Вплив рівня невизначеності на динаміку структури капіталу промислових підприємств України
У статті розглянуто актуальні теоретичні та прикладні питання щодо шляхів адаптації промислових підприємств України до нових умов господарювання в умовах ринкової нестабільності з метою нарощування капіталу В статье рассмотрены актуальные теоретические и прикладные вопросы относительно путей адаптац...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45705 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вплив рівня невизначеності на динаміку структури капіталу промислових підприємств України / Т.О. Никитюк // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 2 (20). — С. 133-137.— Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-45705 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Никитюк, Т.О. 2013-06-17T19:46:00Z 2013-06-17T19:46:00Z 2011 Вплив рівня невизначеності на динаміку структури капіталу промислових підприємств України / Т.О. Никитюк // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 2 (20). — С. 133-137.— Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45705 У статті розглянуто актуальні теоретичні та прикладні питання щодо шляхів адаптації промислових підприємств України до нових умов господарювання в умовах ринкової нестабільності з метою нарощування капіталу В статье рассмотрены актуальные теоретические и прикладные вопросы относительно путей адаптации промышленных предприятий Украины к новым условиями хозяйствования в условиях рыночной нестабильности с целью наращивания капитала. In the article pressing theoretical and practical issues with regards to ways of industrial entities adaptation to the new conditions of business in the conditions of market instability with the purpose of capital increase are considered. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Вплив рівня невизначеності на динаміку структури капіталу промислових підприємств України Влияние уровня неопределенности на динамику структуры капитала промышленных предприятий Украины Influence of uncertainty level on dynamics of capital structure of industrial entities in Ukraine Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Вплив рівня невизначеності на динаміку структури капіталу промислових підприємств України |
| spellingShingle |
Вплив рівня невизначеності на динаміку структури капіталу промислових підприємств України Никитюк, Т.О. Наукові статті |
| title_short |
Вплив рівня невизначеності на динаміку структури капіталу промислових підприємств України |
| title_full |
Вплив рівня невизначеності на динаміку структури капіталу промислових підприємств України |
| title_fullStr |
Вплив рівня невизначеності на динаміку структури капіталу промислових підприємств України |
| title_full_unstemmed |
Вплив рівня невизначеності на динаміку структури капіталу промислових підприємств України |
| title_sort |
вплив рівня невизначеності на динаміку структури капіталу промислових підприємств україни |
| author |
Никитюк, Т.О. |
| author_facet |
Никитюк, Т.О. |
| topic |
Наукові статті |
| topic_facet |
Наукові статті |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник економічної науки України |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Влияние уровня неопределенности на динамику структуры капитала промышленных предприятий Украины Influence of uncertainty level on dynamics of capital structure of industrial entities in Ukraine |
| description |
У статті розглянуто актуальні теоретичні та прикладні питання щодо шляхів адаптації промислових підприємств України до нових умов господарювання в умовах ринкової нестабільності з метою нарощування капіталу
В статье рассмотрены актуальные теоретические и прикладные вопросы относительно путей адаптации промышленных предприятий Украины к новым условиями хозяйствования в условиях рыночной нестабильности с целью наращивания капитала.
In the article pressing theoretical and practical issues with regards to ways of industrial entities adaptation to the new conditions of business in the conditions of market instability with the purpose of capital increase are considered.
|
| issn |
1729-7206 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45705 |
| citation_txt |
Вплив рівня невизначеності на динаміку структури капіталу промислових підприємств України / Т.О. Никитюк // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 2 (20). — С. 133-137.— Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT nikitûkto vplivrívnâneviznačenostínadinamíkustrukturikapítalupromislovihpídpriêmstvukraíni AT nikitûkto vliânieurovnâneopredelennostinadinamikustrukturykapitalapromyšlennyhpredpriâtiiukrainy AT nikitûkto influenceofuncertaintylevelondynamicsofcapitalstructureofindustrialentitiesinukraine |
| first_indexed |
2025-11-26T07:29:53Z |
| last_indexed |
2025-11-26T07:29:53Z |
| _version_ |
1850614340414078976 |
| fulltext |
2011/№2 133
прямую «увязываться» с выполнением тех или иных
отдельных ключевых показателей эффективности. Таким
путем корпоративный механизм оценки расширяет воз-
можности управления системными мотивациями со-
трудников организации.
6. Выводы по данному исследованию и перспективы
дальнейших поисков в данном направлении
Создание методологии оценки эффективности де-
ятельности, в первую очередь, — подбор спектра обосно-
ванных критериев оценки — с учетом приоритета кор-
поративной модели поведения (восприятия) стимулиру-
ет развитие у сотрудников системных компетенций, на
которых держится парадигма успешного ведения бизне-
са.
Утверждение на предприятии организационной
культуры инновационного типа способствует формиро-
ванию уникальной корпоративной модели трудового
поведения и восприятия. Данная модель определяет
способы достижения персоналом стратегических целей
организации на всех ее уровнях.
Литература
1. Мескон М. Х. Основы менеджмента / М. Х. Мес-
кон, М. Альберт, Ф. Хедуори ; пер. с англ. — М. : Дело,
2002. — 704 с.
2. Управление персоналом на предприятии : учебник
для вузов // под ред. М. И. Бухалкова. — М. : Издатель-
ство «Экзамен», 2005. — 320 с.
3. Поздин Д. В. В бизнесе нас не интересуют лично-
стные качества / Поздин Д. В. // Управление персона-
лом. — № 19. — 2010. — С. 65–69.
4. Каплан Р. С. Сбалансированная система показате-
лей. От стратегии к действию / Р. С. Каплан, Д. П. Нор-
тон. — М. : «Олимп-Бизнес». — 210 с.
5. Акимова Е. В. Управление человеческим капиталом
промышленного предприятия посредством персональных
сбалансированных систем показателей / Акимова Е. В.,
Каменская О. А. // Актуальні проблеми економіки. — №
5. — 2010. — С. 37–45.
6. Радченко О. Влияние организационной культуры на
социальную систему предприятия / Радченко О. // Ве-
стник Московского Университета. Сер. 6. Экономика. —
№ 1. — 2008. — С. 63–70.
7. Гавриш Ю. П. Оценка нематериальных активов
ЗАО «Новокраматорский машиностроительный завод»
в рамках сбалансированной системы показателей / Гав-
риш Ю. П. // Актуальні проблеми економіки. — № 9. —
2010. — С. 106–111.
8. Командообразование: лидерство на завтра // Ме-
неджер по персоналу. — № 1. — 2006. — С. 4–11.
Постановка проблеми. Невизначеність в економіці,
яка має глибоке теоретико-методичне осмислення у
науковій і прикладній економічній літературі, трансфор-
мується та проявляється через призму функціонування
та господарювання великих промислових підприємств.
Які в свою чергу, в силу впливу ризиків та об’єктивних
макроекономічних умов також формують зовнішнє не-
стабільне ринкове середовище. Невизначеність еконо-
мічного розвитку промислового підприємства завжди
обумовлена сумарною дією чинників різного рівня.
Особливостям формування та розвитку виробничих
систем в умовах невизначеності присвячено не мало
праць знаменитих вчених, серед яких Дж. М. Кейнс,
А. Маршалл та А. Пігу. Так, Кейнс обґрунтував положен-
ня про те, що вартість повинна обраховуватися з ураху-
ванням витрат, які викликані непередбачуваними зміна-
ми ринкових цін, надмірними зношенням основних
засобів та пошкодженнями в результаті катастроф.
А. Маршалл та А. Пігу вважали, що підприємства, які
функціонують в умовах невизначеності і прибуток яких
є випадковою змінною, повинно керуватися у своїй
діяльності такими критеріями, як розмір отриманого
прибутку та величиною можливих його коливань. Тобто
у разі капіталовкладень з однаковими варіантами при-
бутку, оптимальним вважається той у якого коливання
прибутку буде меншим.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ринкова не-
стабільність у зв’язку з розвитком продуктивних сил і спе-
цифічних виробничих відносин, як правило, завжди ви-
ступає чинником динамізму та тенденцій зростання не-
визначеності організаційно-економічного середовища
функціонування промислових підприємств. Питанням
удосконалення управління капіталом промислових
підприємств присвячено чимало праць вітчизняних та
зарубіжних науковців, зокрема О. Амоші, А. Аракеляна,
І. Александрова, І. Бланка, С. Богачова, В. Бубенця, І. Бу-
лєєва, Ю. Воробйова, С. Іщука, Р. Коваля, О. Кузьміна,
С. Мочерного, П. Павлова, Д. Палтеровича, М. Проко-
пенка, Ю. Пасічника, О. Терещенко, К. Павлова. Наприк-
лад, І. Ансофф, аналізуючи нестабільність умов підприє-
мницької діяльності в США, також виділяв декілька по-
слідовних стадій її наростання протягом минулого сто-
ліття [1]. Однак, досі детально розроблені тільки деякі
аспекти удосконалення структури капіталу та диверсиф-
ікації напрямів її використання, проте їм бракує ураху-
вання чинника невизнаності в умовах ринкової нестаб-
ільності. Таким чином, необхідність теоретичного вивчен-
ня вказаних проблем та підпорядкування проведених
Т.О. Никитюк
м. Київ
ВПЛИВ РІВНЯ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ НА ДИНАМІКУ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ
ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ
НИКИТЮК Т.О.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ134
досліджень практичному застосуванню обумовили вибір
тематики даної статті.
Однією із головних причин невизначеності у про-
мисловій сфері є вплив науково-технічного прогресу,
який призводить до появи нової науково-технічної
інформації на рівні ідей, а в кінцевому підсумку нових
технологій виробництва. І особливо впливає на невиз-
наченість інвестиційний процес, який має носить імо-
вірнісний характер в силу багатогранності та багатоста-
дійності сучасного виробництва, територіального розм-
іщення та кооперування у випуску продукції. Про це
особливо наголошували у свої працях, які не втратили
актуальності Петраков М. Я. та Ротарь В. І. [2].
Мета статті полягає в аналізі стану формування
капіталу промислових підприємств в умовах ринкової
нестабільності, розгляді комплексу питань, які пов’язані
з підвищенням інвестиційної активності та формування
за її рахунок позитивної динаміки оновлення основних
засобів промислових підприємств.
Постановка завдання. Акцентування уваги на необ-
хідності обґрунтування та удосконалення підходів у ви-
рішенні проблеми нарощування капіталу промислових
підприємств. Одним з реальних шляхів виходу з кризи
можуть стати приватно-державні партнерства, наукові
парки в рамках яких можливо привернути інвестиції і
високі технології в оновлення основних засобів промис-
лових підприємств.
Виклад основного матеріалу. Вимоги швидкої коротко-
строкової окупності витрат, якими досить часто керуються
більшість вітчизняних промислових підприємств в умовах
ринкової нестабільності, призводять до скорочень капіта-
ловкладень, що в свою чергу підвищує середній термін служ-
би обладнання та зниження продуктивності праці. Звичай-
но основою темпів зростання економіки України є продук-
тивність праці. За останні десять років середньорічний
приріст продуктивності праці в країні (обсяг витрат на оди-
ницю трудовитрат) складав 7,2 %. Саме цей чинник вносить
найбільший вклад у формування та зростання ВВП. За да-
ними досліджень компанії McKinsey&Company продук-
тивність праці в Україні зросла завдяки більш раціонально-
му використанню виробничих потужностей, а окремі галузі
промисловості навіть практично досягли граничного заван-
таження потужностей. Наприклад, у 2006–2007 рр. вироб-
ничий потенціал металургійної галузі використовувався на
95 % [7]. Однак експлуатація застарілих основних засобів
вимагає більших трудовитрат, оскільки велика кількість
персоналу промислових підприємств змушена займатися не
основним виробництвом, а виконувати ремонтні роботи та
технічне обслуговування. Загальна продуктивність праці у
вітчизняній економіці, яка розрахована компанією
McKinsey&Company, як обсяг ВВП з урахуванням паритету
купівельної спроможності на одного зайнятого складає лише
16 % від рівня США. Одним із чинників підвищення про-
дуктивності праці є оновлення капіталу підприємства.
Останні наукові дослідження свідчать, що стратегія
багатьох японських і західноєвропейських промислових
компаній націлена на довгострокову перспективу, яка пе-
редбачає відмову від отримання короткострокового при-
бутку з метою отримання переваг на ринку у довгостро-
ковій перспективі. Керівники американських промисло-
вих компаній у зв’язку із впливом вкладників капіталу за
рахунок придбання цінних паперів налаштовані на реал-
ізацію заходів забезпечення стійкого підвищення прибут-
ку. В Україні, із-за ринкової нестабільності, велика
кількість промислових підприємств, витрачає отриманий
прибуток на особисте споживання і не вкладає кошти у
розширення виробництва. Усе це негативно позначаєть-
ся на рівні технічного оснащення і звичайно позначить-
ся на ефективність у недалекій перспективі.
Передумовою для наукового осмислення проблема-
тики впливу рівня невизначеності на динаміку структури
капіталу промислових підприємств є більш прагматичне
розуміння самого явища капіталу підприємства та його
структури. Однозначно, з методологічної точки зору важ-
ливе значення для розуміння й трактування такого явища
як капітал має зауваження А. Маршалла щодо повноти і
однозначності його визначення. Ось що з цього приводу
пише вчений «до капіталу відносять увесь накопичений
запас засобів для виробництва матеріальних благ і для
досягнення тих вигод, що звичайно вважаються частиною
доходу. Це основне ядро багатства, що розглядається як
фактор виробництва, а не як безпосереднє джерело задо-
волення» [3, с. 48]. При цьому слід підкреслити, що на
думку А. Маршалла, значну частину капіталу складають
знання й організація, причому з них одна частина знахо-
диться в приватній власності, а інша ні. В даний час, ок-
ремі економісти виділяють «організацію» в особливий
фактор виробництва, який в свою чергу також впливає на
формування структури капіталу підприємства.
За даними Інституту економіки та прогнозування
Національної Академії наук України, в середньому рівень
зносу основних фондів у промисловості України переви-
щує 50 %. У деяких галузях він досягає 70 % з коефіціє-
нтом оновлення 1–1,5 %. При таких темпах оновлення
застаріла частина фондів оновиться не раніше, ніж через
50 років. При цьому, фахівці вважають, що короткі хвилі
(цикли) змін у виробництві, пов’язані з моральним ста-
рінням фондів, мають тривалість близько 10–12 років.
Новітні технології можуть пристосовувати до відповідного
рівня новизни виробничих фондів [4, с. 151].
Ринкова нестабільність негативно позначилася на
структурі та динаміці відтворення основних фондів —
замість нормального розширення виробничих потужно-
стей, їх оновлення та підтримки в робочому стані відбу-
лося «проїдання» основних фондів.
Особливо яскравим прикладом є вугільна промис-
ловість, яка по в останні десять років втрачає своє зна-
чення, як одна із галузей, що забезпечувала енергетич-
ну безпеку держави. Динаміка основних показників ста-
ну державного сектору вугільної промисловості свідчить
лише про посилення кризи в галузі. Так, в Україні відбу-
лося стрімке зменшення кількості діючих шахт (з 276 в
1991 р. до з 160, з яких 140 державні в 2008 р.), виробни-
чих потужностей (із 193 млн. тонн у 1991 р. до 95 млн.
тонн у 2007 р.). Більшість підприємств вугільної промис-
ловості фактично є банкрутами, які функціонують в
умовах ринкової невизначеності лише за рахунок надан-
ня державної підтримки. За останні 16 років різко зни-
зився людський потенціал галузі — чисельність праців-
ників зменшилася на 640 тис., або 74 відсотки від за-
гальної кількості працівників. Основним чинником, на
думку фахівців, що заважає розвиткові галузі, є недо-
статній обсяг інвестицій, який не дає можливості забез-
печити випереджаюче введення в експлуатацію вироб-
НИКИТЮК Т.О.
2011/№2 135
ничих фондів. Серед чинників, які породжують ринко-
ву нестабільність у даній галузі можна виділити наступні:
недосконалість законодавства у відповідній сфері;
низька ефективність управління;
недосконала структура шахтного фонду;
висока зношеність основних фондів вугледобувних
підприємств;
складні умови проведення гірничих виробок;
низький рівень механізації гірничих робіт;
значний ступінь зносу стаціонарного обладнання;
недостатня чисельність працівників, насамперед
основних гірничих професій.
Системний підхід щодо поліпшення динаміки струк-
тури капіталу підприємств вугільної галузі, на наш погляд,
повинен враховувати ту обставину, що ринкову не-
стабільність породжує той чинник, що переважна більшість
вугледобувних підприємств не є ринковими суб’єктами, але
змушені функціонувати у ринковому середовищі. Тобто,
методи у форми державного управління повинні бути
змінено з урахуванням ринкового середовища.
В той же час аналіз і порівняння функціонування
державного сектора економіки України із економікою
країни в цілому, засвідчує що різкі зміни кон’юнктури
на зовнішніх ринках, зростання цін на імпортне пали-
во, рішення уряду можуть помітно деформувати про-
порції в рівні ефективності різних секторів промисло-
вості. За даними Центру економічного розвитку внесок
державного сектора до фінансових результатів функціо-
нування економіки в цілому не відображає розміру еко-
номічного потенціалу, який він має. Так, за даними
Центру, найбільш репрезентативні дані за 2006 р. демон-
струють, що державний сектор, на частку якого в залиш-
ковій вартості основних фондів і нематеріальних акти-
вах припадало 24,5 %, а чисельності штатних праців-
ників — 21,0 %, в обсягах реалізації продукції займав
лише 11,2 %, чистому доході — 11,9 % [5, с. 35]. Це
свідчить, що порівняно з приватним у складі державно-
го сектора знаходяться активи, які функціонують з низь-
кою ефективністю або загалом не використовуються. До
хронічно збиткових відноситься група державних
підприємств (окрім потужних природних монополій),
які всі три роки у до кризовий період мали від’ємний
фінансовий результат від діяльності.
Найбільш репрезентативним показником, який
свідчить про динаміку зміни структури капіталу промис-
лових підприємств є показник інвестицій в основний
капітал. Структура інвестицій в основний капітал у
розрізі окремих галузей економіки представлена у табл.1.
Як свідчать дані табл. 1. загальний обсяг інвестицій
у 2008 році становив лише 85,4 % від рівня 1990 року.
Якщо проаналізувати цей показник, то за даними Дер-
жавного комітету статистики України інвестиції в основ-
ний капітал у 2009 році в Україні склали 151,78 млрд.
грн., що на 41,5 % менше, ніж у 2008 році. Всього у 2009
році було освоєно 192,88 млрд. грн. капітальних інвес-
тицій, тоді як роком раніше 272,07 млрд. грн. Темпи
падіння інвестицій в основний капітал за підсумками
дев’яти і шести місяців 2009 року були вищі — відпові-
дно, 43,7 % і 43,3 %, що підтверджує припущення екс-
пертів про те, що в кінці 2009 року почне позначатися
більш низька база порівняння четвертого кварталу 2008
року, коли криза була в гострій фазі. Найбільшими тем-
пами інвестиції в основний капітал в 2009 році скоро-
тилися в рибальстві — на 65,7 %, будівництві — на
62,2 %, державному управлінні — 55,6 %, сфері нерухо-
мості і оренди — на 52,8 %, охороні здоров’я — на 50,7 %,
сільському господарстві — на 50,2 %. Краще справи були
у торгівлі і ремонті, де падіння склало 45,3 %, фінансовій
діяльності — 35,4 %, переробній промисловості —
35,3 %, на транспорті і зв’язку — 33,3 %, виробництві і
розподілі електроенергії, газу та води — 30,2 %. Наймен-
ше падіння інвестицій у 2009 році було зафіксовано у
діяльності готелів та ресторанів — 27,9 %, добувній про-
мисловості — 25,1 % і надання комунальних послуг та
послуг у сфері культури та спорту — 18,4 %. У розрізі
джерел фінансування капітальних інвестицій в 2009 році
на частку державного бюджету довелося 4,3 % (роком
раніше — 5,7 %), місцевих бюджетів — 3,1 % (4,6 %),
власних коштів підприємств — 66,1 % (59,3 %), кредитів
банків та інших позик — 13,3 % (15,8 %). Частка інозем-
них інвесторів зросла до 4,2 % (3 %), тоді як інвестицій-
них фондів скоротилася до 1,4 % (2,1 %). Істотно змен-
шилася в капітальних інвестиціях частка коштів насе-
лення на будівництво власних квартир та індивідуальне
житлове будівництво — відповідно, до 2,5 % і 2,8 % в
порівнянні з 3,5 % і 4,2 % за 2008 рік. В абсолютних
величинах ці показники знизилися в 2–2,1 рази — відпо-
відно, до 5,5 млрд. грн. і 3,57 млрд. грн. [8]. Структура
інвестицій в основний капітал за видами фінансової
діяльності наведена в табл. 2.
У цілому криза вплинула на всі сфери промислового
виробництва і за підсумками 2009 року падіння виявилося
значним: у металургії — 26,7 %, хімічній та нафтохімічній
промисловості — 23 %, машинобудуванні — 44,9 %, харчовій
промисловості — 6 % [9]. Майже двократне згортання ма-
шинобудівного виробництва пов’язано насамперед із різким
звуженням інвестиційного попиту на внутрішньому ринку,
що в свою чергу вплинуло на зменшення виробництва по-
слуг транспорту і торгівлі. Причиною цього, крім зовніш-
Таблиця 1
Структура інвестицій в основний капітал за видами
економічної діяльності (% до загального обсягу) *
* Складено за даними Державного комітету статистики Ук-
раїни // Електронний ресурс. Джерело доступу: www. ukrstat.
gov. ua. Розділ «Статистична інформація»: інвестиції в ос-
новний капітал.
НИКИТЮК Т.О.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ136
нього фактора, став внутрішній — зменшення фінансових
ресурсів в економіці. Тобто криза у 2008–2009 роках не лише
негативно вплинула на динаміку виробництва, а й погіршила
фінансовий стан підприємств, а отже — їх кредитоспро-
можність. До того ж збільшення рівня тіньової економіки з
29,4 відсотка на кінець вересня 2008 року до 34,9 відсотка за
2009 рік (розрахунки Мінекономіки) фактично спричини-
ло посилення податкового тиску на офіційно працюючу ча-
стину підприємств та відволікання кредитних ресурсів на
державні запозичення в умовах недоотримання доходів че-
рез значну тінізацію.
Погіршення фінансового стану промислових
підприємств економіки, різке зменшення прибутковості і їх
кредитоспроможності, підвищення вартості запозичень, а
також високий ступінь невизначеності щодо глибини та три-
валості кризових явищ не лише позначилися на здатності
виконувати поточні зобов’язання, а й стали основною при-
чиною практично згортання їх інвестиційної діяльності. Так,
за даними Мінекономіки обсяги валового нагромадження
основного капіталу реально скоротилися на 46,2 відсотка в
цілому за 2009 рік. В умовах невиконання державного бюд-
жету відбулося різке скорочення державних інвестицій: кап-
італьні видатки зведеного бюджету порівняно з 2008 роком
зменшилися на 51,5 відсотка (їх частка у структурі видатків
зведеного бюджету знизилася з 13,3 відсотка до 6,5 відсотка).
У свою чергу низька інвестиційна активність реального сек-
тору економіки, відсутність довгострокового кредитування
стали основною причиною глибокого падіння у будівництві,
яке становило, за підсумками року, 48,2 відсотка [9].
Розв’язання проблеми поліпшення структури і динам-
іки капіталу промислових підприємств в умовах ринкової
нестабільності можливе також з використанням різних аль-
тернативних варіантів. Одним із варіантів є орієнтація го-
ловним чином на імпорт промислового обладнання та тех-
нологій за рахунок іноземного кредитування. При цьому, як
показує аналіз, однією з вимог надання здешевлених кре-
дитів вітчизняним промисловим підприємствам іноземни-
ми банками є залучення власних іноземних компаній для
реалізації та супроводження інвестиційних проектів. Як
правило, в Україну імпортуються технології, які не відпов-
ідають вимогам сьогодення і не зорієнтовані на майбутнє.
Це, наприклад, «обмежує перспективний розвиток галузі
(хіміко-металургійної), виготовлення високотехнологічних
видів продукції. У разі зносу основних фондів виробництва
до 90 відсотків такий варіант не забезпечує корінного пол-
іпшення ситуації в галузі» [6]. Тобто за таких обставин втра-
чається науковий потенціал України, не використовуються
виробничі потужності машинобудівного комплексу, змен-
шується кількість робочих місць, загострюються соціальні
проблеми. Другий варіант покращення динаміки структури
капіталу промислових підприємств — інноваційно-інвести-
ційний шлях, який спрямований на створення і впровад-
ження сучасних технологій та обладнання на базі кращих
вітчизняних та світових розробок. Звичайно для цього не-
обхідно створити умови для розвитку вітчизняного науко-
во-технічного потенціалу і держава повинна надавати в
першу чергу підтримку фундаментальної та галузевої науки.
В Україні існує виробнича база підприємств, зокрема ВАТ
«Завод напівфабрикатів» (м. Запоріжжя), «Чисті метали» (м.
Світловодськ), хіміко-металургійна фабрика ВАТ «Маріу-
польський металургійний комбінат імені Ілліча». Обсяги та
джерела фінансування наведено у табл. 3.
При реалізації інвестиційних програм, які сприяють
нарощуванню капіталу промислових підприємств особливо
у сфері запровадження новітніх технологій у світовій прак-
тиці активно використовується інститут державно-приватного
партнерства, який більшою мірою передбачає цілісну систе-
му відносин між державним та приватним партнерами, при
реалізації яких ресурси обох партнерів об’єднуються з відпо-
відним розподілом ризиків, відповідальності та винагород
(відшкодувань) між ними. Така співпраця повинна бути взає-
мовигідною і насамперед прозорою, оскільки мова йде про
використання бюджетних коштів у процесі інвестування.
Існують принципи державно-приватного партнерства, які
застосовують у державному регулюванні уряди розвинутих
країн, головним серед яких є рівність перед законом держав-
них та приватних партнерів, узгодження інтересів державно-
го та приватного партнерів з метою досягнення взаємної
вигоди та реалізації мети діяльності. справедливий розподіл
ризиків, пов’язаних з виконанням договорів, укладених у
рамках державно-приватного партнерства. В Україні у цьому
році набув чинності Закон «Про державно-приватне партнер-
ство», відповідно до положень якого до ознак державно-при-
ватного партнерства належать забезпечення вищих техніко-
економічних показників ефективності діяльності, ніж у разі
здійснення такої діяльності державним партнером без залу-
чення приватного. У рамках здійснення державно-приватного
партнерства можуть укладатися договори про спільну
діяльність, концесію, розподіл продукції та інші.
Іншим кроком у відновленні виробничого потенціалу
та активізації інвестиційної діяльності підприємств можуть
стати індустріальні (промислові) парки. Але при цьому не-
обхідно щоб діяв ефективний механізм державного стиму-
лювання, наприклад за рахунок часткової компенсації
відсоткових ставок за залученими кредитами для виконан-
ня робіт з будівництва доріг і потужностей з водопостачан-
ня, водовідведення, каналізації та очистки води, з впровад-
Таблиця 2
Структура інвестицій в основний капітал за джерелами
фінансування (%)*
* Складено за даними Державного комітету статистики Ук-
раїни // Електронний ресурс. Джерело доступу: www. ukrstat.
gov. ua. Розділ «Статистична інформація».
Таблиця 3
Прогнозні обсяги та джерела фінансування програми
виробництва чистого кремнію в Україні [6]
НИКИТЮК Т.О.
2011/№2 137
ження передових енерго- і ресурсозберігаючих технологій,
переробки побутових та виробничих відходів, а також зас-
тосування норми прискореної амортизації нових основних
фондів групи 3 і 4 в межах виконання програми (бізнес-
плану) створення та діяльності промислового парку.
Висновки. Отже, в результаті аналізу впливу рівня
невизначеності на динаміку структури промислових
підприємств слід підкреслити, що зазначена проблема
потребує додаткового наукового дослідження, оскільки
підприємства в нинішніх умовах змушені самостійно
адаптувати структури капіталу, виходячи із умов ринко-
вої нестабільності, які спричинені не лише дією об-
’єктивних зовнішніх, але й внутрішніх чинників.
В умовах невизначеності, на основі аналізу активів
слід виявляти домінантну складову капіталу, яка дасть змогу
отримати економічний ефект. Крім того, існує дихо-
томічність, яка пов’язана із різними поглядами на капітал
промислових підприємств. З одного боку, як на сукупність
активів підприємства, до складу якої входять не тільки ма-
теріальні, але й нематеріальні активи. З іншого боку, під
капіталом розуміється диверсифікований набір пасивів, що
належить різним власникам, і виступають джерелами ство-
рення й відтворення активів підприємства.
В умовах кризи та поглиблення ринкової нестабільності
проведений аналіз засвідчив, що головним чинником впливу
на динаміку капіталу є екзогенний, який породжує держа-
ва, визначаючи галузеві та структурні пропорції.
Література
1. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ан-
софф ; сокр. пер. с англ. ; науч. ред. и автор. предисл.
Л. И. Евненко. — М. : Экономика, 1989. — 519 с.
2. Петраков Н. Я. Фактор неопределенности и управ-
ление экономическими системами / Н. Я. Петраков,
В. И. Ротарь. — М. : Наука, 1985. — 191 с.
3. Реферат підручника А. Маршалла «Принципи еко-
номічної науки», (Референт укладач Фещенко В. М.) —
К., АДС «УМКЦентр», 2001. — С. 48–49.
4. Стратегічні виклики XXI суспільству та еко-
номіці України: в 3-х томах / за ред. акад. НАН Ук-
раїни В. М. Гейця, акад. НАН України В. П. Семино-
жинка, чл.-кор. НАН України Б. Є. Кваснюка //
Інноваційно-технологічний розвиток економіки. —
К. : Фенікс, 2007. — Т2. — 564 с.
5. Державний сектор і функції держави у період кри-
зи/ О. Й. Пасхавер, Л. Т. Верховодова, О. М. Кошик,
К. М. Агєєва, Д. П. Згортюк. — К. : СПД Моляр С. В.,
2009 — 130 с.
6. Про затвердження Державної цільової науково-тех-
нічної програми «Створення хіміко-металургійної галузі
виробництва чистого кремнію протягом 2009–2012
років/ Постанова Кабінету Міністрів України від 28
жовтня 2009 р. №1173.
7. Возобновление экономического роста Украины //
McKinsey & Company, Киев, октябрь 2009 г. — С. 4–5.
8. Інвестиції в основний капітал скоротилися на
41,5 % // Електронний ресурс: Економічна правда, дже-
рело доступу www. epravda. com. ua/news/.
9. Державна програма економічного і соціального роз-
витку України на 2010 рік (Антикризова програма) //
Закон України «Про Державну програму економічного і
соціального розвитку України на 2010 рік» від 20 травня
2010 року // Відомості Верховної Ради України. — 2010. —
№ 33. — Ст. 470.
Уже более 20 лет в России идут реформы в здраво-
охранении, которые начались с введения нового хозяй-
ственного механизма. К сожалению, одна из их основ-
ных целей — экономическая заинтересованность меди-
цинских работников в результатах своего труда, до насто-
ящего времени в полном объеме не реализована. А без
решения этой проблемы даже при использовании целе-
вого метода планирования и достаточного финансирова-
ния отрасли не возможно добиться целевых показателей.
По Кодексу законов о труде РФ существуют две
системы оплаты труда: повременная и сдельная. Здраво-
охранение традиционно работало по повременной сис-
теме, которая имеет ряд существенных недостатков.
Исходя из того, что система ОМС это рыночная систе-
ма, а медицинская услуга в ней выступает как товар и
имеет цену, то производитель медицинской услуги за
этот товар должен получить определенные деньги. В
Программу госгарантий включен объем медицинских
услуг с гарантированной оплатой. Оплата этих услуг
медицинскому учреждению осуществляется в системе
ОМС за фактически выполненный объем работ (по за-
конченному случаю лечения). Для страховщика такой
способ оплаты наиболее экономичный и контролируе-
мый. Но трудно совместить финансирование за объем
К.В. Павлов
д�р экон. наук, профессор
Т.М. Пинкус
М.А. Степчук
С.В. Абрамова
Д.П. Боженко
г. Белгород
МОДЕЛИ МАТЕРИАЛЬНОГО СТИМУЛИРОВАНИЯ МЕДИЦИНСКИХ РАБОТНИКОВ
В УЛУЧШЕНИИ КАЧЕСТВА РЕЗУЛЬТАТОВ ИХ ТРУДА
ПАВЛОВ К.В., ПИНКУС Т.М., СТЕПЧУК М.А., АБРАМОВА С.В., БОЖЕНКО Д.П.
|