Формування національної професійної програми якості в туризмі
У статті розглядається туристична сфера діяльності в Україні за 2005—2009 роки та надається оцінка її ефективності. За результатами аналізу пропонуються заходи щодо формування національної професійної програми якості в туризмі. В статье рассматривается туристическая сфера деятельности в Украине за 2...
Saved in:
| Published in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45500 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Формування національної професійної програми якості в туризмі / С.П. Наливайченко, К.В Наливайченко // Вісник економічної науки України. — 2010. — № 2 (18). — С. 82-85.— Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860196860946284544 |
|---|---|
| author | Наливайченко, С.П. Наливайченко, К.В |
| author_facet | Наливайченко, С.П. Наливайченко, К.В |
| citation_txt | Формування національної професійної програми якості в туризмі / С.П. Наливайченко, К.В Наливайченко // Вісник економічної науки України. — 2010. — № 2 (18). — С. 82-85.— Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | У статті розглядається туристична сфера діяльності в Україні за 2005—2009 роки та надається оцінка її ефективності. За результатами аналізу пропонуються заходи щодо формування національної професійної програми якості в туризмі.
В статье рассматривается туристическая сфера деятельности в Украине за 2005–2009 годы и дается оценка ее эффективности. По результатам анализа предлагаются мероприятия по формированию национальной профессиональной программы качества в туризме.
The tourist sphere of activity is observed in the article and the efficiency estimation is given. According to the results of the analysis the measures of forming the national professional program in tourism are suggtsted.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:08:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ82
В умовах розвитку Української держави туризм стає
ефективним способом формування ринкового механіз-
му управління, надходження значних коштів у держав-
ний бюджет, однією з форм раціонального використан-
ня вільного часу, проведення дозвілля, вивчення історії
рідного краю, залучення широких мас населення для
вивчення історико-культурної спадщини.
Беручи до уваги місце й роль туризму в житті сусп-
ільства, держава проголошує його одним із пріоритетних
напрямків розвитку національної культури й економіки,
тому це визначає актуальність теми, що розглядається.
Дане дослідження ставить своєю метою розгляд
туристичної сфери діяльності в Україні й оцінку її ефек-
тивності.
Для досягнення мети ми маємо вирішити наступні
завдання:
— визначити сучасне місце міжнародної підприєм-
ницької діяльності в сфері туризму в Україні;
— проаналізувати динаміку розвитку туризму в
Україні у 2005–2009 р. р.;
— надати характеристику властивостей і функцій
сучасного світового туризму;
— провести моніторинг роботи деяких туристичних
країн;
— визначити шляхи формування ефективної діяль-
ності національної туристичної галузі.
Вивченням та розвитком питання національного
туризму та роботи його підприємств займаються вчені та
фахівці, що безпосередньо працюють у цій сфері: Абра-
мова І. Г., Бабенко Г. О., Бондаренко Г. А., Браймер Р. А.,
Бупоря Н. І., Вейл П., Вовків Ю. Ф., Исмаєв Д. К., Ка-
бушкін Н. І., Котлер Ф., Маркова В. Д. [1–11].
Наша держава володіє значним туристично-рекре-
аційним потенціалом: сприятливими кліматичними
умовами, переважаючи рівнинним ландшафтом, багат-
ством флори й фауни, розвинутою системою транспор-
тних повідомлень, культурно-історичними пам’ятника-
ми, широкою індустрією подорожей і туризму.
У 2005–2009 рр. турфірми України віддавали пере-
вагу в роботі з виїзним туризмом, що по чисельності
потоку перевищував в’їзний туризм на відміну від попе-
редніх років. Однією із причин таких структурних змін
є зниження мотивації до залучення іноземців в Україну,
викликане скасуванням в 2005 році нульової ставки ПДВ
на послуги українським нерезидентам. Негативний
вплив від цієї дії спостерігається декілька років підряд:
починаючи з 2005 року, щонайдужче залучили на 25 %
менше іноземних туристів [5, с. 102–105].
Подальший розвиток туризму гальмується з причин:
— відсутності цілісної системи державного управл-
іння туризмом у регіонах. [12];
— підпорядкованості закладів розміщення туристів,
санаторно-курортних, оздоровчих і рекреаційних зак-
ладів, які надають туристичні послуги, різним міністер-
ствам, відомствам, іншим центральним органам вико-
навчої влади [3];
— недосконалості нормативно-правової бази [4];
— недостатності методичної, організаційної, інфор-
маційної й матеріальної підтримки суб’єктів підприєм-
ництва туристичної галузі з боку держави [10];
— повільності темпів росту обсягів інвестицій у
розвиток матеріальної бази туризма [6];
— відсутності відповідних об’єктів для розвитку
туристичної діяльності в сільській місцевості [11];
— невідповідності переважної більшості туристич-
них закладів міжнародним стандартам [8];
— тенденції скорочення кількості підприємств го-
тельного господарства [9];
— незадовільного стану туристичної, сервісної й
інформаційної інфраструктури в зонах автомобільних
доріг і міжнародних транспортних коридорів [11];
— відсутності інноваційних проектів і наукових досл-
іджень із питань розвитку перспективних видів туризму [12];
— недостатньої забезпеченості туристичної галузі
висококваліфікованими фахівцями [3];
— недостатності державної підтримки й комплекс-
ного підходу до рекламування національного туристич-
ного продукту на внутрішньому й міжнародному рин-
ках туристичних послуг [1];
— недосконалості бази даних, що стосується
об’єктів туристичної сфери [8].
Стратегічною метою розвитку туризму в Україні є
створення продукту, конкурентоспроможного на світо-
вому ринку, що може максимально задовольнити тури-
стичні потреби населення країни, забезпечити на цій
основі комплексний розвиток територій і їхніх соціаль-
но-економічних інтересів при збереженні екологічної
рівноваги й історико-культурної спадщини. Це сто-
сується, насамперед, таких привабливих туристично-
рекреаційних зон, як Автономна Республіка Крим, Во-
линська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська,
Миколаївська, Одеська, Полтавська, Черновецька об-
ласті, м. Київ, де туризм займає провідне місце в роз-
витку економіки.
В умовах занепаду промислових підприємств спос-
терігається інтенсивний процес перерозподілу робочої
сили із традиційно провідних галузей економіки Украї-
ни (металургійної, машинобудівної, оборонної й ін.) у
сфери надання послуг. Це закономірний процес розвит-
ку світової економіки.
Варто нагадати, що вартість створення одного ро-
бочого місця в сфері туризму в 20 разів менше, ніж у
промисловості. Отож, цим можна скористатись, надав-
ши державну підтримку галузі.
Туризм не тільки прямо або побічно охоплює більшість
галузей економіки, у тому числі промисловість, сільське
С.П. Наливайченко
академік АЕН України
К.В. Наливайченко
канд. екон. наук,
м. Сімферополь
ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПРОГРАМИ ЯКОСТІ В ТУРИЗМІ
НАЛИВАЙЧЕНКО С.П., НАЛИВАЙЧЕНКО К.В.
2010/№2 83
господарство, будівництво, транспорт, страхування, зв’язок,
торгівлю, громадське харчування, житлово-комунальне гос-
подарство, сферу побутових послуг, культуру, творчість,
спорт і ін, а й стимулює їхній розвиток. Тому, від успіху
функціонування національного туризму безпосередньо за-
лежить життєдіяльність понад 40 галузей економіки й близь-
ко 10–15 % населення України [5, с. 101–102].
Аналізуючи динаміку розвитку туризму у 2005–2009 р.
р., слід відзначити, що розвиток туристичної й курортної
сфери України мав позитивну динаміку: збільшилися обся-
ги туризму в цілому, збільшилася ефективність господарсь-
кої діяльності туристичних підприємств і продуктивність
праці. Однак, темпи росту в 2009 році сповільнилися в по-
рівнянні з попередніми роками. Одна із проблем, що стала
причиною вповільнення розвитку, лежить у відсутності дер-
жавного фінансування галузі протягом останніх років.
Надалі поетапність і інтенсивність розвитку галузі
буде залежати, на нашу думку, від комплексної й плано-
мірної реалізації стратегії створення конкурентоспро-
можного українського турпродукта, його розгорнутої
реклами на внутрішньому й зовнішньому ринках,
збільшення ефективності використання рекреаційних
ресурсів шляхом впровадження інновацій, залучення
інвестицій, впровадження комплексного підходу до роз-
витку туризму й курортів на регіональному рівні.
Пріоритетними видами туризму країни повинні
стати внутрішній і в’їзний туризм, які характеризують-
ся такими показниками.
Протягом 2009 року налічувалося 2552 установи, з
них 230 не працювали з різних причин. Фактично нада-
вали послуги 2 322 установи, якими оздоровлено 2.9 млн.
українців, що на 4,8 % більше, ніж в 2005 році. 21 %
оздоровлених доводиться на установи Автономної Рес-
публіки Крим [12].
За 2005–2009 роки загальна кількість установ змен-
шилася на 141 одиницю в основному за рахунок скоро-
чення кількості будинків відпочинку. Скоротилася
кількість санаторіїв-профілакторіїв на 25 будинків і пан-
сіонатів відпочинку на 20, баз і інших установ (куточків
відпочинку) на 90.
У той час, незважаючи на скорочення кількості
установ, їх загальна максимальна місткість збільшилася
на 2.7 млн. місць. На противагу цьому, число цілорічних
місць зменшилося на 1.4 тис. Це говорить про те, що
більшість основних фондів експлуатується тільки в
літній період. Тому потенціал рекреаційних ресурсів
використовується не на повну потужність.
Крім того, при великому попиті на санаторно-ку-
рортні послуги як на внутрішньому, так і на зовнішньому
ринках, протягом 2009 року кількість відпочиваючих у цих
установах залишається на рівні 2007 року. При цьому, в 2009
році частково не працювали 289 установ або 9 %, це 29 тис.
місць-днів, або 7 % загального фонду. По функціонально-
му призначенню більшість із цих установ це бази відпо-
чинку — 76 %. Значна частина номерного фонду санаторіїв,
здравниць перебувала в незадовільному стані. Найпоши-
ренішою причиною простоїв є відсутність коштів на ре-
монти та експлуатацію установ — 48 % випадків [12].
Середньорічна завантаженість вітчизняних санатор-
но-курортних установ в 2009 році склала 51 %. Світовий
досвід свідчить, що цей показник повинен бути вище,
ніж 68 %.
Отже, інтенсивність використання матеріально-тех-
нічної бази комплексу санаторно-курортних установ Ук-
раїни залишається низькою й тому не забезпечує ефек-
тивність галузі до комплексного відновлення основних
фондів на рівні сучасних вимог і основних стандартів.
Протягом 2006 року працювали 18,2 тис. дитячих
оздоровчих установ (таборів). Однак, їхня кількість ско-
ротилася в 2009 році в порівнянні з 2005 роком на 0,7
%, що склало 128 установ. Загальна місткість дитячих
установ також знизилась (на 3 %), але здебільшого за
рахунок покращення умов на утримання дітей:
збільшення площ ігрових кімнат, їх числа і т. п.
Протягом 2009 року в’їзний турпоток України
збільшився на 1,5 %, або на 212 тис. чоловік (за рахунок
приватних подорожей), у порівнянні з 2008 роком і склав
14,2 млн. чол. Отже, ми бачимо, що в 2009 збільшилося
число приватних відвідувань України, що є позитивним
чинником і свідчить про все більший інтерес жителів інших
країн до нашої. Однак, ми також усвідомлюємо, що пізна-
вальний туризм, культурні й релігійні поїздки зменшуються
по своєму обсязі вже не перший рік, а це значить, що тури-
сти приїжджають в Україну тільки з метою відпочинку, пе-
реважного літнього. Необхідно зацікавити приїжджаючих,
створити необхідну інфраструктуру та рекламу, для залучен-
ня туристів у сферу даних напрямків туризму, оскільки
Україна володіє ними в достатній мірі [2, с. 315–317].
Нинішній стан світового туризму характеризується
високими темпами розвитку, ростом ролі туризму в еко-
номіках окремих країн і регіонів, хоча криза 2008 року
затронула й галузь туризму, внаслідок чого темпи при-
росту туристів здебільшого, негативні (таблиця.1).
Туризм в економічному розумінні являє собою, з одно-
го боку, сукупність суспільних відносин із приводу виробниц-
тва, розподілу, обміну й споживання туристичних послуг, що
проявляється в сучасній економічній теорії туризму, а з іншого
боку — це частина народногосподарського комплексу даної
країни як каталізатора економічного росту.
Сучасний світовий туризм як частина економічно-
го комплексу любої країни, характеризується наступни-
ми властивостями й функціями [3]:
— має свою індустрію виробництва й надання по-
слуг туристам;
— створює туристичні послуги, формує турпродукт
або тур і здійснює їхню реалізацію;
— створює ринок туристичних послуг різного рівня
комплексності;
— формує ринок туристичних послуг потрібного
якісного рівня;
Таблиця 1
Рейтинг 10 головних країн в’їзного туризму
НАЛИВАЙЧЕНКО С.П., НАЛИВАЙЧЕНКО К.В.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ84
— виступає мультиплікатором росту національного
доходу, валового внутрішнього (національного) продук-
ту, зайнятості населення, розвитку місцевої
інфраструктури й підвищення рівня життя населення;
— є сферою, де дешево створюються робочі місця
й забезпечується високий рівень ефективності й швид-
ка окупність інвестицій;
— виступає ефективним засобом охорони навко-
лишнього середовища й культурної спадщини людства,
що становить основу ресурсного забезпечення туризму;
— сполучається практично з усіма сферами, галу-
зями й видами діяльності людини;
— має переваги в глобалізаційних процесах, що
відбуваються у світовому просторі.
Особливо варто виділити завдання формування
національної професійної програми якості в туризмі.
У відповідності з Указом Президента України «Про
заходи щодо розвитку туризму й курортів в Україні» від
21.02.2007 р., 2008 рік був оголошений Роком туризму й
курортів в Україні: Кабінету Міністрів України й місцевим
органам влади було доручено розробити й реалізувати ком-
плекс заходів, пов’язаних із цією подією. Також Указ перед-
бачав необхідність створення механізмів сприяння будівниц-
тву нових і реконструкції існуючих об’єктів туристичної й
курортної інфраструктури. Але, здебільшого, заходи не були
реалізовані, очевидно, через економічну кризу.
Дійсно, у сучасності, дуже важливою новелою є зав-
дання формування системи центрів туристичної інфор-
мації — елемента туристичної індустрії, що де-факто
відсутній. З іншого боку, потрібно розгорнути створення ту-
ристичних представництв за рубежем. Такі представництва
в українській моделі можуть бачитись як формат презентації
українського туризму за рубежем. Вони можуть бути запро-
поновані бізнесом і на паритетних основах підтримані дер-
жавою (наприклад — у вигляді фінансової підтримки мар-
кетингових кампаній) — виконання цього завдання може
стати досить корисним для розширення туріндустрії.
Важливо відзначити, що державі варто поставити
завдання керівникам місцевих органів влади стимулю-
вати залучення інвестицій у розвиток туристичної інфра-
структури й створення привабливих умов для бізнесу, що
вкладає кошти в розвиток туризму.
Досить немає державної програми щодо ефектив-
ного використання історичного й культурного потенц-
іалу країни для поліпшення якості національного тури-
стичного продукту.
На жаль, у різних нормативах, не згадується й пи-
тання про зменшення ставки ПДВ на готельні послуги
як шлях до підвищення конкурентоспроможності украї-
нської туріндустрії [4,7–8].
Наступним й найбільш важливим питанням є про-
ведення ЄВРО-2012 в Україні. Ця реальність дозволяє
зовсім по-новому подивитися на перспективи розвитку
туризму в країні, оскільки якісні зміни в цій галузі вхо-
дять у список обов’язкових питань того іспиту, що в 2012
році повинна здати Україна.
ЄВРО-2012 стала національною ідеєю, що беруться
втілювати в життя перші особи держави й задіяних регіонів.
Президент країни очолює організаційний комітет із прове-
дення чемпіонату, видана відповідна Постанова Уряду, ро-
бочі органи створені у всіх регіонах, де будуть відбуватися
футбольні матчі. З цього приводу найближчим часом з боку
держави варто очікувати серйозні законодавчі документи
щодо відношення до туризму. Футбольний чемпіонат дає
відмінну можливість для рекламування країни — її потрібно
використовувати з максимальною ефективністю.
Однією з головних оперативних функцій центрально-
го органа влади є інформаційно-рекламна підтримка ту-
ристичного продукту [6]. Необхідно створити абсолютно
нову якість для рекламної діяльності країни — розробити
комплексні маркетингові програми для окремих регіонів і
сегментів ринку, поєднувати тут гроші бізнесу, централь-
ної й місцевої влади — під контролем, насамперед, місце-
вих асоціацій соціального страхування. Це дозволить ви-
користовувати гроші з максимальною ефективністю.
Великою популярністю серед туристів у віці від 20 до
40 років користуються різні види морських видів спорту:
підводне плавання, катання на водних лижах, серфінг,
морські прогулянки. І в цієї групи відпочиваючих, і в людей
старше 40 років інтерес викликають прогулянки на яхті,
подорожі уздовж узбережжя, риболовля у відкритому морі.
Багате історичне минуле нашої держави, унікальна при-
рода й клімат визначають попит на екскурсії, особливо по
унікальних туристичних маршрутах [10].
Таким чином, можна дістати слідуючих висновків.
Міжнародна підприємницька діяльність в сфері ту-
ризму вказує, що туризм стає насущною потребою лю-
дини тільки при певному рівні багатства суспільства. На
сучасному етапі розвитку економіки, коли потреба в по-
дорожах різко зросла, з’явилися й в Україні різні вироб-
ники цих послуг.
Але, практика діяльності закордонних туристичних
сегментів показує, що визначальне значення в діяльності
фірм мають додаткові сервісні послуги. Вони різноманітять
відпочинок і дозволяють туристам з максимальним комфор-
том проводити час на курорті. Широкий та набір набір
додаткових сервісних послуг, пропонованих туристичною
фірмою, — один з вирішальних факторів при виборі перед-
бачуваного місця відпочинку. Необхідно відзначити, що в
цьому наборі особливе місце займають лікувально-оздоровчі
послуги. Це пов’язане з тим, що значна частина туристів
приїжджає з місць із суворим кліматом і несприятливою
екологічною обстановкою, а природно-кліматичні умови
курортів традиційно надають прекрасну можливість попра-
вити здоров’я. Тому, як показує практика, заповнюваність і
термін перебування відпочиваючих у санаторіях і пансіона-
тах, що пропонують такі послуги, достатньо висока.
Аналіз розвитку туризму в Україні в 2005–2009 р. р.
показав, що знизився поток в’їзного туризму, що пов’я-
зане з низькою зацікавленістю іноземного туриста
рівнем сервісу та послуг, що надаються підприємствами
відпочинку в Україні.
Властивості ж світового туризму вказують на те, що
він є не тільки частиною економічного комплексу будь-
якої країни, а й виступає в умовах глобалізації каталіза-
тором економічного зростання.
Основними головними напрямками підвищення
ефективності діяльності туристичної галузі можуть бути
наступні:
— проведення гнучкої цінової політики й надання
знижок;
— підвищення якості сервісу підприємств відпочин-
ку, послуг і розширення асортиментів, що дозволить
залучити додаткову клієнтуру.
НАЛИВАЙЧЕНКО С.П., НАЛИВАЙЧЕНКО К.В.
2010/№2 85
Розвиток національного туризму неможливий на
основі тільки ринкових механізмів, оскільки туризм не
тільки економічне явище, але й глибоко соціальне, ду-
ховне й культурологічне. Тому потрібна державна
підтримка розвитку туризму в Україні.
Перелічені заходи можуть скласти основу формуван-
ня національної професійної програми якості в туризмі.
Література
1. Абрамова І. Г. Планування діяльності підприємства /
І. Г. Абрамова. — Ж : Знання, 2005. — 453 с.
2. Бабенко Г. О. Промисловість Криму: проблеми й
шляхи рішення / Г. О. Бабенко. — Сімферополь : Тав-
рія, 2008. — 401 с.
3. Бондаренко Г. А. Економіка туризму / Г. А. Бонда-
ренко. — К. : Дніпро, 2007. — 399 с.
4. Браймер Р. А. Основи керування в індустрії гостин-
ності / Р. А. Браймер. — К : Аспект Пресс, 2003. — 577 с.
5. Бупоря Н. І. Економіка туризму / Н. І. Бупоря. —
К : Знання, 2005. — 503 с.
6. Вейл П. Мистецтво менеджменту / П. Вейл. — К :
Книга, 2004. — 576 с.
7. Вовків Ю. Ф. Економіка готельного бізнесу /
Ю. Ф. Вовків. — К : Фенікс, 2005. — 377 с.
8. Ісмаєв Д. К. Маркетинг і керування якістю готельних
послуг / Д. К. Ісмаєв. — К : Аспект Пресс, 2006. — 631 с.
9. Кабушкін Н. І. Менеджмент готелів і ресторанів /
Н. І. Кабушкін. — X : Нове знання, 2004. — 388 с.
10. Котлер Ф. Маркетинг, гостинність, туризм / Ф. Кот-
лер. — X : ІНФРА, 2005. — 712 с.
11. Маркова В. Д. Маркетинг послуг / В. Д. Марко-
ва. — X : Фінанси, 2004. — 710 с.
12. Основные итоги социально-экономического и
культурного развития города Симферополя за 2008 год /
[упоряд.: Г. А. Бабенко]. — Симферополь : ООО «Фир-
ма «Салта» ЛТД», 2009. — 267 с.
Головна особливість митної політики держави — ба-
гатофункціональність, в рамках якої ставляться і вирішу-
ються завдання підтримки раціонального співвідношення
ввозу і вивозу товарів, інтересів окремих галузей промис-
ловості, забезпечення рівних умов конкуренції, поповнен-
ня доходної частини бюджету. Зовнішні економічні зв’яз-
ки стали об’єктивно зумовленими і перетворилися на най-
важливіший чинник економічного зростання. У багатьох
країнах саме вони визначають стан національної економ-
іки, і ця тенденція в перспективі посилиться.
Актуальність цієї теми підтверджується спробами
Всесвітньої митної організації вдосконалити процедуру
тимчасового ввезення (вивезення) шляхом розробки
міжнародних норм застосування цього митного режиму
(конвенцій), які будуть стояти у витоків регулювання
операцій тимчасового ввезення (вивезення).
З розвитком економічних та культурних зв’язків,
спорту та туризму особливого значення набув режим
тимчасового ввезення (вивезення) товарів та транспор-
тних засобів, адже застосування цього режиму значно
спрощує проведення різного роду публічних заходів, за
участю іноземних учасників, реалізацію міжнародного
співробітництва в різних галузях, здійснення міжнарод-
них перевезень та торгівлі.
Основними сферами застосування митного режиму
тимчасового ввезення (вивезення) вважається переміщен-
ня через митний кордон товарів, призначених для демонст-
рації на виставках, конференціях, ярмарках, товарів освіт-
нього, культурного, наукового, спортивного призначення
(театральний реквізит, спортивний інвентар, обладнання для
проведення наукових експериментів, музейні експонати
тощо), поворотної тари (контейнери, упаковка), рекламні
зразки, транспортні засоби туристів тощо [21].
Прямий зв’язок популярності даного митного режи-
му обумовлює той факт, що він, поряд з транзитом, є
найбільш врегульованим нормами як міжнародного мит-
ного права, так і національним митним законодавством.
Одночасно, звільнення від сплати мит та податків,
що надається при поміщенні товарів та транспортних
засобів під даний вид митного режиму, робить його по-
тенційно привабливим для здійснення різного роду по-
рушень митного законодавства з метою незаконного пе-
реміщення товарів через митний кордон, що ставить
додаткові вимоги щодо контролю за порядком реалізації
даного митного режиму.
Значення тимчасового ввезення (вивезення) як са-
мостійного митного режиму обумовлюється потребами
розвитку торгових та інших форм міжнародного співро-
бітництва [23].
Питанню митного режиму тимчасового ввезення
(вивезення) було присвячено низку робіт відомих фахівців
в галузі митного права, таких як: Сандровський К. К.,
Науменко В. П., Козирін О. М., Гречаний Д. М., Береж-
нюк І. Г., Коляда С. П. Але дані вчені не присвятили
достаньої уваги питанню дослідження операцій в межах
даного редиму та розробці шляхів їх вдосконалення.
Н.В. Осадча
канд. екон. наук,
м. Дніпропетровськ
В.І. Ляшенко
доктор екон. наук,
м. Донецьк
МИТНИЙ РЕЖИМ ТИМЧАСОВОГО ВВЕЗЕННЯ (ВИВЕЗЕННЯ):
АЛГОРИТМ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ
ОСАДЧА Н.В., ЛЯШЕНКО В.І.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-45500 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:08:51Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Наливайченко, С.П. Наливайченко, К.В 2013-06-14T14:46:41Z 2013-06-14T14:46:41Z 2010 Формування національної професійної програми якості в туризмі / С.П. Наливайченко, К.В Наливайченко // Вісник економічної науки України. — 2010. — № 2 (18). — С. 82-85.— Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45500 У статті розглядається туристична сфера діяльності в Україні за 2005—2009 роки та надається оцінка її ефективності. За результатами аналізу пропонуються заходи щодо формування національної професійної програми якості в туризмі. В статье рассматривается туристическая сфера деятельности в Украине за 2005–2009 годы и дается оценка ее эффективности. По результатам анализа предлагаются мероприятия по формированию национальной профессиональной программы качества в туризме. The tourist sphere of activity is observed in the article and the efficiency estimation is given. According to the results of the analysis the measures of forming the national professional program in tourism are suggtsted. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Формування національної професійної програми якості в туризмі Формирование национальной профессиональной программы качества в туризме Forming of the national professional program of quality in tourism Article published earlier |
| spellingShingle | Формування національної професійної програми якості в туризмі Наливайченко, С.П. Наливайченко, К.В Наукові статті |
| title | Формування національної професійної програми якості в туризмі |
| title_alt | Формирование национальной профессиональной программы качества в туризме Forming of the national professional program of quality in tourism |
| title_full | Формування національної професійної програми якості в туризмі |
| title_fullStr | Формування національної професійної програми якості в туризмі |
| title_full_unstemmed | Формування національної професійної програми якості в туризмі |
| title_short | Формування національної професійної програми якості в туризмі |
| title_sort | формування національної професійної програми якості в туризмі |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45500 |
| work_keys_str_mv | AT nalivaičenkosp formuvannânacíonalʹnoíprofesíinoíprogramiâkostívturizmí AT nalivaičenkokv formuvannânacíonalʹnoíprofesíinoíprogramiâkostívturizmí AT nalivaičenkosp formirovanienacionalʹnoiprofessionalʹnoiprogrammykačestvavturizme AT nalivaičenkokv formirovanienacionalʹnoiprofessionalʹnoiprogrammykačestvavturizme AT nalivaičenkosp formingofthenationalprofessionalprogramofqualityintourism AT nalivaičenkokv formingofthenationalprofessionalprogramofqualityintourism |