Вплив глобалізаційних тенденцій на світові фінансові ринки та їх наслідки для економіки України
Досліджено фінансовий аспект глобалізації. Розглянуто особливості створення єдиного світового фінансового простору. Визначено вплив світової фінансової кризи на розвиток економіки України. Исследовано финансовый аспект глобализации.Рассмотрены особенности создания единственного мирового финансового...
Saved in:
| Published in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45470 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Вплив глобалізаційних тенденцій на світові фінансові ринки та їх наслідки для економіки України / О.А Пробоїв // Вісник економічної науки України. — 2010. — № 1 (17). — С. 85-88.— Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860263201030012928 |
|---|---|
| author | Пробоїв, О.А |
| author_facet | Пробоїв, О.А |
| citation_txt | Вплив глобалізаційних тенденцій на світові фінансові ринки та їх наслідки для економіки України / О.А Пробоїв // Вісник економічної науки України. — 2010. — № 1 (17). — С. 85-88.— Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | Досліджено фінансовий аспект глобалізації. Розглянуто особливості створення єдиного світового фінансового простору. Визначено вплив світової фінансової кризи на розвиток економіки України.
Исследовано финансовый аспект глобализации.Рассмотрены особенности создания единственного мирового финансового пространства. Определенно влияние мирового финансового кризиса на развитие экономики Украины.
Investigational financial aspect of globalization. The features of creation of the unique outer financial space are considered. Certainly influence of world financial crisis on development of economy of Ukraine.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:57:23Z |
| format | Article |
| fulltext |
2010/№1 85
Продовження табл. 5
Умовні позначення: І — інновація; КГІ — координаційна група з інноваційного процесу; ПЕВ — планово-економічний відділ; ВІ —
відділ інформації; ВГК — відділ головного конструктора; ВПЗ — відділ праці та заробітної плати; ВТН — відділ технічного нормування;
ВГЕ — відділ головного енергетика; ВГМ — відділ головного механіка; ВГТ — відділ головного технолога; ВУП — відділ управління
персоналом; ФВ — фінансовий відділ
7. Садеков А. А Управление устойчивым развитием
методами стандартизации / А. А. Садеков. — Донецк :
ДонГУЭТ им. М. Туган-Барановского, 2003. — 182 с.
8. Унковская Т. Е. Финансовое равновесие предприя-
тия / Т. Е. Унковская. — К.: Ґенеза, 1997. — 326 с.
9. Шумпетер Й. Теория экономического развития /
Й. Шумпетер. — М. : Прогресс, 1982. — 455 с.
10. Закон України «Про інноваційну діяльність» від
4.07.2002 р. № 40 — IV // Відомості Верховної Ради
України. — 2002. — № 36. — Ст. 266.
Анотація. Досліджено фінансовий аспект глобалі-
зації. Розглянуто особливості створення єдиного світо-
вого фінансового простору. Визначено вплив світової
фінансової кризи на розвиток економіки України.
Ключові слова: світовий фінансовий ринок, глоба-
лізаційні тенденції, міжнародна економічна інтеграція,
фінансова криза.
І. Вступ. Світове господарство на сучасному етапі
розвитку характеризується динамічним поглибленням
процесів інтеграції політичного, економічного та соціаль-
но-культурного життя країн світу. Така тенденція отрима-
ла назву «глобалізація». Активно протікають процеси взає-
много зближення економік різних країн і народів, відбу-
вається формування єдиного інформаційного простору й
переливання сучасних технологій, політична трансформа-
ція та інтеграція на регіональному і світовому рівнях.
На початку ХХІ століття світове господарство все
більше набуває рис єдиної динамічної цілісної системи,
в якій протікають різнопланові процеси. Свідченням
зростання взаємозалежності національних економік є їх
надзвичайна чутливість до будь-яких змін, що стосують-
ся міжнародних товарних і сировинних ринків, фінан-
сового ринку й ринку робочої сили. Посилюється роль
і значення зовнішніх факторів у економіці країн, ство-
рюється єдиний світовий ринок без національних
бар’єрів, встановлюються одинакові правила гри на
світовій арені для всіх його учасників.
Особливу увагу глобалізаційним тенденціям на світо-
вих фінансових ринках приділяли західні вчені, а саме:
М. Обстфельд, Ф. Мартін, Е. Роуз, А. Тейлор, Д. Тобін,
М. Філстейн, Ч. Харіок та інші, які детально дослідили ди-
наміку розвитку глобалізаційних процесів та їх взаємоз-
в’язок із розвитком різних сегментів світової економіки
[18–22].
В українській та російській економічній літературі
проблемам міжнародної економічної інтеграції та шля-
О.А. Пробоїв
канд. екон. наук,
м. Івано�Франківськ
ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ТЕНДЕНЦІЙ НА СВІТОВІ ФІНАНСОВІ РИНКИ
ТА ЇХ НАСЛІДКИ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
ПРОБОЇВ О.А.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ86
хам розвитку національних і світових фінансових ринків
присвячено роботи В. Гейця, Я. Міркіна, Є. Савельєва,
О. Сохацької, Б. Рубцова, Ю. Макогона, Ю. Пахомова,
В. Корнєєва, З. Луцишин, Б. Карпінського, О. Гераси-
менка, К. Паливоди, П. Гайдуцького [4; 6; 7; 8; 13; 15].
ІІ. Постановка мети і завдань. Метою цієї публікації
є визначення ступеня впливу глобалізаційних тенденцій
на світові фінансові ринки та економіку України зокре-
ма. Серед завдань, які вирішено у даній статті, слід ви-
ділити наступні: досліджено фінансовий аспект глобал-
ізації; розглянуто особливості створення єдиного світо-
вого фінансового простору; визначено вплив світової
фінансової кризи на розвиток економіки України.
ІІІ. Результати. Теоретичні та прикладні аспекти
сучасних глобалізаційних тенденцій почали активно
вивчатись з початку 80-тих років минулого століття.
Саме тоді у західній економічній думці відбувся пово-
рот до неоліберального варіанту виходу з економічної
депресії. Існуючі методи державного регулювання та
стимулювання попиту багато в чому вичерпали себе,
породжуючи бюджетні і фінансові труднощі. Багатьом
країнам-імпортерам довелося фінансувати покриття
значних бюджетних дефіцитів. Уряди почали робити
податкові й інші поступки міжнародному фінансовому
капіталу, створюючи сприятливі передумови для вільно-
го вливання інвестицій з метою підвищення ліквідності.
Формування світового фінансового ринку здійсню-
валось шляхом об’єднання в єдину світову систему усієї
сукупності міжнародних фінансових відносин [2]. Цей
об’єктивний процес, на думку Н. Орлової та А. Свечкі-
ної [11], обумовлений прагненням спільного ринку до
вирівнювання норми прибутку: кожен учасник ринку
бажає отримувати близький до решти агентів прибуток
на один і той же фінансовий актив, в якому б фінансо-
вому інституті він не був розміщений.
Транснаціональні корпорації відшукали для себе
позитивні риси в процесах глобалізації світових товарних
й фінансових ринків, адже це дозволяло їм звільнитися
від тотального державного регулювання, послабити по-
датковий тиск, формувати майбутні правила гри на гло-
бальному рівні, поширюючи свій вплив на інші регіони.
Глобалізація фінансових ринків внесла свої корек-
тиви в розстановку пріоритетів на міжнародній арені за
темпами росту економік країн. Зокрема, результати про-
веденого компанією БКГ дослідження у 2008 році
свідчать про те, що 17 компаній-новачків за темпами
розвитку витіснили інших претендентів на глобальне
лідерство. Із 17 новачків п’ять компаній — представни-
ки Латинської Америки та вісім компаній з Китаю. В
лігу крупних компаній-новачків входять: Changhong
Electric (Китай), Chery Automobile (Китай), COFCO
(Китай), CSAV (Чилі), ИНТЕР РАО «ЕЭС России» (Ро-
сія), JBS-Friboi (Бразилія) та ін. [1].
Характерною рисою сучасних міжнародних еконо-
мічних відносин стає інтенсивне залучення національ-
них економік країн, що розвиваються, у світогоспо-
дарські зв’язки. Адже, фінансові ринки таких країн є
привабливішими для інвесторів через сприятливу зако-
нодавчу базу, низький рівень оподаткування, високі
відсоткові ставки по операціях на них. Але, водночас,
мають місце значні негативні риси, зокрема високий
рівень контролю з боку держави, низька капіталізація,
нерозвиненість кредитно-фінансової інфраструктури і
фінансово-економічна нестабільність держави.
Н. Орлова, А. Свечкіна [11], Мойсеєв С. Р. [10,
с. 18–24] вважають, що інтегруватися в світову фінан-
сову спільноту можливо тільки тим країнам, які:
а) знаходяться в групі середнього рівня доходу на
душу населення;
б) мають достатній ступінь розвитку внутрішньої
фінансової системи для виходу на світові ринки.
Країни, що не досягнули цих показників, при зміні
світової фінансової кон’юнктури можуть бути схильні до
системних криз. Відповідно, чим вищий рівень інтеграції
національної економіки у міжнародні економічні відно-
сини, тим більший ступінь впливу на неї мають проце-
си, що відбуваються в світовій економіці.
Зокрема, сучасна іпотечна криза на ринку нерухо-
мості в США тією чи іншою мірою впливає на різні
регіони, сповільнюючи темпи зростання світової еконо-
міки в цілому. І навпаки, сприятлива економічна ситу-
ація в економічних центрах цивілізації слугує суттєвим
рушієм для динамічного прискорення економічного
розвитку в усіх куточках світу.
Для того, щоб визначити місце України в сучасних
глобалізаційних тенденціях, слід звернутись до резуль-
татів дослідження Всесвітнього економічного форуму,
який на підставі розрахунку індексу глобальної конку-
рентоспроможності (автор — професор Колумбійського
університету Ксав’є Сала-і-Мартін) для 131 держави
світу провів аналіз таких параметрів: якість інституцій,
інфраструктура, макроекономічна стабільність, здоров’я
і початкова освіта, вища освіта і професійна підготовка,
ефективність ринку товарів і послуг, ефективність рин-
ку праці, розвиненість фінансового ринку, технологіч-
ний рівень, розмір ринку, конкурентоспроможність ком-
паній і інноваційний потенціал. Україна в рейтингу
перебуває на 73-й позиції, погіршивши минулорічний
показник на чотири пункти. При цьому Україна посту-
пилась таким країнам, як Литва (38), Латвія (45), Угор-
щина (47), Польща (51), Хорватія (57), Росія (58), Ка-
захстан (61), Узбекистан (62), Азербайджан (66), В’єтнам
(68), Бразилія (72) [1].
Індекс глобалізації, який запропоновано рейтинго-
вою компанією A. T. Kearney та журналом Foreign Policy,
дає можливість оцінити процеси глобалізації в різних
країнах світу та співставити отримані значення для виз-
начення позиції України в міжнародних економічних
відносинах та глобальних політичних процесах. У 2007
році до рейтингу було включено 72 країни світу, на те-
риторії яких проживає близько 90 % населення й еко-
номіки яких охоплюють понад 90 % світового потенці-
алу. Україна посіла 43-тє місце. Результат України в
розрізі аналізованих параметрів: участь у глобальних
політичних процесах — 55-та позиція, розвиток глобаль-
них технологій — 53-тя, персональні міжнародні кон-
такти — 49-та, економічна інтеграція — 17-та позиції [1].
Для визначення місця України в світових глобалі-
заційних процесах, ознайомимось з результатами досл-
іджень Швейцарського інституту досліджень бізнес-
циклів (Цюріх, Швейцарія). На основі розробленої ними
методики обчислення індексу глобалізації (KOF)
здійснюється комплексне оцінювання глобалізаційних
тенденцій в економічному, соціальному і політичному
ПРОБОЇВ О.А.
2010/№1 87
житті країни. Із 122 країн світу, на базі яких проводи-
лось оцінювання, Україна опинилась на 50-й позиції з
індексом 61,83 зі 100 можливих балів. Участь України в
світових глобалізаційних процесах можна оцінити на-
ступним чином: економічна глобалізація — 55,2 (75-те
місце), соціальна глобалізація — 57,79 (48-ме місце),
політична глобалізація — 76,97 (39-те місце) [16].
Отже, можна зробити висновок про те, що Україна
має схильність до інтеграції та глобалізації, прагне прий-
мати активну участь в світових економічних, соціальних
й політичних процесах, однак структурні диспропорції
та розрив у рівні розвитку економіки зумовлюють на-
явність певних перешкод для безболісного входження в
інтегровані утворення.
Глобалізація світових фінансових ринків не тільки
створює ряд переваг для його учасників, але й може мати
негативні наслідки для економік країн. У сучасному
фінансовому середовищі активізується процес сек’юри-
тизації, який передбачає продаж активів банків через
трансформацію їх у цінні папери, які в подальшому
розміщуються на ринку, не маючи під собою реального
підкріплення. Ця операція застосовується щодо банкі-
вських кредитів і дозволяє банкам передавати кредитні
ризики іншим учасникам ринку. З часом, такі боргові
фінансові інструменти підривають довіру до фінансових
продуктів і призводять до зниження їх ринкової вартості.
Водночас, банки і інші фінансові установи є надмірно
впевненими в ефективності похідних фінансових інстру-
ментів, методах і механізмах управління фінансовими
ризиками, що спричинює хибність прийнятих фінансових
рішень, може призвести не тільки до їх банкрутства, але й
похитнути стабільність фінансової системи в цілому. Адже,
саме пошук нових способів управління ризиками привів
до появи нових фінансових інструментів, які прискорили
розгортання світової фінансової кризи. Завдяки глобалі-
зації інформаційного простору та розвитку телекомунікац-
ійних комп’ютерних мереж торгівля опціонами, фінансо-
вими ф’ючерсами, кредитно-дефолтними свопами набула
бурхливого розвитку в умовах зростаючого ризику.
Зростання залежності від наявності капіталу призве-
ло до розриву між «реальними» і «віртуальними» фінан-
совими ресурсами. Центральні банки багатьох розвину-
тих країн й провідні фінансові установи світу володіючи
реальними активами, які за різними підрахунками оці-
нювались близько 50 трлн. дол., водночас оперували
фінансовими інструментами, емітованими під ці активи,
вартісна оцінка яких становила не менше 700 трлн. дол.
Зростання частки фінансових активів темпами, що
суттєво перевищували темпи росту реального сектору,
вимагало збільшення кредитного мультиплікатора. Ви-
никли «фінансові бульбашки», які до певного моменту
знаходились під контролем крупних інвестиційних
гравців на фінансових ринках. Гіпертрофоване зростан-
ня фінансового сектору приносило неабиякі доходи від
емісії і операцій з фінансовими інструментами великим
банкам. Масштаб «фінансових бульбашок» у економі-
ках розвинених країн досягнув таких меж, що почали
проявлятись ознаки світової фінансової кризи: ринкова
ставка кредиту припинила реагувати на зміну облікової
ставки, почала зростати інфляція в споживчому секторі.
Інструментарій для «утилізації» надлишкових зобо-
в’язань передбачає розв’язування гіперінфляції або де-
вальвації. Деякі гравці на світових фінансових ринках
втратять мільйони, інші зможуть їх повернути, але ве-
лика кількість обезцінених фінансових інструментів
зникне. Іншим методом є міжнародні конфлікти, які
призводять до списання не тільки фінансових зобов’я-
зань, але й спричинюють знищення накопиченого ма-
теріального капіталу. Такі заходи ведуть до переоцінки
капіталів і перерозподілу інвестицій.
Який вплив справить світова фінансова криза на
економіку України? Стимульована іпотечною кризою в
США, криза на світових фінансових ринках вплине на
трансграничний рух капіталів і зовнішньоекономічну
діяльність України. За оцінками багатьох експертів (К.
Малофеєвої — гол. економіста аналітичного управління
інвестиційного банку «Ренесанс Капітал», Г. Гольцхаке-
ра — гол. економіста Austria Creditanstalt (UniCredit
Group) (Відень), В. Гладкого — ген. директора аналітич-
ного центру «Бюро економічних і соціальних техно-
логій», Д. Сологуба — нач. відділу аналізу та досліджень
«Райффайзен Банку Аваль» та ін.), основний ризик для
України полягає в погіршенні перспектив припливу
капіталів. Зниження дисконтних ставок у США не зро-
бить істотного впливу на зниження вартості позикових
коштів. Зазнані великими інвестиційними банками
збитки від операцій на американському іпотечному
ринку змушують їх урізати бюджети інвестування на
більш ризиковані ринки країн, що розвиваються. Не
стане винятком і Україна, для підприємств і банків якої
можна чекати підвищення вартості позик на величину
премії за ризик і вимог до надійності позичальників.
ІV. Висновки. Підсумовуючи вищезазначене, слід
підкреслити, що глобалізація світового фінансового й
політичного простору в умовах нестабільності економ-
ічного розвитку України створює ряд бар’єрів та пере-
шкод для постіндустріальної трансформації. На даному
етапі економічного розвитку можна говорити не про
подолання кризи, а про перечікування негативних тен-
денцій на світових фінансових ринках. Однак, для Ук-
раїни вихід повинен полягати не в пасивному очікуванні,
а в оновленні мислення та діяльності.
Література
1. Время стремительной глобализации [Електронний
ресурс]. — Режим доступу: http://www. iteam. ru/
publications/marketing/section_22/article_3723.
2. Глобализация и мировые рынки товаров, услуг и
капиталов : сб. науч. ст. ; под ред. Б. М. Смитиенко,
В. К. Поспелова. — М. : ФА, 2001. — 284 с.
3. Добродомова С. В. Финансовая глобализация как
определенная степень интеграции и ее последствия /
С. В. Добродомова // Весник Нижненовгородского го-
сударственного университета. — 2005. — № 1 (7). —
С. 620–624.
4. Карпінський Б. А. Фінансова система : навч. посіб. /
Б. А. Карпінський, О. В. Герасименко. — Л. : «Магнолія+»,
2006. — 272 с.
5. Колтунов В. М. Глобализация экономики (вопро-
сы теории и методологии) / В. М. Колтунов, К. В. Маль-
цев. — Н. Новгород : Изд-во ВВАГС, 2004.
6. Корнєєв В. Криза на фінансових ринках: перші
підсумки та прогнози / В. Корнєєв // Фінансовий ри-
нок України. — 2009. — №2 (64). — С. 5–8.
ПРОБОЇВ О.А.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ88
7. Луцишин З. О. Сучасні тенденції світового фінан-
сового ринку / З. О. Луцишин, О. О. Луцишин // Фінан-
совий ринок України — 2008. — № 9. — С. 3–9.
8. Луцишин З. О. Тенденції світового фінансового рин-
ку, економічна криза та інтеграційний курс України /
З. О. Луцишин, О. О. Луцишин // Фінансовий ринок
України. — 2008. — №11 (61). — С. 6–11.
9. Миркин Я. М. Рынок ценных бумаг России: воз-
действие фундаментальных факторов, прогноз и поли-
тика развития / Я. М. Миркин. — М. : Альпина Пабли-
шер, 2002. — 624 с.
10. Моисеев С. Р. Глобализация финансовых рынков:
миф или реальность? / С. Р. Моисеев // Дайджест-Фи-
нансы. — 2002. — № 3. — С.18–24.
11. Орлова Н. Особливості розвитку світового фінан-
сового ринку в умовах глобалізації / Н. Орлова, А. Свеч-
кіна // СХІД. — 2007. — № 5 (83).
12. Осавлюк С. Л. Прогнозування нестабільності
фінансових ринків в умовах глобалізації / С. Л. Осав-
люк. — К. : Інститут світової економіки та міжнародних
відносин НАН України, 2002. — 248 с.
13. Рубцов Б. Тропинка к процветанию / Б. Рубцов //
Эксперт-Украина. — 2005. — № 44 (47) — С. 21–27.
14. Рубцов Б. Б. Тенденции развития мировой эконо-
мики и фондовый рынок России [Електронний ре-
сурс]. — Режим доступа: http://www. rcb. ru.
15. Савельєв Є. В. Європейська інтеграція і маркетинг:
наук. нариси / Є. В. Савельєв. — Т. : Економічна думка,
2003. — 482 с.
16. Сидоренко О. США, Швейцарія та Данія очоли-
ли рейтинг ВЕФ за індексом глобальної конкуренто-
спроможності / О. Сидоренко // Дзеркало тижня. —
2007. — № 42 (671). — [Електронний ресурс]. — Режим
доступу: http://www. dt. ua/2000/2020/61061.
17. Финансовые рынки в переходной экономике: неко-
торые проблемы развития. — М. : ИЭПП, 2003. — 171 с.
18. Obslfeld M. The Great Depression as a Watershed:
international Capital Mobility over the Long Run / M. Obslfeld,
A. Taylor // NBER: Working Paper. — 1997. — № 5960.
19. Obstfeld M. The six major puzzles in international
macroeconomics: is there a common cause? / M. Obslfeld,
K. Rogoff // NBER: Working Paper. — 2000. — № 7777.
20. Global Financial Warriors. The Untold Story of
International Finance in the Post 9/11 World by John B.
Taylor W. W. Norton & Company. — 2007. — January,
11. — 324 p.
21. Schmukler S. Financial globalization and debt maturity in
emerging economies / S. Schmukler, E. Vesperoni // Journal of
Development Economics.– 2006. — vol. 79 (1). — P.183–207.
22. Feldstein M. Aspects of Global Economic Integration:
Outlook for the Future / M. Feldstein // National Bureau of
Economic Research. — September, 2000.
Постановка наукової проблеми та її значення. Особ-
ливої актуальності мотивація набуває сьогодні, в умо-
вах економічного спаду. Очевидно, що в обставинах, що
склалися, ні настрій, ні мотивація у співробітників аб-
солютно не сприяють тому, щоб вони були оптиміста-
ми. Навпаки, підвищується їх тривожність, внаслідок
чого навіть ті ситуації, на які вони раніше просто не
звертали уваги або не сприймали близько, тепер наво-
дять на різні роздуми і здатні підштовхнути до радикаль-
них рішень. Під час кризи у всіх достатньо приводів для
депресії, а вона заважає продуктивно працювати. По-
трібно мотивувати співробітників до подолання труд-
нощів. Проблема трудової мотивації залишається акту-
альною завжди, незалежно від того, на якому рівні еко-
номічного розвитку перебуває підприємство. Немину-
ща актуальність цієї проблеми обумовлена тим, що тру-
дова діяльність є фундаментальною умовою існування
підприємства. Ставлення до праці в істотній мірі визна-
чає успіх або неуспіх підприємства в його просуванні по
шляху економічного і соціального прогресу. Ставлення
кожної людини до праці індивідуально [1]. Для цього
слід вивчити структуру мотивів праці людини, виявити
чинники переваги і розробити модель поведінки, що
дозволяє найефективніше впливати на співробітників в
економічній ситуації, що склалася. Необхідно не допу-
стити кризу трудової мотивації, що приведе до знижен-
ня продуктивності праці і якості роботи.
Аналіз останніх досліджень з проблеми. Проблема
трудової мотивації в явному вигляді була поставлена в
науковій літературі лише в XX столітті, хоча інтерес до
питання про те, як людина відноситься до своєї праці,
виник в науковій думці набагато раніше. В своїх робо-
тах Аристотель, розділив поняття «економіка» (праця з
метою задоволення потреб) і «хрематистика» (праця з
метою накопичення багатства), це поклало початок
розробки проблеми ставлення людини до праці. В учен-
нях А. Сміта та Д. Рікардо з’являється фігура «економ-
ічної людини», зайнятої працею винятково заради до-
сягнення матеріальних благ. Проте, ідея «економічної
людини» при всій її історичній прогресивності сама не
уникнула спрощенства, бо складну систему трудової
мотивації вона зводить до єдиного мотиву — прагнення
до вигоди. К. Марксом уперше висунута думка про те,
що мотиви трудової діяльності носять конкретно-істо-
ричний характер, отже, в рамках різних суспільно-еко-
номічних формацій вони різні.
У XX столітті особливої значущості набуває проблема
мотивації діяльності, велика увага приділяється вивченню
механізму спонукання відповідно до потреб, інтересів, цілей.
Піонером в цій області є Ф. Тейлор, що починав аналіз
власної трудової діяльності і психології праці. Соціологічна
концепція бюрократії М. Вебера з’явилася продовженням
теорії Ф. Тейлора. Паралельно розвивався і інший напрям —
«концепція людських відносин», в якій розглядають такі
В.В. Ровенська
м. Краматорськ
МОТИВАЦІЯ ПЕРСОНАЛУ В ПЕРІОД ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ
РОВЕНСЬКА В.В.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-45470 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:57:23Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Пробоїв, О.А 2013-06-13T19:36:02Z 2013-06-13T19:36:02Z 2010 Вплив глобалізаційних тенденцій на світові фінансові ринки та їх наслідки для економіки України / О.А Пробоїв // Вісник економічної науки України. — 2010. — № 1 (17). — С. 85-88.— Бібліогр.: 22 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45470 Досліджено фінансовий аспект глобалізації. Розглянуто особливості створення єдиного світового фінансового простору. Визначено вплив світової фінансової кризи на розвиток економіки України. Исследовано финансовый аспект глобализации.Рассмотрены особенности создания единственного мирового финансового пространства. Определенно влияние мирового финансового кризиса на развитие экономики Украины. Investigational financial aspect of globalization. The features of creation of the unique outer financial space are considered. Certainly influence of world financial crisis on development of economy of Ukraine. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Вплив глобалізаційних тенденцій на світові фінансові ринки та їх наслідки для економіки України Влияние глобализационных тенденций на мировые финансовые рынки и их последствия для экономики Украины Influence of globalization tendencies on world financial markets and their consequences for economy of Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Вплив глобалізаційних тенденцій на світові фінансові ринки та їх наслідки для економіки України Пробоїв, О.А Наукові статті |
| title | Вплив глобалізаційних тенденцій на світові фінансові ринки та їх наслідки для економіки України |
| title_alt | Влияние глобализационных тенденций на мировые финансовые рынки и их последствия для экономики Украины Influence of globalization tendencies on world financial markets and their consequences for economy of Ukraine |
| title_full | Вплив глобалізаційних тенденцій на світові фінансові ринки та їх наслідки для економіки України |
| title_fullStr | Вплив глобалізаційних тенденцій на світові фінансові ринки та їх наслідки для економіки України |
| title_full_unstemmed | Вплив глобалізаційних тенденцій на світові фінансові ринки та їх наслідки для економіки України |
| title_short | Вплив глобалізаційних тенденцій на світові фінансові ринки та їх наслідки для економіки України |
| title_sort | вплив глобалізаційних тенденцій на світові фінансові ринки та їх наслідки для економіки україни |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45470 |
| work_keys_str_mv | AT proboívoa vplivglobalízacíinihtendencíinasvítovífínansovírinkitaíhnaslídkidlâekonomíkiukraíni AT proboívoa vliânieglobalizacionnyhtendenciinamirovyefinansovyerynkiiihposledstviâdlâékonomikiukrainy AT proboívoa influenceofglobalizationtendenciesonworldfinancialmarketsandtheirconsequencesforeconomyofukraine |