Інформаційні ресурси ендогенно спрямованого зростання економічних систем
Розглянуто застосування інформаційного ресурсу в якості визначального чинника ендогенно спрямованого розвитку і трансформації національної економічної системи. Деталізовано умови використання інформаційно-управлінських систем в контексті забезпечення збалансованості функціонування національного госп...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45337 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Інформаційні ресурси ендогенно спрямованого зростання економічних систем / В.В. Микитенко, М.О. Чупріна // Вісник економічної науки України. — 2009. — № 2 (16). — С. 91-95. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859640987965456384 |
|---|---|
| author | Микитенко, В.В. Чупріна, М.О. |
| author_facet | Микитенко, В.В. Чупріна, М.О. |
| citation_txt | Інформаційні ресурси ендогенно спрямованого зростання економічних систем / В.В. Микитенко, М.О. Чупріна // Вісник економічної науки України. — 2009. — № 2 (16). — С. 91-95. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | Розглянуто застосування інформаційного ресурсу в якості визначального чинника ендогенно спрямованого розвитку і трансформації національної економічної системи. Деталізовано умови використання інформаційно-управлінських систем в контексті забезпечення збалансованості функціонування національного господарства. Визначено перспективи інтенсифікації процесів розширення масштабів і поглиблення складності сучасних інформаційних систем, що здатні автоматично формувати інтелектуальні резерви за класами проблемних областей прогнозування.
Рассмотрено применение информационного ресурса в качестве определяющего фактора эндогенно направленного развития и трансформации национальной экономической системы. Детализировано условия использования информационно управленческих систем в контексте обеспечения сбалансированности функционирования национального хозяйства. Определены перспективы интенсификации процессов расширения масштабов и углубления сложности современных информационных систем, которые способны автоматически формировать интеллектуальные резервы за классами проблемных областей прогнозирования.
The question of the use of information resources as a factor of endogenous growth of economic systems is studied. Considerable attention is given to the use of economic information systems. The prospects of development of information systems that can automatically build knowledge bases in order to classify problem areas are determined.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:21:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
2009/№2 91
Проблема забезпечення достатніх темпів економі-
чного зростання, підвищення рівня якості життя насе-
лення виступає однією із пріоритетних соціально-еко-
номічних проблем ХХІ століття. Незалежно від досяг-
нутих темпів і напрямів економічної динаміки, всі країні
світової спільноти, на даний час, потребують та зацікав-
лені в здійснені трансформаційних процесів, що спря-
мовані на забезпечення достатнього рівня економічної
безпеки держаного утворення в контексті транснаціона-
лізації національних економік. Для України проблему
економічного розвитку необхідно розглядати, перш за
все, з огляду на виживання за будь-яких умов. Це обу-
мовлює необхідність визначення ключових чинників та
факторів впливу на інтенсифікацію процесів формуван-
ня, нарощення та практичного використання власного
стратегічного потенціалу в цілому та інформаційного,
зокрема, що є невід’ємною складовою інтелектуалізації
та духовного відродження України.
Питанням ендогенно спрямованого економічного
зростання в умовах постіндустріальної економіки при-
свячені праці відомих українських та зарубіжних учених-
економістів: О. Алимова, Л. Антоненко, В. Бабича,
Г. Балабанова, Б. Бурковського, З. Варналія, А. Галь-
чинського, В. Геєця, Б. Данилишина, О. Лапко, Е. Ліба-
нової, М. Чумаченко та ін. [1; 2; 9–19]. Незважаючи на
отримані наукові результати досліджень управління еко-
номічним розвитком, до цього часу залишається недо-
статньо розробленими теоретико-методологічні і при-
кладні аспекти використання інформаційного потенці-
алу в якості стратегічного ресурсу трансформації еконо-
мічної системи. Це обумовлює необхідність детальної
систематизації наукових досліджень на основі діалектич-
ного поєднання методів: модальної логіки; наукового
узагальнення; економічного аналізу (для уточнення ка-
тегоріального апарату теорії ендогенно спрямованого
зростання держави в умовах нарощення загроз світової
фінансової кризи); статистичного й системного аналізу
щодо розроблення функціональних стратегій розвитку
багатокомпонентних систем.
З огляду на зазначене, метою даного дослідження є
теоретико-методичне обґрунтування конститутивно-
ключових чинників ендогенно спрямованої трансфор-
мації української економіки та інтенсифікації процесів
нарощення інформаційного потенціалу з урахуванням
існуючого рівня і якості наявних інформаційних ре-
сурсів, розвиненості ринку знань. Оскільки останні обу-
мовлюють зміну траєкторії економічного зростання та
визначення цільових орієнтирів розвитку держави.
Об’єктивним є визнати, що темпи економічне зро-
стання необхідно розглядати як визначальний макроеко-
номічний показник економічної динаміки держави та
добробуту її населення. Оскільки основу збалансовано-
го економічного розвитку складають якісні зміни у всіх
галузях економіки, то практична реалізація цієї ідеї не-
можлива через нездатність підтримувати структурний
баланс, і тому спостерігається незбалансованість еконо-
міки. Актуальним сьогодні є забезпечення позитивної
динаміки, мобілізація внутрішніх резервів та збільшен-
ня чистих доходів при мінімальних витратах природних
ресурсів [12]. Зазначимо, що ключовою ознакою еконо-
мічного розвитку, крім зростання доходів населення, що
забезпечують відповідний рівень і якість життя за раху-
нок нарощення вагомості соціальної компоненти, обо-
в’язково охоплює розподіл, збереження і накопичення
ресурсів і доходів. При чому, в сучасних умовах госпо-
дарювання для України стратегічним пріоритетом є ре-
алізація інноваційно-інвестиційної моделі розвитку, що
повною мірою забезпечить ендогенно спрямоване еко-
номічне зростання, покращення умов життя, баланс
енергетичних потреб суспільства з енергетичними мож-
ливостями природи, збереження соціально-економічних
функцій останньої [13].
Динаміка економічного розвитку, яка базується на
економічному зростанні, визначається чотирма групами
факторів, а саме: стартовий (початковий) рівень розвит-
ку; людський капітал; внутрішні умови господарювання;
зовнішні умови розвитку. Серед факторів ендогенного
походження на економічне зростання і розвиток в ціло-
му мають вплив наступні: динамічний приріст трудових
ресурсів, підвищення продуктивності праці; інституцій-
не реформування; інвестиційне забезпечення; регулюван-
ня системи ціноутворення; формування грошово-кредит-
ної політики. З огляду на те, що реальний ВВП можна
визначити як добуток затрат праці (чисельність зайнятих)
і рівня продуктивності праці, можна стверджувати, що всі
фактори, які впливають на рівень продуктивності праці,
є визначальними з точки зору забезпечення реальних
темпів економічного зростання. Враховуючи, що зазви-
чай, при проведені макроекономічного аналізу викорис-
товуються наступні терміни як: «інтенсивні» та «екстен-
сивні» фактори розвитку і росту необхідним є пояснити,
що саме перша група має креативні ознаки, забезпечує
достатній рівень як економічної, так і енергетичної без-
пеки держави та обумовлює достатні темпи її економіч-
ного зростання (див. табл. 1) — це, насамперед, інно-
ваційні та інформаційні ресурси, прогресивні уп-
равлінські технології та інституціональні резерви еконо-
мічного зростання. Певним чином узагальнюючи названі
фактори впливу, можна запропонувати наступні виклад-
ки: для України пріоритетом економічного зростання, а
відтак, і забезпечення економічної безпеки держави є
ініціювання умов формування саме інтенсивних факторів
та забезпечення економічної динаміки у межах 12,0–
15,0 % [16, 17]. Відтак, для розроблення адаптивної дієвої
стратегії розвитку економічної системи держави, на нашу
думку, необхідно:
В.В. Микитенко
д�р екон. наук, академік АЕН України
М.О. Чупріна
м. Київ
ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ ЕНДОГЕННО СПРЯМОВАНОГО ЗРОСТАННЯ
ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ
МИКИТЕНКО В.В., ЧУПРІНА М.О.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ92
1) обґрунтування та добір оптимальних для Украї-
ни прогресивних технічних, організаційних та техноло-
гічних нововведень;
2) вироблення і реалізація високотехнологічної (на-
укоємної) промислової продукції (ВТП):
3) запровадження ефективних форм організації
виробництва в реальному секторі економіки;
4) використання базових принципів стратегічного
управління забезпеченням економічної безпеки держави.
В основі сучасного типу економічного зростання
лежить реалізація потенційних конкурентних переваг,
стимулювання інвестиційно-орієнтованого та інновацій-
ного розвитку, що безумовно, пов’язано із інтенсифіка-
цією процесів нарощення інформаційного потенціалу та
практичного використання інтелектуальних технологій
третього рівня, які дозволяють не лише обробляти бази
даних, а також формалізувати та аналізувати їх [9]. Слід
зазначити, що протягом певного часу в національних
економічних системах відбувся поступовий перехід від
переважно пошуку і систематизації до обробки інфор-
мації, яка стала основним виробничим потенціалом. Крім
того, посилення ролі науки та освіти сприяло зростанню
загальної продуктивності праці в реальному секторі, що
стало спонукальним моментом для того, аби виокремити
новий різновид економіки інформаційного типу. Для
інформаційної економіки характерним є розвиток інфор-
маційної індустрії, формування спільного інформаційного
простору, інформатизація усіх сфер виробничо-госпо-
дарської діяльності, доступність інформації і, в той час,
створення системи інформаційної безпеки. Також слід
підкреслити й наступне: інформаційні технології вже
протягом певного часу виступають як один із визначаль-
них чинників економічного зростання.
Як зазначалось авторами у попередніх наукових
роботах [14, 15]: інформація й знання як економічний
ресурс можуть виступати в наступних видах:
кон’юнктурної інформації, яка характеризує стан
ринку (рівень та зміни цін на товари та послуги, курси
цінних паперів, біржові котирування);
комерційної інформації (сукупність відомостей про
попит та пропозиції, якість товарів та послуг, їх конку-
рентоспроможності. а також про імпорт та експорт та
взаємозв’язок зовнішнього та внутрішнього ринків);
фінансової інформації про платоспроможність та
кредитоспроможність партнерів та конкурентів;
науково-технічна інформація, яка сприяє інноваціям;
статистична інформація;
загальна інформація, яка здатна здійснювати вплив
на думки користувачів та ситуацію на ринках.
Провести оцінку вагомості внеску інформаційного
ресурсу в економічне зростання як нематеріального факто-
ру є проблематичним, оскільки даний показник необхідно
розраховувати як через інноваційну складову, так і через
вплив матеріальної компоненти інформаційних ресурсів та
людський фактор. Функціонування багатокомпонентних
систем неможливо уявити без використання сучасних
інформаційних технологій, за основу яких взято економічні
інформаційні системи, що використовуються для ефектив-
ного опрацювання великих масивів даних у комп’ютерних
системах підприємств, та забезпечення інформаційної
підтримки управлінських рішень. Сфера застосування но-
вих інформаційних технологій і розвинених засобів комун-
ікацій величезна. Вона включає різні аспекти, починаючи
від забезпечення простих функцій службового листування
до системного аналізу і підтримки рішень.
Інформаційна озброєність як багатокомпонентних,
так і виробничо-економічних систем безпосередньо впли-
ває на ефективність її діяльності. Це пояснюється тим, що
в умовах транснаціоналізації національної економіки уск-
ладнюється діяльність будь-яких систем, їх структура і,
разом з цим, алгоритм управління стає все динамічнішим
і громіздкішим. Саме ці фактори безпосередньо вплива-
ють на складність розробки інформаційних систем. Зрос-
тання комп’ютеризації процесів управління визначає нові
вимоги до комп’ютеризації процесів проектування самих
інформаційних систем, що використовують бази даних.
При цьому мова насамперед йде про забезпечення достат-
ньої гнучкості інформаційних програм, а не про скорочен-
ня термінів проектування інтелектуальних ресурсів зрос-
тання. Як і будь-яка система, інформаційна система по-
винна складатися з упорядковано взаємозв’язаних еле-
ментів і включати певну сукупність якостей, що її об’єдну-
ють. До складу інформаційних систем слід включити на-
ступні підсистеми: функціональні та забезпечення. Функ-
ціональна підсистема складається з цільової сукупності
завдань, які треба виконувати. В забезпечуючу підсистему
входять наступні елементи:
1) технічне забезпечення, тобто сукупність засобів
з обробки й передачі інформаційних потоків;
2) інформаційне забезпечення, що включає різно-
манітні довідники, класифікатори, засоби формалізова-
ного опису даних;
3) математичне забезпечення чи сукупність засобів
розв’язання функціональних задач і інші засоби забез-
печення;
4) інформаційно-методичне забезпечення, що обу-
мовлює терміни і якість виконання будь-яких функцій
управління.
У ринкових умовах господарювання інформаційно-
управлінська підсистема повинна мати такий цільовий
функціонал, який би щільно пов’язував цілі функціону-
вання економічної системи із засобами їх досягнення.
Зазначене дозволить спрямовувати процеси нагромад-
Таблиця 1
Обґрунтування залежності основних енергоекономічних
показників від інноваційних витрат та обсягу випуску
промислової продукції України
(у порівняльних цінах 2007 р.)*
Ретро-
спекти-
вний
період,
роки
Загальний
обсяг інно-
ваційних
витрат, млн.
грн.
Частка
іннова-
ційних
витрат у
ВВП, %
Загальний
обсяг інно-
ваційних
витрат, млн.
дол.
Енергоефек-
тивність реа-
льного сектору
економіки,
дол. США/кг
н.е.
Випуск
промисло-
вої продук-
ції, млрд.
дол. США
Частка іннова-
ційних витрат до
загального обсягу
випуску промис-
лової продукції,
%
1995 - - - 0,4 39,9 -
1996 - - - 0,5 42,3 -
1997 - - - 0,5 44,4 -
1998 1174,8 1,2 342,8 0,5 46,6 0,7
1999 1175,7 0,9 225,4 0,5 49,0 0,5
2000 1760,1 1,1 323,9 0,5 53,6 0,6
2001 1979,4 1,0 373,6 0,6 61,2 0,6
2002 3018,3 1,3 566,0 0,6 66,7 0,9
2003 3059,8 1,2 573,9 0,7 77,9 0,7
2004 4534,6 1,3 854,7 0,8 90,0 1,0
2005 4299,2 1,0 851,3 0,8 92,8 0,9
2006 4249,8 1,0 846,2 0,9 93,2 0,9
2007 5044,1 1,1 980,3 0,9 104,1 1,0
2008** 5391,0 1,2 745,3 1,0 112,0 1,4
*розраховано та систематизовано авторами статті за даними [3—9];
** попередні розрахунки здійснено авторами за даними експертної
доповіді [9].
МИКИТЕНКО В.В., ЧУПРІНА М.О.
2009/№2 93
ження інформаційного потенціалу на оперативне розв-
’язання наступних завдань:
розробку нового автоматизованого рівня обліку
затрат, що починається з аналізу джерел цих витрат і
можливостей адаптивного управління ними (наприклад,
контроль і управління боргами, проникнення в усі види
затрат в організації та їх аналіз);
впровадження сучасних складних інтегрованих
інформаційних систем для заміни існуючого інформац-
ійного забезпечення, якщо воно представляє собою
окремі, ізольовані острівці інформації та швидко стає
застарілим і перестає задовольняти потреби ефективно-
го управління;
зосередження уваги на споживачах, як з точки зору
реалізації товарів та послуг, так і з точки зору обслуго-
вування;
забезпечення ефективності, гнучкості, можливостей
адаптації до змін в діяльності організації;
використання таких систем прикладного програм-
ного забезпечення, яке при постійному розвитку дозво-
ляє організації гнучко адаптуватися до змін ринкової
ситуації;
можливість інтегрованого відображення всієї діяль-
ності в динаміці;
передбачення можливості об’єднання на єдиній
інформаційній технологічній основі господарських і
технічних процесів;
створення об’єднаних інформаційних потоків;
забезпечення подолання різнобою виконуваних робіт;
автоматизація рутинної і важкої роботи, що дозво-
ляє звільняти при цьому працівників для виконання
більш кваліфікованих задач;
можливість «одним натиском на кнопку» надати кер-
івництву актуальну інформацію, необхідну для прийняття
не тільки оперативних, але і важливих стратегічних рішень;
можливість проведення детального аналізу економіч-
ної ситуації, з метою підвищення ефективності управління;
зосередження інформації, необхідної для прийнят-
тя оперативних та стратегічних рішень, в єдиному інфор-
маційному просторі, який повинен стати рушійною
силою перетворень, оптимізації господарських операцій.
Слід зазначити, що у випадку обмежених предмет-
них ділянок ряд таких задач об’єднуються і представля-
ються в вигляді експертної системи. Інформаційна екс-
пертна система (ІЕС) — це сукупність методів і засобів
організації, накопичення, застосування інформаційних
ресурсів та знань для вирішення складних задач у певній
області. ІЕС здатні діагностувати стан підприємства,
надати допомогу в антикризовому управлінні, забезпе-
чувати вибір оптимальних рішень за стратегією розвит-
ку підприємства, завдяки наявності засобів природного
мовного інтерфейсу, з’являється можливість безпосеред-
нього застосування ІЕС користувачем, який не знає мов
програмування, як засобу підтримки процесів аналізу
діяльності підприємства, їхнього стратегічного плану-
вання, інвестиційного аналізу, оцінки ризиків і форму-
вання портфелю цінних паперів, фінансового аналізу,
маркетингу тощо. Результати впровадження ІЕС із вбу-
дованими жорсткими алгоритмами бухгалтерських роз-
рахунків, фінансового аналізу, контролю виконання
документів та графіку виробництва, контролю виконан-
ня заявок та управління запасами стимулювали інтерес
інформаційно-аналітичних служб та відділів перспектив-
ного планування та розвитку до можливостей інформа-
ційних систем. Відтак, перевага у застосуванні експер-
тних систем полягає в можливості прийняття оптиміза-
ційних рішень в таких ситуаціях, в яких алгоритм не
розроблено і він формується за даними, які надаються у
вигляді правил прийняття рішень, що витікають з бази
знань. Причому розв’язання задач здійснюється за не-
повноти умови, їхньої невірогідності та багатозначності
тлумачення початкової інформації і якісних оцінок про-
цесів, що відбуваються. Проте, незважаючи на користь
і широке застосування ІЕС, вони, як і будь які системи.
не доконали. Один з головних недоліків полягає в склад-
ності розпізнавання границь можливостей ІЕС і демон-
страції ненадійного функціонування ІЕС на межі, де є
сенс в її застосування. Істотним недоліком експертних
систем є також значні трудові витрати, що необхідні для
поповнення бази знань. База знань зберігає об’єкти
пізнання, які складають сукупність знань, що об’єднанні
за чотирма типами концептуальних зв’язків: спільності,
партитивності (співвідношення цілого і частини), зістав-
лення, функціональної взаємозалежності.
Проте, існують певні труднощі і обмеження є і при
проектуванні ІЕС. Вони недостатньо пристосовані до на-
вчання на рівні нових концепцій і за новими правилами.
неефективні і мало придатні в тих випадках, коли потрібно
враховувати складність реальних і нестандартних задач.
Очевидно, що успішно функціонувати в майбутньому бу-
дуть лише ті підприємства, галузі та промисловості, які
зможуть накопичувати, аналізувати, синтезувати і викори-
стовувати інформацію про ринки, винаходи, нові продук-
ти, пропозиції ціни постачальників і виробників кінцевої
продукції, а також про новий попит з боку потенційних
споживачів. Передбачувані темпи зростання ринку, зрос-
таючий рівень конкуренції з одного боку і високий сту-
пень невизначеності ділового середовища і ризики з іншо-
го, зумовлюють крайню потребу в експертизі економічної
інформації і подальшому опрацюванні та практичному ви-
користанні нових ефективних ІЕС, що володіють доско-
налішими споживацькими характеристиками.
У сучасних умовах на рівні великих промислових
підприємств можуть бути популярними локальні ІЕС, що
зорієнтовані на конкретні дослідницькі і аналітичні за-
дачі: аналіз і прогнозування ринку, поведінки конку-
рентів, споживачів тощо. Перспективними є ті інфор-
маційні системи, що самі навчаються, які здатні автома-
тично формувати бази знань в цілях класифікації про-
блемних областей і прогнозування. Але практично без-
межним є використання в проектування ІЕС нейромере-
жевого підходу. Навчити нейромережу — означає повідо-
мити їй алгоритм розв’язування певної задачі або класу
задач з урахуванням імовірності виникнення певного
ризику чи загрози функціонуванню об’єкта. Цю влас-
тивість нейромереж особливо цінно використовувати в
антикризовому управлінні в умовах невизначеного зовн-
ішнього середовища. Вся інформація, яка є у мережі про
задачу, міститься в наборі прикладів. тому якість навчан-
ня мережі напряму залежить від кількості прикладів в
навчальній вибірці, а також від того, наскільки повно ці
приклади описують дану задачу. Так, наприклад, недо-
цільно використовувати мережу для котирування цінних
паперів, якщо в навчальній вибірці котирування цінних
МИКИТЕНКО В.В., ЧУПРІНА М.О.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ94
паперів не представлено. Як тільки мережу навчено,
можна застосовувати її для розгляду конкретних задач.
Поряд із зазначеним вище, сучасні виробничо-еко-
номічні системи (наприклад, промислові комплекси чи
кластери) наближаються до такого рівня складності,
коли їхній розвиток та функціонування не є простою
сумою властивостей окремих компонент, що спостері-
гаються. Навіть невеликі відхилення в продуктивності
роботи окремих підсистем можуть викликати якісно
новий режим поведінки всієї системи і навіть призвес-
ти до серйозної кризи системи. Виходом з положення є
побудова єдиної моделі на основі синтезу компонент.
Тому головними критеріями оцінювання рівня інформа-
ційних систем повинні бути наступні: достовірність,
своєчасність, повнота та корисність інформації для
прийняття рішень. Щодо оцінювання ефективності
функціонування сучасних інформаційних систем, та слід
враховувати наступні їхні характеристики:
1. продуктивність системи, що обчислюється часом
відповіді або величиною пропускної здатності;
2. гнучкість системи, яка оцінюється передбачува-
ними модифікаціями інформаційної системи у відпові-
дності із можливими змінами в організації;
3. готовність системи до взаємодії, що визначається
правилами доступу для перегляду та корекції інформації;
4. рівень задоволення потреб користувачів, яка
визначається повним набором сервісних функцій;
5. ефективність функціонування інформаційної
системи, що базується на сучасному системному аналізі,
спеціальних методах представлення та доступу до інфор-
мації, досягненні заданого рівня безпеки даних.
Крім цього, для визначення ефективності функціону-
вання загальної системи управління як виробничо-економ-
ічних, так і багатокомпонентних економічних системи, а
також для забезпечення виконання ними усіх специфічних
функцій (зокрема, прогнозування, коригування, обліку і
звітності) окремо використовують і новий інформаційний
показник (його на думку авторів можна визначити як «по5
казник інформаційно5управлінської ефективності» системи).
Зазвичай, він розраховується як відношення отриманого, за
результатами функціонування складної системи, прибутку
до загального обсягу витрат на: а) технічні засоби; б) цільо-
ве програмне забезпечення; в) розроблення науково-мето-
дичного інструментарію; г) відновлення інформаційно-уп-
равлінської збалансованості функціонування як економіч-
них чи виробничо-економічних систем, так і їх комунікац-
ійної структури. Таким чином, інформаційно-управлінську
ефективність певного об’єкта дослідження можна розраху-
вати за формулою вигляду (1):
iF
t om
P
Е
V V
=
+ (1)
де P — фінансові результати функціонування складної
системи (прибуток); V
t
— витрати на реструктуризацію,
оновлення і модернізацію технічних засобів виробниц-
тва (обладнання, програмне та методичне забезпечен-
ня); V
om
—
витрати на розроблення, проектування, орган-
ізацію інформаційно-управлінських підсистем та функ-
ціонування внутрішньої інформаційно-комунікаційної
структури багатокомпонентної системи.
Поряд із зазначеним, в свою чергу параметри (V
om
)
даного показника залежать від таких незалежних
змінних, що забезпечують нарощення і реалізацію
інформаційно-методичної основи раціонального вико-
ристання матеріальних, факторних, макро - й системно-
функціонального спрямування потенціалів складної
системи. Зокрема: технологічного, глобальних мереж,
організаційного, управлінського, трудового, наукового,
інтелектуального та інформаційного. Так, наприклад:
а) обґрунтування вимог до ефективності викорис-
тання потенціалів системного й універсального функц-
іонування базується на попередньо прийнятих норма-
тивно-правових документах і затверджених стандартах;
б) встановлення вимог до ефективності трансфор-
мації й трансляції інформаційно-управлінських процесів
потребує врахування як рівня технічної підготовки ви-
робництва, так і рівня технологічної конкурентоздат-
ності наявного обладнання, що використовується в ме-
жах економічної системи.
Висновки. Отже економічний зростання економіч-
них систем, з сучасної наукової точки зору, є інновацій-
ним процесом, пов’язаним із упровадженням у сферу їх
функціонування різного роду нововведень. При цьому
прогрес у темпах зростання національної економіки
пов’язаний зі зміцненням її сталості щодо зовнішніх
впливів. Виходячи з вищенаведеного можна запропону-
вати висновки щодо розроблення класифікації певних
модифікацій конститутивно-ключових факторів впливу
на темпи економічного зростання в умовах формування
економіки інформаційного, а саме:
по5перше, показник науково-технічного прогресу є
функціонально залежним від: а) напряму і темпів інно-
ваційного розвитку держави; б) інституціональної архі-
тектоніки; в) особливостей функціонування національ-
ної економічної системи; г) загального рівня накопиче-
них знань, які є стратегічними ресурсами економічного
зростання;
по5друге, інформаційний та інтелектуальний капі-
тал є також одночасно і ендо - й екзогенною змінною,
яка залежить від: а) рівня інформатизації окремого ви-
робництва та країни в цілому; б) розвиненості традиц-
ійного капіталу та знань підприємства або галузі, що
дозволяють здійснювати нові технологічні розробки,
зберігати темпи виробництва та швидко впроваджувати
новації;
по5третє, фактор праці втрачає свою кількісну зна-
чимість для забезпечення ендогенно спрямованого зро-
стання та, в основному, визначається якістю праці та
людським капіталом;
і останнє, змінюються традиційні показники еко-
номічного зростання — замість обсягу ВВП на душу на-
селення, обсягів наукових розробок і кількості патентів
на передній план виходить створення умов для впровад-
ження прогресивних технологій та продуктів.
Відтак, новий рівень комплексного дослідження фе-
номена аналізу інформаційного ресурсу трансформації
української економіки, осмислення останнього у контексті
суспільних змін пов’язаний саме з розкриттям причин його
особливої значущості на сучасному етапі соціально-еко-
номічного прогресу, з переходом до інноваційних моделей
розвитку та необхідністю забезпечення достатнього рівня
економічної безпеки держави. Важливий аспект таких
досліджень становить вивчення когнітивних процесів про-
дукування, нарощення та інтенсифікації інтелектуальної
МИКИТЕНКО В.В., ЧУПРІНА М.О.
2009/№2 95
діяльності, оскільки світова економічна система вступила
в епоху глобальної інформатизації. Звідси будь-які форми
прогресу в економічній сфері неможливо уявити без вико-
ристання сучасних технологій як ключової складової
інформаційного потенціалу, за основу яких взято еко-
номічні інформаційні системи. Крім того, особливого зна-
чення набуває інформаційно-технологічний підхід до про-
вадження виробничої діяльності економічних систем (про
що попередньо було деталізовано авторами у [17–19]),
оскільки відбувся поступовий перехід від переважно видо-
бутку і виробництва до обробки інформації, яка стала ос-
новним виробничим ресурсом.
Сучасний етап розробки інформаційних систем тре-
тього рівня характеризується створенням автоматизованих
поколінь, до яких належать експертні системи, системи
підтримки прийняття рішень, інформаційно-пошукові си-
стеми, системи зі штучним інтелектом. Основою створен-
ня таких систем є децентралізація структури інформацій-
них автоматизованих систем управління та організація роз-
подільної обробки інформації. При цьому, найбільший
ефект від впровадження інформаційних експертних сис-
тем досягається там, де для прийняття рішень поряд із по-
казниками враховуються слабо формалізовані фактори
впливу на темпи ендогенно спрямованого зростання. Тому
в області економічного та інвестиційного аналізу, страте-
гічного та антикризового управління існує широке коло
проблем для застосування інтелектуальних технологій та
систем. Це в свою чергу, потребує модернізації відомих по-
ложень про сформування базису і надбудову суспільства
та його виробничу і невиробничу сфери, оскільки інфор-
маційно-інтелектуальна царина, на даний час, стає однією
із наріжних підвалин подальшої соціально-економічної
трансформації України.
Література
1. Геєць В. М. Економіка України: стратегія і політика
довгострокового розвитку / Геєць В. М. — К.: Ін-т еко-
номіки та прогнозування НАНУ; Фенікс, 2003 — 1008 с.
2. Державне регулювання економіки України: методоло-
гія, напрями, тенденції, проблеми / Науково-дослідний еко-
номічний ін-т Міністерства економіки України /
[Л. І. Антошкіна, Н. М. Бабіч, В. Ф. Беседін, І. В. Беседін,
І. К. Бондар]; М. М. Якубовський (ред.). — К., 2005. — 410 с.
3. Паливно-енергетичні ресурси України: статист. зб. /
Державний комітет статистики України. — К.: ІВЦ, Дер-
жкомстату України, 1998. — 383 с.
4. Паливно-енергетичні ресурси України: статист. зб. /
Державний комітет статистики України. — К.: ІВЦ, Дер-
жкомстату України, 2001. — 273 с.
5. Паливно-енергетичні ресурси України: статист. зб. /
Державний комітет статистики України. — К.: ІВЦ, Дер-
жкомстату України, 2004. — 287 с.
6. Паливно-енергетичні ресурси України: статист. зб. /
Державний комітет статистики України — К.: ІВЦ, Дер-
жкомстату України, 2006. — 306 с.
7. Зведені показники фінансово-господарської діяль-
ності підприємств та організацій Міністерства промис-
лової політики України за 2007 рік. — Київ.: УкрДНВЦ
«Квант-Модуль», 2008. - 114 с.
8. Україна в 2007 році: внутрішнє та зовнішнє стано-
вище та перспективи розвитку: експертна доповідь. —
К.: НІСД, 2008. — 264 с.
9. Україна в 2008 році: щорічні оцінки суспільно-пол-
ітичного та соціально-економічного розвитку: моногра-
фія / [Ю. Г. Рубан, О. Л. Авксентьєв, П. А. Бурковський,
Ю. Г. Кальниш, Ю. Б. Каплан, С. С. Кисельов] / Ю. Г. -
Рубан (заг. ред.). / Національний ін-т стратегічних дос-
ліджень — К.: [НІСД], 2008. — 743 с.
10. Методи, моделі і інформаційні технології в управлінні
економічними системами різних рівнів ієрархії: монографія
[О. О. Бакаєв, Л. І. Бажан, Л. І. Кайдан, Т. Г. Кравченко,
В. В. Кулик] / О. О. Бакаєв (ред.). / НАН України. — Міжна-
родний науково-навчальний центр інформаційних техно-
логій і систем — К.: Логос, 2008. — 127 с.
11. Дубчак Л. В. Інформаційні системи та технології
на підприємствах / Л. В. Дубчак. — Ірпінь: Національна
академія ДПС України, 2005. — 84 с.
12. Філіпченко А. С. Цивілізаційні виміри економіч-
ного розвитку: монографія. / А. С. Філіпченко. — К.:
Знання України, 2002. — 190 с.
13. Сухарев О. Современые концепции хозяйственно-
го развития / О. Сухарев // Экономист. — № 7. — 2003. —
С. 33—37
14. Данилишин Б. М., Микитенко В. В. Макросистем-
на еволюція держави: українські виміри / Б. М. Дани-
лишин, В. В. Микитенко. // Стратегія розвитку Украї-
ни. (економіка, соціологія, право): Науковий журнал. —
Вип. 1–2 / Головний редактор. О. П. Степанов. — К.:
НАУ, 2008. — С. 22–54.
15. Микитенко В. В. Траєкторії ендогенного зростан-
ня: пріоритети та вектора макроекономічної динаміки /
В. В. Микитенко // «Україна — Чехія — ЄС: сучасний
стан і перспективи»: міжнар. наук. - практ. конф.: зб.
матеріалів. — Херсон — Прага — Гомель: Херсон, ПП
Вишемирський В. С., 2008. - Випуск 4. — С. 37–52.
16. Микитенко В. В. Прогноз економічного зростан-
ня національного господарства при активізації його
інноваційного розвитку / В. В. Микитенко. // «Украї-
на — Латвія — Білорусія — ЄС: сучасний стан і перс-
пективи»: міжнарод. наук. - практ. семінар.: зб. матері-
алів. — Херсон — Рига — Гомель: Херсон, ПП Више-
мирський, 2007. — С. 210–218.
17. Микитенко В. В. Макроекономічні моделі розвит-
ку інтелектуального потенціалу промислового виробниц-
тва: критерії, оцінка та прогноз / В. В. Микитенко //
Проблеми ефективного використання та професійно-тех-
нічної підготовки кадрів промислового сектора економ-
іки України: міжнар. наук. - практ. конф., 28—29 листоп.
2007 р: доп. конф. - К.: РВПС України НАН України, 2008.
— С. 60–76.
18. Микитенко В. В. Стратегічні орієнтири ендогенно-
го зростання України та умови забезпечення стійкого роз-
витку держави /В. В. Микитенко, Д. О. Микитенко //
Комплексне вирішення проблем енергозбереження у про-
мисловій і комунальній енергетиці: ХХІІІ міжнар. конф.
UKR-POWER 2008, Ялта, 26 — 31 травня 2008 р.: матері-
али конф. — Асоціація ТЕКУ, К., 2008. — С. 62–70.
19. Микитенко В. В. Українська економіка в контексті
транснаціоналізації світогосподарської системи / В. В. Ми-
китенко // Розвиток продуктивних сил України: від
В. І. Вернадського до сьогодення: міжнар. наук. конф.,
м. Київ, 20 бер. 2009 р.: матеріали конф. / РВПС України
НАНУ. — К.: РВПС України НАНУ, 2009. — У 3-х части-
нах. Ч. 3. — С. 329–332.
МИКИТЕНКО В.В., ЧУПРІНА М.О.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-45337 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:21:53Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Микитенко, В.В. Чупріна, М.О. 2013-06-11T20:48:27Z 2013-06-11T20:48:27Z 2009 Інформаційні ресурси ендогенно спрямованого зростання економічних систем / В.В. Микитенко, М.О. Чупріна // Вісник економічної науки України. — 2009. — № 2 (16). — С. 91-95. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45337 Розглянуто застосування інформаційного ресурсу в якості визначального чинника ендогенно спрямованого розвитку і трансформації національної економічної системи. Деталізовано умови використання інформаційно-управлінських систем в контексті забезпечення збалансованості функціонування національного господарства. Визначено перспективи інтенсифікації процесів розширення масштабів і поглиблення складності сучасних інформаційних систем, що здатні автоматично формувати інтелектуальні резерви за класами проблемних областей прогнозування. Рассмотрено применение информационного ресурса в качестве определяющего фактора эндогенно направленного развития и трансформации национальной экономической системы. Детализировано условия использования информационно управленческих систем в контексте обеспечения сбалансированности функционирования национального хозяйства. Определены перспективы интенсификации процессов расширения масштабов и углубления сложности современных информационных систем, которые способны автоматически формировать интеллектуальные резервы за классами проблемных областей прогнозирования. The question of the use of information resources as a factor of endogenous growth of economic systems is studied. Considerable attention is given to the use of economic information systems. The prospects of development of information systems that can automatically build knowledge bases in order to classify problem areas are determined. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Інформаційні ресурси ендогенно спрямованого зростання економічних систем Информационные ресурсы эндогенно направленного ростa экономических систем Informative resources endogenously directed growth of economic systems Article published earlier |
| spellingShingle | Інформаційні ресурси ендогенно спрямованого зростання економічних систем Микитенко, В.В. Чупріна, М.О. Наукові статті |
| title | Інформаційні ресурси ендогенно спрямованого зростання економічних систем |
| title_alt | Информационные ресурсы эндогенно направленного ростa экономических систем Informative resources endogenously directed growth of economic systems |
| title_full | Інформаційні ресурси ендогенно спрямованого зростання економічних систем |
| title_fullStr | Інформаційні ресурси ендогенно спрямованого зростання економічних систем |
| title_full_unstemmed | Інформаційні ресурси ендогенно спрямованого зростання економічних систем |
| title_short | Інформаційні ресурси ендогенно спрямованого зростання економічних систем |
| title_sort | інформаційні ресурси ендогенно спрямованого зростання економічних систем |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45337 |
| work_keys_str_mv | AT mikitenkovv ínformacíiníresursiendogennosprâmovanogozrostannâekonomíčnihsistem AT čuprínamo ínformacíiníresursiendogennosprâmovanogozrostannâekonomíčnihsistem AT mikitenkovv informacionnyeresursyéndogennonapravlennogorostaékonomičeskihsistem AT čuprínamo informacionnyeresursyéndogennonapravlennogorostaékonomičeskihsistem AT mikitenkovv informativeresourcesendogenouslydirectedgrowthofeconomicsystems AT čuprínamo informativeresourcesendogenouslydirectedgrowthofeconomicsystems |