Технополіси: економічна суть, причини їх створення та японський досвід
Проаналізовано сутність та організаційно-економічний механізм функціонування технополісів у Японії. Виявлено основні чинники, що сприяють створенню і ефективному функціонуванню технополісів, внесено пропозиції стосовно доцільності їх створення в Україні. Проанализированы сущность и организационно-эк...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економiчний часопис-XXI |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45587 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Технополіси: економічна суть, причини їх створення та японський досвід / І.Б. Чудаєва // Економiчний часопис-XXI. — 2010. — № 11-12. — С. 55-59. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-45587 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Чудаєва, І.Б. 2013-06-14T21:51:39Z 2013-06-14T21:51:39Z 2010 Технополіси: економічна суть, причини їх створення та японський досвід / І.Б. Чудаєва // Економiчний часопис-XXI. — 2010. — № 11-12. — С. 55-59. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. 1728-6220 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45587 322.122.62 Проаналізовано сутність та організаційно-економічний механізм функціонування технополісів у Японії. Виявлено основні чинники, що сприяють створенню і ефективному функціонуванню технополісів, внесено пропозиції стосовно доцільності їх створення в Україні. Проанализированы сущность и организационно-экономический механизм функционирования технополисов в Японки. Определены основные факторы, способствующие созданию и эффективному функционированию технополисов, внесены предложения относительно целесообразности их создания в Украине. The essence and organizationally economic mechanism of functioning of the technopolises in Japan is analyzed. Basic factors which are instrumental in creation and effective functioning of technopolises are selected;suggestions are borne in relation to expedience of their creation in Ukraine. uk Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України Економiчний часопис-XXI Економіка та управління підприємствами Технополіси: економічна суть, причини їх створення та японський досвід Технополисы: экономическая сущность, причины создания и японский опыт Technopolises: economic essence, reasons of creation and Japanese experience Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Технополіси: економічна суть, причини їх створення та японський досвід |
| spellingShingle |
Технополіси: економічна суть, причини їх створення та японський досвід Чудаєва, І.Б. Економіка та управління підприємствами |
| title_short |
Технополіси: економічна суть, причини їх створення та японський досвід |
| title_full |
Технополіси: економічна суть, причини їх створення та японський досвід |
| title_fullStr |
Технополіси: економічна суть, причини їх створення та японський досвід |
| title_full_unstemmed |
Технополіси: економічна суть, причини їх створення та японський досвід |
| title_sort |
технополіси: економічна суть, причини їх створення та японський досвід |
| author |
Чудаєва, І.Б. |
| author_facet |
Чудаєва, І.Б. |
| topic |
Економіка та управління підприємствами |
| topic_facet |
Економіка та управління підприємствами |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економiчний часопис-XXI |
| publisher |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Технополисы: экономическая сущность, причины создания и японский опыт Technopolises: economic essence, reasons of creation and Japanese experience |
| description |
Проаналізовано сутність та організаційно-економічний механізм функціонування технополісів у Японії. Виявлено основні чинники, що сприяють створенню і ефективному функціонуванню технополісів, внесено пропозиції стосовно доцільності їх створення в Україні.
Проанализированы сущность и организационно-экономический механизм функционирования технополисов в Японки. Определены основные факторы, способствующие созданию и эффективному функционированию технополисов, внесены предложения относительно целесообразности их создания в Украине.
The essence and organizationally economic mechanism of functioning of the technopolises in Japan is analyzed. Basic factors which are instrumental in creation and effective functioning of technopolises are selected;suggestions are borne in relation to expedience of their creation in Ukraine.
|
| issn |
1728-6220 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45587 |
| citation_txt |
Технополіси: економічна суть, причини їх створення та японський досвід / І.Б. Чудаєва // Економiчний часопис-XXI. — 2010. — № 11-12. — С. 55-59. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT čudaêvaíb tehnopolísiekonomíčnasutʹpričiniíhstvorennâtaâponsʹkiidosvíd AT čudaêvaíb tehnopolisyékonomičeskaâsuŝnostʹpričinysozdaniâiâponskiiopyt AT čudaêvaíb technopoliseseconomicessencereasonsofcreationandjapaneseexperience |
| first_indexed |
2025-11-26T01:45:58Z |
| last_indexed |
2025-11-26T01:45:58Z |
| _version_ |
1850606815888277504 |
| fulltext |
55
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI11-12’2010
ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÈÌ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎÌ
академія ДПС України, 2004. – 222 с.
6. Економічна теорія : Політекономія : підручник / [за ред. В. Д. Ба-
зилевича.]. – 5-те вид., стер. – К. : Знання-Прес, 2006. – 615 с.
7. Іщенко О. М. Держава як основний механізм регулювання еко-
номічного життя / О. М. Іщенко // Банківська система України в
умовах глобалізації фінансових ринків : матеріали ІІІ Міжнародної
науково-практичної конференції, 25–26 вересня 2008 р. – Черка-
си : ЧІБС УБС НБУ, 2008. – 210 с.
8. Статистичний щорічник за 2008 рік / [за заг. ред. О. Г. Осаулен-
ка]. – К. : Державний комітет статистики України, 2009. – 566 с.
9. Статистичний бюлетень за 2009 рік – К. : Державний комітет
статистики України, 2010. – 150 с.
10. Оптова і біржова торгівля України : стат. збірник. – К. : Дер-
жавний комітет статистики України, 2009. – 83 с.
11. Зовнішня торгівля України : стат. збірник. – К. : Державний
комітет статистики України, 2009. – 106 с.
12. Держава та економічне зростання (концепція державного ре-
гулювання відтворювальних процесів в економіці України) / [за
ред. д-ра екон. наук Б. Є. Кваснюка]. – К. : Ін-т екон. прогноз. НАН
України, 2001. – С. 19.
13. Шевцов А. Нафта і нафтопродукти. Перспективи стабільності
ринку / А. Шевцов, М. Земляний, В. Вербинський [Електронний
ресурс]. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/Monitor/ desem-
ber08/24.htm
14. В Україні запровадять ліцензування виробництва моторних
бензинів і дизельного палива [Електронний ресурс]. – Режим до-
ступу : http:// vi-leghas.ua/content/view/414/320/
15. Про проект Закону України про державне регулювання екс-
порту, імпорту, оптової, роздрібної торгівлі нафтопродуктами : По-
станова Верховної Ради України від 07.07.1999 р. № 849-XIV //
Офіційний вісник України. – 1999. – № 28. – С. 58.
16. Концепція проекту Закону України «Про внутрішню торгівлю»,
схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від
7.10.2009 р. № 1200-р // Урядовий кур’єр. – 2009. – № 199.
17. Україна в 2005–2009 рр.: стратегічні оцінки суспільно-політич-
ного та соціально-економічного розвитку / [за заг. ред. Ю. Г. Руба-
на]. – К. : Націон. ін-т стратегічних досліджень, 2009. – 655 с.
18. Communication from the Commission – European Governance:
Better lawmaking [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://eur-
lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do? uri=CELEX:52002DC0275:
EN:HTML
Стаття надійшла до редакції 30 жовтня 2010 року
УДК 322.122.62
І. Б. Чудаєва,
кандидат технічних наук, доцент,
завідувач кафедри менеджменту організацій
Східноєвропейського університету економіки і
менеджменту (м. Черкаси)
ТЕХНОПОЛІСИ: ЕКОНОМІЧНА СУТЬ,
ПРИЧИНИ СТВОРЕННЯ ТА
ЯПОНСЬКИЙ ДОСВІД
У статті проаналізовано сутність та організаційно-економічний механізм функціонування технополісів
у Японії. Виявлено основні чинники, що сприяють створенню і ефективному функціонуванню техно-
полісів, внесено пропозиції стосовно доцільності їх створення в Україні.
Ключові слова: технополіс, інтеграція, інформаційні технології, біотехнології, нанотехнології.
И. Б. Чудаева
ТЕХНОПОЛИСЫ: ЭКОНОМИЧЕСКАЯ
СУЩНОСТЬ, ПРИЧИНЫ СОЗДАНИЯ И
ЯПОНСКИЙ ОПЫТ
Проанализированы сущность и организацион-
но-экономический механизм функционирования
технополисов в Японки. Определены основные
факторы, способствующие созданию и эффектив-
ному функционированию технополисов, внесены
предложения относительно целесообразности их
создания в Украине.
Ключевые слова: технополис, интеграция, инфор-
мационные технологии, биотехнологии, нанотехно-
логии.
I. B. Chudaieva
TECHNOPOLISES: ECONOMIC ESSENCE,
REASONS OF CREATION AND
JAPANESE EXPERIENCE
The essence and organizational economic mecha-
nism of functioning of the technopolises in Japan is
analyzed. Basic factors which are instrumental in cre-
ation and effective functioning of technopolises are
selected; the proposals concerning expedience of their
creation in Ukraine are made.
Key words: technopolises, integration, information tech-
nologies, biotechnology, nanotechnology.
Постановка проблеми. Сьогодні всі країни світу
намагаються на основі інноваційної діяльності зробити
технологічний прорив у провідних галузях економіки,
орієнтуючи їх на структурну перебудову, енергозбере-
ження, зменшення матеріаломісткості та підвищення
наукомісткості, виробництво екологічно чистої, конку-
рентоспроможної на світовому ринку продукції, здат-
ної оптимально забезпечувати потреби споживачів.
Успіхів у інноваційній сфері досягла переважна
більшість країн ринкової економіки, але лідерство тут
належить Японії, яка менш ніж за чверть століття
посіла друге місце у світі за обсягом валового
внутрішнього продукту. Ця країна вийшла на провідні
позиції у глобальному економічному просторі завдяки
продуманій і виваженій науково-технічній та інно-
ваційній політиці, реалізації суперпроекту «Техно-
поліс».
Сучасний технополіс – самодостатнє міське утво-
рення з науково-дослідними установами, навчальни-
ми закладами, високотехнологічними і наукомісткими
56
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI
ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÈÌ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎÌ
11-12’2010
підприємствами, житловими масивами, об’єктами об-
слуговування та рекреації, комунікаціями [1].
Технополіси сьогодні виступають найсучаснішими
формами інтеграції науки і виробництва, що створюють
умови для технологічного поштовху, результатом чого
є поява значної кількості інновацій, які мають бути опе-
ративно освоєні виробництвом та забезпечувати по-
тужний економічний розвиток регіону і країни загалом.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Про-
блеми становлення і функціонування технополісів у
світовому господарстві розглядали такі вітчизняні й за-
рубіжні вчені, як В. Дергачов (необхідність створення
технополісів) [1]; Є. Донченко, Т. Чаюн [2] і Б. Карпинсь-
кий [3] (загальні проблеми функціонування техно-
полісів); Я. Мікояпа (технополіси як форми гармонізації
науки і виробництва) [4]; Ю. Перевалов, В. Ятков (тех-
нополіси як територіальні центри структурної перебу-
дови) [5]; Ч. В. Прангішвілі, Ф. Ф. Пащенко, І. А. Степа-
новська [6], Л. І Романова [7], Ш. Тацуно [9] (стратегія
технополісу) та ін.
Водночас, за межами розгляду залишається ще чи-
мало питань, зокрема формування і регулювання ор-
ганізаційно-економічного механізму технополісу як
невід’ємної складової його господарського механізму.
Актуальність цієї проблематики в сучасних умовах
визначається необхідністю виходу України з кризово-
го стану та пошуку відповідної ніші в інноваційній дія-
льності, яка б сприяла забезпеченню її входження у
двадцятку країн-лідерів високих технологій.
Цим підтверджується зв’язок авторського доробку
із важливими науковими та практичними завданнями
й невирішеними проблемами, котрим присвячується
означена стаття.
Метою статті є аналіз досвіду функціонування тех-
нополісів у Японії, виявлення їх сильних і слабких
сторін та можливості застосування в Україні. Для до-
сягнення поставленої мети вирішуються такі завдання:
• проаналізувати організаційно-економічний ме-
ханізм функціонування технополісів у Японії і виз-
начити їх сильні й слабкі сторони;
• виокремити основні чинники, що сприяють ство-
ренню та ефективному функціонуванню технопо-
лісів;
• внести пропозиції стосовно доцільності створення
технополісів в Україні.
Основні результати дослідження. Термін «тех-
нополіс» символізує синтез двох найважливіших ідей,
які лежали в основі промислової стратегії Японії. Пер-
ша – «технологія» – полягала в модернізації існуючих
галузей економіки Японії на основі впровадження
нових, високих, оновлюючих технологій. Друга – «по-
ліс» – походить від грецьких античних міст, які були
засновані на органічному поєднанні приватної промис-
ловості, прийнятих суспільством ідей та відповідаль-
ності. Це двоєдине завдання в Японії називають
«суперпоглядом ХХІ століття», що має за мету пере-
творення в науково-технічний архіпелаг нових міст
науки (наукоградів). Ідея створення технополісів –
компактних науково-промислових міст, що займають-
ся розробкою інноваційних технологій і розвитком нау-
комістких виробництв, зародилася на початку 1950-х
років у США. Проте бурхливого розвитку вони набули
в Японії у 1980-ті роки.
Японська промислова політика спрямована на
заохочення творчості та створення орієнтованої на
наукомістке виробництво структури промисловості,
яка виготовляє екологічно чисту, ресурсозбережу-
вальну продукцію й адекватно реагує на потреби рин-
ку [9, с. 61].
Із цією метою у 1980 р. Міністерство зовнішньої
торгівлі та промисловості (МЗТП) Японії оприлюднило
шестицільову стратегію, до якої входить і проект «Тех-
нополіс» – сміливий план будівництва мережі міст нау-
ки, тісно пов’язаних із Токіо швидкісною залізницею
та системами зв’язку. Впровадження шести напрямів
стратегії мало забезпечити країні досягнення техно-
логічного лідерства:
• стратегічний напрям № 1 – паралельна реалізація
досягнень науково-технічного прогресу;
• стратегічний напрям № 2 – стратегічні міжнародні
союзи;
• стратегічний напрям № 3 – проект «Технополіс;.
• стратегічний напрям № 4 – створення телеко-
мунікаційних мереж;
• стратегічний напрям № 5 – ризиковий капітал і
венчурні фірми;
• стратегічний напрям № 6 – селективне заохочен-
ня імпорту.
Проект «Технополіс» – амбіціозний проект МЗТП,
спрямований на вихід Японії на передові рубежі, який
передбачав створення до 2000 року 19 суперсучасних
«Силікон-Веллі» в різних регіонах Японії. Він побудо-
ваний на ідеї плідної співпраці між бізнесом, універси-
тетами та місцевою владою і новому підході до регіо-
нального розвитку.
Основною функцією технополісу є максимальне
використання унікального науково-виробничого та
трудового потенціалу великого міста, його зручного
економіко-географічного положення через формуван-
ня життєво важливої для інноваційної діяльності ін-
фраструктури.
Головним завданням технополісу є модернізація
традиційних для регіону галузей промисловості й виве-
дення їх на сучасний рівень, вибір наукових напрямів,
визначальних для технополісу, які можуть забезпечи-
ти випереджальний розвиток виробничої інфраструк-
тури, а також створення найсприятливіших умов для
співробітників, спеціалістів і населення тієї місцевості,
на промисловій базі якої створюється ця інноваційна
структура.
На відміну від схеми нових індустріальних міст у
програмі «Технополіс» зроблено акцент на створенні
«м’якої» інфраструктури з такими складовими, як
кваліфіковані кадри, нові технології, інформаційне
забезпечення, капітал для проведення сучасних дос-
ліджень у недосліджених сферах науки і техніки,
мережа телекомунікацій. Люди та сервіс, а не проек-
ти, що потребують великих затрат праці, знаходяться
у центрі цієї програми. У процесі планування і будів-
ництва технополісів провідна роль відводиться міс-
цевій владі.
Усі 19 технополісів повинні задовольняти декільком
критеріям. Вони мають бути розташовані не більш ніж
за 30 хв. їзди від своїх «материнських» міст (із населен-
ням не менш як 200 тис. осіб) і в межах одного дня їзди
від Токіо, Нагої чи Осакі. Розміри технополісу не по-
винні перевищувати 500 квадратних миль (приблизно
такою є площа Силікон-Веллі США). У цих нових містах
мусять функціонувати сучасні науково-промислові
комплекси, університети, науково-дослідні інститути
57
ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÈÌ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎÌ
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI11-12’2010
та зручні для життя райони з культурними і рек-
реаційними можливостями. На відміну від біль-
шості японських міст технополіси розташовані у
живописних районах і гармоніюють із місцевими
традиціями та природними умовами.
Фінансування програми «Технополіс» перед-
бачає надходження коштів із таких джерел:
• $1 млрд. – відрахування на будівництво від
префектур, великих і малих міст;
• «фонди технополісів», у які надходитимуть
місцеві податки та внески корпорацій;
• надання пільг центральним урядом Японії у
вигляді спеціальних дозволів на прискоре-
ну амортизацію приміщень і обладнання –
відповідно 15 і 30% вартості у перший рік,
які поширюються на капіталовкладення в
зонах технополісів;
• пільгове кредитування під 2,7% річних із
виплатою позики протягом 15 років.
Сьогодні в Японії функціонує понад 30 тех-
нополісів (див. рис.).
Програма «Технополіс» стала одним із клю-
чових елементів стратегії регіонального роз-
витку в умовах переходу до наукомісткої про-
мисловості й прискорення науково-технічного
прогресу, які відтворюють елементи нової на-
уково-виробничої та інформаційної інфраструк-
тури, необхідної для майбутнього розвитку еко-
номічного потенціалу країни. Програмою
визначені такі основні цілі:
• перерозподіл промисловості від центру до
периферії;
• активізація діяльності місцевих університетів;
• переорієнтація промисловості на розвиток нау-
коємних і енергозбережувальних технологій.
До складу технополісів можуть входити такі ор-
ганізаційно-структурні одиниці: технопарки (науковий,
промисловий, екологічний, конверсійний, інно-
ваційний, бізнес-парк та ін.); інкубатори (інноваційний
центр, інкубатор бізнесу, науковий готель тощо), а та-
кож інкубатори інновацій, які об’єднують під своїм да-
хом науково-технічні фірми із використанням ризико-
вого капіталу; лабораторно-виробничі комплекси,
орієнтовані на впровадження нової техніки і техно-
логій; сервісні підрозділи, що сприяють виробництву
нової продукції та її поширенню; телекомунікаційні
центри, які забезпечують можливості ділового спілку-
вання, а поряд із цим вищі навчальні заклади, устано-
ви побутового обслуговування, житлові масиви й місця
відпочинку.
Технополіси Японії покликані не лише прискорюва-
ти її економічний розвиток. За їх допомогою здійснює-
ться переорієнтація із імпорту технологічних ноу-хау на
розроблення національної високої виробничої техно-
логії. У зазначеній царині Японія досягла помітних
успіхів: якщо у 1960-х роках питома вага власних роз-
робок країни складала 18–20% всієї їх кількості, то у
першій половині 1990-х цей показник становив 80%.
Координує діяльність технополісів спеціальний комітет
«Технополіс», до складу якого входять представники
державних органів самоуправління, науки й бізнесу.
Оперативне управлінням технополісами здійснює сек-
тор відділу розміщення промисловості та охорони на-
вколишнього середовища Міністерства зовнішньої
торгівлі й промисловості.
Порівняльна характеристика основних японських
технополісів подана в таблиці.
Префектури регіонів також створюють свої коор-
динаційні комітети, різні комісії, асоціації, товариства
сприяння технополісам. До числа найефективніших
технополісів слід віднести НТЗ на острові Хоккайдо,
який утворено навколо аеропорту «Нью-Тітосе» і
тісно пов’язаний із розташованим від нього на від-
стані 5 км індустріальним комплексом, до складу яко-
го входить 82 фірми. Науковий парк «Тітосе» займає
площу 9 га, де функціонують п’ять венчурних ком-
паній, що спеціалізуються на високих технологіях і
зокрема фінансують комплексне дослідження океану
й раціональне використання ресурсів, розробку нових
технологій, механотроніку (суміщення механічних і
електронних пристроїв), технологію тонкої кераміки
та ін.
У результаті такого інноваційного підходу до
соціально-економічного розвитку сучасна Японія за
масштабами економічної діяльності займає друге
місце у світі після США. На початок світової фінансо-
вої кризи (2008 рік) ВВП Японії дорівнював більш ніж
43% рівня США, тоді як на початку проекту «Техно-
поліс» наприкінці 1970-х – 20%. На ці дві країни сьо-
годні припадає 43% світового виробництва ВВП, з
яких Японія забезпечує 17%, а США – 26%.
Розвиток японської економіки за останню чверть
ХХ століття і перше десятиліття ХХІ-го ознаменований
інтенсивною структурною перебудовою, впроваджен-
ням НТП та його сучасної форми – інтенсивних техно-
логій. Під впливом НТР в останнє десятиліття струк-
турна перебудова вступила в новий етап свого
розвитку, охопивши атомну енергетику, біотехнологію,
кібернетику та ін. Структурна перебудова на най-
Рис. Êàðòà òåõíîïîë³ñ³â ßïîí³¿
58
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI
ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÈÌ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎÌ
11-12’2010
новішій технологічній основі спрямована на ресурсо-
збереження, підвищення ефективності виробництва й
забезпечення високого рівня рентабельності.
Успішне виконання проекту «Технополіс» дозво-
лило кардинально вирішити такі проблеми, як рекон-
струкція матеріально-технічної бази науки та вироб-
ництва, забезпечення громадян комфортабельним
житлом, оздоровлення середовища, змістовне доз-
вілля [8, c. 110]. Слід відмітити, що в період від 1980-го
до 2005 р. матеріаломісткість суспільного виробництва
Японії знизилася майже на 25%, у тому числі сировини
– на 33%. Досягти таких тріумфальних результатів за
короткий термін без використання найновіших ор-
ганізаційно-економічних форм розвитку практично не-
можливо.
Інтенсивний розвиток технополісів у Японії зумов-
лений комплексом причин, серед яких:
1. Вичерпання ресурсів розвитку промисловості,
особливо обробної, яке ще більше поглибилося внас-
лідок подорожчання нафти наприкінці 1970-х років.
2. Потреба в розвитку технологій, які будуть визна-
чати економічне обличчя третього тисячоліття, а та-
кож нових наукомістких галузей виробництва, що ство-
рюються на базі таких
технологій, як елект-
роніка, біотехнологія,
нанотехнологія, освоє-
ння ресурсів Світового
океану, випуск нових
промислових матеріа-
лів; програмне забез-
печення, спеціальна хі-
мія, оптика, індустрія
інформації, індустрія
відпочинку, дизайн.
3. Необхідність за-
провадження перспек-
тивних форм активної
та постійної взаємодії
науки і виробництва.
4. Потреба в рекон-
струкції деяких вели-
ких підприємств та
створення на основі
дрібних і середніх ін-
новаційних компаній
більш динамічного й
гнучкого сектору еко-
номіки.
5. Можливість реор-
ганізації існуючої систе-
ми освіти, наближення
її до потреб розвитку
наукомісткого сектору.
Досвід створення і
функціонування техно-
полісів у Японії та ор-
ганізація в них інно-
ваційної діяльності є не
лише унікальним, а й
надзвичайно актуаль-
ним для України, ос-
кільки енергоємність її
виробництва є неви-
правдано високою – з
одного кілограму умовного палива виробляється про-
дукції трохи більше ніж на 50 центів, тоді як у Японії –
на 19 доларів.
Україна сьогодні ще має значний науковий по-
тенціал, який сконцентрований у великих містах –
Києві, Дніпропетровську, Харкові, Одесі, Львові та ін.,
неподалік від яких, на наш погляд, можна створити
наукові мегаполіси на кшталт японських технополісів
чи російських наукоградів. Довгий час перепоною для
цього в Україні була політична нестабільність та поро-
джені нею різні негаразди. Сьогодні ж, коли наша
держава розвивається стабільно, українським уря-
довцям та місцевій владі доречно було б звернути
увагу на регіональний розвиток країни, а відтак і ство-
рення нових форм інноваційної діяльності – техно-
полісів. Нині в Україні діє лише одна подібна інно-
ваційна структура – курортополіс «Трускавець», який
демонструє впродовж усього періоду свого функціо-
нування високу ефективність інноваційної діяльності
в галузі охорони здоров’я та профілактики різних за-
хворювань і здобув славу всесвітньовідомого.
Висновки. Проведені нами дослідження показу-
ють, що для створення повноцінної та стійкої селищно-
Таблиця
Порівняльна характеристика деяких технополісів Японії
Джерело: Таблицю складено особисто автором
59
ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÒÀ ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß Ï²ÄÏÐȪÌÑÒÂÎÌ
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI11-12’2010
виробничої системи, яка б приваблювала мешканців
великого міста, технополіс повинен бути відносно ве-
ликим, мати досить розгалужену економічну базу, ко-
мунікації, зв’язок та можливості надання інших різно-
манітних видів послуг, у тому числі культурних.
Технополіс мусить бути зорієнтованим на першо-
класний сервіс, підвищену якість житла, інтенсивне
культурне життя. За наявності достатньо надійних те-
лекомунікаційних зв’язків з університетами і науково-
дослідними установами, технічної інфраструктури ви-
сокого рівня та зручного транспортного сполучення
технополіси можуть створюватися й поза межами ве-
ликих міст. Для України це важливо, оскільки дає змо-
гу залучати іноземний капітал в економіку країни.
Література
1. Дергачев В. Восхождение к технополисам / В. Дергачев // Биз-
нес-Информ. – 1997. – № 22. – С. 5–8.
2. Донченко Е. Технопарки, технополисы / Е. Донченко, Т. Чаюн //
Рынок металлов. – 1999. – № 5. – С. 62–67.
3. Карпинский Б. Технополис – эффективная форма научно-тех-
нического лидерства / Б. Карпинский // Экономика Украины. –
1994. – № 1. – С. 35–36.
4. Микояпа Я. Инкубаторы и технополисы Японии как форма со-
четания науки и производства / Я. Микояпа // Регион: экономика
и социология. – 1985. – № 3. – С. 142–157.
5. Перевалов Ю. Технополисы как территориальные центры
структурной перестройки / Ю. Перевалов, В. Ятков // Вопросы
экономики. – 1995. – № 10. – С. 145–148.
6. Прангишвили Ч. В. Технополисы: состояние и перспективы /
Ч. В. Прангишвили, Ф. Ф. Пащенко, И. А. Степановская. – М. : Ин-
т проблем управления РАН, 1996. – 63 с.
7. Романова Л. И. «Технополис» в программах регионального раз-
вития / Л. И. Романова // Япония: проблемы научно-технического
прогресса. – М. , 1996. – 137 с.
8. Стеченко Д. М. Інноваційні форми регіонального розвитку :
навч. посіб. / Д. М. Стеченко. – К. : Вища школа, 2002. – 254 с.
9. Тацуно Ш. Стратегия – технополисы / Ш. Тацуно ; пер. с англ. ;
общ. ред. и вступ. Б. И. Данилова-Даниляна. – М. : Прогресс,
1989. – 344 с.
Стаття надійшла до редакції 27 жовтня 2010 року
ÓÄÊ 339.138:339.16.012.23
МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ
ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ІТ
У МАРКЕТИНГОВОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ
ПІДПРИЄМСТВ ТОРГІВЛІ
У статті запропоновано новий методологічний підхід до оцінки ефективності застосування інфор-
маційних технологій у маркетинговій діяльності підприємств торгівлі із використанням нового класу
економічних функцій – функції комбінації факторів збутової діяльності підприємств сфери обміну.
Ключові слова: торгівля, маркетинговий менеджмент, ефективність, виробнича функція, функція комбінації
факторів збутової діяльності, інформаційні технології.
В. А. Лобанова,
кандидат фіз.-мат. наук, доцент кафедри
економіки, маркетингу та фінансів
туристичної індустрії Київського
університету туризму, економіки і права
Н. О. Матвійчук-Соскіна,
викладач кафедри міжнародних
економічних відносин і підприємництва
Національної академії управління (НАУ),
аспірантка кафедри маркетингу НАУ
В. А. Лобанова, Н. О. Матвейчук-Соскина
МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ОЦЕНКИ
ЭФФЕКТИВНОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ИТ В
МАРКЕТИНГОВОМ МЕНЕДЖМЕНТЕ
ПРЕДПРИЯТИЙ ТОРГОВЛИ
В статье предложен новый методологический
подход к оценке эффективности применения ин-
формационных технологий в маркетинговой дея-
тельности предприятий торговли с использовани-
ем нового класса экономических функций –
функции комбинации факторов сбытовой дея-
тельности предприятий сферы обмена.
Ключевые слова: торговля, маркетинг, эффектив-
ность, функция, информационные технологии.
V. A. Lobanova, N. O. Matviychuk-Soskina
THE METHODOLOGICAL APPROACH TO THE
ESTIMATION OF THE RETAIL MARKETING
MANAGEMENT SYSTEM EFFECTIVENESS
WITH THE IT USAGE
In the article the new methodological approach to
the estimation of the retail marketing management sys-
tem effectiveness with the information technologies
usage is proposed, and for this purpose the new class
of economic functions – the function of retail factors
combination for the exchange sphere enterprise is pre-
sented.
Key words: retail, marketing, effectiveness, function,
information technologies.
|