Венчурне інвестування: потенційні можливості розвитку

В статті визначені особливості та принципи венчурного інвестування, досліджено поточний стан проблеми венчурного інвестування в Україні, запропоновано заходи зі стимулювання його розвитку. Ключові слова: венчурне інвестування, венчурний фонд, інститут спільного інвестування, інвестиційний проект,...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Костенок, І.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2011
Schriftenreihe:	Вісник економічної науки України
Schlagworte:	Наукові статті
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45613
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Венчурне інвестування: потенційні можливості розвитку / І.В. Костенок // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 1 (19). — С. 65-68.— Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-45613
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-456132025-02-09T14:21:46Z Венчурне інвестування: потенційні можливості розвитку Венчурное инвестирование: потенциальные возможности развития Strategy of development enterprise on the basis conception of industrial marketing Костенок, І.В. Наукові статті В статті визначені особливості та принципи венчурного інвестування, досліджено поточний стан проблеми венчурного інвестування в Україні, запропоновано заходи зі стимулювання його розвитку. Ключові слова: венчурне інвестування, венчурний фонд, інститут спільного інвестування, інвестиційний проект, вартість чистих активів, інновації В статье определены особенности и принципы венчурного инвестирования, исследовано состояние проблемы венчурного инвестирования в Украине, предложены мероприятия по стимулированию его развития. Ключевые слова: венчурное инвестирование, венчурный фонд, институт совместного инвестирования, инвестиционный проект, стоимость чистых активов, инновации In the article the peculiar features and basic principles of venture investments are determined, the current state of venture investment process in Ukraine is investigated, the measures for stimulating this process are proposed. Key words: venture investments, venture fund, institute of joint investment, investment project, value of net assets, innovations 2011 Article Венчурне інвестування: потенційні можливості розвитку / І.В. Костенок // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 1 (19). — С. 65-68.— Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45613 uk Вісник економічної науки України application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові статті Наукові статті
spellingShingle	Наукові статті Наукові статті Костенок, І.В. Венчурне інвестування: потенційні можливості розвитку Вісник економічної науки України
description	В статті визначені особливості та принципи венчурного інвестування, досліджено поточний стан проблеми венчурного інвестування в Україні, запропоновано заходи зі стимулювання його розвитку. Ключові слова: венчурне інвестування, венчурний фонд, інститут спільного інвестування, інвестиційний проект, вартість чистих активів, інновації
format	Article
author	Костенок, І.В.
author_facet	Костенок, І.В.
author_sort	Костенок, І.В.
title	Венчурне інвестування: потенційні можливості розвитку
title_short	Венчурне інвестування: потенційні можливості розвитку
title_full	Венчурне інвестування: потенційні можливості розвитку
title_fullStr	Венчурне інвестування: потенційні можливості розвитку
title_full_unstemmed	Венчурне інвестування: потенційні можливості розвитку
title_sort	венчурне інвестування: потенційні можливості розвитку
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Наукові статті
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45613
citation_txt	Венчурне інвестування: потенційні можливості розвитку / І.В. Костенок // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 1 (19). — С. 65-68.— Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT kostenokív venčurneínvestuvannâpotencíjnímožlivostírozvitku AT kostenokív venčurnoeinvestirovaniepotencialʹnyevozmožnostirazvitiâ AT kostenokív strategyofdevelopmententerpriseonthebasisconceptionofindustrialmarketing
first_indexed	2025-11-26T19:57:55Z
last_indexed	2025-11-26T19:57:55Z
_version_	1849884228153507840
fulltext	2011/№1 65 світова економічна криза. І якщо в таких умовах майже половина респондентів орієнтована на стратегію зростан- ня (а це насамперед обсяги виробництва), то це у кращо- му разі свідчить про їх оптимізм. Більш зваженою є ор- ієнтація на обмеження зростання, яку обрали на 13 % більше опитаних, ніж раніше. На 2,3 % більше стало тих, хто схиляється до стратегій скорочення. Що ж заважає використанню СУ на вітчизняних підприємствах? Результати даних репрезентативної виб- ірки №1 і локальної вибірки №2 співпадають у визначенні головної причини перешкод (див Таблицю). Більшість опитаних в обох вибірках визначили, що запровадити СУ не має можливості через швидкі зміни зовнішнього сере- довища. Але мінливість і нестабільність притаманна усім сторонам нашого життя — від побутових до політичних ситуацій. Відомо — якщо не має можливості змінити ситуацію, треба змінитися дещо самому. У нашому випад- ку мова йде про поступовий розвиток навичок гнучкості, адаптивності, які є і умовою, і продуктом стратегічної спрямованості управління. Взагалі ж дані опитування по вибірці №2 дозволя- ють висунути версію про зростання загальної економі- чної грамотності управлінського персоналу, професійне становлення якого приходиться на важкі терміни кри- зових явищ. В цілому респонденти позитивно оцінюють можливості СУ і вважають опанування їм важливою умовою подолання масштабних наслідків економічної кризи у країні. Література 1. Азоев Г. Л. Конкурентные преимущества фирмы / Г. Л. Азоев, А. П. Челенков. — М., ОАО Типография «Новости», 2000. — 256 с. 2. Будзан Б. Менеджмент в Україні: Сучасність і пер- спективи / Б. Будзан. — К. : Вид-во С. Павличко «Ос- нови», 2001. — 349 с. 3. Йеннер Т. Інтеграція маркетингу і стратегічного менеджменту / Йеннер Т. // Проблемы теории и прак- тики управления. — 1997. — № 6. — С. 106–111. 4. Наливайко А. П. Теорія стратегії підприємства. Сучасний стан та напрямки розвитку : монографія / А. П. Наливайко. — К. : КНЕУ, 2001. — 227 с. 5. Пастухова В. В. Стратегічне управління підприєм- ством: філософія, політика, ефективність : монографія / В. В. Пастухова. — К. : Київ нац. Торг.-екон. Ун-т. 2002. — 302 с. Ключовою ознакою процесу глобалізації кінця ХХ — початку ХХІ століття є формування єдиного світового інве- стиційно-інноваційного простору, який характеризується масштабним транскордонним перетином капіталу й новітніх технологій. Розвинуті країни активно удоскона- люють свій машинобудівний комплекс, модернізують його виробничі потужності й оснащають високотехнологічним устаткуванням, вони майже повністю поділити світовий ринок станків, інструментів і робототехніки. Що стосується України, то через певну інертність розвитку вона і досі залишається нетто-імпортером, країною третього поряд- ку. За такої поляризації у сфері високих технологій при- родними стають відхилення в потоках інновацій, джере- лах їх фінансування й напрямах ефективного використан- ня. У зв’язку з цим, головним завданням держави стає вибір нової траєкторії розвитку та зміцнення конкурентних по- зицій на світовому ринку капіталу й нових технологій. Але для цього потрібна кардинальна зміна якості розвитку, поворот від сировинного до високотехнологічного зростан- ня через стимулюванню науково-технічного прогресу й мо- дернізацію економіки. В. Фальцман зазначає, «… аналіз закономірностей розподілу інновацій свідчить, що одній науці, якою визначною вона не була б, не вдасться підвищити ефек- тивність народного господарства через низьку швидкість дифузії нововведень» [1, с. 132]. Економіці потрібен механізм, який дозволив би своєчасно та ефективно інсталювати інновації у народногосподарський комплекс країни. У цьому зв’язку, перспективним є венчурне інве- стування високотехнологічних виробництв. Венчурний капітал відіграє важливу роль у прискоренні економічного зростання й створенні якісно нових робочих місць, оскільки сприяє розвитку нових високотехнологіч- них виробництв та виробленню нової високоякісної про- дукції. Його природа та умови ефективного використання становлять предмет багатьох наукових досліджень. Так, німецький фахівець А. Плаг [2] дослідив роль венчурного капіталу на прикладі Сполучених Штатів Америки і Німеччини та довів доцільність існування державних програм підтримки цього механізму фінан- сування інноваційного сектору економіки. Зокрема, він визначив, що ринок венчурного капіталу США є само- достатнім і не потребує підтримки з боку держави. Про- те в Німеччині, навпаки, державі потрібно більш уваги приділяти формуванню попиту на цей капітал, оскільки більшість інвесторів віддають перевагу інвестиціям з низьким рівнем ризику. Особливості венчурного інвес- тування, інструменти й методи державної політики його стимулювання вивчають В. Кан’янен та К. Кешніг. В Україні теж існують значні за обсягом та спект- ром досліджень науково-практичні напрацювання щодо регулювання та прискорення інвестиційно-інноваційних процесів. Зокрема, проблемами розвитку венчурного інвестування займаються О. М. Кальченко [3], Волове- ць , Москвін С. О. [4], Пельтек Л. В. [5], Я. В. Мартяко- ва[6], В. Г. Чабан. Але незважаючи на їх розробки, вен- чурне інвестування й досі залишається питанням, що по- требує уваги фахівців. Відповідно, метою цієї статті є вивчення природи венчурного інвестування як особливої форми вкладан- І.В. Костенок канд. екон. наук, м. Донецьк ВЕНЧУРНЕ ІНВЕСТУВАННЯ: ПОТЕНЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КОСТЕНОК І.В. ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ66 ня коштів й оцінка розвитку українського венчурного бізнесу. Поставлена мета обумовила вирішення наступ- них завдань: — визначити особливості та принципи венчурного інвестування, — дослідити поточний стан проблеми венчурного інвестування в Україні, — запропонувати заходи зі стимулювання його роз- витку. Українська асоціація інвестиційного бізнесу визна- чає венчурний капітал як «довгостроковий, ризиковий капітал, що інвестується в акції нових й швидкозроста- ючих компаній з метою отримання великого прибутку після реєстрації цих компаній на фондовій біржі» [7]. Пельтек Л. В. венчурне інвестування тлумачить як «дов- гострокові фінансові вкладення з високим ступенем ризику в акції фірм, що зорієнтовані на розробку, ви- робництво і реалізацію продукції швидкозростаючих компаній, задля їх розвитку з метою отримання прибут- ку від приросту вартості вкладених коштів» [5, с. 71]. Суть венчурного капіталу знаходить прояв у ме- ханізмі венчурного фінансування, який передбачає до- льову участь інвесторів у капіталі венчурної фірми шля- хом придбання акцій через варанти, опціони або кон- вертовані цінні папери. Мета, яку переслідують інвес- тори, полягає в отриманні надприбутків від комерціал- ізації нововведення. Венчурне фінансування традиційно відбувається у два етапи. На першому етапі акумулюють засоби з різних джерел корпорацій, пенсійних фондів, страхових ком- паній, приватних іноземних інвесторів, банків та фондів венчурного капіталу. На другому — кошти фонду розпо- діляють серед відібраних за результатами експертизи проектів. Існує ряд умов венчурного фінансування. По-пер- ше, підприємство, в яке вкладає кошти венчурний фонд, не може бути державним, командитним, приватним чи кооперативним. Воно обов’язково має бути акціонерним або стати акціонерним у ході інвестування. По-друге, підприємство повинно забезпечити зростання капіталу на 30–50 %. И, по-третє, механізм продажу акцій має бути чітко визначеним. Інвестори, вкладаючи кошти у венчурні фонди, теж висувають певні умови: капітал надається підприємцям на певний термін, на відбір ризикових проектів венчур- ний капіталіст може витратити лише визначену суму від розміру фонду; у разі продажу акцій венчурних фірм венчурний капіталіст отримує у вигляді винагороди ча- стину венчурної суми. Безумовною перевагою цього механізму є здатність забезпечувати високі темпи нарощування інвестицій незалежно від обсягів накопичень в економіці та за відсутністю розвиненої ринкової інфраструктури, що обслуговує інвестиційні процеси. До недоліків механіз- му слід віднести високий ризик прийняття неефектив- них інвестиційних рішень, що призводять до економіч- них втрат та помилок при виборі пріоритетних на- прямків інвестиційної активності. Сьогодні в Україні венчури знайшли бізнесову нішу і забезпечують непогані прибутки, про що свідчать ана- літичні дані Української асоціації інвестиційного бізне- су щодо доходності венчурних інвестиційних фондів за 2009 рік. У таблиці 1 та на рисунку 1 наведено 10 найбільш прибуткових та 5 найменьш прибуткових вен- чурних фондів України. Найвищій рівень прибутковості за 2009 рік має ЗНВПІФ «Легенда» (3711,55 %), наступне місце у рей- тингу займає ЗНВПІФ «Промисловий капітал». Ці два інститути майже у три рази випереджають за рівнем доходності інші установи, що увійшли до переліку. По- мітно важким є стан ПВНЗІФ «ДомІнвестКапітал», ПВІФ «Інекс» ВАТ «КУА «Росан-Капітал», ПЗНВІФ «РіалІстейт-Економік», ПЗНВІФ «ІС-Холдінг-Неру- хомість», ПВІФ «ТАУЕР», їх позиції останні у рейтингу. Відчути різницю у рівнях прибутковості інститутів спільного інвестування дозволяють данні рисунку 1. Перші дві позиції належать безумовним лідерам, майже на однаковому рівні залишилися ЗНВПІФ «Карпати» та ЗНВПІФ «Бонумнерухомість», а також ЗНВПІФ «Ком- фортнемісто» та ЗНВПІФ «Старокиївський». Експерти вважають, що сьогодні український вен- чурний капітал схильний реалізовувати середньоризи- кові інвестиційні проекти. Найпривабливішими сфера- ми для інвестування залишаються будівництво, неру- хомість, переробка сільськогосподарської продукції, харчова промисловість, роздрібна торгівля. Тоді як на Заході і в США — це інвестиції в інновації. Так, за да- ними Української асоціації інвестиційного бізнесу вен- чурні фонди, що інвестують в нерухомість, складають 60 % загальної кількості інститутів спільного інвестуван- ня, а частка венчурних фондів, що вкладають кошти в інноваційні технології, дорівнює лише 1 % [3]. Деякі українські венчурні фонди володіють значни- ми фінансовими ресурсами, про що свідчать показники вартості чистих активів десяти провідних венчурних фондів на кінець 2009 року (рисунок 2). Найбільшу вартість чистих активів має ВЗНКІФ «Унібудінвест» (4,67 млрд. грн.), другу позицію за ним займає ПЗНВІФ «Вега» (2,33 млрд. грн.). Майже однакову вартість чис- тих активів мають ПЗНВІФ «Мегаполіс» та ПАТ «ЗНВ Таблиця 1 Доходність українських венчурних фондів у 2009 році Примітка. Складено за офіційними даними Української асо- ціації інвестиційного бізнесу [7]. КОСТЕНОК І.В. 2011/№1 67 КІФ «СмартКапітал», посідаючи відповідно третє та четверте місця. Різниця в основних показниках розвитку інститутів спільного інвестування свідчить про недостатній рівень розробки цього питання, відсутність певної уваги до нього з боку державної влади та потребу більш ретель- ного ставлення до проблеми венчурного бізнесу в Ук- раїні. Основними перешкодами у розвитку венчурного інвестування фахівці вважають нестабільне зовнішнє середовище, нерозвиненість венчурної інфраструктури, низьку ліквідність венчурних інвестицій у зв’язку з не- розвиненістю фондового ринку, іноземне походження венчурного капіталу, слабку інформаційну підтримку та брак прозорості й відкритості у бізнесі [4; 8]. Але такий стан справ не є критичним. До позитив- них зрушень, що відбуваються у цій сфері, науковці відно- сять прийняття Закону України «Про венчурне інвесту- вання інноваційної діяльності», внесення відповідних змін до усіх суміжних законодавчих та нормативно-пра- вових актів, державних програм та проектів, впроваджен- ня пільгового режиму оподаткування венчурних підприємств, що інвестують в інноваційні проекти, роз- робку системи мотиваційних чинників для венчурних інвесторів, створення умов для забезпечення ліквідності наукоємних фірм, тобто можливість продажу їх акцій на фондовій біржі, використання державою спеціальних важелів регулювання інноваційної діяльності [6]. На наш погляд, для рішення цієї проблеми перш за все потрібно створити привабливі умови для розвитку в Україні високоризикового інвестування, розробити спеціальну систему мотивації з боку держави для ство- рення венчурних фондів і компаній, проводити пост- ійний моніторинг стану справ в інноваційній сфері, посилити захист прав інтелектуальної власності, забез- печити належну інформаційну підтримку венчурних інвесторів з високим рівнем якості та достовірності інформації, що надається. Важливим питанням є куль- тивація відповідної культури венчурного бізнесу, тобто потрібно приділяти увагу підготовці восококваліфікова- них фахівців у цій сфері та створювати позитивний імідж цього типу фінансування. Рис. 1. Щорічна та середня квартальна доходність українських венчурних фондів у 2009 році, %. Складено за офіційними даними Української асоціації інвестиційного бізнесу [7] Рис. 2. Ватрість чистих активів деякіх українських венчурних фондів, млрд. грн. Складено за офіційними даними Української асоціації інвестиційного бізнесу [7] КОСТЕНОК І.В. ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ68 Література 1. Фальцман В. Комплексная программа НТП: дости- жения, уроки и перспективы / В. Фальцман // Вопросы экономики. — 1997. — № 5. — С. 128–137. 2. Plagge A. Public Policy for Venchure Capital: a Comparison of the United States and Germany / Arnd Plagge. — Weisbaden: Deutscher Universitate-Verlag, 2006. — 139 p. 3. Кальченко О. М. Венчурний бізнес: вітчизняний та зарубіжний досвід. Національний банк України <http:/ /www. nbuv. gov. ua/portal/Soc_Gum/Vcndtu/2009_35/19. htm> 6.01.2011 4. Москвін С. О. Венчурні фонди інноваційного роз- витку / С. О. Москвін // Актуальні проблеми економі- ки. — 2009. — №2. — C. 89–95. 5. Пельтек Л. В. Державне регулювання розвитку вен- чурного бізнесу в інвестиційній сфері / Л. В. Пельтек // Економіка та держава. — 2009. — №3. — С. 77–80. 6. Мартякова О. В. Венчурне інвестування в системі фінансування інноваційної діяльності в сфері охорони здоров’я / О. В. Мартякова, І. В. Трикоз // Вісник Бер- дянського університету менеджменту і бізнесу. — 2010. — №2. — C. 36–41. 7. Поняття венчурного капіталу: неформальний та фор- мальний сектори. Особливості венчурного інвестування. Українська асоціація інвестиційного бізнесу. <http://www. uaib. com. ua/files/articles/204/13_4. pdf> 5.01.2011. 8. Княжанський В. Продається «українська ідея». Без венчурного капіталу інновацій не буде / В. Княжансь- кий // День. — 2003. — № 9. В умовах фінансово-економічної кризи у країні зрос- тає значення рівня організації маркетингової діяльності на всіх підприємствах, це витікає з того що правильна орган- ізація маркетингової діяльності дозволяє мінімізувати нега- тивну дію макрооточення. Це напряму стосується всіх підприємств і галузей, та в першу чергу промисловості бу- дівельних матеріалів тому що найбільшим чином фінансо- во-економічна криза вплинула саме на будівельну індуст- рію. За прогнозом МВФ у 2010 році обсяг ВВП на Україні зросте на 1–2 %, при цьому обсяги будівництва скоротять- ся приблизно на 20–25 %. По суті, скорочення обсягів ви- пуску будівельних матеріалів буде відповідати скороченню рівня будівництва. Значно більше скорочення рівня будів- ництва ніж ВВП безперечно станеться навіть у випадку прямого активного фінансування з боку держави в бюджет будівництва, в основному пов’язаного з проведенням Євро- 2012. Саме це визначає актуальність теми даної статті, при- свяченої вдосконаленню маркетингового управління на про- мисловому підприємстві ВАТ «Дон Цемент» — крупного підприємства індустрії будівельних матеріалів. Маркетингова діяльність, як частина господарської діяльності, спрямована на створення фінансових ресурсів підприємства, достатніх для його розвитку, забезпечення росту рентабельності, підвищення його інвестиційної привабливості. Маркетингова діяльність повинна мати метою поліпшення фінансового стану підприємства. Аналіз маркетингового стану дозволяє своєчасно виявити переваги і недоліки у фінансовій діяльності та розробити заходи щодо поліпшення фінансового стану підприємства і його платоспроможності. Досягнення фінансової стабільності підприємства в сучасних умовах є питанням його виживання. У зв’язку з цим аналіз фінансового та маркетингового стану підприє- мства стає основним важелем, здатним не тільки діагнос- тувати «фінансове здоров’я» підприємства, але і допомог- ти зберегти від ризику втратити вкладені грошові кошти. Проблемі формування маркетингової стратегії підприємства присвячено роботи багатьох вчених, наприк- лад, [1; 2; 3; 4]. Але в сучасних умовах господарювання потрібен більш ретельний аналіз маркетингової кон’юнк- тури ринку та, в окремих випадках, спрямованість стра- тегії виробництва на скорочення. Це питання особливо актуальне для підприємств будівельної галузі, тому що вони є найбільш чутливими до теперішніх економічних змін. Мета статті — вдосконалення організації маркетин- гового управління промислового підприємства ВАТ «Дон Цемент». А. Файоль і Л. Урвік ще у своїх перших працях заз- начали, що передбачення — це відправна точка плануван- ня діяльності підприємств, управління взагалі. Залежно від розуміння тенденцій розвитку економіки, галузі, підприємства, необхідності та можливостей передбачен- ня майбутнього фірми, що створюються сьогодні, впро- довж свого існування в дещо скороченому варіанті мо- жуть проходити історичний шлях розвитку планування та управління підприємствами за останні 50–60 років [5]. На перших етапах створення та функціонування підприємств можна розпізнати характеристики управл- іння, що були притаманні теорії та практиці керівниц- тва підприємствами на ранніх етапах розвитку та станов- лення управління як науки (тобто на початку ХХ сто- ліття). Кожне підприємство має певні механізми регу- лювання, що дають змогу запобігати відхиленням і вип- равляти їх. Якщо зовнішнє середовище дозволяє фірмі А.Т. Кучер канд. техн. наук В.А. Кучер канд. екон. наук, м. Донецьк РОЗРОБКА СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ КОНЦЕПЦІЇ ПРОМИСЛОВОГО МАРКЕТИНГУ КУЧЕР А.Т., КУЧЕР В.А.

Венчурне інвестування: потенційні можливості розвитку

Institution

Ähnliche Einträge