманих працівників, обов'язково склада-
ється колективний договір між власником та трудовим
колективом. Договір регламентує виробничі, трудові та
економічні відносини трудового колективу з адмініст-
рацією підприємства, питання охорони праці, соціаль-
ного розвитку, участі працівників у розпорядженні та
використанні прибутку й ін.
Однією з причин недостатньо ефективної рестурту-
ризації підприємства є недостатнє наукове та методичне
вирішення проблем реструктуризації підприємств в
Україні. Для виправлення даної ситуації необхідно:
– визначити особливості реструктуризації підпри-
ємств в умовах формування ринкового середовища.
Необхідно адекватно уявляти середовище, в якому ви-
никає, виконується та завершується проект реструкту-
ризації. Його життєздатність в більшій мірі залежить
від того, наскільки точним є зображення навколишньо-
го середовища з позиції її взаємодії з проектом. Вини-
кає потреба науково обґрунтувати особливості рестру-
ктуризації підприємств саме в умовах трансформації
суспільства;
– визначити методичні підходи для оцінки ефекти-
вності самої реструктуризації та управлінських дій у
відношення її здійснення. Треба запам’ятати, що рест-
руктуризація сама по собі як модний зараз процес не
потрібна. Вона повинна мати чітко визначену мету,
досягнення якої слід оцінювати на окремих етапах і в
цілому;
– розглянути наукову проблему відносно визна-
чення проектів реструктуризації підприємств. Єдиного
шляху реструктуризації не існує. На різних підприємст-
вах в залежності від різних обставин цей процес відбу-
вається по-різному. Необхідно виявити, які конкретно
фактори визначають той чи інший шлях реструктуриза-
ції, які методи відповідають кожному шляху, які мають
бути управлінські дії відносно управління цим проце-
сом, тобто науково обґрунтувати доцільність тих чи
інших моделей реструктуризації підприємств.
Тільки комплексний, системний підхід до прове-
дення процесу реструктуризації дозволить прискорити
підвищення конкурентоспроможності продукції, пок-
ращити інвестиційну привабливість підприємств і на
цій основі, поряд з іншими заходами, підвищити ефек-
тивність функціонування економіки України, її життє-
діяльність та конкурентноздатність.
Список джерел
1. Бєлих Л.П., Федотова М.А. Реструктуризация предприятий.
– Москва «ЮНИТИ», 2001. – 368 с.
2. Чечеткина Я.С. Управление проектами реструктуриза-
ции предприятий. Наукові праці. – ДонНТУ, Донецьк,
2002. – 246 с.
3. Андрієвська Є.В. Поняття та сутність процесу реструктури-
зації промислових підприємств // Вісник соціально-
економічних досліджень. – 2010. – № 39. – С. 24-33.
4. Леміш К.М. Основи формування механізму реструктуриза-
ції промислових підприємств // Економіка і регіон. – 2010.
– № 25-02. – С. 44-56.
5. Про відновлення платоспроможності або визнання підп-
риємства банкрутом. Закон України від 14.05.1992
№2343-ХІІ.
6. Терещенко О.О. Фінансові домінанти реструктуризації під-
приємств // Фінанси України. - 2009. – № 4. – С. 56-64.
7. Вятрович О. Реструктуризація як важливий спосіб забезпе-
чення життєдіяльності підприємств // Економіст. – 2011. –
№ 7. – С. 45-50.
8. Костромін Г.Т. Інвестиційна привабливість регіону:
шляхи вирішення. Матеріали ІV з’їзду Спілки економі-
стів України та Міжнародної науково-практичної кон-
ференції «Інвестиційно-інноваційний розвиток регіо-
ну». – Київ, 2010. – С. 127-134.
9. Статистичний щорічник України за 2009 рік. – К: Держ-
комстат, 2010. – 643 с.
В. Кравченко
Л. Фільштейн
м. Кіровоград
СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОГО ІНЖИНІРИНГУ
В Україні та закордонній практиці, фінансовий сек-
тор являється частиною економіки, яка безпосередньо
пов’язана з діяльністю фінансових інститутів. Які здійс-
нюють акумулювання та трансформацію заощаджень або
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-45079 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T19:09:39Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Костромін, Г. 2013-06-07T17:18:59Z 2013-06-07T17:18:59Z 2012 Реструктуризація підприємств як необхідна умова забезпечення їх інвестиційної привабливості, життєдіяльності та конкурентоспроможності / Г. Костромін // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 2 (22). — С. 47-50. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45079 Економічний розвиток України на шляху створення соціально орієнтованої ринкової економіки передбачає його відповідність довгостроковій стратегії економічного зростання, підвищення якості і рівня життя населення. Для ефективного функціонування економіки в ринкових умовах необхідно підвищувати рівень рентабельності підприємств, в цілому підвищувати конкурентоспроможність виробництва, його ефективність. Разом з тим, низький рівень виробництва, праці, маркетингу і збуту продукції, не конкурентоспроможність продукції внаслідок морального і фізичного зносу основного капіталу, зростання норм поточних витрат спричинює рівень зниження рентабельності, скорочення попиту на продукцію вітчизняних підприємств в умовах жорсткої конкуренції з боку імпорту. Экономическое развитие Украины на пути создания социально ориентированной рыночной экономики предусматривает его соответствие долгосрочной стратегии экономического роста, повышения качества и уровня жизни населения. Для эффективного функционирования экономики в рыночных условиях необходимо повышать уровень рентабельности предприятий, в целом повышать конкурентоспособность производства, его эффективность. Вместе с тем, низкий уровень производства, труда, маркетинга и сбыта продукции, не конкурентоспособность продукции в результате морального и физического сноса основного капитала, роста норм текущих расходов вызывает уровень снижения рентабельности, сокращения спроса на продукцию отечественных предприятий в условиях жесткой конкуренции со стороны импорта. Economic development of Ukraine on the way of creation of the socially oriented market economy foresees his accordance long-term strategy of the economy growing, upgrading and standard of living of population. For the effective functioning of economy in market conditions it is necessary to promote the level of profitability of enterprises, on the whole to promote the competitiveness of production, his efficiency. At the same time, low level of production, labour, marketing and sale of products, the not competitiveness of products as a result of the moral and physical tearing down of the fixed assets, growth of norms of current outlays causes the level of decline of profitability, reduction of demand on the products of domestic enterprises in the conditions of hard competition from the side of import. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Реструктуризація підприємств як необхідна умова забезпечення їх інвестиційної привабливості, життєдіяльності та конкурентоспроможності Реструктуризация предприятий как необходимое условие обеспечения их инвестиционной привлекательности, жизнедеятельности и конкурентоспособности Restructuring of enterprises as condition of providing of them is needed investment attractiveness, vital functions and competitiveness Article published earlier |
| spellingShingle | Реструктуризація підприємств як необхідна умова забезпечення їх інвестиційної привабливості, життєдіяльності та конкурентоспроможності Костромін, Г. Наукові статті |
| title | Реструктуризація підприємств як необхідна умова забезпечення їх інвестиційної привабливості, життєдіяльності та конкурентоспроможності |
| title_alt | Реструктуризация предприятий как необходимое условие обеспечения их инвестиционной привлекательности, жизнедеятельности и конкурентоспособности Restructuring of enterprises as condition of providing of them is needed investment attractiveness, vital functions and competitiveness |
| title_full | Реструктуризація підприємств як необхідна умова забезпечення їх інвестиційної привабливості, життєдіяльності та конкурентоспроможності |
| title_fullStr | Реструктуризація підприємств як необхідна умова забезпечення їх інвестиційної привабливості, життєдіяльності та конкурентоспроможності |
| title_full_unstemmed | Реструктуризація підприємств як необхідна умова забезпечення їх інвестиційної привабливості, життєдіяльності та конкурентоспроможності |
| title_short | Реструктуризація підприємств як необхідна умова забезпечення їх інвестиційної привабливості, життєдіяльності та конкурентоспроможності |
| title_sort | реструктуризація підприємств як необхідна умова забезпечення їх інвестиційної привабливості, життєдіяльності та конкурентоспроможності |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45079 |
| work_keys_str_mv | AT kostromíng restrukturizacíâpídpriêmstvâkneobhídnaumovazabezpečennâíhínvesticíinoíprivablivostížittêdíâlʹnostítakonkurentospromožností AT kostromíng restrukturizaciâpredpriâtiikakneobhodimoeuslovieobespečeniâihinvesticionnoiprivlekatelʹnostižiznedeâtelʹnostiikonkurentosposobnosti AT kostromíng restructuringofenterprisesasconditionofprovidingofthemisneededinvestmentattractivenessvitalfunctionsandcompetitiveness |