Щодо ефективного використання інтелектуального потенціалу, який лежить в основі розвитку виробничих сил і виробничих відносин України та який може підняти її економіку
Стаття розкриває можливості використання інтелектуального потенціалу в контексті семитомника: «Технологічний імператив розвитку інтелектуального потенціалу України», що побачив світ у видавництві: «Моноліт», Дніпропетровського університету ім. Альфреда Нобеля у 2009-2012 рр. – за наук. ред. д.е.н.,...
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Вісник економічної науки України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45090 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Щодо ефективного використання інтелектуального потенціалу, який лежить в основі розвитку виробничих сил і виробничих відносин України та який може підняти її економіку / Б. Андрушків, Н. Кирич, О. Погайдак, Л. Мельник // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 2 (22). — С. 3-7. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-45090 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-450902025-02-23T18:01:33Z Щодо ефективного використання інтелектуального потенціалу, який лежить в основі розвитку виробничих сил і виробничих відносин України та який може підняти її економіку Относительно эффективного использования интеллектуального потенциала, который лежит в основе развития производительных сил и производственных отношений Украины и который может поднять ее экономику In relation to the effective use of intellectual potential which is underlaid development of productive forces and production relations of Ukraine and which can heave up its economy Андрушків, Б. Кирич, Н. Погайдак, О. Мельник, Л. Наукові статті Стаття розкриває можливості використання інтелектуального потенціалу в контексті семитомника: «Технологічний імператив розвитку інтелектуального потенціалу України», що побачив світ у видавництві: «Моноліт», Дніпропетровського університету ім. Альфреда Нобеля у 2009-2012 рр. – за наук. ред. д.е.н., проф. В.А. Ткаченка. Висвітлено теоретичні викладки та оцінку використання наукових досягнень у цій сфері. У контексті згадуваної наукової праці запропоновано шляхи активізації технологічного процесу розвитку інтелектуального потенціалу. Статья раскрывает возможности использования интеллектуального потенциала в контексте семитомника: «Технологический императив развития интеллектуального потенциала Украины», который увидел мир в издательстве: «Монолит», Днепропетровского университета им. Альфреда Нобеля в 2009-2012 гг. – под научной редакцией д.е.н., проф. В.А. Ткаченко. Отражены теоретические положения и оценка использования научных достижений в этой сфере. В контексте упоминавшегося научного труда предложены пути активизации технологического процесса развития интеллектуального потенциала. The article exposes possibilities of the use of intellectual potential in the context of «Technological imperative of development of intellectual potential of Ukraine», which saw the world in a publishing house: «Monolith», Dnepropetrovsk university the name of Alfred Nobelya in 2009-2012 – under the scientific release of Dr., prof. V.A.Tkachenko. Theoretical positions and estimation of drawing on scientific accomplishments are reflected in this sphere. The ways of activation of technological process of development of intellectual potential are offered in the context of the mentioned scientific labour. 2012 Article Щодо ефективного використання інтелектуального потенціалу, який лежить в основі розвитку виробничих сил і виробничих відносин України та який може підняти її економіку / Б. Андрушків, Н. Кирич, О. Погайдак, Л. Мельник // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 2 (22). — С. 3-7. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45090 uk Вісник економічної науки України application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наукові статті Наукові статті |
| spellingShingle |
Наукові статті Наукові статті Андрушків, Б. Кирич, Н. Погайдак, О. Мельник, Л. Щодо ефективного використання інтелектуального потенціалу, який лежить в основі розвитку виробничих сил і виробничих відносин України та який може підняти її економіку Вісник економічної науки України |
| description |
Стаття розкриває можливості використання інтелектуального потенціалу в контексті семитомника: «Технологічний імператив розвитку інтелектуального потенціалу України», що побачив світ у видавництві: «Моноліт», Дніпропетровського університету ім. Альфреда Нобеля у 2009-2012 рр. – за наук. ред. д.е.н., проф. В.А. Ткаченка. Висвітлено теоретичні викладки та оцінку використання наукових досягнень у цій сфері. У контексті згадуваної наукової праці запропоновано шляхи активізації технологічного процесу розвитку інтелектуального потенціалу. |
| format |
Article |
| author |
Андрушків, Б. Кирич, Н. Погайдак, О. Мельник, Л. |
| author_facet |
Андрушків, Б. Кирич, Н. Погайдак, О. Мельник, Л. |
| author_sort |
Андрушків, Б. |
| title |
Щодо ефективного використання інтелектуального потенціалу, який лежить в основі розвитку виробничих сил і виробничих відносин України та який може підняти її економіку |
| title_short |
Щодо ефективного використання інтелектуального потенціалу, який лежить в основі розвитку виробничих сил і виробничих відносин України та який може підняти її економіку |
| title_full |
Щодо ефективного використання інтелектуального потенціалу, який лежить в основі розвитку виробничих сил і виробничих відносин України та який може підняти її економіку |
| title_fullStr |
Щодо ефективного використання інтелектуального потенціалу, який лежить в основі розвитку виробничих сил і виробничих відносин України та який може підняти її економіку |
| title_full_unstemmed |
Щодо ефективного використання інтелектуального потенціалу, який лежить в основі розвитку виробничих сил і виробничих відносин України та який може підняти її економіку |
| title_sort |
щодо ефективного використання інтелектуального потенціалу, який лежить в основі розвитку виробничих сил і виробничих відносин україни та який може підняти її економіку |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Наукові статті |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45090 |
| citation_txt |
Щодо ефективного використання інтелектуального потенціалу, який лежить в основі розвитку виробничих сил і виробничих відносин України та який може підняти її економіку / Б. Андрушків, Н. Кирич, О. Погайдак, Л. Мельник // Вісник економічної науки України. — 2012. — № 2 (22). — С. 3-7. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| series |
Вісник економічної науки України |
| work_keys_str_mv |
AT andruškívb ŝodoefektivnogovikoristannâíntelektualʹnogopotencíaluâkijležitʹvosnovírozvitkuvirobničihsilívirobničihvídnosinukraínitaâkijmožepídnâtiííekonomíku AT kiričn ŝodoefektivnogovikoristannâíntelektualʹnogopotencíaluâkijležitʹvosnovírozvitkuvirobničihsilívirobničihvídnosinukraínitaâkijmožepídnâtiííekonomíku AT pogajdako ŝodoefektivnogovikoristannâíntelektualʹnogopotencíaluâkijležitʹvosnovírozvitkuvirobničihsilívirobničihvídnosinukraínitaâkijmožepídnâtiííekonomíku AT melʹnikl ŝodoefektivnogovikoristannâíntelektualʹnogopotencíaluâkijležitʹvosnovírozvitkuvirobničihsilívirobničihvídnosinukraínitaâkijmožepídnâtiííekonomíku AT andruškívb otnositelʹnoéffektivnogoispolʹzovaniâintellektualʹnogopotencialakotoryjležitvosnoverazvitiâproizvoditelʹnyhsiliproizvodstvennyhotnošenijukrainyikotoryjmožetpodnâtʹeeékonomiku AT kiričn otnositelʹnoéffektivnogoispolʹzovaniâintellektualʹnogopotencialakotoryjležitvosnoverazvitiâproizvoditelʹnyhsiliproizvodstvennyhotnošenijukrainyikotoryjmožetpodnâtʹeeékonomiku AT pogajdako otnositelʹnoéffektivnogoispolʹzovaniâintellektualʹnogopotencialakotoryjležitvosnoverazvitiâproizvoditelʹnyhsiliproizvodstvennyhotnošenijukrainyikotoryjmožetpodnâtʹeeékonomiku AT melʹnikl otnositelʹnoéffektivnogoispolʹzovaniâintellektualʹnogopotencialakotoryjležitvosnoverazvitiâproizvoditelʹnyhsiliproizvodstvennyhotnošenijukrainyikotoryjmožetpodnâtʹeeékonomiku AT andruškívb inrelationtotheeffectiveuseofintellectualpotentialwhichisunderlaiddevelopmentofproductiveforcesandproductionrelationsofukraineandwhichcanheaveupitseconomy AT kiričn inrelationtotheeffectiveuseofintellectualpotentialwhichisunderlaiddevelopmentofproductiveforcesandproductionrelationsofukraineandwhichcanheaveupitseconomy AT pogajdako inrelationtotheeffectiveuseofintellectualpotentialwhichisunderlaiddevelopmentofproductiveforcesandproductionrelationsofukraineandwhichcanheaveupitseconomy AT melʹnikl inrelationtotheeffectiveuseofintellectualpotentialwhichisunderlaiddevelopmentofproductiveforcesandproductionrelationsofukraineandwhichcanheaveupitseconomy |
| first_indexed |
2025-11-24T07:35:13Z |
| last_indexed |
2025-11-24T07:35:13Z |
| _version_ |
1849656306620694528 |
| fulltext |
Б. АНДРУШКІВ, Н. КИРИЧ, О. ПОГАЙДАК, Л. МЕЛЬНИК
2012/№2 3
НАУКОВІ СТАТТІ
Б. Андрушків
академік АЕН України
Н. Кирич
О. Погайдак
Л. Мельник
м. Тернопіль
ЩОДО ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ,
ЯКИЙ ЛЕЖИТЬ В ОСНОВІ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧИХ СИЛ І ВИРОБНИЧИХ
ВІДНОСИН УКРАЇНИ ТА ЯКИЙ МОЖЕ ПІДНЯТИ ЇЇ ЕКОНОМІКУ
(Наратив у контексті семитомника «Технологічний імператив розвитку інтелектуального
потенціалу України» за наук. ред. д.е.н., проф. В.А. Ткаченка)
Наукова, технічна чи економічна теорія не є набір уже готових
пропозицій, впровадження яких у державній політиці принесе,
якнайкращі наслідки. Вона скоріш являється методом, ніж вчен-
ням, інтелектуальним інструментарієм, технікою мислення,
допомагаючи тому, хто володіє нею, приходити до вірних рішень.
(з висловлювань В.А. Ткаченка)
Вступ або Актуальність досліджуваної пробле-
матики. Економіка України переживає складний про-
цес економічних реформ. Необхідно сказати, що цей
процес триває в умовах суспільних трансформацій, які
характерні радикальними перетвореннями не лише в
економіці, а і в політиці, соціально-гуманітарній, техні-
ко-технологічній сферах.
Без сумніву такі панорамні зміни з позитивними
результатами не можливі без ефективного залучення до
цих процесів потужного в Україні інтелектуального
потенціалу, який в силу відсутності зацікавленості з
боку держави почав «розтікатися» за трьома напряма-
ми. По першому напряму, який повів, точніше були
перемануті, за кордон (Європа, Росія, США) найбільш
продуктивні та ефективні учені. У другому напрямі (у
бізнесових структурах) знайшли своє успішне місце
інші.
Слід погодитись з авторами, що людина в своєму
розумовому розвитку пішла значно дальше від мораль-
ного, у зв’язку з чим більшість суспільства думає про
поживу у грошовому еквіваленті, забуваючи при цьому
про гуманізм, моральність своїх дій.
Це в кінцевому результаті призвело до того, що
людство удосконалюється більше в науково-технічному
плані й через це швидше у своїй жорстокості, аніж в
моральності, гуманізмі.
Синтез ментальності і фізики в усьому і повсюди –
ось кредо цивілізованої людини, оскільки цивілізова-
ність з огляду високої моральності є найвищою здатніс-
тю її цивілізованого розвитку, що визначає покращення
природних характеристик і навичок.
На жаль, поки що будь-які прояви інтелектуально-
го росту використовуються людством не на користь
моральності і гуманізму.
Справді, як твердить В.А. Ткаченко безглуздо за-
перечувати тезу про те, що буття визначає свідомість.
Але в сьогоденні, в догматичній правильності такого
підходу встає щось безнадійне, не тривке, магмоподіб-
не. Звичайно, не стійкий стан суспільної свідомості –
надзвичайно характерна риса перехідного періоду з
одної формації суспільства до іншої, яка розхитується
деструктивними силами в державі. Криза свідомості, в
значній мірі, задається тими об’єктивними процесами,
за якими або під впливом яких вона структурується.
Хіба можна уявити гармонію у колективній свідомості
соціальних груп, які по-різному пов’язані з засобами
виробництва. Безумовно при таких обставинах має бути
неоднакова зацікавленість у розвитку виробництва,
інтелектуальні наміри, що стосуються їх трудової дія-
льності, а звідси й можливості та потреби усвідомлення
загальносуспільних процесів. Саме ця різниця складає
основні засади диференціювання суспільної свідомості,
що не може бути до кінця ліквідовано ні соціальними
програмами, ні ідеологічним впливом [1-2].
Власне ці та інші обставини обумовлюють актуа-
льність проблем активізації та розширення можливос-
тей використання інтелектуального потенціалу в усіх
сферах суспільного життя, який повинен лягти в основу
розвитку новітніх виробничих сил і виробничих відно-
син у нашій державі.
Аналіз останніх досліджень за темою технологі-
чного імперативу розвитку інтелектуального потен-
ціалу. Дослідженням проблем технологічного імперати-
ву розвитку інтелектуального потенціалу присвячено
немало публікацій. Серед них праці В.А. Ткаченка,
Б.І. Холода, А.І. Щукіна, В.П. Олійника, В.О. Юпенкова,
Я.Г. Берсуцького, Г.А. Семенова, ін.
Найбільш помітною і значимою працею у науко-
вому світі України у 2008 році щодо розширеня можли-
востей використання інтелектуального потенціалу в
усіх сферах суспільного життя виявилася монографія
проф. В.А. Ткаченка «Інтелектуальний потенціал в ос-
нові розвитку виробничих сил і відносин» та науково-
концептуальний альманах «Технологічний імператив
розвитку інтелектуального потенціалу України» в 7-ми
книгах за наук. ред. д.е.н., проф. В.А. Ткаченка.
В анотації кожного тому підкреслюється, що книга
призначена для державних діячів – від Президента до
народного депутата; економістів – від студента до міні-
стра, а також працівників органів державного управлін-
ня та місцевого самоврядування і підприємств й органі-
зацій з різною формою власності.
Б. АНДРУШКІВ, Н. КИРИЧ, О. ПОГАЙДАК, Л. МЕЛЬНИК
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
4
Як справедливо відмічають автори у багатотомни-
ку, з проголошенням незалежності «неждано-негадано»
і науково надто дискусійно перед Україною постала
проблема переорієнтації існуючої фундації суспільства
– «соціалістичного народного господарства» у суспіль-
ство нового рівня розвитку з господарством на основі
ринкових економічних відносин. Ось тут було б дореч-
но керівництву держави створити необхідні умови для
прояву наукою здібностей у формуванні організаційно-
економічних та інших механізмів поступового переходу
на нові умови господарювання. Проте тоді, на зорі не-
залежності, у держави не знайшлося політичної волі
для вирішення цієї проблеми і в результаті втрачено
час. У даному випадку добру ініціативу проявили учені
Дніпропетровського університету ім. Альфреда Нобеля
і внесли в інтелектуальну нішу всі посильний вклад
видавши вище названий семи томник.
Кожен том з глибоких духовно-релігійних та філо-
софських позицій широко розкриває ту чи іншу інтеле-
ктуально-технологічну проблематику.
Наприклад книга І присвячена формуванню «Кон-
цепції розвитку технологічного потенціалу України»;
книга II розкриває мотиваційні контексти розвитку
природних технологій; книга III дає пропозиції у галузі
наукових відкриттів та винаходів, технологій суспіль-
ного наукового визнання; книга IV присвячена розк-
риттю можливостей ініціативної інтелектуальної твор-
чої діяльніості; книга V, знову ж таки, висвітлє основи
проектування систем оперативного управління; книга
VI «запрошує» до основ теорії природних запасів енер-
гії, а книга VII присвячена проблемам альтернативної
енергетики та енергії часу.
Дати в одній короткій статті характеристику усім
томам (10 книг) неможливо. До речі на кожний том
дають ґрунтовні рецензії відомі в Україні й за рубежем
учені, серед яких: Я.Г. Берсуцький, Г.А. Семенов,
В.П. Олійник, В.О. Юпенков, ін.
Необхідно відмітити високий літературний хист ав-
торів, філософські підходи та афористичність викладу
матеріалу. Власне в книгах є ґрунт і пожива для прояву
творчої ініціативи у сфері використання інтелектуально-
го потенціалу, як ми зауважили, від Президента до на-
родного депутата, економіста до студента і… міністра.
Виклад основного матеріалу. Науковий редактор
семитомника В.А. Ткаченко пише: «Чимало можна до-
сягнути за рахунок владності, багато можна досягнути
за рахунок грошей, але найбільший капітал можна при-
дбати за рахунок інтелекту, знань своєї справи, добро-
зичливості, толерантності і справедливості…» [1]. Між
тим у наукових колах України існує багато визначень і
понять у сфері інтелекту, технологій, ін.
Керуючись висновками історії та філософії, понять
інтелекту та технології, визначення наукових категорій
у цій сфері, як справедливо відмічають автори, початок
XXI століття був позначений найважливішою історич-
ною подією у розвитку суспільства – світова суспільна
формація перейшла до третього історичного суперцик-
лу розвитку, характерною ознакою якого є процеси
трансформації фундаментальної науки і інноваційних
технологій інтелектуального потенціалу у вирішальний
чинник еволюції. Підґрунтям такого переходу слугує
цілий комплекс сучасних наукових напрямків викорис-
тання сукупного інтелектуального потенціалу суспільс-
тва на основі синергетики, універсальної теорії розвит-
ку, теорії біфуркації і катастроф, космології, еніоніки та
нової фізики [1-2]. До дискусії залучено нову наукову
парадигму фізичної взаємодії натуральних процесів
Природи. Головною відзнакою цієї парадигми є про-
гнозна методологія на основі принципово нового типу
раціональності – інтелектуально-синергетична раціона-
льність. На перший план виходять процеси наукового
обґрунтування усвідомленого сукупного інтелектуаль-
ного потенціалу суспільства, що вимагає не лишеново-
го способу мислення, з нахилом до філософії невизна-
ченості і нестабільності, а і нового понятійного апарату
стосовно теми дослідження.
У цьому зв’язку виникає запитання: а чи достатньо
наукового потенціалу для розробки нового, більш раці-
онального алгоритму визначення понять і наукових
категорій у цій сфері? Тим більш, прогнозувати спів-
відношення між поняттями, які й раніше і в більшості
випадків сьогодні сприймаються недоладними. Напри-
клад, відносини між владою й знанням або наукою;
відносини між пізнанням невідомого і усвідомленням
пізнаного; співвідношення наукового обґрунтування і
достатністю науково-технічного рівня; співвідношення
між інтелектуальним потенціалом і науковим; співвід-
ношення між інтелектом суспільства і досягненим нау-
ковим рівнем чи рівнем його розвитку.
Як бачимо, все «кружляє і крутиться» навколо по-
няття інтелекту, який є чи має бути рушієм НТП про-
гресу. Так що ж таке інтелект й інтелектуальний потен-
ціал у цьому розумінні? Як ним користуватися – то на
це питання відповідає багатотомник.
Автори стверджують: «Не вдаючись до глибокого
дискурсу, з максимальною мірою впевненості, можна
сказати що населення планети Земля має швидше вір-
туальне уявлення (про предмет дискусії – авт.), ніж
може матеріалізувати ці поняття. Ми говоримо: «мис-
лення – матеріальна субстанція» і в той же час вживає-
мо певні зусилля, аби знайти підтвердження цьому.
Ідеально сформований і абсолютно індивідуальний мо-
зок кожного, за своєю енергетичною і матеріальною
віддачею, значно перевищує традиційні, з матеріальної
точки зору, засоби виробництва такі як сировина, робо-
ча сила і гроші. В його середовищі концентрується те,
що ми називаємо інтелект, сукупність якого з його ене-
ргетичними можливостями складають інтелектуальний
потенціал. Але мозок не бажає, не може розкрити все
про свої технологічні можливості, репродукувати свій
потенціал, відтворювати свої можливості.
Ми часто і голосно говоримо, що знання – це сила.
Тим часом, десь у глибині мозку, у якійсь із його комі-
рок, напрочуд впевнено визріває думка, що це не так.
Десь у надрах свідомості зріє, що не все ще ти знаєш,
що не все ще ти пізнав і тим більше усвідомив пізнане.
А якщо й науково не обґрунтував усвідомлене, то твої
знання неповні. Проте лише наукове обґрунтування
відкриває шлях до нового знання. Лише інтелектуальні
можливості здатні на творення нового, через пізнання,
усвідомлення пізнаного і наукове обґрунтування усві-
домленого [2].
То ж, на наш погляд, знання – це рівень усвідом-
лення пізнаного, що формує інтелект. Знання – це не
поле борні. Знання – це, у нашому розумінні, – інстру-
ментарій, яким на бранному полі здійснюється пошук
для застосування інтелектуального потенціалу індивіда,
корпорації, держави. Він скрізь: у телефонних розмо-
вах, на ринку, на стадіоні, в кіберпросторі Інтернету.
Він охоплює людство, атмосферу землі. І навіть у цій
ситуації ми постійно відчуваємо, що наш інтелект го-
лодний і потребує нових знань. Ми постійно відчуваємо
сократівське «я знаю, що я нічого не знаю» [2].
Інтелект, на думку авторів, – це логічний початок,
логос життя, що відтворюється з того конкретного і
неподільного цілого, в якому сам початок є логічно не-
розкритим, чужим, трансцендентним думці, алогічним,
неподільним і необгрунтованим з логічним початком–
те, що породжує процес мислення, думку і має свою
самосвідомість, рефлектує та розвиває само себе, має
Б. АНДРУШКІВ, Н. КИРИЧ, О. ПОГАЙДАК, Л. МЕЛЬНИК А. БАЧУРИН
2012/№2 5
свої обмеження, з яких воно не може виходити, але в
цих межах, воно нероздільно панує.
Інтелект як явище, як конкретна єдність алогічного
з логічним, певна річ, залишається понад логічним, що
не уміщується ні в яке логічне визначення, що має спра-
ву лише зі схемами, а не з живою його тканиною, але від
цього воно не стає ні антилогічним, ні логічно індифере-
нтним. Інтелект породжує здатність мислення, яке поро-
джує думку і має свою самосвідомість, він не рефлектує
сам на себе, він усвідомлює пізнане і науково обґрунто-
вує самоусвідомлене, породжуючи нові знання [2].
Спірним є твердження авторів, що інтелект – це
програма життєдіяльності кожної людини, його душа,
що приходить в лоно матері разом з ембріоном життя.
Так, справді він піддається впливу середовища, в якому
він реалізується, але він не залежить від цього впливу,
отже і від середовища, в якому розвивається. Синерге-
тичний погляд на хід його розвитку означає, що наше
майбутнє багатоваріантне, але не зумовлюване. Неза-
перечного фатуму або нагальної необхідності однозна-
чного еволюційного вектору не існує, а вибір вектору
нашої долі, тобто, оптимального варіанту розвитку,
залежить від нас самих, від нашого розуму, від нашого
відчуття відповідальності перед майбутнім, від нашого
духовного стану, віри і волі, тобто усіх тих складових,
які акумулюють у собі наші інтелектуальні можливості,
які за нашим переконанням, можна реалізувати за до-
помогою тієї чи іншої програми.
Поняття науково-технічного прогресу характерне
не лише інноваційними технологіями, а у більшій мірі є
саме технологічним. Автори семитомника відмічають,
що даний етап розвитку суспільство характеризується
соціально-культурними трансформаціями, які визнача-
ють параметри глобального суспільного порядку сучас-
ного світу. Власне ці та інші обставини обумовлюють
доцільність формування інституційних засад Економіч-
ної Конституції України. Вони зумовлені новітніми тех-
нологічними зсувами, які з’являються з кожним новим
кільцем науково-технічної революції і які настійно пот-
ребують їх усвідомлення, понятійного визначення і нау-
кового обґрунтування та у функціональному відношенні
регламентування. Технологічні відносини на цьому етапі
розвитку будь-якого суспільства мають розглядатися не
тільки як взаємодія процесів у суспільстві і природному
довкіллі, але й як міжособистісні взаємодії серед людей,
індивідів з їх інтелектуальним потенціалом і механізма-
ми (технологіями) його використання.
Саме такий підхід дозволяє нам обумовити нову
наукову парадигму технологічного способу розвитку і
обумовлює динамічну систему технологічних відносин.
І саме це визначає характер технологічного розвитку
великих соціально-економічних систем як самооргані-
зованих суспільних формацій, які йдуть шляхом послі-
довних змін технологічного способу виробництва, в
результаті чого одна система технологічних відносин
діалектично переходить в іншу, вищого рівня розвитку.
Алгоритм реалізації інтелектуальних можливостей
людини наведено на рис. 1.
Загалом зацікавленість суспільства технологічни-
ми новаціями, науковими розробками і результатами
досліджень виникла приблизно в 400 році до н. е. ста-
рогрецький філософ Демокрит власне тоді запропону-
вав ввести поняття «атом» як неподільну частку корпу-
скулярно-молекулярної матерії. З тих пір особливу ува-
гу дослідників привертали проблеми технології, техно-
логічного прориву, науково-технічного прогресу [1-2].
З середини XX століття проблеми науково-
технічного прогресу розглядалися головним чином на
макрорівні як заходи, що сприяли загальному розвитку.
В останній чверті згадуваного віку проблеми техноло-
гічного розвитку стали незаперечним атрибутом про-
грамного планування на всіх рівнях розвитку. Тоді нау-
ково-технічний прогрес стає однією з найвпливовіших
функцій розвитку суспільства. Технології, їх розвиток
стають головним підґрунтям стабілізації суспільної
формації. Такий підхід не тільки суттєво важливий –
він природно необхідний, оскільки одне без одного
просто не можливі. Як не може функціонувати організм
людини без мозку, так не може функціонувати мозок
без організму людини (хіба що коли людина знаходить-
ся «в комі», але і тоді мозок залишається живим). Одне
слово – суспільство без належної технологічної бази –
не суспільство у повному його розумінні.
Загалом під технологіями пропонується вважати
сукупність наукових знань, відпрацьованих технічних
рішень і технологічних процесів, які зумовлюють бага-
товаріантну реалізацію в різних напрямах науки і тех-
ніки, економіки і політики, соціального і культурного
розвитку.
Потрібно погодитись з авторами, що звичайна лю-
дина тільки віртуально може бути зацікавлена в успіш-
ному розвитку науки та на її основі технологічного бази-
су свого існування, бо кожен із нас бажає жити якомога
довше, краще, комфортніше і безпечно, але без загаль-
них витрат. Кожен із нас бажає корекції технологій на-
шого життя, але без нашої участі, чистого повітря, чистої
джерельної води, екологічно чистої їжі, але щоб це за-
безпечувалося без будь-яких енергетичних потрясінь [2].
Сьогодні у кожного – від учнів старших класів до
провідних спеціалістів різних галузей і вчених – і на
устах, і в думках в різних варіантах розглядається нова
концепція технологічної парадигми на основі нанотех-
нологій, наноматеріалів, нанотехніки. За переконанням
В.А. Ткаченка у широкому розумінні технологія – це
яким чином і чому саме вдається досягнути кінцевого
результату, узгодженості між мільйонами людей і чому,
саме такої узгодженості чи кінцевого результату досяг-
нути не вдається. Відсутність таких знань чи невміння
ними володіти приводять до хаосу в суспільстві, траге-
дій у суспільному житті.
Учені провідних країн пов’язують розвиток науко-
во-технічного прогресу в усіх високотехнологічних сфе-
рах діяльності людини з нанотехнологіями. Але, на наш
погляд, людство черговий раз заблукало в хащах техно-
логічного розвитку. Як відмічає В.А. Ткаченко ще з часів
усвідомлення, так званої, «дамаської сталі» людство роз-
вивалося і розвивається на основі нанотехнологій. Прос-
то ми це не усвідомлювали. А приблизно за декілька ро-
ків у світову свідомість блискавкою увірвалось коротке,
але з великим потенціалом слово «нано-». Воно збуджує
уявлення про великі зрушення у всіх напрямках науки і
техніки, з великими надіями для економіки, з надіями на
Рис. 1. Алгоритм реалізації інтелектуальних
можливостей особистості
Можливості
Інтелект
особистості
Інструментарій
Програма реалізації
інтелекту за сферами
суспільного життя
Засоби
Зворотній
зв’язок
Б. АНДРУШКІВ, Н. КИРИЧ, О. ПОГАЙДАК, Л. МЕЛЬНИК
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
6
краще життя. Багато людей вбачають в нанотехнологіях
«панацею від усіх бід», багато вірять у новий стан про-
тистоянь різних країн, не залежно від їх сучасного рівня
розвитку, дехто вбачає створення нового типу біоенерго-
інформаційних систем.
Таке звеличення та піднесення до рангу пріоритет-
них національних напрямків нанотехнологій зі сподіван-
нями, що вони забезпечать у майбутньому якісний при-
ріст технологічних показників та покращення характери-
стик соціально-економічних систем, що надасть їм якіс-
но інших властивостей, надає важливого значення у всіх
високорозвинених у технологічному і соціокультурному
відношеннях країнах. Усі вони мають у використанні
Національні програми критичних технологій до 2015 і
навіть до 2025 років. У кожній із цих країн визначені і
законодавчо затверджені Національні проблеми розвит-
ку і регулювання державної політики в напрямку техно-
логічного забезпечення усіх галузей соціального розвит-
ку, визначене бюджетне фінансування.
Двадцяте, так зване, технологічне століття, з точки
зору науковців, розпочалося не з 1900 року, а в 1895
році. У ньому були зроблені найважливіші відкриття,
які й зумовили основні напрямки науково-технічного
прогресу на перспективу.
Сьогодні у нас 2012 рік – рік, безумовно нових від-
криттів, які мабуть накреслять свої напрями розвитку
науки і техніки. Як їх впізнати? Як не повторити вже
пережитих помилок? На відміну від згадуваних методів
високорозвинених високоцивілізованих держав, які в
подібних випадках створювали свої державні структури
у вигляді Опікунських, Наглядових, Координаційних і їм
подібних відомств, як інструментарію цілеспрямованої і
планомірної координації дій з досягнення поставлених
цілей, супроти здоровому глузду в Україні все було
зроблено за принципом навпаки, у зворотному напрямку,
а не в напрямку подолання перепон і розв’язання про-
блем, що виникають, справді, немов за вказівкою усі
інститути державного управління в Україні стали на
шлях породження надзвичайних ситуацій, труднощів і
перепон при входженні в систему ринкових відносин.
Внаслідок вищесказаного, помилки в застосуванні
інструментарію, невпевненість внаслідок невміння і
нерозуміння процесів роздержавлення, зовсім не схиля-
ли до проведення глибокого аналізу трансформаційних
процесів як у регіонах, так і в державі загалом. Більше
того, науково-дослідні установи, наукові структури
ВУЗів, як інтелектуальні інституції, немов навмисне,
були виключені як елементи діючої системи «народно-
господарського комплексу».
Дослідження ж самі по собі загалом ускладнилися
ще й тим, що було зруйновано обліковий та державний
статистично-звітний процес. При цьому не склалися регі-
ональні структури статистичної звітності. Це призвело до
порушення динаміки процесів реструктурування, позба-
вило науковців можливості отримувати необхідну і досто-
вірну інформацію про стан справ у галузях, на підприємс-
твах і в «народно-господарському комплексі держави» в
цілому дотримання договірних та статутних умов.
Такий стан справ завуальовував об’єктивне стано-
вище, так як (сьогодні це вже само собою розуміється)
підприємства державної підпорядкованості, користую-
чись нагодою, вийти із системи державного управління
і були зайняті питаннями власного упорядкування. Во-
ни, практично, відмовлялись від статистичної звітності,
роблячи все для того, щоби вона стала формальною і
недосяжною для науковців, що ще тримались «на пове-
рхні». Таким чином, інформація про істинний стан під-
приємств, галузей, країни була закрита. Відсутність
зворотного зв’язку, послаблення обліку контролю щодо
спеціалізації виробництва та ін. привели до втрати тих
технологічних надбань, що були нажиті за важкі деся-
тиліття радянського будівництва.
Висновки і пропозиції. Таким чином наведені ре-
зультати наукових досліджень в інтелектуальній сфері та
прогнозів щодо технологічної бази соціального, еконо-
мічного та культурного розвитку України в контексті
контексті семитомника «Технологічний імператив роз-
витку інтелектуального потенціалу України» засвідчу-
ють необхідність повернення в своєму розвитку до інте-
лектуального інструментарію та засобів відродження як
виробництва, так і суспільства загалом. Нинішні умови
суспільних трансформацій і економічних реформ розк-
ривають інтелектуальний потенціал та технологічний
рівень виробництва до активізації яких необхідно долу-
чити наявний науковий потенціал держави. На підґрунті
отриманнях результатів, дискусій та практичних доробок
визначено моральність напрямів технологічного розвит-
ку як безумовного принципу поведінки під час реалізації
інтелектуального потенціалу якщо циклічність особис-
тих, громадських і виробничих відносин відбувається за
суспільними, економічними та природничими законами.
Творення, в інтелектуальному змісті має позитивні ре-
зультати і асоціюється з наповненням позитивною енер-
гією довкілля, у якому ми існуємо, що, в свою чергу, є
послабленням негативної енергії, від якої уповільнюєть-
ся творчо-інтелектуальна діяльність людей.
Таким чином, зміни можливі лише за умови роз-
робки і реалізації програми переходу до нової форма-
ційної моделі соціально-економічного розвитку суспі-
льства з використанням наукових розробок викладених
в «Технологічному імперативі розвитку інтелектуаль-
ного потенціалу України».
Список джерел
1. Інтелектуальний потенціал в основі розвитку виробничих
сил і відносин: Монографія / В.А. Ткаченко. – Д. : Моно-
літ, 2008. – 274 с.
2. Технологічний імператив розвитку інтелектуального поте-
нціалу України: наук.-концепт. альм.: у 7 кн. – Д. : Моно-
літ, 2009. – Кн. 1: Концепція розвитку технологічного по-
тенціалу України: монографія / В.А. Ткаченко,
В.І. Ткаченко, В.І. Холод; за наук, ред. д.е.н., проф.
В.А. Ткаченко. – 320 с.
3. Аммельбург Г. Предприятие будущего. Структура, методы
и стиль руководства / Г. Аммельбург. – М. : Международ-
ные отношения, 1997. – 416 с.
4. Бойкин О.И. Макроструктурная динамика и структурные
циклы в экономике / О.И. Бойкин, Л.А. Дедов. – Екатери-
нбург: Уро РАН, 2001. – 60 с.
5. Большой энциклопедический словарь. – М. : «Большая
энциклопедия»; СПб.: Норринт, 1999. – 1456 с.
6. Булгаков Е.Н. Свет невечерний: соч. в 2-х томах /
Е.Н. Булгаков. – СПб., 1999.
7. Бурков В.П. Механизмы функционирования организаци-
онных систем / В.П. Бурков, В.В. Кондратьев. – М. : Нау-
ка, 1981. – 136 с.
8. Воронин А.А. Модель оптимального управления структур-
ными изменениями организационной системы /
А.А. Воронин, С.П. Мишин // Автоматика и телемеханика.
– 2002. – №8. – С. 136-150.
9. Глущенко В.В. Исследование систем управления /
В.В. Глущенко, И.И. Глущенко. – Железнодорожный, Мо-
сковской обл. : НГЩ «Крылья», 2000. – 416 с.
10. Грекова В.А. Методологічний аналіз соціально-
економічних чинників управління витратами /
В.А. Грекова, П.Н. Маслов // Економіка: проблеми теорії
та практики. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – Вип. 213. –
Т. VI. – С. 1451-1460.
11. Грекова В.А. Проблеми реновації основних засобів на
підприємствах корпоративного типу / В.А. Грекова,
П.Н. Маслов // Академічний огляд. – Дніпропетровськ :
ДУЕП, 2006. – №2. – С. 58-62.
Б. АНДРУШКІВ, Н. КИРИЧ, О. ПОГАЙДАК, Л. МЕЛЬНИК А. БАЧУРИН
2012/№2 7
12. Друкер П. Управление, нацеленное на результаты /
П. Друкер. – М. : Технологическая школа бизнеса, 1994. –
510 с.
13. Друкер П. Як забезпечити успіх у бізнесі: новаторство і
підприємництво / П. Друкер. – К. : Україна, 1994. – 319 с.
14. Ехлаков Ю. П. Моделирование структурных взаимосвязей
функционирования организационных систем управления /
Ю.П. Ехлаков, В.В. Яворский. – Томск : ТГУ, 2000. – 212 с.
15. Когаловский В.М. Происхождение ЕRР /
В.М. Когаловский // Соmputer Word Россия. – 2000. – Май.
16. Коноков Д. Г. Организационная структура предприятий /
Д.Г. Коноков, К.Л. Рожков. – М. : Институт стратегического
анализа и развития предпринимательства, 2004. – 146 с.
17. Лесков Л.В. Знания и власть / Л.В. Лесков. – М. : СИН-
ТЕГ, 2001. – 100 с.
18. Малинецкий Г.Т. Модель иерархической организации /
Г.Т. Малинецкий, М.С. Шакаева. – М. : ИПМ, 1995. – 240 с.
19. Маркс К. Сочинения / К. Маркс, Ф. Энгельс. – Т. 20, 25, 49.
20. Маслов П.Н. Оперативное управление социально-
экономическими системами в условиях неопределенности
/ П.Н. Маслов. – Днепропетровск : Монолит, 2005. – 256 с.
21. Мильнер Б.З. Системный подход к организации управле-
ния / Б.З. Мильнер, Л.И. Евненко, В.С. Рапопорт. – М. :
Экономика, 1983. – 219 с.
22. Минцберг Г. Структура в кулаке: создание эффективной
организации / Г. Минцберг. – СПб. : ИД Питер, 2001. – 512 с.
А. Бачурин
г. Донецк
ДИНАМИКА РАЗВИТИЯ ЛЁГКОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ
ДОНЕЦКОЙ ОБЛАСТИ
Обладая высокой потребительской ценностью, то-
варная продукция лѐгкой промышленности имеет ог-
ромный потенциал для качественного и количественного
развития за счѐт расширения смежных подразделений
национального хозяйства. Вместе с тем, доминирование
сферы производства основного и оборотного капиталов
ещѐ не предполагает одновременное развитие сферы
производства потребительских товаров, т.к. большая
доля готовой продукции, размещѐнная на отечественном
рынке, может иметь иностранное происхождение.
В данной статье анализируются аспекты функцио-
нирования лѐгкой промышленности на зарубежном и
национальном рынках. Кроме того, рассчитан прогноз-
ный вариант развития этого подразделения хозяйствен-
ной системы до 2020 г., при этом, снижение доли ино-
странной продукции на внутреннем рынке осуществля-
ется в итоге реализации программы региональной кла-
стеризации.
Ранее вопросы развития лѐгкой промышленности
рассматривались в работах таких учѐных как:
О. Лабурцевой [9], А. Мазараки [10], О. Паливоды [11],
О. Царенко [12] и других.
Общий объѐм продукции лѐгкой промышленности
Донецкой области в 2011 году по сравнению предыду-
щим годом уменьшился на 15%, в частности выпуск
трикотажа сократился за 2011 г. против 2010 г. на 7,2%,
121,8
102,4 105 105,7
98,2
86,3
104,2
99,2
85,9
100,9
85,0
40
50
60
70
80
90
100
110
120
130
140
2
0
0
1
2
0
0
2
2
0
0
3
2
0
0
4
2
0
0
5
2
0
0
6
2
0
0
7
2
0
0
8
2
0
0
9
2
0
1
0
2
0
1
1
Рис. 1. Динамика производства лёгкой
промышленности Донецкой области
(к предыдущему году; в процентах)
блузок, а также обуви – на 9,4%, постельного белья – на
22,6%, шерстяных тканей – на 32,6%, шерстяной пряжи
– в 2 рази, брюк, бриджей – у 3,1 раза. В тоже время,
производство обработанной кожи увеличилось на 10%,
костюмов – в 1,6 раза, платьев и сарафанов – у 2,2 раза.
Отрицательная «динамика в значительной мере связан-
на с ограниченной базой сравнения», ведь в 2010 году
«подъѐм производства» 2 в лѐгкой промышленности
составил 0,9%.
Вместе с тем, цены на продукцию рассматривае-
мой отрасли увеличились по Украине за 2011 год на
8,7%, в том числе в текстильной промышленности и
пошиве одежды – на 9,8%, производстве кожи и кожа-
ной обуви – на 6,1%.
101,5
102,9
104,4
105,7
106,1
107,1
107,4
108,3
108,6
108,9
110,1
111,2
108,2
104,1
103,2
101,8
101,4101,1100,7
104,8
105,2
106
108,8
108,7
100
102
104
106
108
110
112
я
н
в
а
р
ь
ф
е
в
р
а
л
ь
м
а
р
т
а
п
р
е
л
ь
м
а
й
и
ю
н
ь
и
ю
л
ь
а
в
гу
с
т
с
е
н
тя
б
р
ь
о
кт
я
б
р
ь
н
о
я
б
р
ь
д
е
ка
б
р
ь
Рис. 2 Индексы цен производителей продукции
лёгкой промышленности по Украине
(к декабрю предыдущего года ; %)
В краткосрочной перспективе повышение цен то-
варной продукции лѐгкой промышленности несколько
улучшило финансовое состояние собственников произ-
водства, так как в условиях фиксированной эластично-
сти потребительского спроса, реализация стоимости
|