Економічна стійкість вищого навчального закладу як чинник підвищення його конкурентоспроможності
У статті розглядається методика оцінки економічної стійкості вищого навчального закладу. Показані етапи роботи по оцінки економічної стійкості та визначення показників конкурентоспроможності. Особлива увага приділяється аналізу інтегрального показника конкурентоспроможності, абсолютним і відносним п...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45509 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Економічна стійкість вищого навчального закладу як чинник підвищення його конкурентоспроможності / В.Є. Сафонова // Вісник економічної науки України. — 2010. — № 2 (18). — С. 133-137.— Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859729802825564160 |
|---|---|
| author | Сафонова, В.Є. |
| author_facet | Сафонова, В.Є. |
| citation_txt | Економічна стійкість вищого навчального закладу як чинник підвищення його конкурентоспроможності / В.Є. Сафонова // Вісник економічної науки України. — 2010. — № 2 (18). — С. 133-137.— Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | У статті розглядається методика оцінки економічної стійкості вищого навчального закладу. Показані етапи роботи по оцінки економічної стійкості та визначення показників конкурентоспроможності. Особлива увага приділяється аналізу інтегрального показника конкурентоспроможності, абсолютним і відносним показникам фінансової стійкості.
В статье рассматривается методика оценки экономической устойчивости высшего учебного заведения. Показаны этапы работы по оценки экономической устойчивости и определения показателей конкурентоспособности. Особое внимание уделяется анализу интегрального показателя конкурентоспособности, абсолютным и относительным показателям финансовой устойчивости.
In the article method of diagnostic of economical stability of higher educational institutions considers. Phases of work upon diagnostic of economical stability and definition of marks of competitive ability had declared. Especial attention devotes for analysis of integral mark of competitive ability, absolute and relational marks of financial stability.
|
| first_indexed | 2025-12-01T12:32:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
2010/№2 133
для включення в суспільно корисну працю. Тобто у дос-
лідженні розглядається людина самодостатня, що здат-
на здійснювати певну діяльність, і загальні завдання як
суспільства, так і пенітенціарної системи держави зок-
рема, і полягає в розширенні її працездатності.
Література
1. Жук І. Л. Праця засуджених в місцях позбавлення
волі : монографія / І. Л. Жук, О. М. Жук, О. М. Нежи-
вець. — К. : Кондор, 2009. — 266 с.
2. Прусс В. М. Пенітенціарна система України : мо-
нографія / В. М. Прусс, Д. В. Ягунов. — К. : Фенікс,
2006. — 251 с.
3. Жук Л. А. Ресоціалізація засуджених та осіб,
звільнених з місць позбавлення волі : монографія /
Л. А. Жук, І. Л. Жук, О. М. Неживець. — К. : Кондор,
2009. — 222 с.
4. Косилов С. А. Работоспособность человека и пути
повышения / С. А. Косилов, Л. А. Леонова. — М. : Ме-
дицина, 1974. — 240 с.
5. Зинченко Т. П. Практикум по инженерной психо-
логии и психологии труда : учеб. пособие / Т. П. Зин-
ченко, Г. В. Суходольский, М. А. Дмитриева и др. — Л. :
Изд-во Ленинр. ун-та, 1983. — 208 с.
6. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Лич-
ность. — М. : Политиздат, 1975. — 304 с.
7. Климов Е. А. Путь в профессию. — Л. : Изд-во
Ленингр. ун-та, 1974. — С. 3–12.
8. Зайцев С. Л. Физиолого-экономические вопросы
труда рабочих угольных шахт / С. Л. Зайцев, Г. В. Саен-
ко. — Киев-Донецк : Вища школа, 1980. — 168 с.
9. Лысенков Н. К. Учебник нормальной анатомии
человека / Н. К. Лысенков, В. И. Бушкович, М. Т. При-
вес. — М. : Медгиз, 1958. — 784 с.
10. Батаршев А. В. Психология предпринимательской
деятельности. — Таллинн : ЭМОНО-Р, 1994. — 104 с.
11. Папаіка О. О. Розвиток середовища підприєм-
ства: господарський механізм стабілізації : монографія /
О. О. Папаіка, В. М. Пристюк. — Луганськ : Альма-
матер, 2004. — 247 с.
12. Саєнко В. Г. Організаційно-методичні положення
життєзабезпечення пенітенціарної системи з порушеними
відтворювальними процесами у промисловому регіоні /
В. Г. Саєнко. — Донець к : ДонНУЕТ, 2008. — 120 с.
Для забезпечення стійкості вузу в економічних умо-
вах, що постійно змінюються, освітні установи повинні
безперервно відстежувати стан ринку освітніх послуг, оц-
інювати своє положення на цьому ринку. Поява недержав-
них вищих навчальних закладів зробила цю проблему ще
актуальнішою. Освіта перетворилася на бізнес, що призве-
ло до жорсткої конкуренції в системі вищої школи.
Для вирішення завдань адаптації, виживання і роз-
витку в ринкових умовах з’явилася необхідність в роз-
ширеному аналізі своєї діяльності і ринку освітніх по-
слуг. У конкурентному нестабільному середовищі на
перший план висувалося завдання створення і збережен-
ня економічної стійкості. Але відсутність інструмента-
рію для визначення економічної стійкості освітніх уста-
нов поставило вузи в ситуацію невизначеності.
Різні аспекти фінансово-економічного механізму
функціонування закладів вищої освіти в контексті рефор-
мування освітньої галузі в Україні досліджувалися в робо-
тах відомих вітчизняних науковців: В. Боброва, Я. Болю-
баша, Т. Боголіб, О. Грішнової, В. Журавського, М. Згу-
ровського, І. Каленюк, В. Кременя, В. Лугового, В. Огне-
в’юка, М. Степка, та багатьох інших.
Однак, незважаючи, на чималий обсяг доробку
науковців, майже зовсім відсутні дослідження з оцінки
економічної стійкості вищих навчальних закладів як
запоруки їх конкурентоспроможності.
Тому метою даної статті є дослідження методики
оцінки економічної стійкості вищого навчального закла-
ду виходячи з аналізу конкурентоспроможності, фінан-
сової стійкості та оцінки економічного потенціалу.
Існуючі методики оцінки фінансової стійкості
підприємств односторонньо оцінюють їх діяльність, і роз-
раховані за ними показники не можуть використовуватися
для визначення конкурентоспроможності освітньої устано-
ви. Очевидно, що сьогодні назріла необхідність створення
методики комплексної оцінки ефективності діяльності вузу.
Виходячи з наукового трактування економічної
стійкості, ця оцінка проводиться за трьома напрямами:
аналіз конкурентоспроможності;
аналіз фінансової стійкості;
оцінка економічного потенціалу.
Аналіз конкурентоспроможності ґрунтується на
маркетингових дослідженнях, дотриманні нормативних
показників і інформації внутрішнього характеру. Аналіз
фінансової стійкості проводиться на базі джерел бухгал-
терської звітності. При оцінці економічного потенціалу
використовуються внутрішні фінансові документи, пла-
ни і звіти.
При формуванні оцінки економічної стійкості важли-
вим є чітке розмежування цілей, завдань і об’єктів оцінки.
На рис. 1 представлені етапи проведення цієї оцінки.
На підготовчому етапі слід виявити необхідність про-
ведення оцінки економічної стійкості. Наприклад, знання
цієї методики потрібні при відкритті нової перспективної
спеціальності, при кардинальних змінах в існуючих освітніх
програмах з метою підвищення їх конкурентоспромож-
ності, при підвищенні ефективності діяльності, при зак-
ритті неперспективних спеціальностей і так далі.
Об’єктом оцінки економічної стійкості є економі-
чна (освітня та інша) діяльність, яка пов’язана з навко-
В.Є. Сафонова
м. Київ
ЕКОНОМІЧНА СТІЙКІСТЬ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЯК ЧИННИК
ПІДВИЩЕННЯ ЙОГО КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
САФОНОВА В.Є.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ134
лишнім середовищем: потенційними замовниками
(підприємствами, державою, приватними особами),
конкурентами і державними органами. Суб’єкт оцінки
економічної стійкості — вищий навчальний заклад, філія
вищого навчального закладу, освітня програма.
Завдання оцінки економічної стійкості [4]:
визначення потреб суспільства і ринку та порівнян-
ня їх з пропонованими вузом і його конкурентами осв-
ітніми послугами;
виявлення складових, що позитивно і негативно
впливають на суб’єкт оцінки;
визначення фінансових і трудових резервів для
підвищення економічної стійкості;
розробка плану з підвищення економічної стійкості.
Позиції вищих навчальних закладів на ринку нероз-
ривно пов’язані з вивченням конкурентоспроможності
освітніх програм, що надаються ними. Міцніші позиції
на регіональному ринку займуть ті вузи, які разом із зба-
лансованим діловим портфелем працюватимуть над ство-
ренням торгової марки (brand name), що користувати-
меться довірою у споживачів [2]. Чинником, що підви-
щує конкурентоспроможність, є також готовність вузу
надати освітні послуги в інноваційному режимі з вико-
ристанням сучасних інформаційних технологій і ноу-хау.
Важливо те, що конкурентоспроможність освітньої
програми визначається тільки тими властивостями, які
представляють істотний інтерес для споживача і забез-
печують задоволення даної потреби. Всі показники по-
слуги, що виходять за ці рамки, не повинні розглядати-
ся при оцінці конкурентоспроможності як ті, що не
підвищують цінність послуги в конкретних умовах. Тоб-
то показники освітніх послуг, що відображають її ефект
для виробника, часто не мають значення для спожива-
ча. Споживача цікавлять лише споживчі властивості,
яким би шляхом вони не були досягнуті.
Така оцінка здійснюється в декілька етапів, які
представлені на рис. 2.
1 етап — За допомогою маркетингових досліджень
проводиться формулювання і систематизація вимог спо-
живача до освітньої установи або освітньої програми і
визначення переліку показників, що підлягають оцінці.
2 етап — Будується ранжирувана оцінка показників
за ступенем значущості з позицій споживачів. На першо-
му місці розміщується найбільш значущий показник.
Достовірний результат може бути отриманий у разі вико-
ристання в якості експертів споживачів цільового ринку.
3 етап — Проводиться оцінка, яка здійснюється
окремо по кожній з конкуруючих освітніх програм або
по групі програм, що надаються кожним з основних
конкурентів. Якщо можливі прямі кількісні оцінки,
показники представляються в натуральних одиницях
вимірювання або інших кількісних показниках (часках,
індексах, питомих вагах). Якісні показники виражають-
ся умовними кількісними оцінками — балами.
4 етап — Вибирається база порівняння; від її вибо-
ру в значній мірі залежать правильність результату оці-
нки конкурентоспроможності освітньої програми і ух-
валюванні надалі рішення. Базою порівняння можуть
виступати [12]:
— потреби покупців;
— величина необхідного корисного ефекту;
— зразок освітньої програми якого-небудь лідиру-
ючого вузу-конкурента;
— гіпотетичний зразок;
— група аналогів.
Для порівняння показників по вузу базовими прий-
маються показники провідної освітньої установи або
вироблені самим вузом як еталонні.
5 етап — Здійснюється послідовне порівняння кож-
ного з показників конкурентів з аналогічним «еталон-
ним» показником.
6 етап — Розраховують узагальнюючий показник
конкурентоспроможності.
Безрозмірна величина індексу дозволяє обчислити
узагальнюючий (інтегральний) індекс конкурентоспро-
можності по кожній конкуруючій послузі або по вузу-
конкуренту.
Комплексний метод оцінки конкурентоспроможності
ґрунтується на застосуванні комплексних показників або
зіставленні питомих корисних ефектів аналізованої послуги
Рис. 1. Схема поетапної роботи з оцінки
економічної стійкості
Рис. 2. Етапи виявлення показників
конкурентоспроможність
САФОНОВА В.Є.
2010/№2 135
і зразка [8]. На рис. 3 показаний алгоритм комплексного
методу оцінки конкурентоспроможності.
1 етап — Розрахунок показника за нормативно-
правовими параметрами: наявність ліцензії на ведення
освітньої діяльності, свідоцтва про атестацію, свідоцтва
про акредитацію та інше.
2 етап — Розгляд якісних параметрів. Оцінка відбу-
вається за запропонованими на рис. 2. блоками. Розра-
хунок групового показника за нормативними парамет-
рах проводиться по формулі [6]
1
n
НП ni
i
І q
−
= ∑ (1)
де I
НП
— груповий показник конкурентоспроможності
за нормативними параметрами; q
ni
— одиничний показ-
ник конкурентоспроможності по і-му нормативному па-
раметру.
Відмітною особливістю даної формули є те, що якщо
хоча б один з одиничних показників дорівнюватиме 0, що
означає невідповідність параметра обов’язковій нормі, то
груповий показник також дорівнюватиме 0. Очевидно, що
товар при цьому буде неконкурентоспроможним.
Розрахунок групового показника за якісними пара-
метрами (окрім нормативних) проводиться по формулі [5]
1
n
ЯП ni i
i
I q x
−
= ⋅ ⋅ α∑ (2)
де I
яп
— груповий показник конкурентоспроможності за
якісними параметрами; q
ni
— одиничний параметричний
показник конкурентоспроможності по і-му якісному па-
раметру; α
i
— вагомість і-го параметру в загальному наборі
з n якісних параметрів, що характеризують потребу.
Розрахунок групового показника за економічними
параметрами проводиться по формулі [6]
0
ЕП
В
I
В
= (3)
де I
ЕП
— груповий показник за економічними параметра-
ми; В, В
0
— повні витрати споживача відповідно за оціню-
ваною освітньою програмою і зразком.
Розрахунок економічних параметрів проводиться за
тою ж схемою. При цьому враховуються витрати спо-
живачів за всіма освітніми програмами, що надаються
вузом, тобто використовується показник доходів від
освітньої діяльності за період навчання.
Розрахунок інтегрального показника конкурентос-
проможності проводиться за формулою
ЯП
НП
ЕП
I
K I
І
= ⋅ , (4)
де K — інтегральний показник конкурентоспромож-
ності аналізованої освітньої програми по відношенню до
програми-зразка.
Показник конкурентоспроможності визначається за
цією ж формулою, тільки груповий показник за якісни-
ми параметрами буде оцінювати якість діяльності вузу,
а груповий показник за економічними параметрами Ї
доходи від освітньої діяльності. Аналіз отриманих ре-
зультатів за інтегральним показником конкурентоспро-
можності приведений в таблиці 1.
Показник конкурентоспроможності відображає
відмінність між порівнюваною програмою і програмою-
зразком в споживчому ефекті, що приходиться на одини-
цю витрат покупця з придбання освітньої програми. Інтег-
ральний показник конкурентоспроможності характеризує
ступінь відхилення якісних характеристик від програми-
зразка з урахуванням доходів порівнюваних сторін.
Аналіз інтегрального показника конкурентоспромож-
ності дозволяє оцінити, чи відповідає якість і ціна освітніх
програм характеристикам, виробленим на основі вимог
споживачів і прогнозного розвитку ринку, і виявити, яка з
складових негативно впливає на конкурентоспроможність,
а яка — позитивно. На основі такого аналізу виробляється
план заходів, що підвищують конкурентоспроможність ос-
вітньої програми, наприклад, підвищення частки профе-
сорсько-викладацького складу, відкриття нових комп’ютер-
них класів, участь в соціально значущих заходах і так далі.
Рівень фінансової стійкості характеризується терм-
іном погашення заборгованості за поточними зобов’я-
заннями, оперативністю реагування на зміну ринкової
кон’юнктури і здатністю фінансувати нові програми. У
довгостроковому аспекті рівень фінансової стійкості і
фінансового стану визначає конкурентоспроможність
вузу — так, зростання позабюджетних коштів в резуль-
таті конкурентних переваг збільшує власні засоби, підви-
щує платоспроможність, фінансову маневреність та ін.
У свою чергу, для підтвердження і підвищення кон-
курентоспроможності потрібна додаткова іммобілізація
фінансових резервів для залучення висококваліфікованих
викладачів, підвищення кваліфікації співробітників, вдос-
коналення матеріально-технічної бази, що знижує рівень
фінансової стійкості освітньої установи. Тому підвищення
конкурентоспроможності і поліпшення фінансового ста-
ну є різноспрямованими цілями розвитку вузу.
Рис. 3. Етапи розрахунку інтегрального показника
конкурентоспроможності
Таблиця 1
Аналіз інтегрального показника конкурентоспроможності
САФОНОВА В.Є.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ136
Дуже часто зустрічається ситуація, коли підприєм-
ства з високим рівнем ринкової ефективності працюють
на межі фінансової ризику, і навпаки, компанії із стаб-
ільно високою величиною фінансових резервів мають
порівняно низьку конкурентоспроможність.
Таким чином, «зважене» зіставлення чинників конку-
рентоспроможності і фінансової стійкості дає комплексну
картину розвитку вузу в порівнянні з його конкурентами.
Показники фінансової стійкості характеризують
ступінь ризику, пов’язаного із способом формування струк-
тури власних і позикових коштів, які використовуються для
фінансування активів. Вони дають можливість виміряти
ступінь стійкості установи у фінансовому відношенні [6].
Недержавні вищі навчальні заклади забезпечують
свою фінансову стійкість в основному за рахунок коштів
засновників і безпосередньо споживачів, що ставить їх
в нерівне положення з державними вузами, яким за
допомогою бюджетного фінансування гарантована
мінімальна фінансова стійкість.
Показники фінансової стійкості освітньої устано-
ви діляться на дві групи [4]:
абсолютні показники;
відносні показники.
У таблиці 2. представлені абсолютні показники
фінансової стійкості, розрахунок яких проводиться на
підставі форми 1 бухгалтерської звітності.
При визначенні типу фінансової стійкості викори-
стовується тривимірний показник [6]
( ){ ( ) ( ) }1 1 2 2 3 3; ;S S x S x S x= , (5)
де 1 вx E= ± , 2 mx E= ± , E± ∑ .
Функція S (x) визначається таким чином:
≥
= <
1, 0
( )
0, 0
якщо x
S x
якщо х (6)
Виділяють чотири типи фінансової стійкості, які
показані в таблиці 3.
У таблиці 4 приведені відносні показники фінан-
сової стійкості, їх розрахунок і нормативні величини [6].
Таблиця 2
Абсолютні показники фінансової стійкості
Таблиця 3
Характеристика фінансової стійкості
Таблиця 4
Відносні показники фінансової стійкості
Висновки. Отже, на підставі розрахованих показників
і їх значень, що рекомендуються, робляться висновки про
ступінь фінансової стійкості освітньої установи.
Висновки про взаємний вплив конкурентоспро-
можності і фінансової стійкості ґрунтуються на аналізі
динаміки показників фінансової стійкості.
Підвищення якісних характеристик освітніх про-
грам і впровадження інноваційних технологій можливе
тільки при додаткових вкладеннях. Це спочатку знижує
фінансову стійкість вузу, але згодом підвищення конку-
рентоспроможності призводить до залучення позабюд-
жетних коштів, що укріплює фінансову стійкість.
САФОНОВА В.Є.
2010/№2 137
Оцінка фінансової стійкості необхідна при відкритті
нових напрямів освітньої діяльності, яка дозволяє оці-
нити наявність власних джерел і потребу в залученні
нових. Абсолютна або нормальна фінансова стійкість
необхідна для обґрунтування повернення кредитів.
В умовах сучасного ринку освітнім установам важ-
ко зберігати і підвищувати якість своїх послуг і одно-
часно мати нормальну фінансову стійкість. Ринок плат-
них послуг тільки починає набирати обороти, причому
вибір споживача залишається за державними освітніми
установами, що реалізовують найбільш якісні і конку-
рентоздатні послуги і є надійними партнерами.
Відповідно до Закону «Про вищу освіту» вузи отримали
право «здійснювати платну діяльність в області освіти і інших
областях, якщо це не йде в збиток її основної діяльності».
Таким чином, вузи самостійно, крім бюджетних коштів,
привертають інші джерела фінансування, тим самим вони
стають повноправними суб’єктами ринкових відносин і за-
лежать від попиту на пропоновані ними послуги.
Для визначення стійкого стану підприємства в еко-
номічному аналізі використовується таке поняття, як «точ-
ка беззбиткової», яка показує критичний об’єм реалізації
продукції. Стосовно освіти слід зазначити, що держава
гарантує мінімальний рівень стійкості і покриває частину
витрат вузу, при цьому він зобов’язаний виконати держав-
не завдання по підготовці фахівців. Решту частини витрат
покривають позабюджетні кошти, і в цій частині можна
застосувати розрахунок точки беззбитковості, яка показує
той обсяг позабюджетних надходжень, при якому окупа-
ються всі витрати, не покриті бюджетним фінансуванням.
Література
1. Андриенко В. Н. Концепция организации финан-
сового менеджмента в высшем учебном заведении /
В. Н. Андриенко, Т. А. Лев. — Донецк : ДонГУ, 1998. —
268 с.
2. Бескид Й. М. Фінансовий механізм вищої школи в
умовах ринку / Бескид Й. М. // Фінанси України. —
2003. — № 2. — С. 103—106.
3. Боголіб Т. М. Удосконалення фінансового забезпе-
чення розвитку вищої освіти / Боголіб Т. М. // Фінанси
України. — 2005. — № 2. — С. 113—118.
4. Боголіб Т. М. Система і методи фінансового ана-
лізу фінансово-господарської діяльності ВНЗ / Бо-
голіб Т. М. // Фінанси України. — 2006. — № 5. — С.
52—54.
5. Ван Хори Дж. К. Основы управления финансами:
учебник / Ван Хори Дж. К. ; пер. с англ. — М. : Финан-
сы и статистика, 1996. — 800 с.
6. Ковалёв В. В. Финансовый анализ / В. В. Кова-
лёв. — М. : Финансы и статистика, 1998. — 512 с.
7. Каленюк І. С. Освіта в економічному вимірі: по-
тенціал та механізм розвитку / І. С. Каленюк. — К. : ТОВ
«Кадри», 2001. — 326 с.
8. Каленюк І. С. Фінансове управління системою
освіти // Освіта і управління / І. С. Каленюк. — Т. 5. —
2002. — № 1. — С. 85—94.
9. Луговий В. І. Управління освітою: навч. посіб. для
слухачів, аспірантів, докторантів, спеціалістів з держав-
ного управління / В. І. Луговий. — К. : Вид-во УАДУ,
1997. — 302 с.
10. Наказ Головного управління Державного казначей-
ства України від 11.08.98 р. № 63 «Інструкція про поря-
док використання і обліку позабюджетних коштів бюд-
жетних установ та звітності про них» / Всё про бухгал-
терський облік № 92 (272) від 7 жовтня 1998 р. — С. 11.
11. Постанова КМУ від 28 лютого 2002 року №228
«Порядок складання, розгляду, затвердження та основні
вимоги до виконання кошторису бюджетних установ //
Фінансово-економічний вісник закладів освіти. — №2
(37), лютий 2005 р. — С. 34—50.
12. Фінансове забезпечення розвитку вищої освіти і на-
уки в трансформаційний період: (Монографія) / Т. М. Бо-
голіб. — К. : Т-во «Освіта України», КОО, 2005. — 324 с.
13. Фінансовий словник / А. Г. Загородній, Г. Л. Воз-
нюк, Т. С. Смовженко. — 4-те вид., випр. та доп. — К. :
Знання, КОО ; Л. : Вид-во Львів. банків. ін.-ту НБУ. —
2002. — 476 с.
14. Яструбський М. Я. Управління фінансовими ре-
сурсами вищих навчальних закладів в умовах трансфор-
маційної економіки України : автореф. дис. … канд.
економ. наук / М. Я. Яструбський. — Ін-т регіон. дос-
ліджень НАН України. — Львів, 2006. — 22 с.
Одним з основних завдань фінансового менеджмен-
ту є підвищення вартості, адже вартість підприємства є
одним з показників ефективності управління бізнесом і
визначає її привабливість для інвесторів.
Аналіз зарубіжної практики показує, що нічого так не
впливає на створення ринкової цінності компанії в довго-
строковій перспективі, як процес управління капіталом.
Незважаючи на це, у вітчизняній практиці корпоративно-
го управління даному питанню не приділяється належна
увага. На більшості підприємствах капітал розподіляється
(в рамках процесу бюджетування) згідно потреб у фінан-
суванні конкретних проектів, а не згідно стратегії довгос-
трокового розвитку компанії. Як результат, інвестиційна
стратегія часто не узгоджується з бізнесовою стратегією, і,
таким чином, не може забезпечити довгострокового зро-
стання ринкової цінності підприємства. Таким чином,
політика фінансування діяльності компанії повинна узгод-
жуватися із стратегічними напрямами її розвитку.
А.Г. Семенов
академік АЕН України
О.О. Плаксюк
О.В. Ярошевська
м. Запоріжжя
ЕФЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ СТРУКТУРОЮ КАПІТАЛУ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
СЕМЕНОВ А.Г., ПЛАКСЮК О.О., ЯРОШЕВСЬКА О.В.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-45509 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T12:32:51Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сафонова, В.Є. 2013-06-14T14:58:34Z 2013-06-14T14:58:34Z 2010 Економічна стійкість вищого навчального закладу як чинник підвищення його конкурентоспроможності / В.Є. Сафонова // Вісник економічної науки України. — 2010. — № 2 (18). — С. 133-137.— Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45509 У статті розглядається методика оцінки економічної стійкості вищого навчального закладу. Показані етапи роботи по оцінки економічної стійкості та визначення показників конкурентоспроможності. Особлива увага приділяється аналізу інтегрального показника конкурентоспроможності, абсолютним і відносним показникам фінансової стійкості. В статье рассматривается методика оценки экономической устойчивости высшего учебного заведения. Показаны этапы работы по оценки экономической устойчивости и определения показателей конкурентоспособности. Особое внимание уделяется анализу интегрального показателя конкурентоспособности, абсолютным и относительным показателям финансовой устойчивости. In the article method of diagnostic of economical stability of higher educational institutions considers. Phases of work upon diagnostic of economical stability and definition of marks of competitive ability had declared. Especial attention devotes for analysis of integral mark of competitive ability, absolute and relational marks of financial stability. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Економічна стійкість вищого навчального закладу як чинник підвищення його конкурентоспроможності Экономическая стойкость высшего учебного заведения как фактор повышения его конкурентоспособности Economic firmness of higher educational establishment as factor of increase of his competitiveness Article published earlier |
| spellingShingle | Економічна стійкість вищого навчального закладу як чинник підвищення його конкурентоспроможності Сафонова, В.Є. Наукові статті |
| title | Економічна стійкість вищого навчального закладу як чинник підвищення його конкурентоспроможності |
| title_alt | Экономическая стойкость высшего учебного заведения как фактор повышения его конкурентоспособности Economic firmness of higher educational establishment as factor of increase of his competitiveness |
| title_full | Економічна стійкість вищого навчального закладу як чинник підвищення його конкурентоспроможності |
| title_fullStr | Економічна стійкість вищого навчального закладу як чинник підвищення його конкурентоспроможності |
| title_full_unstemmed | Економічна стійкість вищого навчального закладу як чинник підвищення його конкурентоспроможності |
| title_short | Економічна стійкість вищого навчального закладу як чинник підвищення його конкурентоспроможності |
| title_sort | економічна стійкість вищого навчального закладу як чинник підвищення його конкурентоспроможності |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45509 |
| work_keys_str_mv | AT safonovavê ekonomíčnastíikístʹviŝogonavčalʹnogozakladuâkčinnikpídviŝennâiogokonkurentospromožností AT safonovavê ékonomičeskaâstoikostʹvysšegoučebnogozavedeniâkakfaktorpovyšeniâegokonkurentosposobnosti AT safonovavê economicfirmnessofhighereducationalestablishmentasfactorofincreaseofhiscompetitiveness |