Виробничо-господарський потенціал промислового підприємства: аналіз підходів
Критичний аналіз літературних джерел, присвячений питанням оцінки, розвитку виробничо-господарського потенціалу, показав складність проблем його формування й ефективного використання підприємствами в ринкових умовах господарювання. Проте в даний час виникають труднощі, які пов’язані не тільки з прик...
Saved in:
| Published in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45302 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Виробничо-господарський потенціал промислового підприємства: аналіз підходів / О.В. Кленін // Вісник економічної науки України. — 2009. — № 2 (16). — С. 50-54. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-45302 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кленін, О.В. 2013-06-11T19:10:21Z 2013-06-11T19:10:21Z 2009 Виробничо-господарський потенціал промислового підприємства: аналіз підходів / О.В. Кленін // Вісник економічної науки України. — 2009. — № 2 (16). — С. 50-54. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45302 Критичний аналіз літературних джерел, присвячений питанням оцінки, розвитку виробничо-господарського потенціалу, показав складність проблем його формування й ефективного використання підприємствами в ринкових умовах господарювання. Проте в даний час виникають труднощі, які пов’язані не тільки з прикладними аспектами цього питання, але й з уточненням та систематизацією понятійного апарату перелічених процесів. У статті проведено критичний аналіз теоретичних аспектів зазначеної проблематики, на основі якого наведено авторське тлумачення змісту поняття «виробничо-господарський потенціал промислового підприємства», що враховує особливості його формування для забезпечення економічного зростання. Критический анализ литературных источников, посвященных вопросам оценки, развития производственно-хозяйственного потенциала, показал сложность проблем его формирования и эффективного использования предприятиями в рыночных условиях хозяйствования. Однако в настоящее время возникают трудности, которые связаны не только с прикладными аспектами этой проблемы, но и с уточнением и систематизацией понятийного аппарата перечисленных процессов. В статье проведен критический анализ теоретических аспектов отмеченной проблематики, на основе которого приведено авторское толкование содержания понятия «производственно-хозяйственный потенциал промышленного предприятия», учитывающее особенности его формирования для обеспечения экономического роста. The walkthrough of literary sources, devoted the questions of development of рroduction-economics potential, rotined complication of problems his forming and effective use enterprises in the market conditions of management. However presently there are difficulties, which are related not only to the applied aspects of this problem but also with clarification and systematization of concept vehicle of the transferred processes. The walkthrough of theoretical aspects noted problems is conducted in the article, author interpretation of maintenance concept «рroduction-economics potential of industrial enterprise» is resulted. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Виробничо-господарський потенціал промислового підприємства: аналіз підходів Производственно-хозяйственный потенциал промышленного предприятия: анализ подходов Production-economics potential of industrial enterprise: analysis of approaches Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Виробничо-господарський потенціал промислового підприємства: аналіз підходів |
| spellingShingle |
Виробничо-господарський потенціал промислового підприємства: аналіз підходів Кленін, О.В. Наукові статті |
| title_short |
Виробничо-господарський потенціал промислового підприємства: аналіз підходів |
| title_full |
Виробничо-господарський потенціал промислового підприємства: аналіз підходів |
| title_fullStr |
Виробничо-господарський потенціал промислового підприємства: аналіз підходів |
| title_full_unstemmed |
Виробничо-господарський потенціал промислового підприємства: аналіз підходів |
| title_sort |
виробничо-господарський потенціал промислового підприємства: аналіз підходів |
| author |
Кленін, О.В. |
| author_facet |
Кленін, О.В. |
| topic |
Наукові статті |
| topic_facet |
Наукові статті |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник економічної науки України |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Производственно-хозяйственный потенциал промышленного предприятия: анализ подходов Production-economics potential of industrial enterprise: analysis of approaches |
| description |
Критичний аналіз літературних джерел, присвячений питанням оцінки, розвитку виробничо-господарського потенціалу, показав складність проблем його формування й ефективного використання підприємствами в ринкових умовах господарювання. Проте в даний час виникають труднощі, які пов’язані не тільки з прикладними аспектами цього питання, але й з уточненням та систематизацією понятійного апарату перелічених процесів. У статті проведено критичний аналіз теоретичних аспектів зазначеної проблематики, на основі якого наведено авторське тлумачення змісту поняття «виробничо-господарський потенціал промислового підприємства», що враховує особливості його формування для забезпечення економічного зростання.
Критический анализ литературных источников, посвященных вопросам оценки, развития производственно-хозяйственного потенциала, показал сложность проблем его формирования и эффективного использования предприятиями в рыночных условиях хозяйствования. Однако в настоящее время возникают трудности, которые связаны не только с прикладными аспектами этой проблемы, но и с уточнением и систематизацией понятийного аппарата перечисленных процессов. В статье проведен критический анализ теоретических аспектов отмеченной проблематики, на основе которого приведено авторское толкование содержания понятия «производственно-хозяйственный потенциал промышленного предприятия», учитывающее особенности его формирования для обеспечения экономического роста.
The walkthrough of literary sources, devoted the questions of development of рroduction-economics potential, rotined complication of problems his forming and effective use enterprises in the market conditions of management. However presently there are difficulties, which are related not only to the applied aspects of this problem but also with clarification and systematization of concept vehicle of the transferred processes. The walkthrough of theoretical aspects noted problems is conducted in the article, author interpretation of maintenance concept «рroduction-economics potential of industrial enterprise» is resulted.
|
| issn |
1729-7206 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45302 |
| citation_txt |
Виробничо-господарський потенціал промислового підприємства: аналіз підходів / О.В. Кленін // Вісник економічної науки України. — 2009. — № 2 (16). — С. 50-54. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT klenínov virobničogospodarsʹkiipotencíalpromislovogopídpriêmstvaanalízpídhodív AT klenínov proizvodstvennohozâistvennyipotencialpromyšlennogopredpriâtiâanalizpodhodov AT klenínov productioneconomicspotentialofindustrialenterpriseanalysisofapproaches |
| first_indexed |
2025-11-24T19:09:32Z |
| last_indexed |
2025-11-24T19:09:32Z |
| _version_ |
1850490187558158336 |
| fulltext |
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ50
Актуальність дослідження. На сучасному етапі роз-
витку економіки України важливу роль у формуванні
нової системи господарювання відіграє виробничо-гос-
подарський потенціал підприємств, оскільки достовірні
данні та точна інформація про якісні та кількісні харак-
теристики, економічно доцільні умови його формуван-
ня дозволяє менеджменту підприємств приймати еконо-
мічно обґрунтовані ефективні стратегічні управлінські
рішення. При цьому володіння інформацією щодо влас-
ного виробничо-господарського потенціалу дозволяє
ефективно планувати і вирішувати поточні і довгостро-
кові завдання. У цих умовах забезпечення життєстійкості
підприємства пов’язане з необхідністю вирішення зав-
дань підвищення його конкурентоспроможності.
Тому шляхи і методи вимірювання і оцінки ефек-
тивності формування і використання виробничо-госпо-
дарського потенціалу промислового підприємства пред-
ставляють особливий інтерес для дослідження. Особли-
вої уваги заслуговує проблема формування показників
для оцінки ефективності використання виробничо-гос-
подарського потенціалу промислового підприємства.
Працівникам економічних служб підприємства до-
цільно регулярно проводити оцінку його потенційних
можливостей. В результаті такої оцінки можуть бути
отримані дані про ступінь фактичного використання цих
можливостей. Крім того, така інформація може стати
об’єктивною основою планування господарської та інве-
стиційної діяльності підприємств.
Виробничо-господарський потенціал підприєм-
ства — багатоаспектне поняття, що характеризується як
й багатогранна система ресурсів виробництва, які пере-
бувають у взаємозв’язку і взаємозалежності. Викорис-
тання системних особливостей виробничо-господарсь-
кого потенціалу дозволяє визначити структуру вироб-
ництва і напрями її вдосконалення, що створить пере-
думови для практичної реалізації не тільки можливос-
тей власне складових елементів потенціалу, але і ефектів
їх взаємодії, що за рахунок інтеграції значно збільшува-
тимуть продуктивну здатність господарюючого суб’єкту
при однаковому або зменшеному обсязі ресурсів.
Для українських промислових підприємств, які в
даний час по ефективності організації виробництва і
управління, за показниками поточного функціонуван-
ня й в цілому за рівнем розвитку відстають від підпри-
ємств промислово розвинених країн, завдання підви-
щення економічного зростання, підвищення конкурен-
тоспроможності потенціалу з погляду підвищення темпів
інтенсивності розвитку підприємства виступають зав-
даннями першорядної ваги.
Проте, в даний час виникають труднощі, які пов’я-
зані не тільки з прикладними аспектами цього питання,
але й з уточненням та систематизацією понятійного
апарату перелічених процесів.
Це обумовлює особливу гостроту і характеризує
практичну значущість дослідження проблем формуван-
ня виробничо-господарського потенціалу підприємства,
а також оцінки ефективності його використання.
Аналіз досліджень і публікацій. Дослідженню теоре-
тичних аспектів виробничо-господарського потенціалу
й прикладних особливостей його формування й розвит-
ку присвячено достатньо велику кількість робіт. Зокре-
ма, серед них можна відзначити праці Л. Абалкіна,
А. Анчишкина, В. Зубріцького, Е. Горбунова, В. Авдєє-
нко, В. Котлова, Ю. Личкіна, Л. Ревуцького, А. Тодосий-
чука, Є. Фігурнова, Д. Черникова та ін. [8–7]. Однак,
слід вказати на відсутність в цих роботах системного
підходу при розгляді теоретичних, методологічних й
практичних аспектів проблематики формування і вико-
ристання виробничо-господарського потенціалу. Недо-
статньо дослідженими й висвітленими до цього часу
залишаються питання галузевої специфіки управління
виробничо-господарським потенціалом підприємств,
його оцінки й пошуку шляхів розвитку в мінливих ви-
сококонкурентних ринкових умовах господарювання.
Управління підприємством, орієнтоване на підви-
щення рівня його конкурентоспроможності, передбачає
принципове рішення задачі управління його виробни-
чо-господарським потенціалом, а також пошук способів
ефективного його використання. При цьому величина
виробничо-господарського потенціалу підприємства і
ефективність його використання, зрештою, визначають
його конкурентну перевагу.
Відповідно до цього метою статті є визначення ролі
формування і ефективного використання виробничо-
господарського потенціалу в менеджменті промислово-
го підприємства, аналіз специфіки управління форму-
ванням виробничо-господарського потенціалу підприє-
мства і уточнення змісту поняття «виробничо-госпо-
дарський потенціал промислового підприємства», що
враховує особливості його формування для забезпечен-
ня темпів економічного зростання.
Результати дослідження. Одним з найважливіших
завдань, вирішенням якого в даний час належить займа-
тися державі і, більшою мірою, самим підприємствам, є
завдання формування нової системи прогнозування і
планування розвитку територіальних комплексів, галузей,
окремих підприємств, нарешті, структурних одиниць цих
підприємств. При цьому в сучасних умовах господарю-
вання українських підприємств акцент в рішенні цієї
задачі повинен бути зміщений не у бік можливостей га-
лузей, підприємств до виробництва товарів і послуг, що
було одним з головних показників потужності потенціа-
лу в адміністративно-командній економіці, а у бік здат-
ності задовольняти потреби і максимально враховувати
інтереси всіх учасників на всіх стадіях виробничо-госпо-
дарської діяльності. Крім того, в ринкових умовах госпо-
дарювання актуальнішим питанням стає не тільки
здатність виробляти високоякісні товари і послуги й за-
довольняти таким чином потреби споживачів, але й об-
сяги ресурсів, які при цьому будуть витрачені.
О.В. Кленін
канд. екон. наук,
м. Донецьк
ВИРОБНИЧО�ГОСПОДАРСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА:
АНАЛІЗ ПІДХОДІВ
КЛЕНІН О.В.
2009/№2 51
У зв’язку з цим найважливішим напрямом економ-
ічних досліджень є розробка адекватного існуючим умо-
вам господарювання апарату оцінки діяльності й існую-
чого потенціалу підприємств. Необхідність проведення
моніторингу потенціалу як на рівні держави, регіону, так
і, особливо, на рівні підприємств, обумовлена наступ-
ними причинами:
агрегована інформація, якою є інформація про по-
тенціал системи — галузі, підприємства, містить фактичні
дані. Важливим є володіння прогнозними даними по
кожному регіону, місту, підприємству, що дозволить ви-
являти негативні та позитивні тенденції в їх розвитку;
недоліки агрегації особливо ярко позначаються за
умови наявності сильної диференціації в регіональній та/
або галузевої приналежності підприємств;
відсутність інформації про реальні можливості кож-
ного підприємства, його приховані резерви.
Разом з тим в даний час, як свідчать результати
аналізу, як у вітчизняній, так і в зарубіжній економічній
літературі питання системного підходу до застосування
такого інструментарію освячені достатньо слабо. Це
може бути пояснено як теоретичною складністю даних
проблем, так і багатогранністю інструментального підхо-
ду до реальних умов діяльності підприємств.
Кінець 1970-х рр. — початок 1980-х рр. позначилися
великою кількістю публікацій, присвячених досліджен-
ня різних аспектів поняття «потенціал». У більшості робіт
наголошувалася важливість вивчення проблем оцінки
потенціалу і указувалося на існування значних відмінно-
стей у визначенні самого поняття потенціал, його сут-
ності, складу і співвідношення з іншими категоріями.
В цілому, згідно прийнятому у філософії визначен-
ню, категорія «сутність» являє собою «сукупність гли-
бинних зв’язків, відносин та внутрішніх законів, що
визначають основні риси і тенденції розвитку матеріаль-
ної системи» [8, с. 402], а її виявлення «представляє
якісний стрибок від чутливого до раціонального ступе-
ню пізнання і пов’язано з розкриттям головного і виз-
начального в предметах з формулюванням законів їх
розвитку» [8, с. 403]. При пізнанні сутності відбувається
перехід «від зовнішньої констатації і описів явища до
його пояснення, розкриття причин і підстав. Один з
критеріїв пізнання сутності — можливість передбачен-
ня майбутніх подій на основі встановлених законів їх
розвитку і сутність може вважатися пізнаною, якщо
відомі причини виникнення або джерела розвитку да-
ного об’єкту… якщо в теорії створена його достовірна
модель, властивості якої в тому або іншому ступені
відображають властивості оригіналу» [8, с. 403].
Представляє особливий інтерес розвиток і преломлен-
ня різних аспектів категорії «сутність» у фізичному науко-
вому знанні. Як свідчать результати відповідного аналізу,
саме тут виявляється така багатоаспектність категорій і
явищ, яка не характерна для інших галузей знання.
Аналіз і виявлення сутності будь-якого порядку у
фізичному явищі, що вивчається, припускають найрізно-
манітніші інтерпретації фізичного знання — це є основ-
ний компонент сенсопошукової діяльності суб’єкта нау-
кового пізнання. Інтерпретаціям «підлягають» і резуль-
тати різних експериментів, і теоретичні закономірності.
Щодо сутності понятійної конструкції виробничо-
господарський потенціал, то слід відзначити, що в ети-
мологічному значенні термін «потенціал» походить від ла-
тинського potential й означає «потужність», «сила» (саме
таке тлумачення цієї дефініції наведено у словнику іно-
земних слів І. А. Васюкової [9]). Більшість трактувань по-
тенціалу (словники С. Ожегова [10], К. Тімофєєва, О. П-
рохорова) ґрунтуються на загальноприйнятому значенні
терміну «потенціал» стосовно специфіки діяльності.
Широке трактування смислового змісту цієї дефініції
дозволяє використати його стосовно різних галузей науки
і діяльності залежно від того, про яку силу, засоби, запаси,
джерела йде мова. У роботах, присвячених дослідженню
теорії потенціалів, застосовують широкий клас визначень
потенціалу, серед яких виробничо-господарський потенц-
іал, економічний; науковий, інтелектуальний, природно-
ресурсний, науково-технічний, кадровий, інноваційний,
інформаційний, організаційний, ринковий потенціал,
потенціал маркетингу, продуктивних сил, виробничих
відносин тощо. Основна маса публікацій відносно теорії
потенціалів присвячена такому показнику як економічний
потенціал. Аналіз цих публікацій дозволяє констатувати
значні відмінності у визначенні економічного потенціалу,
розумінні його суті різними дослідниками, складових еле-
ментів, взаємозв’язку його з такими категоріями, як «на-
ціональне багатство», «рівень економічного розвитку».
Аналіз спеціалізованої літератури, монографічних
видань, присвячених досліджуваній проблематиці доз-
воляє виділити чотири основні підходи щодо трактуван-
ня сутності терміну та розуміння поняття економічного
потенціалу різними дослідниками (табл.).
Крім того, підходи авторів розрізняються також
відносно рівнів, які характеризують економічний потен-
ціал. Деякі дослідники вважають, що економічний по-
тенціал характеризує, перш за все, досягнутий рівень
розвитку системи суспільного виробництва [17, с. 6—7;
219, с. 14]. Згідно точці зору інших вчених, в цьому
розрізі слід розрізняти два види потенціалу:
досягнутий потенціал, що характеризується як су-
купність основних фондів і величини валової продукції
галузей (підприємств) або валового суспільного продукту
країни, створених при фактично досягнутому організац-
ійному рівні розвитку продуктивних сил і ступені викори-
стання потенційних можливостей виробничого апарату;
перспективний економічний потенціал, який роз-
криває максимальну можливість господарської системи,
що зумовлює максимально можливий обсяг виробниц-
тва матеріальних благ і послуг, яких можна досягти за
ідеальних умов виробництва і оптимального використан-
ня ресурсів [13, с. 13].
«Потенція» визначається не виявленими можливо-
стями, що не розкрилися, є несформованими і не уп-
редметненими. При цьому перетворитися на реальні
можливості, тобто потенціал, вони можуть тільки в про-
цесі економічної діяльності. Поняття характеризується
можливостями реальними, конкретними, фіксованими,
сформованими в процесі будь-якої економічної діяль-
ності і в даний час не є реальними з будь-яких причин,
але перебувають в готовому і реальному вигляді.
Для даних понять загальними елементами є ресурси,
що дозволяють реалізувати наявні можливості. Якщо роз-
глядати це поняття по відношенню до окремого праців-
ника, підприємства, суспільства, то воно виражає реальні
здібності до використання наявних ресурсів для досягнен-
КЛЕНІН О.В.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ52
№ п/п Підхід Автори Сутність терміну
Примітки
1. Економічний потенціал
як сукупна здатність
галузей народного
господарства
Л. Лопатников
В. Мосін
Д. Крук
Б. Мочалов
А. Румянцев
В економіко-математичному словнику під редакцією
Л. Лопатникова [11, с.67] економічний потенціал визначено як
узагальнену здатність економічної системи виробляти
продукцію, вирішувати інші завдання економічного і
соціального розвитку. Ця здатність визначається станом,
обсягами і динамічністю виробництва, його інфраструктури,
наявністю резервів, обсягами природних ресурсів та інших
елементів національного багатства, культурно-технічним
рівнем і мобільністю кадрів. На це ж визначення посилаються
В. Мосін і Д. Крук, [12, с.82], так само воно приведене в
економічній енциклопедії під редакцією А. Румянцева [13]. У
визначенні в рамках даного підходу підкреслюється лише один
з аспектів економічного потенціалу – здатність господарського
механізму виконувати виробничу функцію. Очевидно, що це
важлива, але не єдина характеристика економічного потенціалу
2. Економічний потенціал
як сукупність ресурсів,
що є в наявності
Б. Плишевський
А. Тодосийчук
Ю. Личин
А. Цигичко
Такий підхід простежується в публікаціях Б. Плишевського [14,
с.3], А. Тодосийчука [14, с. 64], Ю. Личкина [4, с.28] і А. Цигичко
[215, с.10], в яких зміст аналізуємого поняття підміняється
поняттям «чисельність зайнятих». Але при цьому, слід вказати на
недолік цього підходу: якщо при розкритті терміну, що
аналізується, робити акцент тільки на ресурсний аспект, тим
самим відображаючи лише одну з характерних рис поняття, не
виявляючи при цьому специфічних рис, то в результаті зникають
істотні відмінності від інших економічних категорій, таких як
національне багатство, ресурси, матеріально-технічна база
3. Економічний потенціал
як синонім термінів
«економічна
потужність», «народно-
господарський
потенціал», «народне
господарство»
Е. Горбунов
Е. Фігурнов
А. Задоя
Зокрема, Е. Горбунов вважає синонімами терміни «економічна
потужність», «економічний потенціал», «народногосподарський
потенціал» [3]. Кажучи про народногосподарський потенціал,
Е. Фігурнов посилається на Велику Радянську Енциклопедію, де
дано визначення економічного потенціалу [7]. В працях
Б. Мочалова, навпаки, робиться акцент уваги на необхідності
відрізняти показники економічної потужності від економічного
потенціалу. Згідно його точки зору, економічний потенціал країни,
галузі, підприємства характеризується обсягами накопичених
ресурсів і максимально можливим обсягом матеріальних благ і
послуг, яких можна досягти в перспективі при оптимальному
використанні наявних ресурсів. Економічна потужність
характеризує фактично досягнутий рівень розвитку виробничих
сил на певну дату. Економічний потенціал розкриває економічну
потужність [16, с. 10]. Такої ж точки зору дотримується А. Задоя,
роблячи акцент на відмінності термінів «народне господарство» і
«економічний потенціал». Оскільки поняття «народне
господарство» і «економіка» – поняття не тотожні (перше ширше
другого), відзначає він, то і народногосподарський потенціал –
поняття відповідно ширше за економічний потенціал [17, с.22].
Відносно термінів народногосподарський потенціал і економічний
потенціал Б. Мочалов дотримується такої ж точки зору, вважаючи,
що перше включає друге [18, с. 18]
4. Економічний потенціал
як результат економічних
і виробничих відносин
між суб'єктами
господарської діяльності
Л. Самоукін
О. Козлов
Л. Самоукін вважає, що економічний потенціал необхідно
розглядати у взаємозв'язку з властивими кожної суспільно-
економічної формації виробничими відносинами, що виникають
між окремими працівниками, трудовими колективами, а так само
управлінським апаратом підприємства, організації, галузей
народного господарства в цілому з приводу повного
використання їх здібностей до створення матеріальних благ і
послуг [189, с. 5]. У визначенні в рамках даного підходу, на
відміну від інших розглянутих, підкреслено достатньо важливу
рису економічного потенціалу. Проте, економічний потенціал в
рівній мірі залежить від рівня розвитку виробничих сил. У
словнику під редакцією О. Козлової економічний потенціал
визначено як економічні можливості країни, що залежать від
рівня розвитку продуктивних сил і виробничих відносин,
наявності трудових й виробничих ресурсів, ефективності
господарського механізму [20]. Проте, у даному визначенні не
указується про які конкретно економічні можливості йде мова
Таблиця
Підходи щодо трактування сутності терміну економічного потенціалу
КЛЕНІН О.В.
2009/№2 53
ня наміченої мети. Поняття відображає лише теоретичну
здатність окремого працівника, підприємства, суспільства
до використання ресурсів і створення матеріальних благ і
послуг, що не враховує реальні відтворюючі умови.
Отже, виробничо-господарський потенціал підприє-
мства відображає реальну, фактичну здібність до створен-
ня максимального обсягу матеріальних благ з урахуван-
ням конкретних ресурсних обмежень, збалансованості
трудових і матеріальних ресурсів.
У сучасному словнику Макміллана наводиться на-
ступне визначення: «потенційний обсяг виробництва —
максимально можливий обсяг виробництва фірми, галузі
промисловості, сектора економіки в цілому, визначува-
ний забезпеченістю чинниками виробництва» [21, с. 393].
Тобто, при характеристиці перспективних можливих па-
раметрів розвитку необхідно використовувати такі понят-
тя як потенційні можливості, потенційний рівень тощо,
а у разі опису досягнутих рівнів, склавшихся ситуацій не-
обхідно використовувати термін потенціал.
Зміст економічного, виробничо-господарського
потенціалу складають два компоненти:
об’єктивний — сукупність трудових, нематеріальних,
матеріальних і природних ресурсів, залучених і не залу-
чених по будь-яким причинам у виробництво, але які
володіють реальною можливістю брати участь в ньому;
суб’єктивний — здібності працівників, колективів
до використання ресурсів і створення максимального
обсягу матеріальних благ і послуг та здатності управлі-
нського апарату підприємства, організації, галузі, гос-
подарської системи в цілому до оптимального викори-
стання наявних ресурсів.
Дуже важливим і в теоретичному аспекті найбільш
складним підходом до аналізу економічного потенціалу
представляється відтворювальний підхід. Даний підхід
дозволяє виокремити структурні елементи економічно-
го потенціалу по фазах відтворення, включаючи потен-
ціал виробництва; потенціал розподілу; потенціал об-
міну; потенціал споживання. При цьому для оцінки
економічного потенціалу використовуються наступні
показники: чисельність населення; трудових ресурсів;
основні виробничі і невиробничі фонди; валовий сусп-
ільний продукт і національний дохід; обсяги мінераль-
них, сировинних, водних, енергетичних та інших ре-
сурсів; обсяг продуктивних сил; обсяг випуску промис-
лової продукції; обсяг сільськогосподарського вироб-
ництва; показники розвитку транспортних мереж.
Розглянуті вище підходи до визначення терміну
«потенціал», «економічний потенціал», «виробничо-гос-
подарський потенціал» виявляють різні погляди в ро-
зумінні їх сутності та структури. Представляється склад-
ним однозначно охарактеризувати прихильність того або
іншого дослідника до будь-якого з підходів. Ряд дослі-
дників приводять декілька визначень з різними акцен-
тами. Так, зокрема, Б. Мочаловим пропонується три
визначення економічного потенціалу [18, с. 7, с. 12, с. 17]
і в цілому, згідно точці зору автора, «…економічний
потенціал слід розглядати як: джерело зростання націо-
нального доходу і економічної потужності країни; ре-
зультат розвитку продуктивних сил суспільства; показ-
ник максимальних виробничих можливостей галузі,
підприємств, об’єднань, ресурсів; засіб задоволення сус-
пільних потреб; найважливіший чинник зростання на-
ціонального багатства країни; критерій оптимальності
планів виробництва матеріальних благ, використання
ресурсів і національного багатства» [18, с. 18].
Існуюча широка різноманітність у визначеннях та
відсутність єдності підходів щодо тлумачення сутності
досліджуваного поняття пояснюється тим, що кожен з
дослідників виокремлював будь-яку одну з рис економіч-
ного, виробничо-господарського потенціалу, не розкрива-
ючи її повністю. Якщо у деяких з проаналізованих визна-
чень увага акцентується на умовах і чинниках, які визна-
чають величину потенціалу, то в інших — на характері
суспільно-економічних відносин, на результатах викорис-
тання потенціалу. Тобто слід підкреслити, що потенціал в
цілому й, зокрема виробничо-господарський потенціал, —
багатоаспектна категорія і відсутність системності в її виз-
наченні не дозволить всебічно охарактеризувати його смис-
лове навантаження. Тобто для визначення категорії «ви-
робничо-господарський потенціал» необхідно виділити
основні риси, що відрізняють його від інших категорій.
Зокрема, однією з таких рис є те, що виробничо-госпо-
дарський потенціал — це категорія, яка характеризує су-
купні здібності, можливості аналізованої системи, які
можуть бути реалізовані тільки за умови наявності ресурсів.
Таким чином, виробничо-господарський потенціал харак-
теризується певним набором ресурсів, які ресурси повинні
бути залучені у виробництво або підготовлені до викори-
стання в виробничо-господарській системі.
Висновки. Таким чином, вищевикладене дозволяє
сформувати авторське визначення цієї категорії: під вироб-
ничо-господарським потенціалом підприємства пропо-
нується розуміти його сукупні можливості формувати і
максимально задовольняти існуючий попит в товарах і
послугах в процесі виробничих й господарських (реаліза-
ційних, фінансово-економічних) відносин з приводу оп-
тимального використання наявних ресурсів. При цьому
сукупність початкових накопичених ресурсів у поєднанні
з умовами їх використання прийнято називати науково-
технічним потенціалом. Отже, науково-технічний потен-
ціал розглядається як можливості, ресурси для здійснення
цілеспрямованої науково-технічної діяльності і реалізації
її результатів у виробництво з метою інтенсифікації про-
цесу розвитку виробничо-господарського потенціалу.
Література
1. Абалкин Л. И. Что такое хозяйственный механизм /
Л. И. Абалкин. — М.:. Экономика, 1988. — 24 с.
2. Анчишкин А. И. Прогнозирование роста социали-
стической экономики / А. И. Анчишкин. — М.: Поли-
тиздат, 1973. — 425 с.
3. Горбунов Э. Экономический потенциал развитого
социализма. / Э. Горбунов // Вопросы экономики. —
1981. — №9. — С. 33–38.
4. Лычкин Ю. Потенциал строительного комплекса /
Ю. Лычкин. //Экономист. — 1997. — №6. — С. 28–33.
5. Ревуцкий Л. Д. Потенциал и стоимость предприя-
тия / Л. Д. Ревуцкий. — М.: Перспектива, 1997. — 124 с.
6. Тодосийчук А. Научно-технический потенциал со-
циально-трудовой сферы / А. Тодосийчук. // Эконо-
мист. — 1997. — №12. — С. 64–69.
7. Фигурнов Э. Производственный потенциал /
Э. Фигурнов. — М.: Знание, 1982. — 316 с.
8. Философский словарь / под ред. И. Т. Фролова. — 7-
е изд., перераб. и доп. — М.: Республика, 2001. — 719 с.
КЛЕНІН О.В.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ54
9. Васюкова И. А. Словарь иностранных слов /
И. А. Васюкова. — М: АСТ/ Астрель/ Хранитель, 2006. —
416 с.
10. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка.
Потенциал. //Електронний ресурс. Режим доступу до
сайту: http://www. ozhegov. org/words/25962. shtml.
11. Лопатников Л. И. Краткий экономико-математи-
ческий словарь /Л. И. Лопатников. — М.: Знание,
1979.— 360 с.
12. Основы экономического и социального прогно-
зирования / под ред. В. Н. Мосина, Д. М. Крука. — М.:
Экономист,1985. — 228 с.
13. Румянцев А. М. Экономическая энциклопедия:
политическая экономия / А. М. Румянцев. — Т.4. — М.:
Политиздат, 1980. — 672 с.
14. Плышевский Б. Потенциал инвестирования / Б. П-
лышевский //Экономист. — 1996. — №3. — С. 3–12.
15. Цигичко А. Устойчив ли экономический рост? /
А. Цигичко // Экономист. — 2003. - № 12. — С. 10–14.
16. Васильев В. Н. Организационно-экономические
основы гибкого производства / В. Н. Васильев, Т. Г. Са-
довская. — М.: Высшая школа, 1988. — 272 с.
17. Задоя А. А. Народнохозяйственный потенциал и
интенсивное воспроизводство / А. А. Задоя. — К.: Знан-
ня, 1986. — 286 с.
18. Экономический потенциал развитого социализма /
под ред. Б. М. Мочалова. — М.: Знание, 1982. — 604 с.
19. Самоукин А. И. Потенциал нематериального про-
изводства / А. И. Самоукин. — М.: Знание, 1991. — 325 с.
20. Управление социалистическим производством:
словарь / под ред. Козловой О. В. — М.: Экономи-
ка,1983. — 340 с.
21. Словарь современной экономической теории
Макмиллана. — М. Инфра-М, 1997. — 608 с.
1. Вступ. На сьогодні теоретичний підхід до викори-
стання в ціноутворенні критеріїв оцінки інвестиційно-
інноваційної діяльності підприємств значною мірою роз-
роблена зарубіжними та вітчизняними економістами. Ма-
ються на увазі Л. Балабанова, В. Герасимчук, В. Зюзіна,
В. Клочков, Д. Кокурин, А. Наливайко, Є. Панченко,
Б. Санто, Н. Токарь, І. Чалнікова, О. Шишкіна, А. Яков-
лев, І. Єрфорт та інші автори. Однак, слід відмітити, що у
процесі становлення вітчизняного ринку економічна дум-
ка тривалий час була спрямована на пошук ефективних
напрямів ціноутворення в межах держави в цілому і недо-
статню уваги приділяла ролі ціни в інвестиційно-інно-
ваційній діяльності на підприємствах. В сучасних умовах
триває активний пошук методів та механізмів, що можуть
забезпечити ефективне ціноутворення з урахуванням особ-
ливостей інвестиційно-інноваційного спрямування різних
галузей вітчизняної економіки. На сьогодні ця проблема
особливо стосується машинобудівного виробництва.
ІІ. Постановка завдання. Мета статті полягає у дос-
лідженні критеріїв оцінки інвестиційно-інноваційної
діяльності підприємств в умовах вітчизняного ринку та
обґрунтуванні відповідного підходу до процесу ціноут-
ворення хз їх використанням.
ІІІ. Результати. Формування ринкових економічних
відносин в Україні зумовило використання ціни як еко-
номічного важеля в практичній діяльності підприємств.
Слід мати на увазі, що ринкові умови господарювання
передбачають самостійне розроблення підприємством
напрямів своєї цінової діяльності.
На сьогодні оцінка ефективності інвестиційної діяль-
ності є вирішальним етапом процесу прийняття інвести-
ційних рішень і від її результатів залежить прийняття
проектів до реалізації або їх відхилення. Важливість доц-
ільності аналізу даної проблеми обумовлена тим, що в
умовах хронічної нестачі фінансових ресурсів як на мак-
ро-, так і на мікроекономічному рівнях, інвестиції, як
правило, фінансуються за рахунок позикових коштів [1].
В ринкових умовах існує об’єктивна потреба у вико-
ристанні світового досвіду оцінки ефективності інвестицій,
а саме, сучасних зарубіжних методик, теоретичною осно-
вою яких є концепція грошових потоків. Під потоком ре-
альних грошей, по суті, розуміється або надходження гро-
шових коштів, або різні платежі. При цьому враховується
той чинник, що сума грошей, яка є в наявності на даний
момент, має більшу цінність, ніж ця сума в майбутньому.
Економічне обґрунтування доцільності придбання
більш дорожчого двигуна порівняно з базовим має
здійснюватися методами розрахунку ефективності капі-
таловкладень, відомими в інноваційно-інвестиційному
проектуванні [5]. Як критерії вигідності придбання якіс-
нішого інноваційного продукту слід застосовувати чис-
тий грошовий потік і внутрішню норму прибутковості.
Чистий грошовий потік характеризується такою важли-
вою властивістю грошових потоків як адитивність. Маєть-
ся на увазі співставлення сумарних результатів і витрат.
Показник внутрішньої норми прибутковості доцільно
використовувати для оцінювання вигідності придбання
інноваційного продукту, якщо споживач використовує
позичені кошти. При оцінюванні вигідності купівлі різних
авіадвигунів, що виготовляються конкурентами, спожи-
вачеві спочатку необхідно відібрати ті з них, для яких
ВНП більше за ціну капіталу, а потім з переліку, що зали-
шився, вибирати двигун, який забезпечує максимальний
приріст чистого грошового потоку при експлуатації.
Оцінку чистого грошового потоку як показника еко-
номічного ефекту від впровадження нової техніки досто-
В.Л. Корінєв
академік АЕН України,
м. Запоріжжя
ВИКОРИСТАННЯ В ЦІНОУТВОРЕННІ КРИТЕРІЇВ ОЦІНКИ
ІНВЕСТИЦІЙНО�ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
КОРІНЄВ В.Л.
|