Звіт президії АЕН України на щорічних зборах 13–14 травня 2011 р.

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Вісник економічної науки України
Date:	2011
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіки промисловості НАН України 2011
Subjects:	Офіційний відділ
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45720
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Звіт президії АЕН України на щорічних зборах 13–14 травня 2011 р. // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 2 (20). — С. 226-232. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859518919870513152
citation_txt	Звіт президії АЕН України на щорічних зборах 13–14 травня 2011 р. // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 2 (20). — С. 226-232. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник економічної науки України
first_indexed	2025-11-25T20:53:05Z
format	Article
fulltext	ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ226 ОФІЦІЙНИЙ ВІДДІЛ Шановні колеги! Вперше за майже 20-річну історію нашої Академії її Загальні збори відбуваються на Західній Україні у мальовничому Тернополі. Тому перед усім дозвольте мені від імені Президії Академії економічних наук вислови- ти щиру подяку нашим гостинним господарям, які не тільки проявили ініціативу щодо проведення нинішніх наших зборів, але й внесли значний особистий внесок у створення умов, які зробили можливими наше чергове зібрання — ректору Тернопільського національного еко- номічного університету академіку нашої академії — Сер- гію Іллічу Юрію, а також Віце-президенту нашої ака- демії — Євгену Васильовичу Савельєву. Як відзначив у свої доповіді на Загальних зборах Національної академії наук України її віце-президент Валерій Михайлович Геєць: «2010 рік в житті нашої держави знаменний рішу- чим започаткуванням системних реформ, покликаних кардинально модернізувати країну та ввести її в перс- пективі до кола найрозвиненіших країн світу». Тому протягом звітного періоду Президією нашої академії, дев’ятьма відділеннями та шістьма peгіональними цен- трами, членами академії проведено значну роботу, спря- мовану на підготовку пропозицій з метою виведення економіки країни з кризи. Члени нашої Академії актив- но працювали над науковою розробкою та практичним втіленням у життя заходів та програм реформування економіки, брали участь у науковому супроводженні соціально-економічних перетворень. Серед результатів необхідно виділити: аналіз причин і наслідків фінансово-економічної кризи в Україні, її основних тенденцій у сфері держав- них фінансів, у банківському секторі, фондовому ринку та зовнішньоторговельних відносинах; пропозиції до обґрунтування напрямів державної політики, спрямованої на стабілізацію економіки в 2010–2011 pp. на основі зміцнення банківської системи, вдосконалення оподаткування та раціоналізації бюджет- них видатків; підготовлені аналітичні матеріали до Адміністрації Президента України та Кабінету Міністрів України з проблем реформування податкової системи та розроб- ки проектів Податкового та Бюджетного кодексів. Світова економічна криза не оминула Україну, бо- лісно зачепивши майже всі галузі економіки, тисячі компаній і мільйони громадян. Криза загострила резуль- тати бездіяльності останніх років. Серед причин її ви- никнення слід виокремлювати основну і похідні. Основ- ною, згідно з марксистською теорією, є суперечність між суспільним характером сучасного виробництва і приват- нокапіталістичною формою привласнення його резуль- татів. А це означає, що економічні (фінансово-еко- номічні) кризи в умовах ринкової економіки подолати неможливо. Періодично повторюючись в країнах з рин- ковою економікою, вони будуть зачіпати і країни з по- тужним державним регулюванням в тій мірі, в якій вони втягнуті у глобалізаційні зв’язки. Проте руйнівна сила кризи в згаданих країнах завжди буде меншою і термін виходу з кризи буде коротшим. На жаль, Україна опинилась серед країн, які найб- ільше потерпають від світової кризи. Серед комплексу економічних, політичних, соціальних та інших причин, які обумовили нездатність вітчизняної економіки гідно протистояти викликам нинішньої кризи, однією із виз- начальних, на нашу думку, є саме невідповідність якості технологічного розвитку України останніх років сучасним світовим тенденціям. Загальна відсталість технологічної бази національної економічної системи та слабкість ме- ханізмів її інноваційного оновлення ? все це значно по- силило негативний вплив світової кризи на ситуацію в Україні та ускладнює процес подолання її негативних наслідків. Проте нинішня ситуація в економіці України є свідченням того, що дана проблема і надалі залишати- меться однією серед найбільш актуальних. Технологічна різноукладність вітчизняної економі- ки, наявність різних техноекономічних секторів, ринко- вих і галузевих сегментів ? це особливість перехідного етапу її розвитку у технологічному і структурному вим- ірах. Наслідки застосування «наздоганяючої» моделі значною мірою обумовили змішаний характер техное- кономічної моделі української економіки, де існують сектори різної конкурентоспроможності: для деяких із них характерна низька конкурентоспроможність галузей і технологій масового використання; для других ? знач- ний потенціал перспективних напрямів фундаменталь- них і прикладних досліджень у ряді виробництв; для третіх ? великі експортні можливості традиційно-індус- тріальних і сировинно-транзитних галузей. В той же час поточний стан речей не може не хви- лювати будь кого з нас, як фахових економістів. З одно- го боку, Президент Україии В. Ф. Янукович декларує завдання увійти якомога швидше до 20-ки найбільш розвинутих країн світу, а з іншого у рейтингу Всесвітньо- го економічного форуму за 2009–2010 рр. Україна по- сіла 82-у позицію серед 133-ох країн — і впала на 10 позицій. Після періоду відносної стабільності рейтингу у 2006–2008 рр. (69, 73 і 72-е місце відповідно), країна опинилась у дев’ятій десятці країн, де вона перебувала до цього. При цьому Україна знаходиться у групі лати- ноамериканських та африканських країн, що розвива- ються. Нашими безпосередніми сусідами за рейтингом конкурентоспроможності є Гамбія та Алжир. Рейтинг України, як зрештою і багатьох інших країн, виявився нестійким до наслідків фінансової кризи. Подібне різке падіння (на 10 і більше позицій) відбулося ще у дев’ять- ох країнах: Ботсвані, Гані, Латвії, Малі, Монголії, Росії, Сирії, Філіппінах і Хорватії. Так, Латвія і Росія погірши- ли свої оцінки на 14 і 12 позицій відповідно. Припускається, що конкурентоспроможність краї- ни не повинна залежати від тимчасових економічних шоків, проте фінансова криза виявилася затяжною і негативно позначилася практично на всіх країнах. Еко- номіка Україна більше за інші країни регіону постраж- ЗВІТ ПРЕЗИДІЇ АЕН УКРАЇНИ НА ЩОРІЧНИХ ЗБОРАХ 13–14 ТРАВНЯ 2011 Р. 2011/№2 227 дала від кризи — падіння ВВП у 2009 році склало 15,1 %. Незважаючи на те, що світова економіка почала віднов- люватись, наслідки кризи ще будуть довго відчуватися, зокрема, у фінансовому секторі. Як свідчать результати підрахунку індексу глобаль- ної конкурентоспроможності України за 2009–2010 рр., країна відкотилась назад за всіма трьома групами скла- дових рейтингу: базовими вимогами (з 86-го на 94 місце); підсилювачами ефективності (з 58-го на 68-е) та факто- рами інноваційного розвитку (з 66-го на 80-е місце). При цьому, для України найважливішими є оцінки саме за першими десятьма складовими конкурентоспромож- ності, оскільки країна знаходиться на другій стадії роз- витку за методологією ВЕФ. Україна покращила свій рейтинг лише за трьома складовими конкурентоспроможності. Країна посіла 49- е місце за ефективністю ринку праці, 29-е місце за роз- міром ринку і 78-е місце за складовою «інфраструкту- ра». Так, покращення рейтингу ефективності ринку праці на п’ять пунктів пояснюється більшою гнучкістю визначення заробітних плат у країні (перехід з 61-го на 52-е місце в глобальному рейтингу). Дійсно, реальне падіння заробітної плати в Україні було дуже різким і склало 9 % у 2009 році. Водночас рейтинг також вказує на погіршення відносин між роботодавцями і працівни- ками, що імовірно пояснюється болючістю процесу зниження заробітних плат і скорочення персоналу під час кризи для обох сторін. Фінансова криза викрила слабкі сторони конкурен- тоспроможності країни. Так, найбільш різко погірши- лися рейтинги України за такими трьома складовими: макроекономічна стабільність (падіння на 15 пунктів), рівень розвитку фінансового ринку (падіння на 21 пункт) і оснащення новими технологіями (падіння на 15 пунктів). Часто саме в тих сферах, де зафіксовано пад- іння, також спостерігається і найбільше відставання України від інших країн. У країні не лише різко зросла маржа за відсоткови- ми ставками, але і практично призупинилось банківське кредитування. Рівень державного боргу і розмір бюджет- ного дефіциту також почали збільшуватись, знижуючи конкурентоспроможність економіки. У підсумку країна посіла 106-е місце поряд з Йорданією і Парагваєм. Фінан- сова система країни виявилась вкрай вразливою до кри- зи. Доступність фінансування різко знизилася, збільши- лися обмеження на рух капіталу і, до всього іншого, різко погіршилась надійність банків. Дії НБУ з подолання кри- зи у банківський сфері були неефективними. Реструкту- ризація проблемних банків почалась не відразу і прово- дилась недостатньо прозоро, що поставило під сумнів незалежність регулятора. Водночас, слід зазначити, що Україна отримала вищий рейтинг (106-е місце), ніж Ка- захстан і Росія — 111-е и 119-е місце відповідно. Нарешті, у складовій «технологічна готовність» особливо різке падіння відбулось за показником прямі іноземні інвестиції і передання технологій. ПІІ і капі- тальні інвестиції дійсно продемонстрували різкий спад. Така тенденція створює негативні передумови для швид- кого виходу країни з кризи. За іншими показниками цієї складової оцінки також погіршились. Так, компаніям було не до впровадження нових технологій на фоні кри- зи, а ключові показники розвитку телекомунікаційного ринку суттєво уповільнили зростання. Останнє пояс- нюється не лише фінансовою кризою, але і насиченням ринку, насамперед мобільного зв’язку. Під час кризи зростає роль держави, а тому її ефек- тивність як ніколи важлива для підвищення конкурен- тоспроможності економіки. Хоча рейтинг ефективності інституціонального середовища в Україні впав лише на п’ять пунктів, причини для занепокоєння залишають- ся. За цією складовою в України найнижчий рейтинг — 120-е місце, поряд з Нікарагуа і Монголією. На думку представників бізнесу, найбільше зниження оцінки відбулося у сфері ефективності дій уряду, зокрема, за такими показниками, як необґрунтованість державних витрат і адміністративне навантаження на бізнес. Відсутність чітких, прозорих, реалістичних планів і дій уряду з реформування економіки, а також складнощі з виконанням умов МВФ, безумовно, негативно вплинули на очікування бізнесу. Спроби уряду покращити бізнес- клімат, щоб надати поштовх розвитку малого і середнього бізнесу, не були вдалими, особливо з прийняттям Подат- кового кодексу. Інші підготовлені законодавчі ініціативи врешті не були схвалені парламентом країни. Позиції України в іншому міжнародному рейтингу Всесвітнього банку «Doing Business 2010» також прак- тично не покращились. Україна посіла 142-е місце (зі 183 країн) за простотою ведення бізнесу. Тому регуляторна гільйотина і досі є однією з ключових реформ, що не- обхідні країні. Початок відновлення світової економіки створює передумови виходу України з кризи. Проте цього недостатньо для підвищення конкурентоспромож- ності країни. Україні насамперед потрібні дії, спрямо- вані на стабілізацію державних фінансів, оздоровлення банківської системи, спрощення системи регулювання і стимулювання конкуренції. Не вживши цих заходів, Україна буде програвати у гострій конкурентній боротьбі країнам, що винесуть потрібні уроки після кризи. Наявність подібних розривів та необхідність їх ліквідації і ставить на порядок денний перед членами нашої академії низку завдань з нагального реформуван- ня напрямків наших досліджень з метою підготовки відповідних рекомендацій для всіх рівнів державного керівництва. З іншого боку — це також і своєрідний «момент істини», який дає нам нагоду визначитися, який свій доробок ми, як еліта економічної думки країни, може- мо запропонувати народу, країні та владі у найближчій та більш віддаленій перспективі. Для подолання наслідків економічної кризи і не до- пущення (або послаблення) її в майбутньому слід діяти в напрямі послаблення згаданої суперечності. В умовах, коли джерела швидкого зростання докризових років вичерпа- но, єдиний шлях виходу України на траєкторію сталого розвитку — це рішучі й всеосяжні реформи, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності економіки. Запропонована Президентом України В. Ф. Януко- вичем Програма реформ на 2010–2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефектив- на держава», в обговоренні та підготовці пропозицій до якої активну участь взяли і члени нашої академії, роз- роблена з метою відновлення економічного зростання й модернізації економіки країни, побудови сучасної, стійкої, відкритої й конкурентоспроможної у світовому ОФІЙІЙНИЙ ВІДДІЛ ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ228 масштабі економіки, формування професійної й ефек- тивної системи державного управління, і зрештою — на підвищення добробуту українських громадян. Програма охоплює широкий набір стратегічних перетворень за п’ятьма напрямами: 1. Створення базових передумов економічного росту через утримання низького рівня інфляції, стабілізації дер- жавних фінансів і створення стійкої фінансової системи. 2. Формування режиму максимального сприяння для бізнесу шляхом зменшення ролі держави в еко- номіці, зниження адміністративних бар’єрів для бізне- су, модернізації податкової системи й поглиблення міжнародної економічної інтеграції України. 3. Модернізація інфраструктури й базових секторів шляхом усунення усталених структурних проблем в енер- гетичній, вугільній, нафтогазовій галузях і ЖКГ, а також розвитку транспортної інфраструктури й ринку землі. Перехід від дотацій до самоокупності виробництва й соціальних послуг. 4. Збереження й розвиток людського й соціального капіталу шляхом підвищення ефективності й стабіль- ності соціального захисту, поліпшення якості й доступ- ності освіти й медичного обслуговування. 5. Підвищення ефективності державного управлін- ня шляхом реформування державної служби й виконав- чої влади. На минулорічних Загальних зборах ми прийняли рішення підготувати наукову монографію «Структурні реформи економіки: світовий досвід, інститути, стратегії для України», яку завдяки спільним зусиллям Президії нашої Академії разом із керівництвом Тернопільського національного економічного університету, а також твор- чий насназі членів нашої Академії вдолося підготувати та видати напередодні цих зборів, а Ви отримали її при реєстрації. Дозвольте щиро подякувати всіх, хто взяв участь у підготовці цієї найбільш солідної праці за всю історію нашої академії. Не буду тут зупинятися на змісті цієї книги. Ви самі зможете з нею ознайомитись та використати, як у нашій дискусії на Загальних зборах, так і у своїй діяльності. Та- кож пропоную доручити Президії розіслати цю книгу найвищим керівним інституціям та провідним бібліоте- кам країни, а також, з метою більш широкого ознайом- лення, можливо розмістити її на сайтах Академії еконо- мічних наук, Тернопільського національного економіч- ного університету та Інституту економіки промисловості НАН України. А зараз дозвольте мені коротко зупинитися на ос- новних результатах, які отримали протягом звітного періоду члени нашої академії, оскільки більш детально, я вважаю, вони будуть висвітлені у звітах керівників регіональних центрів та місцевих відділень. У Північному центрі нашої академії під керівницт- вом віце-президента нашої академії Валерія михайлови- ча Гейця виокремлено, деталізовано та системно розк- рито специфіку взаємодії чинників макронестабільності у секторному розрізі; визначено, що процес відновлен- ня національного господарства України, який розпочав- ся у 2010 році, зберігає ознаки «зростання без розвит- ку»; узагальнено характеристики антикризових програм та окремі антикризові пропозиції для економіки Украї- ни; розроблено макроекономічні прогнози та виконано оцінку сценарних варіантів розвитку макроекономічної ситуації в Україні на період 2010–2015 pp. Під час узагальнення новітніх процесів на основі цивілізаційного світоглядного принципу академіком нашої академії та Національної академії наук Анатолієм Андрійовичем Чухном обґрунтовано та запропоновано новий тип предмету економічної теорії. Це виробничі відносини та інститути: матеріальні, нематеріальні та інтелектуальні. Розкрито взаємозв’язок і взаємодію ма- теріального і нематеріального виробництва, індустріаль- ного ринкового господарства з інформаційною пост- індуст-ріальною економікою, традиційної власності і капіталу з інтелектуальними їх формами, що дало змогу розкрити глибокі внутрішні взаємозв’язки різних теорій, категорій і процесів та створити логічно обґрунтовану структуру економічної теорії як системи, забезпечити цілісність і системність цієї науки. Під керівництвом академіків нашої академії Олек- сандра Миколайовича Алимова та Вікторії Володимир- івни Микитенко встановлено системну залежність та просторові ознаки сучасного розподілу компонентів продуктивних сил в системі «ресурсний потенціал — виробництво — відтворення» і визначено фактори, сис- темні ознаки, а також тенденції просторового розвитку продуктивних сил України та її регіонів. Визначено ос- новні вектори гарантування економічної безпеки про- сторового розвитку продуктивних сил. Академіком нашої академії Валерієм Івановичем Мун- тіяном розроблено сценарії розвитку економічних об’єднань та країн СНД в умовах світової економічної рецесії, на підставі яких отримано висновок, що в разі вступу України до ЄвроАзЕС та митного союзу на взаємовигідних умовах Україна одержує ефект масштабу, а також можливість вир- івняти свої позиції, втрачені при вступі до COT. Академік нашої академії Іван Іванович Кукурудза протягом звітного періоду продовжував дослідження за темою «Соціально-економічні наслідки ринкових пере- творень у постсоціалістичних країнах». При цьому в центрі уваги були такі питання, як порівняльний аналіз економічної політики України та Китаю, причини нин- ішньої фінансово-економічної кризи та шляхи її подолан- ня, передумови ефективного реформування економіки тощо. При дослідженні проблем економічної політики України та Китаю було встановлено, що економічна пол- ітика Китаю дає відчутні позитивні результати тільки тому, що вона: 1) ґрунтується на науковій, перевіреній практи- кою теоретичній базі, пристосованій до національних особливостей. За змістом її можна назвати другим, своє- рідним виданням ленінської нової економічної політики (НЕПу); 2) розроблялася національними економістами та політиками, в той час, як українську економічну політи- ку на його думку визначають МВФ, Світовий банк та інші міжнародні організації; 3) виходить з активної ролі дер- жави та її власності у суспільному відтворенні, чого не можна сказати про Україну. При дослідженні причин та шляхів подолання ни- нішньої фінансово-економічної кризи, було встановле- но, що: українські вчені, зокрема академік Валерій Михайловвич Геєць, ще задовго до початку цієї кризи зпрогнозували її початок на теренах США з наступним охопленням Західної Європи і всього світу, окрім КНР та ще декількох країн. ОФІЙІЙНИЙ ВІДДІЛ 2011/№2 229 При дослідженні передумов ефективного реформу- вання економіки було встановлено, що для того, щоб реформи були успішними для суспільства, потрібні, як мінімум, три умови: 1) наявність наукової теорії, яка могла б стати методологічною базою національної мо- делі реформування економіки; 2) наявність висококва- ліфікованих і чесних політиків, здатних реалізувати ре- форми з користю для населення; 3) наявність глибоко- го розуміння населенням суті та наслідків реформуван- ня економіки, що дозволило б населенню в якійсь мірі чинити тиск на політиків з метою підпорядкування ре- форм інтересам суспільства. Під керівництвом члена нашої академії Тетяни Сте- панівни Кір’ян наукові дослідження Науково-дослідно- го інституту праці і зайнятості населення Міністерства праці та соціальної політики України і Національної академії наук України де вана є директором, були спря- мовані на: вивчення сучасного стану та проблем фор- мування попиту на робочу силу в регіонах України в умовах фінансово-економічної кризи (за даними вибір- кових обстежень окремих регіонів); розробку пропозицій щодо формування попиту на робочу силу на ринку праці України на перспективу в умовах фінансово-економіч- ної кризи в Україні; розробку механізмів державного стимулювання участі роботодавців в освітніх і наукових процесах; вивчення антидискримінаційної політики у сфері праці осіб з інвалідністю в регіонах України (за результатами вибіркового обстеження); розробку пропо- зицій щодо запровадження антидискримінаційних норм у національному законодавстві відповідно до положень Плану Дій Ради Європи, Конвенції ООН про права інвалідів та директиви Ради ЄС 2000/78 ЕС від 27 лис- топада 2000 року і подання проекту нормативно-право- вого акту на експертизу фахівцям Ради Європи; аналіз впливу окремих факторів економічного і соціального характеру на ринки праці депресивних регіонів України та розробку пропозицій щодо підвищення ефективності їх функціонування; науковий супровід завдань Мінпраці з питань розвитку ринку праці та зайнятості населення; підготовку пропозицій щодо впорядкування умов опла- ти праці працівників окремих галузей бюджетної сфе- ри; Учені Північно�Східного центру нашої академії Га- лина Сергіївна Одінцова, Одег Юрійович Амосов, На- таля Миколаївна Мельтюхова, Олена Борисівна Коро- тич вважають за доцільне поряд з проектом Закону «Про публічні адміністрації в Україні» підготувати проекти законів «Про систему виконавчої влади в Україні», «Про центральні публічні адміністрації», «Про здійснення територіального адміністрування», «Про місцеві публічні адміністрації», а також «Процедурний кодекс діяльності публічних адміністрацій». Публічне адміністрування — це цілеспрямована взаємодія публічних адміністрацій із юридичними та фізичними особами з приводу забезпечення реалізації законів та підзаконних актів і виконання частини основ- них функцій: орієнтуючого планування, що визначає бажані напрями розвитку, створення правових, економ- ічних та інших умов для реалізації інтересів учасників взаємодії, розподілу праці, кооперування та координу- вання діяльності, моніторинг результатів. Подальший розвиток публічного адміністрування доцільно здійсню- вати в напрямі формування системи цінностей, політик та інституцій, які створюють підґрунтя для взаємодії держави, громадянського суспільства та бізнесу, а також становлення нового публічного менеджменту, орієнто- ваного на досягнення конкретного результату, з вико- ристанням напрацювань стратегічного управління, ад- міністративного реінжинірингу, маркетингу тощо. У Східному центрі академік Наталя Дмитрівна Лук’- янченко досліджувала теоретико-методологічні основи управління людськими ресурсами, вивчала зарубіжний досвід в цій сфері з метою визначення напрямів його адаптації в Україні. На основі оцінки стану управління людськими ресурсами на макро-, мезо- та мікрорівні нею визначено основні проблеми та перешкоди розвит- ку людських ресурсів. Розроблено комплекс заходів, реалізація яких сприятиме удосконаленню управління людськими ресурсами на державному, регіональному та виробничому рівнях. Розроблені рекомендації можуть бути використані у діяльності органів державної влади, місцевого само- врядування, структурних підрозділів Державної служби зайнятості, регіональних відділеннях Національної служ- би посередництва та примирення, а також на промис- лових підприємствах з метою усунення кризових явищ в сфері управління людськими ресурсами та забезпечен- ня його ефективності. Вченими Інституту економіко-правових досліджень HAH України під керівництвом академіка нашої академії В. К. Мамутова обґрунтовано необхідність поступового здійснення подальшої консолідації, компактизації, коди- фікації множини законодавчих норм, підвищення ефек- тивності державного регулювання економіки, забезпечен- ня суттєвого рівня публічних засад у правовому ре- гулюванні господарської діяльності. Доведено, що найактуальнішими публічно-правовими проблемами за- раз є необхідність чіткого закріплення в Конституції України основ економічної системи, формування право- вого механізму, що забезпечує реалізацію наявних законів про планування та прогнозування соціально-економічно- го розвитку, усунення юридичних перешкод та правове сприяння створенню крупних господарських структур, спроможних успішно конкурувати з зарубіжними парт- нерами. Аргументовано необхідність розробки проектів Законів України «Про основи економічної системи» та «Про ідеологію економічного конституціоналізму». В Інституті економікі промисловості НАН України під керівництвом академіка нашої академії Валенетина Павловича Вишневського спільно з установами Відділення інформатики HAH України виконано розроб- ку в рамках міждисциплінарного проекту «Інтелектуаль- на автоматизована інформаційно-аналітична система супроводження бюджетного процесу на базі вітчизняної суперЕОМ», за результатами якого створено інформац- ійно-аналітичну систему супроводу бюджетного проце- су на регіональному рівні для 12 областей та розроблено оновлену версію програмно-аналітичного інструмента- рію прогнозування основних макроекономічних показ- ників «Макропрогноз економіки України», що дає змо- гу прогнозувати основні показники економічного роз- витку України на 2010–2012 роки. Під керівництвом Почесного Президента нашої академії Миколи Григоровича Чумаченка визначено ОФІЙІЙНИЙ ВІДДІЛ ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ230 особливості інституційно-економічного середовища ре- гіонів, його якості та узагальнено вітчизняний та зарубі- жний досвід використання інструментів та формування інститутів. Визначено науково-методичні підходи до оцінки ефективності інститутів, що регулюють розвиток старопромислових регіонів. Вченими Інституту, членами нашої академії Ана- толієм Івановичем Землянкіним, Ларисою Олександрі- вної Збаразькою, Віктором Микорлайовичем Інякіним, Вячеславом Івановичем Ляшенком та іншими обгрун- товано напрями трансформації нинішнього господарсь- кого порядку, основаного на «коротких правилах» еко- номічної поведінки і максимізації рентних прибутків домінуючих власників, в новий порядок, що передба- чає примус домінуючих власників до формування «дов- гих правил» поведінки за допомогою організаційної іден- тифікації і створення механізмів постійної відкритої взаємодії держави і бізнесу. Під кервництвом академіка нашої академії Ольги Федорівни Новікової обгрунтовано теоретико-методо- логічні та науково-методичні основи соціального управ- ління із забезпечення сталого розвитку промислового регіону. Визначено необхідність застосування нових концептуальних підходів до формування методики оці- нки діяльності органів регіонального управління щодо людського, соціального та сталого розвитку. Проведено науково-методичну оцінку ресурсного забезпечення ста- лого розвитку та визначено умови, можливості та пер- спективи його поетапного досягнення. Учені Луганського міського відділення Східного цен� тру академіки Ганна Володимирівна Козаченко та Алла Еженівна Воронкова у процесі дослідження проблем економічної безпеки підприємств, з одного боку вияви- ли, що управління нею може бути орієнтованим на роз- виток, тобто заснованим на зв’язку між економічною безпекою та розвитком підприємства, орієнтованим на стійкість, тобто заснованим на зв’язку між економічною безпекою та стійкістю підприємства, конкурентоорієн- тованим, тобто заснованим на зв’язку між економічною безпекою та конкурентоспроможністю підприємства, орієнтованим на вартість, тобто заснованим на залеж- ності між економічною безпекою та ринковою вартістю підприємства, та кризозахисним, тобто орієнтованим на захист підприємства від проявів кризи. Також обґрунтовано доцільність проведення оцін- ки економічної безпеки експортної діяльності промис- лового підприємства на підготовчому, організаційному та виконавчому етапах та стадіях її здійснення за вста- новленими показниками. Запропоновано концепцію економічної безпеки експортної діяльності підприєм- ства, у межах якої сформовано єдиний організаційно- економічний комплекс заходів щодо формування та збереження економічної безпеки кожного етапу експор- тної діяльності підприємства, який ґрунтується на виз- начених цілях, завданнях, принципах, показниках еко- номічної безпеки експортної діяльності промислового підприємства. В даний час, в умовах нестабільності і криз усе більша увага приділяється питанням розробки і широ- кого впровадження нових і перспективних інструментів безпечного і безризикового функціонування і розвитку економічних систем з урахуванням сучасного екологіч- ного стану, зокрема, для техногенних підприємств і ре- гіональної економіки в цілому. На думку академіка Сул- тана Курбановича Рамазанова складність рішення цієї проблеми полягає ще й у тому, що будь-яка економічна система з одного боку є складна нелінійна активна си- стема, а з іншого — має в цілому, нестабільне зовнішнє і внутрішнє середовище, обумовлене стохастичними і невизначеними факторами. Варто також підкреслити важливість рішення даної задачі комплексно як еколо- го-економічну. Тому розгляд проблеми без глибокого і всебічного аналізу і моделювання процесів контролю стану і розробки систем управління безпекою економі- чної системи з використанням сучасних інноваційних інструментів (методів управління, підходів моделюван- ня, критеріїв, інформаційних технологій і т. п.) є непра- вомірним. Під інструментами еколого-економічного управління в умовах нестабільності, ризиків і криз ма- ються на увазі новий комплекс для еколого-економіч- ного моделювання, моніторингу, прогнозування і керу- вання — це: концепція, принципи і методології; моделі; критерії; система інформаційних технологій; методи моделювання, оптимізації і керування; програмне забез- печення; технічна й апаратна платформа. Ним проведені дослідження і розробка технологій моделювання й еко- лого-економічного управління зазначених процесів з позицій теорії систем, синергетики, методів нелінійної динаміки і теорії ризиків і безпеки, теорії антикризово- го управління. Активно працює осередок у Луганському національ- ному аграрному університеті на чолі з академіком Васи- лем Івановичем Богачовим. У Придніпровському центрі нашої академії активно працював осередок у Дніпропетровській державній фінан- совій академії, де академіком Іваном Дмитровичем Па- деріним узагалено методи та досвід дослідження малого підприємництва промислового регіону на прикладі Дніпропетровської області на основі проведених у 2001– 2010 рр. анкетування керівників підприємств, телефон- ного опитування, фокус-груп, інтерв’ю керівників. Учені Запорізького міського відділення Придніпровсь� кого центру члени нашої аккадемії Сергій Якович Сали- га та Костянтин Сергійович Салига на підставі проведе- них досліджень розробили інструментарій із забезпечен- ня управління розвитком промислового наукоємного виробництва. Ними з’ясовано, що на сучасному етапі єдиного, загальноприйнятого підходу до визначення поняття «наукоємне виробництво» все ще не виробле- но. Так, під наукоємким виробництвом більшість нау- ковців розуміє виробництво, яке спирається на розви- ток науково-технічної сфери, проте й зараз зберігається невизначеність із трактуванням сутності наукоємного виробництва. Виходячи із цих обставин та ґрунтуючись на проведеному аналізі, ними запропоновано наступне трактування: сучасним наукоємним виробництвом є виробництво з високою концентрацією виробничих потужностей та поглибленою спеціалізацією праці, в якому використовуються високі технології IV (частко- во), V та VI технологічних укладів, а також набувають завершеної — комерційної — форми результати науко- во-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, які підвищують на якісному рівні ефективність та загальну конкурентоспроможність національної економіки краї- ОФІЙІЙНИЙ ВІДДІЛ 2011/№2 231 ни. Встановлено, що національна авіапромисловість становить у сучасному наукоємкому виробництві осно- ву V технологічного укладу та виступає інтеграційною шдгалуззю в промисловому комплексі національної еко- номіки країни, зокрема, серед підгалузей із наукоємним виробництвом. При цьому авіаційна промисловість є однією з найбільш капіталоємних, що зумовлено висо- кою складністю продукції, яка випускається, а рівень наукоємності в ній становить у середньому 10 %. Визначено, що спільними рисами наукоємких га- лузей промисловості є потужний інноваційний потенц- іал, висока ефективність виробництва, підвищена враз- ливість до промислового шпигунства, інтеграційна роль у національній економіці, а також наявність постійної державної підтримки. Визначено також, що ключовими особливостями розвитку наукоємних галузей промисло- вості є прямий зв’язок із розвитком технологічних ук- ладів, переважно випереджальний характер розвитку, дематеріалізація виробництва, поєднання державного та приватного капіталу, а також зростання ефективності виробництва внаслідок консолідації виробників. Виявлено, що на сучасному етапі НТП світова ав- іаційна промисловість розвивається шляхом інтеграції науково-експериментальних та виробничих потужнос- тей у напрямі укрупнення виробничих об’єднань та ство- рення великих акціонерних компаній. Водночас націо- нальна авіаційна промисловість України залишається осторонь цих процесів. Організаційно-економічними особливостями національної авіаційної промисловості України є висока концентрація виробничих потужнос- тей, з яких у підгалузі налічується три основні авіазаво- ди, 100 %-ва державна власність майже всіх підприємств, невідповідність обсягів випуску виробничим можливо- стям, більше ніж на 80 % експортна збутова орієнтація, а також висока залежність від зарубіжних постачань комплектуючих виробів, Сучасна продукція національної авіаційної промис- ловості України, маючи ряд переваг технічного значен- ня, програє зарубіжним аналогам за економічними по- казниками, а саме — за умовами продажу та рівнем вит- рат на обслуговування, зокрема, через відсутність розга- луженої мережі сервісних баз у більшості країн світу. Академіки Григорій Антонович та Андрій Григоро- вич Семенови з’ясували, що незважаючи на динамічно зростаючий попит на наукомістку продукцію на світо- вому ринку, сучасна економічна ситуація в Україні ха- рактеризується низьким рівнем попиту на наукові знан- ня, вкрай повільним нарощуванням наукомісткого ви- робництва. Проте навіть у нинішній економічній ситу- ації зберігаються передумови для прискорення іннова- ційного розвитку, які полягають у ефективному подо- ланні штучно створених правових бар’єрів, і зумовленою цим інституційною невизначеністю в інноваційній сфері. Адже технологічні прориви здійснюються там, де науковці вбачають потреби людства. В Південному центрі нашої академії в Інституті про- блем ринку та економіко-екологічних досліджень HAH України під керівництвом академіка Національної ака- демії наук та нашої академії Бориса Володимировича Буркинського спільно з Володимиром Митрофановичем Лисюклм проведено класифікацію товарних ринків за структурою і фазами відтворювальних процесів, що доз- волило виділити ринки, що підлягають першочергово- му регулюванню. Запропоновано показники ефектив- ності функціонування товарних ринків з точки зору державних (суспільних) інтересів. Академіком нашої академії Сергієм Костянтинови- чем Харічковим систематизовано концептуально-мето- дологічні засади формування стратегії сталого розвитку України в контексті сучасного курсу державотворення, модернізаційних зрушень національної економіки, гло- бальних та регіональних соціальних, екологічних й еко- номічних викликів часу. Також обгрунтовано та розроб- лено методологічні засади структуризації інфраструктур- ного забезпечення природокористування в Україні. На принципах системного підходу поглиблено визначення сутності інфраструктури як економічної категорії. Важливим напрямком роботи членів Херсонського міського відділення нашої Академії була участь в розроб- ках соціально-економічних проблем розвитку регіону. На основі цього ними видано низку наукових публікацій та проведено науково-практичні конференції. Так, про- ведено регіональну науково-практичну конференцію «Актуальні питання реформування податкової системи України» (за матеріалами Податкового кодексу). Орган- ізатором її виступив Херсонський національний техніч- ний університет та Державна податкова адміністрація в Херсонській області. В ії роботі взяли участь члени Академії Наталя Сергіївна Миколайчук та Володимир Євдокимович Труш, а також викладачі, студенти та ас- піранти кафедри податкової та бюджетної політики «Оподаткування». Під керівництвом академіка Наталі Сергіївни Ми- колайчук у 2010 році була продовжена робота над роз- робкою організаційно-економічного механізму забезпе- чення сталого розвитку регіону. Особлива увага приділя- лась проблемам оцінки та прогнозування соціально- економічного розвитку регіону. Іншим об’єктом дослі- дження була інноваційна діяльність підприємств легкої промисловості, прогнозування технологічного розвитку цієї галузі, що знайшло своє відображення у монографії «Системне відродження підприємств легкої промисло- вості на інноваційних засадах». Учені нашого Відділення економіки агропромислово� го комплексу під керівництвом академіка П. Т. Саблука вважають, що основним завданням державної підтрим- ки сільськогосподарських виробників є досягнення їх фінансової стабільності, створення умов для розшире- ного відтворення виробництва, забезпечення конкурентоспроможності продукції та продовольчої безпеки країни, нарощування експортного потенціалу окремих груп товарів. У контексті вирішення проблем цінової та бюджетної підтримки має бути визначена раціональна структура виробництва. Перевагу слід на- давати тим сферам діяльності, які в конкретних умовах є найбільш високоприбутковими. При цьому кожний продукт має бути в основі створення навколо нього професійних (міжпрофесійних) інтегрованих об’єднань товаровиробників за галузевою ознакою. Академік Володимир Семенович Уланчук дійшов висновку, що цінові співвідношення, які складаються на світовому та внутрішньому ринках продукції садівниц- тва, суттєво перешкоджають розвитку галузі в Україні. Відкритість національної економіки, з одного боку, ОФІЙІЙНИЙ ВІДДІЛ ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ232 сприяє наповненню ринку фруктами для поліпшення споживання їх населенням, з іншого — вказує на неспро- можність вітчизняних виробників конкурувати навіть на власному ринку. Це стосується рівня цінових показників, які створюють загрози для розвитку плодівництва та виробництва яблук зокрема. Динаміка вартості вироб- ництва 1 т зерняткових, вирощених сільськогосподарсь- кими підприємствами Черкащини, вказує на низьку конкурентоспроможність їх продукції. Ціна імпортних яблук протягом 2005–2006 рр. та 2008 р. була менша навіть за собівартість вирощених сільськогосподарськи- ми підприємствами плодів на 40,5 та 11,1 % відповідно. Щоб досягти цінових переваг даним суб’єктам господа- рювання необхідно здійснювати комплекс заходів щодо підвищення продуктивності багаторічних насаджень та, відповідно, зниження рівня собівартості продукції. Три- вала відсутність окупного виробництва ставить під заг- розу існування галузі садівництва. Вченими-аграрниками також підготовлено та пода- но до керівних органів, як державних, так і регіональних, велику кількість наукових доповідей, проектів законів України, указів Президента України, постанов уряду. Асоціація економістів�міжнародників (як секція на- шої академії) залучала до участі в міжнародних науко- вих семінарах і конференціях провідних вчених навчаль- них закладів України, ближнього і дальнього зарубіж- жя — Донецьких національного та технічного універси- тетів, Тернопільського національного економічного ун- іверситету, Львівського національного університету ім. І. Франка, Київських національних університетів ім. Т. - Шевченка та економічного ім. В. Гетьмана, Донецького державного університету управління, Московської фінансової академії, Ризького технічного університету, Білоруського державного університету, Білоруського торговельно-економічного університету споживчої ко- операції, Господарської академії ім. Д. А. Ценова (Бол- гарія), Ростовського державного університету, Сандер- лендського і Ноттінгемського університетів (Великобри- танія), Національного гірничого університету (м. Дніпропетровськ), Маріупольського гуманітарного уні- верситету, Університету міста Барі (Італія), Каунаського технічного університету (Литва). Продовжували плідно працювати потужні осеред- ки нашої академії у провідних економічних навчальних закладах — Харківському національному економічному університеті, Тернопільському національному економі- чному університеті, Донецькому національному універ- ситеті економіки і торгівлі ім. М. І. Туган-Барановсько- го, Донецькому державному університеті управління, Донецькому національному університеті, Дніпропет- ровському університеті економіки та права та інших. За звітний період членами академії видано значну кількість монографій, підручників, навчальних по- сібників, збірників наукових праць тощо. Утім нас як науковців і представників практичної економіки не може не хвилювати питання, чи потрібно вимагати від влади провести хоча б частину давно на- зрілих реформ саме зараз ? в умовах глобальної фінансо- во-економічної кризи? З одного боку, спад і стагнація вітчизняної економіки, трансформація світової економ- ічної системи є саме тим моментом, коли слід і можна перебудуватися, щоб стати більш конкурентоспроможни- ми після закінчення глобальної кризи. З іншого ? де га- рантія, що розпочаті реформи в кризових умовах не зігра- ють проти нас, остаточно зруйнувавши економіку? Та й, врешті-решт, для серйозних реформ потрібні й серйозні кошти. А їх, як відомо, у нас в країні ніколи немає… Поступальний розвиток світової спільноти як основна соціологічна закономірність у світовій історії з переходом від однієї епохи до іншої, більш високої у своєму розвит- ку, мотивує прискорення ритму змін як технологічного базису — поколінь техніки і технологій, — так і суттєвих змін соціально-економічних форм самоорганізації сусп- ільства та філософії суспільного розвитку. Відчутно зміню- ються форми та методи організації виробничих процесів і виробничих відносин, і разом з цим змінюються систе- ми та механізми управління ними. Сучасна криза висвітлила ще один напрям, над яким слід було б попрацювати як Президії нашої ака- демії, так і її членам, — це співробітництво з недержав- ними аналітичними центрами, які починають відіграва- ти все більш суттєву роль у формуванні економічної політики уряду. У лавах нашої академії майже немає представників цих структур, що не сприяє інформацій- ним контактам та вирішенню статутних завдань академії. Тому вважав би за доцільне обговорити на цих зборах питання співробітництва з недержавними аналітични- ми центрами та їх більш активного залучення до роботи в нашій академії. Відповідний пункт пропонував би внести і до проекту рішення наших Загальних зборів. Ще раз хочу рекомендувати регіональним центрам, місцевим відділенням та членам Академії при наданні щорічних звітів не обмежуватися тільки переліком ста- тей, конференцій та назв виконаних наукових тем, але й більш детально висвітлювати зміст наукового доробку (результати аналізу, виявлені тенденції та законо- мірності, розроблені концепції, обґрунтування перспек- тивних напрямків досліджень тощо). Це сприятиме підготовці змістовних звітів як керівників регіональних відділень, так і загалом Президії нашої академії. У своєму виступі на загальних зборах Національної академії академік-секретар Відділення економіки Елла Марленівна Лібанова підкреслила: «У найближчій пер- спективі зусилля вчених-економістів будуть спрямовані на оцінку потенційних загроз розвитку українського суспільства та економіки, розроблення науково обґрун- тованих моделей, алгоритмів і управлінських технологій, здатних забезпечити формування та реалізацію політи- ки модернізації як способу опанування просторової багатообразності й механізмів взаємодії та розвитку еко- номіки, суспільства та держави». Наша Академія економічних наук України протягом майже 20 років її існування ніколи не залишалася осто- ронь від сучасних соціально-економічних проблем Украї- ни. Певний погляд та певні думки на сучасні проблеми будуть висловлені в процесі обговорення доповіді Пре- зидії та стану економіки на зборах та знайдуть своє відоб- раження на шпальтах як академічних, так і інших видань. Усе це дасть змогу наблизити головну мету — зро- бити правильні висновки та знайти шляхи подолання негативних наслідків сучасної кризи. Дякую за увагу! Запрошую до дискусії! Подальший розвиток ринкових відносин у аграрній сфері української економіки є необхідною передумовою ОФІЙІЙНИЙ ВІДДІЛ
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-45720
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1729-7206
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-25T20:53:05Z
publishDate	2011
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
record_format	dspace
spelling	2013-06-17T20:34:15Z 2013-06-17T20:34:15Z 2011 Звіт президії АЕН України на щорічних зборах 13–14 травня 2011 р. // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 2 (20). — С. 226-232. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45720 uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Офіційний відділ Звіт президії АЕН України на щорічних зборах 13–14 травня 2011 р. Article published earlier
spellingShingle	Звіт президії АЕН України на щорічних зборах 13–14 травня 2011 р. Офіційний відділ
title	Звіт президії АЕН України на щорічних зборах 13–14 травня 2011 р.
title_full	Звіт президії АЕН України на щорічних зборах 13–14 травня 2011 р.
title_fullStr	Звіт президії АЕН України на щорічних зборах 13–14 травня 2011 р.
title_full_unstemmed	Звіт президії АЕН України на щорічних зборах 13–14 травня 2011 р.
title_short	Звіт президії АЕН України на щорічних зборах 13–14 травня 2011 р.
title_sort	звіт президії аен україни на щорічних зборах 13–14 травня 2011 р.
topic	Офіційний відділ
topic_facet	Офіційний відділ
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/45720

Звіт президії АЕН України на щорічних зборах 13–14 травня 2011 р.

Institution

Similar Items