Вплив електронних грошей на характер особистого споживання

У статті розглянуто сутність та види електронних грошей. Визначено роль сучасних грошей у структурі особистого споживання. Надано характеристику інформаційних товарів як базових предметів споживання за рахунок електронних грошей. В статье рассмотрены сущность и виды электронных денег. Определена рол...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Економiчний часопис-XXI
Дата:2010-10-19
Автори: Морозов, А.С., Турський, В.В.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2010-10-19
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45593
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Вплив електронних грошей на характер особистого споживання / А.С. Морозов, В.В. Турський // Економiчний часопис-XXI. — 2010. — № 11-12. — С. 82-85. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860203968116817920
author Морозов, А.С.
Турський, В.В.
author_facet Морозов, А.С.
Турський, В.В.
citation_txt Вплив електронних грошей на характер особистого споживання / А.С. Морозов, В.В. Турський // Економiчний часопис-XXI. — 2010. — № 11-12. — С. 82-85. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Економiчний часопис-XXI
description У статті розглянуто сутність та види електронних грошей. Визначено роль сучасних грошей у структурі особистого споживання. Надано характеристику інформаційних товарів як базових предметів споживання за рахунок електронних грошей. В статье рассмотрены сущность и виды электронных денег. Определена роль современных денег в структуре личного потребления. Представлена характеристика информационных товаров как базовых предметов потребления за счет электронных денег. The article studies content and types of e-money. The authors define the role of modern money in the structure of individual consumption. The article describes information goods as key commodities bought with e-money.
first_indexed 2025-12-07T18:11:58Z
format Article
fulltext 82 ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI ÃÐÎØ², Ô²ÍÀÍÑÈ ² ÊÐÅÄÈÒ 11-12’2010 Постановка проблеми. Розвиток нових телеко- мунікаційних та цифрових технологій став основою для якісних змін, що відбуваються в економіці світу в останні двадцять років. Трансформуються економічні реалії, все частіше до факторів виробництва починають додавати інформацію, мережа Інтернет створила нові галузі, людст- во увійшло в нову інноваційну фазу свого розвитку. Ці події співпали із бурхливим розвитком нових грошових форм. Бажання учасників платіжних систем оптимізувати транзакційні витрати вимагали від них інтенсивного вико- ристання новітніх технологій, що, зрештою, спричинило появу електронних грошей. Нові тенденції у сфері платіжних систем впливають на характер особистого споживання. У сучасній економіці, де електронні гроші мають локалізоване значення, індивід, що їх використовує, повинен переглянути структуру спо- живання з метою власної бюджетної оптимізації. Відтак логічно постає питання, які товари є більш вигідними для обміну на електронні гроші. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Певні ас- пекти проблематики електронних грошей розкриті в робо- тах В. Міщенка, А. Мороза, М. Савлука та інших ук- раїнських учених, а також у дослідженнях зарубіжних науковців, зокрема А. Генкіна, Б. Коена, Г. Селджіна, Л. Уайта та інших. Мета статті – визначити зміни в особистому спожи- ванні індивіда в результаті використання електронних грошей. Виходячи із поставленої мети, авторами були виділені такі завдання: 1) розглянути еволюцію грошових форм; 2) визначити сутність та види електронних грошей; 3) виявити групи товарів, що купуються за допомогою електронних грошей. Основні результати дослідження Природа та види електронних грошей. Гроші виник- ли із першим великим поділом праці. Спеціалізація вироб- ництва на певному етапі історичного розвитку приводить до трансформації обміну продуктами людської діяльності з випадкового у стійке, систематичне явище. Продукти діяльності, набуваючи форму товарів, стають основою для появи грошей. Гроші – це також товар, але він має властивість виражати вартість усіх інших товарів. За відсутності такого товару-еквіваленту обмін міг би не відбутися через неспівпадіння інтересів товаровироб- ників. На ранніх стадіях людського розвитку такими пред- метами-еквівалентами були: худоба, сіль, сільськогоспо- дарські культури. Розвиток грошей відбувається під впливом зростання кількості актів купівлі-продажу, що відображає посилення масштабності та появу нових зв’язків у сфері вироб- ництва, які, з другого боку, наштовхуються на обмежену форму вартості здійснювати їх реалізацію. Споживча вартість грошового товару з певного моменту починає гальмувати розвиток суспільних функцій [7, с. 12]. Сус- УДК 336.741.21 ВПЛИВ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ НА ХАРАКТЕР ОСОБИСТОГО СПОЖИВАННЯ У статті розглянуто сутність та види електронних грошей. Визначено роль сучасних грошей у структурі особистого споживання. Надано характеристику інформаційних товарів як базових предметів спожи- вання за рахунок електронних грошей. Ключові слова: електронні гроші, види електронних грошей, особисте споживання, інформаційні товари. А. С. Морозов, аспірант Київського національного університету імені Тараса Шевченка В. В. Турський, аспірант Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України А. С. Морозов, В. В. Турский ВЛИЯНИЕ ЭЛЕКТРОННЫХ ДЕНЕГ НА ХАРАКТЕР ЛИЧНОГО ПОТРЕБЛЕНИЯ В статье рассмотрены сущность и виды элек- тронных денег. Определена роль современных де- нег в структуре личного потребления. Представле- на характеристика информационных товаров как базовых предметов потребления за счет электрон- ных денег. Ключевые слова: электронные деньги, виды эле- ктронных денег, личное потребление, информацион- ные товары. A. S. Morozov, V. V. Turskyy INFLUENCE OF ELECTRONIC MONEY ON CHARACTER OF PERSONAL CONSUMPTION The article studies content and types of e-money. The authors define the role of modern money in the structure of individual consumption. The article describes information goods as key commodities bought with e-money. Key words: electronic money, kinds of electronic money, personal consumption, information goods. 83 ÃÐÎØ², Ô²ÍÀÍÑÈ ² ÊÐÅÄÈÒ ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI11-12’2010 пільство починає шукати нові форми грошей, починаючи вимагати портативності та подільності від загального еквівалента. Відтак на роль загального еквіваленту вису- ваються дорогоцінні метали. Але використання їх як грошей спочатку було не дуже зручним. Поділ шматка металу на більш дрібні частини стандартного розміру – досить складна операція. Тому зо- лото і срібло використовувалися лише як засіб збережен- ня вартості. Отже, як бачимо, розвиток грошей об’єктив- но обмежувався технологічним розвитком суспільства. Людству не вистачало елементарної техніки обробки ме- талів задля нового поштовху в економічному та монетар- ному житті. Новою віхою в еволюції форм грошей стає технологія чеканки монет, що була вперше застосована в Лідії у сере- дині VI ст. до н. е. Монети дали змогу відмовитися від вимірів і спростити торгові операції. Процес виготовлення та підтвердження чистоти й ваги дорогоцінного металу – це перший крок до появи національних валют. Отже, основними рушійними силами у зміні форм грошей є розвиток господарських відносин та технології. Коли виробничі й товарно-обмінні відносини починають обмежуватися вартістю грошового товару, або транзак- ційними витратами, суспільство починає шукати нові спо- соби зміни грошового матеріалу чи надання йому якісно нового статусу. Поява золотого стандарту була зумовлена необхід- ністю врегулювання фінансових відносин між країнами, встановлення єдиного еквівалента, індикатора, який да- вав би змогу проводити нові на той час фінансові операції: міждержавні розрахунки; надання кредитів та іноземних інвестицій [2, с. 21]. Ці проблеми фактично було подолано на Паризькій конференції у 1867 році – із юридичним виз- нанням золота як єдиної форми світових грошей. Усуспільнення кредитних відносин і розвиток інфор- маційно-телекомунікаційних технологій призвели до того, що функція золота звузилася до засобу збереження вар- тості як хедж-активу та державних валютних резервів. Роль загального еквівалента почали виконувати кредитні форми грошей, як-то банкноти, чеки, деривативи та ін. У 1970-х роках у США виникає нове явище – елек- тронні платіжні системи. За своєю суттю вони є формою депозитних грошей, які за участю електронних носіїв ін- формації забезпечують здійснення платежів. Сучасні телекомунікаційні та інформаційні технічні засоби забез- печують переказ грошей і реєстрування інформації про платежі без паперових носіїв інформації. Значна економія на витратах обігу та прискорення розрахунків сприяли ши- рокому запровадженню різних форм е-розрахунків. Електронні гроші, як новий вид грошей, демонструє мережеві ефекти. Готовність платити за приєднання зале- жить від очікуваної кількості майбутніх учасників (тобто торгових точок, які приймають електронні гроші та спожи- вачів, які здійснюють трансферти). Додатковий індивіду- ум, який долучився до системи електронних грошей, впли- ває на тих учасників, які вже використовують їх у двох напрямах. По-перше, кількість потенційних ринкових учас- ників обміну збільшується (прямий мережевий ефект). По- друге, із зростанням числа ринкових учасників, які прий- мають електронні гроші, ринок стає більш конкурентним і ліквідним, а ринкова ціна – точнішою (непрямий мереже- вий ефект). Умовно виділяють три підходи до визначення елек- тронних грошей, а саме: європейський, американський та азійський. У рамках європейського підходу електронні гроші розглядаються як нова форма грошей, яка потребує особливого режиму регулювання їх емісії та обігу [1, с. 63]. Виходячи з директиви Європейського парламенту № 2000/46/ЄС від 18.09.2000 р., електронні гроші є грошовою вартістю, що мають такі властивості: по-перше, зберіга- ються на електронному носії, по-друге, емітуються за ра- хунок отриманих коштів емітентом у розмірі не менш як передплачена грошова сума, по-третє, приймаються як оплата іншими інституціями, окрім емітента [9]. Відповідно до американського підходу, електронні гроші не розгляда- ються як нова форма грошей, а трактуються як новий вид фінансових послуг, що пропонуються кредитними ор- ганізаціями [1, с. 64]. Обіг електронних грошей у США ре- гулюється традиційним банківським законодавством. Цей термін також використовують для позначення великої кількості нових електронних платіжних механізмів. У ряді азійський країн сьогодні немає однозначного підходу до визначення електронних грошей, тому дуже часто вони синтезують американський та європейський підходи. В Україні використовують європейський підхід до виз- начення електронних грошей. Згідно із постановою Правління Національного банку України від 25.06.2008 року № 172 електронні гроші – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими, ніж емітент, особами і є грошовим зобов’язанням емітента [5]. Випуск електронних грошей в Україні мають право здійснювати лише банки. Сьогодні більшість дослідників виділяє два основних види електронних грошей [6, с. 7]: 1) на основі карток (card-based e-money); 2) на програмній основі (software-based e-money). Перший тип був орієнтований переважно на традицій- ну економіку, другий – на «нову», електронну економіку. Найбільш поширений нині вид електронних грошей представлений смарт-картками, або картками зі збереже- ною вартістю, у які вбудовано чіп, що «містить» грошовий еквівалент як результат попередньої оплати. Це те саме, що й наперед оплачені картки, або «карткові електронні гаманці». До електронних грошей відносять лише наперед оплачені картки багатоцільового використання, які засто- совуються для розрахунків як із емітентом, так і з «тре- тьою стороною». Таким чином, картки зі збереженою грошовою вартістю, які випускаються телефонними ком- паніями, операторами мобільного зв’язку, Інтернет-про- вайдерами й іншими підприємствами і які приймаються до оплати тільки їх емітентами, електронних грошей не містять. Cмарт-картки можуть використовуватися і як носії електронних грошей, і як традиційні платіжні картки. Другий вид електронних грошей – грошова вартість, яка за допомогою програмного забезпечення зберігається на жорстких дисках комп’ютерів. Розрахунки такими еле- ктронними грошима відбуваються із використанням теле- комунікаційних мереж, здебільшого Інтернету. Доволі час- то під грошима на програмній основі розуміють гроші, що використовуються в комп’ютерних мережах (network based e-money). Таке визначення ми знаходимо в доку- ментах Банку міжнародних розрахунків [13]. А в докумен- тах Європейської Комісії (2006), окрім software-based e- money, до електронних грошей відносять й ті, що знаходяться на жорстких дисках (hardware-based e- money); в окрему групу виділяють електронні гроші, що ба- зуються на серверних технологіях (server-based e-money) і застосовуються в передплачених приватних мережевих платіжних системах – на кшталт PayPal, Moneybookers та ін. [10]. 84 ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI ÃÐÎØ², Ô²ÍÀÍÑÈ ² ÊÐÅÄÈÒ Системи розрахунків електронними грошима на про- грамній основі за кількістю та обсягом електронних гро- шей в обігу поступаються лише тим, що використовують для збереження електронних грошей картковий носій, але за темпами росту емісії, що спостерігається в останні роки в Європі, такі системи домінують [6, с. 18]. Розрізняють також електронні «фіатні» гроші (від англ. fiat – директива, норматив, указ, іноді можна зустріти визначення «неприватні» або директивні електронні гроші) та електронні «нефіатні» гроші. Електронні «фіат- ні» гроші обов’язково виражені в одній із державних ва- лют і є різновидом грошових одиниць платіжної системи однієї з держав. Держава законами зобов’язує всіх грома- дян приймати до оплати «фіатні» гроші. Відповідно емісія, обіг та погашення електронних «фіатних» грошей відбува- ються за правилами національних законодавств, центра- льних банків або інших державних регуляторів. Електро- нні «нефіатні» гроші є електронними одиницями вартості недержавних платіжних систем. Відповідно емісія, обіг та погашення (обмін на «фіатні» гроші) електронних «нефіат- них» грошей відбуваються за правилами недержавних платіжних систем. Ступінь контролю і регулювання дер- жавними органами таких платіжних систем у різних країнах сильно відрізняються. Часто недержавні платіжні системи прив’язують свої електронні гроші до курсів світо- вих валют, однак держави жодним чином не забезпечу- ють надійність і реальну цінність таких вартісних одиниць. Особисте споживання за допомогою електронних грошей. Споживання – це використання суспільного про- дукту для задоволення потреб людей. Розрізняють вироб- ниче споживання, що означає використання засобів ви- робництва та робочої сили для виготовлення певного продукту, і особисте споживання – використання люди- ною вироблених продуктів для забезпечення життєдіяль- ності [3]. Виробниче споживання як процес, що безперерв- но повторюється, збігається із виробництвом. Особисте споживання незалежно від того, з яких джерел та в яких формах воно здійснюється, забезпечує функціонування головної продуктивної сили – людини. У цьому розумінні особисте споживання є завершальним актом відтворення. У нашому дослідженні увагу буде зосереджено лише на особистому споживанні. Необхідно зазначити, що класич- ний макроекономічний підхід, запропонований Кейнсом до визначення структури споживання, не може бути застосо- ваний для завдань авторського дослідження. Нагадаємо, що Кейнс розглядає споживання тільки як деяку функцію для визначення частки споживання і заощадження, що за- лежать від доходу та інших факторів [12, с. 6]. Зв’язок структури особистого споживання і рівня роз- витку електронних «нефіатних» грошей є особливим. По- ява всесвітньої мережі Інтернет у сотні разів збільшила швидкість обробки та передачі інформації і стала основою стрімкої популяризації «нефіатних» електронних грошей, трансформуючи структуру особистого споживання. Інфор- мація перетворилася на товар, об’єкт купівлі-продажу та ринкових відносин. Наявність електронних грошей забез- печила швидке зростання інформаційних ринків і обсягів торгівлі інформаційними товарами. Необхідно звернути увагу на ряд особливостей спожи- вання інформаційних товарів: 1. Продавці інформації стикаються із необхідністю віддати товар для того, щоб показати його. Цю проблему дозволяє вирішити наявність можливості попереднього перегляду та рецензій, репутація виробника або продав- ця. Наприклад, кіноіндустрія надає змогу попередньо пе- реглянути відео, музична індустрія робить це через радіомовлення, видавництва пропонують подивитися кни- ги у книгарнях. Із розвитком мережі Інтернет зазначена проблема загострюється. Однак дослідження Видав- ництва Національної академії наук США виявило, що розміщення повного тексту книги в Інтернеті призводить до збільшення обсягу продажу цієї книги втричі [11, с. 4]. 2. Споживання певної кількості інформаційного товару не зменшує його обсяг, доступний іншим. Це пов’язано з тим, що виробництво інформаційних товарів зазвичай має дуже високий рівень постійних витрат та вкрай низький рівень змінних витрат [11, с. 4]. Наприклад, створення пер- шого екземпляру фільму потребує значних фінансових за- трат, тоді як вартість наступної копії фактично дорівнює нулю. Як наслідок, спостерігається майже лінійне знижен- ня ціни на товар при збільшенні його споживачів. 3. Цінність інформації знаходиться у прямій залежності від попиту на неї і не має прямого зв’язку із вартістю її створення [4, с. 35]. Зважаючи на той факт, що створення інформаційного продукту потребує здебільшого постійних витрат, виробник зазнає максимальних втрат, якщо товар не буде продаватися [11, с. 5]. 4. Один і той самий інформаційний товар може спожи- ти необмежене число споживачів. Наприклад, періодичні видання доступні більш як одному споживачеві. Для то- варів, які поширюються у цифровій формі, створення копії є настільки дешевою і простою операцією, що споживачі самі починають їх виробляти й поширювати. Цю особ- ливість дослідили Яніс Бакос (Yannis Bakos), Ерік Брінд- жолсон (Erik Brynjolfsson), Дуглас Лайтмен (Douglas Licht- man) у своїй праці «Спільні інформаційні товари» («Shared Information Goods») [14]. Вони показали, що виробники мо- жуть виграти в разі вибору правильної стратегії. Але, безу- мовно, це додає труднощів при оцінці частки інформа- ційних товарів у структурі особистого споживання. Аналіз структури особистого споживання не може бу- ти обмежений лише макроекономічними показниками через їх надмірну агрегованість. У статистичних звітах практично відсутні дані, які характеризують структуру споживання. Щоб їх зібрати, необхідно створення репре- зентативної вибірки споживачів або продавців та здійснення статистичного спостереження особистих по- треб. Основний метод, який доцільно застосовувати під час збору інформації, – це анкетування. Дослідження особистого споживання передбачає виз- начення кількісної та якісної складових особистих потреб, вивчення виробництва товарів. Алан Варде (Alan Warde) у своєму дослідженні [14] зазначає, що більшість видів дія- льності й, мабуть, усі види комплексної діяльності потре- бують і зумовлюють споживання. Споживання не може бути прирівняне до попиту – йо- го слід розглядати як невід’ємну частину більшості сфер щоденного життя; як процес привласнення та оцінки суб’єктом товарів, послуг, інформації, оточення незалеж- но від наявності факту купівлі-продажу в цілях викорис- тання або навіть просто спостерігання. Отже, можна виділити такі шляхи використання елек- тронних грошей у мережі Інтернет: 1. Купівля обчислювальної техніки та комплектуючих – починаючи від повноцінних комп’ютерів і закінчуючи мобільними телефонами. Це є закономірним у зв’язку з тим, що діяльність усіх користувачів Інтернету пов’язана із використанням комп’ютерної техніки або для роботи, або для розваг, а, як уже підкреслювалося, структура спожи- вання залежить від діяльності. 11-12’2010 85 ÃÐÎØ², Ô²ÍÀÍÑÈ ² ÊÐÅÄÈÒ ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 2. Купівля інформаційних товарів, до яких належить будь-що, що можливо перевести у цифровий вигляд, – книга, фільм, аудіозапис, телефонна розмова [11, с. 3]. Найбільш популярна форма інформаційних товарів – циф- рова. Сьогодні компанія Amazon, найбільший у світі роздрібний Інтернет-магазин, продає більше книг в елек- тронному вигляді, ніж у паперовому. А компанія Apple, найбільший у світі магазин музики, поширює музичні зву- козаписи тільки у цифровому вигляді. 3. Оплата різного виду послуг. Переважно йдеться про оплату за доступ до мережі Інтернет, мобільний зв’язок, користування кабельним телебаченням, комунальні по- слуги та ін. 4. Купівля стандартизованих товарів. Відносно таких товарів покупець може стверджувати, що у двох різних продавців обраний товар буде абсолютно однаковий. До таких товарів, наприклад, належить побутова техніка. Як- що товар однаковий у різних продавців, то вирішальним фактором стає ціна. Інтернет зробив передачу інформації миттєвою, тому покупець завжди може швидко порівняти ціни в різних Інтернет-магазинах й обрати для себе кращі умови. Тож Інтернет-ринок – більш конкурентний та більш вигідний, а тому більш привабливий для споживача. Зв’язок між групами товарів, структурою особисто- го споживання і розвитком електронних платежів. Стосовно першої групи товарів необхідно зазначити, що первинний зв’язок із розвитком електронних платежів на- справді є зворотним. Спочатку почалося споживання цих товарів, а потім їх використання як інструменту для здійснення електронних платежів. І чим більшою є частка товарів першої групи у структурі особистого споживання, тим більше можливостей у споживачів для електронних платежів. Оскільки діяльність усіх цих користувачів пов’язана з мережею Інтернет, то й абсолютно зако- номірним можна вважати той факт, що за товари першої групи платять електронними грошима. У такому випадку зв’язок структури особистого споживання і розвитку еле- ктронних платежів є неоднозначним. З одного боку, ми спостерігаємо зростання споживання товарів першої групи й можемо сказати, що це відбувається завдяки тому, що їх купують, використовуючи електронні платежі. З другого боку, можна впевнено стверджувати, що комп’ютерну техніку придбавають для того, щоб здійснювати елек- тронні платежі. У будь-якому випадку наявним є вплив електронних грошей на структуру особистого споживання. Відносно другої групи товарів слід зауважити, що роз- виток електронних платежів зумовив значне збільшення інформаційних товарів у структурі особистого споживан- ня. Безумовно, подібні товари споживалися й раніше, але у часи технологічного розвитку, їх частка у структурі спо- живання неймовірно зросла. Науковці заговорили про інформаційне суспільство, нову історичну фазу розвитку цивілізації, у якій основними продуктами виробництва та споживання є інформація і знання. Чому розвиток елек- тронних платежів відіграв у цьому процесі важливу роль? Основне призначення Інтернету – обмін інформацією, у тому числі у вигляді інформаційних товарів. Завдяки гло- бальному характеру мережі стало можливим отримання інформації з будь-якої частини світу, й відповідно пропо- зиція інформаційних товарів зросла на порядки. Інформа- ція може бути куплена у продавця, який знаходиться в ін- шій частині світу, і миттєво доставлена покупцю. Оплата за інформацію також здійснюється та доставляється в будь-яку країну дуже швидко завдяки електронним пла- тежам. Товари третьої і четвертої груп хоч і оплачуються за допомогою електронних грошей, але це не відбивається на структурі особистого споживання. Такі товари спожи- валися й до появи електронних грошей. Останні лише при- внесли новий спосіб платежу. Основними мотивами опла- ти послуг через Інтернет є зручність і миттєвість. Для четвертої групи товарів існує додатковий мотив – ціна. Як уже зазначалося вище, Інтернет-ринок є більш конкурент- ним та привабливим для споживача. Висновок. Електронні гроші виникли в результаті ево- люції грошових форм. Основна перевага електронних гро- шей перед звичайними безготівковими розрахунками – надзвичайно низька вартість транзакцій. Сьогодні не існує єдиного методологічного підходу до визначення сутності електронних грошей та їх типів. В Україні до електронних грошей відносять одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими, ніж емітент, особами і є грошовим зобов’язанням емітента. Розвиток електронних платежів забезпечив торгівлю інформаційними товарами у глобальній мережі Інтернет й тим самим змінив характер особистого споживання. Був створений новий ринок, який зміг задовольнити попит на якісні інформаційні товари. Завдяки електронним плате- жам стало економічно вигідно виробляти ці інформаційні товари. Література 1. Деньги. Кредит. Банки : учебник / Г. Е. Алпатов, Ю. В. Базулин и др. ; под ред. В. В. Иванова, Б. И. Соколова. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2003. – 624 с. 2. Диба М. Еволюція золота: історія і сучасність / М. Диба, Е. Бах- тарі // Вісник НБУ, жовтень 2008. – С. 20–28. 3. Климко Г. Н. Основы экономической теории: политэкономичес- кий аспект : учеб. / Г. Н. Климко. – К. : Знание-Пресс, 2004. – 615 с. 4. Пономаренко Н. Ш. Особливості розвитку інформаційного рин- ку : монографія / Н. Ш. Пономаренко, О. В. Фінагіна ; Ін-т еко- номіко-правових досліджень НАН України. – Донецьк : ТОВ «Юго- Восток, Лтд», 2006. – 194 с. 5. Про електронні гроші в Україні : Постанова Правління НБУ від 25 червня 2008 року № 178 [Електронний ресурс]. – Режим до- ступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z068808 6. Світовий досвід і перспективи розвитку електронних грошей в Україні : науково-аналітичні матеріали. – Вип. 10 / П. М. Сенищ, В. М. Кравець, В. І. Міщенко, О. О. Махаєва, В. В.Крилова, Н. В.Гри- щук. – К. : Національний банк України. Центр наукових дослід- жень, 2008. – 145 с. 7. Тарасов В. И. Деньги, кредит, банки : учебн. пособ. / В. И. Тара- сов. – Мн. : Мисанта, 2003. – 512 с. 8. Amazon sells more e-books than hardcover volumes [Електрон- ний ресурс]. – Режим доступу : http://www.internetretailer.com/ 2010/07/20/amazon-sells-more-e-books-hardcover-volumes 9. Directive of the European Parliament and of the Council 2000/46/EC of 18.09.2000 «On the taking up, pursuit of and prudential supervision of the business of electronic money institutions» // Official Journal of the European Communities. – L 275. – 2000. – 27 Oct. – P. 39–43. 10. Evaluation of the E-Money Directive (2000/46/EC), European Commission, 17 February 2006. – 62 p. [Електронний ресурс]. – Ре- жим доступу: http://ec.europa.eu/dgs/internal_market/docs/evalua- tion/e_money_directive.pdf 11. Hal R. Varian. Markets for Information Goods. – University of California, Berkeley, 1998. – 19 p. 12. Milton Friedman. A Theory of the Consumption Function. – Published in 1957 by Princeton University Press. – 259 p. 13. Survey of electronic money developments, BIS, November 2001. – 104 p. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bis.org/ publ/cpss48.pdf 14.Yannis Bakos, Erik Brynjolfsson, Douglas Lichtman. Shared Information Goods, 1998. – University of Chicago Law School, John M. Olin Law & Economics Working. – Paper No. 67. Стаття надійшла до редакції 19 жовтня 2010 року 11-12’2010
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-45593
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1728-6220
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:11:58Z
publishDate 2010-10-19
publisher Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
record_format dspace
spelling Морозов, А.С.
Турський, В.В.
2013-06-14T22:02:11Z
2013-06-14T22:02:11Z
2010-10-19
Вплив електронних грошей на характер особистого споживання / А.С. Морозов, В.В. Турський // Економiчний часопис-XXI. — 2010. — № 11-12. — С. 82-85. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.
1728-6220
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45593
336.741.21
У статті розглянуто сутність та види електронних грошей. Визначено роль сучасних грошей у структурі особистого споживання. Надано характеристику інформаційних товарів як базових предметів споживання за рахунок електронних грошей.
В статье рассмотрены сущность и виды электронных денег. Определена роль современных денег в структуре личного потребления. Представлена характеристика информационных товаров как базовых предметов потребления за счет электронных денег.
The article studies content and types of e-money. The authors define the role of modern money in the structure of individual consumption. The article describes information goods as key commodities bought with e-money.
uk
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
Економiчний часопис-XXI
Гроші, фінанси і кредит
Вплив електронних грошей на характер особистого споживання
Влияние электронных денег на характер личного потребления
Influence of electronic money on character of personal consumption
Article
published earlier
spellingShingle Вплив електронних грошей на характер особистого споживання
Морозов, А.С.
Турський, В.В.
Гроші, фінанси і кредит
title Вплив електронних грошей на характер особистого споживання
title_alt Влияние электронных денег на характер личного потребления
Influence of electronic money on character of personal consumption
title_full Вплив електронних грошей на характер особистого споживання
title_fullStr Вплив електронних грошей на характер особистого споживання
title_full_unstemmed Вплив електронних грошей на характер особистого споживання
title_short Вплив електронних грошей на характер особистого споживання
title_sort вплив електронних грошей на характер особистого споживання
topic Гроші, фінанси і кредит
topic_facet Гроші, фінанси і кредит
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45593
work_keys_str_mv AT morozovas vplivelektronnihgrošeinaharakterosobistogospoživannâ
AT tursʹkiivv vplivelektronnihgrošeinaharakterosobistogospoživannâ
AT morozovas vliânieélektronnyhdenegnaharakterličnogopotrebleniâ
AT tursʹkiivv vliânieélektronnyhdenegnaharakterličnogopotrebleniâ
AT morozovas influenceofelectronicmoneyoncharacterofpersonalconsumption
AT tursʹkiivv influenceofelectronicmoneyoncharacterofpersonalconsumption