Фактори, що впливають на реалізацію програм енергозбереження на підприємствах ПЕК

У статті виявлено фактори, що ускладнюють реалізацію програм енергозбереження на рівні окремого підприємства (на прикладі підприємств паливно-енергетичного комплексу). Обґрунтовано заходи, спрямовані на послаблення їх негативної дії....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
Hauptverfasser:	Костін, Ю., Пономарьов, С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2012
Schriftenreihe:	Вісник економічної науки України
Schlagworte:	Наукові статті
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45080
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Фактори, що впливають на реалізацію програм енергозбереження на підприємствах ПЕК / Ю. Костін, С. Пономарьов // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 2 (22). — С. 45-47. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-45080
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-450802025-02-23T20:26:53Z Фактори, що впливають на реалізацію програм енергозбереження на підприємствах ПЕК Факторы, влияющие на реализацию программ энергосбережения на предприятиях ТЭК Factors affecting the implementation of energy efficiency programs in enterprises of FEC Костін, Ю. Пономарьов, С. Наукові статті У статті виявлено фактори, що ускладнюють реалізацію програм енергозбереження на рівні окремого підприємства (на прикладі підприємств паливно-енергетичного комплексу). Обґрунтовано заходи, спрямовані на послаблення їх негативної дії. В статье выявлены факторы, затрудняющие реализацию программ энергосбережения на уровне отдельного предприятия (на примере топливно-энергетического комплекса). Обоснованы меры, направленные на ослабление их негативного воздействия. The factors that complicate realization of energysavings programs at separate enterprise level are founded out in the article (on the example of fuel and energy complex enterprises). The measures sent to the removal of them negative action are reasonable. 2012 Article Фактори, що впливають на реалізацію програм енергозбереження на підприємствах ПЕК / Ю. Костін, С. Пономарьов // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 2 (22). — С. 45-47. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45080 uk Вісник економічної науки України application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові статті Наукові статті
spellingShingle	Наукові статті Наукові статті Костін, Ю. Пономарьов, С. Фактори, що впливають на реалізацію програм енергозбереження на підприємствах ПЕК Вісник економічної науки України
description	У статті виявлено фактори, що ускладнюють реалізацію програм енергозбереження на рівні окремого підприємства (на прикладі підприємств паливно-енергетичного комплексу). Обґрунтовано заходи, спрямовані на послаблення їх негативної дії.
format	Article
author	Костін, Ю. Пономарьов, С.
author_facet	Костін, Ю. Пономарьов, С.
author_sort	Костін, Ю.
title	Фактори, що впливають на реалізацію програм енергозбереження на підприємствах ПЕК
title_short	Фактори, що впливають на реалізацію програм енергозбереження на підприємствах ПЕК
title_full	Фактори, що впливають на реалізацію програм енергозбереження на підприємствах ПЕК
title_fullStr	Фактори, що впливають на реалізацію програм енергозбереження на підприємствах ПЕК
title_full_unstemmed	Фактори, що впливають на реалізацію програм енергозбереження на підприємствах ПЕК
title_sort	фактори, що впливають на реалізацію програм енергозбереження на підприємствах пек
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Наукові статті
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45080
citation_txt	Фактори, що впливають на реалізацію програм енергозбереження на підприємствах ПЕК / Ю. Костін, С. Пономарьов // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 2 (22). — С. 45-47. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT kostínû faktoriŝovplivaûtʹnarealízacíûprogramenergozberežennânapídpriêmstvahpek AT ponomarʹovs faktoriŝovplivaûtʹnarealízacíûprogramenergozberežennânapídpriêmstvahpek AT kostínû faktoryvliâûŝienarealizaciûprogramménergosbereženiânapredpriâtiâhték AT ponomarʹovs faktoryvliâûŝienarealizaciûprogramménergosbereženiânapredpriâtiâhték AT kostínû factorsaffectingtheimplementationofenergyefficiencyprogramsinenterprisesoffec AT ponomarʹovs factorsaffectingtheimplementationofenergyefficiencyprogramsinenterprisesoffec
first_indexed	2025-11-25T05:37:49Z
last_indexed	2025-11-25T05:37:49Z
_version_	1849739527502954496
fulltext	Ю. КОСТІН, С. ПОНОМАРЬОВ 2012/№2 45 Ю. Костін академік АЕН України С. Пономарьов м. Харків ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РЕАЛІЗАЦІЮ ПРОГРАМ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ПЕК Актуальність. Постійне подорожчання енергоно- сіїв в Україні та недостатність власної енергетичної бази змушує державу достатньо активно опікуватися проблемами енергозбереження. Проте, незважаючи на значні зусилля у цьому напрямі, а саме: прийняття від- повідних програм [1], запровадження адміністративних та економічних методів стимулювання енергозбере- ження [2; 3], – енергоємність вітчизняного суспільного виробництва продовжує залишатися значно вищою у порівнянні як з розвиненими країнами, так і з країнами, близькими за рівнем розвитку [4, с. 103]. Це актуалізує питання про інституціональні умови виконання існую- чих в країні програм енергозбереження. Зокрема спеці- ального дослідження потребують фактори, що уповіль- нюють реалізацію заходів з енергозбереження на рівні окремого підприємства. Аналіз останніх джерел і публікацій. У багатьох вітчизняних дослідженнях та офіційних документах наголошується на недостатній ефективності існуючих у країні програм енергозбереження [5, с. 85; 6]. Серед причин цього явища найчастіше зазначається деклара- тивний характер передбачених у програмах заходів [5, с. 85], вади в організації їх фінансування [7, с. 151-152; 8, с. 156; 9, с. 87], недосконалість інфраструктури енер- гозбереження [9, с. 122-129]. Окрім того, на нашу дум- ку, серед факторів, які уповільнюють реалізацію про- грам енергозбереження, існує чимало таких, що фор- муються під впливом недосконалих інституціональних умов господарювання. Наприклад, у вітчизняних та зарубіжних дослідженнях поширеною є думка про те, що неринковий характер ціноутворення на енергоносії, пов'язаний з розповсюдженням практики перехресного субсидіювання, монополізацією енергоринку, викрив- лює стимули енергоспоживання (В. Бараннік [10, с. 9- 10], М. Земляний, А. Шевцов [11, с. 7-8], В. Лір, У. Письменна [9, с. 68-70], О. Овсієнко [12, с. 59-62], В. Саприкін [13, с. 6, 9]; [8, с. 154]). В основному дія зазначених чинників аналізується у макроекономічному контексті, тоді, як їх вплив на прийняття рішень про енергозбереження на окремому підприємстві залиша- ється недостатньо дослідженим. Постановка завдання. Метою статті є виявлення факторів, що ускладнюють реалізацію програм енерго- збереження на рівні окремого підприємства (на прикла- ді підприємств ПЕК), обґрунтування заходів, спрямова- них на послаблення їх негативної дії. Виклад основного матеріалу. Підвищення енер- гетичної ефективності на рівні окремого підприємства завжди передбачає додаткове фінансування. Його обсяг залежить від характеру заходів, що планується здійсни- ти: організаційно-економічні заходи пов’язані, як пра- вило, з меншими витратами, інвестиційно-технологічні заходи потребують значних капіталовкладень. Але в обох випадках прийняття рішень про фінансування енергозбереження здійснюється, виходячи з міркувань раціональності. Споживач порівнює вартість зеконом- лених енергоносіїв з обсягами витрат, необхідних для їх економії. Якщо ціна, за якою купуються енергоносії, перевищує витрати на їх економію, заходи з енергозбе- реження стають економічно привабливими, та навпаки. Недаремно, у програмних документах зазначається, що ціна на енергоносії ефективніше впливає на реалізацію енергозберігаючих заходів на рівні окремого підприєм- ства, ніж створення бюджетних і позабюджетних фон- дів енергозбереження [4, с. 103]. Проте слід зазначити, що економічне середовище енергозбереження (співвідношення ціни енергоносіїв та витратами на їх економію) формується не лише під впливом суто ринкових чинників. По-перше, ціноутво- рення на вітчизняному енергоринку носить неринковий характер. З одного боку, ціна на енергоносії та її окремі компоненти активно регулюються державою. З другого боку, більшість вітчизняних енергоринків є монополі- зованими та активно використовуються як інструменти перерозподілу фінансових потоків між учасниками ри- нку, у тому числі державними структурами [12, с. 61- 62]. По-друге, держава намагається впливати і на вар- тість енергозберігаючих заходів як адміністративними (штрафи, санкції за перевитрати енергоносіїв), так і економічними методами (податкові та кредитні пільги), посилюючи економічну привабливість програм енерго- збереження. Відповідно, економічне середовище енергозбере- ження багато у чому визначається інституціональними факторами, зумовленими державною енергетичною політикою. Серед факторів, що ускладнюють реаліза- цію програм енергозбереження на рівні окремого підп- риємства, на нашу думку, доцільно виділити такі: 1. Викривлення цінових стимулів енергозбережен- ня, зумовлене значними розбіжності спостерігаються у принципах внутрішнього та зовнішнього ціноутворення на енергоносії. Так, у зовнішніх розрахунках ціна ви- значається переважним чином кон’юнктурою світового ринку енергоресурсів, тоді як ціни внутрішнього спо- живання регулюються державою. Намагаючись здеше- вити енергоносії для окремих категорій споживачів, держава активно використовую практику субсидіюван- ня, основними аспектами якої є: відтворювальний (штучне заниження цін на паливно-енергетичні ресурси для населення); міжгалузевий (підтримка занижених цін для окремих галузей або сфер економіки) та струк- турний (підтримка цін на енергоносії внутрішнього виробництва на рівні, що є нижчим за світовий). Наприклад, до 2008 р. включно тариф за спожитий природний газ для бюджетних організацій та установ, а також для підприємств теплокомуненерго був меншим, ніж для промислових споживачів. Починаючи з 2009 р. розрив у цінах для бюджетних установ та промислових підприємств було ліквідовано. Але й досі для теплової комунальної енергетики тариф на природний газ стано- вить менше половини тарифу, що діє для промислових споживачів (табл. 1). Перехресне субсидіювання вкрай негативно поз- начається на реалізації енергозберігаючих заходів на рівні окремого підприємства, оскільки штучне здешев- лення енергоносіїв викривлює орієнтири раціонального енергоспоживання, дестимулює перехід до енергоефек- тивних технологій. Ю. КОСТІН, С. ПОНОМАРЬОВ ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 3 46 Таблиця 1 Динаміка середньомісячного рівня цін на природний газ для всіх категорій споживачів, крім населення без ПДВ, цільової надбавки та транспортних витрат, грн./1000 м 3 (складено за [14]) Категорія споживачів Період Темп зростан- ня цін, 2010- 2012 рр., % 2010 р. 2011 р. З січня 2012 р. Промислові споживачі та інші суб’єкти 2084,62 2810,18 3509,00 168,33 Підприємства ГМК 2052,70 2810,18 3509,00 170,95 Підприємства хімічного комплексу 2052,70 2810,18 3509,00 170,95 Підприємства- виробники азот- них добрив 1881,83 2810,18 3382,00 179,72 Бюджетні організації та установи 2084,62 2810,18 3509,00 168,33 Підприємства ТКЕ 689,40 1091,00 1309,20 189,90 Співвідношення цін для промис- лових підпри- ємств та підпри- ємств ТКЕ 3,02 : 1 2,58 : 1 2,68 : 1 - Проте ліквідація перехресного субсидіювання для підприємств ТКЕ може і не призвести до підвищення мотивації щодо енергозбереження. По-перше, слід вра- хувати, що відсутній повноцінний облік спожитих ене- ргоносіїв: станом на 01.01.2011 лічильниками гарячої води було обладнано 15,93% загальної кількості будин- ків з централізованим постачанням гарячої води; лічи- льниками теплової енергії – 38,31% загальної кількості будинків з централізованим опаленням [5, с. 87]. По- друге, підприємства ТКЕ переважно є природними мо- нополіями на регіональному рівні, що дає можливість перекладати власні завищені витрати, у тому числі не- виробничі, на кінцевого споживача, ухиляючись таким чином від впровадження енергоефективних заходів. 2. Інституціональні перешкоди у створенні джерел самофінансування енергозберігаючих заходів. У Держав- ній цільовій економічній програмі енергоефективності на 2010-2015 рр. передбачено, що основним джерелом фі- нансування енергозбереження стануть кошти суб’єктів господарювання. Зокрема, при загальному обсягу фінан- сування Програми у 341,59 млрд. грн., 7,58 млрд. буде виділено з державного бюджету, 15 млрд. – з місцевих бюджетів, 319,01 млрд. грн. – з коштів підприємств [1]. Проте зазначимо, що формування джерел самофінансу- вання енергозбереження на підприємствах значно усклад- нюється постійним здороженням енергоносіїв, виклика- ним як переходом до світових цін на природний газ, так і спробами лібералізації енергоринку. З одного боку, здороження енергоносіїв створює необхідну економічну мотивацію для реалізації про- грам енергозбереження. Так, у дослідженнях Ю. Кості- на та В. Безлепкіна було проаналізовано ефективність витрат, пов’язаних з енергозбереженням на підприємс- твах ДК «Укртрансгаз» за 2011 р. та доведено наявність знаних цінових стимулів для реалізації потенціалу ене- ргозбереження: у середньому по підприємству економі- чний ефект від впровадження енергозберігаючих захо- дів становив 1666,7 грн./т у. п. [15, с. 72]. Проте на тлі подорожчання енергоносіїв відбува- ється скорочення прибутків, звужуються інвестиційні потоки в енергозбереження. За таких умов компенсатор- ним заходом могла б стати державна політика у сфері енергозбереження, спрямована на здешевлення енергоз- берігаючих заходів на рівні підприємства. Законодавст- вом України встановлено цілу низку податкових та кре- дитних методів стимулювання енергоефективності, спрямованих на формування у підприємств джерел са- мофінансування енергозберігаючих проектів. Так, Пода- тковим кодексом передбачено: звільнення від оподатку- вання 80% прибутку, отриманого від продажу на терито- рії України енергозберігаючого обладнання, матеріалів, виробів власного виробництва, які забезпечують раціо- нальне використання енергоносіїв [3, ст. 158.1]; звіль- нення від оподаткування 50% прибутку, отриманого від здійснення енергоефективних заходів [3, ст. 185.2]; зві- льнення від митних зборів операцій з ввезення енергоз- берігаючого обладнання та матеріалів [3, ст. 197.16.2.3]; обладнання та приладів, які працюють на відновлюваль- них джерелах енергії [3, ст. 197.16.1]. Надання податкових пільг жорстко регламенту- ються. По-перше, вони надаються на тимчасові основі (як правило, протягом 5 років з моменту отримання першого прибутку від здійснення енергозберігаючих заходів або продажу енергоефективного обладнання). По-друге, встановлюються цільові обмеження на вико- ристання коштів, отриманих у зв’язку з наданням піль- ги: вони мають бути спрямовані виключно на збіль- шення обсягів виробництва. Разом з тим, порядок на- дання пільг не позбавлений недоліків, які певною мі- рою перешкоджають формуванню фінансових джерел, спрямованих на інвестування в енергозбереження. Так, підприємство зобов’язано брати участь у галузевих програмах енергозбереження, що є підставою для вне- сення його у спеціальний реєстр (ведеться Національ- ним агентством України з питань забезпечення ефекти- вності використання енергетичних ресурсів – НАЕР). Крім того, пільга надається постфактум, коли прибуток від енергозберігаючих проектів вже отриманий, а не на початковому етапі виробництва, коли дійсно існує пот- реба у залученні додаткових джерел фінансування. 3. Нерозвинена інфраструктура енергозбережен- ня. Зокрема в Україні недостатньо розвинений ринок енергозберігаючих послуг. Так, в країні діє лише п’ять енергозберігаючих сервісних компаній (ЕСКО), які ви- конують проекти енергозбереження «під ключ», здійс- нюючи їх фінансування за рахунок власних або залуче- них коштів. Тоді як, наприклад, у Південній Кореї їх 158, у Японії – 21, Швейцарії – 50, Австрії – 25, Болга- рії – 12, а у Німеччині їх кількість доходить до 1000 [9, с. 114]. Проте використання послуг енергозберігаючих сервісних компаній у бюджетних установах і організа- ціях, а також закладах комунальної власності, що фі- нансуються за рахунок бюджетних коштів, ускладню- ються численними інституціональними бар’єрами, се- ред яких можна виділити такі: значні трансакційні ви- трати, пов’язані з регламентацією закупівель товарів та послуг у публічному секторі, необхідність проведення тендерних процедур; відсутність чіткої законодавчої регламентації розподілу ризиків між приватним та дер- жавним партнером; значна бюрократизація державного управління, яка ускладнює пошук джерел фінансування енергозбереження; процедура встановлення лімітів на споживання паливно-енергетичних ресурсів у бюджет- них установах, згідно якої, якщо ліміт не вичерпано, отримана економія буде списана до бюджету, а обсяги фінансування закупівель паливно-енергетичних ресур- сів на наступні роки будуть зменшені. Висновки. Прийняття рішень про впровадження енергоефективних технологій на підприємствах здійс- Ю. КОСТІН, С. ПОНОМАРЬОВ Г. КОСТРОМІН 2012/№2 47 нюється переважним чином виходячи з міркувань раці- ональності – співвідношення вартості енергоносіїв та витрат на їх економію. Проте економічне середовище енергозбереження формується не лише під впливом суто ринкових чинників. На нього суттєво впливають інституціональні фактори, що визначаються економіч- ною політикою держави, а саме: особливостями регу- лювання цін на паливно-енергетичні ресурси та держа- вною політикою у сфері енергозбереження. Серед факторів, що ускладнюють реалізацію про- грам енергозбереження на рівні окремого підприємства, на нашу думку, доцільно виділити такі: викривлення цінових стимулів енергозбереження, обумовлене пере- хресним субсидіюванням вартості паливно- енергетичних ресурсів; інституціональні перешкоди у створенні джерел самофінансування енергозберігаючих заходів (недоліки у порядку надання податкових пільг на реалізацію проектів з підвищення енергоефективно- сті); нерозвинена інфраструктура енергозбереження. Послаблення негативної дії зазначених факторів ті- сно пов’язано з удосконаленням інституціонального се- редовища вітчизняного енергоринку – ліквідацією ціно- вого диспаритету, активним антимонопольним регулю- ванням. Однак лібералізація енергоринку може спричи- нити значні цінові шоки та негативно позначитися на можливостях підприємств впроваджувати енергозбері- гаючі заходи. Відтак необхідно активізувати зусилля, спрямовані на удосконалення державної політики у сфе- рі енергозбереження. Зокрема, подальших досліджень потребує організаційно-економічний механізм надання податкових та кредитних пільг підприємствам, що бе- руть участь у реалізації програм енергозбереження; за- конодавча регламентація залучення енергозберігаючих сервісних компаній до виконання проектів енергозбере- ження у державних та комунальних закладах. Список джерел 1. Постанова КМУ «Про затвердження Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних дже- рел енергії та альтернативних видів палива на 2010- 2015 роки» від 01.03.2010 №243. 2. Закон України «Про внесення змін до деяких законода- вчих актів України щодо стимулювання заходів з енер- гозбереження» [Текст] // Офіційний вісник України. – 2007. – № 27. – С. 7. – ст. 1077. 3. Податковий кодекс України [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 4. Соціально-економічний стан України: наслідки для на- роду та держави: національна доповідь [Текст] / [ Амо- ша О.І., Андрос Є.І., Бажал Ю.М. та інш. ] ; за заг. ред. В.М. Гейця, А.І. Даниленка, М.Г. Жулинського, Е.М. Лібанової, О.С. Онищенка. – К. : НВЦ НБУВ, 2009. – 687 с. 5. Воронцов, С. Б. Аналіз ефективності виконання держав- них програм енергозбереження [Текст] / С. Б. Ворон- цов, А. Ю. Сменковський // Стратегічні пріоритети. – 2011. - №3. – С. 83-89. 6. Енергозберігаючий блеф [Електронний ресурс] : матері- али Колегії Рахункової палати / Рахункова Палата. – Режим доступу : http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/ uk/publish/article/16723646. 7. Дзядикевич Ю.В. Управління процесами ефективного енергозбереження [Текст] / Ю.В. Дзядикевич, Р.Б. Гевко, Р.І. Розум, М.В. Буряк // Інноваційна еконо- міка. – 2010. - №3. – С. 151-154. 8. Новий курс : реформи в Україні. 2010-2015. / Націона- льна доповідь [Текст] / за заг. ред. В.М. Гейця [та ін.] – К. : НВЦ НБУВ, 2009. – 232 с. 9. Лір В.Е. Економічний механізм реалізації політики ене- ргоефективності в Україні [Текст] : монографія / В.Е. Лір, У.Є. Письменна; НАН України; Ін-т екон. та прогнозув. – К., 2010. – 208 с. 10. Бараннік В.О. Перехід України на світові ціни енерго- носіїв: проблеми та перспективи [Електронний ресурс] / В.О. Бараннік / Національний інститут стратегічних до- сліджень. – Режим доступу : http://www.db.niss.gov.ua/ docs/energy/WorldEnergyPrice.pdf. 11. Земляний М.Г. Концепція (основи державної політики) енергетичної безпеки України у 2010-2014 рр. (проект) / М.Г. Земляний, А.І. Шевцов [Електронний ресурс] / Національний інститут стратегічних досліджень. – Ре- жим доступу : http://www.db.niss.gov.ua/docs/energy/ ConceptEnPol.pdf. 12. Овсієнко О.В. Енергетична безпека: конфлікт соціаль- но-економічних інтересів [Текст] / О.В. Овсієнко // Віс- ник Національної юридичної академії України. Серія: Економічна теорія та право. – 2011. - №1. – С. 55-65. 13. Саприкін В. Чи буде проведено реформи в енергетич- ному секторі України / В. Саприкін [Електронний ре- сурс] / «Новий зелений курс» по-українськи? Роль Ні- меччини та України в сучасній європейській енергетич- ній політиці» (Берлін), 27-28.04.2010 : матеріали конф. – Режим доступу : http://www.razumkov.org.ua/ukr/ article.php?news_id=773. 14. Прейскурант для споживачів природного газу [Елект- ронний ресурс] / Дочірня компанія НАК «Нафтогаз України «Газ України». – Режим доступу : http://www.gasukraine.com.ua. 15. Костін, Ю. Цінові чинники енергозбереження на підп- риємствах ПЕК [Текст] / Ю. Костін, В. Безлепкін // Віс- ник економічної науки. – 2012. - №1. – С. 71-73. Г. Костромін академік АЕН України м. Кіровоград РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇХ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ, ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ Економічний розвиток України на шляху створення соціально орієнтованої ринкової економіки передбачає його відповідність довгостроковій стратегії економічного зрос- тання, підвищення якості і рівня життя населення. Для ефе- ктивного функціонування економіки в ринкових умовах необхідно підвищувати рівень рентабельності підприємств, в цілому підвищувати конкурентоспроможність виробниц- тва, його ефективність. Разом з тим, низький рівень вироб- ництва, праці, маркетингу і збуту продукції, не конкуренто- спроможність продукції внаслідок морального і фізичного зносу основного капіталу, зростання норм поточних витрат спричинює рівень зниження рентабельності, скорочення попиту на продукцію вітчизняних підприємств в умовах жорсткої конкуренції з боку імпорту. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/%20uk/publish/article/16723646 http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/%20uk/publish/article/16723646 http://www.db.niss.gov.ua/%20docs/energy/WorldEnergyPrice.pdf http://www.db.niss.gov.ua/%20docs/energy/WorldEnergyPrice.pdf http://www.db.niss.gov.ua/docs/energy/%20ConceptEnPol.pdf http://www.db.niss.gov.ua/docs/energy/%20ConceptEnPol.pdf http://www.razumkov.org.ua/ukr/%20article.php?news_id=773 http://www.razumkov.org.ua/ukr/%20article.php?news_id=773 http://www.gasukraine.com.ua/

Фактори, що впливають на реалізацію програм енергозбереження на підприємствах ПЕК

Institution

Ähnliche Einträge