Параметри економічного зростання за наслідками реалізації політики формування інтелектуального капіталу в контексті модернізації національного господарства
Визначним фактором ініціювання процесів економічного зростання є формування та нарощення інтелектуального потенціалу. У цих процесах роль каталізатора та генератора цілеспрямованої трансформації національного господарства відіграє саме суб’єкт збагачення інноваційного потенціалу – інтелектуальна елі...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45480 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Параметри економічного зростання за наслідками реалізації політики формування інтелектуального капіталу в контексті модернізації національного господарства / О.М. Алимов, Т.В. Бауліна // Вісник економічної науки України. — 2010. — № 2 (18). — С. 3-7.— Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860078434035695616 |
|---|---|
| author | Алимов, О.М. Бауліна, Т.В. |
| author_facet | Алимов, О.М. Бауліна, Т.В. |
| citation_txt | Параметри економічного зростання за наслідками реалізації політики формування інтелектуального капіталу в контексті модернізації національного господарства / О.М. Алимов, Т.В. Бауліна // Вісник економічної науки України. — 2010. — № 2 (18). — С. 3-7.— Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | Визначним фактором ініціювання процесів економічного зростання є формування та нарощення інтелектуального потенціалу. У цих процесах роль каталізатора та генератора цілеспрямованої трансформації національного господарства відіграє саме суб’єкт збагачення інноваційного потенціалу – інтелектуальна еліта країни.
Выдающимся фактором инициирующего процессов экономического роста является формирование и наращение интеллектуального потенциала. В этих процессах роль катализатора и генератора целеустремленной трансформации национального хозяйства играет именно субъект обогащения инновационного потенциала – интеллектуальная элита страны.
The prominent factor of initiator of processes of the economy growing is forming and increase of intellectual potential. In these processes the role of catalyst and generator of purposeful transformation of national economy plays exactly a subject of enriching of innovative potential is an intellectual elite of country.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:15:03Z |
| format | Article |
| fulltext |
2010/№2 3
НАУКОВІ СТАТТІ
Актуальність. Слід зазначити, що визначним фак-
тором ініціювання процесів економічного зростання є
формування та нарощення інтелектуального потенціа-
лу. При цьому, реалізація можливостей і резервів систем-
ного спрямування зумовлює суспільно-політичне пере-
творення сутності та змісту взаємозв’язків між елемен-
тами і підсистемами української економіки шляхом її
інтелектуалізації й інформатизації. У зазначених проце-
сах роль каталізатора та генератора цілеспрямованої
трансформації національного господарства відіграє саме
суб’єкт збагачення інноваційного потенціалу — інтелек-
туальна еліта країни. Отже, у цьому зв’язку значення
інтелектуального чинника набуває загальносуспільного
масштабу в разі втілення в життя національної ідеї у не-
розривному зв’язку з комплексним обліком і прийнят-
тям стратегічних рішень на всіх рівнях ієрархії держав-
ного управління, використанням технологій інформац-
ійного менеджменту та промислового маркетингу.
Досвід розробок. На думку авторів статті, здійснення
деталізації та наукового узагальнення вищезазначених про-
блем у контексті їх адаптації до систематизованого з’ясуван-
ня складної, об’ємної і багатоаспектної проблематики вдос-
коналення управлінських та інформаційних структур для
розроблення та реалізації дієвої державної політики форму-
вання інтелектуального капіталу національного господарства
слід приділити більшої уваги. Базові положення теорії стра-
тегічного управління модернізацією та формування у цьо-
му контексті інтелектуального капіталу знайшли своє відоб-
раження у працях: О. М. Алимова, О. І. Амоші,
С. І. Бандура, В. М. Геєця, Б. М. Андрушківа, В. В. Мики-
тенко, О. Ф. Новікової, М. Х. Корецького, В. І. Чижової та
інших [1–5]. Проте, віддаючи належне теоретичній і прак-
тичній цінності попередніх наукових здобутків, автор вва-
жає, що існує нагальна потреба в проведенні системного дос-
лідження елементів, що стосуються: а) пошуку резервів
мобілізації ресурсів для формування інтелектуального кап-
італу; б) визначення закономірностей реалізації державної
політики за визначеною траєкторією; в) розроблення тех-
нологій управління формуванням і використанням інтелек-
туального потенціалу та оцінювання-прогнозування доціль-
них обсягів витрат на його відновлення.
Мета статті. З огляду на зазначене метою статті є виз-
начення параметрів макроекономічної динаміки за наслідка-
ми реалізації пропонованої політики формування інтелек-
туального капіталу національної господарства за пріорите-
том — модернізація реального сектору економіки.
Основні результати. Оскільки розвиток національ-
ної економіки в умовах світової інтеграції головним
чином залежить від ефективного управління інтелекту-
альним потенціалом та інноваційними процесами, оці-
нювання та прогнозування інтелектуального потенціа-
лу має здійснюватись у взаємозв’язку із системою уп-
равління національним господарством.
З огляду на зазначене та результати прогнозно-ана-
літичної оцінки і моделювання процесів формування,
нарощення та використання інтелектуального капіталу,
наведені деталізовані авторами статті у наукових працях
[6–8], дозволяють: а) побудувати ймовірний прогноз
обсягів розвитку інтелектуального потенціалу із визна-
ченням параметричних змін інноваційної здатності на-
ціонального господарства; б) обчислити рівень техноло-
гічної конкурентоспроможності реального сектору еко-
номіки України; в) встановити його критеріальні значен-
ня та межі змін макроекономічних показників до 2030
року за наслідками реалізації державної політики фор-
мування інтелектуального капіталу.
Для побудови прогнозних модельних рішень, що
розглядають ендогенні технологічні зміни в якості ре-
зультату реалізації креативних проектів, вважаємо за
доцільне спиратися на наступне положення: прогресивні
технології та високотехнологічна продукція не є сусп-
ільним чи конкурентним товаром, а є суспільним резуль-
татом. Тому, використання в дослідженні ендогенної
теорії зростання дозволяє на основі структурних харак-
теристик технологічного способу виробництва обчисли-
ти прогноз загальноекономічного зростання за умов
прийняття управлінських рішень стосовно проведення
тієї чи іншої економічної політики в галузях. А це, у свою
чергу, впливає на вимоги до рівня освоєння інтелекту-
ального потенціалу, забезпечує його накопичення, обу-
мовлює проведення цілеспрямованих дій щодо стиму-
лювання системи освіти і перепідготовки кадрів у реаль-
ному секторі економіки держави (рис. 1).
Використання моделей екзогенного зростання при
прогнозуванні соціально-економічних процесів (див.
формулу вигляду (1)) дозволяє: а) урахувати вплив інте-
лектуальних чинників і потенціалів системно-універсаль-
ного функціонування на економічне зростання; б) обчис-
лити сукупний капітал (у т. ч. й інтелектуальний) трисек-
торної виробничо-економічної системи за формулою (1);
в) обчислити темп змін сукупного капіталу за рівнянням
(2) (де C(t) — агрегована функція споживання).
1 1
A
i i
i i
K x x
∞
= =
= η = η∑ ∑ (1)
( ) ( ) ( )K t Y t C t= − , (2)
О.М. Алимов
академік АЕН України
Т.В. Бауліна
канд. екон. наук,
м. Київ
ПАРАМЕТРИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ ЗА НАСЛІДКАМИ РЕАЛІЗАЦІЇ
ПОЛІТИКИ ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ В КОНТЕКСТІ
МОДЕРНІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ4
Зазначене дозволило констатувати: темпи економ-
ічного зростання в реальному секторі економіки прямо
пропорційно залежать від величини інтелектуального
потенціалу. А отже, збільшення кількості та якості нау-
ково-дослідних робіт у секторі галузевої науки є необх-
ідною умовою економічного розвитку, оскільки забез-
печує накопичення людського капіталу (акумулювання
інтелектуального потенціалу й отримання ефекту си-
нергії від поєднання усіх потенціалів системно-універ-
сального функціонування). У відповідності з наведеним
вище висновком зазначимо: економічна політика будь-
якої держави становить складну комбінацію внутрішньо
спрямованих та зовнішньо орієнтованих заходів, які,
відображаючи діалектику частини і цілого, визначають
сутнісні особливості освітньої галузі та практичних дій
щодо підвищення вимог до неї у конкретний момент
розвитку соціуму.
Тому необхідність підтримання і повне ініціюван-
ня процесів щодо організаційно-економічного забезпе-
чення формування та нарощення інтелектуального по-
тенціалу на задовільному рівні (а у подальшому його
трансформації і трансляції) — вимога часу, яка не може
бути анульованою, а також автоматично вирішеною, що
вимагає додаткових зусиль і врахування конститутивних
чинників для органічного використання та розвитку
національного інтелектуального потенціалу (табл. 1).
Поряд із зазначеним слід зауважити, що викорис-
тання таких показників, як ВВП та ВДВ для оцінюван-
ня і прогнозування розвитку інтелектуального потенц-
іалу, не завжди адекватно відображає реальний стан в
інноваційній та інтелектуальній сфері, не враховує впли-
ву видів економічної діяльності та політичних факторів,
структурних і технологічних параметрів на економічне
зростання, кліматичних, географічних умов розміщен-
ня країни. Тому, вважаємо за доцільне надалі викорис-
товувати в науковому обігу показник ефективності інно-
ваційних витрат (запропонованого автором у роботі [9]),
що визначається як відношення інноваційних витрат до
обсягу реалізованої продукції.
Розрахунки, подані у табл. 2, свідчать, що протя-
гом 2001–2008 рр. ефективність інноваційних витрат у
промисловому комплексі та на одного працюючого знач-
но зменшилась (у 2008 р. порівняно із 2004 р. у 2,52
рази). Водночас, саме у промисловому виробництві ста-
ном на 01.01.2009 кількість працюючих зменшилась на
9,1 % (тобто 17,6 % із загальної кількості зайнятих в
економіці), проте темпи зниження ефективності інно-
ваційних витрат становлять щорічно 0,71.
Динамічне накопичення сутнісних проблем в сис-
темі освіти, підготовки та перепідготовки кадрів для
реального сектору економіки об’єктивного і суб’єктив-
ного характеру на тлі суспільно-історичних змін у ви-
робничих відносинах (у відносинах власності) не забез-
печили загальноекономічного прискорення. Зменшен-
ня вимог ефективності інноваційних процесів та рівня
інноваційної здатності, креативності наукових розробок
(що наведено авторами у табл. 3) в межах галузевої скла-
дової інтелектуального капіталу перестали бути лінійним
процесом, що сприяє розвитку національних інновац-
ійних систем (НІС), доцільним економічним і техноло-
гічним змінам. А, отже, можуть призвести до значного
зниження до 2030 р. якісних результатів діяльності га-
лузевої науки та, відповідно, її рейтингової оцінки.
Узагальнюючи наведені результати моделювання (з
урахуванням наведених обчислень), автором побудовано
сукупність адаптивних прогнозних модельних рішень для
реалізації комплексних підходів до моделювання/прогно-
зування розвитку (нарощення) потенціалів системно-
універсального функціонування, а саме для: обґрунтуван-
ня прогнозу ймовірних значень кількості працівників,
зайнятих науково-технічною та науковою діяльністю у
реальному секторі економіки — формула вигляду (3):
20,8417 29,31 334,47y x x= − + ; (3)
2) розрахунку спрямованості та параметрів деструк-
тивних змін у складі і кількості працівників управлінсь-
кого апарату управління реальним сектором економі-
ки — формула вигляду (4.4):
Рис. 1. Прогнозування параметрів інноваційної активності в реальному секторі економіки держави до 2015 р.
АЛИМОВ О.М., БАУЛІНА Т.В.
2010/№2 5
Таблиця 1
Прогнозування параметрів змін основних організаційно�економічних чинників розвитку інтелектуального потенціалу
реального сектору української економіки до 2030 року (у порівняльних цінах 2008 року) *
Таблиця 2
Параметричні показники ефективності використання
інтелектуального потенціалу у реальному секторі
економіки України (у цінах 2008 року) **
* Розраховано автором за даними статичного звіту [10]
** Розраховано автором за даними [10–12]
Таблиця 3
Рейтинг технологічної та інноваційної здатності
результатів наукових розробок галузевої науки
у порівнянні зі 147 країнами світу
(регресійний прогноз за інформаційною базою даних на
01.09.2008)***
***Розраховано за даними Essential Science Indicators [13]
20,6001 39,879 279,53y x x= − + + . (4)
Їх трансформація дозволила встановити: а)
відповідність активності носіїв інтелектуального потенціа-
лу економіки вимогам до усвідомлення необхідності елімі-
нування ентропії; б) адекватність прийняття рішень проце-
сам, що поступово набувають патологічного характеру;
3) прогнозування невідповідності функціонально-
го забезпечення діапазону контролю управлінського апа-
рату (за формулою В. Грейкунаса оптимальним діапазо-
ном контролю в системі управління реальним сектором
економіки є 18 підлеглих працівників у одного керівни-
ка) за формулою вигляду (5):
20,0033 0,2036 1,4777y x x= + + . (5)
Розрахунки дозволяють отримати критеріальні зна-
чення відповідності управлінського функціоналу вимо-
гам стратегічного управління, за якими можна конста-
тувати: функціональне недонавантаження управлінсько-
го апарату в 6,5 рази менше, ніж прийнято за оптималь-
ну норму для провадження організаційно-економічної
діяльності;
4) моделювання наслідків реалізації інерційного
сценарію розвитку подій, коли показник кількості
підлеглих розраховуємо за формулою вигляду (6). А
зміни нормативу кількості наукових працівників у галу-
зевому сегменті науки на 100 робітників за (7):
4,5168 ( ) 17,382y Ln x= − + , (6)
0,07845,9058 xy e−= ; (7)
АЛИМОВ О.М., БАУЛІНА Т.В.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ6
5) здійснення розрахунків та побудови прогнозу
невідповідності діапазону інноваційної здатності персо-
налу, який працює в реальному секторі економіки, об-
числюємо за формулою вигляду (8):
20,0002 0,1624 1,0664y x x= − + + (8)
З огляду на отримані результати комплексного мо-
делювання можна відзначити наступне: якщо в науко-
вому сегменті реального сектору економіки не викрис-
талізуються інтелектуально добірні елементи або якщо
вони будуть число формальними, «не якісними», то
промислове виробництво не може оволодіти потенціа-
лами системно-універсального функціонування та реа-
лізувати інноваційну модель розвитку. У розроблених
прогнозах макроекономічних показників враховано ен-
догенноспрямовані зміни. Результуючою є модель, що
використовує мінімальну кількість вхідних даних — тоб-
то її абстрактний опис здійснено за рівнянням (9), що
визначає внутрішню взаємодію та зовнішні зв’язки між
елементами рішення.
Отже, є можливість пролонгувати дані на середнь-
остроковий і довгострокові періоди, а для прогнозу
цільових показників використати модель у вигляді фор-
мули (10).
1 2 3ln 3265,241+0,262ln 0,338ln 0,292lnY X X X= + − + ε (9)
1 2 3ln 5395925,555+0,097ln 0,278ln 0,673lnY X X X= − − + ε ,(10)
де: Y — обсяг випуску промислової продукції; X
1
— об-
сяг інвестицій в основний капітал економіки; X
2
— се-
редньорічна кількість найманих працівників у промис-
ловості; X
3
— значення ефективності інноваційних вит-
рат у промисловості; ε — стохастична складова.
Враховуючи базові положення теорії еволюціоге-
нетики, обчислені в межах даного дослідження пара-
метри економічного зростання, особливості визначе-
ної моделі НІС можна підсумувати, що основою для за-
гальноекономічного прискорення в Україні виступають
наступні конститутивно-ключові фактори: 1) природа
та характер НТП; система освіти; 2) спрямованість
модернізації української економіки; 3) обсяг інновац-
ійних витрат і витрати на розвиток фундаментальних
досліджень; 4) масштаби розвиненості інтелектуального
потенціалу нації.
Приведені результати регресійного аналізу з вико-
ристанням методу логічного проектування (пропонова-
ного у роботі [14]) та методики добору релевантної
інформаційної бази, дозволяють сформулювати такі
припущення:
1) найбільш тісною є залежність між обсягами
витрат на освіту та науку і кількістю прогресивних тех-
нологій, упроваджених інновацій. Тому збільшення вит-
рат на форсований розвиток науково-технологічної сфе-
ри розглядаємо як пріоритетний ресурс трансформації
української економіки;
2) інвестиції в основний капітал національного
господарства та видатки на фундаментальні досліджен-
ня проявляють вагому, але помірну залежність. Однак,
вагомість зазначених чинників щодо нарощування інно-
ваційного потенціалу суспільства зростатиме у геомет-
ричній прогресії при оновленні та поширенні внутріш-
нього ринку ноу-хау, технологій і новацій;
3) соціально-економічний ефект та віддача від
нарощення темпів економічного зростання спостеріга-
тиметься лише з 2011 р.
Таким чином, слід зауважити, що запроваджен-
ня системи перспективного передбачення нарощу-
вання стратегічного потенціалу в разі нагромаджен-
ня інтелектуального й інноваційного потенціалів
дозволяє отримати цілісне бачення економічної ди-
наміки, здійснити позиціонування ролі та місця на-
шої держави у світовому співтоваристві. З огляду на
проведені розрахунки можна їх систематизувати у
табл. 4.
Таблиця 4
Параметри розвитку стратегічного потенціалу до 2030 р. у
разі реалізації інтегрованої концепції формування і
нтелектуального капіталу*
* Агреговані показники-індикатори стратегічного потенціа-
лу та його компонент розраховано за даними [10–12] з ви-
користанням методик, пропонованих авторами досліджен-
ня у роботах [15, 16] із адаптацією прогнозних моделей.
Як видно з даних табл. 4, отриманої за результата-
ми прогнозу напрямів пріоритетного розвитку реально-
го сектору економіки, розраховані кількісні значення
потужності складових стратегічного потенціалу дозволя-
ють встановити оптимальну траєкторію його розвитку.
Це свідчить про те, що:
— до 01.01.2015 слід сконцентрувати зусилля для
всебічного розширення, поглиблення й інтенсифікації
процесу вироблення, нагромадження, трансформації,
трансляції, поширення та практичного використання
стратегічного потенціалу промисловості;
— порогове значення потенціалів системно-універ-
сального спрямування (у 2015 р. = 259,53) та стратег-
ічного потенціалу в цілому (у 2015 р. = 958,32) підтвер-
джує ймовірність переходу виробничо-економічної си-
стеми на траєкторію загальноекономічного прискорен-
ня (критеріальне значення інтелектуального потенціа-
лу – понад 40,55 та стратегічного – понад 950, 00 є оз-
накою переломного моменту і переходу національно-
го господарства до інформаційного рівня розвитку);
— релевантними і доцільними для використання є
визначені автором у дослідженні порогові межі змін аг-
АЛИМОВ О.М., БАУЛІНА Т.В.
2010/№2 7
регованих показників-індикаторів потенціалів, згрупо-
ваних за ознаками на рівні:
а) сировинно-ресурсні — 100–400;
б) макропотенціали — 100–300;
в) факторні — 100–400;
г) системно-універсального функціонування —
100–400.
Крім того, осмислення природи процесів форму-
вання та нарощення потенціалів системно-універсаль-
ного функціонування в Україні у контексті розвитку її
геополітичних і міжнародних економічних зв’язків (як
у теоретичному, так і прикладному аспектах) вважаємо
за необхідне розглядати в наступних площинах: як рес-
таврацію фрагменту і відновлення в державі знаннєвої
культури; як світоглядно-методологічне обґрунтування
та реалізацію концептуальних засад розв’язання пробле-
матики щодо побудови в Україні економіки інформац-
ійного типу.
Висновки. Певним чином підсумовуючи вищена-
ведені викладки зазначимо, що відповідь на низку
питань стосовно розвитку інформаційних та інтелек-
туальних чинників економічного зростання в сучас-
ному світі вимагає подальшої розробки методології
формування, нарощення і використання інтелекту-
ального капіталу національного господарства, а та-
кож проведення досліджень соціально-економічних,
еколого- та енергоекономічних процесів, що відбу-
ваються в національному господарстві. Вони пов’я-
зані не лише з визнанням провідної ролі інформац-
ійної, інтелектуальної та духовної сфер у розвитку
економічної системи держави, а й у конструктивно-
му підході до спрямування, консолідації, коригуван-
ня, впорядкування інформаційних зв’язків і потоків,
що теж вимагає певних світоглядних змін у транс-
формації суспільних наук у напрямі посилення на-
ціональної домінанти для реалізації національних
економічних інтересів.
Література
1. Алимов О. М. Стратегічний потенціал — сукупні
можливості національної економіки по досягненню
цілей збалансованого розвитку / Микитенко В. В., Али-
мов О. М. // Продуктивні сили України. науково-теоре-
тичний економічний журнал. — К. : РВПС України НАН
України, 2006. — № 1. — С. 135–151.
2. Амоша О. І. Інноваційний шлях розвитку України:
проблеми та рішення [Текст] / О. І. Амоша // Еко-
номіст. — 2005. — № 6. — С. 28–32.
3. Бандур С. І. Трудоресурсна безпека України в кон-
тексті глобалізації світової економіки: наук. видання /
С. І. Бандур, О. І. Цимбал. — К. : РВПС України НАН
України, 2007. — 68 с.
4. Данилишин Б. М. Формування цілісної національ-
ної господарської системи: соціолого-економічні аспек-
ти / Данилишин Б. М., Пилипів В. В. // Вісник НАН
України. — 2008. — № 7. — С. 3–11.
5. Микитенко В. В. Макроекономічні моделі розвитку
інтелектуального потенціалу промислового виробництва:
критерії, оцінка та прогноз / Микитенко В. В. // Збірник
наукових праць. Проблеми ефективного використання та
професійно-технічної підготовки кадрів промислового
сектора економіки України, 2008. — С. 60–76.
6. Алимов О. М. Просторово-часовий ресурс транс-
формації української економіки / Микитенко В. В., Али-
мов О. М. // Продуктивні сили України: науково-теоре-
тичний економічний журнал — К. : РВПС України НАН
України, 2009. — № 2 (006). — С. 5–20.
7. Бауліна Т. В. Інтелектуальний капітал як каталіза-
тор інвестиційної привабливості підприємств (Текст) /
Т. В. Бауліна// Інвестиції: практика та досвід ((наук.-пр.
ж-л / гол. ред. Б. М. Данилишин). — К. : РВПС України
НАН України, 2008. — №4. — С. 4–7.
8. Бауліна Т. В. Інтелектуальний капітал: реалії та
перспективи (Текст) / Т. В. Бауліна // Продуктивні сили
і регіональна економіка (зб. наук. пр.). — К. : РВПС Ук-
раїни НАН України, 2009. — С. 81–90.
9. Микитенко В. В. Стратегічний ресурс соціально-
економічної трансформації промислового виробниц-
тва / Микитенко В. В., Микитенко Д. О. // Міжна-
родний науково-технічний журнал. Бізнес навігатор,
2009. — Херсон. : Ред-вид. центр МУБіП. — № 1
(16). — С. 43–50.
10. Потенціал України та його реалізація /Спільний
звіт Міністерства економіки України, Міністерства
фінансів України та Національного банку України «Роз-
будова спроможності до аналізу соціально-економічних
результатів і потенціалу в Україні». — К. : МЦПД, 2009.
— 110 с.
11. http://www. ukrstat. gov. ua.
12. Статистичний збірник «Промисловість України у
2001–2007 рр.» / Державний комітет статистики Украї-
ни за ред. Л. М. Овденко. — К., 2008. — 356 с.
13. ISI Essential Science Indicators http://esi.
isiknowledge. com.
14. Данилишин Б. М. Макросистемна еволюція ук-
раїнської економіки: монографія. / Б. М. Данилишин,
В. В. Микитенко. — У 2 т. — Т. 2. — К. : РВПС України
НАН України, ЗАТ «Нічлава», 2008. — 210 с.
15. Бауліна Т. В. Прогнозно-аналітична оцінка обсягів
і напрямів локалізації зусиль для надійності функціону-
вання національної економіки [Текст] // Т. В. Бауліна /
Проблеми соціально-економічного розвитку регіонів в
контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції. Зб.
наук. пр. — Херсон, ХНТУ МОН України, ПП Више-
мирський, 2009. — С. 22–29.
16. Бауліна Т. В. Побудова прогнозу параметрів еко-
номічного зростання та масштабів розвитку інтелекту-
ального потенціалу [Текст] / Т. В. Бауліна // «Україна —
Чехія — Польща — ЄС: сучасний стан та перспективи».
Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної
конференції (Випуск 6). — Херсон — Прага — Вроцлав:
ПП Вишемирський, 2009. — С. 7–16.
АЛИМОВ О.М., БАУЛІНА Т.В.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-45480 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:15:03Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Алимов, О.М. Бауліна, Т.В. 2013-06-13T20:05:48Z 2013-06-13T20:05:48Z 2010 Параметри економічного зростання за наслідками реалізації політики формування інтелектуального капіталу в контексті модернізації національного господарства / О.М. Алимов, Т.В. Бауліна // Вісник економічної науки України. — 2010. — № 2 (18). — С. 3-7.— Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45480 Визначним фактором ініціювання процесів економічного зростання є формування та нарощення інтелектуального потенціалу. У цих процесах роль каталізатора та генератора цілеспрямованої трансформації національного господарства відіграє саме суб’єкт збагачення інноваційного потенціалу – інтелектуальна еліта країни. Выдающимся фактором инициирующего процессов экономического роста является формирование и наращение интеллектуального потенциала. В этих процессах роль катализатора и генератора целеустремленной трансформации национального хозяйства играет именно субъект обогащения инновационного потенциала – интеллектуальная элита страны. The prominent factor of initiator of processes of the economy growing is forming and increase of intellectual potential. In these processes the role of catalyst and generator of purposeful transformation of national economy plays exactly a subject of enriching of innovative potential is an intellectual elite of country. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Параметри економічного зростання за наслідками реалізації політики формування інтелектуального капіталу в контексті модернізації національного господарства Параметры экономического роста за последствиями реализации политики формирования интеллектуального капитала в контексте модернизации национального хозяйства Parameters of economy growing are after consequences of realization of policy of forming of intellectual capital in context of modernization of national economy Article published earlier |
| spellingShingle | Параметри економічного зростання за наслідками реалізації політики формування інтелектуального капіталу в контексті модернізації національного господарства Алимов, О.М. Бауліна, Т.В. Наукові статті |
| title | Параметри економічного зростання за наслідками реалізації політики формування інтелектуального капіталу в контексті модернізації національного господарства |
| title_alt | Параметры экономического роста за последствиями реализации политики формирования интеллектуального капитала в контексте модернизации национального хозяйства Parameters of economy growing are after consequences of realization of policy of forming of intellectual capital in context of modernization of national economy |
| title_full | Параметри економічного зростання за наслідками реалізації політики формування інтелектуального капіталу в контексті модернізації національного господарства |
| title_fullStr | Параметри економічного зростання за наслідками реалізації політики формування інтелектуального капіталу в контексті модернізації національного господарства |
| title_full_unstemmed | Параметри економічного зростання за наслідками реалізації політики формування інтелектуального капіталу в контексті модернізації національного господарства |
| title_short | Параметри економічного зростання за наслідками реалізації політики формування інтелектуального капіталу в контексті модернізації національного господарства |
| title_sort | параметри економічного зростання за наслідками реалізації політики формування інтелектуального капіталу в контексті модернізації національного господарства |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45480 |
| work_keys_str_mv | AT alimovom parametriekonomíčnogozrostannâzanaslídkamirealízacíípolítikiformuvannâíntelektualʹnogokapítaluvkontekstímodernízacíínacíonalʹnogogospodarstva AT baulínatv parametriekonomíčnogozrostannâzanaslídkamirealízacíípolítikiformuvannâíntelektualʹnogokapítaluvkontekstímodernízacíínacíonalʹnogogospodarstva AT alimovom parametryékonomičeskogorostazaposledstviâmirealizaciipolitikiformirovaniâintellektualʹnogokapitalavkontekstemodernizaciinacionalʹnogohozâistva AT baulínatv parametryékonomičeskogorostazaposledstviâmirealizaciipolitikiformirovaniâintellektualʹnogokapitalavkontekstemodernizaciinacionalʹnogohozâistva AT alimovom parametersofeconomygrowingareafterconsequencesofrealizationofpolicyofformingofintellectualcapitalincontextofmodernizationofnationaleconomy AT baulínatv parametersofeconomygrowingareafterconsequencesofrealizationofpolicyofformingofintellectualcapitalincontextofmodernizationofnationaleconomy |