Митний режим тимчасового ввезення (вивезення): алгоритм реалізації та напрями вдосконалення
В статті проаналізовані елементи митних процедур в межах режиму тимчасове ввезення (вивезення), побудовані алгоритми митних операцій та визначені напрями їх вдосконалення. В статье проанализированы элементы таможенных процедур режима временный ввоз (вывоз), построены алгоритмы таможенных операций и...
Saved in:
| Published in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45501 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Митний режим тимчасового ввезення (вивезення): алгоритм реалізації та напрями вдосконалення / Н.В. Осадча, В.І. Ляшенко // Вісник економічної науки України. — 2010. — № 2 (18). — С. 85-96.— Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860133610867130368 |
|---|---|
| author | Осадча, Н.В. Ляшенко, В.І. |
| author_facet | Осадча, Н.В. Ляшенко, В.І. |
| citation_txt | Митний режим тимчасового ввезення (вивезення): алгоритм реалізації та напрями вдосконалення / Н.В. Осадча, В.І. Ляшенко // Вісник економічної науки України. — 2010. — № 2 (18). — С. 85-96.— Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | В статті проаналізовані елементи митних процедур в межах режиму тимчасове ввезення (вивезення), побудовані алгоритми митних операцій та визначені напрями їх вдосконалення.
В статье проанализированы элементы таможенных процедур режима временный ввоз (вывоз), построены алгоритмы таможенных операций и определены направления их совершенствования.
In article elements of сustoms procedures temporary import (export), algorithms of customs operations are constructed and directions of their perfection are defined.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:46:07Z |
| format | Article |
| fulltext |
2010/№2 85
Розвиток національного туризму неможливий на
основі тільки ринкових механізмів, оскільки туризм не
тільки економічне явище, але й глибоко соціальне, ду-
ховне й культурологічне. Тому потрібна державна
підтримка розвитку туризму в Україні.
Перелічені заходи можуть скласти основу формуван-
ня національної професійної програми якості в туризмі.
Література
1. Абрамова І. Г. Планування діяльності підприємства /
І. Г. Абрамова. — Ж : Знання, 2005. — 453 с.
2. Бабенко Г. О. Промисловість Криму: проблеми й
шляхи рішення / Г. О. Бабенко. — Сімферополь : Тав-
рія, 2008. — 401 с.
3. Бондаренко Г. А. Економіка туризму / Г. А. Бонда-
ренко. — К. : Дніпро, 2007. — 399 с.
4. Браймер Р. А. Основи керування в індустрії гостин-
ності / Р. А. Браймер. — К : Аспект Пресс, 2003. — 577 с.
5. Бупоря Н. І. Економіка туризму / Н. І. Бупоря. —
К : Знання, 2005. — 503 с.
6. Вейл П. Мистецтво менеджменту / П. Вейл. — К :
Книга, 2004. — 576 с.
7. Вовків Ю. Ф. Економіка готельного бізнесу /
Ю. Ф. Вовків. — К : Фенікс, 2005. — 377 с.
8. Ісмаєв Д. К. Маркетинг і керування якістю готельних
послуг / Д. К. Ісмаєв. — К : Аспект Пресс, 2006. — 631 с.
9. Кабушкін Н. І. Менеджмент готелів і ресторанів /
Н. І. Кабушкін. — X : Нове знання, 2004. — 388 с.
10. Котлер Ф. Маркетинг, гостинність, туризм / Ф. Кот-
лер. — X : ІНФРА, 2005. — 712 с.
11. Маркова В. Д. Маркетинг послуг / В. Д. Марко-
ва. — X : Фінанси, 2004. — 710 с.
12. Основные итоги социально-экономического и
культурного развития города Симферополя за 2008 год /
[упоряд.: Г. А. Бабенко]. — Симферополь : ООО «Фир-
ма «Салта» ЛТД», 2009. — 267 с.
Головна особливість митної політики держави — ба-
гатофункціональність, в рамках якої ставляться і вирішу-
ються завдання підтримки раціонального співвідношення
ввозу і вивозу товарів, інтересів окремих галузей промис-
ловості, забезпечення рівних умов конкуренції, поповнен-
ня доходної частини бюджету. Зовнішні економічні зв’яз-
ки стали об’єктивно зумовленими і перетворилися на най-
важливіший чинник економічного зростання. У багатьох
країнах саме вони визначають стан національної економ-
іки, і ця тенденція в перспективі посилиться.
Актуальність цієї теми підтверджується спробами
Всесвітньої митної організації вдосконалити процедуру
тимчасового ввезення (вивезення) шляхом розробки
міжнародних норм застосування цього митного режиму
(конвенцій), які будуть стояти у витоків регулювання
операцій тимчасового ввезення (вивезення).
З розвитком економічних та культурних зв’язків,
спорту та туризму особливого значення набув режим
тимчасового ввезення (вивезення) товарів та транспор-
тних засобів, адже застосування цього режиму значно
спрощує проведення різного роду публічних заходів, за
участю іноземних учасників, реалізацію міжнародного
співробітництва в різних галузях, здійснення міжнарод-
них перевезень та торгівлі.
Основними сферами застосування митного режиму
тимчасового ввезення (вивезення) вважається переміщен-
ня через митний кордон товарів, призначених для демонст-
рації на виставках, конференціях, ярмарках, товарів освіт-
нього, культурного, наукового, спортивного призначення
(театральний реквізит, спортивний інвентар, обладнання для
проведення наукових експериментів, музейні експонати
тощо), поворотної тари (контейнери, упаковка), рекламні
зразки, транспортні засоби туристів тощо [21].
Прямий зв’язок популярності даного митного режи-
му обумовлює той факт, що він, поряд з транзитом, є
найбільш врегульованим нормами як міжнародного мит-
ного права, так і національним митним законодавством.
Одночасно, звільнення від сплати мит та податків,
що надається при поміщенні товарів та транспортних
засобів під даний вид митного режиму, робить його по-
тенційно привабливим для здійснення різного роду по-
рушень митного законодавства з метою незаконного пе-
реміщення товарів через митний кордон, що ставить
додаткові вимоги щодо контролю за порядком реалізації
даного митного режиму.
Значення тимчасового ввезення (вивезення) як са-
мостійного митного режиму обумовлюється потребами
розвитку торгових та інших форм міжнародного співро-
бітництва [23].
Питанню митного режиму тимчасового ввезення
(вивезення) було присвячено низку робіт відомих фахівців
в галузі митного права, таких як: Сандровський К. К.,
Науменко В. П., Козирін О. М., Гречаний Д. М., Береж-
нюк І. Г., Коляда С. П. Але дані вчені не присвятили
достаньої уваги питанню дослідження операцій в межах
даного редиму та розробці шляхів їх вдосконалення.
Н.В. Осадча
канд. екон. наук,
м. Дніпропетровськ
В.І. Ляшенко
доктор екон. наук,
м. Донецьк
МИТНИЙ РЕЖИМ ТИМЧАСОВОГО ВВЕЗЕННЯ (ВИВЕЗЕННЯ):
АЛГОРИТМ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ
ОСАДЧА Н.В., ЛЯШЕНКО В.І.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ86
Метою статті є дослідження операцій в межах ре-
жиму тичасове ввезення (вивезення) та визначення на-
прямів їх вдосконалення.
Тимчасове ввезення (вивезення) — митний режим,
відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну
територію України чи вивозитися за межі митної тери-
торії України з обов’язковим наступним поверненням
цих товарів без будь-яких змін, крім природного зно-
шення чи втрат за нормальних умов транспортування.
Митний режим тимчасового ввезення (вивезення)
встановлює вимоги, дотримання яких допускає тимча-
сове користування іноземними товарами на митній те-
риторії України, а українськими — за її межами, із по-
вним або частковим звільненням від сплати податків під
час переміщення в зазначеному митному режимі без
обмеження заходами нетарифного регулювання зовні-
шньоекономічної діяльності [23]
Умовами застосування режиму тимчасового ввезен-
ня (вивезення) є:
— товари, що належать до переліку, зазначеного в
статті 206 МКУ, та ввозяться з передбаченою цією стат-
тею метою.
— забезпечена можливість ідентифікації товарів (ст.
207 МКУ).
— обґрунтування підстав для тимчасового ввезен-
ня товарів та надання гарантій їх повернення (ст. 207,
211 МКУ).
— відсутність інших перешкод для поміщення то-
варів у митний режим тимчасового ввезення (вивезен-
ня) [17,7].
Режим тимчасового ввезення застосовується до
товарів, що ввозяться на митну територію України (крім
товарів, що попередньо вивезені за межі митної тери-
торії України у митному режимі тимчасового вивезення
або переробки за межами митної території України), а
також до товарів, що ввезені на митну територію Украї-
ни та поміщені в митні режими переробки на митній
території України, митного складу, транзиту, магазину
безмитної торгівлі за умови виконання всіх належних
процедур і вимог законодавства щодо поміщення товарів
у режим тимчасового ввезення.
У митний режим тимчасового ввезення (вивезення)
розміщуються переважно товари, які переміщуються через
митний кордон України по некомерційним операціям.
Всі товари, які можна заявляти в даний режим,
діляться, у відповідності до МКУ, на дві групи:
а) товари, які внаслідок знаходження в цьому ре-
жимі залишаються в незмінному стані, окрім природно-
го зносу;
б) товари, які ввозяться до України в цілях ремонту.
Не підлягають розміщенню у митний режим тим-
часового ввезення (вивезення) товари, якщо:
— немає можливості їх ідентифікувати;
— відсутні гарантії їхнього повернення;
— ввезення на митну територію України, вивезення
за межі митної території України та транзит територією
України цих товарів заборонено законами України.
При митному оформленні товарів, що тимчасово
ввозяться на митну територію України (тимчасово ви-
возяться за межі митної території України), митний
орган вживає заходів, що дозволяють ідентифікувати такі
товари при їх зворотному вивезенні (ввезенні).
Митне оформлення партії товарів в режим тимча-
сового ввезення (вивезення), митна вартість яких не
перевищує суми, еквівалентної 100 євро (крім товарів,
що переміщуються із застосуванням іншого документу,
не ВМД, а карнет А. Т. А. наприклад), здійснюється за
заявою підприємства без заповнення ВМД.
Ідентифікація товарів, що тимчасово ввозяться
(вивозяться), забезпечується відповідно до статті 64
МКУ шляхом накладення митних забезпечень: одно-
разових номерних запірно-пломбувальних пристроїв,
печаток, голографічних міток, нанесення цифрового,
літерного чи іншого маркування, ідентифікаційних
знаків, проставляння штампів, взяття проб і зразків,
виготовлення фотографій, ілюстрацій, складання опи-
су товарів, креслень, масштабних зображень, планів
(графіків) використання матеріалів, призначених для
будівництва та ремонту морських, річкових, повітря-
них суден тощо.
Засоби ідентифікації обираються з урахуванням
індивідуальних характеристик та особливостей товарів і
повинні бути достатніми для їх ідентифікації. Забезпе-
чення ідентифікації товарів шляхом зазначення у митній
декларації їх наявних ідентифікаційних ознак є обов’яз-
ковим, крім випадків переміщення тари, піддонів та
інших подібних товарів, що не мають індивідуальних
ідентифікаційних ознак.
У разі неможливості забезпечення надійної іденти-
фікації товарів (крім випадків переміщення тари,
піддонів та інших подібних товарів, що не мають інди-
відуальних ідентифікаційних ознак) митним органом
надається відмова в митному оформленні товарів у ре-
жимі тимчасового ввезення (вивезення) на підставі ча-
стини другої статті 207 МКУ.
Митним кодексом України передбачено дві особ-
ливості оподаткування товарів, заявлених в митний ре-
жим тимчасового ввезення (вивезення):
— з умовним повним звільненням від оподаткування;
— за умови гарантування підприємством дотриман-
ня митного режиму тимчасового ввезення (вивозу).
Умовне повне звільнення від оподаткування при-
пускає повне звільнення товарів від сплати митного
збору, податку на додану вартість, акцизного збору при
їх розміщенні у митний режим тимчасового ввезення
(вивезення). Таке оподаткування застосовується віднос-
но товарів, перерахованих в статті 206 Митного кодексу
України, а саме:
— товари, призначені для демонстрації на виставках,
ярмарках, конференціях або інших подібних заходах;
— зразки товарів і рекламних фільмів за умови, що
вони залишаються власністю особи, яка знаходиться або
проживає за межами території тимчасового ввезення
(вивезення);
— контейнери, піддони, упаковки, інші товари, які
ввозяться (вивозяться) у зв’язку з комерційною опера-
цією, але ввезення (вивезення) яких не є комерційною
операцією;
— наукове та учбове устаткування, а також будь-
який інший товар, який ввозиться (вивозиться) в рам-
ках учбової, наукової або культурної діяльності;
— морські і річкові судна, інші плавучі засоби і
повітряні судна, що ввозяться в цілях ремонту, а також
устаткування і матеріали для їх будівництва і ремонту.
ОСАДЧА Н.В., ЛЯШЕНКО В.І.
2010/№2 87
Також в статті 117 МКУ зазначено, що запасні ча-
стини та обладнання, призначені для використання в
процесі ремонту чи технічного обслуговування транс-
портних засобів (у точу числі водних та повітряних су-
ден), тимчасово ввезених на митну територію України
або тимчасово вивезених з неї, можуть ввозитися (ви-
возитися) під зобов’язання про їх зворотне вивезення
(ввезення) без справляння податків і зборів.
Замінені запасні частини та обладнання можуть не
вивозитися за межі митної території України (не ввози-
тися на неї), а з дозволу митного органу: бути пред’яв-
лені митному органу та оформлені для вільного обігу на
митній території України (за її межами); бути знищені
під контролем митного органу.
Зі змісту абзацу другого ст.117 МКУ слідує, що роз-
порядитись заміненими запасними частинами та облад-
нанням можна наступним чином:
— повернути на митну територію України (при
тимчасовому ввезенні),
— вивезти їх з митної території України (при тим-
часовому ввезенні),
— замінені запчастини та обладнання можуть не ви-
возитись за межі території України (не ввозитись на неї).
В разі, коли замінені запчастини та обладнання не
вивозяться за межі митної території України або коли
не ввозяться на неї в законодавчому порядку визначено
варіанти розпорядження ними:
— замінені запчастини та обладнання пред’явля-
ються митному органу та оформляються для вільного
обігу на митній території України (митний режим
імпорт) або за її межами (митний режим експорт).
— знищується під контролем митного органу, тоб-
то знищується повністю, або приводиться в стан, який
виключає можливість їх подальшого використання [1].
Товари під час перебування в митному режимі тим-
часового ввезення не можуть бути:
— позичені чи використані будь-яким чином як
винагорода або предмет оренди;
— перевезені з місця проведення заходу, крім ви-
падків передання товарів для заходу на склад організа-
тора чи розпорядника заходу,
— склад митного органу, у зоні діяльності якого
перебувають ці товари, або переміщення в зону митно-
го контролю для зворотного вивезення або зміни мит-
ного режиму.
Згідно із законодавчими актами України товари, що
переміщуються у режимі тимчасового ввезення (вивезен-
ня) звільняються від сплати податків — мита, акцизно-
го збору, податку на додану вартість.
Мито. Товари та інші предмети, що тимчасово вво-
зяться на митну територію України і призначені для
зворотного вивезення за її межі у встановлені строки і
незмінному стані або відремонтованому вигляді, а також
товари та інші предмети, що тимчасово вивозяться за
межі митної території України та призначені для зворот-
ного ввезення на цю територію у встановлені строки у
незмінному стані, пропускаються через митний кордон
України без сплати мита.
Акцизний збір. Товари та інші предмети, що не є
об’єктом купівлі-продажу або обміну й увозяться на
митну територію України відповідно до режиму тимча-
сового ввезення, крім легкових транспортних засобів
(код за УКТ ЗЕД 8703), що ввозяться фізичними та
юридичними особами — резидентами, та майна, що
ввозиться (пересилається) за договорами оренди (лізин-
гу), застави та іпотеки, не підлягають обкладенню ак-
цизними збором.
Податок на додану вартість. Згідно з законодавчи-
ми актами України, що регулюють сплату податку на
додану вартість для товарів, які ввозяться (пересилають-
ся) на митну територію України платниками податку,
базою оподаткування податком на додану вартість є
договірна (контрактна) вартість таких товарів. Таким
чином, товари, які не є об’єктами купівлі-продажу або
обміну і ввозяться на митну територію України відпов-
ідно до режиму тимчасового ввезення, звільняються від
оподаткування податком на додану вартість [23].
Перелік товарів, для яких є необхідним представ-
лення митному органу умов гарантування підприєм-
ством дотримання митного режиму тимчасового ввезен-
ня (вивозу) визначаються ст. 211 МКУ та ПКМУ № 1855.
До таких товарів відносяться:
— товари, які кваліфікуються в групах 01–24 по
УКТ ЗЕД,
— товари, які оподатковуються акцизним збором,
— товари, які оподатковуються експортним митом.
Розміщення таких товарів у режим тимчасового
ввезення (вивезення) передбачає надання митному орга-
ну зобов’язання про їх зворотне вивезення (ввезення)
без будь-яких змін, окрім природного зносу або втрат
за нормальних умов транспортування [4].
Згідно Наказу ДМСУ № 173, якщо митному органу
надається гарантія у вигляді грошової застави, сума такої
застави повинна дорівнювати сумі податків, які підлягали
б сплаті у разі оформлення товарів в митний режим імпорту
(експорту). Якщо відбувається зворотне вивезення (ввезен-
ня) товарів (в рамках даного підприємством зобов’язання
про зворотне вивезення (ввезення)), то грошова застава
повинна бути повернена митним органом підприємству за
його письмовою заявою. Якщо ж тимчасово ввезені (ви-
везені) товари розміщуються у інший митний режим, то
грошова застава зараховується в рахунок сплати податків
і зборів, що підлягають сплаті при митному оформленні
товарів у вибраному митному режимі.
Якщо зобов’язання про зворотне вивезення (ввезен-
ня) товарів не виконано, то раніше внесена грошова
застава поверненню не підлягає і зараховується до Дер-
жавного бюджету України в установленому порядку.
Виняток становлять випадки, коли невиконання зобо-
в’язання відбулося внаслідок аварії або дії обставин
непереборної сили, що повинне бути підтверджено
відповідними документами [8].
Механізм гарантій Стамбульської Конвенції 1990 р.
передбачає застосування двох типів документів гарантії:
книжка CPD — для транспортних засобів і книжка
АТА — для всіх інших товарів. Термін застосування для
книжки АТА — 6 місяців, для книжки CPD — один рік.
Згідно до Конвенції карнети АТА та CPD можна
використовувати замість національних митних доку-
ментів, тобто ВМД, оскільки вони мають перед митни-
цею юридичну силу належної гарантії сплати обов’яз-
кових податків. В Україні розпорядженням КМУ від
31.12.2004 р. N 988-р право виступати гарантуючою
організацією надано Торговельно-промисловій палаті
ОСАДЧА Н.В., ЛЯШЕНКО В.І.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ88
України. ТППУ наділена повноваженнями видавати
карнети АТА [6].
Основними категоріями товарів, що тимчасово вво-
зяться на базі карнетів АТА, є: антикваріат; обладнання і
верстати; устаткування: для виготовлення харчових про-
дуктів, електричне і електронне, наукове, хірургічне і сто-
матологічне; комп’ютери; офісне обладнання; трансформа-
тори; електрогенератори; ювелірні вироби і вироби з доро-
гоцінних металів/каміння; аудіовізуальна техніка; лазери;
фотографічна і плівкова апаратура; музичні інструменти і
записи; демонстраційні матеріали; фільми; меблі; літаки;
автомобілі і приладдя; перегонові авто; сільськогосподарсь-
ка техніка; обігрівально-освітлювальна апаратура; твори жи-
вопису та інших видів образотворчого мистецтва; парфуме-
рія; засоби театральних ефектів і реквізит; взуття і одяг;
шкіряні вироби і спортивні товари; яхти і човни; іграшки;
виставкові стенди і виставкове обладнання [15].
По карнетах АТА не можуть бути ввезені витратні
предмети або предмети, що призначені для переробки,
обробки або ремонту, тобто ті, які будуть реекспорто-
вані не в тому ж стані, в якому були ввезені.
Застосування карнетів АТА не впливає на доходи
країни, оскільки товари з оформленими на них карне-
тами призначаються для реекспорту і ні в якому разі для
продажу в країні тимчасового ввезення. Система працює
за принципом «самострахування» і, якщо власник кар-
нету не спроможеться забезпечити вивезення товарів
протягом терміну його дії, мито стягується.
Загальний термін режиму тимчасового ввезення (ви�
везення), згідно ст. 208 МКУ, складає 1 рік з дня ввезен-
ня/вивозу до України заявлених товарів, а не з дня офор-
млення ВМД. Це означає, що відлік часу знаходження
товарів в режимі починається практично після перетину
митного кордону України. Різниця в часі між днем пере-
тину товарами митного кордону і днем їх митного офор-
млення може складати 10–28 днів, залежно від виду
транспорту, яким товар доставляється від митного кор-
дону до митниці призначення (по території України).
Точна дата завершення знаходження товарів в режимі
тимчасового ввезення (вивезення) дуже важлива, оскіль-
ки прострочення повернення товарів загрожує значним
штрафом або навіть їх конфіскацією (ст. 348 КМУ).
Строк тимчасового ввезення (вивезення) товарів, що
поміщені під митний режим тимчасового ввезення (ви-
везення), може бути продовжений з урахуванням мети
ввезення (вивезення) товарів, а також інших обставин.
Рішення щодо продовження строку тимчасового
ввезення (вивезення) товарів приймається митницею
оформлення за заявою особи, що надала зобов’язання
про зворотне вивезення (ввезення), поданою до закін-
чення цього строку. Разом із заявою подаються оригіна-
ли або завірені в установленому порядку копії доку-
ментів, що обґрунтовують потребу такого продовження;
копія акта про проведення митного огляду тимчасово
ввезених товарів, складеного не раніше ніж за 15 кален-
дарних днів до дня подання заяви (якщо товари перебу-
вають у зоні діяльності іншого митного органу).
Рішення про продовження строку тимчасового вве-
зення (вивезення) товарів або відмову в продовженні
строку тимчасового ввезення (вивезення) товарів прий-
мається митницею оформлення не пізніше 15 календар-
них днів з дня надходження заяви.
Строк зворотного вивезення (ввезення) товарів вста-
новлюється митним органом у рішенні про відмову в про-
довженні строку тимчасового ввезення (вивезення) товарів
з урахуванням часу, потрібного для монтажу, демонтажу,
транспортування тимчасово ввезених (вивезених) товарів.
Інформація про продовження строку тимчасового
ввезення (вивезення) товарів заноситься посадовою осо-
бою митного органу до ЄАІС у строк, що не перевищує
24-х годин після прийняття відповідного рішення.
Продовження встановленого терміну знаходження то�
варів в режимі тимчасового ввезення (визначення) можливо,
якщо заява власника товарів подана до закінчення терміну
разом з документами, що обґрунтовують таку необхідність.
Найбільш часто вживаними після митного режиму
тимчасового ввезення (вивезення) є митні режими
імпорту і експорту (залежно від напрямку переміщення
товарів). При заявлені товарів у режим імпорту митним
органом застосовується повний комплекс формальних
процедур, тобто оплата всіх необхідних податків, надан-
ня дозвільних документів та ін.
Правове регулювання відносин, що виникають при
застосуванні режиму тимчасового ввезення в Україні
здійснюється на підставі таких міжнародно-правових актів:
1) Конвенція Кіото (Міжнародна конвенція про спрощен-
ня та гармонізацію митних процедур (зі змінами, внесени-
ми протоколом від 26 червня 1999 р.); 2) Стамбульська кон-
венція (Конвенція про тимчасове ввезення від 26 червня
1990 р.). Україна приєдналася до Стамбульської конвенції
та всіх її додатків згідно ЗУ № 1661-ІV від 24.03.2004 р.
Конвенція набрала чинності для України 22 верес-
ня 2004 р. згідно Листа МЗС України №72/13–612/1–
3228 від 20.07.2004 р.
Метою приєднання до Стамбульської конвенції
було створення сприятливих умов для тимчасового без-
митного ввезення товарів шляхом усунення перешкод,
що виникають:
— при оформленні митної декларації за встановле-
ною в кожній країні формою під час тимчасового вве-
зення товарів у цю країну;
— при забезпеченні сплати митних податків і зборів
у разі невивезення товарів в обумовлений термін, що
сприятиме розвиткові міжнародної торгівлі.
Таким чином, після того як Стамбульська конвен-
ція вступила в дію для України правове регулювання
тимчасового ввезення (вивезення) товарів (у тому числі
транспортних засобів) здійснюється на підставі як норм
національного законодавства України, так і норм міжна-
родного права, а саме положень Стамбульської конвенції
та Конвенції Кіото [13], [16].
Алгоритм декларування товарів у митний режим
тимчасового ввезення (вивезення) з оформленням ВМД
у режимі ІМ 31 або ЕК 31:
До етапу 1 відноситься подання суб’єктом ЗЕД мит�
ному органу, що здійснює митне оформлення товарів у
режим тимчасового ввезення (вивезення) ряду документів,
на підставі яких митний орган може прийняти рішення
щодо можливості застосування режиму (Рис.1,2).
Умовою переміщення товарів у режимі тимчасово-
го ввезення (вивезення) є подання митному органу, що
здійснює митне оформлення заявлених до переміщення
товарів, ряду документів, на підставі яких митний орган
може прийняти рішення щодо можливості застосуван-
ОСАДЧА Н.В., ЛЯШЕНКО В.І.
2010/№2 89
ня режиму тимчасового ввезення (вивезення). Перелік
таких документів та їх зміст встановлений ПКМУ №1855
від 12.12.2002 р. з урахуванням того, що у відношенні до
митного режиму застосовуються мінімальні вимоги та-
рифного та нетарифного засобів регулювання зовніш-
ньоекономічної діяльності.
До таких документів відносяться:
1) Письмова заява особи (в двох примірниках), яка має
намір розмістити товар у режимі тимчасового ввезення (ви-
везення), у якій зазначаються відомості про мету тимчасово-
го ввезення (вивезення) товарів; найменування, кількість та
вартість товарів, що будуть оформлені відповідно до митного
режиму; термін зворотного вивезення товарів; інша інфор-
мація, що може бути використана при митному оформленні,
наприклад, номери телефонів осіб, відповідальних за зворот-
не вивезення (ввезення) товарів, місцезнаходження особи, що
тимчасово ввозить (вивозить) товари, тощо.
2) Письмове зобов’язання особи, яке має намір роз-
містити товар у режимі тимчасового ввезення (вивезення),
не реалізовувати товари, оформлені відповідно до митного
режиму тимчасового ввезення (вивезення), без дозволу
митниці та відповідного митного оформлення і вивезти ці
товари в установлений термін або провести їхнє деклару-
вання в інший митний режим до закінчення цього терміну.
3) Договір (контракту), у відповідності до якого
товари тимчасово ввозяться (вивозяться) на митну те-
риторію України.
4) Товаротранспортні, товаросупровідні, комерційні
документи, у відповідності до яких товари тимчасово вво-
зяться (вивозяться) на митну територію України.
5) Установлені чинним законодавством дозволи
інших органів (Державної служби експортного контро-
лю України, Міністерства охорони здоров’я України,
Міністерства аграрної політики України, та ін.). До та-
ких дозвільних документів можуть також відноситись
відповідні рішення Кабінету Міністрів України, щодо
можливості розміщення тих чи інших товарів в режимі
тимчасового ввезення (вивезення) [4].
6) Документи гарантування.
Якщо гарантування перебування товарів у митно-
му режимі тимчасового ввезення (вивезення)
здійснюється шляхом надання митному органу грошо-
вої застави, то кошти в сумі такої грошової застави вно-
сяться на відповідний рахунок митного органу.
До етапа 2 відноситься прийняття рішення митним
органом щодо можливості застосування режиму тимча�
сового ввезення (вивезення) на підставі поданих суб’єктом
ЗЕД документів.
Рішення про допущення товарів до переміщення че-
рез митний кордон України в режимі тимчасового ввезен-
ня (вивезення) приймається митним органом згідно По-
станови Кабінету Міністрів України № 1855 від 12.12.2002.
Рішення про відмову в допущенні товарів до пере-
міщення через митний кордон України в режимі тимча-
сового ввезення (вивезення) приймається, якщо:
— заява заповнена не за встановленою формою та/
або відсутні обов’язкові відомості, що повинні містити-
ся у цій заяві;
— відсутні документи, необхідні для прийняття
рішення про допущення товарів до переміщення через
митний кордон України в режимі тимчасового ввезення
(вивезення);
— немає можливості встановити надійність іденти-
фікації товарів, а також у разі відсутності гарантій їх
повернення;
— з поданих документів випливає, що мета вве-
зення товарів на митну територію України (вивезен-
ня товарів за межі митної території України) не
відповідає умовам переміщення товарів через митний
кордон України в режимі тимчасового ввезення (ви-
везення);
— відповідно до законодавства поміщення товарів у
режим тимчасового ввезення (вивезення) не допускається;
— митний орган виявив невідповідність відомостей
у поданих документах.
Товари, щодо яких митним органом прийнято
рішення про відмову в допущенні до переміщення че-
рез митний кордон України в режимі тимчасового вве-
зення (вивезення), можуть бути поміщені в інший мит-
ний режим, який допускається щодо таких товарів [12].
У ПКМУ № 1855 від 12.12.2002 р. визначений по-
рядок прийняття рішення про допущення товарів до
переміщення через митний кордон України в режимі
тимчасового ввезення (вивезення):
1. Рішення про допущення товарів до переміщення
через митний кордон України в режимі тимчасового
ввезення (вивезення) приймається керівником митного
органу або уповноваженою ним посадовою особою на
підставі заяви заінтересованої особи.
2. Заява повинна бути розглянута протягом трьох
робочих днів після її реєстрації.
3. Рішення про допущення товарів до переміщення
оформляється шляхом накладення на обох примірниках
заяви резолюції такого змісту: «Тимчасове ввезення доз-
волено» або «Тимчасове вивезення дозволено». Резолю-
ція скріплюється печаткою митного органу або особис-
тою номерною печаткою уповноваженої посадової осо-
би. У разі прийняття рішення про відмову у допущенні
товарів до переміщення керівник митного органу або
уповноважена ним посадова особа накладає на обох при-
мірниках заяви резолюцію такого змісту: «Тимчасове
ввезення заборонено» або «Тимчасове вивезення забо-
ронено» із зазначенням причин відмови [4].
Забороняється проводити митне оформлення то-
варів відповідно до митного режиму тимчасового вве-
зення в випадках:
— заборони на ввезення відповідно до законодавства;
— увезення товарів, що не використовуватимуться
за своїм призначенням у господарській, науковій, гума-
нітарній та інших видах діяльності суб’єкта;
— увезення товарів незібраними (комплектний
об’єкт);
— увезення товарів, що для здійснення сертифікації
потребують виконання монтажних робіт;
— увезення товарів за договорами купівлі-продажу,
консигнації, маркетингу, про спільну діяльність та інши-
ми договорами, якщо умовами договорів передбачено
проведення розрахунків за ці товари суб’єктами підприє-
мницької діяльності України з нерезидентами.
Товари, що тимчасово ввозяться на митну терито-
рію України, перебувають під митним контролем з мо-
менту ввезення на територію України до моменту їх
зворотного вивезення або пропуску митницею для
вільного використання на території України.
ОСАДЧА Н.В., ЛЯШЕНКО В.І.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ90
Товари, що тимчасово вивозяться за межі митної тери-
торії України, перебувають під митним контролем з момен-
ту пред’явлення митниці їх та потрібних для здійснення
митного контролю документів на такі товари й до пропуску
їх через митний кордон України під час зворотного ввезен-
ня або до пропуску митницею для вільного використання
за межами митної території України [3].
До етапа ІІІ відноситься фактичне ввезення товарів
в Україну або їх тимчасове вивезення суб’єктом зовнішнь�
оекономічної діяльності.
Товари, що поміщені у митний режим тимчасового
ввезення (вивезення), перебувають під митним контро-
лем митниці оформлення з моменту поміщення товарів
у митний режим тимчасового ввезення (вивезення) до
його завершення.
Митниця, що здійснює митний контроль товарів,
пропущених з метою тимчасового ввезення, під час дії
режиму систематично перевіряє цільове використання
цих товарів.
Особа, яка надала зобов’язання про зворотне виве-
зення товарів, на вимогу митниці оформлення повідом-
ляє про місцезнаходження товарів, що перебувають у
митному режимі тимчасового ввезення (вивезення).
Наявність, стан товарів, що перебувають у режимі
тимчасового ввезення, а також їх цільове використання
контролюються митними органами шляхом проведення
оглядів територій та інших місць, де знаходяться або мо-
жуть знаходитися такі товари, відповідно до статті 61 КМУ.
Періодичність таких оглядів визначається керівни-
ком митного органу з урахуванням характеру товарів,
мети і строку їх тимчасового ввезення, умов цільового
використання товарів на митній території України.
За результатами огляду складається акт про прове-
дення огляду територій і приміщень складів тимчасово-
го зберігання, митних ліцензійних складів, магазинів
безмитної торгівлі та інших місць, де перебувають або
можуть перебувати товари й транспортні засоби, що
підлягають митному контролю за формою, затвердже-
ною наказом ДМСУ від 04.07.2003 №435.
Електронна копія акта про проведення огляду за-
носиться посадовою особою митного органу, яка про-
водила такий огляд, до ЄАІС у строк, що не перевищує
24-х годин після його складання.
При виявленні посадовими особами ВМО фактів ви-
користання тимчасово ввезених товарів з будь-якою іншою
метою, крім тієї, що була заявлена митному органу, а також
Рис. 1. Агоритм застосування режиму тимчасового ввезення (вивезення) для товарів, для яких є необхідною гарантія
ОСАДЧА Н.В., ЛЯШЕНКО В.І.
2010/№2 91
у разі невиконання особою, що надала зобов’язання про
зворотне вивезення (ввезення) цих товарів, зобов’язання в
установлений строк, ВМО розглядає питання наявності в
діях цієї особи порушення митних правил.
У разі виявлення фактів порушень митних правил
посадова особа ВМО, де здійснено митне оформлення
товару у режимі тимчасового ввезення (вивезення), скла-
дає протокол про порушення митних правил. Допус-
кається заведення справи про порушення митних пра-
вил підрозділом митниці, що безпосередньо виявив
правопорушення.
До етапа IV відноситься:
а) Завершення дії режиму шляхом зворотного ви-
везення (ввезення) товарів.
Митний режим тимчасового ввезення (вивезення)
завершується після закінчення встановлених митним
органом термінів.
До закінчення терміну тимчасового ввезення това-
ри мають бути вивезені за межі митної території Украї-
ни (дозволяється вивезення товарів кількома партіями).
Контроль за дотриманням термінів зворотного ви-
везення (ввезення) товарів покладається на посадових
осіб ВМО, які відповідають за цей напрямок роботи у
відповідності до своїх функціональних обов’язків, де
здійснено митне оформлення товару за ВМД (карнетом
АТА) підприємства у заявленому в митному режимі тим-
часового ввезення (вивезення).
При належному виконанні процедур, що познача-
ють завершення дії режиму, особа, що тимчасово ввезла
(вивезла) товари, звільняється від зобов’язань, покладе-
них на нього. У противному випадку ця особа несе відпо-
відальність за порушення встановлених правил надання
і користування митним режимом.
Зворотне вивезення (ввезення) товарів може бути
здійснене через будь-яку митницю з використанням
будь-якого виду транспорту.
Процедура зворотного ввезення (вивезення) ставить-
ся на контроль відділу по контролю за доставкою вантажів.
У разі одержання з відділу по контролю за доставкою ван-
тажів інформації про недоставлення товару до митного
кордону України посадова особа ВМО, яка контролює
тимчасове ввезення (вивезення) товарів, негайно прово-
дить перевірку причин недоставлення вантажу і повідом-
ляє про даний факт керівництво ВМО. У випадку підтвер-
дження факту правопорушення посадова особа ВМО скла-
дає протокол про порушення митних правил та повідом-
ляє відділ по контролю за доставкою вантажів.
У разі порушення термінів зворотного вивезення
(ввезення) посадова особа оперативного підрозділу, яка
відповідає за контроль тимчасового ввезення (вивезен-
ня), складає протокол про порушення митних правил,
який передається до відділу боротьбі з контрабандою та
ПМП у строки, встановлені чинним законодавством.
Якщо товари не можуть бути своєчасно вивезені
(ввезені) внаслідок накладення на них арешту, то вимо-
га митного органу щодо виконання зобов’язання про
зворотне вивезення (ввезення) цих товарів призупи-
няється на час арешт.
Також суб’єкт ЗЕД не несе відповідальності за своє-
часне невивезення (зворотне ввезення) товарів, внаслі-
док знищення чи повної втрати товарів через дію обста-
вин непереборної сили.
Факт дії обставин непереборної сили, що мали місце
на території України, підтверджується висновком компе-
тентного державного органу та, за потреби, ТППУ. Факт
дії обставин непереборної сили, що мали місце поза ме-
жами митної території України, підтверджується компе-
тентними органами країни, у якій виникли обставини
непереборної сили, або уповноваженими міжнародними
організаціями. Таке підтвердження підлягає легалізації у
відповідній консульській установі України.
б) Завершення дії режиму шляхом розміщення товарів
у інший митний режим.
Суб’єкт ЗЕД, після закінчення терміну тимчасово-
го ввезення, має право заявити про зміну митного режи�
му щодо товарів, які раніше були тимчасово ввезені (ви-
везені).
До закінчення терміну тимчасового ввезення (ви-
везення) товари мають бути:
— заявлені митниці для вільного обігу в режимі ІМ 40
або ЕК 10 (залежно від напрямку переміщення товарів);
— відмова на користь держави (ст. 246);
— передані для зберігання митниці у режимі мит-
ного складу із застосуванням ВМД, заповненої в режимі
митного складу ЕК-74 (стаття 214 МКУ).;
— знищені під контролем митниці, якщо такі това-
ри не можуть бути використані як вироби чи матеріали
(ст. 243–245 МКУ).
в) Продовження встановленого терміну знаходжен-
ня товарів в режимі тимчасового ввезення (визначення)
Така альтернатива можлива, якщо заява власника
товарів подана до закінчення терміну разом з докумен-
тами, що обґрунтовують таку необхідність.
Рішення про продовження ухвалюється митним
органом за заявою підприємства з врахуванням трива-
лості господарської, наукової, гуманітарної або інших
видів діяльності, які здійснювались із застосуванням
товарів, які раніше були розміщені у режим тимчасово-
го ввезення (вивезення).
У разі подовження терміну застосування митного
режиму тимчасового ввезення (вивезення) митне офор-
млення вантажної митної декларації повторно не
здійснюється.
Інформація про завершення режиму тимчасового
ввезення (вивезення) заноситься в ЄАІС посадовою
особою митниці оформлення. Товари, щодо яких завер-
шено режим тимчасового ввезення (вивезення), зніма-
ються з контролю митницею оформлення після зане-
сення відповідної інформації в ЄАІС. ВМД, за якою то-
вари оформлено в режим тимчасового ввезення (виве-
зення), знімається з контролю митницею оформлення
після завершення митного режиму тимчасового ввезен-
ня (вивезення).
Згідно Додатку А до Конвенції карнети АТА можна
використовувати замість національних митних документів,
тобто ВМД, оскільки вони мають перед митницею юри-
дичну силу належної гарантії сплати обов’язкових податків.
В Україні розпорядженням КМУ від 31.12.2004 р. № 988-
р право виступати гарантуючою організацією надано Тор-
говельно-промисловій палаті України. ТППУ наділена
повноваженнями видавати карнети АТА. [18]
Карнет ATA — уніфікований міжнародний митний
документ, який згідно положенням Конвенції про тим-
часове ввезення:
ОСАДЧА Н.В., ЛЯШЕНКО В.І.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ92
1. Дозволяє звільнення від мита, митних зборів і
податків тимчасове ввезення товарів на протязі до од-
ного року на території країн-учасниць міжнародної си-
стеми ATA. Список країн учасниць див. ДОДАТОК Б [3];
2. Приймається митними органами країн-учас-
ниць замість своїх національних митних документів;
3. Є міжнародною діючою гарантією сплати
країні-учасниці ввізного мита і податків згідно її націо-
нального законодавства у разі порушення режиму тим-
часового ввезення [13].
Оскільки карнет АТА є одночасно документом про
тимчасове ввезення товарів і підтвердженням митного
огляду з метою тимчасового ввезення, він значно спро-
щує і прискорює виконання формальностей тимчасового
ввезення як для власника карнету АТА, так і для мит-
ниці: немає потреби в заповненні нових митних доку-
ментів і необхідності проходити додатковий митний
огляд з прибуттям у країну тимчасового ввезення това-
ру, підраховувати суми мит і зборів під час ввезення
товарів і робити відшкодування під час реекспорту.
Відпадає необхідність у послугах іноземних митних бро-
керів, що також заощаджує валютні кошти.
Таким чином, для суб’єкта підприємницької діяль-
ності немає необхідності вносити грошову заставу у
валюті на пропускному пункті кожної країни тимчасо-
вого ввезення, яка підлягає реєстрації із зобов’язанням
її збереження, не кажучи вже про збитки внаслідок об-
міну валюти [19, 33].
Для митних органів використання карнету АТА змен-
шує бюрократичну роботу і підвищує рівень митного
захисту, оскільки плата ввізного мита та зборів гарантуєть-
ся організацією-гарантом. Ця гарантія діє автоматично,
отже митниці не потрібно її перевіряти для кожного ок-
ремого карнету АТА. Зменшується ризик шахрайства,
пов’язаний з митним оформленням документів.
Переваги для митних органів, що виникають при
застосуванні карнетів АТА.
1. Час, небхідний для виконання митних процедур
тимчасового ввезення, максимально скорочується, як
при експорті, так і при імпорті товарів.
2. Збереження товару підлягає міжнародним гаран-
тіям. Митні служби держави не повинні вираховувати
та стягувати мито та ПДВ в момент імпорту чи поверта-
ти сплачені гарантійні платежі при ввезенні, як за зви-
чай практикується згідно з процедурами тимчасового
ввезення різних держав.
3. Усувається ризик втрат, які понесли б митні орга-
ни в разі неповернення товару без внесення відповід-
Рис. 2. Алгоритм застосування режиму тимчасового ввезення (вивезення) для товарів із повним умовним звільненням від
податків з оформленням ВМД
ОСАДЧА Н.В., ЛЯШЕНКО В.І.
2010/№2 93
них митно-податкових платежів. Гарантія є автоматич-
ною і стосується кожного карнету, не вимагає значного
контролю її чинності у кожному випадку.
4. Можливі мито та податок не стягуються митним
органом безпосередньо від власника карнету, а за посе-
редництвом організацій, що надають гарантії [19,34].
Карнет АТА є чинним протягом року з дати видан-
ня. Цей термін можна продовжити. В рамках терміну
чинності карнет може застосовуватись для одноразово-
го та багаторазового завезення товару до держави при-
значення. Існує можливість перебування товару протя-
гом року на теренах держави тимчасового імпорту, якщо
цей термін не скорочується митними органами.
У випадку подання у карнеті митним службовцем
іншого терміну, ніж термін чинності карнету, власник
карнету має орієнтуватися на термін, визначений мит-
ними органами держави ввезення [7].
Карнет ATA, виданий в Україні, є книжкою фор-
мату А4, зброшурованою з певної кількості листів різно-
го призначення і кольору:
Алгоритм тимчасового ввезення (вивезення) товарів
за допомогою уніфікованого міжнародного митного
документа карнет ATA:
ЕТАП І
Подання суб’єктом ЗЕД Торгово-промисловій па-
латі України (ТПП) заяви на отримання карнета АТА.
Керівництвом ТПП України функції оформлення
карнетів ATA покладені на Сектор оформлення тимча-
сового ввезення товарів.
Для отримання карнета ATA підприємець повинен
направити ТППУ електронну версію заяви на отриман-
ня карнета ATA.
Сектор оформлення тимчасового ввезення товарів
ТППУ розглядає заяву та приймає рішення про мож-
ливість видачі карнета ATA.
При позитивному рішенні ТППУ надсилає:
— рахунок на оплату послуг ТППУ з видачі карне-
та ATA;
— заява на отримання карнета ATA;
— декларація зобов’язань власника карнета ATA
перед ТПП України.
Потім суб’єктом ЗЕД передаються ТППУ докумен-
ти, що ідентифікують власника карнета ATA:
а) для юридичних осіб:
— ксерокопія Свідоцтва про державну реєстрацію,
засвідчена нотаріально;
— ксерокопія Свідоцтва про реєстрацію платника
податку на додану вартість, засвідчена нотаріально;
— ксерокопія Довідки з Єдиного державного реє-
стру підприємств та організацій України або іншого
документа, який підтверджує присвоєння ідентифікац-
ійного коду (коду ЄДРПОУ), засвідчена нотаріально.
б) для фізичних осіб:
— ксерокопія Картки фізичної особи — платника
податків або іншого документа, який підтверджує при-
своєння ідентифікаційного номера ДРФО, засвідчена
нотаріально;
— ксерокопія паспорта, засвідчена нотаріально.
Також подається копія документа, згідно з якими
планується тимчасове вивезення товарів з України (уго-
да на участь у виставці, змаганнях тощо) та реквізити
зарубіжної приймаючої сторони.
ЕТАП ІІ
Заповнення граф карнету АТА суб’єктом зовніш-
ньоекономічної діяльності-власником книжки та ТПП
України
При тимчасовому вивезенні графи A–G жовтого
відривного документа на вивезення («exportation») за-
повняються власником карнета АТА (його представни-
ком) та Торгово-промисловою палатою України.
ЕТАП ІІІ
Подання суб’єктом зовнішньоекономічної діяль-
ності митному органу, що здійснює митне оформлення
товарів у режим тимчасового ввезення (вивезення) кар-
нету АТА, на підставі якого митний орган приймає
рішення щодо можливості застосування режиму.
Посадова особа митної служби перевіряє
відповідність даних, занесених у графи A–G та загаль-
ний список відривного документа на вивезення жовто-
го кольору («exportation») карнета АТА, відомостям,
наведеним на першій і другій сторінках обкладинки цієї
книжки (карнета) АТА, а також перевіряє товари, що
тимчасово вивозяться, на відповідність товарам, зазна-
ченим у цій книжці.
Порядком встановлено, що рішення про допуск то-
варів до переміщення на підставі карнета АТА приймаєть-
ся співробітником митниці після перевірки вказаних в
такій книжці відомостей на відповідність положенням
Конвенції АТА і Доповнень B.1–B.9 і D до неї. Якщо за
результатами перевірки тимчасове ввезення (вивезення)
товарів на підставі карнета АТА неможливе (зокрема,
якщо товари не підлягають пропуску з умовним повним
звільненням від оподаткування), такі товари можуть бути
розміщені в будь-який митний режим згідно МКУ.
На підставі позитивних результатів перевірки прий-
має рішення про можливість допущення до переміщен-
ня товарів у митному режимі тимчасового ввезення (ви-
везення) з використанням книжки (карнета) АТА.
Кожний з відривних документів та невідривних
корінців повинен бути належним чином оформлений в
митному органі, розташованому в пункті пропуску че-
рез державний кордон відповідної країни, пред’явником
карнета ATA (графи D, E, F) і співробітником цього
митного органу (графа H карнета). Після завершення
митної процедури відривні документи вилучаються
співробітником митниці з книжки ATA, а невідривні
корінці залишаються в книжці ATA [9].
Посадова особа підрозділу митних платежів визна-
чає ставки податків і зборів, чинні на день ввезення
товарів на митну територію України та розраховує суму
податків і зборів, на яку при ввезенні товарів в Україну
на підставі книжки (карнета) АТА надано умовне повне
звільнення від оподаткування. Розрахунок суми податків
згідно з карнетом АТА.
ЕТАП ІV
Фактичне ввезення товарів в Україну або їх тимча-
сове вивезення суб’єктом ЗЕД за карнетом АТА.
Товари, що тимчасово ввозяться на митну терито-
рію України за карнетом АТА, перебувають під митним
контролем з моменту ввезення на територію України до
моменту їх зворотного вивезення або пропуску митни-
цею для вільного використання на території України.
Митниця, що здійснює митний контроль товарів,
пропущених з метою тимчасового ввезення за карнетом
ОСАДЧА Н.В., ЛЯШЕНКО В.І.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ94
АТА, під час дії режиму систематично перевіряє цільове
використання цих товарів.
За рішенням керівника ВМО посадові особи, які
відповідають за митний контроль та митне оформлення
товарів у митному режимі тимчасового ввезення, мають
здійснювати перевірку фактичного використання таких
товарів на митній території України.
Наявність, стан товарів, що перебувають у режимі
тимчасового ввезення, а також їх цільове використання
контролюються митними органами шляхом проведен-
ня оглядів територій та інших місць, де знаходяться або
можуть знаходитися такі товари, відповідно до статті 61
Митного кодексу України.
Періодичність таких оглядів визначається керівни-
ком митного органу з урахуванням характеру товарів,
мети і строку їх тимчасового ввезення, умов цільового
використання товарів на митній території України.
За результатами огляду складається акт про прове-
дення огляду територій і приміщень складів тимчасово-
го зберігання, митних ліцензійних складів, магазинів
безмитної торгівлі та інших місць, де перебувають або
можуть перебувати товари й транспортні засоби, що
підлягають митному контролю за формою, затвердже-
ною наказом ДМСУ від 04.07.2003 №435.
При виявленні посадовими особами митної устано-
ви фактів використання тимчасово ввезених товарів з
будь-якою іншою метою, крім тієї, що була заявлена
митному органу в карнеті АТА, митний орган подає
асоціації, що видала карнет, вимогу про сплату податків
впродовж 6 місяців згідно з карнетом АТА.
ЕТАП V
а) Завершення дії режиму шляхом зворотного ви-
везення (ввезення) товарів.
б) Завершення дії режиму шляхом декларування
тимчасово вивезених товарів до іншого митного режи-
му з використанням ВМД.
в) Продовження строків митного режиму тимчасо�
вого ввезення (вивезення) товарів з використанням книжок
(карнетів) АТА.
Отже, успішна адаптація митного законодавства
України до міжнародних норм — це не лише наближен-
ня національної системи права до світової системи пра-
ва, а й обов’язкова передумова реалізації європейських
та євроатлантичних прагнень України.
Процес адаптації національного законодавства не
закінчиться одноразовими змінами в діючих законодав-
чих та нормативно-правових актах, так як існує тенден-
ція розвитку світової митної бази і Україна повинна бути
готова до внесення постійних змін у діюче законодавство.
Йдеться про те, що Всесвітні митна організація планує
розширення переліку видів товарів та їх призначення, що
можуть бути поміщені під митний режим тимчасового
ввезення (вивезення) з одночасним спрощенням пов’я-
заних з цим митних формальностей та способів звільнен-
ня від сплати мита та інших обов’язкових платежів.
В ході досліджень митного законодавства України
на ступінь відповідності Стамбульській конвенції була
відмічена невідповідність положень ч.10 ст. 206 МКУ
загальноприйнятим світовим нормам — включення до
переліку товарів, повністю звільнених від оподаткуван-
ня при застосуванні режиму тимчасового ввезення (ви-
везення), морських і річкових суден, інших плавучих
засобів та повітряних суден, які ввозяться з метою ре-
монту, а також устаткування та матеріалів, призначених
нерезидентами для будівництва та ремонту цих суден.
Вiдповiдно до статтi 204 Кодексу тимчасове ввезен-
ня (вивезення) — це митний режим, вiдповiдно до яко-
го товари можуть ввозитися на митну територiю Украї-
ни чи вивозитися за межi митної територiї України з
обов’язковим наступним поверненням цих товарiв без
будь-яких змiн, крiм природного зношення чи втрат за
нормальних умов транспортування.
При цьому звільнення від сплати податків під час
переміщення товарів у митному режимі тимчасового
ввезення (вивезення) регулюється виключно податкови-
ми законами України [11].
При цьому статтею 206 МКУ визначено перелік
товарів, щодо яких може надаватися дозвіл на тимчасо-
ве ввезення (вивезення) з умовним повним звільненням від
оподаткування.
Згідно зі Стамбульською конвенцією, тимчасове вве-
зення (вивезення) товарів — це митний режим, який доз-
воляє приймати на митну територію певні товари (у тому
числі транспортні засоби) з повним або частковим звільнен�
ням від мит та податків, а також без застосування забо-
рон чи обмежень економічного характеру на ввезення [15].
Отже, в законодавстві відсутні норми про часткове
оподаткування товарів, що тимчасово ввозяться та не ув-
ійшли у перелік повністю звільнених від оподаткування
товарів.
Це робить непривабливими лізингові (орендні) та
інші комерційні операції, так як товари за такими опе-
раціями законодавчо не дозволено розміщувати у режим
тимчасового ввезення, такі товари розміщують у режим
імпорту із оплатою імпортного мита, ПДВ та інших
обов’язкових зборів.
Проаналізувавши Стамбульську та Кіотську кон-
венції, можна зазначити, що ними передбачається стяг-
нення ввізних податків відносно предметів, які тимча-
сово ввозяться на територію відповідної країни для ко-
мерційного використання, із застосуванням при оподат-
куванні критеріїв, що враховують тривалість перебуван-
ня товарів в цій країні, їх амортизацію в результаті ви-
користання або суми, сплаченої за прокат.
При цьому митним законодавством більшості євро-
пейських країн встановлено, що при частковому
звільненні від сплати мит і податків за кожний повний
чи неповний місяць сплачують 3 % від суми, яка б підля-
гала сплаті, якби товари були випущені для вільного об-
ігу. Загальна сума мита, податків, стягнених при тимча-
совому ввезенні з частковим звільненням від сплати, не
повинна перевищувати суми мит, податків, які підлягали
б сплаті на момент ввезення, якби товари були випущенні
для вільного обігу. У разі коли вказані стануть рівними,
товар вважається випущеним у вільний обіг. Але для того,
щоб товар реально був випущений у вільний обіг, суб’єкту
ЗЕД необхідно представити до митного органу докумен-
ти, які підтверджують, що по відношенню до товару були
додержані всі заборони до ввезення та обмеження нееко-
номічного характеру. Тобто, якщо товар підпадає під за-
ходи нетарифного регулювання імпорту в країну, він не
може бути ввезеним для вільного обігу у режимі імпорту,
але може бути допущеним до тимчасового ввезення на
строк до 1 року [20, 159–160].
ОСАДЧА Н.В., ЛЯШЕНКО В.І.
2010/№2 95
Отже, до нової редакції Митного кодексу України
слід внести наступні зміни щодо режиму тимчасове вве-
зення (вивезення).
1. Метою даного режиму є ввезення товарів на
митну територію чи ввивезення його за її межі з обо-
в’язковим наступним поверненням товарів без будь-яких
змін, крім природного зношення чи втрат за нормаль-
них умов транспортування. Ввезення чи вивезення то-
варів здійснюїться за умови гарантії за умовами полвного
чи часткового звільнення від сплати мита.
2. Суб’єктами є резистенти та нерезиденти Украї-
ни, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю
та мають певні домовленості з іншими країнами.
3. Терміни розміщення товару під даний режим 24
місяця (як в ЄС та Митному союзі РБК).
4. До стимулів відноситься повне чи часткове
звільнення від сплати мита для певних груп товарів.
Перелік товарів, які повністю звільнюються від мита
визначаються у відповідності до міжнародних домовле-
ностей (Кіотської та Стамбульської конвенції). Податок
на додану вартість не сплачується.
5. До обмежень відноситься сплата акцизного збо-
ру на товари (крім категорії 8703 кода УКТ ЗЕД). До
обмежень відноситься також сплата 3 % суми ввізного
мита за кожень місяць перебування товару на території
(для певних груп товарів, які визначені міжнародними
домовленостями).
6. До алгоритму слід віднесті такі операції:
Подання суб’єктом ЗЕД Торгово-промисловій па-
латі України заяви на отримання карнета АТА. Для от-
римання карнета ATA підприємець повинен направити
торгівельно-промисловим палатам України електронну
версію Заяви на отримання карнета ATA. Сектор офор-
млення тимчасового ввезення товарів ТППУ розглядає
заяву та приймає рішення про можливість видачі кар-
нета ATA. При позитивному рішенні торгівельна плата
надсилає: рахунок на оплату послуг ТППУ з видачі кар-
нета ATA; заява на отримання карнета ATA; декларація
зобов’язань власника карнета ATA перед торговельно-
промисловими палатами України.
Потім субєктом зовнішньоекономічної діяльності
передаються торгівельним палатам документи, що іден-
тифікують власника карнета ATA:
а) для юридичних осіб:
— ксерокопія Свідоцтва про державну реєстрацію,
засвідчена нотаріально;
— ксерокопія Свідоцтва про реєстрацію платника
податку на додану вартість, засвідчена нотаріально;
— ксерокопія Довідки з Єдиного державного реє-
стру підприємств та організацій України або іншого
документа, який підтверджує присвоєння ідентифікац-
ійного коду (коду ЄДРПОУ), засвідчена нотаріально.
б) для фізичних осіб:
— ксерокопія Картки фізичної особи — платника
податків або іншого документа, який підтверджує при-
своєння ідентифікаційного номера ДРФО, засвідчена
нотаріально;
— ксерокопія паспорта, засвідчена нотаріально.
Також подається копія документа, згідно з якими
планується тимчасове вивезення товарів з України (уго-
да на участь у виставці, змаганнях тощо) та реквізити
зарубіжної приймаючої сторони.
Далі здійснюється заповнення граф карнету АТА
суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності-власником
книжки та торгівельною палатою України
При тимчасовому вивезенні графи A–G жовтого
відривного документа на вивезення («exportation») за-
повняються власником карнета АТА (його представни-
ком) та Торгово-промисловою палатою України.
Подання суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності
митному органу, що здійснює митне оформлення товарів
у режим тимчасового ввезення (вивезення) карнету АТА,
на підставі якого митний орган приймає рішення щодо
можливості застосування режиму. Рішення про допуск
товарів до переміщення на підставі карнета АТА прий-
мається співробітником митниці після перевірки вказа-
них в такій книжці відомостей на відповідність положен-
ням Конвенції АТА і Доповнень B.1–B.9 і D до неї. Якщо
за результатами перевірки тимчасове ввезення (вивезен-
ня) товарів на підставі карнета АТА неможливе (зокрема,
якщо товари не підлягають пропуску з умовним повним
звільненням від оподаткування), такі товари можуть бути
розміщені в будь-який митний режим.
На підставі позитивних результатів перевірки прий-
має рішення про можливість допущення до переміщен-
ня товарів у митному режимі тимчасового ввезення (ви-
везення) з використанням книжки (карнета) АТА.
Кожний з відривних документів та невідривних
корінців повинен бути належним чином оформлений в
митному органі, розташованому в пункті пропуску че-
рез державний кордон відповідної країни, пред’явником
карнета ATA (графи D, E, F) і співробітником цього
митного органу (графа H карнета). Після завершення
митної процедури відривні документи вилучаються
співробітником митниці з книжки ATA, а невідривні
корінці залишаються в книжці ATA.
Посадова особа підрозділу митних платежів визна-
чає ставки податків і зборів, чинні на день ввезення
товарів на митну територію України та розраховує суму
податків і зборів, на яку при ввезенні товарів в Україну
на підставі книжки (карнета) АТА надано умовне повне
звільнення від оподаткування. Розрахунок суми податків
згідно з карнетом АТА.
Далі здійснюється фактичне ввезення товарів в
Україну або їх тимчасове вивезення суб’єктом зовніш-
ньоекономічнох діяльності за карнетом АТА.
Товари, що тимчасово ввозяться на митну терито-
рію України за карнетом АТА, перебувають під митним
контролем з моменту ввезення на територію України до
моменту їх зворотного вивезення або пропуску митни-
цею для вільного використання на території України.
Митниця, що здійснює митний контроль товарів,
пропущених з метою тимчасового ввезення за карнетом
АТА, під час дії режиму систематично перевіряє цільове
використання цих товарів.
Наявність, стан товарів, що перебувають у режимі
тимчасового ввезення, а також їх цільове використання
контролюються митними органами шляхом проведен-
ня оглядів територій та інших місць, де знаходяться або
можуть знаходитися такі товари.
Періодичність таких оглядів визначається керівни-
ком митного органу з урахуванням характеру товарів,
мети і строку їх тимчасового ввезення, умов цільового
використання товарів на митній території України.
ОСАДЧА Н.В., ЛЯШЕНКО В.І.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ96
За результатами огляду складається акт про прове-
дення огляду територій і приміщень складів тимчасово-
го зберігання, митних ліцензійних складів, магазинів
безмитної торгівлі та інших місць, де перебувають або
можуть перебувати товари й транспортні засоби, що
підлягають митному контролю.
При виявленні посадовими особами митного орга-
ну фактів використання тимчасово ввезених товарів з
будь-якою іншою метою, крім тієї, що була заявлена
митному органу в карнеті АТА, митний орган подає
асоціації, що видала карнет, вимогу про сплату податків
впродовж 6 місяців згідно з карнетом АТА.
Далі є три можливих варіанта завершення режиму:
— завершення дії режиму шляхом зворотного виве-
зення (ввезення) товарів.
— завершення дії режиму шляхом декларування
тимчасово вивезених товарів до іншого митного режи-
му з використанням ВМД.
— продовження строків митного режиму тимчасо-
вого ввезення (вивезення) товарів з використанням
книжок (карнетів) АТА.
Література
1. Митний кодекс України від 11 липня 2002 р. № 92-
ІV. [Електроний ресурс] — Режим доступу: www. customs.
gov. ua.
2. Закон України «Про приєднання України до Кон-
венції про тимчасове ввезення» № 1661-IV від 24 берез-
ня 2004 р.». [Електроний ресурс] — Режим доступу: www.
customs. gov. ua.
3. Постанова Кабінета Міністрів України «Про вне-
сення змін до постанов Кабінету Міністрів України з
питань тимчасового ввезення товарів» № 1027 від 8 сер-
пня 2007 р.». [Електроний ресурс] — Режим доступу:
www. customs. gov. ua.
4. Постанова Кабінета Міністрів України «Про допу-
щення товарів до переміщення через митний кордон
України в режимі тимчасового ввезення (вивезення) «№
1855 від 12 грудня 2002 р.». [Електроний ресурс] — Ре-
жим доступу: www. customs. gov. ua.
5. Постанова Кабінета Міністрів України «Про зат-
вердження Порядку видачі книжок (карнетів) АТА» №
1654 від 29 листопада 2006 р. Електроний ресурс] —
Режим доступу: www. customs. gov. ua.
6. Розпорядження КМУ «Про надання ТППУ повно-
важень виступати гарантуючою організацією, що видає
в Україні книжки (карнети) АТА» №988-р від 31 грудня
2004 р. Електроний ресурс] — Режим доступу: www.
customs. gov. ua.
7. Наказ Деражавної митної служби України «Про зат-
вердження Методичних рекомендацій щодо особливос-
тей застосування митних режимів до товарів, які пере-
міщуються через митний кордон з використанням кни-
жок (карнетiв) А. Т. А.» № 74 від 31 січня 2008 р. Елект-
роний ресурс] — Режим доступу: www. customs. gov. ua.
8. Наказ Державної митної служби України «Про зат-
вердження Порядку застосування митного режиму тим-
часового ввезення (вивезення) у редакції наказу Держ-
митслужби України від 06.08.2009 № 728» № 173 від 28
березня 2000 р. Електроний ресурс] — Режим доступу:
www. customs. gov. ua
9. Наказ Державної митної служби України «Про зат-
вердження Порядку митного оформлення товарів, що
переміщуються через митний кордон з використанням
книжок А. Т. А» № 1058 від 17 грудня 2007 р. Електро-
ний ресурс] — Режим доступу: www. customs. gov. ua
10. Наказ Державної митної служби України «Про
затвердження Порядку надання громадянами митному
органу фінансової гарантії шляхом унесення грошової
застави при тимчасовому ввезенні товарів на митну те-
риторію України та транспортних засобів з метою тран-
зиту через територію України та її повернення» № 908
від 18 серпня 2008 р. Електроний ресурс] — Режим до-
ступу: www. customs. gov. ua.
11. Лист ДМСУ «Про оподаткування товарiв в
залежностi вiд обраного митного режиму (із змiнами i
доповненнями) «№ 11/5–15–4-ЕП від 6 січня 2004 р. Елек-
троний ресурс] — Режим доступу: www. customs. gov. ua.
12. Лист ДМСУ «Щодо посилення контролю за іден-
тифікацією товарів, які ввозяться в Україну в режимі
тимчасового ввезення № 11/6–10/6160-ЕП від 4 червня
2008 р. Електроний ресурс] — Режим доступу: www.
customs. gov. ua.
13. Міжнародна конвенція про спрощення і гармон-
ізацію митних процедур від 26 червня 1973 р. Електро-
ний ресурс] — Режим доступу: www. customs. gov. ua.
14. Митна конвенція про карнет АТА для тимчасового
ввезення товарів (Конвенція АТА) від 6 грудня 1961 р. Елек-
троний ресурс] — Режим доступу: www. customs. gov. ua.
15. Конвенція про тимчасове ввезення від 26 червня
1990 р. Електроний ресурс] — Режим доступу: www.
customs. gov. ua.
16. Протокол про внесення змін до Міжнародної
конвенції про спрощення і гармонізацію митних про-
цедур від 26 червня 1999 р. Електроний ресурс] — Ре-
жим доступу: www. customs. gov. ua.
17. Гончарова Е. П. Временный ввоз: закон и здравый
смысл [Текст] / Е. Гончарова // Таможня. — 2005. — №
17 (136). — С. 6–9.
18. Гречаний Д. М. Міжнародно-правове регулюван-
ня митного режиму тимчасового ввезення (вивезення)
[Текст] / Д. Гречаний // Митна справа. — 2009. — № 4
(64). — С. 30–36.
19. Гречаний Д. М. Умови застосування митного режи-
му тимчасового ввезення (вивезення) [Текст] / Д. Греча-
ний // Митна справа. — 2009. — № 5 (65). — С. 31–36.
20. Мельник Т. М. Проблемні питання застосування
різних митних режимів у ЗЕД України [Текст] / Мель-
ник Т. М., Гайшунов М. В. // Формування ринкових
відносин в Україні. — 2006. — № 10 (65). — 157–162.
21. Митна справа: У 3-х томах, Т.2 Навч. посібник: Курс
лекцій [Текст] / А. Войцещука. — К. : Знання, 2006. — 464 с.
22. Науменко В. П. Применение таможенных режимов в
Украине: теорія, практика, рекомендации: Практ. пособие.
[Текст] / В. П. Науменко. — К. : Знання, 2005. — 430 с.
23. Сандровський К. К. Международное таможенное
право: Учебник, 2-е издание, испр. / К. К. Сандровсь-
кий. — К.: Знання, 2001. — 461 с.
24. Перепьолкін С. М. Адаптація митного законодав-
ства України до вимого на прикладі режиму тимчасово-
го ввезення (вивезення) [Текст] / С. Перепьолкін //
Митна справа. — 2006. — № 4 (46). — С. 12–18.
25. Тютюнник О. О. Проблемні питання правового
регулювання митних режимів в Україні [Текст] / О. Тю-
тюник // Митна справа. — 2005. — № 5. — С. 59–78.
ОСАДЧА Н.В., ЛЯШЕНКО В.І.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-45501 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:46:07Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Осадча, Н.В. Ляшенко, В.І. 2013-06-14T14:50:13Z 2013-06-14T14:50:13Z 2010 Митний режим тимчасового ввезення (вивезення): алгоритм реалізації та напрями вдосконалення / Н.В. Осадча, В.І. Ляшенко // Вісник економічної науки України. — 2010. — № 2 (18). — С. 85-96.— Бібліогр.: 25 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45501 В статті проаналізовані елементи митних процедур в межах режиму тимчасове ввезення (вивезення), побудовані алгоритми митних операцій та визначені напрями їх вдосконалення. В статье проанализированы элементы таможенных процедур режима временный ввоз (вывоз), построены алгоритмы таможенных операций и определены направления их совершенствования. In article elements of сustoms procedures temporary import (export), algorithms of customs operations are constructed and directions of their perfection are defined. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Митний режим тимчасового ввезення (вивезення): алгоритм реалізації та напрями вдосконалення Таможенный режим временного ввоза (вывоза): алгоритм реализации и пути совершенствования Customs procedures of temporary import (export), their’s algorithm of realization and perfection ways Article published earlier |
| spellingShingle | Митний режим тимчасового ввезення (вивезення): алгоритм реалізації та напрями вдосконалення Осадча, Н.В. Ляшенко, В.І. Наукові статті |
| title | Митний режим тимчасового ввезення (вивезення): алгоритм реалізації та напрями вдосконалення |
| title_alt | Таможенный режим временного ввоза (вывоза): алгоритм реализации и пути совершенствования Customs procedures of temporary import (export), their’s algorithm of realization and perfection ways |
| title_full | Митний режим тимчасового ввезення (вивезення): алгоритм реалізації та напрями вдосконалення |
| title_fullStr | Митний режим тимчасового ввезення (вивезення): алгоритм реалізації та напрями вдосконалення |
| title_full_unstemmed | Митний режим тимчасового ввезення (вивезення): алгоритм реалізації та напрями вдосконалення |
| title_short | Митний режим тимчасового ввезення (вивезення): алгоритм реалізації та напрями вдосконалення |
| title_sort | митний режим тимчасового ввезення (вивезення): алгоритм реалізації та напрями вдосконалення |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45501 |
| work_keys_str_mv | AT osadčanv mitniirežimtimčasovogovvezennâvivezennâalgoritmrealízacíítanaprâmivdoskonalennâ AT lâšenkoví mitniirežimtimčasovogovvezennâvivezennâalgoritmrealízacíítanaprâmivdoskonalennâ AT osadčanv tamožennyirežimvremennogovvozavyvozaalgoritmrealizaciiiputisoveršenstvovaniâ AT lâšenkoví tamožennyirežimvremennogovvozavyvozaalgoritmrealizaciiiputisoveršenstvovaniâ AT osadčanv customsproceduresoftemporaryimportexporttheirsalgorithmofrealizationandperfectionways AT lâšenkoví customsproceduresoftemporaryimportexporttheirsalgorithmofrealizationandperfectionways |